CC BY
13
6. Skvorcov, V. V., Tumarenko, A. V., Skvorcov, E. M. (2009). Mielodisplastichni sindromi [Myelodysplastic syndromes]. Terapevticheskii arhiv. Therapeutic Archive, 8, 32-37.
7. Kasner, M. T., Luger, S. M. (2009). Update on the therapy for myelodysplastic syndrome. American Journal of Hematology, 84 (3), 177-186. doi: 10.1002/ajh.21352
8. Aggarwal, S., van de Loosdrecht, A. A., Alhan, C., Os-senkoppele, G. J., Westers, T. M., Bontkes, H. J. (2011). Role of immune responses in the pathogenesis of low-risk MDS and high-risk MDS: implications for immunotherapy. British Journal of Haema-tology, 153 (5), 568-581. doi: 10.1111/j.1365-2141.2011.08683.x
9. Risitano, A. M. (2010). Immunosuppressive therapies in the management of immune-mediated marrow failures in
adults: where we stand and where we are going. British Journal of Hematology, 152 (2), 127-140. doi: 10.1111/j.1365-2141.2010.08439.x
10. Malcovati, L., Hellstrom-Lindberg, E., Bowen, D. et. al (2013). Diagnosis and treatment of primary myelodysplas-tic syndromes in adults: recommendations from the European LeukemiaNet. Blood, 122 (17), 2943-2964. doi: 10.1182/ blood-2013-03-492884
11. Sloand, E. M., Wu, C. O., Greenberg, P., Young, N., Barrett, J. (2008). Factors Affecting Response and Survival in Patients With Myelodysplasia Treated With Immunosuppressive Therapy. Journal of Clinical Oncology, 26 (15), 2505-2511. doi: 10.1200/jco.2007.11.9214
Дата надходження рукопису 16.06.2015
Масляк Звенислава Володимирiвна, доктор медичних наук, завщувач вщдшення, гематологи з лабора-торною пщгрупою, ДУ «1нститут патологи кровi та трансфузшно! медицини НАМН Украши», вул. Генерала Чупринки, 45, м. Львiв, Укра1на, 79044
Виговська Ярослава Iллiвна, доктор медичних наук, професор, головний науковий сшвробггаик, ДУ «1нститут патологи кровi та трансфузшно! медицини НАМН Укра1ни», вул. Генерала Чупринки, 45, м. Львiв, Украша, 79044
Бойко Ольга Iгорiвна, молодший науковий спiвробiтник, вщдшення гематологи, ДУ «1нститут патологи кровi та трансфузшно! медицини НАМН Украши», вул. Генерала Чупринки, 45, м. Львiв, Украша, 79044 E-mail: [email protected]
Омонова Мар'яна Iванiвна, кандидат бюлопчних наук, старший науковий спiвробiтник, вщдшення гематологи, ДУ «1нститут патологи кровi та трансфузшно! медицини НАМН Украши», вул. Генерала Чупринки, 45, м. Львiв, Украша, 79044
Томашевська Наталiя Яремiвна, кандидат медичних наук, доцент, кафедра гематологи та трансфузюло-ги, ФПДО Львiвського нацюнального медичного унiверситету iменi Данила Галицького, вул. Пекарська, 69, м. Львiв, Украша, 79010
УДК 616-089.888.61: 612.887: 612.63.028 DOI: 10.15587/2313-8416.2015.50225
ВПЛИВ МЕТОДУ АНЕСТЕЗП П1Д ЧАС КЕСАРЕВА РОЗТИНУ НА ОЦ1НКУ СТАНУ НОВОНАРОДЖЕНОГО I СКОРОЧЕННЯ МАТКИ
© О. О. Волков
У до^дженш вивчений вплив тгаляцшног, тотальноi внутрiшньовенноi, спинальног анестезт кесарева розтину на оцтку стану новонародженого i скорочення матки. Встановлено, що жоден з до^джених методiв анестези не впливав на оцтку стану новонароджених за шкалою Апгар нi на 1-й нi на 5-й хвилинах та не призводив до додаткового призначення утерототчних препаратiв
Ключовi слова: анестезiя, кесарiв розтин, шкала Апгар, утеротонiчнi засоби, севофлюран, репонарне зне-болювання
Anesthetics and anesthesia in whole have an influence on intrauterine state of fetus. All substances that are injected to a pregnant for anesthesia penetrate in organism offetus in some quantity. It is considered that halo-gened inhalation anesthetics can moderate the birth activity of uterus and its tonus in quiescence depending on concentration.
