CC BY
11
Лiтература
1. Петруня Ю.С. Маркетинг на ринку ocbíthíx послуг // Маркетинг в Укрш'ш. - 2004. -№ 1. - С. 124-129.
2. Белаш О.Ю. О маркетинговой деятельности в государственном вузе // Маркетинг в России и за рубежом. - 2006. - № 1. - С. 132-136.
3. Лазарев В.А. Конкурентоспособность вуза как объект управления : монография / В. А. Лазарев, С. А. Мохначев. - Макеевка : Изд-во "Пригородные вести", 2003. - 326 с.
Бобало О.Ю. Маркетинг в функционировании высших учебных заведений
Изложены основные задания маркетинга в функционировании высших учебных заведений. Аргументированно доказано, что маркетинг должен стать влиятельным фактором, который даст возможность поднять качественный уровень учебного и научного аспектов деятельности ВУЗов. Установлено, что маркетинг может стать влиятельным и вспомогательным фактором в роботе высших учебных заведений, который помогает поднять его на качественный уровень.
Bobalo O.Yu. Marketing is in functioning of higher educational establishments
Basic tasks marketing are expounded in functioning of higher educational establishments . It is argued well-proven that marketing must become an influential factor which will enable to heave up the high-quality level of educational and scientific aspects of activity of higher educational establishments. It is set that marketing can become an influential and auxiliary factor in the robot of higher educational establishments, which helps to heave up him on a high-quality level.
УДК 330.821 Acnip. О.А. Кривицька - Львiвський НУ iM. 1вана Франка
ВПЛИВ ЕКОНОМ1ЧНОГО Л1БЕРАЛ1ЗМУ НА СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК 1НДУСТР1АЛЬНО1 ЦИВ1Л1ЗАЦ11
Системно розглянуто взаемозв'язки мiж лiберальними економiчними теорiями, зокрема класичною економiчною школою, та становленням шдус^ального типу ви-робництва в умовах вшьного ринку на прикладi Велико!' Британп. За методолопчну основу використано системолопчну теорш еволюцшних змш Т. Парсона, у межах яко'1 розглянуто економiчнi, духовш, ментальш та шституцшш чинники.
Вступ. Дослщжуючи л1берально-економ1чну фшософда А. Смгга, П. Розанвалон [1] проводить думку, що щея економ1чно!' свободи у шот-ландського мислителя не взаемозумовлюеться з щеею шновацшного техноге-незу кашталютичного способу виробництва. З цим можна погодитися, ос-кшьки А. Смгг дшсно ставив перед собою дещо шш1 завдання: з'ясувати природу мехашзму, що перетворюе шдивщи-атоми у сощум та спрогнозувати перспективи розвитку такого суспшьства. Под1бним чином, в умовах ринко-во! трансформаци економжи щея вшьного ринку, за задумами реформатор1в, могла би 1мпламентуватися автоматично. Водночас трудношд трансформа-цшного перюду доводять все-таки необхщшсть врахування реально-вироб-ничих, зокрема технолопчних аспеклв процесу виробництва, що вказуе на актуальшсть проблематики нашого дослщження.
У вггчизнянш л1тератур1 технолопчно-шновацшний розвиток пере-важно висвгглюеться в контекст сучасност й проблеми переходу Укра'ни до
шновацшно-швестицшно! моделi економiчного розвитку. Водночас саме ста-новлення та генезис шдустрiально! цившзаци, шдустрiального способу ви-робництва розглянуто лише в кiлькох працях [2, 3] i поза увагою залишено зв'язок цих процесiв з лiберальними економiчними теорiями, що потребуе до-даткових дослiджень у цьому напрямку.
Постановка завдання. Метою дослщження, з огляду на сказане, е розкриття взаемозв'язюв теорш економiчного лiбералiзму з розвитком вироб-ничих економiчних систем, зокрема з !х технологiчним поступом й станов-ленням iндустрiального способу виробництва.
