CC BY
16
нейропротекторных свойств иммунофана. properties of imunophane.
Ключевые слова: головной мозг, сенсибилизация, Key words: brain, sensitization, ischemia, Iba-1,
ишемия, Iba-1, микроглия, имунофан. microglia, imunophane.
Стаття надшшла 3.01.18 р. Рецензент Срошенко Г.А.
DOI 10.26724/2079-8334-2018-3-65-210-214
УДК 615.224-06:612.015.11:616.61-06:616-005.6]-092.9
ВПЛИВ L-АРГШШУ ТА АМ1НОГУАН1ДИНУ НА ПОКАЗНИКИ ВЫЬНОРАДИКАЛЬНОГО ОКИСНЕННЯ У НИРКАХ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ
АНТИФОСФОЛ1П1ДНОМУ СИНДРОМ1
E-mail: yaremchuk@tdmu.edu.ua
Метою роботи було дослщити вплив L-аргшшу та амiногуанiдину на стан окремих показниюв прооксиданто-антиоксидантно! системи та тканинного дихання у нирках при експериментальному антифосфолшщному синдромi та на mi вагiтностi у тварин з щею патологieю. Антифосфолiпiдний синдром (АФС) моделювали на мишах лши BALB/с за допомогою кардiолiпiну за методикою Зайченко Г.В. та ствавт. (2011). Введення L-арпншу при АФС та на rai вагiтностi у тварин з АФС супроводжуеться зменшенням проявiв оксидативного стресу, зокрема зниженням рiвня пероксидного окиснення лiпiдiв, вiдновленням активност та вмiсту компонентiв антиоксидантно! системи та ферменив електронно-транспортного ланцюга у нирках. Застосування амшогуашдину у нирках тварин з АФС та на rai ваптносп у тварин з щею патолопею проявляеться дискоординацiею в системi прооксиданти-антиоксиданти.
Ключовi слова: експериментальний антифосфолшдний синдром, нирки, оксидативний стрес, антиоксидантна
система.
Робота е фрагментом комплексног НДР «Бiохiмiчш мехашзми порушень Mema6oni3My за умов надходження до оргатзму токсикантiв рiзного генезу», № державног реестрацн 0116U003353.
Антифосфолшщний синдром (АФС) - автгамунне захворювання, яке характеризуеться рецидивуючими артер1альними або венозними тромбозами р1зно! локал1зацп, акушерською патолопею, тромбоцитопешею, наявшстю в кров1 антитш до негативно заряджених фосфолшщв мембран та зв'язаних з ними гл1копроте!шв [7, 9, 2, 4, 13]. У загальнш популяцп АФС часпше спостерпаеться в жшок, шж у чоловшв, при первинному АФС це сшввщношення складае 4:1, при вторинному АФС - сягае 7:1. При катастроф1чному АФС, який може розвиватися за умов як первинного так i вторинного АФС, без своечасного лшування смертшсть сягае 60% [1, 8, 2, 13].
Високий ризик швалщизацп, порушення репродуктивно! функцп у жшок надае цш проблем1 сощального значення. Серед пащенток ¡з невиношуванням ваптносп АФС виявляють у 27-42 % випадюв, водночас в 90-95 % жшок без адекватного лшування ембрюн гине [3].
Патогенетичними мехашзмами розвитку АФС е вазоспазм, гшеркоагулящя у плазмовш ланщ гемостазу, що призводить до виникнення тромбоз1в у мшроциркуляторному русл1 [9, 11, 13]. Вщомо, що оксидативний стрес е важливим моментом патогенезу АФС, в тому числ1 при системному червоному вовчаку i виникаючш на цьому групп нирковш недостатносп [10, 12]. Бшьше того, виражешсть оксидативного стресу е показником високо! активносп процесу при АФС [10, 2, 5]. Доведено також, що при акушерському АФС в ендотелп порушуються синтез та бюдоступшсть оксиду азоту (NO), який бере участь в регуляцп судинного тонусу i коагуляцшних властивостей кров1 [7]. Частота ураження нирок, одним ¡з прояв1в якого е пошкодження мшроциркуляторного русла, при АФС становить 25-68 % [7, 1]. Разом з тим, вщсутня едина точка зору щодо рол1 оксидативного стресу та системи оксиду азоту у мехашзмах ураження нирок за умов АФС [7, 9, 10]. Зазначене вище свщчить про актуальшсть пошуку серед модулятор1в синтезу NO ефективних засоб1в корекцп ураження нирок, що виникае при АФС.
