CC BY
11
Лiтература
1. Короткий доввдник по лiсовому фонду Укра1ни (за матерiалами чергового державного облжу лiсiв Укра1ни станом на 01.01.1996). - К. : Вид-во "Либщь", 1998. - 101 с.
2. Моисеев В. С. Методика составления таблиц хода роста и динамики товарной структуры модальных насаждений / В.С. Моисеев, А.Г. Мошкалев, М.А. Нахабцев. - Л. : Изд-во ЛТА, 1968. - 88 с.
3. Молотков П.И. Буковые леса и хозяйство в них / П.И. Молотков. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1966. - 234 с.
Курыляк В.М. Ход роста грабово-дубово-буковых древостоев Прикарпатья
Исследованы закономерности роста грабово-дубово-буковых древостоев Прикарпатья по основным таксационным показателям и составлена таблица хода роста модальных древостоев в преобладающих типах леса.
Ключевые слова: буковые леса, смешанные древостои, таблицы хода роста.
Kurylyak V.M. Progress in growth hornbeam-oak-beech stands in Carpathian
The regularities of the growth of hornbeam-oak-beech stands Carpathian for taxation parameters and a table of the modal growth forest stands in the prevailing forest types.
Keywords: Beech forest, mixed stands, tables of growth.
УДК343.77:639(477.83/86) Астр. О.Р. Проф -Львiвський Р1ДУ,
м. 1вано-Франтвськ
МИСЛИВСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО В ГАЛИЧИН1 П1Д ЧАС ШМЕЦЬ^ ОКУПАЦП
Розглянуто законодавче забезпечення правил полювання та ведення мисливсь-кого господарства на територи Галичини шд час шмецько!' окупаци 1941-1944 рр. Описано практичну реалiзацiю норм законодавства у сферi мисливського господарства. Проаналiзовано особливостс, тенденци прийняття мисливського законодавства в умовах тотал^арного нацистського режиму.
Ключовг слова: мисливство, мисливське законодавство, Галичина, шмецька окупащя.
Щд час оргашзацп суспшьного життя на окупованих Шмеччиною те-ритор1ях запроваджуегься вщповщне законодавство, яке врегульовувало еко-ном1чш процеси. У галуз1 ведення мисливського господарства та полювання було запроваджено вщповщне законодавство, яке врегульовувало цю галузь економжи на час окупацп Шмеччиною територи Галичини. З щеолопчних м1ркувань цей напрям у впчизнянш наущ не дослщжувався i не схвалювався, а у впчизнянш лiтературi ця тематика не висвгтлювалась.
Для повноцшного розумiння проблеми державного регулювання ведення мисливського господарства, юторп мисливства, культурних та полиич-них процешв необхiдно дослiджувати законодавство, яке врегульовувало еко-номiчнi процеси, а зокрема ведення мисливського господарства та полювання.
Питання ведення мисливського господарства та полювання висвгтлю-вались у журналi "Wald und Holz" - офщшному оргаш Генерального Губернаторства Польщi у справах лiсу та мисливства. Журнал було засновано у 1940 р. Питання ведення мисливського господарства, зокрема i законодавче
забезпечення до часу окупацп Шмеччиною Польщ^ висвилювались в таких журналах, як "towiec Polski" ("Мисливець польський"), що виходив у Варша-вi як орган щсарського товариства правильного полювання Польщi з 1899 р. та "Przegl^d mysliwski i lowiectwo polskie" ("Мисливський огляд та полювання польське"). З часу окупацп було припинено випуск ще! перюдично! лгге-ратури, а також дiяльнiсть мисливських товариств, яю 1х видавали.
Метою дослдження е спроба проаналiзувати законодавче регулювання ведення мисливського господарства на територп Галичини пiд час шмецько! окупацп 1941-1944 рр. Проаналiзувати закожмрносп, особливосл та тенденци тоталiтарного режиму в регулюванш мисливського господарства та полювання.