Виклад основного матерiалу. Свропейська iсторiя кiнця XVIII - початку XX ст. визначалася промисловим каппашзмом, що спирався на вико-ристання "неживо! сили", за висловом В. Мак-Нша [4, с. 983], та полггичною революцiею, яка мала шдмурiв,ям нове визначення прав та обов'язюв люди-ни. Цi двi головнi сили глибоко коренилися в минулому само! Свропи. Права людини полягають в тому, щоб стверджувати принцип свободи кожного без шкоди для iнших; при цьому право людини, свобода грунтуеться не на сто-сунках людини з людиною, а радше на вiдокремленнi людини вщ людини. Це - право такого вщокремлення, право iндивiда, обмеженого самим собою. Суспшьство твориться соцiально-економiчною системою iндивiдуальних потреб, котрi задовольняються через мережу ринкового обмшу. Полiтика у та-кiй моделi суспiльства - це лише мюце порядкування економiчними штереса-ми, спшьними для всiх громадян. Ринок - це "чудове узгодження iнтересу i справедливости, стверджував А. Смiт. Представницька форма правлшня зво-дить пол^ичш рiшення до економiчних iнтересiв, спшьних для рiзних членiв суспiльства, тобто, полггика зводиться до економiчного обмшу. У книзi V "Добробуту нацш" А. Смiт пише: "Кожна людина е власником уряду, i вона розглядае його як необхщну частину справ, якими вона займаеться. Вона дивиться на витрати i порiвнюе !х з вигодами; а понад усе людина не дотри-муеться звички, за якою слщ слшо йти за тими, кого в шших урядах звуть ль дерами" [5, с. 206]. Принцип "невидимо! руки" поширюеться на загальне ви-борче право, адже загальш вибори автоматично ведуть до консенсусних i од-ностайних рiшень, тому що !хня мета полягае в тому, щоб визначити цiну по-датку, фактично - ставку податку, i щоб ця цiна, як i всi iншi, обов'язково знайшла свою точку рiвноваги через "мехашзм полiтичного ринку" - ствер-джуе П. Розанвалон [1, с. 153]. Голосувати - це, по сут^ висловити попит на ринку податюв.
Таке тюне переплетення полiтики та економжи в теорi! лiбералiзму невипадкове. Полггичний лiбералiзм мiстить двi доктрини: утвердження прав людини, з одного боку, та утвердження ринкового суспшьства - з шшого. Тому немае шчого дивного, що у пол^ичнш сферi дiють унiверсальнi закони, що грунтуються на iде! реалiзацi! приватного iнтересу через механiзм обмшу. Таким чином, економiчний лiбералiзм являе собою полггичну реалiзацiю ще! суспшьства як ринку. Ринок не просто структуруе суспшьство, вш е способом i метою його розвитку, тобто, ринкове суспшьство - це динамiчна система, а якщо динамiчна, то, безумовно, еволюцiйна та прогресивна. А. Смгг
стверджував, що нацш утворюе багатство. Теоретики европейського лiбера-лiзму розумши нацш як прос^р вшьно! торгiвлi, обмежений розмахом подь лу працi, яким рухае соцiально-економiчна система потреб. Таким чином, бу-ржуазний менталiтет, спонукуваний лiберальною iдеологiею, до краю загос-трюе дуальну опозицiю "потреби-можливостi". Першим етапом подолання цього обмеження стали велик географiчнi вiдкриття, внаслiдок чого евро-пейцi опанували географiчний простiр планети та структуризували його вщ-повщно до сво!х економiчних iнтересiв, швелювавши iсторичну долю тубшь-них народiв, зробивши !х, за назвою пращ Е. Вульфа, "народами без ютори" [6]. 1дея вiльного ринку актуалiзувалася пiсля розпаду колонiально! системи, насамперед, шсля американсько! революцi!. "Головна причина розширення економiчно! дiяльностi в Сврош, в розумiннi ринкового каппашзму, - наго-лошуе П. Розанвалон - полягае в розривi мiж однорiднiстю культурного простору та рiзнорiднiстю полiтичного простору" [1, с. 121]. Суть розриву у культурному простору полягала в утилiзацi! буржуазно! протестантсько! ети-ки вiд догматизму католицько! теологi!, а рiзнорiднiсть поличного простору долалася засадничо-екуменiчною iдеею лiбералiзму, що являе його сакральну основу - щеею людсько! емансипацi!, незалежно вiд мiсця iндивiда у струк-турi простору iдентичностi.
