CC BY
27
УДК 616-008.9-092-092.9 Талаш В.В., Костенко В.О.
ВПЛИВ СКЕВЕНДЖЕРУ ПЕРОКСИН1ТРИТУ L-СЕЛЕНОМЕТIОНIНУ НА ПАТОГЕНЕЗ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО МЕТАБОЛ1ЧНОГО СИНДРОМУ
ВДНЗУ «Украшська медична стоматологiчна акаде1^я», м. Полтава
У експеримент1 на 30 блих щурах досл'джено вплив скевенджеру пероксин1триту - L-селеномет1он1ну на показники вуглеводного та л1п1дного обмМв, вльнорадикальних процесв, гемо-коагуляцУ в орган1зм1 за умов в'дтворення метабол'чного синдрому (МС). Показано, що застосу-вання L-селенометiонiну за умов експерименту зменшуе прояви дисл'топротеУнем'УУ та гпертриа-цилгл1церолем1У без ¡стотного впливу на р'тень холестеролу та чутливють тканин до '¡нсул'ну. Введення L-селенометiонiну за умов в'дтворення МС зменшуе в кров/ концентрацю вторинних продукт'т пероксидного окиснення лШд'т та Ух прирст за час ¡нкубацУУ у прооксидантному буферному розчин1, пдвищуе активнсть антиоксидантних фермент1в (супероксиддисмутази, каталази), обмежуе ступнь г1перкоагуляц1йних зрушень (за зовшшн'ш та внутр1шн1м шляхами гемокоагуляцУ), подовжуе юнцевий етап гемокоагуляцУУ - утворення ф1брину ¡з ф'бриногену, покращуе ф1бринол1ти-чну активнсть плазми кров¡.
Ключов1 слова: метабол1чний синдром, пероксинлтрит, L-селенометiонiн, вуглеводний та лтщний обмш, коагуляцмний гемостаз.
Робота е фрагментом НДР «Роль активних форм кисню, системи оксиду азоту та транскрипцЮних фактор1в у механ1змах патолог1чного системогенезу» (№ держреестрацп 0114и004941).
Метаболiчний синдром (МС) розглядаеться як комплекс гормональних та метаболiчних по-рушень, як збтьшують ризик виникнення цукро-вого дiабету 2 типу та серцево-судинних захво-рювань. Встановлення певного патогенетичного зв'язку мiж артерiальною гiпертензiею, шсулшо-резистентнютю, ожиршням та дислiпiдемiею та хроычним субкл^чним запаленням стало основою для видтення МС як окремоТ патологи [1,4]. В останн роки як додатковi компоненти МС на-зивають розвиток окиснювального стресу та по-рушення системи гемостазу [1,3].
У лiтературi вже повщомлялося, що зростан-ня продукцп супероксидного анюн-радикала за умов МС, а також здатнють його при взаемодп з N0 утворювати токсичний пероксиштрит при-зводить до множинних патолопчних змш у функ-цюнуванш сигнальних i метаболiчних шляхiв, до порушень гомеостазу клiтин i органiв [6].
Пошкодження ДНК пероксиштритом супрово-джуеться активацiею полi(АДФ-рибозо) полiме-рази, що, разом iз високим вмютом глюкози, стимулюе полiольний i гексозамiнний шляхи, призводить до накопичення продук^в i попере-дникiв неферментативного глкозилювання, ак-тивацiТ протеТнкiнази С. Ц порушення виклика-ють значне посилення неферментативного глн козилювання, порушення багатьох бiохiмiчних i фiзiологiчних параметрiв, а також посилюють запальнi процеси, що, в кшцевому результатi, значно посилюе оксидативно-штративний стрес, який викликае патолопчш змiни у клiтинах, фор-муючи таким чином „порочне коло" iз наростаю-чими негативними змшами [2]. Детальне ви-вчення механiзмiв виникнення та розвитку перо-ксиштрит-залежних порушень за умов МС е актуальною проблемою, осктьки дае змогу вияви-ти можливi молекулярн механiзми впливу на цi процеси з метою запоб^ання Тхньому виникнен-ню та розвитку, також у створенн нових дiагнос-тичних i прогностичних пiдходiв.
