CC BY
17
- СТА Т Tí -
ЕКОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ
© Руденко С.С., Перепелиця 0.0. УДК 504 (477.85)
ВПЛИВ ЕДАФ1ЧНИХ ФАКТ0Р1В НА НАКОПИЧЕННЯ ФТ0РИД1В РОСЛИНАМИ ЛУЧНИХ Б10Т0П1В ЧЕРН1ВЕЦЬК01 0БЛАСТ1
Руденко С.С., Перепелиця О.О.
Черывецький нацюнальний уыверситет ¡мен1 Юр1я Федьковича, м. Черывц1 Буковинський державний медичний уыверситет, м. Черывц
Для большинства исследуемых видов общие зависимости влияния эдафических факторов на содержание фторидов в растениях не установлены. Среди 50 видов только Plantago lanceolata L. проявляет достоверную зависимость накопления фторидов от большинства из исследуемых эдафических факторов, в меньшей мере такую зависимость проявляют Artemisia vulgaris L., Rumex acetosa L., Agrimonia eupatoria L. и Verbascum thapsus L. Достоверные корреляционные зависимости от одного из исследуемых эдафических факторов проявляют 9 видов.
Ключевые слова: растения лучных биотопов, накопление фторидов, эдафические факторы
На сьогодн все бтьше значення набувають до-сл1дження акумуляцп х1м1чних елеменлв рослинами [1, 2, 4, 5, 9]. Ц досл1дження дозволяють з'ясувати характер взаемовщносин м1ж рослиннютю та середо-вищем у бюгеоценоз^ дають можливють здмснювати науково обфунтовану заголвлю рослинноТ сировини з високим вмютом бюгенних елеменлв, а також прово-дити Ыдикацю територм за видами-концентраторами.
Метою роботи було вивчення впливу едаф1чних фактор1в (кислотнють, сума вв1браних основ, гумус, фосфор, калм, азот) на накопичення фторид1в рослинами лучних бютотв ЧершвецькоТ областк
Матер1али та методи досл1дження Об'ектом досл1джень обрано рослини та грунт лучних бюценоз1в у межах 10 ф1зико-географ1чних райо-шв ЧерывецькоТ областк Досл1джуван1 дтянки видн ляли на вщсташ 10 км вщ пщприемств та населених пунклв i 3-5 км в1д центральних дор1г. Площа дтянок становила 100 м2.
Забiр рослин проводили за загальноприйнятими методиками. Види рослин визначали за «Определителем высших растений Украины» [8]. Проаналiзова-но 50 видiв рослин лучних бiоценозiв, що е представ-никами 21 родини. Вмют фторидiв у рослинах визна-
чали потенцюметричним методом iз фторидселекти-вним електродом ЭК-120101 [12].
Зразки грунту вщбирали в межах орного шару (020 см) за загальноприйнятою методикою [3]. Вмiст обмшних форм фторидiв у грунтi визначали потенцн ометричним методом з фторидселективним електро-дом [11]. Визначення обмшноТ кислотностi (рНкс|) проводили потенцюметричним методом, гiдролiтичноТ кислотностi (ГК) - методом Каппена, суми ввiбраних основ (СВО) - методом Каппена-Пльковща, гумусу -методом ТюрЫа, фосфору та калю - методом Юрса-нова, азоту - методом Корнфтда [10]. Результати опрацьованi з допомогою пакету програми «Statistica-7.0».
Результати та ix обговорення
Результати аналiзу свiдчать, що грунти ЧершвецькоТ област характеризуются значними коливаннями вмiсту фторидiв, що пояснюеться вiдмiнностями влас-тивостей до^джуваних зразкiв (табл. 1.)
Значний дiапазон коливань середнього вмiсту фторидiв у рiзних видiв рослин свiдчить (табл.2), що умови зростання та видова приналежнють рослин впливають на Тх накопичення.
