CC BY
17
© Табурець О. В., Гршченко O. О., Дворщенко К. О., Верещака В. В., Остапченко Л. I. УДК 616-001.4-085.33:615.03.032:612-092.9
Табурець О. В., rpiHHeHKO O. О., Дворщенко К. О., Верещака В. В., Остапченко Л. I.
ВПЛИВ МЕЛАН1НУ НА ПРООКСИДАНТНО-ОКСИДАНТНИЙ ГОМЕОСТАЗ У СИРОВАТЦ1 КРОВ1 ЗА УМОВ Р1ЗАНО1 РАНИ ШК1РИ ЩУР1В
Навчально-науковий центр «1нститут бiологГГ та медицини» КиГвського нацiонального унiверситету iMern Тараса Шевченка
(м. КиГв)
Досл1дження е фрагментом науково-досл1дно1 роботи Навчально-наукового центру «1нститут бю-логИ та медицини» Ки1вського нац1онального ун1-верситету 1мен1 Тараса Шевченка «Докл1н1чн1 досл1-дження токсичност1 мелан1ну субстанцп для нових л1карських препарат1в та ефективност1 дермато-тропних препарат1в на основ! наночастинок», № державно! реестрацИ: 0116U004828.
Вступ. Еп1тел1зац1я рани е складним та багато-стад1йним процесом, що характеризуемся р1зни-ми р1внями структурно! орган1зац1! (молекулярним, субкттинним, кттинним, тканинним i органним), к1нцевою метою якого е лквщащя пошкодження з максимальним вщновленням анатомiчно! структури за умови м^мальних функцiональних втрат [8,18].
До^дження фармакологiчних властивостей нових засобiв для лiкування шкiрних уражень перед-бачае оцiнку !хньо! репаративно! активной. Фар-макодинамiчнi ефекти препаратiв, що можуть за-стосовуватися при раньовому процеЫ, повиннi бути спрямованими на його патогенетичн ланки. Серед таких ефекпв - активацiя регенеративних процеЫв, стимуляцiя пролiферацi! вiдповiдних кJliтинних лЫм, синтез «факторiв росту», що секретуються тромбоцитами, макрофагами, нейтрофiлами, ендотелiаль-ними кJliтинами, фiбробластами.
Перспективною та зручною лiкарською формою для л^вання ушкоджень шкiрного покриву е гель. Перевагами дано! лкарсько! форми е рiвномiрне на-несення дiючо! речовини та забезпечення !! трива-ло! дi!, легкiсть застосування, що робить !х засобами нового поколiння.
Нами була створена нова фармаколопчна компо-зицiя, до складу яко! входить речовина природного походження - мелаын (0,1% Melanin), розчинений в (0,5% карбополi (Carbopol 980)). Меланiн - стабть-ний полiмерний макрорадикал. Карбопол - це цта група сполук, що являють собою карбоксиакриловi чи карбоксивiниловi полiмери, якi використовують як основу для гелiв та крем-гелiв [5]. Протягом усьо-го термшу придатностi гель з карбополом не розша-ровуеться, не висихае, не змЫюе колiр.
Було проведено попередн експериментальнi дослiдження, якi показали, що мелаын, продуцентом якого е антарктичн чорнi дрiжджеподiбнi гриби Nadsoniella nigra штам X1-M, при пероральному
застосуванн володiють цитопротективними, стре-спротективними, радiопротекторними, антиокси-дантними, протизапальними, iмуномодулюючими та протипухлинними властивостями [3]. Доотджу-вана композицiя мае виражену бактерицидну дю на S. aureus, P. aeruginosa, C. albicans, що робить до-цтьним застосовування композицiI для л^вання ш-фекцiйних гнiйно-запальних процеЫв [20]. Одержанi данi стали пщгрунтям для вивчення механiзмiв дер-матотропно! дИ фармакологiчноI композицiI.
Важливе значення в процес гоення ран в^грають АФК. З однiеI сторони, вони виконують фiзiологiчнi функцп (захисну - вщ проникнення патогенних мiкро-органiзмiв, сигнальну - для передачi кттинних сигна-лiв, особливо для анпогенезу). З iншоI сторони, над-мiрне утворення АФК чи зменшення к детоксикацп викликае окисний стрес, що знижуе репаративнi про-цеси в ран [22]. Порушення окисно-антиоксидантноI рiвноваги пiд час розвитку рiзаноI рани носить сис-темний характер, тому було доцтьним проводити ви-значення показниюв у сироватцi кровi.
Метою дослщження було дослiдити дiю ново'| фармакологiчноI композици на основi мелаыну на прооксидантно-оксидантний гомеостаз у сироватц кровi при рiзанiй ранi шюри у щурiв.