Щд час окупацп Нiмеччиною Галичини в червш 1941 р. ll було приеднано до генерал-губернаторства Польщi (Generalgouvernement, General-ne Gubernatorstwo). Генерал-губернаторство було адмшютративно-територь альним утворенням на територп окуповано! Нiмеччиною Польщi з 1939 р., i проiснувало до 1945 р. Таю польсью територп, як Познань, Катовще, Польське Примор'я увшшло до складу Третього Рейху, а не до складу генерал-губернаторства. Генерал-губернаторство було подшене на чотири округи: Кра-ювський, Варшавський, Люблiнський та Радомський. Центром генерал-губернаторства було мюто Кракiв.
У серпнi 1941 р. до генерал-губернаторства було приеднано п'ятий округ (дистрикт Галщя) з центром у Львовь Дистрикт Галичина складався з Львiвськоl, Дрогобицько!, Станiславiвськоl i Тернопшьсько! (за винятком ll тв-нiчних районiв) областей. Площа дистрикту Галичина становила 48 тис. га. На територп генерал-губернаторства дiяло шмецьке законодавство. Велика части-на населення не мала шмецького громадянства, тому була обмежена в правах.
З приеднанням у 1941 р. Галичини до генерал-губернаторства Польщi тут встановлюеться законодавство, яке дiяло на територп генерал-губернаторства. На пiдставi наданих повноважень нiмецькою владою керiвництво генерал-губернаторством здiйснював генеральний губернатор Франк. Галузь державного управлiння мисливством була включена до головного управлшня лiсiв, яке було створене при урядi генерального губернаторства. Державний контроль здшснювався управлiнням лiсового контролю. У Краковi щотижне-во виходив друкований орган "Лю i деревина", який був офщшним органом генерал-губернаторства Польщi у лiсовiй, деревообробнiй та мисливськш га-лузях. Тираж журналу становив 34 тис. екземплярiв, а об'ем - 28 сторшок. Виходив вш паралельно нiмецькою та польськими мовами. На сво!х сторш-ках вш опублiковував серед iншого статистичнi дат, основш проблеми галу-зi та нормативно-правовi акти, якi врегульовували мисливське господарство та полювання.
Врегулювання мисливського господарства та полювання на окупова-нш Нiмеччиною Галичинi вщбулось фактично одразу пiсля ll окупацп. Так, практично трохи бшьше шж через мiсяць пiсля початку друго! свггово! вiйни, розпорядженням вiд 1 серпня 1941 р. генерал-губернатор Франк видае розпорядження про люництво i мисливство у дистриктi Галiцiя, в якому вiн дiяв на пiдставi п. 5 Декрету канцлера Шмеччини вiд 1 жовтня 1939 р. Цим
розпорядженням встановлюеться, що вiд 12 години 1 серпня 1941 р. на територи Галичини дie таке ж законодавство як i на територи генерал-губернаторства Польщг yci люи на територiï Галичини переходять тд управлiння уряду генерал-губернаторства Польщi [1].
Другим розпорядженням про люництво та мисливство в генеральному губернаторст вщ 13 червня 1941 р. визначались покарання за порушення законодавства у люовш та мисливськiй галузях. Вiдповiдно до цього розпоря-дження встановлювалось, що хто не виконуе розпорядження керiвника головного управлшня лiсiв у генеральному урядi губернаторства на пiдставi розпорядження про люництво та мисливство вщ 31 жовтня 1939 р. або шноруе його, той тдлягае ув'язненню i штрафу або одному iз цих покарань. Крiм покарання, цим розпорядженням встановлювалась конфiскацiя знарядь полювання, яю застосовувались внаслiдок порушення закону, навпъ якщо цi предмети були у власносп iншоï особи. Покарання передбачалось лише за згодою керiвника головного керiвництва лiсiв в урядi генерального губернаторства Польщi [2].