Таблиця 1
Ф1зико-х1М1чн1 властивост/ грунту в досл/джених лучних ботопах Черн1вецько'1 облаетi
Мюце розм1щення лучного бютопу Вмют обмн них фтори-д1в, мг\кг рНкс1 ГК, мг-екв/100 г СВО, мг-екв/100 г Гумус, мг/1 кг грунту Р2О5, мг/1 кг грунту К2О, мг/1 кг грунту N2O5, мг/1 кг грунту
с. Турятка 0,93 6.1 1,13 8,2 3,2 47 178 98
с.Новоселиця 0,51 6,2 1,90 15,0 5,0 86 187 151
с.Гринячка 0,76 6,8 3,96 9,2 5,0 39 234 154
с.Росошани 0,82 6,3 1,43 18,9 5,1 120 247 155
с.Долиняни 3,99 6,4 0,81 22,8 4,0 39 182 140
с.Вашгавц1 1,52 5,2 4,92 7,2 3,3 12 90 147
с.Байраки 0,95 6,1 0,33 22,5 4,0 93 190 112
с.Нагоряни 4,72 7,4 0,30 23,8 5,1 206 195 115
с.Шурдин 1,43 4,4 3,63 8,5 2,2 233 58 129
с.Шетт 2,86 5,2 6,97 2,2 1,7 28 40 60
с.Репуженц1 0,96 5,4 3,19 3,0 1,3 18 48 109
с.Чорывка 0,77 5,0 2,80 7,7 2,1 39 167 105
Таблиця 2
Вм/ст фторид/в у рослинах лучних ботоп/в Черн/вецькоТ облаетi
№ з/п Назва виду Середнш вмют фторид1в, мг/кг сух.маси
Надземна частина
1. Achillea submillefolium L. 0,62±0,029
2. Agrimonia eupatoria L. 0,72±0,075
3. Artemisia absinthium L. 0,57±0,058
4. Artemisia annua L. 1,01±0,609
5. Artemisia austriaca Jacq. 0,39±0,006
6. Artemisia vulgaris L. 0,53±0,048
7. Astragalus glycyphyllos L. 1,69±0,523
8. Berteroa incana L.DC. 0,69±0,158
9. Bidens tripartita L. 1,76±0,180
10. Campanula persicifolia L. 1,78±0,685
11. Carlina cirsioirdes K. 1,66±0,301
12. Centaurea diffusa Lam. 0,98±0,148
13. Centaurea jacea L. 0,94±0,093
14. Chamaerion angustifolium (L.) Holub 1,25±0,058
15. Cichlorium intybus L. 0,63±0,030
16. Clinopodium vulgare L. 1,39±0,428
17. Coronilla varia L. 1,28±0,533
18. Daucus carota L. 0,64±0,055
19. Echium vulgare L. 1,77±0,097
20. Erigeron canadensis L. 0,86±0,150
21. Equisetum arvense L. 0,69±0,087
22. Eryngium campestre L. 1,58±0,696
23. Euphorbia cyparissias L. 1,30±0,106
24. Heracleum sibiricum L. 1,06±0,484
25. Hypericum perforatum L. 0,57±0,123
26. Lavatera thuringiaca L. 0,95±0,464
27. Leucanthemum vulgare Lam. 1,22±0,093
28. Linaria vulgaris Mill. 1,23±0,153
29. Lotus arvensis Pers. 1,61±0,199
30. Matricaria perforata Merat 0,44±0,077
31. Melilotus officinalis (L.) Pall 0,90±0,311
32. Mentha arvensis L. 0,51±0,043
33. Plantago lanceolata L. 2,69±0,805
34. Plantago major L. 0,72±0,053
35. Polygonum aviculare L. 1,03±0,149
36. Prunella vulgaris L. 0,55±0,069
37. Rorippa sylvestris (L.) 0,69±0,208
38. Rumex acetosa L. 1,50±0,261
39. Salvia verticillata L. 0,92±0,226
40. Scabiosa ochroleuca L. 0,94±0,213
41. Stachys germanica L. 0,45±0,155
42. Stachys palustris L. 0,60±0,079
43. Stenactis annua Nees 0,84±0,048
44. Taraxacum officinale Webb. Ex Wigg 0,86±0,017