Метою роботи було дослщити особливосп впливу попередника синтезу оксиду азоту L-аргшшу та шпбпора 1ндуцибельно! NO-синтази амшогуашдину на стан окремих показниюв прооксиданто-антиоксидантно! системи та тканинного дихання у нирках при експериментальному антифосфолшщному синдром1 та на тт ваптност у тварин з щею патолопею.
Матер1ал та методи дослщження. Дослщження проводили на 80 мишах лши BALB/с (самках), яких утримували на стандартному рацюш в1вар1ю. Експерименти здшснювали з дотриманням принцишв бюетики вщповщно до «Загальних етичних принцишв експерименпв на © О.З. Яремчук, К.А. Посохова, 2018
тваринах» (Ки1в, 2000) узгоджених з положеннями «Свропейсько! конвенцп щодо захисту хребетних тварин, що використовуються в експериментальних та iнших наукових щлях» (Страсбург, 1986) та Директиви Свропейського Союзу 2010/10/63 EU щодо експерименпв на
АФС моделювали за допомогою кардюлтну (Sigma, США), який вводили внутршньом'язово, чотири рази (30 мкг на 1 ш'екщю, промiжки мiж ш'екщями становили 14 дiб) [6]. Для тдвищення ефективностi !мунно! вiдповiдi кардюл> пiн емульгували в 75 мкл повного ад'ю-ванту Фрейнда (перша ш'екщя), наступнi ш'екцп проводили з неповним ад'юван-том Фрейнда. АФС формувався через 2 тижш тсля останньо! ш'екцп кардюл> пiну. Пщдослщних тварин роздiлили на 8 груп: 1 та 2 - штактш; 3 та 4 - мишi з АФС; 5 та 6 - тварини з АФС, яким вводили L-аргшш (25 мг/кг, внутршньо-очеревинно), 7 та 8 - тварини з АФС, яким вводили амшогуашдин («Химлабо-раторреактив», Украша, 10 мг/кг). Через 10 дiб з моменту пiдтвердження АФС тварин 1-1, 3-1, 5-1 та 7-1 груп виводили з експерименту в умовах тюпентал-на^евого наркозу. Проводили злучку самок 2-1, 4-1, 6-1 та 8-1 груп з самцями та виводили з експерименту на 18-й день ваптносп.
Тканину нирок охолоджували у середовищi видшення, яке мютило 0,25 М сахарози, 1 мМ ЕДТА та 10 мМ трис-НС1-буфер (рН 7,4). У гомогенатах тканини нирок визначали: рiвень продуктiв вшьнорадикального окиснен-ня лiпiдiв за вмютом гiдропероксидiв лiпiдiв (ГПЛ), ТБК-активних продукпв (ТБК-АП), активнiсть суперксиддисму-тази (СОД, КФ 1.15.1.1), актившсть каталази (КАТ, КФ 1.11.1.6), вмют вiдновленого глутатюну (G-SH), актив-нiсть сукцинатдегiдрогенази (СДГ, КФ 1.3.99.1) та цитохромоксидази (ЦХО, КФ 1.9.3.1) за загальноприйнятими методами дослщжень.
Для пiдтвердження розвитку АФС проводили реакщю м^опрециштаци з кардюлшшовим антигеном, з використанням тест-системи «Антиген кардюлшшовий, для реакци мшропрециштаци» («Бюлш», Укра1на) [6]. Концентрацiю розчинних бшюв у гомогенатi вимiрювали за методом Лоурi [Lowry].
Статистичну обробку даних здшснювали за допомогою програми STATISTICA 10. Порiвняння отриманих величин проводили з використанням и-критерда Манна-У1тш Змiни вважали достовiрними при p<0,05.
Результати дослiдження та Тх обговорення. При визначеннi наявностi антикардюлшшових антитiл у групах тварин штактного контролю (1 та 2 групи) за допомогою реакци мшропрециштацп встановлено, що у вшх випадках вона була негативною.
У мишей iз АФС (3-8 групи) реакцiя мшропрециштацп була позитивною, що пiдтверджувало розвиток АФС.
У результат проведених дослщжень встановлено, що за умов АФС у нирках мишей лшп BALB/с активуються процеси переокиснення мембранних лшщв.