Об'ект i методи дослщження. Для моделю-вання ранового процесу використовували бтих не-лшмних лабораторних щурiв-самцiв вiком 3-5 мю., масою 200-250 г Утримання тварин та експеримен-ти проведенi згщно етичним принципам, ухвале-ними Першим нацюнальним конгресом УкраIни з бюетики (вересень 2001 року), мiжнародними угодами та нацюнальним законодавством у цм галузi [9] та бюетичною комiсiею ННЦ «1нститут бiологiI» Кивського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка. Перед початком експерименту щурiв утримували на карантин та маркували нанесенням надсiчок на вушнi раковини. За добу до проведення експерименту тварин поддавали харчовм деприваци з втьним доступом до води.
УЫх тварин роздiляли на чотири експеримен-тальнi групи: I - контрольна, модель рiзаноI рани, яка го'шась самостiйно шляхом епiтелiзацiI; II група - тваринам, починаючи з наступного дня пюля мо-делювання рiзаноI рани, двiчi на добу впродовж уЫх термiнiв спостереження наносили на ранову по-
верхню карбопол за допомогою металевого шпателя, який перед кожним використанням фламбували; III - пюля моделювання рани, тваринам двiчi на добу впродовж усього експерименту наносили фарма-колопчну композицiю на основi меланiну. Окрему групу склали штакты тварини, у яких визначали фiзi-ологiчний рiвень дослщжуваних показникiв.
Площиннi рани вщтворювали на попередньо де-пiльованiй дтянц шкiри, у наркотизованих щурiв (тюпентал натрiю (Biochemie GmbH/Austria), у до-зуваннi 5мг/100г). Для моделювання рани вико-ристовували попередньо виготовлений квадратний трафарет, за допомогою хiрургiчних скальпеля та пЫцету вирiзали шкiру розмiром 1Ч1 см2 [21]. Нане-сення фармаколопчно! композицiI починали одразу пюля вщтворення ран i до повного загоення.
Так як при виконанн роботи дослiджувався характер переб^ експериментального iнфiкованого рано-вого процесу м'яких тканин, термЫами спостережен-ня було обрано його ключовi етапи загоення - 3, 6, 9, 14 доби та день еппежзацп рани, коли послщовно зм^ нюеться фаза гострих запальних явищ з вираженою гiдратацiею, фазами деградацй' та некролiзу, початком розвитку грануляцiй, повним заповненням поверхн рани грануляцiйною тканиною, початком краево! ет-телiзацiI та закриттям дефекту рани шкiрою [19].
Для бiохiмiчних дослiджень використовували си-роватку кровi. Вмiст бiлка вимiрювали за методом Лоурi [16]. Вмют дiенових кон'югатiв визначали в гептанчзопропанольному екстрактi спектрофотоме-тричним методом, а шиффових основ - флуориме-тричним методом [4,5].
веден у виглядi середнього арифметичного ± серед-ньоквадратичне вщхилення (дисперсiя) - SD. Резуль-тати вважали значущими при p < 0,05.
Результати дослiджень та 'Гх обговорення.
Для мiсцевого л^вання iнфекцiйно-механiчних по-шкоджень шкiрних покривiв, нами була проведена оцiнка дм ново! фармакологiчноI композицiI на осно-вi меланiну, на рiвень продук^в ПОЛ та активнiсть антирадикальних ферменпв у сироватцi кровi при рiзанiй ранi у щурiв.
Процеси ПОЛ у сироватц кровi щурiв оцЫювали за вмiстом первинних продуктiв лодно! пероксида-цп - дiенових кон'юга^в, промiжних продуктiв ПОЛ
- ТБК-активних сполук та кiнцевих продуктiв ПОЛ
- шиффових основ. Вмют дiенових кон'юга™ е бю-хiмiчним показником ктькост первинних продуктiв ПОЛ, утворюваних за участi активних форм кисню (АФК) та вiльних радикалiв L', LO' та LOO'. Вторин-н продукти лодно! пероксидацп, утворюванi у ходi реакцiй ланцюгового переокиснення, також прояв-ляють високу реакцiйну здатнють. Так, ТБК-активнi сполуки (малоновий дiальдегiд та його похiднi) ви-кликають модифiкацiю бiлкiв та змiни у лодному шарi мембрани. Внаслiдок окисно! полiмеризацi! модиф^ кованих лiпiдiв i бшюв та !х зшивок утворюються юн-цевi продукти ПОЛ - шифровi основи, якi проявляють флюорисцентн властивостi. Таким чином, за накопи-ченням дiенових кон'югатiв можна оцЫювати первин-нi ефекти окисного стресу, тодi як вмiст шиффових основ вщбивае ефективнiсть нейтралiзацi! продуктiв втьнорадикального окиснення у лiпiдах [14].
Вмют ТБК-активних сполук визначали по ре-акцп з тiобарбiтуровою кислотою [11]. ОцЫку активностi супероксид-дисмутази проводили з використанням ытро-синього тетразолю [13], каталази - за зменшен-ням кiлькостi Н2О2 у роз-чинi пiсля iнкубацií за оптимальних умов [7].
