CC BY
17
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8347 http://nvlvet.com.ua/
UDC 619:618:616.071:636.7
Influence of exogenic and endogenic factors for the development of perinatal pathology in puppies
L.-M.E. Kostyshyn, V.Yu. Stefanyk
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Kostyshyn, L.-M.E., & Stefanyk, V.Yu. (2018). Influence of exogenic and endogenic factors for the development ofperinatal pathology in puppies. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(83), 240-246. doi: 10.15421/nvlvet8347
The article gives an overview of the sources of professional literature on neonatal pathology and pediatrics of puppies, in particular the definition of the genetic, congenital, iatrogenic causes of perinatal pathology. Genetic factors affecting the development of genital organs in dogs relate to 3 main categories of disorders, in particular chromosomal aberrations of the reproductive cells, disorders in individuals with normal genome of the male sexual sphere and related disorders in females. Non-genetic causes of congenital defects include taking pharmaceuticals during pregnancy that cause teratogenic effects on the fetus. The influence of individual drugs on the development of various anomalies and pathologies in the fruits is described. Congenital malformations have the nature of a syndrome, which manifests itself in multiple disorders, and often is associated with the peculiarities of the genus. The basis of congenital metabolic disorders is the genetically determined deficiency of enzymes. It has been established that the most common causes of mortality in puppies up to 2 weeks are hypoxia, hypoglycemia, hypothermia, dehydration, hemolytic syndrome, low birth weight, iatrogenic cause and bacterial infections. The appearance of symptoms of the disease in puppies depends on the degree of bacterial invasion and the reliability of immune defense, which in turn depends on the strength of the mother's immunity, as well as the age of the puppy, the use of colostrum, the level of concentration of microorganisms in the environment, stress and many individual factors. Bacterial infections are manifested differently, depending on the pathways of penetration of the pathogen. The modification of the Apgar scale for daily assessment of the condition of newborn puppies is described, which allows predicting animal survival. The scientific data on the use of ultrasound diagnosis and dopplerometry in pregnancy in females, the state of fetal development of fetuses and determination of optimal terms of delivery or on-line maternity care are given. The method of diagnosing the condition of the fetus by measuring the blood flow velocity and determining the content of lactic acid in the umbilical cord vessels is described, and the threshold concentration of lactic acid in the blood of the umbilical cord is determined, which allows differentiating healthy puppies from those exposed to stress factors. Another actual problem that is considered in modern professional literature is the use of hormonal markers for the diagnosis of pregnancy, as well as the definition of optimal terms of coverage or artificial insemination of females. The main types of neonatal pathology in dogs are described, as well as the principles of therapy in them in the works of well-known domestic and foreign specialists in the field of pediatric home carnivorous.
Key words: perinatal and neonatal pathology, dogs, puppies, hypoxia, hypoglycemia, hypothermia, dehydration, hemolytic syndrome, teratogenic effect, dopplerometry.
Вплив екзогенних та ендогенних фактор1в на розвиток перинатально'1 патологи у цуценят
Л.-М.С. Костишин, В.Ю. Стефаник
Львiвський нацюнальний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологт iMem С.З. Гжицького, м. Львiв, Укра'та
Article info
Received 30.01.2018 Received in revisedform 28.02.2018 Accepted 05.03.2018
Stepan Gzhytskyi National
University of Veterinary Medicine
and Biotechnologies Lviv,
Pekarska str., 50, Lviv,
79010, Ukraine.
Tel.: +38-067-305-65-85
E-mail: kostyshynlidia5493@gmail com
У статтi наведено огляд джерел фаховог лтератури з неонатально! патологИ та nедiатрii цуценят, визначення генетичних, вроджених, ятрогенних причин виникнення перинатальног патологи. Генетичт чинники, що впливають на розвиток статевих оргажв у собак, належать до 3 основних категорш розладiв, зокрема, з хромосомними аберащями статевих клтин, порушеннями у особин з нормальним геномом статевог сфери самщв та вiдповiдними порушеннями у самок. Негенетичн причини вроджених дефектiв включають прийом фармацевтичних препаратiв у перюд вагтност^ як1 викликають тератогенний ефект на розвиток плодiв. Описано вплив окремих препаратiв на розвиток рiзних аномалт та патологт у плодiв. Вроджен вади мають характер синдрому, який проявляешься множинними порушеннями, i часто бувають пов 'язаж з породними особливостями. В основi вроджених порушень метаболгзму лежить генетично обумовлений дефщит ферментiв. Встановлено, що найбтьш частыми причинами смертностi цуценят втом до 2-х тижтв е гтокЫя, гiпоглiкемiя, гiпотермiя, дегiдратацiя, гемолтичний синдром, низька маса при народжент, ятрогенна причина та бактерiальнi тфекцп. Поява симnтомiв захворювання у цуценят залежить вiд сту-пеня бактерiальноi твазп та надiйностi iмунного захисту, яка своею чергою, залежить вiд мiцностi iмунiтету матерi, а також вiд вк цуценяти, вживання ним молозива, рiвня концентрацп мiкроорганiзмiв в довколишньому середовищI стреЫв i багатьох iндивiдуальних факторiв. Бактерiальнi тфекцп проявляються по^зному залежно вiд шляхiв проникнення збудника. Описано модифтацш шкали Апгар для повсякденног оцтки стану новонароджених цуценят, яка дозволяе прогнозувати виживатсть тварин. Наведено науковi дан щодо використання ультразвуковог дiагностики та допплерометрп при вагiтностi у сук, стану внутршньоутробного розвитку nлодiв та визначення оптимальних термiнiв проведення родiв та оперативног рододопомоги. Описано метод дiагностики стану плода шляхом вимiрювання швидкостi кровотоку та визначення вмкту молочног кислоти у судинах пуповини, визначено порогову концентращю молочног кислоти у кровi пуповини, що дозволяе диференщювати здорових цуценят вiд тих, що тддаються дп стресових факторiв. 1ншою актуальною проблемою, що розглядаеться в сучаснт фаховш лiтературi, е застосування гормональних маркерiв для дiагностики вагiтностi, а також визначення оптимальних термiнiв пок-риття чи штучного остентня сук. Описано основж види неонатальног патологп у собак, а також принципи терапп при них у працях вiдомих втчизняних i зарубiжних фахiвцiв у галузi nедiатрii домашнiх м 'ясогдних.