Aim of research: to study the techniques of anesthesia (inhalation, total intravenous, spinal) of cesarean section for assess the state of newborn and uterus contraction.
Materials and methods. There were examined 95 women on term of pregnancy 37-42 weeks in 2013-2014 years who underwent cesarean section. They were divided into 3 groups depending on technique of anesthesia. I group (n=30) included women who underwent inhalation anesthesia. The second one (n=34) included women who underwent the total intravenous anesthesia. The third group - the random women (n=31) who underwent the spinal anesthesia. The state of newborns was detected on Apgar score on 1 and 5 minutes after birth. The quality ofpostnatal uterus contraction was assessed depending on the need of an amount of injected oxytocin and necessity to add another uterotonic preparation after fetus extraction.
Results and discussion. At analysis of the state of newborn on Apgar score on 1 minute in 1 group were received 7,73±0,09 point, in 2 group this indicator was 7,4±0,14 point without statistic difference with 1 group (p=0,06). In 3 group points reached 7,55±0,17, without statistic difference with both (p=0,36), and 2 groups (p=0,50). At analysis of the state of newborn on Apgar on 5 minute statistic difference between the groups also was not established. In the 1 group this indicator reached 8,69±0,9 point, in 2 group - 8,47±0,12point, the difference with the first group was unreliable (p=0,16). In 3 group an assessment on Apgar on 5 minute was 8,64±0,12, without statistic difference with 1 and 2 groups (p=0,76 andp=0,30, respectively). Women of all groups received intraoperatively 10MO oxytocin (p=1,0). In 1 group the second uterotonic preparation was prescribed to 3,3 % women. In 2 group the second uterotonic preparation was prescribed to 5,9 % women, and in 3 group - to 12,9 % patients. The difference between groups was unreliable (p=0,76). The correlative analysis did not reveal connection between the technique of anesthesia and prescription of uterotonics (r=0,029; p=0,84).
Conclusions. The technique of anesthesia for cesarean section has no influence on assessment of the state of newborns on Apgar score neither on 1 minute nor on the 5 one after birth. No one of studied techniques of anesthesia doesn't influence on postnatal uterus contraction and doesn't lead to an additional prescription of uterotonic preparations
Keywords: anesthesia, cesarean section, Apgar score, uterotonic remedies, sevoflurane, regional anesthesia
1. Вступ
У даний час кесарiв розтин може бути виконаний пвд загальною, регюнальною (сшнальною, ещдураль-ною) або комбшованою (сшнально-ешдуральною) чи мюцевою шфшьтрацшною анестезieю. Вибiр методу анестези визначаеться багатьма факторами: ступенем термшовосп операци (категори ургентносп), станом матерi i плода, досвщом, квалiфiкацiею анестезюлога та хiрурга, бажанням пащентки [1]. Проведения дано-го дослвдження продиктоване тим, що жодна з юну-ючих класифтацш операцшно - анестезюлопчного ризику не враховуе стан внутршньоутробного плода, наявшсть у жшки небезпечно! для життя И та плода патологи.
2. Обгрунтування дослщження
Субарахно!дальне введення анестетиков-метод анестези, що найбшьш широко використовуеться при кесаревому розтиш у £врош, i вш вважаеться по-рiвняно з шшими техшками бшьш практичним i без-печним для ваптно! жшки. Меншу увагу придiляють впливу спинномозково! анестези на новонародженого. Осшльки передбачаеться, що И вплив на гемодинамшу не носить негативного характеру, то застосування цьо-го методу не повинно надати несприятливого впливу на дитину. Загальна аиестезiя у порiвияннi з репо-нарною зменшуе час до початку розрiзу шшри, однак знижуе ощнки за шкалою Апгар на 1 i 5 хвилинах [1]. Хоча вшомо, що шльшсть балiв за шкалою Апгар тд впливом загально! анестези знижуеться, це коротко-часне i оборотне явище. Б№ш надшним показником благополуччя плода е кислотно-лужний стан, вимiря-ний в кровi пуповинно! артери [2].