Друга суперечшсть визрiла власне в межах економiчних вiдносин роз-подiлу. На цш суперечностi зосередили свою увагу рiкардiанцi, представники "економiчного романтизму", зрештою, вона стала предметною для марксис-Ще А. Смiт бачив перспективу конфлжту мiж нагромадженням i народо-населенням, рiкардiанцi вже !! констатували мiж прибутком i рентою, а сощ-алiсти - мiж кашталом i працею. I лише Ж.Б. Сей висував сумшвну, на перший погляд, тезу, що надвиробництво долаеться виробництвом. Пропоноваш способи подолання власне ще! суперечност не лише щеолопчно класифжува-ли полiтичну економш, а й зумовили хiд юторй до нашого часу. "Система природного порядку" знайшла вихщ через застосування техногенних шнова-цiй, через переорiентацiю частини ресурсiв на виробництво засобiв виробниц-тва, капiталiзацiю промисловостi i появу феномена iндустрiально! цивiлiзацi!.
Як слушно зауважуе В. Мак-Нш, у XIX ст. промисловий капiталiзм пройшов двi стадi! рубiж мiж якими прол^ у 70-тi роки. "Кожна мала певну технологiю, характернi оргашзацшш форми та iдеали. Перша стадiя найяс-кравiше виявилась у Великш Британi!, а друга була географiчно бiльш розми-тою, оскiльки i США, i Нiмеччина, а надто Нiмеччина, були першопрохщця-ми й зразками для на^дування" [4, с. 984].
Техшчш аспекти першого, британського етапу промислово! революцi! у переддень становлення iндустрiально! цивiлiзацi! В. Мак-Нш пiдсумовуе у двох словах - залiзо i вугiлля. Англiйцi традицшно використовували вугiлля як для промисловост^ так i для домашнього господарства. Ще 1712 р. Т. Ньюкомен використав вугшля як паливо для двигуна. Новаторство вико-ристання вугшля i залiза полягало в масштабах, в яких почали вживати щ ма-терiали: сталевi шпульки i десятки парових ткацьких верстатiв, сконцентро-ваних на бавовняних фабриках ранньо! вiкторiансько! Англi!, а в тдсумку
виготовлялися дешевшi та якiснiшi вироби, нiж т^ що !х отримували, вико-ристовуючи ручну працю. Майже такi ж радикальш змiни вiдбулися i в ш-ших традицiйних галузях - металурги, пол^рафи, зросла кiлькiсть нових професш, наприклад заводських або залiзничних iнженерiв. Аналiзуючи бри-танський iндустрiалiзм, деякi вченi (М. Вебер, В. Зомбарт та ш.) беруть до уваги таю метафiзичнi поняття як пуританська етика, нонконформютська свь домють i дух капiталiзму, якi були необхщними складниками для початку промислово! революци. Але реальною причиною шдустрiалiзащl В. Мак-Нiл все-таки вважае той факт, що Велика Бриташя була "щасливою власницею" покладiв вугiлля i залiзняку, трудових ресурсiв, що могли легко сприйняти новий порядок пращ, а також спиралася на винахщниюв i пiдприемцiв, якi прагнули розвивати новi ще1 та були здатними добувати грош^ аби вкладати !х у новi машини та види виробництва.
"Всеосяжна свобода вiдносин у структурi британського суспiльства, -наголошуе В. Мак-Нiл, - можливо, стимулювала виникнення новацiй i дала змогу Великш Британи посiсти чiльне мюце помiж iнших нацiй пiд час пер-шо! стади сучасного iндустрiалiзму" [4, с. 986]. Генезис ще1 свободи в ан-глiйському суспшьсга простежуеться пiсля лшвщаци парламентом абсолютизму Стюар^в у XVII ст. Реальне впровадження в економiчне життя лiбе-ральних iдей спричинили, передуЫм, наполеонiвськi вiйни, оскiльки, в умовах ре^заци надзавдань iз обмеженими наявними ресурсами, почали щнува-ти економiчнi новаци. Англiя у цих обставинах, користуючись термiнологiею А. Тойнбi [7], по-лiбералiстськи зреагувала на антропогенний виклик бона-партистського середовища. Якби не щ обставини, наголошуе В. Мак-Нш, то: "... в бшьш регламентованому суспiльствi енергiйнiший офiцiйний контроль приватно1 iнiцiативи та спекуляцiй на вшськових потребах перешкодив би такт швидкш трансформаци британсько1 промисловост^ яка мала мiсце напри-кшщ XVIII - на початку XIX ст." [4, с. 986].