Ключовi слова: перинатальна i неонатальна nатологiя, собаки, цуценята, гтокЫя, гinоглiкемiя, гinотермiя, дегiдратацiя, ге-молтичний синдром, тератогенний ефект, доnnлерометрiя.
Одшею з актуальних проблем ветеринарного акушерства та шнологп е своечасна д1агностика та про-фшактика патологш розвитку плод1в у перинатальний перюд. Встановлення мехашзм1в розлад1в генезу формування фетоплацентарного комплексу пвд впли-вом екзогенних i ендогенних фактор1в, до яких вщно-сяться бютичш, мехашчш, термiчнi, генетичш, бюло-пчш та iншi чинники, дозволить прогнозувати, про-фшактувати i спрямовувати генез цього комплексу в необхщне русло та ввдповщно виршувати складш питання регуляцп процеав вщтворення у собак -компаньйошв людини (Koshchovyi et al., 2008).
Серед генетичних чиннишв, що впливають на розвиток статевих оргашв у собак, услад за номенклатурою, прийнятою у гуманнш медициш, видiляють до 3 основних категорш розлащв, зокрема з хромосомними аберащями статевих клггин, порушеннями у особин з нормальним геномом статево! сфери самщв (XY DSD) та вадповадними порушеннями у самок (XX DSD) (Switonski, 2017).
У собак набiр хромосом становить у нормi 78, у шшок - 38. При змш шльшсного i яшсного набору хромосом трапляються порушення диференщаци стал тварин.
У пав i копв найчастше дiагностують прояв кри-пторхiзму. Ця патолопя е найпоширешшою формою порушень генетичного походження (DSD). Частота И становить близько 7% у пав та 1,5% у копв (Poth et al., 2010; Switonski, 2017).
Крiм того, описано випадки патологш, пов'язаш з Х-моносомiею у собак, а також ХXY-трисомiею у собак i копв, пов'язаш з порушенням морфологи зовшшшх статевих оргашв тварин, як були причиною непладносп. Радшсним прикладом такого порушення е шшка з Х-моносомiею, у яко! поряд з наявш-стю шхви та вульви, констатовано наявшсть видозмь неного пешса та мошонки (Amann and Veeramachaneni, 2007; Switonski, 2017). Може трапля-
тися патолопя у форм1 перегородки шхви, чи подвш-но1 шхви.
Трисом1я ХХХ 1 моза1цизм ХХ/ХХХ траплясться у самок, яш е непладними через р1зномаштш вади стру-ктури яечнишв за гшоплазп (Szczerbal et а1., 2015).
У собак описано приклад фримартишзму, що ви-кликае непладшсть самок, який грунтуеться на мутаци хромосом (78,ХХ) у лейкоцитах власне самки 1 самця-близнюка (78, ХУ) (Szczerba1 et а1., 2015).
Найновш1 досладження, пов'язаш з частотою про-яву фримартишзму в шмецьких в1вчарок, указують на генетичну сприятливють ц1е! породи собак до тако! форми патологи (A1eksiewicz et а1., 2017).
Ктшчт форми вроджених порушень шхви 1 вульви зводяться до звуження шхви у шсщ переходу пе-реддвер'я у власне тхву у вигляд1 обмежуючо! спо-лучнотканинно! смужки, або звуження вульви. Незавершений розвиток л1во! чи право! мюллерово! протоки призводить до розвитку подвшно! шхви або недо-розвитку власне шхви (Wojciech, 2017).
Усе вищезгадане вказуе на необхадшсть пошуку генетичного тдгрунтя багатьох спадкових патологш шляхом сканування геному з пошуком маркер1в, що пов'язаш з певними порушеннями розвитку статевих оргашв у тварин (Switonski, 2017).
Негенетичш причини вроджених дефекпв включають прийом фармацевтичних препарапв в перюд ваптностг шд впливом гризеофульв1ну може виник-нути мшрофтальм у кошенят 1 розщеплення шднебш-ня у цуценят; прогестагени, яш призначаються на початку ваптносп, викликають у цуценят жшочо! стат1 маскулшзацш зовшшшх статевих оргашв, включаючи гшертрофш кл1тора; кортикостеро1ди п1двищують ризик розвитку генерал1зованого набряку п1дшк1рно! кл1тковини у цуценят брах1ацефальних пор1д 1 можуть призводити до деформацИ к1сткових тканин; з д1ею протисудомних препарат1в пов'язують формування вроджених вад серця, розщеплення пвд-неб1ння, м1кроцефалИ та шших в1дхилень. Тому при
призначенш будь-яких лшарських засоб1в ваптним самкам необхщно враховувати ймов1рн1сть терато-генних ефектш (Simpson et al., 2005).