За даними Bowrmg J. i ствавт. (2006) при ст-нально! анестези на вах етапах операци спостертався
бшьш сприятливий гемодинамiчний профшь у nopiB-нянш з загальною aHecTe3i™. Застосування загально! анестези супроводжувалося бiльш низькою оцшкою за шкалою Апгар на 1-й хвилиш, на 5-й хвилинi ввд-мiнностей не виявлено Значения рН у веш пуповини, дефiциту основ та рiвня лактату не мали суттевих ввд-мiнностей м1ж групами дослiдження. У групi загально! анестези показники оксигенацй' пуповинно! кровi були достовiрно вище, нiж у груш сшнально! анестези. Раннш неонатальний перiод у всiх новонародже-них протiкaв без ускладнень [3].
За даними сучасно! вичизняно! лггератури анестетики i aиестезiя в цшому впливають на внутрш-ньоутробний стан плода. Вс речовини, що вводяться вaгiтно! з метою отримання анестези, у тiй чи шшш кiлькостi проникають у оргaнiзм плоду [4]. Майже всi лiкaрськi засоби, що застосовуються для анестезй', мають молекулярну масу менше 500, слабо юшзують-ся, добре розчиняються в жирах i погано зв>язуються бшками плазми. Цим пояснюеться те, що вони добре проникають через плаценту. Винятком е м>язовi релаксанта, осшльки вони погано розчиняються в жирах i мають високий стутнь iонiзaцi!' [5].
На думку Г. Г. Жданова, А. П. Зшьбера ва ш-гaляцiйнi анестетики i бiльшiсть виутрiшньовенних (тiопентaл, кетaмiн, пропофол i бензодiaзепiни) вiль-но проходять через плаценту, !х можна виявити в кро-вi плоду. Ошо!ди (меперидин, фентaиiл, суфентaиiл, альфентанш, буторфанол i нaлбуфiн) теж легко проникають через плаценту. Молекули мюрелаксанпв зна-ходяться в юшзованш формi, тому вони погано про-никають через плаценту i не надають значного впливу на плвд [4].
За даними сучасно! науково! лiтерaтури вплив на плш лiкaрських препaрaтiв, що вводяться ваптнш,
залежить вщ багатьох факторiв: шлях уведення (вну-трим'язовий, довенний, етдуральний), доза, момент введення (до полопв / пщчас пологiв, шдчас потуги / поза потугою), зршсть оргашв плоду (мозку i печш-ки). Так, якщо препарат вводять за калька годин до пологiв або ж одноразово довенно, шдчас потуг без-посередньо перед пологами (коли матковий кровообп максимально знижений), то його рiвень в кровi плоду буде невисокий. Ддя лтарських препаратiв на плiд можна оцшити в ходi пологiв за результатами кардю-токографи та аналiзу кислотно-лужного стану кровi, отримано! з шшри голiвки плоду, а в шсляпологовому перiодi - за допомогою оцшки за шкалою Апгар або за результатами невролопчного дослiдження новона-родженого [4, 5]. Вважаеться, що галогеноваш шгаля-цiйнi анестетики можуть, залежно вiд концентраций сповiльнювати родову дiяльнiсть матки та !! тонус у споко! [6].
У той же час Hadavi S. M. та ш (2013) ствер-джують, що використання таких доз iнгаляцiйних анестетишв до досягнення значень BIS менше 60, не асоцiюються з попршенням стану новонароджених [7] та не потребують додаткового окситоцину. Досль дження Ueyama H. та iн. (2010) продемонстрували, що при порiвняннi тдтримки загально! анестезй' кесарева розтину севофлюраном i пропофолом не було рiзницi в призначеннi окситоцину пiсля операци, коли ж1нки могли починати пити, ходити, !сти [8].
Сучасна свггова та вiтчизняна анестезiологiя прагне до збшьшення безпеки для пацiента подчас оперативного втручання. Еволюцiя засобiв для анестезй' дозволяе поглиблювати знання та переглядати сучаснi подходи для застосування рiзних методiв анестезй' при операци кесарiв розтин [3, 6]. Даш положення й визна-чили мету цього дослщження.
3. Мета дослвдження
Вивчити вплив методiв анестезй (шгаляцшно!, тотально! внутрiшньовенно!, спинально!) кесарева розтину на оцшку стану новонародженого i скорочен-ня матки.
4. Матерiали та методи дослщжень
В КЗ «Дшпродзержинська мiська лiкарня №9» ДОР обстежено 95 жшок у термiнi ваптносп 3742 тижнiв перiод 2013-2014 рр. Критери включення у дослщження: вiк 18-45 рок1в, вагiтнiсть в термш 37-42 тижнi, операцiя кесарiв розтин (плановий або ургентний), компенсована екстрагенiтальна патологiя, iнформована згода пащентки на участь у дослiдженнi. Критери виключення: вiк до 18 i бiльше 45 рок1в, тер-мш вагiтностi до 36 тижнiв, прееклампая тяжкого сту-пеня або еклампая, некомпенсована екстрагенiтальна патологiя, цукровий дiабет, психiчнi захворювання, вщмова ж1нки ввд участi у дослiдженнi на будь-якому з його етапiв.
