CC BY
17
81. Тернотль: погляд Kpi3b столiття. Iсторiя мюта очима емпранпв. - Тернопiль : РВВ управлшня по npeci, 1992. - 214 с.
82. Шляхами Золотого Подшля. Тернотльщина i Скалатщина. Рeгiонaльний юторично-мемуарний збipник. - Фiлядeльфiя : Вид-во НТШ, 1983. - Т. III. - 305 с.
Августин Р.Р. Феномен национальной экономической самоорганизации в Западной Украине на рубеже XIX-XX веков
Сделан анализ основных исследований проблемы хозяйственной самоорганизации украинцев в Галиции во второй половине XIX - первой половине ХХ веков в украинской экономико-исторической науке. Приведены публикации исследователей о предпринимательской деятельности в области банковско-кредитных отношений; пасторское послание митрополита А. Шептицкого; о кредитной кооперации; исследовании институционного поля украинских сельскохозяйственных и частных торговых организаций; "студии" истории национальных финансово-кредитных институций; об экономической политике польского правительства относительно западноук-раинских земель; идейно-экономических и научных принципах национально-хозяйственного движения.
Augustin R.R. Phenomenon of the national economic selforganization in Western Ukraine at turn of the XIX-XX centuries
The article concentrated analysis of key research issues of economic self-Ukrainian Galicia in the second half - the first half of the twentieth century in the Ukrainian economic-historical scholarship. Presented the work of researchers on business in the field of banking and credit relationships; Greetings message Metropolitan A. Sheptytsky, credit cooperatives, research institutional fields Ukrainian agricultural trade and private organizations, "studio" history of national financial and credit institutions, the economic policy of the Polish government regarding Western lands, ideological, economic, and scientific principles of national economic movement.
УДК 639.(477.83/.86):0.61 Acnip. О.Р. Процв -Львшськийрегюнальний тститут державного управлшня НАДУ при npe3udeHmoei Украти
ВПЛИВ Р1ШЕНЬ М1ЖНАРОДНОГО МИСЛИВСЬКОГО КОНГРЕСУ У В1ДН1 1910 РОКУ НА ФОРМУВАННЯ МИСЛИВСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА ЁВРОПИ
Розглянуто оргашзащю Мiжнародного мисливського конгресу, який вщбувся у 1910 р. у Вщш. Галичина, як окрема адмшютративна одиниця Австро-Угорсько'' îm-nepiï, брала участь у робот конгресу. Висв^лено вплив роботи конгресу на правове регулювання мисливського господарства у кра'нах Австро-Угорсько'' iмперiï, зокре-ма Галичини.
Ключовг слова: Галичина, мисливство, полювання, законодавство.
Цю проблематику широко висвгглено у працях: С. Крогульського, С. Лобося, Ю. Ейсмонда, Ф. Рожинського та Е. Шехтеля, а також у журналах "towiec" ("Мисливець"), який виходив у Львов1 як друкований орган Галиць-кого мисливського товариства з 10 шчня 1878 р., а також у журнал! "towiec Polski" ("Мисливець польський"), що виходив у Варшав1 як орган щсарського товариства правильного полювання Польщ1 з 1899 р.
1 Наук. KepiBHm:: проф. 1.О. Дробот, д-р наук з державного управлшня
Метою дослщження е висвiтлення роботи мiжнародного мисливсько-го конгресу та його вплив на мисливсько-господарське законодавство кра!н Свропи.
У 1910 р. у Вщш було органiзовано першу мiжнародну мисливську виставку, де було представлена i Галичину. Поряд Í3 органiзацiею мисливсько! виставки був органiзований мисливський конгрес. Перший мiжнародний мисливський конгрес був оргашзований у 1907 р. у Парижi французькою гро-мадською мисливською органiзацiею "Saint Hubert Club de France". Як опису-вав дiяльнiсть мисливського конгресу "Ловець", у ньому взяла участь тодш-ня наукова, економiчна, господарська елiта.
