ВПЛИВ МЕТФОРМіНУ ГіДРОХЛОРИДУ НА ПОКАЗНИКИ СИСТЕМНОГО ЗАПАЛЕННЯ У ХВОРИХ НА ПСОРіАТИЧНУ ХВОРОБУ З СУПУТНіМ МЕТАБОЛіЧНИМ СИНДРОМОМ Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

АктуальН проблеми сучасно! медицины

ncopia3y мали 6 1 (2,5%), неди-

УДК.616.517.-002-008.9-085.26 бмченко Я.О.

ВПЛИВ МЕТФОРМ1НУ Г1ДРОХЛОРИДУ НА ПОКАЗНИКИ СИСТЕМНОГО ЗАПАЛЕННЯ У ХВОРИХ НА ПСОР1АТИЧНУ ХВОРОБУ З СУПУТН1М МЕТАБОЛ1ЧНИМ СИНДРОМОМ

ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава

В статт/ показано ефективнсть включення метформiну г/'дрохлориду до стандартноУ терапи хворих на псор'атичну хворобу з супутн'ш метабол'чним синдромом, що визначаеться за ключови-ми показниками системного запалення.

Ключов1 слова: псор1аз, метабол1чний синдром, системне запалення, л1кування.

Робота е фрагментом НДР «Роль запальних захворювань зубощелепного апарату в розвитку системного запалення», номер державноТ реестрацП' 0112Ш01538 та «Розробка стратеги використання еЫгенетичних механiзмiв для профлактики та лiкування хвороб, пов'язаних iз системним запаленням», номер державноТреестрацП'0114Ш00784.

Псорiаз - одне з найбтьш розповсюджених хрошчних рецидивуючих мультифакторних захворювань шмри з домшуванням генетичноТ упередженосп, для якоТ характеры пперпрол^ фера^я епщермальних клiтин, порушення про-цесу кератинiзацiТ на тлi запальноТ реакци в де-рмi, а також ураження шгпв, суглобiв i волосис-тоТ частини голови. [7]. В останн роки псорiаз розглядаеться як системне захворювання, яке супроводжуеться можливiстю розвитку метабо-лiчного синдрому [2;8;9].

Клiнiко-експериментальнi дослiдження показали, що ключову роль у розвитку метаболiчного синдрому та псорiазу переважно в^грають однi й тi ж цитокши (1Л-1, -6, ФНП а i т.) [10]. А системна запальна вщповщь, яка е загальною патоге-нетичною ланкою при таких патолопчних станах, видозмiнюе переб^ псорiазу, що призводить до тяжкого переб^у захворювання, який погано пщ-даеться стандартним методам лiкування, значно знижуе якють життя пацiентiв i нерiдко призводить до швалщизацп хворих. Не дивлячись на усшхи, досягнутi у вивченнi патогенезу псорiати-чноТ хвороби та метаболiчного синдрому (МС), проблема взаемозв'язку, лкування цих захворювань та розробка шляхiв Тх корекцiТ на сього-днiшнiй день залишаються актуальними. Дослн дження, проведет останшм часом, вказують на те, що метформшу гiдрохлорид е единим препаратом, який впливае на системне запалення та шсулшорезистентнють.

Мета до^дження

Оцшити ефективнiсть включення метформшу гщрохлориду до комплексноТ терапи хворих на псорiатичну хворобу та метаболiчний синдром за показникам системного запалення.

Матерiали та методи дослщження

Групу дослiдження склали 40 пацieнтiв з по-ширеним неускладненим бляшковим ncopia30M, стацiонарною стадieю, перебiгом середнього ступеня тяжкост i3 супутнiм метаболiчним синдромом, 25 (62,5%) чоловтв i 15 (37,5%) жiнок у Bi^ вiд 40 до 60 рош, тривалiсть основного захворювання коливалась вщ 1 до 44 ромв, дебют захворювання вiд 5 до 59 рош. З анамнезу в^

домо, що осiнньо-зимовии тип (15%) па^енлв, весняно-лiтнiИ ференцшованиИ - 33 (82,5%).