Однак, аналiзуючи шституцшш новаци раннього промислового каш-талiзму, варто врахувати, що старi порядки британського суспiльства, хоч вони i змiнилися пiд впливом технiчних новацiй першо1 половини XIX ст., за-лишались консервативними за своею суттю. Припущення про взаемозв'язок мiж зростанням промисловостi й закладами i взаеминами, специфiчними для краш Заходу загалом, В. Мак-Нш вважае загальною помилкою як догматиюв-марксистiв, так i лiбералiв XIX ст. та консерваторiв XX ст. [4, с. 987]. Переко-нання, що установи британського типу спричинили iндустрiальну револю-цiю, пiдживлювали фшософи та економiсти-послiдовники А. Смiта, як створили ретельно розроблену i виразну теорiю, що показуе, як ращональш ди вь льно мислячих особистостей у процес купiвлi-продажу приводять до максимального задоволення людських потреб. I оскшьки британськ установи давали найширший простiр саме для такого особистого прагнення задовольнити приватний штерес, можна резюмувати, що надзвичайний промисловий прог-рес у Британи прямо зобов'язаний рацiональностi британських закошв у по-еднаннi з ринковою свободою особистость Ця британська фiлософiя вiльного ринку стала основоположною щеею лiберальноl щеологи в середиш XIX ст.,
хоча юторичт факти вже тодi не вщповщали такiй теори. Технологiя швидко випередила лiберальнi державнi структури, що ïï породили, та зреалiзувалася в абсолютно шших типах суспiльства, наприклад: шдус^аизащя Японiï, промисловий розвиток Нiмеччини шд iдеологiчним прапором iсторичноï школи, промисловий розвиток царсь^' Росiï, де лiберальнi традицiï були по-лiтично слабкими тощо.
Феномен британського iндустрiалiзму i зумовлююча його iдеологiя еко-номiчного лiбералiзму, яка його зумовила, на думку С. Удовика [9], мають таю юторичш передумови: знатна високоосвiчена, але бiдна аристократiя i3 прита-манним для не1' духом суперництва; оргашзований внутрiшнiй ринок iз моще-ними дорогами i мереживом комушкацш; бiржова торгiвля; фiнансова револю-щя; рацiоналiзацiя господарства i зникнення селянства; орieнтацiя на попит та промислова револющя; спецiалiзацiя, розподiл працi та вшьний обмiн.
Вiдчуття неповноцiнностi, яке виникло серед англiйськоï аристократп через ïï вщносну бiднiсть порiвняно з елггою континентальноï Свропи, тран-сформувалось у дух суперництва, i вже наприкшщ XV ст. в Англп з'явилася специфiчна верства торговцiв - шукачiв пригод, морських корсарiв Дрейка, Рейлi та iн. До наполеошвських вiйн французька економiка випереджувала англшську; ВНП Францiï бiльш як удвiчi перевищував ВНП Англiï: Фран-щя - 160 млн. фунтiв стерлшпв, Англiя - 68 млн. [8, с. 394]. Однак, еконо-мiчна полiтика Францiï, незважаючи на титатчт зусилля Ж.