Керiвництво конгресом взяв на себе князь Фредерик, а допомагали йому мшютри або керiвники департаментiв мiнiстерства сшьського господар-ства Австрп так Францп. Робота на конгресi була оргашзована так, що учас-ники конгресу були подшеш на групи, а саме: значення мисливства в еконо-мщ держави; мисливська статистика; пломбування добуто! дичини; торпвля хутром; стандартизащя мисливсько! збро!; iнфекцiйнi захворювання дичини; акшматизащя муфлонiв.
Мисливською статистикою займались др. Форхер з Вщня i Лессе з Парижа, яю наголошували на тому, щоб законодавчо врегулювати статистичнi данi з мисливства. Вони вказували, що не варто дiяти за сильно вкорiненими принципами: "Бог знае, скшьки народилось i скшьки треба вiдстрiляти".
Щодо вирощування пушнини виступив др. Кнауер, який подав нас-тупнi пропозицп: уряди вшх кра!н повиннi унiфiкувати мисливське законодавство, бо: в однш кра!ш уряд повнiстю забороняе добувати певний вид хут-рово! мисливсько! дичини, а у сусщнш кра!ш на не! можна без будь яких об-межень полювати; мисливськ закони повиннi бути суворi до порушниюв правил полювання; пропаганда охорони природи повинна йти вже вщ шкшь-но! парти.
Доповiдачi звертали увагу на те, що для економiчного тднесення мисливства владi та мисливським товариствам потрiбно вживати таких заходiв: проводити широку роз'яснювальну роботу про диких тварин; оргашзувати гуртову закутвлю для споживачiв мисливсько! продукцп; оргашзувати роботу холодильних камер для збер^ання дичини; знизити тариф на перевезення продукцп з дичини; оргашзувати належну торпвлю дичиною на базарах; спростити контроль над продажем дичини в спошб, який би не створював незручносп споживачам.
У частиш виготовлення збро! та набо!в вщзначали, що необхiдно вста-новлювати обов'язковi стандарти для всiх кра!н у цш галузi. Звертали увагу, що у Францп номер дробу не вщповщае шшим кра!нам. Така ж ситуащя була i в Англп, де дрiб випускали взагалi iз незрозумiлою нумерацiею. Невщповщ-нiсть у збро! та боеприпасах призводила до непорозумшь шд час полювань та псування збро!.
Для запоб^ання непорозумiнь було прийнято ршення про дотриман-ня шмецького стандарту пiд час вiдливання дробинок; у мшечках, в яких
продаегься дрiб, варто повщомляги такi данi - номер дробу, середнш дiаметр дробу у мЫметрах, якiсгь дробу (м'який, твердий), вага одше! дробини [1].
1ншою темою, яку розглядали на мисливському конгресi, була гакож справа шфекцшних захворювань гварин. З цього приводу зробив доповщь професор природничого музею у Парижi п. Троусера, який повiдомив про епiзоогiю серни у Штерн. Але, на погляд доповiдача, цiй проблемi можна бу-ло б запобiгти, якби мисливський персонал був ознайомлений з мегодами бо-рогьби iз захворюванням тварин, але найефективнiшу боротьбу з етзоопями можна вести, коли ветеринарний нагляд проводить професiйний ветлiкар. Та-кож для ефективно! боротьби з етзоопями, на погляд пана Троусера, потрiб-но було б розробити шструкцп щодо боротьби з епiзоотiями диких тварин.