Передбачаеться, що тератогенним ефектом воло-дшть деяш х1м1чн1 речовини, що забруднюють навко-лишне середовище, проте довести справедливють ше' гшотези досить важко. В окремих випадках вроджеш дефекти обумовлеш шфекщею, наприклад, парвов1рус шшок викликае церебральну гшоплазш у кошенят. Спостереження (Hoskins, 1995) показують, що терато-генний ефект залежить в1д стадй' внутршньоутробно-го розвитку. Вплив на стадп формування оргашв в перший триместр ваптносп призводить до розвитку дефекпв мозку, оргашв зору, слуху та серцево-судинно' системи. Вплив в перехвдний перюд, тобто шсля 26 дня внутршньоутробного розвитку, викликае переважно дефекти пвднебшня, мозочка, серцево-судинно' системи i / або сечостатево' системи.
У багатьох випадках з'ясувати причини вродже-них вад неможливо; iнодi такi аномалй' мають одини-чний, iзольований характер.
Вродженi вади можуть зачiпати одну структуру або функцш, але нередко вони мають характер синдрому, який проявляеться множинними порушеннями, i часто бувае пов'язаним з породними особливостями. Справжня поширенiсть вроджених дефекпв неведома, оск1льки вони не завжди виявляються при народжен-нi, а ^м того, багато з них викликають внутршньоу-тробну загибель плода. Наприклад, пороки серця стають явними, коли щеня пвдростае i починае бшьше рухатися; такий дефект оргашв зору, як прогресуюча атрофия ситавки, проявляеться лише у дорослих тва-рин. Деяш дефекти виявляються при аутопси або за результатами бiохiмiчних чи гематологiчних досль джень.
В основi вроджених порушень метаболiзму лежить генетично обумовлений дефiцит ферментiв. Будь-який метаболiчний процес може бути порушений через дефект гена, вщповвдального за синтез ввдповь дного ферменту. Зазвичай такий дефект е аутосомно-рецесивним або пов'язаним зi статевою приналежню-тю. Розрiзняють два основних типи дефщиту фермен-тiв: перший призводить до аномального накопичення промгжних продукпв метаболiзму; другий характери-зуеться дефiцитом лiзосомних ферментiв, вщповда-льних за розкладання складних вуглеводiв.
Багато порушень метаболiзму залишаються невия-вленими або ж не рееструються з економiчних мiрку-вань. Найчастiше повщомляеться про вродженi дефекти, що призводять до поразки ЦНС, оргашв зору, скелетно-м'язово' i серцево-судинно' систем. За да-ними проведеного автором (Simpson et al., 2005) дос-лщження, що стосуеться проблем смертносл новона-роджених, найчастiше трапляються пороки розвитку шсткових тканин (ущелина шднебшня, заяча губа). Генетично обумовленi вроджеш вади частiше спосте-рiгаються у чистопородних собак (Hoskins, 1995). Переважання тих чи шших патологiй у рiзних пор!д нiяк не пов'язане з частотою ураження. Справа в тому, що поширешсть спадкових захворювань тварин в рiзних крашах неоднакова, тож даш досл!джень можуть не збтатися. Спадковий характер деяких хвороб
пiдтверджений, однак у багатьох випадках дефекти характерш лише для конкретно1 лiнiï розведення (Hoskins, 1995).
Здоров'я новонароджених повшстю залежить вщ здоров'я матерi: як вона переносила вагггшсть, чим харчувалась i т. д. Найчастше рееструються вроджеш захворювання дихально1 i харчотравноï систем, вони найб№ш вразливi у новонароджених цуценят. Вся необх1дна для життедiяльностi енерггя постачаеться цуценятам з молоком матер^ запаси енергiï обмежу-ються запасами глшогену в печiнцi, тому, якщо цуце-ня з будь-я^' причини в1дмовляеться в1д корму - це тривожний симптом. Крiм того, в цьому випадку ви-никае небезпека зневоднення, оск1льки концентрацiй-на здатшсть нирок новонароджених недосконала i вони видшяють дуже велику кшьшсть сечi. Смерт-нiсть цуценят вщ рiзних захворювань у пiдсосний перюд складае 17,4%, найвища смертнiсть реестру-еться протягом першого тижня з моменту народження (55,6%) (Brown, 1987; Donskaja and Narusbaeva, 2003; Padzhett, 2006; Belov et al., 2010).
Дмитренко Н.1. вiдзначае, що найчастiше рееструються патологи дихально'' та травно'' систем, досить часто виникае небезпека зневоднення у зв'язку з не-досконалою концентрацiйною здатнiстю нирок i видь ленням дуже велико'' кшькосп сечi у новонароджених тварин. Новонароджеш цуценята гинуть з явищами гшоксп, гiпоглiкемiï, гiпотермiï, дегiдратацiï, гемоль тичного синдрому та при бактерiальних iнфекцiях (Dmytrenko, 2012).
Досл1ди Цимерман О.О. з проблем пренатально'' гшотрофи у собак показали, що згадана патологiя дiагностуеться у 25% ввд загально'' смертностi собак. При пренатальнш гiпотрофiï у собак вiдбуваються значш морфо-функцiональнi змiни в органах фетоп-лацентарного комплексу як з боку матер^ так i плода, зокрема дистрофiчного характеру. Розроблено та апробовано програму комплексно'' дiагностики та профшактики пренатально'' гiпотрофiï у собак з вико-ристанням новiтнiх комп'ютерних технологш (Tsymerman, 2006; Koshovyi and Tsymerman, 2006).