Вiдомо, що сполуки селену з низькою моле-кулярною масою здатнi ефективно реагувати з пероксиштритом, захищаючи модельнi речовини вщ окиснення та нiтрування, а ДНК - вщ перок-синiтрит-iндукованих однониткових розривiв [12]. Застосування Se-вмiсних скевенджерiв перокси-нiтриту вважаеться сучасним методом дослн дження дм пероксинiтриту in vivo [9].
Проте роль пероксиштриту у мехаызмах розвитку головних компонент МС залишаеться нез'ясованою. Розв'язання цього питання дозволить розширити арсенал засобiв попередження та лкування МС.
Метою роботи було вивчення впливу скевен-джеру пероксинiтриту - L-селенометюншу на показники вуглеводного та лтщного обмiнiв, вь льнорадикальних процесiв, гемокоагуляци в ор-ганiзмi щурiв за умов вщтворення МС.
Матерiал та методи дослщження
Дослiдження були проведенi на 30 бiлих щу-рах-самцях лши Вiстар масою 180-230 г у 3-х се-рiях дослав: у першiй необхiднi показники ви-вчали у iнтактних тварин (контрольна серiя), у другiй - пюля моделювання МС, у третiй - про-тягом вiдтворення МС щурам вводили скевен-джер пероксинiтриту - L-селенометюнш ("Sigma-Aldrich, Inc.", США) - в дозi 3 мг/кг [13] внутрш ньоочеревинно 2 рази на тиждень. Тварин дека-штували пiд ефiрним наркозом.
Для вщтворення МС гризунам протягом двох мюя^в призначали 20% водний розчин фрукто-зи для пиття та '^ету захщного типу", що мю-тить таю складов^ рафiноване пшеничне боро-шно - 45%, сухе знежирене коров'яче молоко -20%, крохмаль - 10%, столовий маргарин ^i складом жирiв 82%) - 20%, переокиснена соня-шникова олiя - 4%, натрш хлорид - 1%. [8].
Системну чутливють до шсулшу оцшювали за змiнами вмiсту глюкози в кровi через 60 хв пюля пщшмрного введення 0.2 МО шсулшу («Актрапщ
НМ» виробництва фiрми «Novo Nordisk», Данiя) на 1 кг маси (пщшюрний шсулшовий тест, П1Т) [5].
Для оцшювання лiпiдного спектру KpoBi ви-значали концентрацш загального холестеролу (ХС) та триацилглiцеролiв (ТАГ) за допомогою набору реактивiв фiрми «Ф^ат^агностика», лтопротеТыв низькоТ та дуже низькоТ щiльностi (ЛПНЩ i ЛПДНЩ) за Клiмовим [7].
Рiвень пероксидного окиснення лiпiдiв (ПОЛ) у кровi оцiнювали за утворенням у реакцп тюба-рбiтуровоТ кислоти (ТБК) з ТБК-активними продуктами забарвленого триметшового комплексу до i пiсля 1.5-годинноТ iнкубацiТ у прооксидант-ному фероаскорбатному буферному розчинi [7]. Стан антиоксидантноТ (АО) системи оцшювали за приростом концентрацiТ ТБК-активних продук-тiв за час iнкубацiТ, а також за активнютю АО ферменпв - супероксиддисмутази (СОД) та ка-талази [7].
Вплив скевенджеру nepoKCUHimpumy L-селенометiонiну на
Забiр та стаб^зацш кровi для коагулолопч-них дослщжень проводили за стандартною методикою. Дослщжували показники коагуляцшно-го гемостазу - протромбшовий час (ПЧ), активо-ваний парцiальний тромбопластиновий час (АПТЧ), тромбшовий час (ТЧ) та фiбринолiтичну активнiсть плазми кровi (шляхом оцшки часу ль зису еуглобулiнiв плазми (ЧЛЕП) [7].