У справi акшматизацп мисливських тварин, i зокрема муфлона, висту -пив п. Денис. У сво1й доповiдi вiн звернув увагу на той факт, що розвиток сшьського, лiсового господарства, туризму та й взагалi розвиток економiки призводить до знищення багатьох видiв мисливських тварин. У таких локаль-них мюцевостях, де швидко розвиваегься промисловiсть, не затримуегься жодна мисливська тварина. Одним iз дieвих заходiв для запоб^ання м^ацп мисливських тварин на таких територiях е органiзацiя вольeрiв особливо для грубо! дичини, яка насамперед вщ цього страждае. 1ншим способом попере-дження м^ацп тварин з густо заселених територш е вщлов та переселення мисливських тварин в мюця, де вони на волi будуть добре почуватись.
Секцiею правового регулювання мисливства на конгресi керував доктор Густав Мархет, колишнш мшстр освiти Австрп, до 1! складу входили С. Бендер секретар мшстерства сшьського господарства Австрп, адвокати. У сво!й роботi секцiя прийшла до висновку, що правове регулювання мисливства вщзначалось тим, що у вих кра!нах вiдбуваються конфлжти мiж мис-ливцями та власниками права полювання i найчастiше щ конфлiкти виника-ють мiж власниками права полювання та мюцевим населенням гмши. У сферi мисливства вщбуваються суспiльнi, а також партiйнi конфлжти. У звiтi комь си вщзначалось, що пiд час правового регулювання мисливства необхщно враховувати iнтереси вшх сторiн.
Розглядали проблему охорони перелиних птахiв, а головним чином -перепшок, вальдшнепiв, диких качок i гусей. Керiвник клубу Святого Губерта з Парижа граф Ю. Кларi зазначав, що цi перелит, змучеш перельотом, птахи, коли прилггають на Французьке побережжя, падають на землю цшими зграями i стають у цей час здобиччю диких шстинкпв людей, як влаштову-ють змагання, хто скшьки добув знесилених тварин.
У цьому контекстi на конгреш було прийняте рiшення про те, щоб в усiх державах, а головним чином, на територп яких пролягають шляхи мпра-цп пернатих, заборонити на час перельоту полювання на перепшок, торгiвлi ними. Стосовно вальдшнепа було прийнято ршення, щоб термш полювання на вальдшнепа у тих державах, де вш починаеться 2 лютого, був безумовно вщмшений.
Для правового врегулювання проблеми iз перелiтними птахами граф Кларi запропонував запровадити мiжнародну конвенцiю, яка б охороняла пе-
релiтних мисливських nraxiB i вимагала n0BH0ï заборони вживання шток та капкашв, а також полювання в будь-який cnoci6 у час висиджування яець як на вода, так i на сушь Також було запропоновано включити до конвенцп за-борону вщстршу перелiтних птахiв з мисливських дробових гармат. Для цього потрiбно було домогтися, щоб всi краïни взагалi заборонили продаж мисливськоï зброï бшьше 4-го калiбру. 1ншою проблемою регулювання, яка мала мiждержавне значення, була охорона морських птахiв, i в цьому питаннi конгрес ухвалив таку резолюцiю: видавати дозволи на право вибирати лише таку кiлькiсть яець морських птахiв, щоб не перешкоджали росту чисельностi популяцiï птахiв; тд час виловлювання морських птахiв заборонити викорис-тання сiтки та капкашв.
Для подальшого вдосконалення мiждержавних правових стосунюв з охорони морських ш^в на конгресi було органiзовано комiсiю, метою якоï було дослщження для встановлення мiжнародних норм добування морських пта-хiв та складання проекту мiжнародноï конвенцiï з охорони морських птах1в [2].
На конгреш майже всi промовцi зазначали, що положення врегулю-вання мисливства у жоднш iз краïн Австро-Угорськоï iмперiï не вiдповiдають сучасним вимогам, а в багатьох крашах мисливське законодавство взагалi во-роже наставлено до самого мисливства. Вщзначали, що полювання, стойь на межi конфлiктiв мiж власниками земельних дiлянок та власниками права полювання яю доглядають за дичиною -"Демократичний дух часу стараеться забезпечити вам громадянам якнайбшьшу свободу щодо оборони своïх ште-ресiв. З iншого боку, однаковою мiрою ефективне ведення сiльського, люово-го, або мисливського господарства на малих територiях, якi е у власносп кiлькох власникiв, не сприяе ïх рацiональному веденню. 1нтереси великих та малих власниюв полювання завжди суперечливi i були твердим горiхом для його вирiшення" [3].