Прокушенкова О.Г. досл!д^вала особливосп морфологiï легень 1-20-добових цуценят собак. Дос-л!дження свiдчать, що органи дихання у цуценят но-вонародженого перiоду мають значну незавершенiсть структур, яка особливо проявляеться наявшстю дшя-нок ателектазу, що своею чергою, сприяють розвитку бронхопневмонй'. Алевеоли легень новонароджених тварин розправляються при першому вдиху, проте не ва вони заповнюються повпрям, особливо в перифе-ричних донках часток органа. Наявнiсть ателектати-чних альвеол спостертаеться у цуценят собак протя-гом всього перiоду новонародженосп. Ддлянки ателектазу виявляються у вах частках органа. Структура бронхiв залежить вiд мiри 'х розгалуження. Абсолютна маса легень збшьшуеться асихронно з вiком тварин, а вщносна - мае тенденцш до зменшення у 15- i 20-добових цуценят, що зумовлено штенсивним ростом 'хньо' живо' маси (Prokushenkova, 2009).
Андреа Мюннiх у сво'х працях описуе основнi ви-ди неонатально' патологiï у собак i копв, а також принципи терапй' при них (Münnich, 2017). Зокрема,
автор вид1ляе патологи, спровокован гшотерм1ею, г1пертертерм1ею, г1погл1кем1ею, зневодненням, синдромом токсичного молока, д1ареею незаразно! етюло-riï, а також мюцевими шфекцшними захворюваннями i септичними процесами (Münnich, 2008).
Ф1з1олог1чно зрiлi новонародженi цуценята та ко-шенята набувають пасивного iмунiтету вiд матерi, якщо вона е здоровою. У випадках ввдсутносп такого iмунiтету новонародженi схильнi до зараження вiру-сами, зокрема герпесвiрусом, парвовiрусом, коронавь русом, аденовiрусом типу 2 та чумою м'ясовдних. Навиъ у випадку попередньо! iмунiзацiï суки переда-ний потомству iмунiтет може бути недостатшм. 1му-нiзацiя ваптно1 суки моновалентною вакциною може запоб^и захворюванню новонародженого, якщо у ввдповвдний час новонароджений отримае сироватковi антитша. Зараження, спричинене герпесвiрусом, вва-жають частiшою причиною смертi новонароджених, н1ж iншими вiрусами. У випадку шфекци, що розви-ваеться ввдразу шсля народження, цуценята зазвичай вмирають до третього тижня життя. Доступною е вакцина, якою iмунiзують суку дворазово упродовж плодоношення (Hoskins and Saunders, 2001; Gunn-Moore, 2006). Андреа Мюннiх видiляе окремi парази-тарш iнфекцiï у новонароджених, зокрема гельмшто-зи, якi можуть уражати цуценят вже у вщ 10-15 дшв. Молодi цуценята iнодi заражаються трихомонадами, якi зазвичай не дiагностуються. Типовим симптомом е водяниста дiарея. Певш види найпростiших (Giardia, Coccidia) уражають молодняк у перiод вiдлучення (Münnich, 2017).
Описан принципи лiкування, зокрема при гшогль кемiï та зневодненш, шляхом застосування внутрш-ньовенних шфузш вiдповiдними iзотонiчними розчи-нами, потреба яких у новонароджених у пергш дш життя становить 180 мг/кг на добу. Якщо внутрiш-ньовенне введення е неможливим, то проводять внут-ршньошсткове введення.
Синдром токсичного молока у цуценят вщ наро-дження до третього тижня життя може викликати iнтенсивну дiарею, найчастiше м1ж 3-14 добою. Суб-клiнiчне пiсляродове запалення матки у суки може викликати всмоктування токсишв у кров, з подаль-шим потраплянням у молоко. Даний синдром у цуценят викликае шлунково-кишковi колiки, метеоризм з подальшим набряканням ануса. Клiнiчнi ознаки отру-ення спершу проявляються у найбiльшого за розмiра-ми цуценяти, яке спожило найбiльшу к1льк1сть токси-нiв з молоком, а попм у решти. Припинення випою-вання токсичного молока е одночасно i тдтверджен-ням дiагнозу, i способом лiкування. Молоко замшя-ють на 12 годин теплим фiзiологiчним розчином. Пiсля полшшення клiнiчного стану можна застосову-вати замшник молока.
Незаразнi дiареï у цуценят можуть виникати шсля згодовування невiдповiдноï сумiшi молокозамiнника, наприклад приготованого в домашнiх умовах чи при-значеного для дитячого харчування. Обидва чинники спричиняють припинення дiяльностi травних фермен-тiв. Неперетравлене молоко стае поживним середо-вищем для бактерiй, яш викликають дiарею незаразного походження. Принцип лшування полягае у дво-
разовому пероральному застосуванню розчинiв елек-тролiтiв i подальшому застосуваннi правильно розра-ховано1 кiлькостi замiнника молока (Munnich, 2017).
Лiкування заразних хвороб мае грунтуватися на специфiчностi антибактерiальних речових у новонароджених тварин, зокрема: амтцилшу, амоксиклаву, цефалексину, цефтюфуру та iнших у вiдповiдних дозах. Додатково л^вання повинно включати шфу-зiйну терашю з включенням енергетичних компонен-тiв у разi втрати твариною рефлексiв ковтання чи ссання (Macintire and Saunders, 2001; Gunn-Moore, 2006; Munnich, 2017).
