CC BY
14
УДК 616.356:547.814.5-06:616.127-005.091.8-06:616.379-008.64]-092.9
ВПЛИВ ПРЕПАРАТ1В КВЕРЦЕТИНУ НА МОРФОЛОГ1ЧН1 ЗМ1НИ У М1ОКАРД1 ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ЦУКРОВОМУ Д1АБЕТ1 ТИПУ 1
У дослщженнях на щурах вивчалось вплив водорозчинно! та лiпосомальноí форм кверцетину на морфолопчш змiни у мiокардi за умов цукрового дiабету типу 1. Тварини у дослщження вщбирались на основi попереднього визначення у кровi рiвня глюкози. Корекцiя Корв1тином цукрового дiабету типу 1 знижувала проникшсть судинно! стшки, що пстолопчио проявилося змiною li товщини, зменшувала пошкодження ендотелiального шару та агрегащю еритроцитiв у просвiтах судин, що частково покращувало структурний стан саркоплазми кл1тин. Лiпофлавон зменшував пошкодження судин переважно артерiального русла, структурнi змши кардiомiоцитiв не спостерiгалися, проте мав мюце помiрний периваскулярний набряк та набряк строми.
IGii040Bi слова: цукровий д1абет, морфолопя, серце, антиоксиданти, кверцетин.
Актуальною проблемою ендокринологп на сьогодшшнш день е боротьба з наслщками цукрового д1абету (ЦД). Адже ця недуга лише у розвинутих кра!нах св1ту щор1чно шдкошуе 2-6 % хворих вщ загально! популяцп [1, 8]. Не оминула вона i Украшу, де за офщшною статистикою, кшьюсть хворих на ЦД перевищуе 1 млн осiб [2]. Причиною смертносп серед хворих дiабетом дуже часто стають наслщки серцево-судинних пошкоджень [9]. Механiзм розвитку ще! патологи може бути представлений наступним чином: абсолютний або вiдносний дефщит iнсулiну призводить до рiзкого зниження утитзацп глюкози в клiтинах-мiшенях. В таких умовах потреба в енергетичних затратах поповнюеться за рахунок активацп лiполiзу i протеолiзу, основою поновлення енергетичних потреб мюкарда стае утилiзацiя вiльних жирних кислот i амшокислот. Обтяжуеться i прискорюеться розвиток метаболiчних порушень в мiокардi [7]. Причиною прижиттевого руйнування структур кардiомiоцитiв, порушення структури сарколеми i ii дерива^в, змiни юнно1 рiвноваги i зниження активносп актомiозинового комплексу кардiомiоцитiв, швидше за все, е пряма глюкозотоксичшсть i виражена тканинна гiпоксiя [10]. На фош гшерглшемп вiдбуваеться активащя полiолового шляху окиснення глюкози iз наступним зменшенням утворення одного з головних компонентiв ендотелiю - NO, посилене утворення вiльних радикалiв i послаблення антиоксидантного захисту [4]. На rai наростання метаболiчних порушень та зниження антиоксидантного захисту доцшьно використовувати речовини, що володдать антиоксидантними властивостями [3].
Метою роботи була оцшка ефективносп препаратiв кверцетину саме з антиоксидантними властивостями в умовах змодельованого ЦД на предмет з'ясування !х впливу на мюкард.
Матерiал та методи дослщження. У дослiдi використовувались бiлi аутбреднi статевозрiлi щури-самцi, яких було подшено на 4 групи: I - контроль (iнтактнi); II, III, IV групи -щури з ЦД типу 1, який вщтворювали шляхом одноразового внутршньоочеревинного введення 50 мг/кг стрептозотоцину (STZ, "Sigma") на 0,1 молярному цитратному буферi (pH 4,5) [5]. Щурам III i IV груп вводили внутршньоочеревинно вiдповiдно водорозчинний препарат кверцетину (Корв^ин, виробництва «Борщагiвського ХФЗ») та його лшосомальну форму (Лiпофлавон, виробництва Харювського пiдприемства по виробництву iмунобiологiчних та лшарських препаратiв ЗАТ мБiолiкм) у дозi 10 мг/кг. Введення препарапв розпочинали через 2 тижнi вщ початку моделювання дiабету та здшснювали протягом 14 дiб [6]. Евтаназда тварин проводили у станi глибокого наркозу (тюпентал - натрiй, 50 мг/кг), зпдно етичних стандартiв та ддачих рекомендацiй (Закон Укра1ни № 3447 - 1 вщ 21.02.2006 р. "Про захист тварин вщ жорстокого поводження").
Для гiстологiчного дослщження шматочки тканини фшсували в 10 % нейтральному розчиш формалiну, з наступною заливкою у парафш. Отриманi на санному мiкротомi зрiзи фарбували гематоксилшом та еозином. Характер i глибину морфологiчних змiн документували за допомогою мшроскопа ЛОМО Биолам И i системи виводу зображень гiстологiчних препараив.
