CC BY
25
УДК 636.32/38:612.1:577.1
Сид1р Н.П., астрант, Стапай П.В., д.с.-г. н. ©
1нститут б1ологп тварин НААН, м. Львгв
ВПЛИВ С1РКИ I ЙОДУ НА Х1М1ЧНИЙ СКЛАД МОЛОКА В1ВЦЕМАТОК УКРА1НСЬКО1 Г1РСЬКОКАРПАТСЬКО1 ПОРОДИ
У статт1 наведено результати дослгджень хгмгчного складу молока в1вцематок украгнськог ггрськокарпатськог породи за умов тдвищеного р1вня у гх рацюнах сгрки I йоду. Показано, що молоко, отримане в1д в1вцематок дослгдних груп, характеризуется кращим х1м1чним складом за рахунок вищого вм1сту в ньому сухог речовини, бтка, вуглеводгв, золи, втамтв А I Е. Проте у молоц тварин дослгдних груп е менший вм1ст жиру. У результатI цього калоршшсть молока тварин контрольног групи е на 2,3 % бшьшою в1д калоршност1 молока в1вцематок першог дослгдног групи, але на 5,2 % меншою пор1вняно гз молоком тварин другог дослгдног групи.
Ключовi слова: в1вцематки, молоко, бток, жир, втамти, сгрка, йод.
Вступ. Овече молоко, як щнний харчовий продукт, збалансоване за уами поживними i бюлопчно активними речовинами, яю знаходяться у легкодоступнш для засвоення оргашзмом людини формi i е незамшним продуктом харчування новонароджених та людей будь-якого вшу. За хiмiчним складом овече молоко суттево вiдрiзняеться вщ коров'ячого та козячого. У ньому мютиться у твтора раза бшьше сухо! речовини та у два рази бшьше бшка, жиру, кальцш. У результат цього калоршшсть молока овець е майже удвiчi вищою порiвняно з молоком корiв i юз [1,2,3,4].
Молочна продуктившсть тварин, насамперед, залежить вщ повнощнно! годiвлi, а також утримання i рацiонального використання маточного поголiв'я. Особливо негативно впливае на рiвень продуктивност i !хню вiдтворювальну здатнiсть незбалансовашсть рацiонiв за основними поживними та бюлопчно активними речовинами [5].
Орка справляе великий вплив на засвоення азоту в оргашзм^ засвоення i обмiн багатьох мжроелеменив. Бiльша потреба в сiрцi е у молодняку в перюд його штенсивного росту, вагiтних i лактуючих маток, а також при застосуванш в годiвлi овець синтетичних азотовмшних сполук [6].
Йод е елементом, необхщним для синтезу гормонiв щитоподiбноl залози — тироксину i трийодтирошну, якi стимулюють процеси окиснення в тканинах i посилюють використання кисню, необхiдного для нормального росту оргашзму, вiдiграють важливу роль в обмш вуглеводiв, жирiв та бiлкiв [7,8].
М.Д. Айтуганов i спiвавтори рекомендують пiдгодовувати вiвцематок у перiод ютност i лактаци солями кобальту, йоду i мiдi, якi сприяють насичення молока цими елементами, пщвищення молочност маток i кращого забезпечення йодом ягнят та збшьшення !х середньодобових приросив. Деякi
© Сид1р Н.П., Стапай П.В., 2011
автори встановили позитивний вплив сульфату натрш на пщтримання
штенсивного обмiну i секреторно! функщ! молочно! залози лактуючих корiв [9]'
У зв'язку з цим, метою наших дослщжень було вивчити вплив арки i йоду, як добавок до основного ращону на хiмiчний склад i бiологiчну цiннiсть молока овець.
Матер1али 1 методи. Для дослщжень було пвдбрано три групи повновiкових вiвцематок укра!нсько! прськокарпатсько! породи, яю знаходилися в умовах ГКДС Закарпатського шституту АПВ (с. Нижш Ворота, Воловецького р-ну Закарпатсько! обл.).