Статистичну обробку результат дослiджень проводили на комп'ютерi з використанням про-грамного пакету Statistica 10 (StatSoft, Inc.) [12]. Отримаы данi тестува-ли на нормальне розпо-дiлення за допомогою тесту Шатро-Втка та перевiряли рiвнiсть дис-персiй за тестом Левена. Подальший обрахунок результатiв вiдбувався за допомогою двофактор-ного дисперсiйного ана-лiзу (two-way ANOVA) iз пост тестом Бонфероннк Отриманi результати на-
Таблиця 1.
Bmíct продукт1в перекисного окиснення лтщ1в у сироватц1 кров1 щур1в при р1зан1й ран1, (М ± m, n=7)
Групи тварин Час, доба Дiеновi конюгати, нмоль Ч мг бтка -1 ТБК-активнi сполуки, нмоль Ч мг бтка -1 Шиффовi основи, ум. од. Ч мг бiлка -1
1нтактш тварини 1,15 ± 0,07 13,88 ± 0,56 14,61 ± 0,68
Контроль 3 1,50 ± 0,06* 28,24 ± 1,13* 20,91 ± 0,92*
6 1,83 ± 0,08* 38,50 ± 1,64* 27,30 ± 1,32*
9 1,79 ± 0,07* 34,91 ± 1,37* 22,90 ± 1,17*
14 1,30 ± 0,05 23,23 ± 1,03 19,13 ± 0,91
Повна епiтелiзацiя 1,09 ± 0,05 18,70 ± 0,75* 18,83 ± 0,89*
Карбопол 3 1,95 ± 0,08*# 35,07 ± 1,44*# 23,97 ± 1,12*
6 2,02 ± 0,09* 36,21 ± 1,35* 27,30 ± 1,37*
9 2,30 ± 0,08*# 31,03 ± 1,28* 22,40 ± 1,04*
14 1,84 ± 0,09*# 30,39 ± 1,21 *# 25,96 ± 1,32*#
Повна епiтелiзацiя 1,35 ± 0,06*# 26,35 ± 1,06*# 18,42 ± 1,04*
Фармако-лопчна компози-цiя 3 1,50 ± 0,08* 20,94 ± 0,84*# 14,91 ± 0,80#
6 1,39 ± 0,06*# 21,76 ± 0,87*# 18,10 ± 0,85*#
9 1,29 ± 0,05*# 25,94 ± 1,07*# 17,15 ± 0,76*#
14 1,23 ± 0,04 18,04 ± 0,72*# 16,68 ± 0,89
Повна епiтелiзацiя 0,65 ± 0,02*# 10,06 ± 0,40*# 8,72 ± 0,36*#
Прим1тка: n — к1льк1сть тварин в гругл; * — р<0,05 пор1вняно з штактними тваринами; # — р<0,05 пор1вняно з I групою тварин.
Прояву негативного шкщливо! дИ вiльних ради-калiв i перекисних сполук перешкоджае багатоком-понентна антиоксидантна система, забезпечуючи зв'язування i рекомбша^ю радикалiв, попереджу-ючи утворення чи руйнування перекисiв. Система антиоксидантного захисту органiзму складаеться з двох основних ланок: ферментативно! i нефермен-тативно!. До ферментативно! ланки антиоксидант-но! системи належать супероксиддисмутаза (СОД) i каталаза (КАТ), як беруть участь у нейтралiзацi! вть-них радикалiв. СОД — фермент, який вщграе ключо-ву роль в утилiзацi! супероксидних анiон-радикалiв. КАТ каталiзуе двохелектронне вiдновлення перокси-ду водню до води [15].
Встановлено, що у сироватцi кровi щурiв з екс-периментальною рiзаною раною, вмют дiенових кон'югатiв зростав: на 3 добу раньового процесу - в 1,3 рази, на 6 добу та 9 добу - в 1,6 рази порiвня-но з штактними тваринами, тодi як на 14 добу та у день епiтелiзацi! рани зазначений показник повер-тався до контрольного рiвня. У тварин, яким наносили карбопол, вмют дiенових кон'юга^в збтьшу-вався: на 3 та 9 добу - в 1,3 рази, на 14 добу - в 1,4 рази та в день епiтелiзацi! рани - в 1,2 рази вщносно контрольно! групи тварин; на 6 добу раньового процесу зазначений показник не виявив достовiрних змш порiвняно з контрольною групою. Водночас, у щурiв, як отримували фармаколопчну компози^ю на основi меланжу, рiвень дiенових кон'югатiв у си-роватцi кровi знижувався: на 6 добу раньового процесу - в 1,3 рази, на 9 добу - в 1,4 рази та в день епiтелiзацi! рани - в 1,7 рази по вщношенню до контрольно! групи тварин. На 3 та 14 добу раньового процесу даний показник достовiрно не в^^знявся вщ показниюв контрольно! групи (табл. 1).
