CC BY
22
Науковий в1сник Льв1вського нацюнального ушверситету ветеринарно'1 медицини та бютехнологш 1меш С.З. Гжицького.
Сер1я: Ветеринарш науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet9412 http://nvlvet.com.ua
UDC 619:618.17:616.07:636.8
Influence of some etiological factors on development of gynecological pathology and infertility of cats
O.L. Dmytryshyn, V.Yu. Stefanyk
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Article info
Received 05.04.2019 Received in revised form
06.05.2019 Accepted 07.05.2019
Stepan Gzhytskyi National
University of Veterinary Medicine
and Biotechnologies Lviv,
Pekarska Str., 50, Lviv,
79010, Ukraine.
Tel.: +38-095-105-95-08
E-mail: orysya.dmytryshyn@gmail.com
Dmytryshyn, O.L., & Stefanyk, V.Yu (2019). Influence of some etiological factors on development of gynecological pathology and infertility of cats. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences, 21(94), 66-73. doi: 10.32718/nvlvet9412
The article provides an overview of professional literature on reproductive studies of cats, the definition of the main factors influencing the development of infertility in cats: hormonal changes, lack of sufficient stimulus during pairing, leading to ovulation, inability to fuse, ovarian cyst, chronic inflammatory processes in reproductive organs systems, infections, some parasites or the simplest, hereditary problems, including chromosomal abnormalities (genetic or congenital defects such as pseudoharmophioditis, true hermaphroditism, mosaicism, infantilism, freemantry) described congenital aplasia of the ovaries, trauma affecting the reproductive organs. The conditions of detention that considerably affect the reproductive system are considered. It has been established that insufficient stimulation is one of the most common causes of infertility, which is relevant for cats because they are characterized by induced ovulation. Most animals with an abnormal set of sex chromosomes are infertile, treatment methods have not been developed. Inadequate feeding is perhaps the most important cause oof infertility in cats. The connection between lack and (or) excess in the diet of Calcium, Phosphorus, Iodine, Cobalt, Cuprum, Manganese, other macro-and micro elements, and inability to reproduce is established. The role of microorganisms in the emergence of infertility of cats of infectious diseases (leukemia, infectious peritonitis, panleukopenia, chlamydia, toxo-plasmosis) is considered. Extension of the intraperitoneal period arises from the stage of the anestrus. Such clinical picture is observed in cats older than 8 years with hypothyroidism and hyperadrenocorticism, obesity and cachexia, the appointment of drugs with antinuclear activity. Among gynecological diseases in cats, the most common diseases are pyometra, endometritis and vaginitis. It has been established that the most frequently diagnosed diseases oof the uterus of female dogs and cats are cystular hyperplasia of the endometrium in combination with the pythometer, data on the etiopathogenesis of these diseases is given. The scientific data on the application of ultrasound diagnostics, hormonal level studies, vaginal cytology, the use of hysterosalpingography, x-ray for more accurate diagnostics of causes of infertility of cats are given.
Key words: infertility, cats, sexual cycle, fertility, chromosomal aberration, cystular hyperplasia of the endometrium, pythometer, hysterosalpingogram, ultrasonography.
Bn^HB OKpeMHx eTio^orinHux (aKTopiB Ha po3BHTOK riHeKO^orinHOi naTO^orii Ta Hen^igHOCTi KÍmoK
О.Л. Дмитришин, В.Ю. Стефаник
Лъвiвсъкий нацюналънийутверситет ветеринарног медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького, м. Лъвiв, Украгна
У статтi наведено огляд фаховог лiтератури з репродуктологп котiв, визначення основних факторiв, що впливаютъ на роз-виток непл1дност1 у кшок: гормоналът зм\ни, в1дсутшстъ достатнъого стимулу nid час парування, що призводитъ до овуляцп,
нездаттсть до парування, Kicmu яечнимв, хротчт запальн процеси в органах репродуктивног системи, тфекцп, деяк паразити або найпростiшi, спадковi проблеми, у тому чиmi хромосомн аномалп (генетичн або вроджен дефекти, так як псевдогермафродитизм, ктинний гермафродитизм, мозагцизм, iнфантилiзм, фримартитзм) , описано вроджену гтоплазЮ, або аплазЮ яечнитв, травми, що впливають на репродуктивн органи. Розглядаються умови утримання, що ктотно впливають на репродук-тивну систему. Встановлено, що недостатня стимулящя е одтею з найпоширенших причин неплiдностi, що е актуально саме для кшок, тому що для них характерна тдукована овулящя. Бтьшкть тварин з анормальним набором статевих хромосом е неплiд-ними, методи л^вання не розроблет. Неповноцнна годiвля е чи не найголовншою причиною неплiдностi у кшок. Встановлено зв 'язок мiж нестачею i (або) надлишком у ращож Кальщю, Фосфору, Йоду, Кобальту, Купруму, Мангану, тших макро- i мтрое-лементiв та нездаттстю до вiдтворення. Розглянуто роль мiкроорганiзмiв у виникненж неплiдностi кшок тфекцшних захворю-вань (лейкемiя, тфекцтний перитонт, панлейкопетя, хламiдiоз, токсоплазмоз). Подовження мiжестрального перюду виникае за рахунок стадИ анеструсу. Таку клiнiчmу картину спостеркають у кшок, втом понад 8 рокв при гiпотирiогдозi i гтерадренокор-тицизмi, ожиртм i кахекси, призначенн препаратiв з антигонадною активтстю. Серед гiнекологiчних захворювань у кшок найпоширеншими е тометра, ендометрит та вагтШ. Встановлено, що найчастiше дiагностованим захворюванням матки сук та кшок е юстозна гiперплазiя ендометрю в комплекЫ з тометрою, подано дан про етю-патогенез цих захворювань. Наведено науковi дан щодо застосування ультразвуковог дiагностики, до^дження рiвня гормотв, вагнальног цитологи, застосування гктеросальтнгографи, рентгену для точншог дiагностики причин неплiдностi кшок.