На думку Андреа Мюншх (2014), цуценята, яш пережили важку гiпоксiю i реанiмацiю, пiддаються ви-сокому ризику загибелi упродовж 48 годин шсля на-родження.
Ятрогенна причина спровокована або прискорена прийомом лiкарських препаратiв, яш заданi цуценятi без урахування фармакошнетики та особливостей чутливостi органiзму молодих i дорослих особин.
Бактерiальнi шфекци, яш викликають сепсис i дiа-рею у цуценят в неонатальний перiод розвитку, можуть бути виявлеш у здорових тварин. Отже, поява симптомiв захворювання у цуценят залежить вщ сту-пеня бактерiальноl iнвазil та надiйностi iмунного за-хисту, яка своею чергою, залежить ввд мiцностi iмунi-тету матер^ а також в1д вiку цуценяти, вживання ним молозива, рiвня концентрацп мiкроорганiзмiв в на-вколишньому середовищ^ стресiв i багатьох iндивiду-альних факторiв. Бактерiальнi iнфекцil проявляються по^зному залежно в1д шляхiв проникнення збудни-ка. Так, у цуценяти можуть бути пуповинш iнфекцil (омфалiти), шфекци очей (офтальмп) або шкiрнi шфекци (пюдерм1я).
Неонатальнi офтальмil характеризуются вражен-ням очей цуценяти ще до розкриття повiк. Ця патолопя прихована, тому ll не завжди вдаеться виявити. 1нколи лише маленька крапля гною з'являеться в кутку ока, а при надавлюванш - з'являеться велика його шльшсть.
Неонатальш пюдермп розвиваються, коли у при-мiщеннi, де перебувають цуценята, занадто висока вологiсть, яка сприяе розмноженню мiкроорганiзмiв. Найбiльш часто патогенними для цуценят е мжроор-гашзми, що викликають мастит у лактуючо1 суки (синдром «токсичного молока», що супроводжуеться важкими гастроентеритами, швидкою депдратащею, посинiнням, вип'ячуванням анусу в цуценят) та коль бактерil, як1 передаються через фекал11, молоко або шерсть матерг
1снуе проблема дiагностики норми i патологil у новонароджених тварин. Ti самi ознаки можуть вка-зувати на фiзiологiчний i на патолопчний стан. Для новонароджених цуценят характерна гшотерм1я упродовж перших тижшв життя, сильна гiперемiя слизових оболонок до 7 доби, ввдкриття очей шсля 12-14 дiб, вушних проходiв пiсля 14-16 дiб, нормаль-ний зiв з 4 тижня, лейкоцитоз, анемiя, глюкозур1я до 8 тижня, кисле рН вмiсту кишечнику, понижена секре-цiя соляно1 кислоти, знижена резистентнiсть в1д бак-терiйних захворювань. При рентгеноскопи змазана картина, тобто втрата контурiв черевно1 порожнини
спричинена ввдсутшстю жирово! тканини, збшьшет контури серця у пор1вняно 3i старшими тваринами (Münnich and Küchenmeister, 2014).
Клшчними ознаками патологй' е сонливiсть, вщ-сутнiсть рефлексу ссання, неспокш, вiдсутнiсть приросту або рiзка втрата маси тiла, гiпотермiя, нерегу-лярне дихання, дiарея, конвульсп, порожне черево через голодування чи напухлий живiт через заковту-вання повiтря, вродженi вади видимi й невидим^ ввд-сутнiсть тонусу м'язiв (Davidson, 2006).
Веронезi зi сшвав. (Veronesi et al., 2009) запропо-нували модифiкацiю шкали Апгар для повсякденно! оцiнки стану новонароджених цуценят, яка дозволяе прогнозувати виживашсть тварин на нетривалий термiн. З практично! точки зору застосування просто! шкали Апгар дозволяе не тшьки оцшити шанси ново-народженого на виживання, а також дае змогу видiли-ти цуценят, як1 вимагають диспансеризаций
Додатковим методом дiагностики стану плода е вимiрювання швидкостi кровотоку та визначення вмiсту молочно! кислоти у судинах пуповини, проте вони вимагають вщповщного обладнання i квалiфiка-ци при iнтерпретацi!' результатiв дослiджень. Автори визначили порогову концентращю молочно! кислоти у кровi пуповини, яка становить 5 ммоль/л, що дозволяе диференцшвати здорових цуценят ввд тих, що пщдаються ди стресових фага^в (Veronesi et al., 2009).
1ншою актуальною проблемою, що розглядаеться у сучаснш фаховiй лiтературi, е застосування гормо-нальних маркерiв для дiагностики ваптносп, а також визначення оптимальних термшв покриття чи штучного оаменшня сук.