Показано зростання вмюту ТБК-активних сполук у сироватц кровi тварин контрольно! групи: на 3 добу раньового процесу - у 2 рази, на 6 добу - у 2,8 рази, на 9 добу - у 2,5 рази, на 14 добу - в 1,7 рази, в день епiтелiзацi! рани - в 1,4 рази вщносно штактних тварин. У сироватц кровi щурiв, яким наносили карбопол, р^ вень ТБК-активних сполук зростав: на 3, 14 дн та в день епiтелiзацi! рани - в 1,2 рази, в 1,3 рази, в 1,4 рази, вщповщно, тодi як на 6 та 9 день даний показник до-стовiрно не вiдрiзнявся вщ такого у контрольно! групи тварин, тодi як в груп тварин з фармаколопчною композищею на основi меланшу, встановлено зменшення юлькост ТБК-активних сполук: на 3, 9 та 14 добу - в 1,3 рази, на 6 добу та в день епiтелiзацi! рани - в 1,8 разiв, в 1,9 разiв вщносно контрольно! групи (табл. 1).
У щурiв, як отримували фармаколопчну композицю на основi меланшу, спо-стерiгали достовiрне зниження вмюту шиффових основ: на 3 добу - в 1,4 рази, на 6 добу - в 1,5 рази, на 9 - в 1,3 рази та у день епiтелiзацi! рани - у 2,1 рази; на 14 день зазначений показник не в^^зняв-
ся вщ контрольно! групи тварин. У щурiв, яким наносили карбопол, не було встановлено достовiрних вщмшностей у вмют шиффових основ у сироватц кровi порiвняно з контрольною групою тварин на бтьшост етатв раньового процесу, окрiм 14 дня, коли зазначений показник зростав в 1,4 рази вщносно контрольно! групи тварин (табл. 1).
Подiбнi результати були отриман Iswar Hazarika, Jaikumar S. [16], дослщження яю проводили на мо-делi лшмно! рiзано! рани щурiв, дiюча речовина була природного походження, отримана iз Carica papaya (папайя). Було встановлено, що вона володта анти-оксидантними властивостями та прискорювала ет-телiзацiю рани, про що свiдчило суттеве пiдвищення активностi антиоксидантного ферменту (СОД) в гра-нуляцiйнiй тканинi.
У дослщах Попова С.Б. та Березнякова А.В. на моделi лiнiйно! рiзано! рани встановлено активацiю вiльнорадикальних процеЫв, зниження антирадикального захисту при запальному процес та !х нор-малiзацiя при використаннi мазi «Гштоцид» [2].
При дослiдженнi активностi антиоксидантних фермен^в встановлено, що у сироватц кровi тварин щурiв з рiзаною експериментальною раною, на всiх етапах раньового процесу супероксиддисмутазна активнiсть знижувалась: на 3 добу - у 11,7 рази, на 6 добу - у 8,4 рази, на 9 добу - у 5 разiв, на 14 добу - у 6,2 рази та в день епiтелiзацi! рани - у 10,5 разiв вщносно показниюв штактних тварин. У тварин, групи карбопол, також показано зростання до^джувано-
Таблиця 2.
Активтсть антиоксидантних фермен^в у сироватц KpoBi щурiв при рiзанiй ранi, (М ± m, n=7)
Групи тварин Час, доба Супероксиддисмутазна активнють ум. од. Ч хв-1 Ч мг бтка -1 Каталазна активнiсть нмоль Ч хв-1 Ч мг бтка -1
1нтактш тварини 0 2,10 ± 0,08 4,02 ± 0,16
Контроль 3 0,18 ± 0,01* 11,35 ± 0,45*
6 0,25 ± 0,01* 13,61 ± 0,54*
9 0,42 ± 0,02* 15,51 ± 0,61*
14 0,34 ± 0,01* 4,57 ± 0,18
Повна епiтелiзацiя 0,20 ± 0,01* 2,87 ± 0,11*
Карбопол 3 1,06 ± 0,04* 13,31 ± 0,52*#
6 1,50 ± 0,06* 18,63 ± 0,73*#
9 1,40 ± 0,05* 12,02 ± 0,47*#
14 1,35 ± 0,04* 6,47 ± 0,25*
Повна епiтелiзацiя 1,06 ± 0,04* 4,97 ± 0,20#
Фармаколопчна композицiя 3 1,38 ± 0,05* 6,61 ± 0,26*#
6 1,05 ± 0,04* 9,49 ± 0,37*#
9 1,14 ± 0,05* 9,59 ± 0,38*#
14 1,30 ± 0,05* 9,87 ± 0,39*#
Повна епiтелiзацiя 1,18 ± 0,04* 4,52 ± 0,18#
Примiтка: n — к1льк1сть тварин в груп1; * — р<0,05 пор1вняно з 1нтактними тваринами; # — р<0,05 пор1вняно з I групою тварин.