Це проявлялось збiльшенням вмiсту ГПЛ на 27 % та ТБК-АП на 57 % вщповщно, порiвняно з контролем (рис. 1, 2).
тваринах.
iHTaKTHi (1, 2) АФС (3,4) АФС+Ьарпшн (5,6) АФС+
амшогуашдин (7,8)
Рис. 1. Вмют гщропероксцщв шщщв у тканиш нирок мишей BALB/c за умов експериментального антифосфолшдного синдрому та при застосуванш L-аргшшу та ам1ногуан1дину (M±m, n=10). Примггки (тут i надат): 1.* -достов1рно вiдмiнне вiд вiдповiдних значень в контрольнш групi Р<0,05. 2.** -достсжрно вiдмiнне вщ вщповщних значень в групi тварин з АФС Р<0,05. 3. • - достсжрно вiдмiнне вщ вiдповiдних значень в груш штактних тварин на 18 д. вагпносп Р<0,05. 4. •• - достсжрно вiдмiнне вщ вщповщних значень в групi тварин з АФС на 18 д. ваптносп Р<0,05.
• • T
• н 1 у
s z * L
i 1U n f „ у
> § fi **
s c 1
¡нтактн1(1, 2) АФС (3,4) АФС+L-apriHiH (5,6) АФС+ амшогуашдин (7,8)
Рис. 2. Концентращя ТБК- активних продукпв у тканиш нирок мишей BALB/c за умов експериментального антифосфолшдного синдрому та при застосуванш L-арпшну та амiногуанiдину (M±m, n=10)
Актившсть СОД у нирках при АФС зростала на 23 %, пор1вняно ¡з показниками штактних тварин (рис.3). Отримаш результати узгоджуються ¡з даними C. Perez-Sanchez та ствавт. [12]. На початкових етапах оксидативного стресу збшьшення активних форм кисню, зокрема супероксидного анюн-радикалу, може ¡ндукувати зростання активносп СОД [8]. В той же час у наших дослщах вщбувалось зниження активносп КАТ на 13 % та зменшення пулу G-SH на 14 % (рис. 4), пор1вняно ¡з показниками тварин 1-! групи.
Вказаш змши супроводжувались порушенням функцюнування електронно-транспортного ланцюга мпохондрш у нирках, про що свщчило зменшення активносп СДГ на 22 % та ЦХО на 33 %, пор1вняно з контролем (табл. 1). Встановлеш змши активносп ензишв дихального ланцюга свщчать про пригшчення функцй мпохондрш, що може супроводжуватись зниженням вмюту макроерпчних сполук, та негативно позначаеться на перебпу бюх1м1чних процес1в у нирках при АФС [12, 5].
Таблиця 1
Показники системи мiтохондрiального транспорту електрошв у нирках мишей BALB/c за умов експериментального антифосфолiпiдного синдрому та при застосуванш L-аргiнiну _ та аммогуанщину (M±m, n= 10)_
Група тварин Показник
Активнiсть сукцинатдегiдрогенази, нмоль/хв-мг бшка Активнiсть цитохромоксидази, мкмоль/хв- мг бiлка
Контроль 6,70±0,43 5,45±0,37
АФС 5,25±0,02 p<0,05 3,67±0,14 p<0,005
АФС+ L-арпнш 5,99±0,24 p<0,05 4,27±0,09 p<0,01
АФС + амiногуанiдин 5,53±0,15 p>0,05 3,93±0,24 p>0,05
За умов експериментального АФС у тканиш нирок мишей вщбуваеться активащя оксидативного стресу, порушення рiвноваги у системi прооксиданти-антиоксиданти, що супроводжуеться накопиченням продуктiв вiльнорадикального окиснення, дискоординацieю активносп та вмюту компонентiв антиоксидантного захисту та електронно-транспортного ланцюга мiтохондрiй. При проведенш дослiджень на 18-й день ваптносп у тварин з АФС спостерпалась активацiя вiльнорадикальних процесiв у нирках. Зокрема, вмют ГПЛ зростав на 38 %, а ТБК-АП - на 87 % (див. рис. 1, 2). Одночасно спостерпалось достовiрне зниження активносп ферменпв антиоксидантного захисту, порiвняно з контрольною групою вагiтних мишей: СОД - на 41 % i КАТ - на 46 % та зменшення вмюту G-SH на 38 % (див. рис. 3, 4). Вщомо, що при активаци процешв переокиснення мембранних лшщв, у тому числ^ знижуеться енергозабезпечення клiтин внаслiдок пошкодження мiтохондрiй. У наших дослщах у 4-й груш тварин також виявлено порушення функцюнування електронно-транспортного ланцюга мiтохондрiй у нирках, про що свщчило зменшення активносп СДГ - на 41 % та ЦХО - на 53 % (табл. 2). При введенш L-арпшну мишам з АФС вiдмiчено пригшчення активносп процешв переокиснення мембранних лшдав у нирках: зниження вмюту ГПЛ на 20 % i ТБК-АП на 34 %, порiвняно з показниками тварин 3-i' групи (див. рис. 1, 2). Встановлено норматзащю активносп СОД (зниження на 15 %, порiвняно з показниками тварин з АФС) (див. рис. 3). Спостерпалась тенденщя до зростання активносп КАТ, вмют G-SH тдвищувався на 17 %, порiвняно з показниками тварин з АФС (див. рис. 4). Встановлено зростання активносп мпохоц^альних СДГ на 14 % i ЦХО на 16 % вщповщно, порiвняно iз показниками тварин 2-i' групи (див. табл. 1).