Отриман данi оброблен варiацшно-статистичним методом з використанням крите-рiю Ст'юдента.
Результати дослщження та 1х обговорення
Призначення скевенджеру пероксинiтриту L-селенометiонiну за умов МС ютотно не познача-еться на величинi концентрацiю глюкози у сиро-ватцi кровi щурiв у порiвняннi з даними другоТ серп (табл. 1). Проведення пщшмрного шсулшо-вого тесту також не виявляе певнi змiни чутли-востi тканин до шсулшу.
Таблиця 1
азники пiдшкiрного нсулнового тесту за умов вiдтворення
МС (М+т, п=15)
Концентра^я глюкози у сироватц кро-в^ ммоль/л Серп дослав
1нтактш тварини Вщтворення МС
Контроль + L-селенометiонiн
До введення шсулшу 5.13±0.18 6.92±0.24 * 6.56±0.33 *
Через 60 хв шсля введення шсулшу 2.62±0.15 5.44±0.22 * 4.72±0.35 *
Зниження 2.51±0.05 (49.1±1.2%) 1.49±0.05 * (21.5±0.7%) 1.85±0.22 * (28.2±3.1%)
Примiтка (у табл. 1-4): * - р<0,05 у порiвняннi з даними iнтактних шурв, ** - р<0,05 у порiвняннi з даними другоТсерТ
При оцшц впливу L-селенометiонiну на пока- бе увагу вщсутнють ютотних вщмшностей у кон-зники лтщного спектру сироватки кровi у щурiв з центрацп холестеролу у порiвняннi з даними експериментальним МС (табл. 2) звертае на се- другоТ серп.
Таблиця 2
Вплив скевенджеру пероксинimриmу L-селенометiонiну на показники лiпiдного спектру кровi шурiв за умов вiдтворення МС
(М+т, п=15)
Показники Серп дослав
1нтактш тварини Вiдтворення МС
Контроль + L-селенометюнш
Холестерин, ммоль/л 1.88±0.24 2.36±0.22 1.90±0.18
ЛПНЩ та ЛПДНЩ, г/л 2.48±0.15 3.27±0.14 * 2.45±0.16 **
ТАГ, ммоль/л 0.67±0.06 1.77±0.15 * 1.13±0.17 */**
Проте застосування L-селенометюншу вiро-гщно знижуе у сироватц кровi вмют ЛПНЩ i ЛПДНЩ - до 2.45±0.16 г/л, тобто на 25.1% (p<0.01) у порiвняннi з даними другоТ сери. Вве-дення ^еТ' сполуки при вiдтвореннi МС також до-стовiрно зменшуе у сироватц кровi концентра-цiю ТАГ - до 1.13±0.17 ммоль/л, тобто на 36.2%
Вплив скевенджеру nepoKCUHimpumy L-сeлeнoмemioнiнy на
(p<0.05) у порiвняннi з результатом другоТ сери.
Введення L-селенометюншу за умов експе-риментального МС вiрогiдно зменшуе концент-рацiю ТБК-активних сполук (табл. 3) - до 13.94±0.48 мкмоль/л (на 23.7%, p<0.001) у порн вняннi з результатом другоТ серп.
Таблиця 3
зники ПОЛ та АО захисту у кpoвi шypiв за умов вiдmвopeння
МС (M+m, n=15)
Показники Серп дослав
lнтактнi тварини Вiдтворення МС
Контроль + L-селенометiонiн
Концентра^я ТБК-реактантiв, мкмоль/л 11.54±0.90 18.27±0.59 * 13.94±0.48 */**
Прирют концентрацп ТБК-реактантiв за час шкубацп, мкмоль/л 15.87±1.23 25.00±1.44 * 16.35±0.48 **
СОД, од. акт. 1.97±0.09 1.36±0.15 * 1.78±0.09 **
Каталазне число 1.77±0.12 1.16±0.16 * 1.80±0.14 **
Прирют концентрацп ТБК-активних продукпв за час шкубацп у прооксидантному фероаскор-батному буферному розчинi за цих умов також значно зменшуеться - до 16.35±0.48 мкмоль/л, тобто на 34.6% (p<0.001) у порiвняннi з даними другоТ серiТ. Такi змши цього показника свiдчать про ютотне пiдвищення Ао потенцiалу.