Розпорядженням про зм^ мисливського розпорядження для Генерального губернаторства Польщi вщ 13 червня 1940 р., яке було видане на пiдставi параграфа 5 Декрету канцлера Шмеччини вщ 12 жовтня 1939 р., Ге-неральний губернатор Франк 30 червня 1941 р. запровадив таю змши, а саме:
• у всх мисливських господарствах (як у приватних, так i гмшних) право полювання здшснюе i регулюе староста повiту, управлшня контролю за люом пiд безпосереднiм керiвництвом округу. Кершник округу повинен письмово визначити вiдповiднi мисливськi господарства, в яких вiдбуваються полювання, для полювання на вс види мисливсько1 дичини. Площа визначеного мисливського господарства не повинна перевищувати 5 тис. га. Тшьки в особливих випадках ця площа може бути бiльшою, якщо ïï буде утримувати один орендар. На тершч^ях, якi не увшшли в мисливськi господарства, будь-яке полювання заборонялось;
• посвщчення мисливця мав право видавати староста повпу. PiHœ посвщчен-ня дiяло з 1 кытня до 31 березня. Воно дiяло впродовж п'яти днiв вщ часу його видачi. Протягом одного мисливського року мисливцю не можна було видавати бiльше нiж три мисливсью посв^ення.
• для отримання першого мисливського посв^ення необхiдно було скласти екзамен з хорошим результатом екзаменацшнш комiсiï, утворенш керiвни-ком головного управлшня лю1в в урядi генерального губернаторства. Надалi для отримання мисливських посвщчень необхiдно було доводити, що цей екзамен мисливець склав.
• для отримання мисливського посв^ення потрiбно було подати таю доку-менти: результати останнього екзамену на отримання мисливського посввд-чення, посвщчення однiеï з урядових фшш нiмецького мисливського товари-ства, фотографи.
Працiвникам, якi професiйно займаються мисливством i лiсiвництвом або належать до шмець^ народу, можна видавати безплатно мисливське посвщчення, якщо його керiвник подасть подання у вiдповiдне староство, яке повинно видавати посвщчення мисливця. Визначалось, що у випадку, коли мисливська дичина буде завдавати значноï шкоди сшьському господарству, то керiвник вiдповiдного округу може видати вщповщне розпорядження про вiдстрiл таких тварин. Староста повпу, а також управлшня люового контро-
лю мали права дозволяти на ставках, де ведеться розведення риби, вщстрш пернатих, яю завдають збитки розведенню риби [3].
Друга виконавча постанова для здшснення полювань Генерального губернаторства вщ 30 червня 1941 р. визначала, що мисливськi господарства повиннi були подавати старост повiту щоквартально зви про проведення полювання. За добуту мисливцями дичину встановлюеться така оплата, а саме: за дикого кабана - 1 злотий за 1 кг, оленя - 1,20 злотий за 1 кг, козулi -1,40 злотий за 1 кг, зайця - 6 злотих за голову, фазан - 2 злотих за голову, ку-ршка, дика качка - по одному злотому, глухар - 10 злотих за голову.
1ншу дичину можна було добувати без оплати. Якщо дичини добува-лось бшьше, шж потрiбно, ïï необхщно було передавати у шмецью магазини, яю торгують дичиною. За отримання посвщчення мисливця встановлювалась оплата в розмiрi 100 злотих на рш та 12 злотих на день. Урядовщ управлшня лiсiв, якi були звiльненi вщ сплати за мисливськi посвiдчення, повинш опла-тити 20 злотих, а пращвники лiсових пiдприемств i професшш мисливцi оп-латити 10 злотих як членський внесок в бюджет на розвиток шмецького мис-ливства. Варто зазначити, що година пращ професшного робггника в Шмеч-чиш оплачувалась вiдповiдно до розпорядження за Краювським дистриктом вiд 65 грош до 1 злотого.
1нвалщи вшни, якi визначались вiдповiдно до закону вщ 12 сiчня 1923 р., сплачували половину коштiв за отримання посвщчення мисливця. Стаття 10 визначала також, що повгговий староста при видачi посвiдчення мисливця повинен був отримати кошти для страхування вщ цивiльноï вщпо-вiдальностi у разi нещасного випадку, який мiг трапитись на полюванш, i яка вщповщно до положення про цивiльну вщповщальнють у Нiмеччинi визнача-лась декретом головного мисливського управлшня вщ 18 лютого 1937 р.