Контрольнш групi тварин згодовували основний ращон, до складу якого входило сшо, дерть вiвса - 0,3 кг/гол/добу, сшь кухонна -10,0 г/гол/добу. Дослщним вiвцематкам у складi основного ращону згодовували йод у дозi 0,001 г/гол/добу(перша дослiдна група), йод, у вказанш вище дозь та сульфат натрш з розрахунку 5,0 г/гол/добу (друга дослщна група). Дослщ розпочато в останнiй перiод ютносп вiвцематок. Об'ектом дослiджень служило молоко, зразки якого вщбирались в юнщ дослiдного перiоду, який тривав 60 дшв. Вiдбiр зразкiв молока здшснювали згiдно з ДСТУ 4834:2007. У молощ визначали наступнi показники: загальний бiлок - рефрактометричним методом (ГОСТ 25179-90), загальш лiпiди - ваговим методом (екстракщя лiпiдiв за Фолчем), вуглеводи -рефрактометричним методом (визначення вмюту молочного цукру з використанням рефрактометра РЛ-2), суха речовина - висушуванням при постiйнiй температурi (ГОСТ 3626-73), зола - методом озолення [10]. В^амши А i Е визначали методом рщинно! хроматографа на апарат «Мшхром» [11]. Статистичну обробку отриманих результатiв здiйснювали за критерieм Стьюдента.
Результати обговорення. У результатi проведених дослiджень встановлено, що хiмiчний склад молока, отриманого вщ вiвцематок дослщних груп, суттево вiдрiзняeться вiд молока тварин контрольно! групи. Зокрема, з цифрових даних таблищ 1 видно, що у молощ тварин дослщних груп, яю у складi основного ращону отримували добавки йоду (перша дослщна група), йоду та арки (друга дослщна група), е вищий вщсоток майже уах компонентiв, за винятком вмiсту жиру. Проте достовiрнi рiзницi встановлено лише стосовно вмюту бiлка, золи та СЗМЗ (сухого знежиреного молочного залишку).
Зокрема, вмют сухо! речовини у молоцi тварин дослщних груп був на 1,8% i 8,2% вищий порiвняно з молоком тварин контрольно! групи. Бшка i вуглеводiв вiдповiдно на 13,4% i 18,37% та 6,1% i 7,2%, золи - на 5,6% i 6,7% i СЗМЗ - на 9,1% i 12,9%. При цьому слiд вiдзначити, що вищими цi показники виявилися у молощ вiвцематок друго! дослiдно! групи, яю у складi основного рацiону о^м йоду отримували ще i арку у виглядi сульфату натрiю.
Як уже було сказано, за умов наших дослвдв, у молощ тварин дослщних груп е менший вмют молочного жиру, хоча щ рiзницi не мають достовiрного характеру. Зменшення вмiсту жиру в молоцi першо! дослiдно! групи на 11% i на 0,4% у другiй груш, на нашу думку, пов'язано з бшьшими надоями молока. Як
було показано нами рашше, прирости живо! маси ягнят за 20 дшв в середньому становили у тварин контрольно! групи 162,0±4,23г/добу, а тварин дослщних груп 177,0±3,33г/добу i 180,0±5,77г/добу, що на 9,2% i 11,1% вище порiвняно з контрольними тваринами [9].
У результатi бiльшого вмюту в молоцi тварин друго! дослщно! групи бiлка i вуглеводiв, а також молочного жиру у порiвняннi з молоком тварин першо! дослщно! групи калоршшсть такого молока виявилася також вищою на 5,2 % порiвняно з молоком, отриманим вщ вiвцематок контрольно! групи, i на 2,3% порiвняно з молоком тварин першо! дослщно! групи.
Таблиця 1
Х1м1чний склад молока в1вцематок украУнськоУ НрськокарпатськоУ породи,
(М±т)
Показники Групи тварин
Контроль на (п=6) Р Перша дослщна (п=3) Р1 Друга дослвдна (п=3) Р2
Вода,% 84,21±0,73 >0,1 83,92±0,21 >0,1 82,92±1,56 >0,1
Суха речовина,% 15,79±0,72 >0,1 16,18±0,21 >0,1 17,08±0,15 >0,1
Бшок,% 4,79±0,20 <0,05 5,43±0,15 <0,02 5,67±0,19 <0,02
Жир,% 5,70±0,51 >0,1 5,07±0,05 >0,1 5,68±0,10 >0,1
Вуглеводи,% 4,46±0,17 >0,1 4,73±0,05 >0,1 4,78±0,01 >0,1
Зола,% 0,89±0,02 <0,001 0,94±0,02 <0,05 0,95±0,003 <0,05
СЗМЗ,% 10,09±0,24 <0,05 11,01±0,22 >0,05 11,40±0,49 >0,05
Калоршшсть 1 кг молока, ккал 909 888 956
Примтка: Р — статистична р1зниця м1ж контрольною 1 першою дослвдною групами, Р1 — статистична р1зниця м1ж контрольною 1 другою дослвдною групами, Р2 — статистична р1зниця м1ж першою 1 другою дослвдними групами.