Залежно ввд методу анестезй ж1нки були роздь ленi на 3 групи. В 1 групу (n=30) були включеш ж1нки, у яких використовували шгаляцшну анестезiю (1А) з штучною вентилящею легенiв (ШВЛ). Другу групу
(n=34) склали ж1нки, оперованi пщ тотальною вну-трiшньовенною анестезiею (ТВА) з ШВЛ. У 3 групу рандомiзованi жшки (n=31), оперованi пiд стнальною анестезiею (СА). За вiком, рiвнем освiти, термiном ва-гiтностi, протоколом шсляоперацшно! аналгези групи статистично не вiдрiзнялися (табл. 1).
Таблиця 1
Характеристика жшок за вшом та термiном ваптносп
Показник Група 1 Група 2 Група 3 р
Вгк (роки), Ме(25 %; 45 %) 29,5 (27; 32) 30,0 (24; 34) 29,0 (26; 32) 0,56
Термгн вагiтностi (тижнi), M(max-min) 39,88 (38-41) 39,20 (37-42) 39,53 (38-42) 0,56
Разом,(n) 30 34 31
Розподiл по групах здiйснювався методом по-слщовних номерiв [9].
1нгаляцшна анестезiя (1А з ШВЛ) проводилася за такою методикою: на ввщному наркозi використовували тiопентал натрш (5 мг/кг), при досягненнi значень бюпектрального iндексу менше 60 проводили штубацш трахе!. Вiдразу ж тсля iнтубацi! трахе! починали шгаляцш севофлюрана (Севорана) в дозi 2 об.%, в потоцi свiжого газу (О2 i повiтря, у ств-вiдношеннi 1:1) 2 л/хв. протягом 8 хвилин. Пiсля, зни^вали дозу севофлюрану до 1,3 об.%, в потощ св1жого газу 1,5 л/хв. Додатково одноразово болюсно вводилося 50-100 мг натрш тюпенталу перед розрь зом матки. Релаксацiю здiйснювали сукцишлхолшом (1-1,5 мг/кг). Пiсля екстракц^! плода вводили фен-танiл 0,05 мг/мл - 4 мл i дiазепам (10 мг). Подальше введення фентаншу здiйснювалося в дозi 0,05 мг/мл -1 мл при наближенш бюпектрального iндексу до 60, але не шзшше 15 хвилин вщ попереднього введення. При ТВА з ШВЛ на вводному наркозi використовували тюпентал натрiю (4 мг/кг), релаксацш здiйснювали сукцинiлхолiном (1-1,5 мг/кг). Шсля екстракц^! плода вводили фентанiл (за схемою 10-5-3 мкг/кг/годину) i дiазепам (10 мг). Глибина анестез^! контролювалася за допомогою BIS-iндексу (монiтор BISX Module, BIS ™ Covidient, США).
Методика спинномозково! анестезй полягала в пункцн спинномозкового каналу на рiвнi L3-L4 гол-кою типу Quincke, дiаметром 25G в положеннi лежачи на лiвому боцi. Пiсля цього вводили 1,8-2,2 мл гшер-баричного 0,5 % бупiвака!ну.
Тривалiсть операци кесарiв розтин в 1 груш ста-новила 33 (28; 38) хв., у 2 групi - 28,0 (23,0; 33,0) хв., у 3 груш - 26,5 (24; 29) хв. Ускладнень тд час операци та анестезй не було. Гемодинамiчнi порушення не зареестроваш.У пiсляоперацiйному перiодi ж1нки всiх груп отримували кеторолак 30 мг двiчi на добу вну-трим>язово. Якщо шсляоперацшний бiль за нумерич-ною шкалою болю у пащенток перевищував 30-40 мм у першу добу шсляоперацшного перiоду, призначали-ся отати (промедол 1 мл внутрим>язово). У груш 3 (СА) 35,5 % пащенток (n=11) отримували карбетоцин (пабал) у якосп основного утеротонiка.