Ключовi слова: неплiднiсть, кшки, статевий цикл, фертильтсть, хромосомж аберацИ, тстозна гiперплазiя ендометрт, тометра, гктеросальтнгограма, ультрасонографiя.
Одшею з актуальных проблем ветеринарного акушерства та фелшологи е вивчення проблем неплвдно-ст1 шшок. Етюлопя захворювань репродуктивних оргашв др1бних домашшх тварин, що призводять до неплщносп, недостатньо з'ясоваш, а досконал1 методи д1агностики не розроблеш.
На думку E. Axner (Axner, 2010), правильний тд-хвд щодо постановки д1агнозу при неплвдносл шшок мае грунтуватися на знанш ф1зюлоги розмноження цього виду тварин. Вщсоток заплвднення у кшок становить в середньому 70-80%. Даш анамнезу про попереднш переб1г ваптностей у шшок чи парувань, яш вщбулися !з самцями, можуть допомогти зрозумь ти, яка з пари тварин може бути джерелом проблеми. Якщо шшка не заваптше тсля трьох парувань з сам-цем !з тдтвердженою фертильшстю, це може сввдчи-ти про и нешвдшсть. Проблеми з вщтворенням можуть стосуватися вщсутносл чи неправильного тереби еструсу, оаменшня, овуляцп, заплвднення, ран-ньо! резорбци зародшв чи аборпв. З анамнезу слщ визначити, на якому еташ почалися порушення функ-ци ввдтворення у к1шки, включаючи даш про те, у якому виц ввдбулася перша пчка, тривалють !'!', а та-кож тривалють анестрального перюду. Важливим е анал1з причин ввдсутносп прояву статево! циктчносп (первинного анеструсу, повторних анеструав, "тихо! охоти"). Кр1м того, анамнез мае мютити шформацш про застосоваш медикаменти, щеплення, перенесен! захворювання та особливосп утримання юшки.
Даш з1браного анамнезу можуть сввдчити, що кль шчними ознаками неплвдносп, бувають: ввдсутшсть прояву пчки; ввдхилення переб1гу статевого циклу (короткий термш штер-проеструса, короткий проест-рус або затяжний проеструс/еструс); неплщнють на фош ф!зюлопчного перебну статевого циклу; нездат-нють до парування чи переривання ваптносп (Donoghue et al., 1992; Root et al., 1995; Stubbs et al., 1996; Liubetskyi & Kharuta, 1997; Roth et al., 1997; Kraievskyi, 2006; Pope et al., 2006; Kholsta, 2008; Axner et al., 2008; Remillard, 2008).
Ф1зюлопчний коефщент фертильносп у котячих важко визначити, бо вш залежить в1д породи, а також кшькосп кошенят у приплода Для шшок фертиль-
нiсть заснована на фiзiологiчному функцiонуваннi репродуктивно! системи, включаючи процеси фолшу-логенезу, овуляци, заплвднення i вiдповiдного середо-вища та стану матки для забезпечення процесу шдаци зародкiв. У кiшок овуляцiя вщбуваеться рефлекторно пiд час спаровування, тому для устшного заплщнен-ня важливим елементом мае бути правильна методика парування.
Шд неплiднiстю розумшть тимчасову або тривалу втрату самками здатностi до розмноження внаслщок рiзних причинних факторiв або ж природжених чи набутих у процес життя.
Залежно вщ причин, як1 обумовлюють неплiднiсть самок, А.П. Студенцов запропонував класифiкацiю, зпдно з якою форми неплiдностi отримали так1 назви: природжена, алiментарна, стареча, мматична, екс-плуатацiйна, симптоматична, штучно набута та штучно направлена. Останшм часом багато авторiв звер-тають увагу й на таку форму неплвдносп, як iмунну. Практично в основi кожно! форми неплщносп лежать причини, що 11 обумовлюють (Yablonskyi et а1., 2008).
Природжена неплщшсть (стерилiтет) - нездатнiсть до вщтворення як результат аномалiй розвитку оргашв статево! системи самок, що виникають пвд час ембрiонального та фетального розвитку або в результата бiологiчноi неповноцiнностi яйцеклiтин, спермilв, i як насл1док - неплiднiсть.
Основними формами природжено! неплiдностi самок е iнфантилiзм, фримартинiзм i гермафродитизм. Крiм того, природжена неплiднiсть може виявитися наявнiстю чотирьох чи одного яечника або ж !х вiдсутнiстю, зростанням яечник1в з брижейкою, природженим склерозом яечнишв, вiдсутнiстю дiлянок яйцепроводiв або !х сфiнктерiв, заростанням каналу шийки матки, одно- або трирогою маткою тощо.
Iнфантилiзм - це природжена недорозвинешсть органiв статево! системи. Яечники мають дрiбний розмiр, в них вiдсутнi жовтi тша, але е до чотирьох слаборозвинених фолiкулiв. Статевi цикли вiдсутнi.
Гермафродитизм - це наявшсть в одше! тварини ознак самки та самця. Гермафродитизм бувае справжнiм, коли у самки е один яечник i один
ам'яник або тканини сiм'яника та яечника, а також несправжшм, коли за наявносп вторинних статевих ознак самки, а також матки, тхви та nerai е тканини i сiм'янники при ввдсутносп яечнишв. Ступiнь ввдхилення нормально! самки коливаеться вiд досить незначних у несправжшх гeрмафродитiв до наявносп майже всiх вторинних статевих ознак самця i самки у справжшх гeрмафродитiв.
Причини гермафродитизму - вщхилення у гормональному статусi в органiзмi плодiв в пeрiод розвитку, але найчастiшe ймовiрно, в eмбрiональний перюд розвитку, коли ввдбуваеться започаткування i формування систем органiв i тканин. Генетично абсолютна б№шють гeрмафродитiв е самками, i тiльки в окремих порвд з двома або трьома ж1ночими хромосомами iснуе одна чоловiча, тобто фактично клiтини мають трипло!дний або тетрапло!дний набiр хромосом. Таке явище пояснюеться полiспeрмiею шд час заплвднення.