Важливе значення для росту, розвитку та нормального формування системи iмунiтету мають вiтамiни А, Е та мшеральш речовини. Вщомо, що цi бiологiчно активнi сполуки сприяють синтезу бiлкiв, посиленню дихання, кращому кровотворенню, повнiшому засвоенню поживних речовин корму [1216].
Вiвцi i кози добре засвоюють Р-каротин корму, який весь перетворюеться у в^амш А, тому вмiст вiтамiну А у !х молоцi е бшьший порiвняно з коров'ячим молоком, а саме: молоко бшше [17].
З цифрових даних таблиц 2 видно, що у тварин дослщних груп достовiрно збшьшився вмiст вiтамiну Е, на вiдмiну вiд контрольно! групи, та вмют вiтамiну А у тварин друго! дослщно! групи також е вищий.
Подiбнi результати отримаш на коровах, яким у складi основного рацiону згодовували добавки халатних форм селену i йоду та мшеральних солей кобальту i хрому. У результат цього у молощ збiльшилась концентрацiя вiтамiну А i Е вiдповiдно на 10,1 % та 19,5 % [18].
Таблиця 2
Вмкт вггамтв у молоц в1вцематок, мкг/мл (M±m)_
Показники Групи тварин
Контрольна (n=4) P Перша дослвдна (n=3) P1 Друга дослщна (n=3) P2
Вггамш А 0,41±0,02 >0,1 0,44±0,004 <0,01 0,50±0,004 <0,001
Втамш Е 6,31±0,16 <0,025 7,03±0,12 <0,01 7,41±0,14 >0,1
Деякi автори стверджують, що при включеннi до рацюну тварин додаткових джерел йоду, спостер^аеться зростання вiтамiну А, про що свщчать i нашi данi [19].
Висновки. Згодовування вiвцематкам укра1нсько1 прськокарпатсько1 породи у складi основного рацюну добавок арки i йоду позитивно позначаеться на хiмiчному складi i бюлопчнш цiнностi молока за рахунок збiльшення у ньому сухо1 речовини, бшка, вуглеводiв, СЗМЗ, золи та вiтамiну А, Е.
Лiтература
1. Полтавченко Т. Щодо органiзацiï контролю окремих показникiв якостi i безпеки молока / Т. Полтавченко // Скотоводство. - 2007. - № 2. - С. 32-33.
2. Ножечкша Г.М. Яюсть загоивельного молока у схщному регюш лiсостеповоï зони Украши / Г.М. Ножечкiна // Молочное дело. - 2005. - № 2. -С. 30-34.
З.Чагаровский В. Исследование микрофлоры молока с увеличенным сроком хранения при разных технологиях его получения / В. Чагаровский, И. Кручек // Мжробюлопчний журнал. - 2004. - Т. 66. - № 2. - С. 87-90.
4. Park Y.W. Physico-chemical characteristics of goat and sheep milk. Abstract [Text] / Y.W.Park, M. Juarez, M. Ramos, G.F.W.Haenlein // Small Ruminant Research. - 2007. - 68. - P. 88-113.
5. Lujerdean A. Seasonal variation of turcana sheep milk chemical composition [Text] / A. Lujerdean, V. Miresan. C. Raducu, D. Ladosi // Lucrari Sci. Zootehnie si Biotehnologii. - 2008. - 41(2). - P. 758-761.
6. Бетембаева М.М., Взаимосвязь содержания сери и азота в шерстних волокнах с физическими свойствами шерсти у современны типов тонкорунных и полутонкорунных овец Казахстана / М.М. Бетембаева, С.А. Кочубаев // Тезисы научно- производственной конференции по овцеводству и козоводству.—Ч.1.—1986.—С.46-51.
