Вплив суміші хлормекватхлориду і трептолему на якість продукції Helianthus annuus L. Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

Т. I. Рогач УДК [633.854.78:631.811.98]:577.1

кандидат с.-г. наук, старший викладач кафедри бюлоги Втницького державного педагопчного уыверситету ¡меш Михайла Коцюбинського [email protected]

ВПЛИВ СУМ1Ш1 ХЛОРМЕКВАТХЛОРИДУ I ТРЕПТОЛЕМУ НА ЯК1СТЬ ПРОДУКЦП HELIANTHUS ANNUUS L.

Анотац'т. Статтю присвячено вивченню впливу сум'ш/регуляторов росту хлормекватхлориду / трептолему на показники якост! соняшникового насшня. Результати трир/чних дослщжень св'щчать, що завдяки обробщ nocieiB соняшника сум'шшю ¡нпб'1тора росту з антипберелшовим механ/змом дп - хлормекватхлориду / цитоюншового стимулятора трептолему в'щбувалося зменшення вм/сту б'ткового азоту у наанн/ та зростання вм/сту фосфору. При цьому вм\ст кал/'ю за вар/антами досл'щу достов/рно не зм1нювався. Таю зм/'ни у bmicti елементш живлення позитивно впливають на процес ол/енакопичення та покращують яюсть соняшникового шроту. Вм'ют редукуючих цукр/в, сахарози / крохмалю в соняшниковому HaciHHi за дп сум 'ш/ ретарданту ¡з стимулятором був нижчим, ан'ж у контрол/ незалежно в'щ погодних умов вегетацп.

Нами встановлено, що сум 'ш р/знонаправлених регулятор/в росту зб'тьшувала bm 'ict ол'п у HaciHHi соняшника. При цьому яюсть ол 'п суттево залежала в 'щ погодних умов вегетацп. Д'т сум'ш! препаралв у спекотних / посушливих умовах вегетацп 2007 року призводила до зростання числа омилення, еф1рного числа та вм!сту глщерину / не змшювала показник йодного числа. За достатнього водозабезпечення / комфортних температурних умов зростала ненасичен!сгь ол 'п. Дослщжено, що сп1ввщношення ненасичених вищих жирних кислот до насичених в умовах посухи за дп сумш! ретарданту i стимулятора росту пор1вняно з контролем зменшувалося, а в оптимальних умовах зростало. Залишкова юльюсть регулятора росту в HaciHHi не перевищувала гранично допустимих концентрации. Ключовi слова: ретардант, стимулятор росту, соняшник, ол 'т, вищ '1 жирн '1 кислоти, залишкова юльюсть.

Т. И. Рогач

кандидат сельскохозяйственных наук, старший преподаватель кафедры биологии Винницкий государственный педагогический университет имени Михаила Коцюбинского ВЛИЯНИЕ СМЕСИ ХЛОРМЕКВАТХЛОРИДА И ТРЕПТОЛЕМА НА КАЧЕСТВО ПРОДУКЦИИ HELIANTHUS ANNUUS L.

Аннотация. Статья посвящена изучению влияния смеси регуляторов роста хлормекватхлорида и трептолема на показатели качества семян подсолнечника. Результаты трехлетних исследований свидетельствуют, что благодаря обработке посевов подсолнечника смесью ингибитора роста с антигибберелиновим механизмом воздействием -хлормекватхлорида и цитокининового стимулятора трептолема происходило уменьшение содержания белкового азота в семенах и рост содержания фосфора. При этом содержание калия по вариантам опыта достоверно не менялось. Такие изменения в содержании элементов питания положительно влияют на процесс маспонакопления и улучшают качество подсолнечного шрота. Содержание редуцирующих Сахаров, сахарозы и крахмала в семенах под действием смеси ретарданта и стимулятора был ниже, чем в контроле независимо от погодных условий вегетации. Нами установлено, что смесь разнонаправленных регуляторов роста увеличивала содержание масла в семенах подсолнечника. При этом качество масла существенно зависела от погодных условий вегетации. Смесь препаратов в жарких и засушливых условиях вегетации 2007 года приводила к росту числа омыления, эфирного числа, содержания глицерина и не меняла показатель йодного числа. При достаточном водоснабжении и комфортных температурных условий росла ненасыщенность масла.