Аномали хромосомно! статi чггко дiагностують за даними визначення карютипу. Зазвичай це визначен-ня проводять на культурi лiмфоцитiв периферично! кровi (Meyers-Wallen & Patterson, 1989). Стан, при якому стать тварини невизначена через вродженш аномалi! статевого тракту, називають iнтeрсeксуальнi-стю. Тварини з аномальним набором статевих хромосом зовнi виглядають як нормальнi самцi та самки, як володшть скорiшe недорозвинутими, ангж невизна-ченими статевими органами. Винятками з цього правила можуть бути тварини-моза!ки та химери. Бшь-шiсть тварин з аномальним набором статевих хромосом неплвдш, способiв лiкування немае (Meyers-Wallen & Patterson, 1989). Фертильний оварiальний цикл спостертаеться у самок з генотипом ХХХ. Причиною цього синдрому е нерозходження статевих хромосом. Химера - це особа, клггани яко! представлен двома популяцiями, що вщлзняються за сво!м походженням. Так, якщо джерелом походження однiе! популяцi! буде оргашзм ХХ, а друго! - ХY, то буде розвиватися химера ХХ/ХУ. Моза!к характеризуеться наявнiстю двох генетичних рiзних популяцiй клiтин, але вс його клiтини мають спшьне походження (одну i ту саму зиготу). Порушення виникае внаслвдок неро-зходження хромосом у процeсi мггозу, зазвичай на стадi! дроблення зиготи. В результата цiе! помилки утворюються чотири популяцi! клiтин - YO, ХХУ, ХО, ХУУ, i достатньо однш iз них вижити поряд з нормальними клiтинами, щоб виник моза!цизм, на-приклад ХУ/ХХУ, ХУ/ХУУ чи ХУ/ХО (Amann & Veeramachaneni, 2007; Szczerbal et al., 2015; Balogh et al., 2015; Szczerbal et al., 2017).
1стинний гермафродит володiе оварiальною та те-стикулярною тканиною. Одна гонада може бути яеч-ником, а друга ам'яником або комбiнацiею iз яечника i тестикула. Зазвичай жiночi псевдогермафродити виникають, коли препарати тестостерону або прогестерон задаються матeрi пiд час валтносп. Цi тварини часто стeрильнi, але !х не слад розводити, навпъ якщо вони плiднi. Агeнeзiя - вроджена вiдсутнiсть яечника. Внутрiшня гiпоплазiя (гiпофункцiя) яечник1в - ендо-
кринне захворювання, обумовлене порушенням фун-кцш гiпоталамо-гiпофiзарноi системи. Причинами гiпоплазii яечнишв можуть бути пухлини гшоталаму-са або гiпофiза, травми, опромiнення, штоксикащя. Однieю з причин пошкодження функцш яечник1в можуть бути генетичнi мутаци, як1 проявляються в перiод раннього онтогенезу або розвитку тварин. Ус вищеперелiченi аномали спричиняють неплiднiсть самок.
Фримартишзм е результатом розвитку однояйцевих двшнят у фактично однорiдних тварин, в яких загальною е зовнiшня (судинна, хорюн) оболонка, i мгж судинами самця i самки через iснуючi анастомози кров обох плодiв змшуеться. З цiеi причини, починаючи вже з моменту формування оболонок i плацентарного кола кровообну, гормональнi фактори чоловiчоi статi блокують гормоносинтез залоз внутршньо1' секрецй' жшочо1' статi, а це призводить до порушення органогенезу в органах статевоi системи самки.
При фримартинiзмi в самок ввдзначаеться перерозвиненють клiтора чи найрiзноманiтнiшi аномали розвитку матки.
Одшею з основних причин появи рiзновидiв природжено1' неплiдностi у самок, за даними бшьшосп авторiв, е близькородинне розмноження.
Стареча неплщшсть (стерилiтет) - нездатнiсть до вадтворення у зв'язку з вiком як результат старечо1' атрофи матки та яечнишв, а також шших ввддшв статево1' системи. Поряд з морфолопчними змiнами органiв статевоi системи рiзко знижуеться i 1'х функцiональна дiяльнiсть, що характеризуеться рiзкими змiнами в гормональному статус органiзму.
Симптоматична неплвдшсть - це порушення пло-дючосл як результат патологй' статевих та шших оргашв i систем оргашзму у самок. Тому цю неплщ-нiсть слад розглядати як наслщок захворювання, а до них можна зарахувати: вульвовагiнiт, метрит, шомет-ра, пдро- i пiосальпiнгiт, к1сти яечнишв та 1'х гшофун-кцiю, персистентш жовтi тiла та iншi пнеколопчш захворювання. Серед гiнекологiчних захворювань у шшок найпоширенiшими захворюваннями е тометра, ендометрит та вагiнiт (Kholsta, 2008).
Одшею з основних причин порушення репродук-тивно1' функцй' у шшок е хрошчний ендометрит. Про-аналiзувавши велику к1льк1сть дослiджень стосовно хрошчного ендометриту у рiзних видiв тварин (Stubbs et al., 1996; Liubetskyi & Kharuta, 1997; Kraievskyi, 2006; Feldman & Nel'son, 2008; Kustritz, 2010; Omelianenko & Chuprun, 2014) можна зробити висно-вок, що первинним фактором виникнення захворювання е гормональш змiни, як1 ускладнюються зни-женням резистентностi ендометрiю та його шстозною гiперплазiею. Найчастiше дiагностованим i таким чином найбiльш важливим захворюванням матки собак i копв е к1стозна гiперплазiя ендометрш в ком-плексi з пiометрою (КГЕ-П). Однак його поширенiсть зменшуеться iз застосуванням ранньо1' оварюпстере-ктоми.