Псорiаз дiагностували у па^енлв вiдповiдно до протоколу (наказ МОЗ УкраТни вiд 8.05.2009 р №312). Для оцшки тяжкостi клЫчного перебiгу псорiазу та площi пошкодження шкiри застосо-вували iндекс PASI (Psoriasis Area Severity Index) [6]. МС дiагностували згiдно з рекомендащями МiжнародноТ дiабетичноТ асо^аци (IDF) та AHA / NHLBI (2005, з модифкащею 2009).

Для оцшки ефективност включення метформшу гщрохлориду в схеми традицшноТ терапи, хворим на псорiатичну хворобу з ознаками ме-таболiчного синдрому проводилися дослiдження динамки основних показниш, якi вiдображають вираженють системного запалення до та пщ час лiкування. Для цього вс пацiенти пiсля прове-дення повного обстеження, в залежност вiд курсу проведено' терапiТ, методом просто' рандом^ зацiТ були подiленi на двi групи: основну, в якш хворi додатково отримували метформiну гщрох-лорид, та контрольну, до складу якоТ входили хворi, якi отримували лкування псорiазу згiдно з протоколом. Ус хворi на псорiатичну хворобу та метаболiчний синдром отримували загальноп-риИняту терапiю (дiета № 15, седативш, дезин-токсикацiИнi, антигiстамiннi засоби, гепатопроте-ктори, вiтамiни та мюцеву терапiю). Хворi основ-ноТ групи додатково отримували метформшу п-дрохлорид для корекцiТ метаболiчних порушень по 1500 мг один раз на добу, увечерi шсля вжи-вання Тж на протязi 6 мюя^в.

Для оцiнки вираженостi показникiв системного запалення визначали в сироватц кров^ вран-цi натщесерце, iмуноферментним методом, кон-центрацiю: високо чутливого С-реактивного бт-ка (вч-СРБ), фактора некрозу пухлини - альфа (ФНП-а) та iнтерлеИкiну-6 (1Л-6) (ЗАТ «Вектор -Бест», Росiя). Хворi були обстежен на початку дослiдження i пiд час лiкування (через 3 та 6 м^ сяцiв).

Статистичну обробку отриманих результалв проводили на персональному комп'ютерi з вико-ристанням комп'ютерноТ програми Statistica - 7.0 i пакета статистичних функцiИ програми «Microsoft Excel».

В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академЫ»

Результати та 1х обговорення показники, як СРП, ФНП-а, ^-6 та церулоплаз-

Для оцшки впливу лкування на показники си- мш до та пщ час лiкування (таблиця №6). стемного запалення нами були дослщжеш там

Табл. №6.

Динамка середньогрупових показниюв системного запалення у хворих на псор1атичну хворобу з метабоп:чним синдромом до та п1д час пкування (М±т)

I група хворих (лкування зпдно протоколу) (п=20) II група хворих (лiкувaння згiдно протоколу + метформiн) (п=20)

ФНП-а (пг/мп)

До лкування 21,13±2,5 21,69±2,6

Через 3 мю 2,03±0,8* 1,6±0,5*

Через 6 мю 0,69±0,05* 0,29±0,03*#

11_-6 (пг/мп)

До лiкувaння 5,33±0,8 5,65±0,9

Через 3 мю 6,26±0,9 3,8±0,5#

Через 6 мю 3,5±0,5 2,05±0,3*#

вч СРП (пг/мп)

До лкування 14,025±1,3 13,935±1,2

Через 3 мiс 14,7±1,4 8,7±1,2*#

Через 6 мю 15,7±1,5 4,45±0,9*#

Церулоплазмин (мг/п)

До лкування 212,43±7,6 219,45±7,8

Через 3 мiс 232,99±7,7 233,18±7,8

Через 6 мю 218,84±7,3 194,95±7,0*#

(р1) * - ¡моврнють похибки р1зниц1 (р) м1ж показником п1д час лкування та до лкування

(р2)# - ¡мов1рнють похибки р1зниЦ (р) м1ж показником пкування хворих метформ1ном г1дрохпоридом та в1дпов1дним показником пспя стандартного пкування

При дослщжеш рiвня ФНП-а спостер^алось достовiрне зниження вщповщного показника в обох групах хворих, але бтьш штенсивне зниження вщповщного показника спостер^алось в II груш хворих. Так, рiвень ФНП-а в I груш хворих знизився з 21,13±2,5 до 0,69±0,05пг/мл, а в II груш хворих з 21,69±2,6 до 0,29±0,03 пг/мл.