го показника: на 3 добу - у 5,9 разiв, на 6 добу - у 6 разiв, на 9 добу - у 3,3 рази, на 14 добу - у 4 рази та пщ час епiтелiзацN рани - у 5,3 рази вщносно контрольно! групи тварин(табл.2).
Водночас, за умов застосування фармаколопч-но! композицп на основi меланжу, супероксиддис-мутазна активнють у сироватц кровi щурiв зростала порiвняно з контрольною групою щурiв: на 3 добу -у 7,7 рази, на 6 добу - у 4,2 рази, на 9 добу - у 2,7 рази, на 14 добу - у 3,8 рази та пщ час повного за-криття рани - у 5,9 разiв (табл. 2).
Було встановлено, що каталазна активнють у сироватц кровi щурiв контрольно! групи, пщвищу-валася на перших етапах раньового процесу: на 3 добу - у 2,8 рази, на 6 добу - у 3,4 рази, на 9 добу - у 3,9 разiв вщносно Ытактно! групи, тодi як на 14 добу даний показник лишався без змЫ, а в день еттел^ зацп рани - знижувався в 1,4 рази порiвняно з Ытак-тними тваринами. У груп тварин з фармаколопчною композищею, каталазна активнють у сироватц кровi щурiв зростала: на 3 добу - в 1,7 рази, на 6 добу - в 1,4 рази, на 9 добу - в 1,6 рази, тодi як на 14 добу цей показник зростав у 2,1 рази, у день епiтелiзацN рани - в 1,6 разiв вщносно контрольно! групи тварин. У груп тварин, яким наносили карбопол, каталазна активнють у сироватц кровi зростала на 3, 6, 14 добу раньового процесу та при повному закритт рани в 1,2, 1,3, 1,4 та 1,7 рази вщповщно, тодi як на 9 добу даний показник знижувався в 1,3 рази порiвня-но з контрольною групою тварин (табл. 2).
Вщомо, що рiвень проткання процеЫв ПОЛ зна-чно пщвищуеться при ускладненому перебку травми шюри i вщповщае за часом найбтыхмй Ытенсивност запально! фази раньового процесу [21]. Деструктивна роль переб^ раньового процесу, супутня мiкро-флора та посилення в тканинах процеЫв ПОЛ, при-зводить до явища первинно! та вторинно! альтерацi!. За рахунок цих явищ помiтно ускладнюеться еттел^ зацiя рани, поширюеться некроз тканин та вщтерм^ новуеться початок репаративних механiзмiв.
Показано, що у щурiв з експериментальними ранами спостеркався дисбаланс прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу, який повнютю не вiдновлювався до юнця експерименту (30-доба), за умов використання мiкроелементного препарату у щурiв з експериментальними ранами, вже до серед-ини доотдження вiдновлювалась активнiсть антиок-сидантних ферментiв в кровi щурiв, що виражалось прискоренням епiтелiзацi! ран в середньому на 7 дыв порiвняно з контрольною групою [1].
Таким чином, отриман нами дан вказують, що у сироватцi кровi на початку експерименту у вщпо-вiдь на iнтенсивне утворення втьнорадикальних сполук спостерiгалась активацiя процесiв перекис-ного окиснення лiпiдiв. Внаслiдок цього у тварин без лкування у промiжку мiж 3-ю та 9-ю добою спо-стерiгалось часткове виснаження ферментативно! складово! антиоксидантно! системи з поступовою !! нормалiзацiею у подалыхм термiни. Застосування ж у мюцевому лiкуваннi композицiйно! сумiшi на осно-вi меланiну дозволило помiтно знизити перекисне окиснення лтщв у сироватц кровi та зменшити на-вантаження на антиоксидантну систему, скорегува-ти перебк усiх фаз раньового процесу.
Висновки. Рiзана рана характеризуеться по-рушенням прооксидантно-антиоксидантно! рiвно-ваги у сироватц кровi, що виявляеться у зростанн кiлькостi продуктiв ПОЛ ^енових кон'югатiв, ТБК-активних продуктiв та шиффових основ) та змiнами активност антиоксидантних ферментiв (знижува-лась супероксиддисмутазна та зростала каталазна активнiсть) на уЫх етапах раньового процесу. Використання фармаколопчно! композицi! на основi меланiну при рiзанiй ранi у сироватц кровi знижуе вмiст продукпв ПОЛ та нормалiзуе активнiсть анти-радикальних ферментiв.
Перспективи подальших дослщжень будуть спрямованi на вивчення бiохiмiчних та молекулярних показникiв у шкiрi та кровi щурiв, якi характеризують антиоксидантнi та антиапальнi властивостi досл^ джувано! фармакологiчно! композицi!.
