CC BY
30
© Cxaxyp^^ I. О.
УДК 611.126-091.8-02:616-099:546.33>173]-092.9 Стахурська I. О.
МОРФОЛОГ1ЧНА ОЦ1НКА ДОВГОТРИВАЛОГО ВПЛИВУ Н1ТРИТУ НАТР1Ю
НА СЕРЦЕ ЩУРА ДВНЗ «Tepнoпiльcький дepжaвний медичний yнiвepcитeт iм. I. Я. Гopбaчeвcькoгo МОЗ Y^aï^» (м. Tepнoпiль)
Доcлiдження виконане в межax НДР кaфедpи опеpaтивноï xipypriï та топогpaфiчноï анатомп ДВНЗ «Теpнопiльcький деpжaвний медичний yнiвеpcитет iменi I. Я. Гоpбaчевcького МОЗ У^аши» «Моpфо-логiчнi зaкономipноcтi pемоделювaння cеpцево-cy-динноï та тpaвноï ^стем пpи pезекцiï легень та пе-чiнки», № деpжaвноï pеecтpaцiï 0111U003755.
вступ. Cеpцево-cyдиннi зaxвоpювaння займа-ють одне з пpовiдниx мicць в ^py^iypi cмеpтноcтi нacелення [3]. Вивченням пpичин виникнення па-тологiй œp^ та cyдин, питаннями cтpyктypноï pе-оpгaнiзaцiï cеpця, якi лежить в оcновi pозвиткy циx зaxвоpювaнь пpиcвяченa доcить велика кiлькicть pобiт [2,4,5]. Та не зважаючи на обшиpнicть моp-фологiчниx доcлiджень, етiологiя пaтомоpфогенезy зaxвоpювaнь cеpця за умов дм кcенобiотикiв доci не вивчена. Вивчення пpоцеciв aдaптaцiï i диcaдaптaцiï cеpцевого м'язу на клiтинномy piвнi в yмовax довго-тpивaлого впливу н^иту нaтpiю дае теоpетичне пщ-фунтя для подальшого пpaктичного зacтоcyвaння ^x знань з метою оцiнки та дiaгноcтики cтaнy œp-цево-cyдинноï ^стеми.
Meтoю дocлiджeння було оцiнити на гютоло-гiчномy piвнi довготpивaлий вплив н^иту нaтpiю на cеpце 6^x щypiв piзноï cтaтi.
Об'ект i методи дocлiджeння. Екcпеpимент було виконано на 40 6^x cтaтевозpiлиx щypax piзноï cтaтi. Твapини були pоздiленi на 4 гpyпи: 1-а фупа включала 6 iнтaктниx твapин-caмок, 2-а -6 aнaлогiчниx щypiв-caмцiв, тpетя i четвеpтa гpyпи -це 14 caмок i 14 caмцiв, яким внyтpiшньошлyнково вводили pозчин н^иту нaтpiю в дозi 5,0 мг/кг пpо-тягом 21 дня [1]. Евтаназ^ твapин здiйcнювaли ^о-вопу^анням в yмовax тiопентaл-нaтpiевого нapкозy.
Для гютолопчного доcлiдження cеpця щypiв ф^ували у 10% нейтpaльномy pозчинi фоpмaлiнy. Пicля пpоведення чеpез cпиpти зpоcтaючоï концен-тpaцiï, шматочки cеpця помщали в пapaфiн за зви-чайною методикою. Мiкpотомнi зpiзи зaбapвлювaли гемато^илшом та еозином.
Уcя екcпеpиментaльнa ча^ина доcлiдження була пpоведенa згiдно з вимогами мiжнapодниx пpинципiв «eвpопейcькоï конвенцп щодо зaxиcтy xpебетниx тва-pин, якi викоpиcтовyютьcя в екcпеpиментi та iншиx нayковиx цiляx» (Cтpacбypг 1986 p.) та вщповщного Закону У^аши «Пpо зaxиcт твapин вiд жоpcтокого поводження» (№ 3446-IV вiд 21.02.2006 p., м. Ки1'в).