При дослщженш рiвня Ш-6 було в^^чено, що через 3 мюяц лкування в I груш хворих вщповщний показник дещо пщвищився, а в II груш хворих мав тенденцш до зниження, тодi як через 6 мюя^в лкування спостер^аеться зниження рiвня Ш-6 в обох пiдгрупах, але достовiрно значущим воно було в II груш. Так, в I груш хворих вщповщний показник знизився з 5,33±0,8 до 3,5±0,5пг/мл, а в II груш хворих - вщповщно з 5,65±0,9 до 2,05±0,3пг/мл.

При дослiдженнi рiвня вч-СРП було в^^че-но, що в I груш хворих рiвень вiдповiдного показника на протязi всього лкування пiдвищувався, тодi як в II груш хворих спостер^алось достовiр-не зниження рiвня вч-СРП. Так, в I груш хворих рiвень вч-СРП пщвищився з 14,025±1,3 до 15,7±1,5пг/мл, а в II групi хворих знизився з 13,935±1,2 до 4,45±0,9пг/мл.

При дослiдженнi показникiв церулоплазмiну до та пщ час лiкування значущих змш показника в обох групах хворих не спостер^алось та зна-чення показникiв знаходилось у межах норми.

Для бтьш чггкого контролю кл^чноТ ефекти-вностi лiкування та його впливу на кпшко-лабораторш показники в залежностi вiд рiвня системного запалення, кожна з груп була под^ лена за рiвнем вмiсту вч-СРП в сиворотцi кровi на 2 пiдгрупи: з високим та низьким рiвнями системного запалення. Таким чином, було сформовано 4 пщгрупи хворих. У визначених пщгрупах

були розраховаш середньогруповi показники, що характеризують вираженють запального проце-су та визначена достовiрнiсть рiзницi мiж ними.

При дослщжеш рiвня ФНП-а було в^^чено, що в I групi хворих спостер^аеться достовiрне пiдвищення вiдповiдного показника на протязi всього лiкування, тодi як в II групi хворих рiвень ФНП-а мав тенденцiю до зниження, яка була до-стовiрно нижчою вже через 3 мюя^в лiкування в обох пiдгрупах хворих. Аналiзуючи динамiку се-редньогрупового показника ФНП-а через 6 мюя-^в лiкувaння в I групi хворих було в^^чено, що в пщгруш з високим рiвнем системного запалення вщповщний показник за 6 мюя^в лкування пiдвищився на 1% - з (30,6±2,6) до (30,9±2,9) пг/мл, а в пiдгрупi з низьким рiвнем системного запалення - на 4% - з (11,66±2,2) до (12,1 ±1,5) пг/мл. Тодi як при дослщженш вщповщного показника в II груш хворих було в^^чено, що в пщгруш з високим рiвнем системного запалення показник ФНП-а за 6 мюя^в лкування знизився на 99% - з (26,45±2,7) до (0,34±0,05) пг/мл, а в пщгруш з низьким рiвнем системного запалення теж - на 99% - з (16,93±2,4) до (0,2±0,003) пг/мл.

При дослщженш рiвня Ш-6 через 3 мюяц л^ кування було в^^чено, що в I груш хворих спо-стерiгaлось пiдвищення вщповщного показника, а в II груш хворих, навпаки, вщповщний показник мав тенденцш до зниження, яка була достовiрно значимою в пщгруш з високим рiвнем системного запалення. При дослщженш вщповщного показника через 6 мюя^в лкування спостер^алось зниження вщповщного показника в уах пщгрупах хворих, але достовiрно значимим воно було в пщгрупах з високим рiвнем системного запалення. Так, aнaлiзуючи динамку середньогрупового показника Ш-6 через 6 мюя^в лкування в I груш

АктуальН проблеми сучасно!' медицини

хворих було вiдмiчено, що в пiдгрупi з високим piBHeM системного запалення вщповщний показ-ник за 6 мюя^в лiкування знизився на 42% - з (6,62±0,8) до (3,82±0,5) пг/мл, а в пiдгpупi з низь-ким piвнeм системного запалення - на 22% - з (4,04±0,6) до (3,17±0,5) пг/мл. Тодi як в II гpупi хворих було в^^чено, що в пщгруш хворих з

Динам1ка середньогрупових показниюв системного запалення

та nid ча

високим piвнeм системного запалення показник 1Л-6 за 6 мюя^в лкування знизився на 78% - з (9,05±0,9) до (2,0±0,3) пг/мл, а в пщгруш з низь-ким piвнeм системного запалення - на 7% - з (2,25±0,3) до (2,1 ±0,3) пг/мл.