¡HTaKTHi (1,2) АФС (3,4) АФС 4-L-apriHiH (5,6} АФС+
амшогуаыдин (7,8)
Рис. 3. Актившсть супероксидцисмутази у тканиш нирок мишей BALB/c за умов експериментального антифосфолшщного синдрому та при застосуванш L-арпшну та амiногуанiдину (M±m, n=10)
АФС+L-apriHiH (5, 6) АФС+
амшогуашдин (7,8)
Рис. 4. Актившсть каталази у тканиш нирок мишей BALB/c за умов експериментального антифосфолшщного синдрому та при застосуванш L-арпшну та амiногуанiдину (M±m, n=10)
На тлi введення Ь-арпшну вагiтним мишам 6 групи з АФС у гомогенатах тканини нирок вiдмiчено послаблення активностi процесiв переокиснення мембранних лшщв: кiлькiсть ГПЛ та ТБП зменшувалась вiдповiдно на 24 % i 32 %. Про активацiю системи антиоксидантного захисту у нирках при застосуванш L-аргiнiну у тварин ще! групи свiдчило пiдвищення активностi СОД та КАТ вщповщно на 42 % та 43 %. Вмют 0-8И зростав на 23 %, порiвняно iз аналогiчним показником у тварин 4 групи. Вщновлення балансу у системi прооксиданти-антиоксиданти у нирках супроводжувалось зростанням активностi мембранозв'язаних ферменпв мiтохондрiй СДГ та ЦХО, вщповщно - на 21 % та 42 %.
Таблиця 2
Показники системи мiтохондрiального транспорту електрошв у нирках мишей БЛЬБ/е
за умов експериментального антифосфолiпiдного синдрому на 18 добу вагггност _та при застосуванш Ь-арпшну та амiногуанiдину (М±т, п= 10)_
Група тварин Показник
Актившсть сукцинатдепдрогенази, нмоль/хв- мг бшка Активн1сть цитохромоксидази, мкмоль/хв- мг 61лка
Контроль 7,61±0,30 7,90±0,28
АФС 4,51±0,06 р<0,001 3,72±0,31 р<0,001
АФС+ Ь-аргшш 5,47±0,06 р<0,001 5,28±0,36 р<0,05
АФС + амшогуашдин 4,72±0,08 р>0,05 4,70±0,14 р<0,05
Таким чином, введення Ь-арпшну при АФС та на тлi вагiтностi у тварин з АФС супроводжуеться зменшенням проявiв оксидативного стресу у нирковш тканинi, що проявляеться зниженням активност процесiв пероксидного окиснення лiпiдiв, тдвищенням активностi та вмiсту компонентiв антиоксидантно! системи та ферментiв електронно-транспортного ланцюга мiтохондрiй. Отриманi результати узгоджуються з даними про те, що нормальне функцюнування системи L-аргiнiн-оксид азоту вщграе важливу роль у забезпеченнi нормального перебиу вагiтностi, вазодилятуючих та антитромботичних властивостей ендотелiю при АФС [7, 3].