Рeзyльтaти дocлiджeнь тa ïx oбгoвopeння. Пpи cвiтлооптичномy вивченнi чacтин cеpця контp-ольниx щypiв виявлено, що ïx гютолопчна ^py^-
pa cтaбiльнa. В отЫщ шлyночкiв cеpця i пеpедcеpдь вiдмiчено помipний pозвиток cполyчноï тканини пщ епiкapдом i пеpивacкyляpно. Попеpечнa поcмyговa-нicть cеpцевиx м'язовиx волокон ч^ко контypyетьcя у вcix оболонкax cеpцевого м'яза (pиc. 1). Вогнищ не^озу не знайдено.
Мiкpоcкопiчне доcлiдження мiокapдa щypiв-caмцiв пicля тpивaлоï iнтокcикaцiï нiтpитом нaтpiю показало cyттевi зpyшення ycix його cтpyктypниx компонентiв. Пеpш за вcе звеpтaли увагу pозлaди гемодинaмiки та змiни cтpyктypи cyдинниx cтiнок. Кaпiляpи, apтеpiоли, венули та дpiбнi вени були ди-лятоваы, пеpеповненi кpов'ю.
Така дилятaцiйнa гiпеpемiя у бiльшоcтi випaдкiв набувала ^^емного xapaктеpy i cyпpоводжyвaлacя cтaзом ^ов^ cклеювaнням еpитpоцитiв з тенденщ-ею до ïx гемолiзy, пpиcтiнковою афега^ею. Чacто виявлялиcя позacyдиннi cкyпчення еpитpоцитiв. Зазвичай cтiнки cyдин потовщyвaлиcя за paxyнок плазматичного пpоcякaння та полiмоpфноклiтинноï iнфiльтpaцiï.
Ocобливо виpaзниx змiн зазнавали ендотелю-цити як пеpшa ланка гютогематичного бap'еpy - на-бyxaли, cтaвaли окpyглими i випинaлиcя у пpоcвiт cyдин (pиc. 2).
Кл™ни злyщyвaлиcя, наповзали одна на одну, фоpмyючи конгломеpaти. В pезyльтaтi оголювaлиcя cyбендотелiaльнi шapи. Таким чином cтвоpювaлиcя умови для aктивноï внyтpiшньоcтiнковоï та екcтpa-вaзaльноï тpaнccyдaцiï плазми. Зpiдкa можна було
Рис. 1. Mio^pA лíвoгo шлyнoчкa cepця бíлoгo íнтaктнoгo щypa. Зaбapвлeння гeмaтoкcилíнoм í eoзинoм. Зб.: X SQ.
Рис. 2. Повно^в'я артерiоли, сладж еритроцитiв, по-лiморфноклiтинна iнфiльтрацiя судинноГстiнки мiокарда щура-самця niсля тривалоГ iнтоксикацГГ нiтритом натрiю. Забарвлення гематоксилшом i еозином. Ок. 10. 0б.10.
спостерiгати ендотелiальнi пролiферати. Паралель-но виникали структуры змЫи скоротливого компоненту мюкарда, зумовленi як розладами мкрогемо-циркуляцií так i прямим токсичним впливом ытритом натрiю та продуктами ПОЛ.
Кардюмюцити на поздовжых зрiзах мали зви-вистий хщ, часто були стоншенi, переривчастi, спостер^алися множиннi осередки фрагментацií. При забарвленн гематоксилiном i еозином ви-являлися кардюмюцити з неч^кими розмитими контурами. Дшянки компактного розмiщення кш-тин чергувалися з осередками (хнього розрихлен-ня. Клiтини вiдрiзнялися за об'емом - можна було бачити групи стоншених клiтин, якi чергувалися з ппертрофованими. Цитоплазма, як правило, була нерiвномiрно забарвлена еозином: вiд блщо-рожевого до яскравоí еозинофiлií. Поперечна по-смугованiсть в таких випадках слабо виражена або не вiзуалiзувалася.