Юстозна гшерплазш ендометрш (КГЕ), що супро-воджуе шометру в шшок, спостерпаеться рщше, н1ж у собак. Кттчт прояви виникають як у тварин, що були ваптними, так i в тих шшок, яш не виношували плода. Дослiдники вважають, що менша кiлькiсть випадкiв захворювання на шометру серед кiшок пов'язана з тим, що, по-перше, овуляшя у них вини-кае лише за умови в'язки, тому матка не шддаеться впливу прогестерону i кiстознi змши в ендометрш не розвиваються. По-друге, прогестеронова фаза, яка виникае тсля овуляци, у к1шок значно коротша, нiж у собак (Omelianenko, 2001; Feldman & Nel'son, 2008; Igna et al. 2009).
Чупрун Л.О. (Chuprun, 2008; Chuprun, 2011; Omelianenko & Chuprun, 2014) вважае, що незалежно вщ породи i пори року в к1шок вшом ввд 8 мiсяцiв до 14 рошв пiометра найчастiше виникае як ускладнення гнiйно-катарального ендометриту або шф^вання матки пiсля застосування гормональних препарапв для пригнiчення стадй' збудження статевого циклу. Основною причиною шометри е контамша^ пiхви клiнiчно здорових шшок стрептококами, стафiлококами та кишковою паличкою, як1 при зниженнi резистентностi оргашзму проникають у матку i викликають запальний процес. На думку автора, патогенез шометри зумовлюють: розмноження мiкроорганiзмiв у матцi та видiлення ними токсичних ферментiв, що руйнують ештелш i тривалий час подразнюють оголений ендометрш, викликае iнфiльтрацiю ендометрш лейкоцитами, гшерплазш i гiпертрофiю залоз, що е захисним бар'ером на шляху 1'х проникнення в глибину стшки матки; пiдвищення вiрулентностi збудник1в запалення супроводжуеться прогресуючою захисною реакцiею, що проявляеться мерокриновою i голокриновою секрещею залоз i ускладнюеться 1'х шстозним переродженням з оголенням стiнок i 1'х розривом та утворенням рiзноl величини i форми порожнин.
Поширешсть гiперпластичних аномалiй ендомет-рiю у шшок статевих оргашв зростае з вжом i найчас-тiше зуст^чаеться у тварин вiком понад п'ять рошв. У 39% шшок ураження були виявлеш безпосередньо пiд час оварюпстеректоми або при аутопси. Поширешсть ендометрилв i пiометри у шшок була пов'язана зi збереженими жовтими тшами принаймнi в одному яечнику.
Пухлини матки досить рвдшсна патологiя у к1шок i складае 0,29% (Brodey, 1970). Також у юшки може наступити безперервна або пролонгована тiчка. Вона стае дралвливою, не пiдпускае до себе копв, а iнодi, навпаки, безперервно злучаеться (нiмфоманiя), але вагiтнiсть не наступае. Проте й iншi чинники можуть вщгравати ключову роль в етюлоги виникнення ще! патологи. Окремi дослщники експериментально спро-вокували гiперплазiю ендометрш шляхом внесення шовково! хiрургiчноl нитки в просвгг матки пвд час дiеструсу. Встановлено, що естрогени посилють дiю прогестерону, пришвидшуючи розвиток шстозно! гшерплазп ендометрш (Barnette, 2018).
Ал1ментарна неплвдшсть - це порушення плодю-чост1 самок внаслвдок ïx надм1рно1, недостатньо! або ж неяк1сно1 год1вл1. Ознаки цieï неплвдносп характе-ризуеться порушенням статевих циклiв, термiнiв овуляци, малоплвдшстю або ж народженням слабкого приплоду i3 малою вагою. Насамперед ця форма не-плвдносп обумовлена нестачею в рацiонi вгташтв, мiнеральниx речовин i бiлка. Неправильна годiв-ля служить чи не найголовшшою причиною неплiд-ностi у котячих. Проблеми будуть як у особин з недо-статньою вагою, так i з надшрною масою тша. Неплi-днiсть рееструють при нестачi i (або) надлишку в рацюш Кальцiю, Фосфору, Йоду, Кобальту, Купруму, Мангану, iншиx макро- i мжроелеменпв. Порушу-ються процеси, пов'язаш з дозрiванням фолiкулiв в яечнику, овуляшею, формуванням i розсмоктуванням жовтих тш. Нерiдко утворюеться персистентне жовте тшо. Можуть розвиватися к1сти яечнишв. При рiзко вираженому тривалому порушенш фосфорно-кальцiевого мiнерального живлення анафродизiя може бути дуже тривалою або навiть постiйною (Barnette, 2018).
Експлуатацшна неплiднiсть - це порушення плодючосп самок внасл1док ïx однобiчноï та надмiрноï експлуатацiï. Ця форма експлуатаци виникае там, де практикують в'язки в кожний еструс та тривалий тдсисний перiод.
Клiматична неплщшсть - це порушення плодючостi самок внаслвдок гальмування в1дтворно1' функцiï метеоролопчними факторами, змiни клiматичноï зони життя самок, а також порушення умов догляду та утримання, рiзкиx контраспв мiкроклiмату в примiщеннi. Усi ш фактори варто враховувати при транспортуванш самок з однiеï клiматичноï зони в шшу, навiть в межах одше1' областi, при замiнi примщення утримання. Слiд пам'ятати, що наочна адапташя (макроадаптацiя) у самок вщбуваеться досить швидко (до нових власнишв, мiсця утримання, корму та шше), а фiзiологiчна, включаючи i ввдтворну функцiю, - це процес досить затяжний, що необх1дно пам'ятати спешалютам рiзного рiвня, якi безпосередньо займаються розведенням к1шок.
Штучно набута неплщнють - це порушення плодючостi окремих видiв самок внаслiдок неправильно!' оргашзаци i проведення штучного осiменiння або природного парування.