Табл. 3.

' хворих на псорiатичну хворобу з метаболiчним синдромом до лкування в залежностi Bid рiвня системного запалення (M±m)

I група хворих (лкування зпдно протоколу) II група хворих (лiкування згiдно протоколу + МетформЫ)

Пщгрупи: з високим piвнeм С.З (n=10) з низьким piвнeм С.З (n=10) з високим piвнeм С.З (n=10) з низьким piвнeм С.З (n=10)

ФНП-а, пг/мл

До лкування 30,6±2,6 11,66±2,2 26,45±2,7 16,93±2,4

Через 3 мю 30,8±2,7 11,9±1,8! 1,5±0,2*# 1,7±0,2*#

Через 6 мю 30,9±2,9 12,1±1,5! 0,34±0,05*# 0,2±0,003*#!

IL-6, пг/мл

До лкування 6,62±0,8 4,04±0,6 9,05±0,9 2,25±0,3

Через 3 мю 7,33±0,7 5,18±0,6! 4,05±0,5*# 3,6±0,7

Через 6 мю 3,82±0,5* 3,17±0,5 2,0±0,3*# 2,1±0,3

вч СРП, пг/мл

До лкування 16,65±1,3 11,4±1,2 16,4±1,4 11,47±1,1

Через 3 мю 17,5±1,4 11,9±1,2! 8,5±1,2*# 8,9±1,1

Через 6 мю 18,0±1,4 13,5±1,5! 3,5±0,3*# 5,4±0,5*#!

(p1) * - iмовiрнiсть похибки рiзницi (р) мiж показником nid час лкування та до лкування (p2)# - iмовiрнiсть похибки рiзницi (р) мiж показником лщвання хворих метформном та вiдповiдним показником псля стандартного лкування

(р3)! - iмовiрнiсть похибки рiзницi (р) мiж показником в ^дгруп з бльш високим рiвнем СЗ та вiдповiдним показником в пiдгрупi з нижчим рiвнем СЗ

При дослщженш piвня вч-СРП було в^^че-но, що в I груш хворих спостеркаеться пщви-щення вщповщного показника на пpотязi всього лкування, тодi як в II груш хворих piвeнь вч-СРП мав тенденцш до зниження, яка була достовipно нижчою через 3 мюя^в лкування в пщгруш з високим piвнeм системного запалення та в обох пщгрупах хворих через 6 мюя^в лкування. Ана-лiзуючи динамку середньогрупового показника вч-СРП через 6 мюя^в лкування в I груш хворих було в^^чено, що в шдгруш хворих з високим piвнeм системного запалення вщповщний показник за 6 мюя^в лкування пщвищився на 8% - з (16,65±1,3) до (18,0±1,4) пг/мл, а в пщгруш з ни-зьким piвнeм системного запалення - на 19% - з (11,4±1,2) до (13,5±1,5) пг/мл. Тодi як, при досл^ дженш вщповщного показника в II груш хворих було в^^чено, що в пщгруш з високим piвнeм системного запалення показник вч-СРП за 6 м^ ся^в лкування знизився на 79% - з (16,4±1,4) до (3,5±0,3) пг/мл, а в пщгруш з низьким piвнeм системного запалення - на 53% - з (11,47±1,1) до (5,4±0,5) пг/мл.