Нередко в цитоплазмi виявлялися осередки глибкового розпаду, плазмолiзису аж до цитолiзи-су На таке пошкодження виникала активна пери-фокальна круглокштинна iнфiльтрацiя переважно лiмфоцитами та гiстiоцитами. В усiх доошджуваних випадках. ми спостерiгали круглокштинну Ыфшьтра-цiю в судинних стiнках, товщi мiокарда та, подекуди, периваскулярно.
Описан вище гемодинамiчнi розлади створю-вали передумови для виходу рщко'( частини кровi за межi судинних стЫок. При цьому розрихлював-ся перивазальний Ытерстицм та розширювалися навколосудиннi простори. Як правило, набряк мав тенденцю до поширення на мiжклiтиннi простори. В таких мюцях кштинний пласт втрачав компактне розташування, дезiнтегрувався. Наряду iз патолоп-ею розташування та дистрофiчно-дегенеративними змiнами кардiомiоцитiв виникав комплекс морфо-логiчних ознак порушення контрактильно)' здатностi мiокарда в цiлому.
Деструктивно-некротичн змiни чiтко виявлялися при забарвленн препаратiв залiзним гематоксил^
Рис. 3. Великоосередковий некроз кардшмшци^в щура-самця шсля тривалоГ iнтоксикацГГ нiтритом натрiю на тл стазу кровi. Забарвлення гематоксилшом i еозином. Ок. 10. 0б.20.
ном за Гейденгайном. У мiокардi щурiв-самцiв не-крози зустрiчалися систематично, в багатьох випадках займали велик дшянки, зливалися мiж собою (рис. 3).
В пстолопчних препаратах, забарвлених за методом Ван Пзона ми спостер^али надмiрне колаге-ноутворення. Пролiферацiя сполучнотканинних волокон маыфестувала переважно навколо судин, як венозного так i артерiального типу. На поперечних зрiзах грубоволокниста сполучна тканина муфто-подiбно оточувала судини, займаючи увесь вiльний перивазальний прос^р.
Виявлялися i осередки дифузного фiброзу в товщi мiокарда. Сполучнотканиннi прошарки були рiзноí товщини. Нерiдко кшькють фiброзноí тканини наростала в напрямку ендокарда. Вони втрачали ч^-кють, хаотично переплiталися, збиралися в потужн пучки, мiсцями зливалися в суцшьы поля. У таких дiлянках майже не виявлялися окремi колагеновi фiбрили та пучки волокон. В зонах новоутворено'( сполучноí тканини зберiгалися групи розрiзнених гiпертрофованих кардiомiоцитiв.
В мiокардi самок спостерiгалися аналогiчнi мор-фолопчы змiни, однак вираженiсть íх була дещо меншою. Дистрофiчнi змiни серцевих кштин спосте-рiгалися в уах випадках, однак значно рiдше виявлялися фокуси деструктивних змiн кардюмюцит. Знижувалася також iнтенсивнiсть клп~инноТ реакцп строми. В частинi дослiджених випадюв вона була вiдсутньою. В цшому гiстологiчний рисунок мiокарда ставав бшьш однорiдним (рис. 4).
При однакових проявах реакци судинного русла стромальний набряк був нерiвномiрним та пре-валював у мiжклiтиннiй стромi. Слщ зазначити, що стаз кровi не набував такого тотального характеру як у груп самщв, що сприяло значному зменшенню кiлькостi та площi некротичних змiн кттин (рис. 5). Однак тривала ппокЫя, поеднана iз токсичним впливом викликала посилене колагеноутворення, яке було бшьш виражене навколо судин як артерiально-го так i венозного типiв.