45. Trifolium arvense L. 2,23±1,161
46. Trifolium pratense L. 1,13±0,053
47. Urtica urens L. 1,30±0,481
48. Verbascum thapsus L. 2,19±0,517
49. Verbena officinalis L. 0,35±0,085
50. Xanthium strumarium L. 1,03±0,222
Пщземна частина
1. Achillea submillefolium L. 1, 15±0,130
2. Agrimonia eupatoria L. 1,60±0,044
3. Artemisia absinthium L. 0,58±0,043
4. Artemisia austriaca Jacq. 1,30±0,197
5. Artemisia vulgaris L. 0,77±0,043
6. Bidens tripartita L. 1,46±0,174
7. Centaurea jacea L. 1,55±0,175
8. Chamaerion angustifolium (L.) Holub 2,98±0,111
9. Cichlorium intybus L. 0,68±0,068
10. Daucus carota L. 1,02±0,185
11. Echium vulgare L. 1,12±0,221
12. Eryngium campestre L. 0,55±0,220
13. Hypericum perforatum L. 0,37±0,117
14. Matricaria perforata Merat 0,54±0,014
15. Mentha arvensis L. 0,60±0,037
16. Plantago lanceolata L. 4,29±0,543
17. Plantago major L. 1,94±0,354
18. Polygonum aviculare L. 1,72±0,448
19. Rumex acetosa L. 1,54±0,089
20. Stachys germanica L. 1,53±0,601
21. Verbascum thapsus L. 2,01±1,068
22. Verbena officinalis L. 0,60±0,284
Для вивчення впливу xím¡4hhx властивостей грунту на вмют фторид1в у рослинах був застосований коре-ляцмний анап1з.
Результати анал1зу свщчать про неоднозначну залежнють накопичення фторид1в рослинами вщ сольо-вого рН (рНкс|), гщрол1тичноТ кислотност (ГК), суми вв1браних основ (СВО) грунту (табл.3).
3 35 досл1джуваних вид1в ттьки для 5 встановле-на достов1рна кореляцмна залежнють накопичення фторид1в в1д рНкс1. Серед них Urtica urens L. та Echium vulgare L., для надземноТ частини яких встановлена зворотня, а для Artemisia vulgaris L., Plantago lanceo-lata L. - пряма кореляцмна залежнють. Щодо корешв зворотню кореляцмну залежнють встановлено для Plantago lanceolata L. та Verbascum thapsus L.
Отже, незначна ктькють вид1в виявляе достов1рну залежнють акумуляцп фторид1в в1д рНкс1, i ттьки для Plantago lanceolata L. таку залежнють виявлено для надземноТ та пщземноТ частин.
Для одного виду - Plantago lanceolata L.(надземна частина) встановлено пряму кореляцю мiж вмютом фторидiв та ГК грунту. Для шших видiв достовiрних залежностей iз показником ГК не виявлено.
Встановлено зворотний достовiрний кореляцшний зв'язок мiж вмютом фторидiв та СВО грунту для надземноТ частини Artemisia absinthium L. та прямий -для Plantago lanceolata L. Для пщземноТ частини Ru-mex acetosa L. та Artemisia absinthium L. встановлено пряму кореляцю, для Verbascum thapsus L. - зворотню. Отже, лише 4 види характеризуються достовiр-ною залежнютю вмюту фторидiв вщ СВО грунту, серед яких ттьки в Artemisia absinthium L. ця залежнють виявлена i в пщземшй частиш, i в надземшй.