Типовi конфлiкти iнтересiв у мисливствi в межах цившьного права подавав Генрiх Гердтль - вiденський адвокат, який окреслив два рiзнi погляди на правове регулювання мисливства, а саме:
1. Право виконання полювання не може бути пов'язане iз правом власностц водночас обмеження права полювання повинно бути врегульоване вщпо-вiдно до суспiльно-полiтичноï природи держави, яка б брала до уваги ш-тереси вшх суспiльних груп.
2. Право привласнення дичини на мисливських упддях належить його власнику вiд часу, коли тварина зайшла на його територiю.
Як бачимо, в цих правових поглядах чи не вперше в Свроп були сформульоваш два рiзнi погляди на власнють дичини. У першому випадку тварина е загальносуспiльним добром, тодi коли у другому пунктi вона е власшстю господаря земельноï дшянки. Вiдповiдно до чинного на той час мисливського закону, у Галичиш право власност на дичину належало власнику земельноï дiлянки, на якш знаходилась мисливська тварина.
Протилежну вiд Генрiха Гердтля думку мав голова адмшютративного трибуналу Австрiï-Франц Зенкер. Вш пов'язував право полювання iз виключ-ним правом власностi на землю та запропонував у свош доповiдi такi норми:
право полювання на тварин, яю постшно знаходяться на земл^ i на мнру-ючих тварин належить: власнику земельно! дшянки загальною площею не менш як 300 га; мисливськiй спшщ, яка буде утворювати мисливське товари-ство i буде управляти мисливськими упддями на певних умовах шляхом оренди. Якщо площа дiлянки не вщповщае умовам самостiйного ведення мисливського господарства, то 11 потрiбно приеднати до сусщнього мис-ливського господарства; залiзничнi колп, громадськi та приватш дороги, рiки не переривають цЫсносп мисливського масиву; вузькi дiлянки, яю утвори-лись через подiл мисливських Грунпв, не надаються для утворення мисливського господарства; дшянки земл^ яю не вiдповiдають умовам ведення мисливського господарства, повинш бути надаш сусiднiм мисливським господарства в оренду.
Доктор Бруно Шведер виголосив доповiдь, в якiй висловив стурбова-нiсть керування мисливством, i для його покращення запропонував так! змши до правового регулювання мисливства, де, серед шшого, звертав увагу на те, що тд час надання права оренди мисливських угадь професшними мислив-цям та люникам повинш укладатись договори про способи полювання з дот-риманням виконання права полювання та охорони зникаючих вид!в дичини. Зазначали, що потр!бно оргашзовувати фахов! курси, випуск мисливських книжок, написання замтгок до газети. Як у звичайних та народних школах, так ! в середшх, вищих потр!бно вивчати, що лю ! мисливсью тварини е суспшь-ним скарбом всього народу, ! обов'язком всього народу е його збереження. Потр!бно запровадити складання юпипв пад час видач! посв!дчень мисливця. Для паднесення стану мисливства потр!бно запровадити наукову шститущю, а для паднесення чисельносг мисливських тварин необхадно оргашзувати вад-творюкш дшянки, на яких би не давали змоги вадстршювати дичину, та про-водити акшматизащю ! догляд за особливо цшними видами дичини.