Про нещасш випадки, яю стались на полюванш, шмецью мисливщ повиннi були повщомляти головне управлiння лiсiв при Генеральному губер-наторствi Польщi. Стаття 5 визначала повну заборону полювання упродовж цшого року на лося, муфлона, сарну, ведмедя, рись, бобра, глухаря, журавля, крука [4]. Шмецька влада висувала вимоги щодо професiйностi ведення мисливського господарства. Так, трепм виконавчим розпорядженням вiд 31 жов-тня 1939 р. встановлювались з 18 червня 1941 р. таю вимоги:
1. Сусшльш та приватш лiсовi господарства повиннi управлятись лише професшними кадрами. До керiвникiв лiсовоï галузi ставились вимоги про вищу академiчну освпу; для виконання обов'язкiв з охорони лiсу та ведення люового господарства працiвники повинш мати закшчену люо-ву школу та складений екзамен. Для нижньоï ланки (шсниюв, гайових) встановлювались вимоги щодо заюнчення лiсовоï школи або три роки стажу на цих посадах до виходу цього розпорядження.
2. У разi невиконання цих вимог до 15 серпня 1941 р. таю господарства повинш перейти до державного управлшня л^в [5].
1снувало розпорядження про необхщшсть сертифжапв походження дичини, яка продаеться в протекторатi Чехiï та Моравп, а також на шшш те-риторiï Рейху вiд 21 шчня 1941 р. На пiдставi статтi 51 закону Рейху "Про мисливство" вiд 27 березня 1935 р. встановлювались таю вимоги щодо серти-
фiкацiï походження м'яса дичини, а саме: пунктом 1 встановлювалось, що дичина, яка вивозиться з протекторату Чехи i Моравп до шших частин Великого Шмецького Рейху, повинна мати свщоцтво походження дичини, або вщпо-вщш пломби [6].
Тема вищост у веденш мисливського господарства Имеччиною не обминула пропагандистського забарвлення, що характерно для вшх тоталь тарних полiтичних режимiв. У статл "Мисливство в Генеральному Губернаторства вiдзначалось: "Порiвняно з тим, як Польща представляла мисливське господарство на виставщ в Берлiнi в 1936 р., у Имеччиш склалась не зовсiм правильна думка про високий рiвень ведення мисливського господарства, а саме про кшькють вели^ дичини та полювання на неь Тепер же генеральне губернаторство може представити повну картину. На територи Польщi дiйсно внаслiдок великих площ iснують досить цiкавi умови для мисливства. Однак у загальному стан мисливства е незадовшьним, i тшьки незначною умовою такого стану можна розглядати наслiдки вiйни. Найбiльшi площi з великою кiлькiстю дичини вдайшли до Радянського Союзу. Нiмеччинi дюта-лися площi для полювання на дрiбну дичину. 1снують умови для шднесення стану дичини, в крайньому випадку дрiбноï дичини. Втрати дичини були зу-мовленi надзвичайно суворою зимою 1939-1940 р. та бщними люовими маси-вами краю. Саме це утруднюе утримання олешв та козуль, однак за правильного ведення мисливського господарства, прикладом може слугувати Шмеч-чина, в якш державне регулювання мисливством показуе, що при розумних дiях можна пристосувати певних звiрiв жити в шших умовах" [7].