Б. Кольбера, за-лишалася в межах полiтичноï арифметики, використовуючи економжу як за-сiб державноï полiтики. У XVIII ст. Англiя стала нацiональним ринком iз щшьною структурою i будь-якi затримки на зовшшньому ринку, змiна одного прившейованого товару на iнший вже не могла ютотно вплинути на фун-кцiонування англiйського внутрiшнього ринку, який у той час не мав анало-пв у Сврош. У першiй чвертi XVIII ст. були здшснеш капiталовкладення, що збшьшили до 1160 миль судоплавну рiчкову мережу, зробивши бiльшу час-тину краши доступною для водних перевезень [8, с. 377]. Уся територiя Ан-глiï була органiзована шд склади, ринки, i тому товари, як з'являлися в Лондон^ майже одночасно продавалися в уЫх мiстах графств. Важливою запору-кою розвитку англшського капiталiзму стала бiржова торгiвля, де кушвля-продаж за зразками забезпечували практично безперервний обмш. Товарний ринок неможливий без фшансового. I хоча вже у XVIII ст. паперовий фшан-совий потж у Захiднiй Gвропi у 15 разiв перевищував обiг готiвки, заслуга англшщв полягала в тому, що вони винайшли механiзм державного боргу. Позика держави мала довготермшовий характер шд гарантовану парламентом щорiчну оплату, i з щею метою у 1694 р. було створено Англшський банк. У 1774 р. Пггт Молодший писав, що "школи англшська нащя, така сла-бка сама по не змогла б диктувати своï закони майже по всш Gвропi, не дом^шись цього своею комерщею, своею промисловютю та своïм кредитом, який юнуе тiльки в його паперах" [8, с. 337]. Ф. Бродель пише, що "величезне багатство Франци не взяло гору над штучним багатством Англи... Англiя впродовж багатьох роюв жила пiд бiльшою напругою, шж Францiя. Але саме ця напруга плекала генiй Альбiону" [8, с. 343]. Важливим чинником англо-
французько1' конкурентно: боротьби Ф. Бродель вважае анашз структури по-даткiв. "Прямий податок, що становив у Франци головну частину фокального тягаря, завше сприймався погано в полiтичному й адмшютративному планах i важко тддавався збiльшенню. В Англи ж саме непряме оподаткування вельми численних продуклв споживання (зокрема й масове споживання) ут-ворювало найбiльшу частку податку (70 % 1750-1780 рр.). Одначе ж такий непрямий податок менш помггний, його легше приховати в самих щнах... Нарештi, навггь якщо пристати на запропонований вище розрив мiж указани-ми обсягами ВНП (160 та 68 млн фунлв стерлтпв), спiввiдношення чисель-ност населення становило 1 до 3 на користь Франци, й Англiя цшком очевидно випереджала в гоншв за доходом на душу населення: 5 фунлв стерлтпв у Франци, 7,31 фунта в Англи. Рiзниця помiтна, хоч i не така велика." [8, с. 343].
До ктця XVIII ст. в Англи майже зник клас селян. Але це не означало занепаду сшьського господарства. Внаслщок скуповування дрiбних надшв вiдбувалося укрупнення господарств, що шдвишувало ефективнiсть землеко-ристування шляхом мехашзаци та рацiоналiзацiï, що потребувало вкладення капiталiв. До 1871 р. частка зайнятих у галузi сшьського господарства скоро-тилась до 14 %, а врожайтсть пшенищ зросла до 137 пудiв з десятини, в той час як у Франци - 78 пудiв, а Ростськт iмперiï - лише 42 пуди [9, с. 64]. Ре-оргатзащя аграрного сектора Британи структурно вплинула на iндустрiалiза-щю, забезпечивши промисловий сектор пропозицiею робочоï сили: спочатку у галузi суконного виробництва, а з часом - у сферi металообробггку, будiв-ництва залiзниць та машинобудування загалом. Технолопчний вибух супро-воджувався прискореним подшом працi та спецiалiзацiею, що забезпечило т-фраструктуру масового виробництва зршого капiталiзму.