Отpиманi нами результати дослiджeння пщт-верджують протизапальний ефект бiгуанiдiв i уз-годжуеться з даними л^ератури, згiдно з якими лiкування метформшом гiдpохлоpидом пацiентiв з МС приводить до значущого зниження piвня СРБ [3;1;5]. На даний момент прозапальному цитокшу з плейотропним ефектом, ФНО-альфа, выводиться ключова роль у патогeнeзi псоpiазу. При псоpiазi вiдзначаеться пперпродук^я ФНО-альфа в дiлянках шмри, залучених до патолопч-ного процесу, i збтьшення його циркулюючо'''

фракци. Серед бeзлiчi його eфeктiв - шдук^я пpодукцiï iнших цитокiнiв (Ш 1, IЛ-6, IЛ-8) [4].

Таким чином, запропонована нами комплексна терашя хворих на псоpiатичну хворобу та ме-таболiчний синдром з використанням метформ^ ну гщрохлориду мала найвищу клiнiчну ефекти-внють призначення препарату в пiдгpупi хворих з високим piвнeм СРП, що сприяло покращенню eфeктивностi лiкування, оцшено''' за ключовими показниками системного запалення.

Висновки

1. Призначення метформшу гщрохлориду хворим на псоpiатичну хворобу та мeтаболiчний синдром з високим piвнeм системного запалення сприяло зниженню piвня показникiв системного запалення за основними його показниками.

2. Метформшу гщрохлорид добре переноситься хворими. Побiчноï дм в перюд лiкування не зафiксовано.

3. Отримаш результати дозволяють вважати включення метформшу гщрохлориду в комплек-сну терашю хворих на псоpiатичну хворобу та мeтаболiчний синдром з високим piвнeм системного запалення патогенетично обфунтованим та клiнiчно виправданим.

Лiтература

1. Abe M. Clinical usefulness and patient satisfaction for treatment with low-dose cyclosporine administration in patients with moderate psoriasis vulgaris / M. Abe, H. Ishibuchi, T. Syuto [et al.] // J Dermatol. - 2007. - V. 34. - P. 290-293.

2. Augustin M. Co-morbidity and age-related prevalence of psoriasis: Analysis of health insurance data in Germany / M. Augustin, K. Reich, G. Glaeske [et al.] // Acta Derm Venereol. - 2010. - V. 90. -P.147-151.

В1СНИК ВДНЗУ «Украхнська медична стоматологгчна академЫ»

1G.

Bulcao C. Effects of simvastatin and metformin on inflammation and insulin resistance in individuals with mild metabolic syndrome / C. Bulcao, F.F. Ribeiro-Filho, A. Sañudo [et al.] // Am J Cardiovasc Drugs. - 2007. - № 7(3). - P. 219-24.

Despres J. Potential contribution of metformin to the management of cardiovascular disease risk in patients with abdominal obesity, the metabolic syndrome and type 2 diabetes / J. Despres // Diabetes metabolism. - 2003. - Vol 29, N°4-C2 - P.653-661. Huang N.L. Metformin inhibits TNF-alpha-induced I kappa B Kinase phosphorylation, I kappa B-alfa degradation and IL-6 production in endothelial cells through PI3K-dependent AMPK phoshorylation / N.L. Huang, S.H. Chiang, C.H. Hsveh [et al.] // Int. J. Cardiol. -2009. - Vol.134. - N 2. - P. 169-175.

Henseler T. A comparison between BSA, PASI, PLASI and SAPASI as measures of disease severity and improvement by therapy in patients with psoriasis / T. Henseler , K. Schmitt-Rau // Int J Dermatol. - 2008. - №47(10). - P. 19-23.

Lund S.S. Impact of metformin versus repaglinide on non-glycaemin cardiovascular risk markers related to inflammation and endothelial disfunction in non-oese patients with type 2 diabetes / S.S. Lund, L.Tarnow, C.D. Stehouwer [et al.] // Eur. J. Endocrinol. -2008. - Vol.158. - N5. - P. 613-641.

Sabbat R. Immunopathogenesis of psoriasis / R. Sabbat, S. Philips, C. Hoflich // Exp. Dermatol. - 2007. - Vol. 16, №9. - P. 779-798. Sommer D. Increased prevalence of the metabolic syndrome in patients with moderate to severe psoriasis / D.Sommer, M. Jenisch, M. Suchan // Arch. Dermatol. Res. - 2006. - Vol. 298. - № 7. - P. 321-328.

10.Späh F. Inflammation in atherosclerosis and psoriasis: common pathogenic mechanisms and the potential for an integrated treatment approach/ F. Späh // Br. J. Dermatol. - 2008. - Vol. 159. -Suppl 2. - P. 10-17.