В iншiй статл вказувались певнi здобутки та плани шмець^ влади у галузi мисливства, в якш зазначалось, що шмецька влада ставила першочер-говi завдання: очищення лiсiв вiд браконьерiв та оргашзащя лiсовоï адмшю-трацiï, а також навчання польських урядниюв та пращвниюв лiсу. Боротьба з браконьерами проводилась у сшвпращ з шмецькою i польською полiцiею. Найбiльше браконьерством займались селяни. Вшна, вiдсутнiсть нагляду та сувора зима довели браконьерство до таких розмiрiв, що стан дрiбноï дичини дуже зменшився. З метою створення умов для шдвищення кшькосп дичини вiдстрiляно 1700 бродячих собак та 400 копв. Було проведено обшуки в домах, де було знайдено багато хитромудрих засобiв для добування дичини, що призвело до накладення штрафiв на ïх власникiв.
Однак важливiшим виявилася не так боротьба з браконьерами, як боротьба з бандами, яю юнували на окремих територiях i вистршювали дичину. Нiмецька жандармерiя в цiй боротьбi зазнавала втрат, браконьери поранили чотирьох жандармiв.
У 1940 р. вийшла Постанова Генерального губернаторства "Про створення команди з охорони люу". За твроку, як йдеться у статп "Оргашзащя забезпечення лiсiв Генерального губернаторства", груш охорони люу вдалось обер^ати лю та дичину вiд злодiïв та браконьерiв, запобiгати випасанню ху-доби в лiсi, що стало справжньою проблемою для люу. Також вони налагоди-ли навчання мюцевого населення з техшки та органiзацiï пращ в лiсi [8].
Ведення мисливства було прюритетним над веденням люового господарства. Так офщшний вюник нiмецькоï влади "Wald und Holz" зазначав: "На
захоплених шмецькою владою територiях ставилось завдання вжити таких заходiв iз вiдновлення стану дичини, яю не вживались ще в лiсовiй економiцi Нiмеччини. Варто зазначити, що юнувала державна постанова щодо мислив-ства про те, що незважаючи на шкоду, яку завдавала дичина, стан звiрини повинен допристосовуватись до потреб культури краю, щоб звiрина бiльшою чи меншою мiрою збiльшувалась. Тому звiрина завдавала значноï шкоди ль су, а особливо в Наддунайсьюй частиш Нiмеччини. Незважаючи на шкоду, що завдае дичина, полиика уряду ставиться з розумшням та толерантнiстю по цшш краïнi" [9].
У rnroi "Економiчне значення мисливства для нашого краю", яку було видано у Польщi у 1921 р., повщомлялось, що "...з трьох територiй Польщi найкращi вiдносини у галузi полювання склалися в Познанi через добрий стан розвитку сiльського господарства та й економжи загалом. Мiсцевi жите-лi вiдрiзнялися самобутньою ментальнiстю, яка перейшла вщ нiмцiв. У цш частинi суворо дотримуеться мисливський закон. Маючи добрий приклад Hi-меччини та Чехи, яю мали розвинену на досить високому рiвнi мисливську культуру, Великопольщi передавалось стимулювальне ведення мисливського господарства на вищому рiвнi" [10].
Захоплення нiмецькою мисливською культурою вщобразилось у книзi Валентина Гарчинського "Завдання i цЫ польського мисливства та шлях його розвитку", яка вийшла в 1939 р., де занепад Польського мисливства прямо пов'язуеться з культурним розвитком суспшьства. "Без сумшву багато з того, що вище написано, мае до нас також стосунок. Наша справа е однак пр-ша шж в багатьох народiв. Наш культурний рiвень широких мас суспшьства е ще прший шж в шших справах i сам по собi становить загрозу для розвитку наших вщносин мисливських. Оскiльки ставлення влади до мисливських справ не е таким прихильним, як би ми хотши його бачити. Спостершаемо це в галузi фшансування мисливства. Так, насамперед, потрiбно пiдняти культуру серед наших мисливщв, а це вимагае спецiальноï пропаганди, а саме: тд-тримка видавництв та мисливсь^ перiодики, випуск фаховоï мисливськоï лггератури, а у цiй галузi допомоги вщ держави у нас немае. Далеко нам ще до чотирьох мшьйошв марок, яю дае на щ цiлi Hiмеччина" [11].