Також велику увагу було придшено на конгрес кримшальному праву у мисливському законодавствг 1з доповаддю на цю тему виступив доктор Ер-вш Доляйш, суддя найвищого касацшного трибуналу. У сво!й доповщ вш звернув увагу на те, що кримшальне мисливське законодавство е досить не-досконалим. Вш заявив: "1з практики вадомо, що покарання за браконьерство зазвичай не ствм!рне з! справжньою виною ! не дае покривдженому жодного вадповадного вадшкодування, яке завдав йому браконьер. Браконьер тдпадае тд покарання виключно за крад!жку добуто! дичини. Але вартють пе! дичини е надзвичайно малою. Вад ще! мало! суми ! визначаегься сама м!ра пока-рання браконьера. Кожен власник полювання добре знае, яку шкоду насправ-д! йому спричиняють браконьери" [4].
Вш запропонував будувати мисливсью закони на таких принципах: браконьерство повинно каратись виключно кримшальним, а не мисливським законодавством. З щею метою потр!бно перенести норми про покарання !з мисливського законодавства в кримшальне; визначення "браконьерство" повинно бути ваднесено в кримшальному законодавств! до роздшу злодшство; у прав! потр!бно чггко визначити поняття браконьерство; необхадно ч!тко розмежувати поняття злочин - браконьерство та поняття проступок - бра-
коньерство, яке повинно Грунтуватись на величинi завданих збитюв мис-ливському господарству; потрiбно визначити мiру покарання за iерархiею (тяжкi, середнi, легкi), але при цьому потрiбно розiрвати ланцюг дуже лапд-ного покарання, яке юнуе на даний час; грошовий штраф потрiбно застосову-вати в широких межах як головний та додатковий вид покарання; браконьерство потрiбно визнавати за злочин, за якого покарання належить до компетенцп держави.
Про загрозливу ситуащю з популящею орлiв доповiв п. Райзер. Вш повiдомив, що орли-беркути хоч i заподжтать шкоду мисливськiй дичинi, але не значною мiрою, i на цей час ïх е дуже мало. Вш посилався на вщомих орнiтологiв, якi стверджували, що добування цього гарного птаха не мае тд собою жодноï пiдстави. Для вщновлення популяцiï орлiв, на його думку, пот-рiбно було вжити таких заходiв, а саме: вщмшити за добування орла будь-якi премп, провести пропаганду корисностi цього птаха; охороняти гшзда, в яких розмножуються пташенята орлiв; вживати заходiв щодо виставляння отрути на iнших хижаюв, оскiльки в цю пастку потрапляе багато орлiв.
Присутнi члени конгресу ухвалили ршення щодо впровадження зап-ропонованих змiн до правового регулювання мисливства та застосування ад-мшютративних заходiв, якi потрiбнi владi для покращення ведення мисливства. Вшх делегатiв конгресу зобов'язано особисто подати ухвалу конгресу уряду тiеï краши, яку вони представляли, та вжити вшх заходiв для проведен-ня вщповщних змiн у своïх законодавствах. Вщстоюючи своï iнтереси, влас-ники мисливських господарств, яких серед члешв конгресу була переважа-юча бшьшють, прийняли резолюцiю, в якiй йшлось про те, що "делегати вшх краïн зазначали, що найбiльшоï шкоди мисливству завдало мисливське зако-нодавство, вплив на яке мала "полггично-компромюна" природа прийняття мисливського законодавства".
Для контролю за виконанням резолюцп зборiв конгресу було утворену Мисливську комiсiю конгресу, до якоï вiд Галичини було обрано графа Станислава Стаднiцкого, як голову Галицького мисливського товариства, а також графа Яна Шептицького, батька голови УГКЦ Андрея Шептицького, та графа Здiслава Тарновського. Наступний конгрес було запропоновано провести у Вщш через два роки, де планували пiдбити пiдсумки ефективност роботи мисливського конгресу 1910 р.
Делегати конгресу подякували органiзаторам, але звернули увагу, що через широку географiю делегатами з-за кордону неможливо було порозумь тись, зокрема: з китайцями, японцями, мексиканцями, парагвайцями.