За даними французького дослвдника Ксав'е Левi, максимальна динамiка прогестерону (Р4) е визначена м1ж 10 i 20 добою пiсля овуляцй. У цей час рiвень Р4 мусить бути в межах ввд 25 нг/мл до 80нг/мл. Рiвень нижчий 20 нг може бути пов'язаний з пониженою плiднiстю чи вищим ризиком гшофункцп жовтого тiла або аборту. Спад рiвня Р4 у першi 30 доби вапт-ностi слад визнавати поза фiзiологiчною нормою. Пiсля 30 дiб пiсля овуляцi! рiвень прогестерону почи-нае поступово знижуватись, що тривае упродовж 5-6 тижнiв. Крива вмюту прогестерону вагiтно! суки е подiбною до криво! непокрито! суки чи сук, пщданих гiстеректомi!' шд час тiчки. Рiвень прогестерону повинен залишитись вищим шж 15 нг/мл упродовж перших 45 дшв ваптносп, а вищим шж 10 нг/мл - до 55 дня ваптносп. Фаза жовтого тша у вагiтно! суки за-кшчуеться раптово (в середньому 60-62 дш пiсля овуляцй) як один з елеменпв початку родiв, в той час у незаплвднених сук жовте тшо пiдлягае поступовiй регреси, часто на 10-30 дшв довше, шж це виявляеть-ся у ваптних сук. Раптовий спад Р4 упродовж 24 годин перед оч^ваними родами е передвюником !х початку: менше 2 нг/мл (тести AIA, Elecsys, Speedreader) i нижче шж 3-4 нг/мл (Minividas). Коли Р4 е вищим н1ж 5 нг/мл першими трьома тестами AIA, Elecsys, Speedreader чи бшьше шж 10 нг/мл Minividas, то роди не розпочинатимуться впродовж наступних 24 годин. Крива прогестерону в останш дш ваптносп
часто мае вигляд зубцiв пилки i становить мiж 515 нг/мл (Xavier, 2017).
Продовжуеться удосконалення ультразвуково! дiа-гностики вагiтностi у сук, внутршньоутробного розвитку плодiв та визначення оптимальних термiнiв проведення родiв чи оперативно! рододопомоги (Kim et al., 2007; Davidson and Baker, 2009; Beccaglia et al., 2016).
Мониторинг стану плодiв мае виршальне значення для того, щоб не допустити !хньо! смертностi у випадках ускладнених родiв, а також дозволяе дiагносту-вати переношену вагiтнiсть. Ознаки дисфункцiï плода е добрим показником того, що слад негайно проводи-ти кесарiв розтин. Крiм того, прогноз дати заплщнен-ня у сук мае велике значення для лкаря ветеринарноï медицини та селекцюнера, щоб визначити, чи сука починае пчкувати передчасно, тривалють вагiтностi суки або у випадках, коли повинен бути запланова-ний кесарiв розтин. Для прогнозування родiв у собак день в'язки не може бути використаний, осшльки це е не специфiчно для даного виду тварини (Mantziaras, 2017).
Ведомо дешлька методiв визначення термiну ваптносп за допомогою ультразвуку, як1 можна роздши-ти на двi групи:
- визначення овуляцiï, як описано вище.
У собак роди починаються через 63 ± 1 день шсля овуляцй. Однак у повсякденнш клшчнш практицi термiни овуляцiï е непрактичними через необхiднiсть щоденних визначень, яш не можуть бути виконаними. Але навиъ у таких випадках визначення дня родiв, як i рашше, е необхiдним;
- утворення плода та плодових оболонок.
Встановлено, що ультрасонографiчне вимiрюван-
ня плода i позаплодових структур е актуальним i дос-товiрним методом визначення вшу плода шд час вап-тностi навiть у випадках, коли дата овуляцй неведома.
У фахових пубткащях (Lopate, 2008; Lopate, 2012) описано плщ та навколоплiднi оболонки, що вивчали-ся протягом певного часу шсля тку лютешзуючого гормону. Зокрема наводяться параметри вiзуалiзацiï оргашв плода залежно вiд його вшу (плодовий мiхур, зародок, початок серцебиття, першi рухи плода) (Luvoni and Beccaglia, 2006).
Установлено спещальт промiри, як1 застосову-ються залежно ввд технiчних параметрiв приладiв для ультрасонографи, а у собак мають значення також розмiри суки. Найчастiше вимiрюваними параметрами е: вiсь пм'яно-тазова (ввд потилицi до кореня хвоста), дiаметр тiм'я, дiаметр плода, об'ем головного мозку.
У гуманнш медицинi допплер використовуеться у пнекологи та андрологи, а також для дiагностики вагiтностi та розвитку плода,. У дiагностицi репроду-кци дрiбних тварин з'явилася значна к1льк1сть публь кацiй про застосування допплерiвськоï ультрасонографи. Проте клшчне застосування допплера все ще обмеженi в повсякденнш ветеринарнш практицi.
Допплерiвську ультрасонографiю використовують для вивчення характеристик кровообiгу в судинах матки i плода та & прогресуючих змiн пiд час вапт-ностi. Гемоплацентарний кровообiг е двофазний,
осшльки пуповинн артери та аорта були спершу сис-толiчними, а попм дiастолiчними. Порожниста вена показуе типову амплиуду венозних судин. Впродовж ембрюнального розвитку EDV (end diastolic velocity -шнцевий дiастолiчний об'ем) та PSV(peak systolic velocity - тк систолiчного об'ему) судин плоду збь льшуеться, тимчасом як PI (pulsatility index - iндекс пульсацшносп) та RI (resistance index - шдекс опору) всiх дослiджуваних судин знижуються, крiм PI аорти (Mantziaras, 2017).