На фош застосування амшогуашдину встановлено зростання вмiсту ГПЛ на 15 % порiвняно з показниками тварин з АФС (див. рис. 1). Актившсть КАТ знижувалась на 10 %, в той же час зростала актившсть СОД на 12 % та вмют 0-8И на 12 %, порiвняно iз показниками тварин 2-! групи (див. рис. 3, 4). При введенш амiногуанiдину актившсть СДГ та ЦХО достовiрно не змшювалась, порiвняно iз показниками тварин з АФС (див. табл. 1).
При введенш амшогуашдину мишам 8-! групи з АФС на тлi ваптност у гомогенатах тканини нирок вiдмiчено зростання вмюту ТБК-АП 18 %, з одночасним тдвищенням активносп КАТ на 21 % та вмюту 0-8И - на 30 % (див. рис. 2, 4), порiвняно iз аналопчними показниками тварин 4-! групи. Водночас встановлено зростання активносп ЦХО на 26 %, порiвняно iз аналопчним показником у тварин 4 групи (див. табл. 2).
Таким чином, на фош застосування амшогуашдину у ваптних мишей з АФС спостериаеться подальша штенсифшащя вшьнорадикального окиснення, що водночас поеднуеться iз активацiею антирадикального та антиоксидантного захисту.
V/,
1. За умов експериментального антифосфолшдного синдрому у тканиш нирок мишей вiдбуваеться активацiя оксидативного стресу, порушення рiвноваги у системi прооксиданти-антиоксиданти, що супроводжуеться накопиченням продуктiв вiльнорадикального окиснення, дискоординацiею активносп та вмiсту компонентiв антиоксидантного захисту та електронно-транспортного ланцюга мтохондрш.
2. Ь-аргшш, при антифосфолiпiдному синдромi та на тлi вагiтностi у тварин з антифосфолшщним синдромом, сприяе зменшенню проявiв оксидативного стресу у нирках, зокрема зниженню рiвня пероксидного окиснення лшщв, вiдновленню активностi та вмюту компоненпв антиоксидантно! системи, що супроводжуеться покращанням функцiонального стану електронно-транспортного ланцюга м^охондрш.
3. Амiногуанiдин при антифосфолшщному синдромi та на тт вагiтностi у тварин з антифосфолшщним синдромом викликае подальшу iнтенсифiкацiю процешв вiльнорадикального окиснення у тканинi нирок, що поеднуеться з неоднозначними змшами компоненпв антиоксидантно! системи та активносп ферменпв тканинного дихання.
Перспективи подальшого дождження: плануетъся тдтвердити роль зменшення рiвня синтезу оксиду азоту у nатогенезi ураження нирок при експериментальному антифосфолтдному синдромi та на тлi вагтностi у тварин з
АФС та дощлътстъ застосування попередника синтезу оксиду азоту L-аргшшу при цш патологи шляхом вивчення результатiв його поеднаного введення з iнгiбiтором тдуцибелъног NO синтази амшогуатдином.
1. Bitsadze VO, Khizroyeva DKh, Idrisova LE, Abramyan RR, Andreyeva MD, Makatsariya AD. Katastroficheskiy antifosfolipidnyy sindrom. voprosy patogeneza. Akusherstvo, ginekologiya i reproduktsiya. 2015;2:32-53. [in Russian]
2. Makarenko YeV. Antifosfolipidnyy sindrom. Problemy zdorovya i ekologii. 2017;4(54):4-11. [in Russian]
3. Posokhova KA, Sak IYu, Sampara SR. Akusherskyi antyfosfolipidnyy syndrom i systema oksydu azotu (ohlyad literatury i rezultaty vlasnykh doslidzhen). Medychna khimiya. 2014; 16(1):73-80. [in Ukrainian]
4. Reshetnyak TM. Novyie vozmozhnosti v lechenii antifosfolipidnogo sindroma. Tromboz, gemostaz i reologiya. 2012;2:33-41. [in Russian]
5. Yaremchuk OZ. Patobiokhimichni mekhanizmy urazhennya nyrok pry eksperymentalnomu antyfosfolipidnomu syndromi. Visnyk problem biolohiyi i medytsyny. 2015;1(124): 167-170. [in Ukrainian]
6. Zaychenko HV, Laryanovska YuB, Deyeva TV. Morfolohichnyy stan matky ta platsenty pry eksperymentalnomu modelyuvanni hestatsiynoho antyfosfolipidnoho syndromu na myshakh. Ukrayinskyi medychnyi almanakh. 2011;14(4);136-141. [in Ukrainian]
7. Ames PRJ, Batuca JR, Ciampa A, Ccone LI, Alves JD. Clinical Relevance of Nitric Oxide Metabolites and Nitrative Stress in Thrombotic Primary Antiphospholipid Syndrome. The Journal of Rheumatology. 2010;37(12):2523-2530.