Показано, что соотношение ненасыщенных высших жирных кислот к насыщенным в условиях засухи под воздействием смеси ретарданта и стимулятора роста по сравнению с контролем уменьшалось, а в оптимальных условиях росло. Остаточное количество регуляторов роста в семенах не превышало предельно допустимых концентраций. Ключевые слова: ретардант, стимулятор роста, подсолнечник, масло, высшие жирные кислоты, остаточное количество.

Т. I. Rogach

PhD of Agricultural Sciences, Senior Lecturer of the Department of Biology Vinnitsya State Pedagogical University after named Mychailo Kotsubinskyi

INFLUENCE OF CHLORMEQUAT CHLORIDE AND TREPTOLEM MIXTURE ON THE QUALITY OF PRODUCTS HELIANTHUS ANNUUS L.

Abstract. The article is devoted to studying of the effect of a growth regulators mixture of ch/ormequat chloride and treptolem on the sunflower seeds quality indicators. The results of three years studies suggest that the reduction of protein nitrogen content in seeds and the increase of phosphorus content has occurred due to processing of sunflower crops by means of mixture of growth inhibitor with anti-gibberellin mechanism of action - chlormequat chloride and cytokinin stimulator treptolem. Herewith the content of potassium by variants of experiment has not significantly changed. Such changes in the contents of nutrition elements positively influence the process of oil accumulation and improve the quality of sunflower meal. The content of reducing sugars, saccharose and starch in sunflower seeds for actions mixtures of retardant with the stimulator was lower than in the control regardless of the weather conditions of vegetation.

We have found that mixture of multidirectional growth regulators has increased the oil content in sunflower seeds. Herewith the quality of oil has depended substantially on weather conditions of vegetation. The mixture of preparations in hot and droughty vegetation conditions in 2007 y. has led to increase the number of saponification, essential number, glycerine content and has not changed the indicator of iodine number. The growth of oil unsaturation depends on sufficient water supply and comfortable temperature conditions.

В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА №2, 2015

Ф13ЮЛОГ1Я РОСЛИН

We have investigated that the correlation of unsaturated higher fatty acids to saturated in drought conditions during the action of the mixture of retardant and growth stimulator decreased compared with control and it has increased in optimal conditions.

The residual quantity of the growth regulators in seeds has not exceed the maximum permissible concentration. Keywords: the retardant, a growth stimulant, sunflower, oil, high fatty acids, the residual amount.

Постановка проблеми. Соняшник е високоолшною культурою, в ст'янках якого накопичуеться до 56,0% ОЛИ. ЦШШСТЬ соняшниковоТ оли як харчового продукту визначаеться и жирно-кислотним складом та вмютом 6io-лопчно активних речовин: в1тамшш, фосфатидш тощо. ВУкраТш nociBHi площ1 i виробництво насшня соняшнику в 2014 poui збтьшилися в 3,2 рази поршняно з 1990 роком. У той же час урожайшсть культури в середньому становить лише 1,28 т/га i змшюеться залежно вщ року в широких межах (0,89-2,29 т/га) [1]. Застосування регуляторш росту та розвитку рослин дае можливють у бтьшш Mipi використовувати генетично обумовлений потенц1ал продуктивное^ культурних рослин. Ефектив-ними в даному напрямку е ретарданти, препарати з анти-пберелшовим мехашзмом дп. У сшьському господарств1 застосовують допосшну обробку насшня або обробку nociBiB зернових ¡нпб1торами росту з метою запоб1гання виляганню та збшьшення ix врожайносп. Окр1м того, ретарданти впливають на х1м1чний склад рослин, змшюють ix вм1ст вуглеводш, бшкш, елементш мшерального жив-лення та ¡нших сполук, а також технолопчш i харчов1 характеристики рослинноТ продукцп. В УкраТш з uiei групи регуляторш росту зареестровано i дозволено до впровадження на постах зернових, ртаку та томатш препарати, створеш на основ1 хлормекватхлориду, метк-ватхлориду або етефону [2]. Позитивно на врожайшсть та яюсть продукцп сшьськогосподарських культур впливають i регулятори росту ¡з стимулюючою д1ею. До uiei групи належать ефективш препарати 1нституту бюорга-hnhoT xiMii та нафтохти HAH Украши - ¡BiH, емютим С, трептолем, агростимулш тощо [2, 3].

Мета дослщжень. Визначити змши у хинному склад1 насшня та якосп соняшниковоТ оли за дм cyMiuii р1знона-правлених регуляторш росту - хлормекватхлориду та трептолему.