1мунна неплiднiсть - iмунологiчнi суперечностi мiж спермiями i яйцеклгтинами призводять до того, що заплвднення взагалi не в1дбуваеться або ж ембрюни гинуть на рiзниx стадiяx 1х розвитку. Вiдсутнiсть заплщнення к1шок пiсля 1х осiменiння може бути пов'язане з швидкою аглютинашею спермйв в статевому апаратi тд впливом спермоантитiл (спермоаглютинiнiв). Пiсля введення сперми спермiï втрачають свою здатшсть рухатися i брати участь у заплвдненш
Порушення статевого циклу в шшок бувають досить часто i виникають на рiвнi гшоталамо-гiпофiзарного комплексу i яечник1в, проявляючись
при цьому у виглад рiзних симптомiв, деяк з яких можуть бути патогномошчними ознаками захворю-вань гeнiтально! та екстрагештально! природи. Про-являються анeстрiею, гiпоастральним, гшерестраль-ним, анестральний, полieстральним синдромами . Анeстрiя може бути обумовлена первинним уражен-ням яечнишв, або порушенням регуляцп на рiвнi ен-докринно! системи головного мозку. Внаслвдок цього порушення функцi! гiпофiза та гiпоталамуса призво-дить до зменшення продукцi! рeлiзинг-гормонiв (фо-лiбeрин, люлiбeрин) i гонадотропних гормонiв - фо-лiкулостимулюючого i люте!шзуючого гормошв (ФСГ, ЛГ). В розвитку анестрп також можуть вщгра-вати як генетичш, так i зовнiшнi фактори.
При гшоестральному синдромi ознаки проеструсу та еструсу слабо виражeнi. Основною причиною гшо-естрального синдрому е недостатня секрещя преову-ляторними фол^лами eстрогeнiв. При гшерестраль-ному синдромi ознаки проеструсу та еструсу добре виражеш При розвитку гiпeрeстрального синдрому пeрсистуючi анвуляторнi фолiкули секретують велику кiлькiсть eстрогeнiв. Вiдсутнiсть овуляцп обумовлено недостатньою секрещею передньою долею гiпофiзу ЛГ. Пiсля закiнчeння затяжно! пчки або Г! корeкцi! за допомогою гормональних прeпаратiв часто утворю-ються фол^лярш к1сти. Присутнiсть к1ст в яечниках у стади дieструсу свiдчить про схильнiсть до утво-рення пдро-, або пiомeтри.
При анестральному синдромi трапляеться порушення статевого циклу, при якому iнтeрвал м1ж пч-ками перевищуе 6 мюящв. Подовження межестраль-ного пeрiоду виникае за рахунок стадi! анеструсу. Таку клiнiчну картину спостeрiгають у шшок вжом понад 8 рокiв. Схильшстю до даного синдрому е гшо-тeрiо!доз i гiпeрадрeнокортицизм, ожирiння i кахeксiя, призначення прeпаратiв з антигонадною актившстю.
Постдieстральний синдром проявляеться внасль док рeгрeсií жовтого тiла тсля закiнчeння статевого циклу i характеризуеться розвитком у шшок ознак родово! дiяльностi, лактацi!. Таку картину можна спостерпати пiсля проведення оварiектотомi! в стади дп еструсу, трапляеться досить часто. Несправжна лактацiя е причиною виникнення маститу, мастопатi! та злояшсних новоутворень в молочних залозах (Barnette, 2018).
Недостатня овуляцiя у бшьшосп випадк1в ввдзна-чаеться в шнщ естрального циклу. Важливо провести юлька спарювань, оск1льки одне не завжди призво-дить до овуляцi!. Шсля овуляцií шдвищуеться рiвeнь прогестерону в кровг Проба на прогестерон стае позитивною на сьомий день тсля еструса i збeрiгаеться до сорокового дня. Якщо рiвeнь прогестерону в кровi не шднявся, значить - овуляци не було (Tsutsui et al., 2009; Gary, 2010).
Хоча початок i тривалють активносп яечник1в за-лежить ввд гeографiчноí широти мiсцeвостi та породи шшки, головним фактором е довжина перюду свило-вого дня. Нeдостатнiсть штенсивносп та тривалостi освiтлeння е головними причинами подовженого анеструсу в шшок, що утримуються в примщенш
Ввдсутшсть бажання спарюватися потенцшно пов'язане з гормональними проблемами або вшом. Недостатня стимуляц!я у к1шок е одшею з найпоши-решших причин неплвдносп, що актуально саме для шшок, тому що для них характерна !ндукована овуля-ц!я. Багатьом тваринам при цьому потр1бш множинн1 в'язки, тому що один статевий акт може дати недоста-тнш стимулюючий ефект. У заляканих к1шок характерна для еструсу поведшка школи бувае пригн1че-ною. Тому рекомендовано утримувати тварин^ до появи перших ознак еструсу у звичних для не! умо-вах. У випадку неприйнятт1 кишкою кота потр1бно вручну стимулювати статеву активн1сть та утримувати И до контакту з котом.
Важливу роль у виникненш непл1дност1 в к1шок в1д1грають шфекцшш захворювання. В1рус лейкемИ к1шок може викликати р1зн1 захворювання репродуктивного тракту, включаючи резорбц1ю ембр1он1в, аборти, народження 1нф1ковано! потомства. В1рус здатний долати плацентарний бар'ер, але фактично аборти е результатом вторинно! бактер1ально! 1нфек-цИ на тл1 1муно-супресивно! дЦ в1русу лейкемИ (Bamette, 2018).
Герпесв1русна 1нфекц1я 1нод1 призводить до спонтанного аборту на 5-му або 6-му тижш ваптност1. Захворювання панлейкопешю на ранн1х терм1нах вагггносп викликае аборт, тимчасом як шфшування в к1нц1 ваг1тност1 призводить до розвитку церебрально! гшоплази плод1в 1 мертвонародження. Аборт протя-гом двох останшх тижн1в ваг1тност1 нер1дко вщбува-еться в результат! 1нф1кування в1русом 1нфекц1йного перитон1ту кот1в. В1рус може також викликати ендометрит, мертвонародження, хрошчш захворювання верхшх дихальних шлях1в 1 синдром "згасання коше-нят". 1нф1кування токсоплазмозом спричиняе внутр1-шньоутробне зараження кошенят або аборт (в окре-мих випадках). Наявн1сть даних м1кроорган1зм1в ви-являють за допомогою серолопчних досл1джень. Хлам1д1!, що вражають к1шок, можуть викликати спонтанний аборт. Етюлопя аборту 1 спос1б передач! шфекци нев!дом!, хоча збудника виявляють в репродуктивному тракт! шшок шсля викидня (Barnette, 2018).