Вивчення залежност накопичення фторидiв вщ вмiсту в грунт гумусу та елементiв живлення вказуе
на видову специфку Тх поглинання рослинами. Aналiз результатiв свiдчить про достовiрну пряму кореляцм-ну залежнють щодо накопичення фторидiв надземною частиною Euphorbia cyparissias L. та Artemisia austriaca Jacq вщ вмюту гумусу в грунл. Для пщземноТ частини Centaurea jacea L., Matricaria perforata Merat, Rumex acetosa L. встановлено пряму достовiрну кореляцю, для Plantago lanceolata L. - зворотню. Отже, ттьки 6 видiв iз 35 до^джуваних виявляли залежнють мiж накопиченням фторидiв та вмютом гумусу в грунл.
Дослщження закономiрностей накопичення фто-ридiв рослинами вщ вмiсту фосфору в грунт засвщ-чило, що достовiрний прямий зв'язок мае мюце для надземноТ частини Agrimonia eupatoria L., Plantago lanceolata L., Chamaerion angustifolium (L.) Holub. та корешв Rumex acetosa L. Отже, у зазначених видiв при збтьшенш фосфору в грунт збтьшуеться вмiст фторидiв у рослинах.
Результати кореляцмного аналiзу залежностi накопичення фторидiв рослинами вiд вмюту калю у гру-нтi свщчать про достовiрну пряму залежнiсть для надземноТ частини Agrimonia eupatoria L. та пщземноТ частини Artemisia vulgaris L., зворотню - для надземноТ частини Plantago major L. Отже, лише 3 види з дослщжуваних виявляли достовiрну залежнють накопичення фторидiв вщ вмюту калю в грунтк
Вивчення залежносл мiж накопиченням фторидiв рослинами та вмютом в грунл азоту засвщчило до-стовiрну позитивну кореляцiю ттьки для 2 видiв -Stachys palustris L. (надземна) та Artemisia vulgaris L. (пщземна). Для цих видiв при збтьшенш вмюту азоту в грунл збтьшуеться концентра^я фторидiв у росли-hí.
Таблиця 3.
Коефщенти кореляцп м1ж вмстом фторид1в у рослинах та ф1зико-х1м1чними властивостями грунт'ш лучних 6iomonie
Черн1вецькоТ oбласmi
Назва виду pH ГК CBO Гумус p2o5 к,о n2o5
r I p r I p r I p r p r I p r I p r I p
Надземна частина
Achillea submillefolium P. -0,70 0,19 0,60 0,28 -0,46 0,44 -0,63 0,26 -0,76 0,14 -0,24 0,69 -0,68 0,21
Agrimonia eupatoria P. -0,23 0,77 0,63 0,37 0,47 0,53 0,18 0,82 0,97 0,03 0,98 0,03 0,63 0,37
Artemisia austriaca Jacq. 0,36 0,77 0,21 0,87 0,41 0,73 1,0 0,04 0,72 0,49 0,79 0,42 0,22 0,86
Artemisia absinthium P. -0,90 0,29 0,69 0,51 -1,0 0,03 -0,99 0,10 -1,0 0,06 -0,95 0,21 -0,85 0,36
Artemisia vulgaris P. 1,0 0,04 0,77 0,44 0,81 0,40 0,51 0,66 0,60 0,59 0,51 0,66 0,52 0,65
Berteroa incana L.DC. 0,01 0,99 -0,55 0,63 0,72 0,49 -0,91 0,28 -0,41 0,73 -0,51 0,66 -0,16 0,90
Bidens tripartita L. 0,97 0,16 0,84 0,36 0,68 0,52 0,98 0,14 0,58 0,61 0,68 0,52 0,98 0,12