Пiсля завершення роботи конгресу оргашзацшний комiтет дав урочис-тий обiд у ресторанi. На цьому прийнятп були присутнi жшки, пiд акомпоне-мент гарних мисливських фанфар звучали твори Рiхтера, Вагнера, Шумана. Шсля прийняття до щсаря Франца Йосифа I було запрошено бшьш як сто осiб iз числа делегатiв Конгресу. На зустрiчi прозвучало багато похвали Га-лицьким мисливцям за ïх добру роботу. Хвалили також галицьких ведмедiв, олешв, кабанiв рисiв та косуль, а особливо трофей якi добували у Галичиш. На вiдзнаку конгресу було випущено значок для його учасниюв. Також для
учасниюв конгресу була проведена екскурсiя по мисливських упддях у Лайнцi. У цьому мисливському господарствi площею 2576 reKTapiB було 975 голiв копитно! звiрини, зокрема 375 олешв,170 ланей, 15 Biprrncbrnx оле-шв, 88 муфлошв, 370 кабанiв i лише 17 козуль. Зайщв не було тут взагалг Рiчний вiдстрiл дичини становив 795 гсшв. Ця екскурсiя принесла велике за-доволення 11 учасникам [5].
Висновок. У мисливському конгреш, який був оргашзований у Вщш у 1910 роцi, брали участь мисливщ, якi належали до найвищо! сощально! вер-хiвки кра!н Свропи, iнтереси яких полягали у лобтованш мисливського зако-нодавства, за якого мисливським господарствам надавали найбшьш сприят-ливi умови для вирiшення конфлжпв з власниками лiсiв та сшьськогоспо-дарських угiдь. Ухвали Конгресу чинили вщповщний тиск на уряди кра!н щодо внесення змiн до мисливського законодавства, як були б випдними для ведення мисливського господарства та проведення полювання.
Тема правового регулювання мисливства, його традицш, культури у Галичинi в перюд Х1Х - поч. ХХ ст. практично зовшм не дослщжували, тому для прийняття зважених управлшських рiшень, якi б Грунтувались на культу-рi попереднiх поколiнь, необхвдно надалi дослiджувати цей напрям.
Л1тература
1. Krogulski S. Mi^dzynarodowy kongres mysliwski w Wiedniu // towiec. - 1910. - № 20. -S. 233-235.
2. Krogulski S. Mi^dzynarodowy kongres mysliwski w Wiedniu // towiec. - 1910. - № 21. -S. 245-247.
3. Krogulski S. Mi^dzynarodowy kongres mysliwski w Wiedniu // towiec. - 1910. - № 22. -S. 257-258.
4. Krogulski S. Mi^dzynarodowy kongres mysliwski w Wiedniu // towiec. - 1910. - № 22. -S. 258.
5. Krogulski S. Mi^dzynarodowy kongres mysliwski w Wiedniu // towiec. - 1910. - № 22. -S. 258-259.
Процив О.Р. Влияние решений Международного охотничьего конгресса в Вене 1910 года на формирование охотничьего законодательства Европы
Рассмотрена организация Международного охотничьего конгресса, который состоялся в Вене в 1910 г. Галиция участвовала в работе конгресса как отдельная административная единица Австро-Венгерской империи. Освещен вопрос влияния работы конгресса на правовое регулирование охотничьего хозяйства в странах Австро-Венгерской империи, в часности Галиция.
Ключевые слова: Галичина, охота, законодательство, охотничье хозяйство.
Protsiv O.R. Influence resolution of Vienna International Hunting Congress, 1910 on the formation of hunting laws in Europe
At this article it's considered the organization of International Hunting Congress which took place in 1910, Vienna. Galicia was the separate administrative unit of Austro-Hungarian Empire, and it took part at the work of Congress. It's explained the influence of congress work on law regulation of hunting economy in the countries of Austro-Hungarian Empire and Galicia in particular.
Keywords: Galicia, hunting, shooting, laws.