Стан новонароджених визначали за !х оцiнкою лiкарями неонатологами за шкалою Апгар на 1 i 5 хвилинах шсля народження. Як1сть шсляпологово-го скорочення матки оцiнювали виходячи з потреби у введенн окситоцину, його кшьшсть, i необхiднiсть в додаванн другого утеротонiчного препарату на тлi шщально! дози Окситоцину 5 МЕ пiсля вилучен-ня плоду.
Статистичний аналiз проводили, використо-вуючи методи параметрично! та непараметрично! статистики (пакет статистичних функцш Ехсе1'2010, статистичну програму Statistica 10). При нормальному розподш використовували вибiркове середне (М), похибку середнього (т). Для опису розподiлiв, як не е нормальними, застосовували медiану i шгерквартшь-ний розмах: Ме (25 %;75 %). Критичний рiвень значи-мостi при перевiрцi статистичних гшотез (р) у даному дослвдженш приймали меньший 0,05.
5. Результати дослвдження
Разделитеданный раздел на два следующих: «Результати дослвдження» и «Обговорення результата»
Анал1з показав, що кшьшсть бал1в за шкалою Апгар у новонароджених на 1 хвилиш достовiрно не залежало вiд методу анестези. Так в 1 груш кшьшсть балiв за шкалою Апгар на 1й хвилинi склала 7,73±0,09. У 2 групi цей показник склав 7,4±0,14 бала, без статистично! рiзницi з 1 групою (р=0,06). У 3 групi бали за Апгар на 1й хвилиш досягали 7,55±0,17, без статистично! рiзницi як з 1 групою (р=0,36), так i з 2 групою (р=0,50) (рис. 1, а).
При аналiзi оцiнки стану новонародженого за шкалою Апгар на 5-й хвилиш також не встановлена статистична рiзниця мiж групами. В 1 групi цей показник досягав 8,69±0,9 балу, достовiрно вiдрiзняючись ввд 1-й хвилини (р=4*10-7). У 2 групi - 8,47±0,12 балу, достовiрно вiдрiзняючись ввд 1-й хвилини (р=9*10-10), у той же час рiзниця з першою групою була недосто-вiрною (р=0,16). У 3 групi кiлькiсть балiв за Апгар на 5-й хвилиш становила 8,64±0,12, також достовiрно в^^зняючись ввд 1й хвилини (р=1*10-6), однак без статистично! рiзницi з 1 (1А) i 2 (ТВА) групами (р=0,76 та р=0,30, вiдповiдно) (рис. 1, б).
Кореляцшний аналiз не виявив зв>язк1в м1ж методом анестези та шльшстю бал1в за шкалою Апгар ш на 1й хвилинi (г=0,15; р=0,11), нi на 5й хвилинi (г=0,14; р=0,18).
Таким чином, метод анестези не впливав на оцшку стану новонароджених за шкалою Апгар ш на 1й нi на 5й хвилинах. Це можна пояснити однако-вою оперативною техшкою i однаковою тривал1стю екстракци плоду у всiх групах дослвджуваних.
При порiвняльному аналiзi якостi шсляполо-гового скорочення матки не встановлена рiзниця, що залежить вiд методу анестези. Так у вах групах жш-ки отримали iнтраоперацiйно по 10 МОокситоцину (р=1,0). У 1 груш (1А) 3,3 % жшок (п=3) призначений другий утеротонiчний препарат (метшергометрин 0,2 мг). У 2 груш (ТВА) другий утеротошчний препарат був призначений 5,9 % жшок (п=2), (р=0,84), а у
3 груш (СА) - 12,9 % пашенток (п=4). При цьому рiзни-ця м1ж 3 i 1 групами (р=0,96) та 3 i 2 групами (р=0,76) була недостовiрною. Кореляцiйний анал1з не виявив зв'язшв м1ж методом анестезi! та призначенням утеро-тонiкiв (г=0,029; р=0,84). Таким чином, метод анестезi! не впливав на шсляпологове скорочення матки.