Лiтература
1. Адейшвили-Сыромятникова М.К. Применение микроэлементного комплекса для стимуляции заживления экспериментальных ран / М.К. Адейшвили-Сыромятникова, Л.П. Абрамова, В.В. Мясоедов // Теоретична i експериментальна медицина. - 2014. - № 4. - С. 7-10.
2. Березняков А.В. Фармаколопчне вивчення мазi з сухим екстрактом солодки / А.В. Березняков, С.Б. Попов, О.А. Рубан // Ф^отератя. - 2011. - № 2. - С. 61-63.
3. Вплив мелашну на стан слизовоУ оболонки шлунка та реакщю ппоталамо-ппофiзарно-наднирковозалозноi ос за умов дм гострого стресу / Д.В. Голишюн, Т.М. Фалалеева, К.С. Непорада, ТВ. Берегова // Фiзiологiчний журнал. — 2015. — Т. 61, № 2. — С. 65-72.
4. Гаврилов В.Б. Измерение диеновых конъюгатов в плазме крови по УФ-поглощению гептановых и изопропанольных экстрактов / В.Б. Гаврилов, А.Р. Гаврилова, Н.Ф. Хмара // Лабораторное дело. - 1988. - № 2. - С. 60-63.
5. Зимон А.Д. Коллоидная химия / А.Д. Зимон, А.Д. Лещенко. - М.: Химия, 1995. - 326 с.
6. Колесова О.Е. Перекисное окисление липидов и методы определения продуктов липопероксидации в биологических средах / О.Е. Колесова, А.А. Маркин, Т.Н. Федорова // Лабораторное дело - 1984. - № 9. - С. 540-546.
7. Метод определения активности каталазы / М.Ф. Королюк [и др.] // Лабораторное дело. - 1988. - Вып. 1. - С. 16-18.
8. Морфологическое обоснование применения гидропрессивной санации поляризованного облучения при лечении ран мягких тканей в эксперименте / А.А. Глухов [и др.] // Вестник экспериментальной и клинической хирургии. - 2010. - Т. 3, № 2. - С. 133-145.
9. Перший нацюнальний конгрес з бюетики // Еженедельник АПТЕКА. - 2001. - № 308 (37) (вщ 24.09.2001).
10. Петухова О.В. Содержание липопротеидов и продуктов перекисного окисления липидов у больных в остром периоде политравмы / О.В. Петухова, И.М. Устьянцева, В.В. Агаджанян // Политравма. - 2006. - № 3. - С. 65-68.
11. Стальная И.Д. Современные методы в биохимии / И.Д. Стальная, Т.Г. Гаришвили. — М.: Медицина, 1977. - С. 66-68.
12. Ф1жмонова Н.Б. Статистичний аналiз даних вщповщно до засад науковообгрунтовано! медицини. Первинний аналiз кшьюсних даних, подання результатiв експерименту / Н.Б. Фiлiмонова, 1.О. Фшь, Т.С. Михайлова // Медицина залiзничного транспорту Укра'ши. - 2004. - № 4. - C. 85-93.
13. Чевари С. Роль супероксиддисмутазы в окислительных процессах клетки и метод определения ее в биологических материалах / С. Чевари, И. Чаба, Й. Секей // Лабораторное дело. - 1985. - № 11. - С. 678-681.
14. Afanas'ev I. Signaling and damaging functions of free radicals in aging free radical theory, hormesis, and TOR / I. Afanas'ev // Aging and Disease. - 2010. - Vol. 1, № 2. - Р. 75-88.
15. Extracellular micronutrient levels and pro-antioxidant status in trauma patients with wound healing disorders: Results of a cross-sectional study / S.C. Blass [et al.] // Nutrition Journal. - 2013. - № 12. - P. 1-13.
16. Hartree E.F. Determination of protein: a modification of the Lowry method that gives a linear photometric response / E.F Hartree // Analytical biochemistry. - 1972. — Vol. 48, № 2. - Р. 422-427.
17. Hazarika I. Evaluation of Wound-Healing Activity on the Bark Extract of Carica papaya Linn. In Albino Rats / I. Hazarika, S. Jaikumar, A. Das // Research Journal of Pharmaceutical, Biological and Chemical Sciences. - 2014. - Vol. 5, № 2. - P. 1732-1740.
18. Ruth A. Bryant Acute and Chronic Wounds, 4th ed. / A. Bryant Ruth, P. Nix Denise. — St. Louis, MO, USA, 2010. — P. 648.
19. Sch^fer M. Oxidative stress in normal and impaired wound repair / M. Sch^fer, S. Werner // Pharmacological Research. - 2008.
- Vol. 58. - P. 165-171.
20. Sun B.K. Advances in skin grafting and treatment of cutaneous wounds / B.K. Sun, Z. Siprashvili, P.A. Khavari // Science. - 2014.
- № 346. - P. 941-945.
21. The effect of «Melanin-Gel» on the Wound Healing / O.V. Taburets [et al.] // Research Journal of Pharmaceutical, Biological and Chemical Sciences. - 2016. - Vol. 7, № 3. - P. 2031-2038.