8. Chou AK, Hsieh SC, Su YN. Neonatal and pregnancy outcome in primary antiphospholipid syndrome: a 10-year experience in one medical center. Pediatr Neonatol. 2009;50(4):143-146.
9. Giannakopoulos B, Krilis SA. The pathogenesis of the antiphospholipid syndrome. The New England Journal of Medicine. 2013;368:1033-1044.
10. Lopez-Pedrera Ch, Barbarroja N, Jimenez-Gomez Y, Collantes-Estevez E, Aguirre MA, Cuadrado MJ. Oxidative stress in the pathogenesis of atherothrombosis associated with antiphospholipid syndrome and systemic lupus erythematosus: new therapeutic approaches Rheumatology. 2016;55:2096-2108.
11. Mineo C, Shaul PW. New Insights into the Molecular Basis of the Antiphospholipid Syndrome. Drug. Discov. Today Dis. Mech. 2011;8(1-2):47-52.
12. Perez-Sanchez C, Ruiz-Limon P, Aguirre MA. Mitochondrial dysfunction in antiphospholipid syndrome: implications in the pathogenesis of the disease and effects of coenzyme Q10 treatment. Blood. 2012;119(24):5859-5870.
13. Wahl D, Membre A, Perret-Guillaume C. Mechanisms of antiphospholipid-induced thrombosis: Effects on the protein C system. Current Rheumatology Reports. 2009;11(1):77-81.
ВЛИЯНИЕ L-АРГИНИНА И АМИНОГУАНИДИНА
INFLUENCE OF L-ARGININ
НА ПОКАЗАТЕЛИ СВОБОДНОРАДИКАЛЬНОГО ОКИСЛЕНИЯ В ПОЧКАХ ПРИ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМ АНТИФОСФОЛИПИДНОМ СИНДРОМЕ Яремчук О. З., Посохова Е. А., Кулицкая М. И.
Целью работы было исследовать влияние L-аргинина и аминогуанидина на состояние отдельных показателей прооксиданто-антиоксидантной системы и тканевого дыхания в почках при экспериментальном антифосфолипидном синдроме и на фоне беременности у животных с этой патологией. Антифосфолипидный синдром (АФС) моделировали на мышах линии BALB/с с помощью кардиолипина по методике Зайченко А.В. и соавт. (2011). Введение L-аргинина при АФС и на фоне беременности у животных с АФС сопровождается уменьшением проявлений оксидативного стресса, в частности снижением уровня пероксидного окисления липидов, восстановлением активности и содержания компонентов антиоксидантной системы и ферментов электронно-транспортной цепи в почках. Применение аминогуанидина при АФС и на фоне беременности у животных с этой патологией проявляется дискоординацией в системе прооксиданты-антиоксиданты в почках животных.
Ключевые слова: экспериментальный антифосфоли-пидный синдром, почки, оксидативный стресс, антиокси-дантная система.
Стаття надшшла 19.02.18р.
AND AMINOGUANIDINE ON RENAL FREE-RADICAL OXIDATION RATES IN CASES OF EXPERIMENTAL ANTIPHOSPOLIPID SYNDROME Yaremchuk O.Z., Posokhova K.A., Kulitska M.I.
The aim of the work was to study the influence of L-arginine and aminoguanidine on the state of specific parameters of prooxidant-antioxidant system and renal tissue respiration in cases of experimental antiphospolipid syndrome and against the background of pregnancy in animals with this pathology. Antiphospolipid syndrome (APS) was modeled using BALB/c mice by means of cardiolipin according to the technique by Zaichenko H.V., et al (2011). The administration of L-arginine in cases of APS with underlying pregnancy in the animals with APS was followed by the decrease of oxidative stress manifestations, specifically the decrease in lipid peroxidation level, reactivation and restitution of content of antioxidant system components and electron transport chain enzymes in kidneys. The aminoguanidine management in kidneys of animals with APS with underlying pregnancy was manifested by incoordination in prooxidant-antioxidant system in the animals with this pathology.
Key words: experimental antiphospholipid syndrome, kidneys, oxidative stress, antioxidant system.
Pe^roeHT KocTeHKO B.O.