¡А IBA CA
а
б
Рис. 1. Показники стану новонароджених за шкалою Апгар: а - на 1-й хвилиш шсля народження; б - на 5й хвилиш шсля народження (1А - шгаляцшна анестезiя, ТВА - тотальна внутршньовенна анестезiя, СА - спинномозкова анестезiя)
6. Обговорення результат
Рiзнi автори демонстрували рiзнi ефекти впливу анестетиков пiд час кесарева розтину на новонародженого. Рашше доповвдалося, що треба ввддати перевагу рег1онарним методикам [10], тому що загальна анесте-зiя знижуе бали за Апгар до 5. Дал1 дослвдження по-казували, що при плановому оперативному розроджеш потрiбно використовувати регiонарнi технiки, а при екс-треному - загальну анестезш, проте не демонструвала-ся рiзниця за Апгар [11]. Iншi дослвдження [12] вказу-вали на неютотну рiзницю методiв анестезi! у впливi на новонародженого. Результати нашого дослвдження також доводять, що використання рег1онарно! анестезi! не мало переваг у оцшш стану новонародженого за шкалою Апгар над загальною анестезiей, як iнгаляцiйною
так i тотальною внутрДшньовенною. Проте бшьшють дослДдникДв едина у тому, що наркотичш анальгетик!, що вводяться до екстракцi! плода, призводять до вира-жено! депресД! новонародженого [13].
Також ранiше вважалося, що шгаляцшш анестетики (галотан, iзофлюран та севофлюран) знижують окситоцин-iндуковане скорочення матки [14]. Проте на сьогодшшнш день з'являеться все бДльше спосте-режень, що у доз! 0,5-0,7 МАК анестетики впливають на спонтанну актившсть пащентки, i лише при 0,80,9 МАК - пригшчують дДю окситоцину. Цд до оборотнД i швидко зникають при закшченш Днгаляци анестетика i/або гшервентиляци [7]. У нашому дослДдженш, вико-ристання 0,5-0,63 МАК севофлюрану дозволило пока-зати ввдсутшсть необхДдносп у збшьшенш дози окситоцину та додаваннД другого утеротонДчного засобу.
7. Висновки
ПорДвнюючи влив шгаляцшно!, тотально! вну-трДшньовенно! та регДонарно! анестезй пДдчас кесарева розтину за використаними методиками на стан новонародженого за шкалою Апгар та скорочення матки можна зробити висновки:
1. Метод анестезй кесарева розтину не впливае на оцДнку стану новонароджених за шкалою Апгар нД на 1-й, нД на 5-й хвилинах тсля народження.
2. Жоден з дослДджених методДв анестезй не впливае на тсляпологове скорочення матки та не при-зводить до додаткового призначення окситоцину та утеротонДчних препаратДв друго! лши.
Лiтература
1. Клшчний протокол з акушерсько! допомоги «Ке-сарДв розтин» [Текст]. - Наказ Мшстерства охорони здо-ров>я Укра!ни №977 вДд 27.12.2011 р. Про внесения змДн до наказу МОЗ Укра!ни вДд 15.12.2003 року N 582 «Про затвер-дження клшчних протоколДв з акушерсько! та гшеколопч-но! допомоги». - Режим доступу: http://moz.gov.ua/ua/portal/ dn_20031215_582.html
2. Thomas, J. RCOG Clinical Effectiveness Support Unit. The National Sentinel Caesarean Section Audit Report [Text] / J. Thomas, S. Paranjothy. - London: RCOG press, 2010. - 101 р.
3. Bowring, J. Is regional anaesthesia better than general anaesthesia for caesarean section? [Text] / J. Bowring, N. Fraser, S. Vause, A. E. P. Heazell // Journal of Obstetrics & Gynaecology. - 2006. - Vol. 26, Issue 5. - P. 433-434. doi: 10.1080/01443610600720345
4. Анестезюлопя та штенсивна терашя: тдручник для лжарДв-штершв та слухачДв вищих навчальних закладДв III-IV ршшв акредитаци та закладв тслядипломно! освпи. Т. 1 [Текст] / пДд ред. I. П. Шлапака. - К.: НДка Принт, 2013. - 550 с.
5. Тромбогеморрагические осложнения в акушер-ско-гинекологической практике: Руководство для врачей [Текст] / под ред. А. Д. Макацария. - М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2011. - 1056 с.
6. Анестезиология и реаниматология [Текст]: учебник / под ред. О. А. Долиной; 3-е изд., перераб и доп. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2006. - 576 с.
7. Hadavi, S. M. Evaluation of the adequacy of general anesthesia in cesarean section by bispectral index [Text] /
S. M. Hadavi, E. Allahyary, S. Asadi // Iran J Med Sci. - 2013. -Vol. 38, Issue 3. - P. 240-247.
8. Ueyama, H. Controversial issues regarding general anesthesia for cesarean section [Text] / H. Ueyama // Masui. -2010. - Vol. 59, Issue 3. - P. 357-361.