1з захопленням лише за пiвроку до початку окупацп Шмеччиною Польщi у " Ловцi Польському" - друкованому органi Польського мисливського товариства, - сповщалось про досягнення шмець^ мисливськоï культури. Серед шшого повiдомлялось про органiзацiю мiжнародноï мисливсь^ виставки в Берлiнi, яка вщбулась в 1937 р. "Ця виставка була найбшьшою серед оргашзованих до цього часу мисливських виставок у Сврош". З великим захопленням описувались результати полювання у 1936-1938 рр. За один мисливський сезон у Имеччиш добувалось дичини на суму 31,8 млн марок. Значну чисельшсть живоï дичини iмпортувалось до Шмеччини для вщнов-лення генетичного потенщалу популяцiï мисливських видiв тварин [12].
Висновки. З часу окупацп Галичини тоталггарним шмецьким режимом державне регулювання мисливського господарства встановлювалось розпорядженнями Генерального Губернаторства Польщi, а не вщповщними законодавчими актами, як це прийнято за демократичних полиичних режи-
мiв. У компетенци керiвника управлiння лiсiв у Генеральному Губернатор-ствi Польщi були повноваження про надання згоди на покарання за порушення вимог нормативно-правових акпв, яю регулюють мисливство, що не вщ-повiдало демократичним принципам.
Адмшютрування мисливства було надзвичайно централiзоване, а саме вiдбувалось за дозволу старости повiту або окружним управлшням контролю за лiсами. Встановлено чгтку процедуру статистичноï звiтностi тд час прове-дення полювань, яка до цього часу була вщсутньою. Було введено процедуру складання екзамену для отримання мисливського посвiдчення, яке в польсь-кому законодавствi запроваджено не було. Умовою отримання мисливського посвщчення була належнють претендента до одного з шмецьких мисливських товариств, чим унеможливлювалось полювання ошб без нiмецького гро-мадянства. За етшчним принципом було подiлено оплату за мисливським посвщченням. У розпорядженш вказувалось, що громадяни, якi належать до шмецького народу, не оплачували за посвiдчення мисливця, чим поширюва-лась сегрегацiя за нацiональною приналежнютю. Для певних професiйних верст оплата була зменшена i йшла на розвиток лише шмецьких мисливських товариств, а мiсцевi мисливсью товариства були лжвщоваш. Порiвняно великою була оплата за отримання посвщчення мисливця, яка становила на рж 100 злотих, що становило на той час оплату квалiфiкованого робгтника за 130 годин роботи. Встановлювались також досить високий податок за добу-вання мисливських тварин. Для охорони мисливсь^ фауни встановлено повну заборону на добування певних видiв дичини.
З щеолопчних причин у преш проводилась пропаганда щодо вищостi шмецького стилю господарювання в галузi мисливства, порiвняно з юну-ючим до цього часу у Польщг Значну шкоду мисливству пiд час шмець^ окупацiï завдавали браконьери, i боротьба з браконьерством була визначена як невщкладна, а шднесення стану популяцп мисливських тварин було виз-начено прюритетним над станом ведення люового господарства.
У загальному нацiоналiстична политика нiмецькоï влади у веденнi мисливського господарства була спрямована на задоволення передушм потреб шмецького народу як в прюритетносп до права полювання, так i в ресурсному забезпеченн шмецького народу.
Стан ведення мисливського господарства на територи Галичини тд час шмець^ окупацп вичизняною наукою не дослщжувався. Тому подальшi дослiдження в цьому напрямi дадуть змогу бiльш повнiше висвилити полi-тичнi, економiчнi, культурнi процеси, яю вiдбувались пiд час шмець^ оку-пацiï Галичини.
Л1тература
1. Amtliche Bekanntmachung der Hauptabteilung Forsten in der Regierung des Generalgouvernements // Wald und Holz. - 1941. - № 32. - S. 12.
2. Zweite Verordnung über das Forst- und Jagdwesen im Generalgouvernement vom 13. Juni 1940 // Wald und Holz. - 1941. - № 29. - S. 4.