22. Wagener F.A. Targeting the redox balance in inflammatory skin conditions / FA. Wagener, C.E. Carels, D.M. Lundvig // Int. J. Mol. Sci. - 2013. - № 14. - P. 9126-9167.
УДК 616-001.4-085.33:615.03.032:612-092.9
ВПЛИВ МЕЛАН1НУ НА ПРООКСИДАНТНО-ОКСИДАНТНИЙ ГОМЕОСТАЗ У СИРОВАТЦ1 КРОВ1 ЗА УМОВ Р1ЗАНОТ РАНИ ШК1РИ ЩУР1В
Табурець О. В., Гршченко О. О., Дворщенко К. О., Верещака В. В., Остапченко Л. I. Резюме. Вивчено вплив фармаколопчно! композицп на основi меланжу на жтенсивнють перекисного окиснення лтщв (ПОЛ) у сироватц кровi при експериментальнм рiзанiй ранг Результати доотдження показали позитивний вплив фармаколопчно! композици на основi меланжу на процеси втьнорадикального окиснення та репаративну регенерацт в умовах експериментально! рiзано! рани. Показано, що викорис-тання меланжу впливае на жтенсивнють процеЫв ПОЛ у кров^ знижуючи юлькють первинних та вторинних продукпв та пщвищуючи активнють фермен^в антиоксидантно! системи.
Ключов1 слова: рiзана рана, окисно-антиоксидантний баланс, антиоксидантн ферменти, сироватка кровг
УДК 616-001.4-085.33:615.03.032:612-092.9
ВЛИЯНИЕ МЕЛАНИНА НА ПРООКСИДАНТНО-ОКСИДАНТНЫЙ ГОМЕОСТАЗ В СЫВОРОТКЕ КРОВИ В УСЛОВИЯХ РЕЗАНОЙ РАНЫ КОЖИ КРЫС
Табурец О. В., Гринченко О. О., Дворщенко Е. О., Верещака В. В., Остапченко Л. И. Резюме. Изучено влияние фармакологической композиции на основе меланина на интенсивность перекисного окисления липидов (ПОЛ) в сыворотке крови при экспериментальной резаной ране. Результаты исследования показали положительное влияние фармакологической композиции на основе меланина на процессы свободнорадикального окисления и репаративной регенерации в условиях экспериментальной резаной раны. Показано, что использование меланина влияет на интенсивность процесов ПОЛ в крови, снижая количество первичных и вторичных продуктов и повышая активность ферментов антиоксидантной системы.
Ключевые слова: резаная рана, окислительно-антиоксидантный баланс, антиоксидантные ферменты, сыворотка крови.
UDC 616-001.4-085.33:615.03.032:612-092.9
INFLUENCE OF THE MELANIN ON THE STATE OF PROOXIDANT-ANTIOXIDANT HOMEOSTASIS IN BLOOD SERUM AT THE RATS WITH THE FULL-THICKNESS SKIN WOUND
Taburets O. V., Grinchenko O. O., Dvorschenko K. O., Vereschaka V. V., Ostapchenko L. I. Abstract. Now it is considered, that melanin is promising for application in medicine and pharmacology. Study of wound-healing action was conducted on model of full-thickness skin wound. The efficiency of wounds treatment with Melanin that is produced by Antarctic black yeast-like fungi Nadsoniella nigra strain X1-M from vertical cliffs on the island Galindez (Antarctica) on the full-thickness skin wound model was studied. «Melanin-gel» (0.1% melanin dissolved in 0.5% carbopol) had antimicrobial property against Staphylococcus aureus, Pseudomonas aeruginosa, Candida albicans, that is one of the mechanisms of wound healing. Application of the «Melanin-gel» on wound area enhanced wound cleaning from dead tissue and reduced eschar, stimulated the early growth of granulation tissue, and improved epithelialization of the wound.
Objective. The purpose of this paper is to study the indices of pro- and antioxydative system (contens of dienic conjugates, schiff bases, TBA-active products, activity of catalase and superoxyd dismutase) in blood serum during full-thickness skin wound healing without treatment and with application of new pharmaceutical composition based on melanin for rats with experimental wounds.
Methods. Experiments conducted in accordance with international principles of the European Convention for the Protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes, according to the Law of Ukraine of 21.02.2006 № 3447-IV «On protection of animals from cruelty».