9. Mukaka, M. M. Statistics corner: A guide to appropriate use of correlation coefficient in medical research [Text] / M. M. Mukaka // Malawi Med. J. - 2012. - Vol. 24, Issue 3. - P. 69-71.
10. Rudick, V. Anesthetic management of 646 consecutive cesarean section cases [Text] / V. Rudick, A. Galon, D. Niv, Y. Leykin, A. Baram, E. Geller, M. R. Peyser // Isr. J. Med. Sci. - 1985. - Vol. 21, Issue 1. - P. 18-21.
11. Gori, F. Maternal and neonatal outcome after cesarean section: the impact of anesthesia [Text] / F. Gori, A. Pasqualucci, F. Corradetti, M. Milli, V. A. Peduto // Journal of Maternal-Fetal and Neonatal Medicine. - 2007. - Vol. 20, Issue 1. -P. 53-57. doi: 10.1080/14767050601134645
12. Afolabi, B. B. Regional versus general anaesthesia for caesarean section [Text] / B. B. Afolabi, F. E. Lesi // Cochrane Database Syst. Rev. - 2012. - P. 10. doi: 10.1002/14651858. CD004350.pub3
13. Yoo, K. Y. Effects of remifentanil on cardiovascular and bispectral index responses to endotracheal intubation in severe pre-eclamptic patients undergoing Caesarean delivery under general anaesthesia [Text] / K. Y. Yoo, C. W. Jeong, B. Y. Park, S. J. Kim, S. T. Jeong, M. H. Shin, J. Lee // British Journal ofAnaesthesia. - 2009. - Vol. 102, Issue 6. - P. 812-819. doi: 10.1093/bja/aep099
14. Yamakage, M. Sevoflurane inhibits contraction of uterine smooth muscle from pregnant rats similarly to halothane and isoflurane [Text] / M. Yamakage, N. Tsujiguchi, X. Chen, Y. Kamada, A. Namiki // Canadian Journal of Anesthesia/Journal canadien d'anesthesie. - 2002. - Vol. 49, Issue 1. - P. 62-66. doi: 10.1007/bf03020420
References
1. Klinichnij protokol z akushers'koi dopomogi «Kesariv roztin». Nakaz Ministerstva ohoroni zdorov'ja Ukraini №977 vid 27.12.2011 r. Pro vnesennja zmin do nakazu MOZ Ukrainy vid 15.12.2003 roku N 582 "Pro zatverdzhennja klinichnih pro-tokoliv z akushers'koy ta ginekologichnoi dopomogi". Available at: http://moz.gov.ua/ua/portal/dn_20031215_582.html
2. Thomas, J., Paranjothy, S. (2010). RCOG Clinical Effectiveness Support Unit. The National Sentinel Caesarean Section Audit Report. London: RCOG press, 101.
3. Bowring, J., Fraser, N., Vause, S., Heazell, A. E. P. (2006). Is regional anaesthesia better than general anaesthesia for caesarean section? Journal of Obstetrics & Gynaecology, 26 (5), 433-434. doi: 10.1080/01443610600720345
4. Shlapak, I. P. (Ed.) (2013). Anesteziologija ta intensiv-na terapija: pidruchnik dlja likariv-interniv ta sluhachiv vishhih navchal'nih zakladiv III-IV rivniv akreditacii ta zakladiv pisl-jadiplomnoi osviti. Vol. 1 [Anesthesiology and Intensive Care]. Kyiv: NickPrint, 550.
5. Makatsariya, A. D. (Ed.) (2011). Trombogemorragich-eskie oslozhnenija v akushersko-ginekologicheskoj praktike: Ru-kovodstvo dlja vrachej. [Thrombohemorrhagic complications in obstetric practice]. Moscow: Medical News Agency Ltd, 1056.
6. Dolina, O. A. (Ed.) (2006). Anesthesiology and Critical Care Medicine. Moscow: GEOTAR-Media, 576.
7. Hadavi, S. M., Allahyary, E., Asadi, S. (2013). Evaluation of the adequacy of general anesthesia in cesarean section by bispectral index. IranJMedSci, 38 (3), 240-247.
8. Ueyama, H. (2010). Controversial issues regarding general anesthesia for cesarean section. Masui, 59 (3), 357-361.
9. Mukaka, M. M. (2012). Statistics corner: A guide to appropriate use of correlation coefficient in medical research. Malawi Med. J., 24 (3), 69-71.