Рис. 4. Пстолопчна структура мiокарда щура-самки пiсля тривалоГ штоксикацГГ штритом натрiю на тлi стазу кровi.
Забарвлення гематоксилiном i еозином. Ок. 10. 0б.10.
Висновок
1. Довготривале введення в оргашзм щурiв ш-триту натрiю дозi 5 мг/кг справляе виражений пато-генний вплив на структуру серця щурiв.
2. На мкроскотчному рiвнi iнтоксикацiя супро-воджуеться значними дистрофiчними, некробю-тичними, шфшьтративними процесами у мiокардi, як проявлялися субендокардiальними кровови-ливами, повно^в'ям судин мiкроциркуляторного русла серця з явищами стазу кровi, набряком та ш-терстицiею мiокарда, надмiрним колагеноутворен-ням, пролiферацiею сполучнотканинних волокон.
Рис. 5. Дрiбноосередковi некрози кардiомiоцитiв щура-самки шсля тривалоГ штоксикацГГ штритом натр^ на тлi стазу кровк Забарвлення за Гейденгайном. Ок. 10.
0б.20.
3. Отриманi в результат проведеного дослщжен-ня данi свщчили, що найбiльш вираженi структурнi змши при дií на органiзм бших щурiв нiтриту натрiю виникали в лiвому шлуночку та у дослщних тварин-самцiв.
Перспективи подальших дослщжень
З огляду на отриманi данi доцiльним е до^-дження серця на вЫх рiвнях його структурно'!' орга-нiзацií тварин рiзноí стат в нормi та при патологи для розумшня процесiв розвитку найважшших сер-цево-судинних захворювань.
Л1тература
1. Акоева Л. А. Динамика диуреза и гистоморфологических изменений почек у белых крыс при хронической интоксикации ни-
тритом натрия / Л. А. Акоева, Л. А. Гиреева, И. Г. Джиоев [и др.] // Журнал анатомии и гистопа-тологии. - 2012. - Т. 1, № 4.
2. Вплив кардютрилу та його метабол1ту на метабол1зм оксиду азоту в мюкард1 щур1в за умов гем1чно'[ ппоксп / О. В. Клименко,
I. С. Чекман, Н. О. Горчакова, Л. I. Кучеренко, I. А. Мазур, С. В. Павлов, Н. В. Бухт1ярова // Запорожский медицинский журнал. - 2010. - Т. 12. № 5. - С.183-185.
3. Жуковський Я. З. Вплив ксенобютиюв на розвиток гострих форм ¡шем1чно'[ хвороби серця у ос1б молодого I зршого вку: ав-
тореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. мед. наук : 14.01.11 / Я. З. Жуковський. - 1вано-Франк1вськ, 2004. - 22 с.
4. Св1тов1 тенденцп розвитку кард1ально'[ патологи: скоригован аспекти за статтю I вком / В. О. Шумаков, В. К. Тащук, В. П. Пшак
[та ш.]. - Буковин. мед. вюник. - 2001. - № 4. - С. 3-7.
5. Хара М. Р. Зм1ни морфолопчного стану мюкарда щур1в при стрептозотоцишндукованому цукровому д1абет1 залежно вщ
стат1 / М. Р. Хара, О. О. Бандр1вська // Здобутки кл1н1чноУ та експериментально'! медицини. - 2011. - № 2. - С. 138-141.
УДК 611.126-091.8-02:616-099:546.33>173]-092.9
МОРФОЛОПЧНА ОЦ1НКА ДОВГОТРИВАЛОГО ВПЛИВУ Н1ТРИТУ НАТР1Ю НА СЕРЦЕ ЩУРА Стахурська I. О.
Резюме. Експеримент виконано на бших статевозрших щурах рiзноí статi. Встановлено, що довготривале введення в оргашзм ксенобютика супроводжуеться значними дистрофiчними, некробiотичними, шфшьтративними процесами у мюкарда якi проявлялися набряком та штерстищею мiокарда, пролiферацi-ею сполучнотканинних волокон. Дiя токсиканта проявлялася структурними змiнами якi домшували у лiвому шлуночку та бшьше вираженi у щурiв-самцiв.