Призначення L-селенометюншу за цих умов вiрогiдно пщвищуе активнiсть СОД та каталазне число - вщповщно до 1.78±0.09 од. акт. та 1.80±0.14, що на 30.9% (p<0.05) та 55.2%
Вплив ске
(p<0.02) перевищуе величини другоТ серiТ.
Вщомою е здатнiсть пероксинiтриту пригшчу-вати активнють Cu-Zn-СОД i Mn-СОД шляхом ж-трування тирозинового залишку, а також через зв'язування з мiддю i змiною ТТ валентностi [15].
Призначення L-селенометюншу за цих умов ютотно збiльшуе протромбiновий та активований пар^альний тромбопластиновий час (табл. 4) -вщповщно до 18.8±0.8 с та 45.8±1.6 с, тобто на 34.3% (p<0.001) та на 28.3% (p<0.01) у порiв-няннi з даними другоТ сери.
Таблиця 4
жеру пepoксuнimpumy L-сeлeнoмemioнiнy на змiнu показниюв гемокоагуляцц' за умов вiдmвopeння МС (M+m, n=15)
Показники Серп дослав
1нтактш тварини Вщтворення МС
Контроль + L-селенометюнш
ПЧ, с 19.2±0.5 14.0±0.5 * 18.8±0.8 **
АПТЧ, с 48.2±1.7 35.7±1.4 * 45.8±1.6 **
ТТ, с 52.8±2.2 37.9±2.0 * 48.5±2.6 **
ЧЛЕП, хв 162.8±5.7 187.2±4.5 * 168.8±6.1 **
Застосування L-селенометюншу за умов екс-перименту також збтьшуе тромбшовий час - до 48.5±2.6 с, тобто на 28.0% (p<0.02) у порiвняннi з даними другоТ серп.
Призначення L-селенометюншу за умов мо-делювання МС достовiрно обмежуе час розчи-нення згустку, встановлений за лiзисом еугло-булiновоТ фракцп, - до 168.8±6.1 хв, тобто на 9.8% (p<0.05) у порiвняннi з результатом другоТ серiТ, що вказуе на збтьшення фiбринолiтичноТ активност плазми кровi.
Лiтературнi джерела мютять досить супереч-ливу iнформацiю про вплив пероксижтриту на гемостаз. З одного боку повщомляеться, що пе-роксинiтрит сприяе розвитку гiпокоагуляцiТ. Ви-явлено його здатнiсть зменшувати активнють тканинного фактора in vitro шляхом жтрування ключових про коагулятов, що може призводити до розвитку геморапчних станiв [14]. В iншому дослщженж з'ясовано, що взаемодiя пероксиж-триту з тирозиновими залишками у молекулi фь бриногену затримуе формування тромбу, проте у подальшому робить тромб бтьш резистент-ним до фiбринолiзу [11]. З iншого боку, виявляе протромботичну дш (особливо за умов дислтн демГТ), сприяючи агрегацiТ тромбоци^в [10].
Висновки
1. Застосування скевенджеру пероксиштриту L-селенометюншу за умов вщтворення МС зме-ншуе прояви дислтопротеТнеми та ппертриаци-лглiцеролемiТ без ютотного впливу на рiвень хо-лестеролу та чутливють тканин до шсулшу у по-рiвняннi з даними другоТ серп.
2. Введення L-селенометюншу за умов вщтворення МС зменшуе в кровi концентрацiю вто-ринних продуктiв пероксидного окиснення лт^в (ТБК-активних сполук) та Тх прирют за час шкубацп у прооксидантному буферному розчиж, пщвищуе активнють АО ферменпв (СОД, ката-лази), проте ютотно не позначаеться на концен-
трацп церулоплазмшу в сироватц кровi та про-дукцiТ супероксидного анюн-радикала у клiтинах аорти щурiв у порiвняннi з даними другоТ серп.