References

Abe M. Clinical usefulness and patient satisfaction for treatment with low-dose cyclosporine administration in patients with moderate psoriasis vulgaris / M. Abe, H. Ishibuchi, T. Syuto [et al.] // J Dermatol. - 2007. - V. 34. - P. 290-293.

1G.

Augustin M. Co-morbidity and age-related prevalence of psoriasis: Analysis of health insurance data in Germany / M. Augustin, K. Reich, G. Glaeske [et al.] // Acta Derm Venereol. - 2010. - V. 90. -P.147-151.

Bulcao C. Effects of simvastatin and metformin on inflammation and insulin resistance in individuals with mild metabolic syndrome / C. Bulcao, F.F. Ribeiro-Filho, A. Sañudo [et al.] // Am J Cardiovasc Drugs. - 2007. - № 7(3). - P. 219-24.

Despres J. Potential contribution of metformin to the management of cardiovascular disease risk in patients with abdominal obesity, the metabolic syndrome and type 2 diabetes / J. Despres // Diabetes metabolism. - 2003. - Vol 29, N°4-C2 - P.653-661. Huang N.L. Metformin inhibits TNF-alpha-induced I kappa B Kinase phosphorylation, I kappa B-alfa degradation and IL-6 production in endothelial cells through PI3K-dependent AMPK phoshorylation / N.L. Huang, S.H. Chiang, C.H. Hsveh [et al.] // Int. J. Cardiol. -2009. - Vol.134. - N 2. - P. 169-175.

Henseler T. A comparison between BSA, PASI, PLASI and SAPASI as measures of disease severity and improvement by therapy in patients with psoriasis / T. Henseler , K. Schmitt-Rau // Int J Dermatol. - 2008. - №47(10). - P. 19-23.

Lund S.S. Impact of metformin versus repaglinide on non-glycaemin cardiovascular risk markers related to inflammation and endothelial disfunction in non-oese patients with type 2 diabetes / S.S. Lund, L.Tarnow, C.D. Stehouwer [et al.] // Eur. J. Endocrinol. -2008. - Vol.158. - N5. - P. 613-641.

Sabbat R. Immunopathogenesis of psoriasis / R. Sabbat, S. Philips, C. Hoflich // Exp. Dermatol. - 2007. - Vol. 16, №9. - P. 779-798. Sommer D. Increased prevalence of the metabolic syndrome in patients with moderate to severe psoriasis / D.Sommer, M. Jenisch, M. Suchan // Arch. Dermatol. Res. - 2006. - Vol. 298. - № 7. - P. 321-328.

10.Späh F. Inflammation in atherosclerosis and psoriasis: common pathogenic mechanisms and the potential for an integrated treatment approach/ F. Späh // Br. J. Dermatol. - 2008. - Vol. 159. -Suppl 2. - P. 10-17.

Реферат

ВЛИЯНИЕ МЕТФОРМИНА ГИДРОХЛОРИД НА ПОКАЗАТЕЛИ СИСТЕМНОГО ВОСПАЛЕНИЯ У БОЛЬНЫХ ПСОРИАТИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ С СОПУТСТВУЮЩИМИ МЕТАБОЛИЧЕСКИМ СИНДРОМОМ Емченко Я.А.

Ключевые слова: псориаз, метаболический синдром, системное воспаление, лечение.

В статье показана эффективность включения метформина гидрохлорид к стандартной терапии больных псориазом с сопутствующим метаболическим синдромом, определяющаяся по ключевым показателям системного воспаления.

Summary

EFFECT OF METFORMIN HYDROCHLORIDE ON INDICES OF SYSTEMIC INFLAMMATION IN PATIENTS WITH PSORIASIS AND CONCOMITANT METABOLIC SYNDROME Yemchenko Ya.A.

Key words: psoriasis, metabolic syndrome, systemic inflammation, treatment.

The article shows the effectiveness of metformin hydrochloride as a part of standard therapy in patients with psoriasis and concomitant metabolic syndrome that was evaluated by the key indicators of systemic inflammation.

З

2

4

З

5

4

5

б

7

б

7

8

9

8

9