Для д!агностики непл!дност! використовують ряд дослщжень. Одним з основних таких метод!в д!агнос-тики непл1дност! у шшок е визначення р!вня статевих гормошв в кров!, зокрема прогестерону та естрадюлу. Встановлено, що породна характеристика шшок не впливае на р!вень стеро!догенезу. Концентрац!я ес-трад!олу та прогестерону у шшок вшом 4-6 мюяшв перебувае на базальному р!вш У в!ц! 7-12 м!сяц!в вщбуваеться статеве дозр!вання к1шок. У цей перюд р!вень естрад!олу зростае до 72,14 ! 78,14 пг/мл, а прогестерону - 16,6 ! 19,60 нг/мл, ввдповщно у фол!-кулярну та люте!нов! фази. Максимальна концентрата статевих стеро!д!в спостер!гаеться у шшок вжом 13-60 м!сяц!в. У шшок вжом понад п'ять рошв вм!ст естрад!олу та прогестерону в сироватш кров! посту-пово зменшуеться, проте залишаеться у ф!з!олог!чних межах. Концентрац!я кортизолу зб!льшуеться у про-
цес статевого дозрiвання к1шок та досягае максима-льних значень у тварин, вжом понад 5 рок1в (Wildt et al., 1978; Tsutsui et al., 1989; Kamyshnikov, 2000; Verstegen, 2005; Gary, 2010).
Вапнальна цитологiя вщображае гормональнi змь ни в органiзмi к1шок, особливо в перiод пчки. Даний метод в племiнному розведенш к1шок застосовуеться рiдше, нiж у собак, осюльки процедура може вплину-ти на хгд циклу. Шд час фази зростання фолiкулiв у видшеннях виявляються поверхневi кератинiзованi клггани, наявнiсть яких пояснюеться впливом 17-бета-естрадiолу. Процентний вмiст без'ядерних пове-рхневих клiтин зростае незначно. У перюд фолшуля-рно1' фази основною характеристикою вапнальних видiлень е повГльне скорочення кiлькостi клiтин, що мютять ядро, промгжних i базальних клгган. Однак зазначенi змiни у шшок менше виражеш, нiж у сук.
Найбшьш значущим iндикатором активностi ест-рогену е освiтлення фону на предметному скл1, пов'я-зане з рiзким скороченням уламк1в розпушених клгган i слизу. Змiст еозинофiлiв помггао нижчий, нiж у собак, еритроцити вгдсутш. Для iнтереструсу характерно переважний вмiст промiжних клiтин з невеликим включениям базальних, парабазальних i кератиш-зованих кл1тин. Загалом саме уламки клiтин надають препаратам характерного вигляду. На стадн анеструсу клгшн небагато . Видшення мютять в основному слиз, базальш i парабазальнi клггани з рщюсним включен-ням промГжних кл1тин. У деяких випадках наявнi лейкоцити. Вагiнальна цитологгя застосовуеться для встановлення або пгдтвердження фолГкулярно! фази (проеструсу або еструсу). Виявлення спермив невдов-зГ тсля копуляци дозволяе пiдтвердити факт в'язки (Verstegen, 2005).
Основним для оцшки вапнального мазка е те, що ороговш супефщальш клггани легко вГдрГзняються вгд шших кл1тин. Оск1льки ороговш ештелГальш клгшни реагують ацидофшьно, а неороговш - базо-фшьно, 1'х можна пофарбувати за допомогою пол1х-роматичного методу (Kamyshnikov, 2000; Kovalov, 2003).
Класичном методом фарбування за Папашколау ороговш суперфщальш клггани фарбуються черво-но-помаранчевим кольором, вс шшГ - синьо-зеленим. На жаль, цей метод е дуже трудомГстким i забирае багато часу, необхГдного в багатьох випадках для миттевого ршення.
На практиш добре зарекомендував себе метод фарбування КубГчека. Це також полГхроматичний метод фарбування, який можна здшснювати за дешлька хвилин i без великих затрат сил i коштГв. Цей метод дозволяе також добре розрГзняти клгшни, як i метод Папашколау. В обробленому препарат ороговш кль тини мають помаранчевий колГр, вс шшГ - аро-зелений.
Досввдченим цитологам, яш добре вгдрГзняють рь зш види ештелГальних кл1тин лише на основГ 1'х морфологи, для вагшально-цитолопчно! дГагностики достатньо простого методу фарбування Гз гематологи (за Пмзою або Diff Quick) (Barnette, 2018).
При фарбуванш за Гiмзою "лусочки" фарбуються в темно-синiй колiр, ектоплазма - голуба, ядра - синг Лейкоцити - темно-синг
Важливими критерiями оцiнки клiтин в мазку е 1х-нi розмiри, форма, сшвввдношення мiж ядром i цитоплазмою i наявнють речовини клiтинного ядра. В мiру того, як в кровi зростае рiвень естрогенiв, клгшни в вапнальному мазку проходять еволюцш вгд неорого-вГлих (нормальних, круглоï форми клГтин) до ороговь лих (мертвих, плоских клгган). Як тшьки наступае зниження рГвня естрогенГв, юльюсть неороговГлих клГтин повертаеться до норми i юшка виходить зГ стану тГчки. В вагГнальному мазку наявш чотири не-повнГ типи клГтин, з деякими варГацгями кожного з них. По-перше, парабазальш клГтини - неороговш, з великим ядром. Промгжш клГтини - повнГстю або частково ороговш з меншим ядром, нгж в парабазальних клгтинах. КрГм цього, поверхневГ клГтини -ороговш, з дуже маленьким ядром або сегментарним (яке дшиться). I, нарештГ, ороговш клГтини, в яких ядро вгдсутне повнГстю. Щ чотири типи клГтин з'являються приблизно в наведенш вище послГдовно-стГ - парабазальш, промГжш, поверхневГ (неороговГлГ суперфГцГальнГ), без'ядерш (ороговГлГ суперфГцГальнГ) (Kamyshnikov, 2000; Kovalov, 2003).