3. Застосування L-селенометюншу за умов вщтворення МС обмежуе в органiзмi щурiв сту-пiнь пперкоагуляцшних зрушень (за зовнiшнiм та внутршжм шляхами гемокоагуляцiТ), подовжуе кiнцевий етап гемокоагуляци - утворення фiбри-ну iз фiбриногену, покращуе фiбринолiтичну активнють плазми кровк
Лiтература
1. Загайко А.Л. Метабстчний синдром: мехашзми розвитку та пер-спективи антиоксидантноТ терапп / А.Л. Загайко, Л.М. Воронша, К.В. Стрельченко. - Харюв : Вид-во "Золот сторшки", 2007. -216 с.
2. Дрель В.Р. Основы мехашзми виникнення та розвитку дiабетич-них ускладнень: роль штративного стресу / В.Р. Дрель // Бюлоп-чш студil. - 2010. - Т.4, №2. - С. 141-158.
3. Идрисова Е.М. Показатели системы гемостаза и их взаимосвязи с основными компонентами метаболического синдрома / Е.М. Идрисова, Э.А. Бушкова, Н.М. Краснова [и др.] // Сибирский мед. журн. - 2007. - Т. 22, № 4. - С. 106-112.
4. Кайдашев И.П. Эволюция понятия «метаболический синдром» и его современное значение / И.П. Кайдашев // Укр. мед. часопис. - 2012. - № 2. - С. 157-160.
5. Коваленко В.Н. Возможности корригирующего влияния системной энзимотерапии на компоненты синдрома инсулинорезисте-нтности / В.Н. Коваленко, Т.В. Талаева, В.В. Братусь // Укр. ка-рдюл. журн. - 2009. - Дод. 1. - С. 192-202.
6. Костенко В.А. NO- и пероксинитрит-зависимые изменения продукции супероксидного анион-радикала в органах крыс при экспериментальном метаболическом синдроме / В.А. Костенко,
A.Н. Елинская, Л.И. Ляшенко [и др.] // Журн. Гродненского гос. мед. ун-та. - 2014. - №2. - C. 74-77.
7. Методи кшшчних та експериментальних дослщжень в медициш / [Л.В.Беркало, О.В.Бобович, Н.О.Боброва та ш.] ; за ред. 1.П.Кайдашева. - Полтава, 2003. - 320 с.
8. Пат. 93517 УкраТна, МПК G09B 23/28. СпоЫб моделювання ме-таболiчного синдрому / Кайдашев 1.П., Костенко В.О., Талаш
B.В. [та ш.] ; № u 2014 02769 ; заявл. 19.03.2014, опубл. 10.10.2014, Бюл. № 19.
9. Френкель Ю.Д. Роль транскрипционного ядерного фактора кВ в механизмах нарушений окислительного метаболизма в головном мозге крыс при хронической гипомелатонинемии / Ю.Д. Френкель, В.С. Черно // Georg. Med. News. - 2014. - №7-8. - С. 99-102.
10. Ferroni P. Oxidant stress and platelet activation in hypercholesterolemia / Ferroni P., Basili S., Falco A., Davi G. // Antioxid. Redox Signal. - 2004. - V.6, №4. - P. 747-756.
11. Ill-Raga G. Fibrinogen nitrotyrosination after ischemic stroke impairs thrombolysis and promotes neuronal death / Ill-Raga G., Palomer E.,
Ramos-Fernández E. [et al.] // Biochim. Biophys. Acta. - 2015. - V. 1852, №3. - P. 421-428.
12. Klotz L.O. Defenses against peroxynitrite: selenocompounds and flavonoids / L.O. Klotz, H. Sies // Toxicol. Let. - 2003. - V. 140/141. - P. 125-132.