Iндустрiальний успiх Англiï та стосунок до цих процеЫв теори лiбера-лiзму ми спробуемо пояснити, використавши системологiчну теорiю еволю-цтних змiн Т. Парсонса [10]. За Т. Парсонсом, сощальт системи - це систе-ми, якi формуються становищами та процесами соцiальноï взаемоди мiж дь ючими суб'ектами. Структуру сощальних систем можна аналiзувати, застосо-вуючи чотири типи незалежних змтних: цiнностi, норми, колективи i ролi [10, с. 18]. На сощальному рiвнi iнституцiоналiзованi цiннiснi зразки виступа-ють у виглядi "колективних уявлень" (за Е. Дюркгеймом), якi визначають ба-жаний тип соцiальноï системи. Цтшсть, як структурний компонент сощаль-но1' системи, це пiдсистема - вщтворення зразка або фiдуцiарна тдсистема. Аспект процесу розвитку передбачае генералiзацiю цiнностей. Основна фун-кцiя щнностей - вiдтворення зразка. Норми - структурний компонент сощ-ально1' системи, передбачае, як тдсистема, сощетальне ствтовариство; як аспект процесу розвитку - включення; як основна функщя - iнтеграцiю. Колек-тив - структурний компонент сощально1" системи, передбачае: як тдсистема полггику; як аспект процесу розвитку - диференщащю; як основна функщя -адаптащю [10, с. 24]. Шдсистема збереження i вщтворення зразка переважно стосуеться взаемоди суспшьства з культурною системою i через не1' - з ви-щою реальнiстю; всеосяжна або полггична пiдсистема - вiдносин з особистю-
ними системами шдивщв; адаптивна, або економiчна шдсистема - вiдносин з поведiнковим оргашзмом i, через нього, - з матерiальним свiтом. ^тегра-тивну шдсистему суспiльства Т. Парсонс називае сощетальним ствтовари-ством. Загальною функцiею сощетального спiвтовариства е возз'еднання сис-теми норм з колективною оргашзащею, що мае едшсть та внутрiшню лопку. Нормативний аспект системи Т. Парсонс, за М. Вебером, називае легггимним порядком. Нормативний порядок на сощетальному рiвнi оберiгае вiдносини вiд виродження у вшну всiх проти вЫх.
Пiдвищення адаптивно1' здатностi являе собою процес, внаслщок яко-го сощальш одиницi одержують можливiсть бiльшого вибору ресурЫв, звшь-няючись у своему функщонуванш вiд тих обмежень, як були властивi ïхнiм попередникам. Система, яка поглиблюе внутршню диференцiацiю та шдви-щуе сво1' адаптивнi здатност^ цим самим ускладнюеться i обов'язково зштов-хуеться з проблемами штеграци. У практицi вирiшення цiеï проблеми - вве-дення нових одиниць, структур i механiзмiв у нормативы межi соцiетального спiвтовариства. Соцiетальне сшвтовариство, таким чином, являе собою ос-новну зону iнтеграцiï нормативно:' та колективно1' структур, в якiй зосереджу-ються ключовi рольовi обов'язки та лояльност iндивiдiв.
Висновки. Iсторичний матерiал англiйськоï дiйсностi в епоху розвитку iндустрiалiзму та лiбералiзму, внаслщок застосування системологiчного методу, виглядатиме так. Етичною нормою британського, передуЫм, англшського сощетального ствтовариства, що забезпечувала iнтеграцiю через суспiльно-економiчний розвиток, була трудова аскеза, як наслщок пури-танського релiгiйного антропоцентричного свiтогляду, оскшьки заохочувала-ся помiрнiсть у споживанш надлишку продукту працi понад природну потребу, а надто - пристрасть до предме^в розкошь Ментальш механiзми, що зу-мовлювали трансформащю нагромадженого доходу у капiтал, розглядав М. Вебер у творi "Пуританська етика i дух капiталiзму" [11]. Цшшстю, що забезпечувала вщтворення зразка через трудову дiяльнiсть, була пуританська етика, яка стверджувала, що через щлеспрямоване трудове перевтiлення се-редовища людина уподiбнюеться до Бога. Диференщащя, як аспект процесу розвитку та функщя всеосяжностi у динамiчнiй структурi соцiуму реалiзува-лася через полггичну систему, що грунтувалася на правових вщносинах. Ви-могою було, щоб суддi та адвокати були незалежними професiйними юристами, здатними фахово обстоювати "громадянсью" права, передуЫм, право власностi, умови договорiв та позовiв. Континентальна правова система, на вщмшу вiд англiйськоï, опиралась на римське право з наголосом на "уштар-ну" владу держави. В Англи ж кожен атомiзований член суспшьства мав таранти правового захисту у процес оргашзаци i ведення власного бiзнесу. I, зрештою, шдвищення адаптацiйного потенцiалу, як аспекту процесу розвитку, забезпечувалось через економiчну дiяльнiсть. Диференцiацiя, значною мь рою через процеси знеземелення, сприяла атомiзацiï соцiуму, а чинником ш-теграцiï виступала економiчна дiяльнiсть, причому ключовою умовою шдви-щення адаптивного потенщалу краши загалом була вимога вiльноï торгiвлi. Чинником селекцiï диференцшованих iндивiдiв-атомiв, що забезпечував до-бiр кращих, була ринкова конкуренцiя.