10. Rudick, V., Galon, A., Niv, D., Leykin, Y., Baram, A., Geller, E., Peyser, M. R. (1985). Anesthetic management of 646 consecutive cesarean section cases. Isr. J. Med. Sci., 21 (1), 18-21.
11. Gori, F., Pasqualucci, A., Corradetti, F., Milli, M., Pedu-to, V. A. (2007). Maternal and neonatal outcome after cesarean section: The impact of anesthesia. Journal of Maternal-Fetal and Neonatal Medicine, 20 (1), 53-57. doi: 10.1080/14767050601134645
Рекомендовано
12. Afolabi, B. B., Lesi, F. E. (2012). Regional versus general anaesthesia for caesarean section. Cochrane Database Syst. Rev, 10. doi: 10.1002/14651858.CD004350.pub3
13. Yoo, K. Y., Jeong, C. W., Park, B. Y., Kim, S. J., Jeong, S. T., Shin, M. H., Lee, J. (2009). Effects of remifentanil on cardiovascular and bispectral index responses to endotracheal intubation in severe pre-eclamptic patients undergoing Caesarean delivery under general anaesthesia. British Journal of Anaesthesia, 102 (6), 812-819. doi: 10.1093/bja/aep099
14. Yamakage, M., Tsujiguchi, N., Chen, X., Kamada, Y., Namiki, A. (2002). Sevoflurane inhibits contraction of uterine smooth muscle from pregnant rats similarly to halothane and isoflurane. Canadian Journal of Anesthesia/ Journal Canadien D'anesthesie, 49 (1), 62-66. doi: 10.1007/ bf03020420
до публгкацИ д-р мед. наук, професор Клигуненко О. М.
Дата надходженнярукопису 17.06.2015
Волков Олексш Олегович, кандидат медичних наук, заввдувач вщдшення, вщдшення анестезюлоги та штенсивно! терапи, КЗ «Дшпродзержинська м1ська лжарня №9» ДОР, пр. Аношкша, 72, м. Дшпродзер-жинськ, Украша, 51934 E-mail: [email protected]
УДК [616.36-008.8+616-07]
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.50323
КЛИНИКО-ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЕ ОБОСНОВАНИЕ МЕТОДА БИЛИАРНОЙ ДЕБИТОМАНОМЕТРИИ
© Н. Н. Велигоцкий, Н. Н. Скалий, А. В. Горбулич, С. Э. Арутюнов, С. А. Павличенко, А. А. Лермонтов
Изучены закономерности изменения давления в желчевыводящей системе при введении жидкости извне: путем математического моделирования, в эксперименте на органокомплексе и у больных с различной патологией желчевыводящих протоков. Установлены закономерности, позволяющие по форме кривых изменения давления судить о наличиии и типе нарушений эвакуации. Полученные данные для разработки клинических методик билиарной дебетоманометрии
Ключевые слова: билиарная дебитоманометрия, экспериментальное обоснование, математическое моделирование, обструкция желчевыделительных путей, нарушение эвакуации
Introduction. In spite of the permanent improvement of the diagnostic methods of causes of biliary obstruction it has not 100 % sensitivity and specificity and received data can be erroneous and difficult for clinical interpretation. Substantiation. To assess at the modern scientific and technical level the functional state of patency of terminal section of choledoch using modified method of debit manometry that consists in registration of the volume of liquid injected into bile-excreting and the pressure in it.
Materials and methods of research. At elaboration of methods at the first stage it was carried out numerical modeling on the base ofphysical model of bile-excreting system with assessment of the levels ofpressure in bile-excreting ducts at liquid injection, assessment ofform of the curve ofpressure changes andfactors that influence on form and parameters of curve. At the second stage it was carried out an experimental assessment of correspondence of these models to the real data received in department of morbid anatomy. And at the last clinical stage it was carried out diagnostics of disorders ofpatency of bile-excreting system with following assessment of diagnostic and practical value of this method.
Results. The data received in experiment and modeling allowed to interpret the results of debit manometry received at examination of patients on the next algorithm: at the first stage it was assessed the type of curve: bell-shaped - disorder of outflow is absent but at the fast evacuation the disorders of consistency ofsphincteral apparatus cannot be excluded, tooth-shaped - indicates the disorder of outflow of bile what can be caused by both organic andfunctional reasons, horizontal type - indicates the strict obstruction usually of organic character. At the second one it were assessed the quantitative indicators, the high level of pressure at the bolus introduction testified to the bile-excreting ways (BEW) obstruction, the low one - to an inconsistency of sphincteral apparatus.