13. Laude K. NO produced by endothelial NO synthase is a mediator of delayed preconditioning-induced endothelial protection / K. Laude, J. Favre, C. Thuillez [et al.] // Am. J. Physiol. Heart. Circ. Physiol. -
2003. - V.284, №6. - P. H2053-H2060.
14. Nielsen V.G. Peroxynitrite decreases hemostasis in human plasma in vitro / Nielsen V.G., Crow J.P., Mogal A. [et al.] // Anesth. Analg. -
2004. - V.99, №1. - P. 21-26.
15. Szabó S. Peroxynitrite: biochemistry, pathophysiology and development of therapeutics / C. Szabó, H. Ischiropoulos, R. Radi // Nature Reviews. - 2007. - V. 6. - P. 662-680.
References
1. Zahayko A.L. Metabolichnyy syndrom: mekhanizmy rozvytku ta perspektyvy antyoksydantnoyi terapiyi / A.L. Zahayko, L.M. Voronina, K.V. Strel'chenko. - Kharkiv : Vyd-vo "Zoloti storinky", 2007. - 216 s.
2. Drel' V.R. Osnovni mekhanizmy vynyknennya ta rozvytku diabetychnykh uskladnen': rol' nitratyvnoho stresu / V.R. Drel' // Biolohichni studiyi. - 2010. - T.4, №2. - S. 141-158.
3. Idrisova Ye.M. Pokazateli sistemy gemostaza i ikh vzaimosvyazi s osnovnymi komponentami metabolicheskogo sindroma / Ye.M. Idrisova, E.A. Bushkova, N.M. Krasnova [i dr.] // Sibirskiy med. zhurn. - 2007. - T. 22, № 4. - S. 106-112.
4. Kaydashev I.P. Evolyutsiya ponyatiya «metabolicheskiy sindrom» i yego sovremennoye znacheniye / I.P. Kaydashev // Ukr. med. chasopys. - 2012. - № 2. - S. 157-160.
5. Kovalenko V.N. Vozmozhnosti korrigiruyushchego vliyaniya sistemnoy enzimoterapii na komponenty sindroma insulinorezistentnosti / V.N. Kovalenko, T.V. Talayeva, V.V. Bratus' // Ukr. kardíol. zhurn. - 2009. - Dod. 1. - S. 192-202.
6. Kostenko V.A. NO- i peroksinitrit-zavisimyye izmeneniya produktsii superoksidnogo anion-radikala v organakh krys pri eksperimental'nom metabolicheskom sindrome / V.A. Kostenko, A.N. Yelinskaya, L.I. Lyashenko [i dr.] // Zhurn. Grodnenskogo gos. med. un-ta. - 2014. - №2. - C. 74-77.
7. Metody klinichnykh ta eksperymental'nykh doslidzhen' v medytsyni / [L.V.Berkalo, O.V.Bobovych, N.O.Bobrova ta in.] ; za red. I.P.Kaydasheva. - Poltava, 2003. - 320 s.
8. Pat. 93517 Ukrayina, MPK G09B 23/28. Sposib modelyuvannya metabolichnoho syndromu / Kaydashev I.P., Kostenko V.O., Talash V.V. [ta in.] ; № u 2014 02769 ; zayavl. 19.03.2014, opubl. 10.10.2014, Byul. № 19.
9. Frenkel' Yu.D. Rol' transkriptsionnogo yadernogo faktora kB v mekhanizmakh narusheniy okislitel'nogo metabolizma v golovnom mozge krys pri khronicheskoy gipomelatoninemii / Yu.D. Frenkel', V.S. Cherno // Georg. Med. News. - 2014. - №7-8. - S. 99-102.
10. Ferroni P. Oxidant stress and platelet activation in hypercholes-terolemia / Ferroni P., Basili S., Falco A., Davi G. // Antioxid. Redox Signal. - 2004. - V.6, №4. - P. 747-756.