Нещодавно було показано, що динашка кровотоку у маткових i пупкових артерiях вiдрiзняеться при фiзiологiчному та патологiчному перебiгу вагiтностi, що передбачае несприятливий акушерський результат. Ц вiдмiнностi з'являються ще до появи клшчних симптомiв або наявносп iнших ультразвукових даних про змши у черевнiй порожнинi (Mantziaras, 2017). Спов№нення пульсу плода е показником гшокси плода, що призводить до стресу. Спектральний допп-лер е дуже детальним методом оцiнки пульсу плода i широко застосовуеться для дiагностики (Zone and Wanke, 2001; Vlasenko, 2005; Ivanov, 2005; Kharuta, 2005).
Варто зазначити, хоч в останнi роки педiатрiя цуценят, i зокрема неонатолопя, зробила значний крок вперед, залишилися нез'ясованими багато питань щодо дiагностики стану розвитку ембрiонiв, плодiв та новонароджених, критерив оцiнки стану плодiв та новонароджених цуценят, визначення критичних перiодiв розвитку ембрiонiв i плодiв, т. з. «тератогенного календаря», впливу синтропи захворювань вапт-них сук на розвиток перинатально1 патологи цуценят. Можна сподiватися, що наукове виршення даних проблем найближчим часом допоможуть як заводчикам, так i власникам собак у вирощуваннi здорового, життездатного потомства.
References
Koshchovyi,V.P., Ivanchenko, M.M., Skliarov, P.M., Tsymerman, O.O., & Naumenko, S.V. (2008). Vet-erynarna perynatolohiia. Kharkiv (in Ukrainian). Switonski, M. (2017). Genetyka zaburzen rozwoju plci psow i kotow. XIII Kongres «Problemy w rozrodzie malych zwierzat - plodnosc, ciaza, noworodek», 14-15.X.2017. Wroclaw, 12-15. Poth, T., Breuer, W., Walter, B., Hecht, W., & Hermanns, W. (2010). Disorders of sex development in the dogAdoption of a new nomenclature and reclassification of reported cases. Animal Reproduction Science 121(3-4), 197-207. doi: 10.1016/j.anireprosci.2010.04.011. Amann, R.P., & Veeramachaneni, D.N. (2007). Cryptorchidism in common eutherian mammals. Reproduction 133(3), 541-561. doi: 10.1530/REP-06-0272.
Szczerbal, I., Nizanski, W., Dzimira, S., Nowacka-Woszuk, J., Oehota, M., & Switonski, M. (2015). X monosomy in a virilized female cat. Reproduction in Domestic Animals. 50(2), 344-348. doi: 10.1111/rda.12483. Aleksiewicz, R., Nowacka-Woszuk, J., Szczerbal, I., Krzeminska, P., & Switonski, M. (2017). Spodziectwo
owczarkow niemieckich - dwa nowe przypadki i analiza retrospektywna. XIII Kongres «Problemy w rozrodzie malych zwierzat - plodnosc, ciaza, noworodek», 14-15.X.2017. Wroclaw, Streszczenia.
Wojciech, N. (2017). Obraz kliniczny wybranych wad wrodzonych. XIII Kongres «Problemy w rozrodzie malych zwierzat - plodnosc, ciaza, noworodek», 14-15.X. Wroclaw, 17-23.
Simpson, Dzh., Inglanda, G., & Harvi, M. (2005). Rukovodstvo po reprodukcii i neonatologii sobak i koshek. Izdatel'stvo Sofion. https://coollib.com/b/130797 (in Russian).
Hoskins, J.D. (1995). Congenital defects of the cat. In: Textbook of Veterinary Internal Medicine. Disease of the Dog and Cat, 4th edn, ed. Ettinger, S.J. and Feldman E.C., 2106-2129. W.B. Saunders, Philadelphia.
Hoskins, J.D. (1995). Puppy and kitten losses. In: Veterinary Pediatrics, 2nd edn, ed. J.D. Hoskins, 51-55. W.B. Saunders, Philadelphia.
Belov, A.D., Danilov, E.P., & Dukur, I.I. (2010). Bolezni sobak. Osobennosti razvitija shhenkov v podsosnyj period. rezhim dostupa: http://house-fauna.narod.ru/sobaka/sobaka30.htm (in Russian).
Brown, V. (1987). Sindrom gibeli shhenkov. http://izmira-ter.ru/sind.html (in Russian).
Donskaja, T.K., & Narusbaeva, M.A. (2003). Novorozh-dennye shhenki. problemy v soderzhanii. Rezhim dostupa: http:nata-05p.narod.ru/ytry.html (in Russian)
Padzhett, Dzh. (2006). Kontrol' nasledstvennyh boleznej u sobak. Per. s angl. Dzh. Padzhett. M. Iz-vo «Sofion» (in Russian).
Dmytrenko, N.I. (2012). Naibilsh poshyreni prychyny smertnosti tsutseniat do 14-dennoho viku Naukovi pratsi PDAA. Seriia: Veterynarna medytsyna. 5, 1722. Rezhym dostupu: https://www.pdaa.edu.ua/sites /default/files/nppdaa-vet/5/017.pdf (in Ukrainian).
Tsymerman, O.O. (2006). Rozrobka prohramy vyznachennia klinichnoho stanu ta potentsialu rozvytku novonarodzhenykh tsutseniat. Visnyk Sumskoho NAU. Seriia «Veterynarna medytsyna». Sumy. 1-2(15-16), 213-217 (in Ukrainian).
Koshovyi, V.P., & Tsymerman, O.O. (2006). Otsinka stanu plodiv sobak ta sposoby pidvyshchennia yikh zhyttiediialnosti. Veterynarna medytsyna Ukrainy. 12, 29-31 (in Ukrainian).