Campanula persieifolia L. 0,99 0,08 -0,99 0,11 0,92 0,26 0,71 0,50 0,98 0,12 0,88 0,79 -0,56 0,62
Carlina cirsioirdes K. -0,13 0,92 0,21 0,87 0,10 0,94 0,12 0,93 0,74 0,47 0,19 0,88 0,83 0,38
Centaurea jacea L. -0,14 0,78 -0,34 0,51 0,51 0,30 -0,21 0,70 0,18 0,73 0,07 0,90 -0,29 0,58
Cichlorium intvbus L. -0,40 0,50 0,80 0,10 0,62 0,27 0,45 0,45 0,57 0,32 0,31 0,61 0,09 0,89
Chamaerion angustifolium (L.) -0,66 0,54 0,83 0,38 0,96 0,18 0,98 0,14 1,0 0,05 0,98 0,12 0,97 0,16
Coronilla varia P. 0,14 0,91 -0,57 0,61 0,79 0,42 -0,72 0,49 -0,90 0,28 0,11 0,93 -0,35 0,78
Daucus carota L. -0,12 0,88 0,01 0,99 0,61 0,39 0,26 0,74 0,54 0,46 0,34 0,66 0,38 0,62
Echium vulgare L. -1,0 0,05 0,51 0,65 -0,67 0,54 -0,91 0,28 -0,45 0,24 -0,07 0,96 0, 88 0,32
Erigeron canadensis L. 0,47 0,69 -0,24 0,84 -0,70 0,95 -0,13 0,92 -0,41 0,73 -0,16 0,90 -0,11 0,93
Ervngium campestre L. 0,08 0,95 -0,24 0,84 0,38 0,75 -0,36 0,67 -0,63 0,57 -0,49 0,68 0,34 0,78
Equisetum arx'ense L. -0,40 0,60 0,79 0,21 -0,88 0,12 -0,61 0,39 -0,71 0,30 -0,66 0,34 -0,48 0,52
Euphorbia cvparissias L. 0,42 0,73 0,56 0,62 0,99 0,10 1,0 0,03 0,86 0,35 0,51 0,66 0,15 0,91
Linaria vulgaris Mill. 0,77 0,08 0,65 0,17 0,67 0,15 0,30 0,57 0,41 0,42 0,20 0,70 0,34 0,51
Lotus an'ensis Pers. 0,85 0,15 -0,42 0,58 0,52 0,48 0,59 0,42 0,87 0,14 0,35 0,65 -0,44 0,56
Matricaria perforata Merat -0,35 0,65 0,17 0,83 0,08 0,92 0,21 0,79 0,41 0,59 0,71 0,29 0,28 0,72
Mentha an'ensis L. -0,18 0,82 0,36 0,64 0,61 0,39 0,44 0,56 0,48 0,52 0,14 0,86 0,56 0,44
Plantago lanceolata L. 0,95 0.05 -0,74 0,26 1,0 0,05 0,91 0,09 0,99 0,05 0,62 0,38 -0,14 0,86
Назва виду pH ГК CBO Гумус p2o5 к,о n2o5
Plantago major L. 0,53 1 0,47 -0,72 0,28 0,60 1 0,40 -0,92 0,08 -0,16 0,85 -0,97 0,03 0,54 1 0,46
Polygonum aviculare P. -0,27 0,73 0,34 0,66 -0,31 0,69 -0,04 0,96 -0,38 0,62 -0,25 0,75 0,16 0,84
Prunella xiilgaris P. -0,62 0,58 0,97 0,17 0,73 0,48 0,91 0,27 0,65 0,55 0,26 0,84 0,90 0,28
Rumex acetosa P. 0,56 0,62 -0,37 0,76 0,89 0,30 0,85 0,35 0,95 0,19 0,69 0,52 0,87 0,32
Stachys palustris P. 0,97 0,15 -0,92 0,26 0,88 0,32 0,95 0,20 0,92 0,26 0,53 0,65 1,0 0,01
Stenactis annua Nees -0,78 0,43 0,57 0,61 0,99 0,10 0,94 0,22 0,98 0,14 0,78 0,43 0,31 0,80
Trifolium arx'ense P. 0,56 0,62 0,97 0,15 0,92 0,26 0,92 0,26 1,0 0,07 0,95 0,21 0,95 0,20
Trifolium pratense P. -0,54 0,46 0,28 0,72 0,11 0,89 0,39 0,61 0,63 0,37 0,04 0,96 0,75 0,25
Urtica urens P. -1,0 0,01 0,95 0,21 -0,89 0,30 -0,98 0,13 -0,98 0,12 -0,99 0,08 -0,94 0,22
Verbascum thapsus P. -0,79 0,42 0,95 0,20 -0,87 0,32 -0,99 0,07 -0,69 0,51 -0,99 0,09 -0,95 0,20