Методика дослщження. Соняшник сорту Чумак ви-рощували в 2006-2008 роках на дшянках ВшницькоТ державно! сшьськогосподарськоТ дослщноТ станцм 1нсти-туту корм1в НААН Украши. У мкропольових дослщженнях рослини одноразово обприскували сумшшю 0,25%-го водного розчину хлормекватхлориду (ХМХ) i трептолему (10 мл/га) у фазу 5-6 пар справжшх листкш. Загальний вм1ст олм в HaciHHi та м яюсш характеристики: число омилення, кислотне та йодне числа визначали за загаль-ноприйнятими методиками. Кшьюсний BMicr та яюсний склад насичених i ненасичених вищих жирних кислот визначали методом газорщинноТ хроматографм на хроматограф! "Хром-1" (ЧССР). BMiCT загального, неб1лкового та бшкового азоту визначали методом Кельдаля, а BMicr фосфору - за утворенням фосфорно-мол1бденового комплексу [4]. Визначення цукрш та крохмалю в HaciHHi проводили за Х.Н. Починком [5]. Вивчення залишково! кшькосп хлормекватхлориду проводили методом тонко-шаровоТ хроматографй' на пластинках марки «Silufol UV-254» ф1рми «Kavalier» (Чех1я). Досл1дження залишково! к1лькост1 трептолему проводили методом газорщинноТ

хроматографй' на хроматограф! "Кристалл 2000М" компа-н i Г СКВ "Хроматэк" (м. Йошкар-Ола, Pocifl).

Ochobhí результати дослщження. На яюсгь про-дукци рослин впливають як 6íoth4hí, так i абютичш фак-тори середовища. Так, тд впливом flonociBHoT обробки насшня кукурудзизеастимулшомузершвкахзбтьшувався bmíct протеТну та жиру [3]. Пдразид малеТновоТ кислоти призводив до збшьшення бшюв у бобах apaxicy [6].

Нами встановлено, що под1бш зм1ни в1дбувалися у генеративних органах соняшнику тд впливом cyMiiui ХМХ i трептолему. За результатами трирнних досл1джень bmíct бшкового азоту у HaciHHi соняшнику дослщного зразка був меншим у середньому на 8,0% поршняно з контролем (3,85±0,16% на суху речовину). У 2007 i 2008 роках було зафксовано зростання вмiсту небшковоТ форми азоту.

У соняшниковому HaciHHi тд впливом обробки сумш-шю регулятор1в росту було встановлено збшьшення bmíc-ту фосфору на 0,5 г/кг пор1вняно з контролем (8,90± 0,29 г/кг) в 2006 р., на 1,35 г/кг поршняно з контролем (10,30±0,20 г/кг) в 2007 р., а в 2008 р. дат були близькими до контролю. Збшьшення BMicry фосфору (в середньому на 6,6%) покращуе яюсть соняшникового шроту, який широко використовуеться як концентрований корм для тварин, а також як бшковий компонент при виробництв1 pí3hhx kom6íkopmíb.

Сумарний bmíct цукрш i крохмалю в соняшниковому HaciHHi за дм cyMiiui ретарданту ¡з стимулятором був нижчим, ашж у контроле як у типових, так i в посушливих умовах вегетаци (табл. 1). Очевидно, це пов'язано з ¡нтенсифкашею процеав карпогенезу та синтезу олй' в HaciHHi за дм регуляторш росту.

3 л1тературних джерел вщомо, що регулятори росту зм1нюють bmíct олй' в HaciHHi рослин. Зокрема обробка соняшнику антиауксиновим препаратом Т1БК та антип-берелшовими цикоцелем, пдразидом малеТновоТ кислоти i меп1кватхлоридом зумовлювала пщвищення ол1йност1 нас1ння [7]. Результати дослщжень свщчать, що застосування cyMiiui регулятор1в росту з pi3HHM напрямком дй' -хлормекватхлориду i трептолему, пщвищувало bmíct олй' в ам'янках соняшника на 0,4-1,1% (рис. 1). У посушливих умовах вегетаци' 2007 року встановлено найвищий bmíct олй' в HaciHHi як в контрольному, так i в дослщному вар1антах.