7. Кузнецов С. Г. Биологическая доступность минеральных веществ для животных [Текст] / С. Г. Кузнецов // ВНИИТЭИ агропром. — М, 1992. — 52 с.
8. Сологуб Л. I. Йод в органiзмi тварин i людини (Бiохiмiчнi аспекти) [Текст] / Л. I. Сологуб, Г. Л. Антоняк, Т. О. Антоняк та ш. // Бюлопя тварин. — 2005.—Т. 7, № 1-2. — С. 31-50.
9. Сидiр Н. П. Вмют тиреощних гормошв у кровi овець украшсь^' прськокарпатсь^' породи за умов пщвищеного рiвня арки i йоду у ïx рощонах / Н. П. Сидiр, П. В. Стапай // Науково-техшчний бюлетень. — 2011. — ?
10. Кравщв Р. Й. Дрвщник лабораторних дослщжень молока i молочних продукив [Текст] / Р. Й. Кравщв, Ю. Р. Гачак. - Львiв,2003, - 306 с.
11. Скурихин В. Н. Определение витаминов А и Е в биологических субстратах с использованием обращённо-фазной микроколоночной высокоэффективной жидкостной хроматографии // Бюлл. Всесоюз. НИИ физиол., биохим. и питания с.-х. животн. — 1991. — Вып. 2(101). —С. 79 - 81.
12. Демчик М. В. Сучасш вимоги до перспективних технологш виробництва еколопчно! продукцп скотарства // Науковий вшник Львiвсько! державно! академп ветеринарно! медицини iменi С. З. Гжицького. — 2002. — Т4 (№2), Ч.5. — С.112-120.
13. Фурдуй Ф.И. Стресс и адаптация сельскохозяйственных животных в условиях индустриальных технологий / Ф. И. Фурдуй, Е. И. Штирбу, Ф. А. Струтинский и др. — Кишинев: Штиинца, 1992. — 224 с.
14. Федорук Р. С., Кравщв Р. Й. Фiзiологiчнi мехашзми адаптацп тварин до умов середовища // Бюлопя тварин. — 2003. — Т.5. №1-2. — С.75-82.
15. Ноздрехина Л. Р. Биологическая роль микроэлементов в организме животных и человека. — М.: Наука, 1997. — 184 с.
16. Федорук Р. С. Молочна продуктившсть та склад молока корiв у зош техногенного забруднення при згодовуванш селеновмюних добавок / Р. С. Федорук, П. £. Андршчук, П. I. Головач, I. I. Ковальчук, Й. Ф. Рiвiс, М. М. Хомин // Науковий вкник ЛНАВМ iменi С. З. Гжицького. — 2005. — Т.7.(№ 2). — Ч. 6. — С. 163-168.
17. Jensen R. G. Invited reviw: The composition of bovine milk lipids: January 1995 to desember 2000 / R. G. Jensen // J. Dairy Sci. — 2002. — 85. — P. 295-350.
18. Хомин М. М Вмкт в^амЫв А i Е в кровi та молощ i дезштоксикацщшна здатшсть оргашзму високопродуктивних корiв за умов згодовування халатних форм селену i йоду та мшеральних солей кобальту i хрому / М.М. Хомин, Р. С Федорук, Н.П Олесюк, М.1 Храбко // Наук. техн. бюл. 1нституту бюлогп тварин УААН. — 2006. — Вип. 7, № 1, 2. — С. 227-230.
19. Бойюв Д. П. КлЫчна бiохiмiя. / Бойюв Д. П., Бондарчук Т. I., 1ванюв О. Л. та ш. // За ред. Склярова О. Я. — К.: Медицина, 2006. — 432 с.
Summary N.PSydir, P.VStapay EFFECT OF SULPHUR AND IODINE OF CHEMICAL COMPOSITION IN MILK OF UKRAINIAN MOUNTAIN SHEEP
The date about chemical composition of milk of Ukrainian mountain sheep under the high level of sulfur and iodine in their diets ware presented. It was shown that milk obtained from experemental groups, characterized by better composition due of the higher content of dry matter, protein, carbohydrate, ash, vitamin A and E. However, this in milk contains research lower content of fat. As a result, milk calorie the contror group is higher (2,3 %) than the milk calorie of first experimental group, but less (5,2 %) than II experimental group.
Стаття надшшла до редакцИ 11.05.2011