Ключовi слова: морфолопя, серце, нiтрит натрiю, щури.
УДК 611.126-091.8-02:616-099:546.33>173]-092.9
МОРФОЛОГИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ДОЛГОВРЕМЕННОГО ВЛИЯНИЯ НИТРИТ НАТРИЯ НА СЕРДЦЕ КРЫСЫ
Стахурская И. А.
Резюме. Эксперимент выполнен на белых половозрелых крысах разного пола. Установлено, что длительное введение в организм ксенобиотика сопровождается значительными дистрофическими, некроби-
отическими, инфильтративными процессами в миокарде, которые проявлялись отеком и интерстиции миокарда, пролиферацией соединительнотканных волокон. Действие токсиканта проявлялась структурными изменениями, которые доминировали в левом желудочке и более выражены у крыс-самцов.
Ключевые слова: морфология, сердце, нитрит натрия, крысы.
UDC 611.126-091.8-02:616-099:546.33'173]-092.9
MORPHOLOGICAL ASSESSMENT OF LONG-LASTING IMPACT OF SODIUM NITRITE ON THE HEART OF
Stakhurska I. O.
Abstract. The experiment was performed on 40 mature white rats of different sexes. Animals were divided into 4 groups: the first group included six intact female animals, second - 6 of similar male rats, third and fourth group - 14 female and 14 male rats which were intragastrically administered a solution of sodium nitrite in doses of 5,0 mg/kg during 21 day. Euthanasia of animals was performed by bloodletting in conditions of thiopental sodium anesthesia.
Histological sections of hearts were fixed in 10% neutral formalin solution, Karnua and Tsenkera liquids, 960 alcohol and after it because of the increasing concentration of alcohol was placed in paraffin. Microtome sections were stained with hematoxylin-eosin and by the Van Ghison method, Heidenhain, micrographs were produced.
In the light-optical study of heart parts of controlled rats, it was found that their histological structure is stable. Moderate development of the web under epicardium and perivascularly in the walls of heart ventricles and auricles of the heart. Cross striation of cardiac muscle fibers is clearly contoured in all membranes of the heart muscle, foci of necrosis is not found.
Microscopic examination of the myocardium of rats-males after a long sodium nitrite intoxication showed significant shifts of all of its structural components. There were disorders of hemodynamics and vascular walls structure changes. Capillaries, arterioles, venules and small veins were dilated, full of blood.
Vessel walls were widened by plasma permeation and polymorphcellular infiltration. In male rats myocardium necrosis were found regularly, in many cases they occupied large areas and merged together.
In the myocardium of female rats morphological changes similar to males were observed, but their severity was slightly lower. Dystrophic changes of heart cells were observed in all cases, but focuses of destructive changes of cardiomyocytes were detected less frequently. The intensity of stromal cell response was decreased as well. It was absent in the part of cases studied. Stasis of blood does not acquire such a total character in the group of males, what helped to significantly reduce the number and area of necrotic cell changes.
Thus, long-lasting sodium nitrite introduction into rat's bodies in dose 5mg/kg has expressed pathogenic influence of rats heart structure. On the microscopic level intoxication is accompanied by considerable dystrophic, necrobiotic, infiltrative processes in myocardium, which became apparent through subendocardial haemorrhage, plethora of vascular microcirculation of the heart with symptoms of blood stasis, eodema and interstitium of myocardium, excessive collagen, proliferation of connective tissue fibers. Effects of xenobiotics appears through the structural changes that dominated in the left ventricle and were more pronounced in male rats.
Keywords: morphology, heart, sodium nitrite, rats.
Рецензент - проф. Шептко В. I.
Стаття надшшла 01.11.2015 року