Результати дослiдження та ix обговорення. Мшроскошчне дослiдження тканини мiокарда встановило наявшсть структурних змiн при моделюванш стрептозотоцинового дiабету типу 1. Кровонаповнення судин рiзного калiбру було нерiвномiрним i проявлялось помiрним повнокров'ям судин артерiального типу та вираженим повнокров'ям капiлярiв та судин венозного
типу (рис.1). В стшках судин артерiального типу, особливо в субепiкардiальних вщдшв, вiзуалiзувались явища муко!дного та фiбрино!дного набряку (рис.2), при цьому периваскулярний набряк та кттинна шфшьтращя були мшмальними. Нерiвномiрнiсть пофарбування та хвилеподiбна деформащя кардiомiоцитiв (рис.1) свiдчила про !х контрактурнi пошкодження. Товщина окремих кардюмюципв збiльшувалась. Виявлялись також поодинокi вогнищевi осередки цитолiзу кардiомiоцитiв, якi, як правило, охоплювали декiлька клiтин, при цьому лейкоцитов у таких осередках не спостерпалося.
Л ■ .- Г Ш .Г >■...,"- - ^ИШ М 1 . ■
Рис. 1. Структура мюкарда при ЦД типу 1. Заб. г.-е. х 100. Рис. 2. Структура мюкарда при ЦД типу 1. Заб. г.-е. х 100.
Встановлено, що корекщя пiддослiдних тварин Корвiтином на протязi 14 дiб частково зменшувала його структурш пошкодження. Товщина стiнок судин артерiального русла зменшувалась, що знижувало !х проникнiсть та рiзко зменшувало периваскулярний набряк (рис.3). Прояви судинно-стромально! бшково! дистрофн зменшувались. Просвiти судин меншого калiбру були вiльними вщ еритроцитiв. Судини дрiбного калiбру переважно венозного русла залишались повнокровними. Саркоплазма кардюмюципв в переважнiй бiльшостi полiв зору була дрiбнозернистою або гомогенною, ядра, переважно видовжено! форми, вiзуалiзувались у всiх клiтинах. В стромi верифiкувались поодинокi лiмфо-та гiстiоцити.
Корекщя шддослщних тварин Лiпофлавоном протягом 14 дiб вплинула в першу чергу на стан кровопостачання. Просвiти судин артерiального русла у рiзних вщдшах мiокарда були вiльними вiд еритроципв (рис.4). Прояви судинно-стромально! бшково! дистрофн в стiнках судин були мшмальними. Контури шарiв судинно! стiнки були переважно ч^кими. Проте периваскулярний набряк та помiрний набряк мiжклiтинно! строми вiзуалiзувався по всiй товщi мюкарда. Саркоплазма кардюмюципв була переважно гомогенною, ядра звичайних розмiрiв та видовжено! форми вiзуалiзувались у всiх кттин. Окремi кардiомiоцити залишались гiпертрофованими.
Моделювання ЦД типу 1 в мiокардi проявлялось помiрним порушенням кровопостачання та змшами структури стiнки судин, яю поеднувались з розвитком бiлково! паренхiматозно! дистрофi! та вогнищевими контрактурними змшами кардюмюципв. Корекцiя корвiтином ЦД типу 1 знижувала проникнiсть судинно! стшки, що гiстологiчно проявилося змiною !! товщини, зменшувала пошкодження ендотелiального шару та агрегащю еритроцитiв у просвггах судин, що частково покращувало структурний стан саркоплазми клiтин. Лiпофлавон зменшував пошкодження судин переважно артерiального русла, структуры змiни кардiомiоцитiв не спостерналися, проте мав мiсце помiрний периваскулярний набряк та набряк строми.
1. Buhtiyarova I. P. Farmakologichne obgruntuvannya vikoristannya preparatu "reksod" pri tsukrovomu diabeti: avtoref. dis. na zdobuttya nauk. stupenya kand. farm. nauk: spets. 14.03.05 «Farmakologiya» / I. P. Buhtiyarova // - Harkiv, - 2008. - 27 s.
2. V Ukrayini zrostae kilkist hvorih na diabet // 2012. - Rezhim dostupu do statti: http://health.unian.net/ukr/detail/240506.
3. Gorshunska M. Yu. Pokazniki oksidativnogo stresu ta lipoproteyinovogo spektru krovi u zhinok, hvorih na tsukroviy diabet 2 tipu: avtoref. dis. na zdobuttya nauk. stupenya kand. med. nauk: spets. 14.01.14 «Endokrinologiya» / M. Yu. Gorshunska // -Kyiv, - 2002. - 17 s.
4. Yeflmov A. S. Aktivnst kalikreyinu v plazmi krovi i tkanini miokarda schuriv iz streptozototsinovim tsukrovim diabetom / A.