ГГстеросальпГнгограма (ГСГ) - цей тест мае важ-ливе значення для оцГнки прохГдностГ маткових труб, наявносп новоутворень у матцГ, таких як мюма, поль пи, також наявнють рубцГв у порожнинГ матки. Знач-на к1лькГсть аномалГй матки та яйцепроводГв, виявленГ за допомогою ГСГ, можуть бути хГрурпчно усунеш (Barnette, 2018).
У окремих випадках можна застосовувати рентге-нографГчний метод для виявлення окремих аномалГй у репродуктивних органах.
Особливе значення для дГагностики шометри мае УЗД та цитолопчне дослгдження видГлень (Brodey, 1970; Kondrashin et al., 2000; Tilli & Smit, 2001; Wolfgang, 2004; Frensis, 2006; Lopate, 2012).
Транскутанне ультразвукове дослщження - УЗД е важливим шструментом в оцГнцГ структури матки, яйцепроводГв та яечниюв. Застосування ультразвуко-воï дГагностики дае змогу дГагностувати таю патологи матки, як фГброми, полши, оклюзгя дистальних фаллопГевих труб та патологи яечниюв, включаючи к1сти яечниюв (Barnette, 2018).
Варто зазначити, що за останш роки ветеринарна репродуктолопя зробила вагомий крок вперед, але залишилися нез'ясованими деяк1 питання щодо етюлоги та дГагностики захворювань, що призводять до неплвдносп юшок.
Необхгдно досконало вивчити всГ причини, яю призводять до даного захворювання, розробити су-часну та бГльш точну дГагностику неплГдностГ, що дозволить власникам юшок отримати максимальну к1лькГсть здорових кошенят.
References
Agudelo, C.F. (2005). Cystic endometrial hyperplasia -
pyometra complex in cats. A review. Vet Q, 27(4), 173— 182. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/16402514.
Amann, R.P., & Veeramachaneni, D.N. (2007). Cryptorchidism in common eutherian mammals. Reproduction 133(3), 541-561. doi: 10.1530/REP-06-0272.
Axner, E. (2010). Nieplodna kotka - podejscie kliniczne. Poloznictwo i neonatologia psa i kota (Gary C.W.England, Angelika von Heimendal, Wojciech Nizanski). BSAWA - ELSEVIER, 67-73.
Axner, E., Agren, E., Baverud, V. & Holst, B.S. (2008). Infertility in the cycling queen: seven cases. Journal of Feline Medicine and Surgery, 10(6), 566-576. doi: 10.1016/j.jfms.2008.04.005.
Balogh, O., Berger, A., Pienkowska-Schelling, A., Will-mitzer, F., Grest, P., Janett, F., Schelling, C., & Reichler, I.M. (2015). 37,X/38,XY mosaicism in a cryptor-chid Bengal cat with Mullerian Duct Remnants. Sexual Development, 9(6), 327-332. doi: 10.1159/000443233.
Barnette, C. (2018). Infertility in Female Cats https://vcahospitals.com/know-your-pet/infertility-in-female-cats.
Brodey, R.S. (1970). Canine and feline neoplasia. Adv. Vet. Sci. Сотр. Med., 14, 309-354. https://www.ncbi.nlm. nih. gov/pubmed/4922146.
Chuprun, L.O. (2008). Perebih ta patomorfolohichni zminy v mattsi pry khronichnomu endometryti kishok. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho univer-sytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii im. S.Z. Hzhytskoho, 10(2), 395-399 (in Ukrainian).
Chuprun, L.O. (2011). Piometra kishok: etiolohiia, pato-henez, likuvannia: avtoreferat... kand. vet. nauk, spets.: 16.00.07 - veterynarne akusherstvo. Sumy : SNAU (in Ukrainian).
Donoghue, A.M., Johnson, L.A., Munson, L., Brown, J.L., & Wildt, D.E. (1992). Influence of gonadotro-phin treatment interval on follicular maturation, in vitro fertilization, circulating steroid concentrations, and subsequent luteal function in the domestic cat. Biology of Reproduction, 46(5), 972-980. doi: 10.1095/biolreprod46.5.972.
Feldman, Je., & Nel'son, R. (2008). Jendokrinologija i reprodukcija sobak i koshek. Moskva: "Sofion" (in Russian).
Frensis, B. (2006), Ul'trazvukovaja diagnostika sobak i koshek. Moskva :Akvarium (in Russian).
Gary, C.W. (2010). England Fizjologia i endokrynologia rozrodu samic. Poloznictwo i neonatologia psa i kota (Gary C.W. England, Angelika von Heimendal, Wojciech Nizanski) - BSAWA - ELSEVIER, 1-13.
Igna, C. et al. (2009). Oestrus control with progesting end cystic endometrial hiperplazia-pyometra complex in the bitch. Lucrari Stiiniifice medicina Veterinara, XLII, 1-6. https://www.usab-tm.ro/vol9MV/76_vol9.pdf.
Igna, C., et al. (2009). Oestrus control with progesting end cystic endometrial hiperplazia-pyometra complex in the bitch. Lucrari Stiiniifice medicina Veterinara, XLII, 1-6.
Kamyshnikov, B.C. (2000). Spravochnik po kliniko-biohimicheskoj laborotornoj diagnostike. Minsk: Bel-
arus', 2, 495 (in Russian).
Kholsta, B.S. (2008). Zakhvoriuvannia kotiachykh, shcho peredaiutsia statevym shliakhom i pid chas shtuchno-ho osimeninnia. Zdorovia dribnykh tvaryn, 9(48), 2-6 (in Ukrainian).