Xanthium strumarium P. -0,72 0,49 0,39 0,75 0,98 0,11 0,99 0,09 0,91 0,28 0,59 0,60 0,63 0,56
Пщземна частина
Achillea submillefolium P. 0,26 0,83 -0,01 0,99 -0,30 0,81 -0,35 0,77 -0,61 0,58 -0,38 0,75 -0,33 0,79
Agrimonia eupatoria P. 0,92 0,08 0,54 0,46 -0,04 0,96 0,75 0,25 0,38 0,62 -0,14 0,86 0,76 0,24
Artemisia absinthium P. 0,99 0,10 0,19 0,88 1,0 0,05 0,71 0,49 0,26 0,84 0,39 0,75 0,91 0,27
Artemisia vulgaris P. -0,40 0,74 0,92 0,25 0,90 0,29 0,53 0,65 0,99 0,10 1,0 0,03 1,0 0,05
Bidens tripartita P. -0,01 0,99 0,74 0,47 0,88 0,31 0,46 0,70 0,64 0,56 0,53 0,65 0,44 0,71
Centaurea jacea P. 0,82 0,09 -0,51 0,38 0,76 0,14 0,98 0,01 0,75 0,14 0,86 0,06 0,42 0,48
Chamaerion angustifolium (P.) -0,93 0,24 0,99 0,08 -0,98 0,12 -0,97 0,16 -0,85 0,35 -0,96 0,18 -0,97 0,15
Cichlorium intvbus P. -0,12 0,92 -0,12 0,93 -0,54 0,64 -0,23 0,85 -0,53 0,65 -0,20 0,88 -0,85 0,35
Daucus carota P. 0,93 0,24 0,31 0,69 0,12 0,88 -0,31 0,69 -0,66 0,34 -0,44 0,56 0,70 0,30
Echium vulgare P. 0,95 0,20 -0,69 0,52 0,82 0,39 0,98 0,14 0,88 0,31 -0,15 0,90 -0,96 0,18
Matricaria perforata Merat 0,14 0,91 0,36 0,76 0,63 0,56 1,0 0,03 0,98 0,12 0,44 0,71 0,53 0,65
Mentha an'ensis P. -0,40 0,60 0,23 0,77 0,81 0,19 0,35 0,65 0,60 0,40 0,81 0,19 0,86 0,14
Plantago lanceolata P. -0,95 0,02 0,91 0,03 -0,80 0,10 -0,88 0,05 -0,77 0,13 -0,59 0,29 -0,36 0,56
Plantago major P. -0,04 0,97 0,91 0,28 0,11 0,93 0,44 0,71 -0,0 0,99 -0,43 0,72 0,41 0,73
Rumex acetosa P. 0,83 0,17 -0,49 0,51 0,96 0,04 0,98 0,02 0,98 0,02 0,91 0,09 0,70 0,30
Verbascum thapsus P. -1,0 0,05 0,97 0,16 -1,0 0,04 -0,89 0,30 -0,97 0,15 -0,90 0,28 -0,63 0,57
Отже, загалы-ii закономфност щодо впливу едафн линами Черывецыко'Т облает не встановленк Серед чних факторiв на накопичення фторидiв лучними рос- 50 дослдауваних видiв рослин ттыки Plantago lanceo-
lata L. виявляе достов1рну залежнють щодо накопичення фторид1в в1д бтьшосл з досл1джуваних едафн чних фактор1в, меншою м1рою таку залежнють вияв- 5. ляють таю види як Artemisia vulgaris L., Rumex acetosa L., Agrimonia eupatoria L. та Verbascum thapsus L. Водночас Plantago lanceolata L. характеризуемся ма-ксимальним середшм вмютом фторид1в як у надзем- 6 н1й, так i в пщземшй частиш. Достов1рш кореляцмш залежносл вiд одного з дослiджуваних едафiчних фа- 7. кторiв виявляють види Artemisia absinthium L., Artemisia austriaca Jacq., Echium vulgare L., Centaurea jacea L., Chamaerion angustifolium (L.) Holub, Matricaria g perforata Merat, Stachys palustris L., Urtica urens L., . Euphorbia cyparissias L., Plantago major L.