3. Zweite Durchführungsvorschrift zur Jagdverordnung für das Generalgouvernement vom 13.Juni 1940 // Wald und Holz. - 1941. - № 29. - S. 4-5.
4. Zweite Durchführungsvorschrift zur Jagdverordnung für das Generalgouvernement vom 13.Juni 1940 // Wald und Holz. - 1941. - № 29. - S. 6.
5. Dritte Durchführungsvorschrift zur Verordnung vom 31. Oktober 1939 über das Forst- und Jagdwesen im Generalgouvernement // Wald und Holz. - 1941. - № 29. - S. 7.
6. Verordnung aus dem Reichsgebiet // Wald und Holz. - 1941. - № 17. - S. 2.
7. Die Jagd im Generalgouvernement // Wald und Holz. - 1941. - № 12. - S. 1.
8. Die Arbeit des Forstschutzkommandos im Generalgouvernement und ihre Erfolge // Wald und Holz. - 1941. - № 1. - S. 8-12.
9. Vordringliche Aufgaben der forstwirtschaftlichen Erzeugungssteigerung // Wald und Holz. - 1941. - № 31. - S. 3-5.
10. Rozynski F. Ekonomiczne znaczenie lowiectwa dla naszego kraju / F. Rozynski, Schechtel Dr.E. - Warzsawa : Nakladem polskiego towarzystwa lowieckeigo, 1921. - S. 8.
11. Garczynski W. Zadania i cele lowiectwa polskiego oraz drogi jego rozwoju. - Warszawa, 1939. - S. 3-10.
12. Z d/ialalnosci "Deutsche Jägerschaft" w 1937-38 r. // Eowiec Polski. - 1939. - № 6. - S. 185.
Процив О.Р. Охотничье законодательство в Галичине во время немецкой оккупации
Рассмотрено законодательное обеспечение правил охоты и ведения охотничьего хозяйства на территории Галичины во время немецкой оккупации 1941-1944 гг. Описана практическая реализация норм законодательства в сфере охотничьего хозяйства. Проанализированы особенности, тенденции принятия охотничьего законодательства в условиях тоталитарного нацистского режима.
Ключевые слова: охота, охотничье законодательство, Галичина, немецкая оккупация.
Protsiv О.Р. Hunting Legislation in Galychyna towards German Occupation
In this article it was showed the legislative guarantee of the hunting rules and conducting the hunting economy in the territory of Galychyna towards German occupation, 1941-1944. It was described the practical realization of the legislative norms in hunting economy. It was analyzed peculiarities and tendencies of adoption the hunting legislation in circumstances of totalitarian Nazy regime.
Keywords: hunting, legislative hunting, Galychyna, German occupation.
УДК 630*6 Доц. П.Б. Хоецький, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Льв1в
ВЕДЕННЯ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В УГ1ДДЯХ ДЕРЖАВНОГО ПВДПРИеМСТВА "МАНЕВИЦЬКЕ ЛГ"
Проаналiзовано ведення мисливського господарства в угщдях ДП "Маневицьке ЛГ". Чисельшсть основних видiв мисливських звiрiв (Alces alces, Capreolus capreolus, Lepus europaeus), за винятком Sus scrofa, е меншою вщ оптимально!'. Добування дичини проводиться у незначних обсягах. Надходження вщ ведення мисливського господарства за перюд 2006-2009 рр. менше витрат i становило не бшьше 6 % витрат.
Ключовг слова: Capreolus capreolus, Lepus europaeus, Sus scrofa, чисельшсть звiрiв, хижаки.
У науковш лiтературi рщко анатзуеться мисливськогосподарська дь яльнють користувачiв мисливських упдь [1, 2, 10]. У деяких роботах розгля-нуто питання еколого-економiчного стану, тдвищення рентабельной ведення мисливського господарства, нормативи плати за спещальне використання люових мисливських упдь та ш. [3-6]. Однак у роботах дослщниюв не зроб-лено критичного аналiзу чисельносп дичини, структури витрат на ведення