11. Ill-Raga G. Fibrinogen nitrotyrosination after ischemic stroke impairs thrombolysis and promotes neuronal death / Ill-Raga G., Palomer E., Ramos-Fernández E. [et al.] // Biochim. Biophys. Acta. - 2015. - V. 1852, №3. - P. 421-428.
12. Klotz L.O. Defenses against peroxynitrite: selenocompounds and flavonoids / L.O. Klotz, H. Sies // Toxicol. Let. - 2003. - V. 140/141. - P. 125-132.
13. Laude K. NO produced by endothelial NO synthase is a mediator of delayed preconditioning-induced endothelial protection / K. Laude, J. Favre, C. Thuillez [et al.] // Am. J. Physiol. Heart. Circ. Physiol. -
2003. - V.284, №6. - P. H2053-H2060.
14. Nielsen V.G. Peroxynitrite decreases hemostasis in human plasma in vitro / Nielsen V.G., Crow J.P., Mogal A. [et al.] // Anesth. Analg. -
2004. - V.99, №1. - P. 21-26.
15. Szabó S. Peroxynitrite: biochemistry, pathophysiology and development of therapeutics / C. Szabó, H. Ischiropoulos, R. Radi // Nature Reviews. - 2007. - V. 6. - P. 662-680.
Реферат
ВЛИЯНИЕ СКЭВЕНДЖЕРА ПЕРОКСИНИТРИТА L-СЕЛЕНОМЕТИОНИНА НА ПАТОГЕНЕЗ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО МЕТАБОЛИЧЕСКОГО СИНДРОМА Талаш В.В., Костенко В.А.
Ключевые слова: метаболический синдром, пероксинитрит, L-селенометионин, углеводный и липидный обмен, коагуляционный гемостаз.
В эксперименте на 30 белых крысах исследовано влияние скэвенджера пероксинитрита - L-селенометионина на показатели углеводного и липидного обменов, свободнорадикальных процессов, гемокоагуляции в организме при воспроизведении метаболического синдрома (МС). Показано, что применение L-селенометионина в условиях эксперимента уменьшает проявления дислипопротеине-мии и гипертриацилглицеролемии без существенного влияния на уровень холестерина и чувствительность тканей к инсулину. Введение L-селенометионина в при моделировании Мс уменьшает в крови концентрацию вторичных продуктов пероксидного окисления липидов и их прирост за время инкубации в прооксидантном буферном растворе, повышает активность антиоксидантных ферментов (супероксиддисмутазы, каталазы), ограничивает степень гиперкоагуляционные сдвигов (по внешним и внутренним путями гемокоагуляции), удлиняет конечный этап гемокоагуляции - образование фибрина из фибриногена, улучшает фибринолитическую активность плазмы крови.
Summary
INFLUENCE OF PEROXYNITRITE SCAVENGER L-SELENOMETHIONINE UPON EXPERIMENTAL METABOLIC SYNDROME
PATHOGENESIS
Talash V.V., Kostenko V.A.
Key words: metabolic syndrome, peroxynitrite, L-selenomethionine, carbohydrate and lipid metabolism, coagulation hemostasis.
The experiment carried out on 30 white rats focuses on studying the effect of peroxynitrite scavenger L-selenomethionine upon the indices of carbohydrate and lipid metabolism, free radical processes in the body and hemocoagulation under modeled metabolic syndrome (MS). It has been shown the administration of L-selenomethionine in the experimental conditions reduces signs of dyslipoproteinemia and hypertriacylglycerolemia having no significant effect on cholesterol level and insulin sensitivity. Introduction of L-selenometionin in MS modeling reduces the blood concentration of secondary products of lipid peroxidation and their amount of growth during the incubation in pro-oxidative buffer solution, increases the activity of antioxidant enzymes (superoxide dismutase, catalase), limits the extent of hypercoagulation changes (by inrernal and external routes hemocoagulation), prolongs the final stage of hemocoagulation, formation of fibrin from fibrinogen, and stimulats fibrinolytic activity of blood plasma.
Higher State Educational Institution of Ukraine
"Ukrainian Medical Stomatological Academy", Ukraine, Poltava