5. Yefimov, I. V. Gonchar, O. I. Kovzun // Endokrinologiya. - 2010. - T. 15, No.2. - S. 214 - 220.
5. Zupanets I. A. Doslidzhennya gostroyi toksichnosti ta seredno efektivnih doz kvertsetinu pri parenteralnomu uvedenni v umovah rozvitku nirkovoyi nedostatnosti u schuriv / I. A. Zupanets, S. K. Shebeko, D. S. Harchenko // Farmakol. ta likar. toksikol. - 2009. - No. 1 (8). - S. 28 - 32.
6. Zavodnik I. B. Saharnyiy diabet: metabolicheskie effektyi i okislitelnyiy stress / I. B. Zavodnik, I. K. Dremza, E. A. Lapshina [ta In.] // Biologicheskie membranyi. - 2011. - T. 28, No. 2. - S. 83-94.
7. Sergienko V. O. C-peptid, insulinova rezistentnist, leptin i diabetichna kardiomiopatiya / V. O. Sergienko // Praktichna meditsina. - 2009. - T. 15, N 4. - S. 107-113.
8. Tkachenko V. I. Proekt unifikovanogo klinichnogo protokolu vedennya tsukrovogo diabetu 2-go tipu na etapI pervinnoyi medichnoyi dopomogi / V. I. Tkachenko // LIki Ukrayini. - 2012. - No. 6 (162). - S. 51 - 59.
9. Hutorska L. A. Porivnyalniy analiz strukturi smertnosti hvorih na tsukroviy diabet 1-go ta 2-go tipiv / L. A. Hutorska // Meditsina neotlozhnyih sostoyaniy. - 2012. - No. 7 - 8. - S. 46 - 47.
10. Poornima I. G. Diabetic Cardiomyopathy: The Search for a Unifying Hypothesis / I. G. Poornima, P. Parikh, R. P. Shannon // Circ Res. - 2006. -№ 98. - P. 596 - 605.
ВЛИЯНИЕ ПРЕПАРАТОВ КВЕРЦЕТИНА НА МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ В МИОКАРДЕ ПРИ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМ САХАРНОМ ДИАБЕТЕ ТИПА 1 Посохова К. А., Стечишин И. П. В исследованиях на крысах изучали влияние водорастворимой и липосомальной форм кверцетина на морфологические изменения в миокарде при сахарном диабете типа 1. Животные в исследование отбирались на основе предварительного определения в крови уровня глюкозы. Коррекция Корвитином сахарного диабета типа 1 снижала проницаемость сосудистой стенки, что гистологически проявилось изменением ее толщины, уменьшала повреждения эндотелиального слоя и агрегацию эритроцитов в просветах сосудов, частично улучшало структурное состояние саркоплазмы клеток. Липофлавон уменьшал повреждения сосудов преимущественно артериального русла, структурные изменения кардиомиоцитов не наблюдалось, однако имел место умеренный периваскулярный отек и отек стромы.
Ключевые слова: сахарний дiабет, морфология, серце, антиоксиданты, кверцетин.
Стаття надшшла 15.01.2016 р.
QUERCETIN-INDUCED MYOCARDIUM MORPHOLOGICAL LESIONS IN EXPERIMENTAL DIABETES MELLITUS TYPE 1
Posokhova K.A., Stechyshyn I.P.
The effect of water-soluble and liposomal quercetine forms on the morphological changes in the myocardium under type 1 diabetes was experimentally studied on rats. The animals were selected on the basis of previous blood glucose level determination. Type 1 diabetes correction by corvitine was found to decrease the vascular wall permeability that was histologically confirmed by the changes of its thickness. Besides, it was shown to decrease both the damage to the endothelial layer and erythrocytes aggregation in the vascular lumen, thus contributing in part to the improvement of the cellular sarcoplasm structural state. Lipoflavon was found to reduce the damage mainly to arterial bloodstream whereas structural changes in the cardiac hystiocytes would not occur. However, moderate perivascular and stroma oedema were observed.
Key words: diabetes mellitus, morphology, hart, quercetin.
Рецензент Шеттько B.I.
УДК 616.453:616.381-002.1-085.362
РЕАКЦ1Я К1РКОВО1 РЕЧОВИНИ НАДНИРНИК1В ПРИ ГОСТРОМУ АСЕПТИЧНОМУ ПЕРИТОНШ ТА ЙОГО КОРЕКЦП ВВЕДЕННЯМ КРЮКОНСЕРВОВАНО! ПЛАЦЕНТИ
Аналiз розмiрiв зон кори наднирника, площ спонпоциив при даному дослщженш дае можливють виявити змшу активност даних ендокринних залоз при корекцп асептичного перитошту введенням крюконсервовано! плаценти.
Ключовi слова: наднирники, асептичне запалення, спонгюцити, крюконсервована плацента.
Робота е фрагментом НДР „Експериментально-морфологiчне вивчення ди трансплантатiв крюконсервовано) плаценти та шших екзогенних чиннитв на морфофункщональний стан ряду внутршшх оргашв ", № державно)реестраци 0113и006185.
Дослщження функцюнально! активносп наднирниюв, як важливого органу ендокринно! системи, вважаеться актуальним, тому що спонгюцити (ендокриноцити) пучково! зони можуть