Важливою ознакою соняшниковоТ олй' е Tí яюсть. При вивченж як1сних характеристик олй' 3i зр1лого нас1ння рослин, оброблених сум1шшю ретарданту та комплексного стимулятора, встановлено зростання числа омилення, еффного числа та BMicry глщерину, яке вщбувалося лише за посушливих умов вегетаци'. За типових та воло-гих погодних умов росту та розвитку 4¡ показники змен-шувалися або не змшювалися поршняно з контролем (табл. 2).

Йодне число, що характеризуе ршень ненасиченосп ол¡T, зростало за умов оптимального температурного режиму 2006 i 2008 рр. В умовах нестач1 вологи та високих температур пов1тря в 2007 р. величина даного показ-

Таблиця 1

Вплив cyMiuii хлормекватхлориду i трептолему на bmíct вуглевод1в у HaciHHi соняшнику сорту Чумак, _% на суху речовину_

Показник Контроль CyMim npenapaTÍB

Сума uyKpie Редукуюч1 цукри Саха роза Крохмаль Сума цукр1в Редукуюч1 цукри Сахароза Крохмаль

2006 piK 7,58±0,04 3,41±0,05 3,77±0,01 1,04±0,05 *5,83±0,04 3,22±0,05 *2,35±0,01 *0,66±0,01

2007 piK 6,64±0,01 4,17±0,02 2,35±0,01 0,92±0,02 *5,93±0,03 *3,76±0,01 *2,06±0,02 *0,59±0,01

2008 piK 4,32±0,03 2,54±0,05 1,70±0,02 0,59±0,01 *4,77±0,03 *3,77±0,05 *0,95±0,02 *0,51±0,01

Прим/'тка. * - р1зниця достовфна при Р<0,05

№2, 2015

В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛ ЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА

81

2006 p. 2007 p. 2008 p.

Рис. 1. Вплив cyMimi хлормекватхлориду i трептолему на олшшсть насшня соняшнику сорту Чумак.

- контроль, - сумш препаратш, ■ - похибка середнього

ника була близькоюдо контролю. Натомють кислотне число за дм cyMimi препаратш знижувалося лише за типових умов вегетаци, за високоТтемператури пов1тря та надлиш-ку вологи у фазу достигання насшня воно зростало, що е негативним фактором. Разом з тим, показник вмiсту вшь-них жирних кислот в оли за жодних умов не перевищу-вав гранично допустимих концентрацш, встановлених для харчовоТ оли в 5 мг КОН на 1 г оли (ГОСТ 22391-89 «Соняшник. Вимоги до заготшл1 i постачання») (табл. 2).

Харчова цшшсть соняшниковоТ оли значною мфою визначаеться профтем жирних кислот. В оли насшня соняшнику сорту Чумак нами виявлено мфистинову, пальм1тинову, пальм¡тоолешову, стеаринову, олешову, лшолеву, лшоленову, apaxiHOBy, гондошову та бегенову кислоти. Одним з важливих практичних завдань е зменшення в м i сту насичених i збшьшення ненасичених ВЖК в оли, серед яких лшолева i лшоленова входять до складу BiTaMiHy F.

За результатами дослщжень всгановлено, що bmíct насичених вищих жирних кислот в оли тд впливом су-míluí хлормекватхлориду i трептолему поршняно з контролем зменшувався, зокрема: пальм1тинова кислота з 5,51 до 5,36%, а стеаринова кислота з 3,67 до 3,52% в середньому за три роки. Окр1м цього, в дослщному BapiaHTi спостер1гали зростання BMicry ненасиченоТ лшо-левоТ кислоти в середньому на 0,9%, що е також пози-тивним фактом. У посушливих умовах вегетаци 2007 року р1зниця м1ж контролем та дослщом швелювалася.

В цшому стввщношення ненасичених вищих жирних кислот до насичених в умовах посухи за дм cyMiiui ретарданту i стимулятора росту поршняно з контролем зменшувалося, а в оптимальних умовах зростало.

Важливим з точки зору токсиколого-ппешчних норм е контроль BMicry залишкових юлькостей препаратш у на-cíhhí соняшнику. Одержан! даш свщчать, що bmíct регуля-TopiB росту в HaciHHi соняшнику не перевищував гранично допустимих концентрацш: залишкова юльюсть хлормекватхлориду не перевищуе норми за НТД 0,10 мг/кг i становить нижче 0,05 мг/кг; залишкова юльюсть

трептолему становить 0,0125 мг/кг (норма за ДСанГНН 8.8.1.2.3.4.-000-2001 для зернових 0,03 мг/кг).