Kondrashin, S.A., Eremin, D.A., Koblinov, V.V. (2000). Ul'trazvukovaja diagnostika beremennosti melkih do-mashnih zhivotnyh: Materialy vos'mogo mezhdu-narodnogo kongressa po problemam veterinarnoj mediciny melkih domashnih zhivotnyh. Moskva, 5556 (in Russian).
Kovalov, P.V. (2003). Tsytolohichna kartyna mazkiv iz pikhvy suk. Visn. Sumskoho nats. ahrar. un-tu, 9, 4850 (in Ukrainian).
Kraievskyi, A.P. (2006). Diahnostyka involiutsii, subin-voliutsii, pisliarodovoho endometrytu v koriv. Zhurnal vet. Medytsyny, 10, 21-22 (in Ukrainian).
Kustritz, M.R. (2010). Clinical canine and feline reproduction. University of Minesota college of veterinary medicine: Wiley Blackwell.
Liubetskyi, V.I., & Kharuta, V. (1997). Dyferentsialna diahnostyka prykhovanoho endometrytu ta asotsiatsii hinekolohich-nykh khvorob. Akusherstvo, hinekolo-hiia, 8, 33-34 (in Ukrainian).
Lopate, C. (2012). Management of pregnant and neonatal dogs, cats, and exotic pets. USA: Wiley- Blackwell.
Meyers-Wallen, V.N., & Patterson, D.F. (1989). Sexual differentiation and inherited disorders of sexual development in the dog. J Reprod Fertil Suppl., 39, 5764. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/2695642.
Omelianenko, M.M. (2001). Rozpovsiudzhennia akusherskykh i hinekolohichnykh zakhvoriuvan suk i kishok ta yikh likuvannia. Naukovyi visnyk Natsionalnoho ahrarnoho universytetu, 42, 114-118 (in Ukrainian).
Omelianenko, M.M., & Chuprun, L.O. (2014). Piometra kishok: Monohrafiia. Zhytomyr: "Polissia" (in Ukrainian).
Pope, C.E., Gomez, M.C., & Dresser, B.L. (2006). In vitro embryo production and embryo transfer in domestic and non-domestic cats. Theriogenology, 66(6-7), 15181524. doi: 10.1016/j.theriogenology.2006.01.026.
Remillard, R.L. (2008). Homemade diets: attributes, pitfalls and a call for action. Topics in Companion Animal Medicine, 23(3), 137-142. doi: 10.1053/j.tcam.2008.04.006.
Rijnberk, Ad. et al. (2010). Clinical Endocrinology of Dogs and Cats. Hannover: Schlitersche.
Root, M.V., Johnston, S.D., & Olson, P.N. (1995). Es-trous length, pregnancy rate, gestation and parturition lengths, litter size and juvenile mortality in the domestic cat. Journal of the American Animal Hospital Association, 31(5), 429-433. doi: 10.5326/15473317-315-429.
Roth, T.L., Wolfe, B.A., Long, J.A., Howard, J.G., & Wildt, D.E. (1997). Effects of equine chorionic gonadotropin, and laparoscopic artificial insemination on embryo, endocrine and luteal characteristics in the domestic cat. Biology of Reproduction, 57(1), 65-71. doi: 10.1095/biolreprod57.1.165.
Stubbs, W.P., Bloomberg, M.S., Scurggs, S.L., Shille, V.M., & Lane, T.J. (1996). Effects of prepubertal gonadectomy on physical and behavioral developments in cats. J Am Vet Med Assoc, 209(11), 1864-1871. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/8944799.
Szczerbal, I., Nizanski, W., Dzimira, S., Nowacka-Woszuk, J., Ochota, M., & Switonski, M. (2015). X monosomy in a virilized female cat. Reproduction in Domestic Animals, 50(2), 344-348. doi: 10.1111/rda.12483.
Szczerbal, I., Stachowiak, M., Nowacka-Woszuk, J., Dzimira, S., Szczepanska, K., & Switonski, M. (2017). Disorder of sex development in a cat with chromosome mosaicism 37,X/38,X,r(Y). Reproduction in Domestic Animals, 52(5), 914-917. doi: 10.1111/rda.12968.
Tilli, L., & Smit, F. (2001). Veterinarija. Bolezni koshek i sobak: Per. s angl. GJeOTAR-MED, 607-608 (in Russian).
Tsutsui, T., Higuchi, C., Soeta, M. et al. (2009). Plasma LG, ovulation and conception rates in cats mated once on three times on different days on oestrus. Reproduction in Domestic Animals, 44(2), 76-78. doi: 10.1111/j.1439-0531.2009.01451.x.
Tsutsui, T., Sakai, Y., Matsui, Y., et al. (1989). Induced ovulation in cats using porcine pituitary gland prepa-
ration during the non-breeding season. Japanese Journal of Veterinary Science, 51(4), 677-683. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/2511370.
Uillard, M., & Gornval'd, G. (2004). Laboratornaja diag-nostika v klinike melkih domashnih zhivotnyh. Moskva: Akvarium (in Russian).
Verstegen, Dzh. (2005). Osobennosti fiziologii i jendokrinologii koshek. V kn.: Rukovodstvo po repro-dukcii i neonatologii sobak i koshek. Pod red. Dzh. Simpson, G. Ingland, M. Harvi. Moskva: Sofion (in Russian).
Wildt, D.E., Kinney, G.M., & Seager, S.W.J. (1978). Gonadotrophin induced reproductive cyclicity in the domestic cat. Laboratory Animal Science, 28(3), 301307. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/682578.
Wolfgang, K. (2004). Veterinary reproductive ultrasonography horse, sheep, coat, pig, dog, cat. Germani, Schlitersche. http://vetbooks.ir/veterinary-
reproductive-ultrasonography-horse-cattle-sheep-goat-pig-dog-and-cat.
Yablonskyi, V.A., Khomyn, S.P., & Kalynovskyi, H.M. (2008). Veterynarne akusherstvo, hinekolohiia ta biotekhnolohiia vidtvorennia tvaryn z osnovamy androlohii: pidruchnyk. Vinnytsia: Nova Knyha (in Ukrainian).