Research was conducted on white laboratory female rats weighing 200-250 g, which were divided into four groups. In each model animals experimental skin wounds without drugs were used as a control (first group). Wounds of rats of second group were treated only with 0,5% carbopol (universal solvent drugs to make them gel-like consistency, Carbopol 980). Animals of third group got 0,1% melanin (produced by Antarctic black yeast-like fungi Nad-soniella nigra, strain X1-M, and received by us microbiologically) dissolved in 0,5% carbopol for wounds' healing. Animals of fourth group without experimental skin wounds were used as an intact animals. Before the experiment, the rats were kept in quarantine and were marked by given them notches on ears. When animas were injured they were anesthetized by sodium thiopental (Biochemie GmbH / Austria), at a dosage of 50 mg/kg. Before the experiment epilation was performed in the shoulder-blade area. Model of full-thickness skin wound. Plate wounds are reproduced on epilated skin in anesthetized rats. To do this, skin is cut using surgical scalpel and forceps, 1 Ч 1sm2. Treatment begins immediately after wounds reproduction until healing.
Statistical processing of experimental results was carried out in «Statistica 10» (StatSoft, Inc.). Type of data distribution in groups was checked with Shapiro-Wilk test. As data were distributed normally (p > 0,05), two-way ANOVA was conducted to determine the significance of difference between means with Bonferroni post test. Difference between means was judged as statistically significant if p < 0,05. Mean and standard deviation (SD) were calculated for each group.
Results. Causing the rats of experimental wounds was caused by substantial unbalance of prooxydant-antioxy-dant homeostasis which fully was not restored even by the end of supervisions (30th days). Application of new pharmaceutical composition based on melanin for rats with experimental wounds already to the middle of research (15th days) stipulated complete normalization of peroxide oxygenation of lipids and renewal of activity of antioxidant enzymes in blood and skin of rats that was accompanied speed-up healing of wounds on the average on 7th days (or on 26%) as compared to the untreated rats of control group.
Keywords: full-thickness skin wound, oxidative/antioxidant balance, antioxidant enzymes, blood serum.
Рецензент — проф. Непорада К. С.
Стаття надшшла 12.01.2017 року
© Ткачук С. О., Лаповець Л. 6., Башта Г. В., Мартьянова О. I.
УДК 616.36-003.826+616.12-005.4)-07:616.155.3-097.36-07
Ткачук С. О., Лаповець Л. €., Башта Г. В., Мартьянова О. I.
ЗМ1НИ ВМ1СТУ 1НТЕРЛЕЙК1Н1В 1 в, 10 ПРИ СТЕАТОГЕПАТОЗ1 ТА 1ШЕМ1ЧНОМУ УРАЖЕНН1 М1ОКАРДА
Нацюнальний медичний ушверситет iM. Данила Галицького (м. Льв1в)
Дане дослщження е фрагментом планово'!' НДР «Вплив професмних шюдливостей та надмiрних доз алкоголю на особливост клмычного переб^ i лабо-раторн показники кровi у хворих на токсичну кардю-мюпатю та гострi форми iшемiчноí хвороби серця», № державно' реестрацп 0101U009230.
Вступ. Збтьшення частоти метаболiчного синдрому, ожиршня, цукрового дiабету стало причиною значного почастшання випадюв стеатогепатозу або неалкогольно' жирово! хвороби печшки (НАЖХП) -одного з найпоширеыших хроычних захворювань печшки [6,9,10,11,13,17]. Патолопчы прояви стеатогепатозу варюють вщ стеатозу (fetty liver), неал-когольний стеатогепатит (НАСГ) до цирозу печшки (ЦП) i гепатоцелюлярно! карциноми [10,14,17]. В^ домо, що стеатогепатоз може також прискорювати початок цукрового дiабету 2 типу (ЦД) i серцево-су-динних захворювань (ССЗ) [13,15,16]. Для ^ei патологи характерна резистентнють до шсулшу (IP), ожи-ршня i часто цукровий дiабет (ЦД) 2 типу [8,12,16].
Мета дослщження. Виявити змши концентраци про- та протизапальних штерлейюыв (IL-1 в та 10) у
сироватц KpoBi хворих на стеатогепатоз при шемнч-ному ураженн мюкарда.
Об'ект i методи дослщження. В до^дження були включен хворi на стеатогепатоз та 1ХС (сте-нокардiя, постшфарктний кардюсклероз), що пе-ребували на л^ванн в комунальнм мюьюй кгмыч-нм лкарн швидко|' медично'| допомоги. Всього 131 патент у вщ 47-67 роюв (середнм вк 56,17±4,12 роюв), з них чоловкв 56,4%. ВЫх па^енпв було роз-подтено на 2 групи: перша група - хворi на стеатогепатоз (40 оЫб), в другу увмшли 50 хворих на стеатогепатоз з супутньою 1ХС.
Контрольну групу склали 30 здорових волон-терiв - студенев медичного уыверситету. Жирову шфтьтра^ю печшки дiагностували пщ час УЗД че-ревно'| порожнини (EUB-6000 сканер; Hitachi Medical Corporation, Япоыя). У до^дження не включали хворих з позитивними маркерами вiрусних гепати^в (HBsAg, antiHCV та ш.), хворих, як приймали гепа-тотоксичн препарати з приводу шших захворювань або зловживали алкоголем (>30 г/добу - чоловки i