Отже, тд впливом cyMiLLii 0,25%-го хлормекватхлориду i трептолему (10,0 мл/га) зростала олшшсть насшня соняшнику сорту Чумак за рахунок зменшення в ньому BMicry бшка та вуглеводш, а також збшьшувався вмют фосфору та покращувалися яюсш характеристики оли.

/Итература

1. Державний komitgt статистики УкраТни [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://ukrstat.gov.ua.

2. Перел|к пестицид|в i arpoxiMiKaTiB, дозволених до використання в УкраУн [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://www.agroscience.com.ua/ views/perelik-pest-all.

3. Пономаренко С. П. Регуляторы роста растений на основе N-оксидов производных пиридина: (физико-химические свойства и биологическая активность) / С. П. Пономаренко. - К. : Техника, 1999. - 270 с.

4. Методы биохимического исследования растений / под ред. А. И. Ермакова. - Л. : Агропромиздат. Ленингр. отделение, 1987. - 430 с.

5. Починок X. Н. Методы биохимического анализа растений / X. Н. Починок. -К. : Наук, думка, 1976. - 334 с.

6. Groundnu response to growth regulators / Gundalia L. D., Patel M S., Patel M. H., Vadher P. G. // Gujarat. Agr. Univ. Res. J. - 1990. - V. 16, № 1. -P. 60-62.

7. Effect of growth retardants on morpho-physiological traits and yield in sunflower / D. A. Kashid, M. B. Doddamani, M. B. Chetti [et al.] // J. Agric. Sci. - 2010. - № 23 (2). - P. 347-349.

References

1. Derzhavnyj komitet statystyky Ukrayiny [Elektronnyj resurs] - Rezhym dostupu : http://ukrstat.gov.ua.

2. Perelik pestycydiv i agroximikativ, dozvolenyx do vykorystannya v Ukrayini [Elektronnyj resurs] - Rezhym dostupu: http://www.agroscience.com.ua/views/ perelik-pest-all.

3. Ponomarenko S. P. Regulyatori rosta rastenyj na osnove N-oksydov pro-yzvodnix piridina: (fiziko-ximicheskye svojstva i biologicheskaya aktivnost') / S. P. Ponomarenko. - K. : Texnyka, 1999. - 270 s.

4. Metodi bioxymicheskogo issledovania rastenyj / pod red. A. Y. Ermakova. -L. : Agropromyzdat. Lenyngr. otdelenye, 1987. - 430 s.

5. PochinokX. N. Metodi bioximicheskogo analiza rastenyj/X. N. Pochinok. - K. : Nauk. dumka, 1976. - 334 s.

6. Groundnu response to growth regulators / Gundalia L. D., Patel M S., Patel M. H., Vadher P. G. // Gujarat. Agr. Univ. Res. J. - 1990. - V. 16, 1. - R. 60-62.

7. Effect of growth retardants on morpho-physiological traits and yield in sunflower / D. A. Kashid, M. B. Doddamani, M. B. Chetti [et al.] // J. Agric. Sci. - 2010. - 23 (2). - P. 347-349.

Таблиця 2

Вплив cyMimi хлормекватхлориду та трептолему на hkíchí характеристики олй соняшнику сорту Чумак

" ^^ Вар1ант Показник ^^^^ 2006 piK 2007 piK 2008 piK

Контроль Су míuj препарате Контроль Су míuj npenapaTÍB Контроль CyMim npenapaTÍB

Кислотне число, мг КОН на 1 г олм 3,56±0,11 *2,83±0,02 1,21±0,06 *1,55±0,08 2,89±0,09 *3,50±0,13

Число омилення, мг КОН на 1 г олм 204,10±2,51 *196,67±0,28 180,20±2,03 *191,89±2,60 172,88±7,04 169,43±3,59

Еф1рне число, мг КОН на 1 г оли 200,54±2,03 *193,83±0,16 178,99±2,84 *190,34±1,84 169,98±2,92 165,95±2,59

Вмют глщерину, % 10,97±0,11 *10,60±0,01 9,79±0,16 *10,41±0,10 9,30±0,27 9,08±0,14

Йодне число, г I на 100 г оли 130,13±1,71 *137,02±1,65 136,66±2,83 136,35±2,82 134,78±2,74 135,83±1,97

Примака. * - р1зниця достовфна при р50,05

В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА

82

№2, 2015