Prokushenkova, O.H. (2009). Morfolohiia lehen tsutseniat sobak neonatalnoho periodu. Naukovyi visnyk LNUVMBT imeni S.Z. Gzhytskoho. 11, 2(41), 244248. Rezhym dostupu: https://cyberleninka.ru/ article/n/morfologiya-legen-tsutsenyat-sobak-neonatalnogo-periodu (in Ukrainian).
Münnich, A. (2017). Basics of therapy of neonate XIII Kongres «Problemy w rozrodzie malych zwierzat -plodnosc, ciaza, noworodek», 14-15.X. Wroclaw. 115-118.
Münnich, A., (2008). The pathological newborn in small animals: the neonate is not a small adult. Vet Res Commun. 32(1), 81-85. doi: 10.1007/s11259-008-9096-0.
Gunn-Moore, D. (2006). Small animal neonatology: they look normal when they are born and when they die. WSAVA/FECAVA World congress 2006, Praque, Proc,
714-720.
https://www.vin.com/apputil/content/defaultadv1.aspx?p Id=11223&meta=generic&catId=31441&id=3859263&i nd=243&objTypeID=17.
Hoskins, J.D., & Saunders, W.B. (2001). Puppy and kitten losses. Veterinary pediatrics dogs and cats from birth to six months. Philadelfia, 57-61.
Gunn-Moore, D. (2006). Techniques for neonatal resuscitation and critical care. WSAVA/FECAVA World congress. Praque. Proc., 707-713. https://www.vin.com/apputil/content/defaultadvLaspx ?pId=11223&meta=generic&catId=31441&id=38592 62&ind=244&objTypeID=17.
Macintire, D.K., & Saunders, WB. (2001). Intensive care management. Veterinary pediatrics dogs and cats from birth to six month. Philadelphia, 62-73.
Münnich, A., & Küchenmeister, U. (2014). Causes, diagnosis and Therapy of Common Diseases in Neonatal Puppies in the First Days of Life. Conversiones of Practical Approach. Reprod. Dom. Anim. 49(2), 6474. doi: 10.1111/rda.12329.
Davidson, A.P., (2006). Clinical assistance of the neonate. 5th annual congress of EVSSAR, Budapest, Proc. 100-105.
Veronesi, M.C., Panzani, S, Faustini, M., & Rota, A. (2009). An Apgar scoring system for routine assessment of newborn puppy viability and short-term survival prognosis. Theriogenology. 72(3), 401-407. doi: 10.1016/j.theriogenology.2009.03.010.
Xavier, L. (2017). Interpretation of hormone analysis -how to manage with results of progesterone concentration XIII Kongres «Problemy w rozrodzie malych zwierzat - plodnosc, ciaza, noworodek», 14-15.X.2017. Wroclaw. 30-32.
Davidson, A., & Baker, T. (2009). Reproductive ultrasound of the bitch and queen. Topics in Companion Animal Medicine. 24(2), 55-63. doi: 10.1053/ j.tcam.2008.11.002.
Beccaglia, M. Alonge, S., Trovo,' C.,& Luvoni, G.C. (2016). Determination of gestational time and predic-
tion of parturition in dogs and cats. Reprod Domest Anim. 51(1), 12-17. doi: 10.1111/rda.12782.
Kim, Y., Travis, A.J., & Meyers-Wallen, V.N. (2007). Parturition prediction and timing of canine pregnancy. Theriogenology. 68(8), 1177-1182. doi: 10.1016/j.theriogenology.2007.08.018.
Mantziaras, G. (2017). Ultrasound monitoring of ovulation, fetal development and fetal biometry XIII Kongres. «Problemy w rozrodzie malych zwierzat - plodnosc, ciaza, noworodek», (14-15). X. Wroclaw, 41-45.
Lopate, C. (2008). Estimation of gestational age and assessment of canine fetal maturation using radiology and ultrasonography. A review. Theriogenology. 70(3), 397402. doi: 10.1016/j.theriogenology.2008.05.034.
Lopate, C. (2012). Management of Pregnant and Neonatal Dogs, Cats and Exotic Pets. Wiley-Blackwell.
Luvoni, G.C, & Beccaglia, M. (2006). The prediction of parturition date in canine pregnancy. Reproduction in Domestic Animals. 41(1), 27-32. doi: 10.1111/j.1439-0531.2006.00641.x.
Mantziaras, G. (2017). Color Doppler in reproductive diagnostics XIII Kongres «Problemy w rozrodzie malych zwierzat - plodnosc, ciaza, noworodek», (1415), X. Wroclaw, 46-49.
Zone, M.A., & Wanke, M.M. (2001). Diagnosis of canine fetal health by ultrasonography. J Reprod Fertil (Suppl) 57, 215-219. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/ pubmed/11787152.
Vlasenko, V. (2005). Istoriia rozvytku metodu sonohrafii ta suchasni ultrazvukovi prylady. Veterynarna medytsyna Ukrainy. 11, 32-35 (in Ukrainian).
Ivanov, V.V. (2005). Klinicheskoe ul'trazvukovoe issle-dovanie organov brjushnoj i grudnoj polosti u sobak i koshek: atlas. M.: OOO «Akvarium - Print» (in Russian).
Kharuta, H.H. (2005). Rekomendatsii z vykorystannia sonohrafii u vidtvorenni tvaryn. Bila Tserkva (in Ukrainian).