9
Л1тература
1. Алексеенко В.А. Распределение химических элементов как один из показателей экологического состояния геохимических систем // Известия Русского географическо- 10. го общества. - 2003. - Т. 135. - Вып. 1. - С. 28-45.
2. Антонов И.С., Градобоева Н.А. Фтор в почве и сопредельных средах в зоне влияния Саянского алюминиевого 11. завода. - Абакан, 1996. - 67-70 с.
3. Аринушкина Е.В. Руководство по химическому анализу почв. М.: Изд-во МГУ. -1970. -388 с. 12.
4. Башмаков Д.И., Лукаткин А.С. Эколого-физиологические аспекты аккумуляции тяжелых металлов цветковыми растениями // Биотехнология на рубеже двух тысячелетий: Материалы международной научной конференции,
Summary
THE INFLUENSE OF EDAFIC FACTORS ON THE FLUORIDE CONTENT OF THE PLANTS OF MEADOW BIOTOPES OF THE REGION CHERNIVCIY Rudenko S.S., Perepelicya O.O.
Key words: plants of meadow biotopes, fluoride accumulation, edaphic factors.
General dependences in the effect of edaphic factors on the fluoride content in plants haven't been established for most species under study. Among 50 species only Plantago lanceolata L. Shows a reliable dependence of fluoride accumulation upon the majority of the examined edaphic factors; Artemisia vulgaris L., Rumex acetosa L., Aprimonia eupatoria L. and Verbascum thapsus L. show such dependence in a less measure. Authentic correlative dependences upon one of the examined edaphic factors have been shown by 9 species. Chernivciy National university, Bukovina State Medicfk University, Chernivciy
Mamepian надшшов до редакци 18.05.07.
Саранск, 12-15 сент., 2001. - Саранск, 2001. - С. 216218.
Боев В.М., Лесцова Н.А., Амерзянова Н.М. Гигиеническая оценка содержания микроэлементов в питьевой воде и продуктах питания в системе социально-гигиенического мониторинга. - Пг. i сан. - 2002. -№ 5. -С. 71.
Гринкевич Н.И., Баландина И.А. Геохимическая экология лекарственных растений - новое направление в фармакогнозии. - 1981. -С. 17-19.
Лабораторний та польовий практикум з екологп /1.В.Бейко, В.М.Боголюбов, 1.Г.Вишенська,
Г.В.Вишневська / За ред. В.П. Замостяна i Я.П.Дщуха-Кшв: Фтосоцюцентр, 2000. - 216 с. Определитель высших растений Украины / Д.Н.Доброчаева, М.И.Котов, Ю.Н.Прокудин / За ред.. Ю.Н.Прокудина - К.: Наукова думка, 1999. -548 с. Попов А.И., Шпанько Д.Н. Влияние почвы на формирование элементного состава официнального сырья Vac-cinium myrtillus L. // Растительные ресурсы. - 1998. -Т.34, № 3. - С. 35-44.
Популяры методи аналiзу фунпв: Методичш рекомен-дацп до курсових i квалiфiкацiйних роб^ / Укладач Польчина С.М. -Чершвцк Рута, 2006. - 88с. Сергиенко Л.И. Методика определения подвижного фтора в почве. - Ппена i санiтарiя. - 1989. - № 12. - С. 53-54.
Сийрде А., Луйга П. Определение фторида в растениях при помощи фторид-селективного электрода // Изв. АН Эстонской ССР. -1978. -Т.27, №1. -С. 2-6.