Л1тература
1. Розанвалон П. Утопiчний капiталiзм. Iсторiя ще ринку / П. Розанвол. - К. : Вид. дiм "Киево-Могилянська академiям, 2006. - 246 с.
2. 1ндустр1альна економ1ка: теорiя, фiрма, репон / за заг. ред. Л.Х. Доленко. - М. : КП ОМД, 2002. - 316 с.
3. Лшднер Р. Пщприемщ i мiсто в УкраЫ, 1860-1914 рр.: iндустрiалiзацiя i сощальна комунiкацiя на Пiвднi Росшсько'1' iмперii / Райнер Лiнднер. - Кшв-Донецьк : Вид-во "Про-мiнь", 2008. - 496 с.
4. Мак-Нш В. Пщнесення Заходу. Iсторiя людського суспiльства / В. Мак-Нiл. - К. : Вид-во "Нка-Центр", 2002. - 1111 с.
5. Смгг А. Добробут нацш. Дослiдження про природу i причини добробуту нацш / Адам CMiT - К. : Вид-во "Port-Royal", 2001. - 590 с.
6. Вульф Е. Свропа i народи без юторп / Е. Вульф. - К. : Вид. дiм "Киево-Могилянська академiя", 2004. - 535 с.
7. Тойнби А.Дж. Постижение истории / А.Дж. Тойнби. - М. : Изд-во "Прогресс", 1991. - 736 с.
8. Бродель Ф. Матерiальна цившзащя, економша i капiталiзм, XV-XVIII ст. / Ф. Бродель. - Т. 3 : Час свгту. - К. : Вид-во "Основи", 1998. - 631 с.
9. Удовик С.Л. Глобализация: семиотические подходы / С.Л. Удовик. - М. : Изд-во "Рефл-бук". - К. : Вид-во "Ваклер", 2002. - 480 с.
10. Парсонс Т. Система современных обществ / Т. Парсонс : пер. с англ. Л. А. Седова и А. Д. Ковалева. / под ред. М.С. Ковалевой. - М. : Изд-во "Аспект Пресс", 1998. - 270 с.
11. Вебер М. Избранное: протестантская этика и дух капитализма / Макс Вебер, Ю.Н. Давыдов (сост.), М.И. Левина (пер.). - 2-е изд., [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во РОС-СПЭН, 2006. - 651 с.
Кривицкая О.А. Влияние экономического либерализма на становление и развитие индустриальной цивилизации
Системно рассмотрены взаимосвязи между либеральными экономическими теориями, в частности классической экономической школой, и становлением индустриального типа производства в условиях свободного рынка на примере Большой Британии. За методологическую основу использована системологическая теория эволюционных изменений Т. Парсона, в пределах которой рассмотрены экономические, духовные, ментальные и институционные факторы.
Kruvucka O.A. Impact of economic liberalism on development of industrial civilization
Correlation between liberal economics theories, in particular presented by classical economics school, and formation of industrial type production within free market is syste-mically covered. T. Person's theory of evolutional changes is used as methodological base and economical, moral, mental and institutional factors are considered within this approach.
УДК 94 (477) Проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук - Нащональний
дендрологiчний парк "Софйвка" - НД1НАН Украти
ПРОБЛЕМИ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ НА ЗЕМЛ1 В КОНТЕКСТ
НАУКИ I РЕЛ1Г11
Розглянуто термш життя людини на Землi як з наукових, л^ературних джерел, так i з Бiблii. Дано фшософський аналiз зашифровано'х' науково'х' шформацп з Бiблii i доведено, що природа з бюлопчного погляду надшно захищае здоров'я людини впродовж 120 роюв. Встановлено, що для здшснення людських мрш, так званого життя в "Золотому вод", необхщно створити такий штелектуальний потенщал людини i суспшьства, життеве кредо якого було б пдним не ревiзора будови структури суспшьства, укладеного вшами ствюнування, не реформатора, а провщника люд-ства з тисячол^я в тисячол^я.
