CC BY
11
VARIABILITY OF FLUORIDE CONTENT IN PLANTS OF MEADOW BIOTOPES IN CHERNIVETSKI REGION
Perepelitsa O.O.
ВАР1АБЕЛЬН1СТЬ ВМ1СТУ ФЛУОРИД1В У РОСЛИНАХ ЧЕРН1ВЕЦЬКО1 ОБЛАСТ1
ПЕРЕПЕЛИЦЯ О.О.
Буковинський державний медичний уыверситет
УДК 581:504(477.85)
ВАРИАБЕЛЬНОСТЬ СОДЕРЖАНИЯ ФТОРИДОВ В РАСТЕНИЯХ ЧЕРНОВИЦКОЙ ОБЛАСТИ Перепелица О.О. Растения лучных биотопов Черновицкой области характеризуются значительным варьированием содержания фторидов, что свидетельствует о влиянии экологических факторов на содержание фтора в растениях. Plantago lanceolata L. отличается максимально высоким коэффициентом вариации содержания фторидов в исследуемых частях растений.
Выделено 5 видов — Mentha arvensis L., Artemisia absinthium L., Artemisia vulgaris L., Chamаerion angustifolium L. и Cichlorium intybus L. — со стабильным содержанием фторидов во всех исследуемых экотопах.
ерывецька область розташо-вана на стику Схщноевро-пейськоУ р1внини й УкраУнсь-ких Карпат. У УУ межах можна виокремити три основы складов!: Прут-Днютровське ме-жир1ччя (Прут-Днютровська пщвищена люостепова ф1зи-ко-географ1чна територ1я), Передкарпаття (Прут-С1рет-ська п1двищена погорбована л1со-лучна область) i Карпати (ф1зико-географ1чн1 масиви Бескидських та Марамуреш-ських Карпат), що помiтно вiдрiзняються комплексом природних чинниюв i, вщпо-вiдно, характером Грунтового покриву [4]. На рiвнинi пере-важають сiрi лiсовi i темно-сь рi опiдзоленi Грунти (близько 55% рiвнинноУ частини), чор-ноземи опщзолет (близько 25%) i вилугованi, у долинах рiчок — дерново-лучнi i чор-ноземно-лучнi Грунти. У пе-редгiр'У домiнують сiрi лiсовi, дерново-пщзолист поверх-нево-оглеeнi Грунти, бiля пщшжжя гiр — буроземно-пiдзолистi сильно оглеет. У горах — бурi гiрсько-лiсовi Грунти (70%), на низькопр'У та улоговинах — дерновi буроземы (23%) [4]. Така рiзно-типнють Грунтiв може спричи-нити рiзний вмiст флуоридiв у Грунтах та зумовити вщмЫно-стi в акумуляцп флуору одна-ковим видом рослин. ^м того, рiзнi види рослин в одна-кових умовах юнування мо-жуть виявляти генетично де-термiновану вiдмiннiсть у по-глинаннi флуору. Попереднi нашi дослiдження встановили видову специфiку накопичен-ня флуоридiв рослинами луч-них бютотв ЧернiвецькоУ областi [5]. Кожний вид характеризуемся рiзним дiапа-зоном вмiсту флуоридiв, ана-лiз якого дасть змогу видiлити особливо чутливi до еколопч-
них чинниюв види. Тому метою роботи е оцшка варiа-бельностi вмюту флуоридiв у рослинах лучних бютотв Чер-нiвецькоУ областi
Матерiали та методи до-слiджень. Об'ектом досль дження обрано рослини лучних бютотв ЧершвецькоУ областi. Ландшафтнi дшянки видiляли на вiдстанi не менше 10 км вщ пiдприемств та насе-лених пунктiв i 3-5 км — вщ шосе. Площа кожноУ дiлянки — 100 м2.
Забiр рослин та Грунту про-вадили за загальноприйняти-ми методиками [1, 2]. Зiбрано 50 видiв рослин, представни-кiв 21 родини. Види рослин визначали за "Определителем высших растений Украины" [3]. Вмют флуоридiв у рослинах та Грунт визначали потенцюметричним методом iз флуоридселективним елек-тродом ЭК-120101 на юноме-рi типу И-160 [7, 8]. Коефщь ент варiацiУ вмiсту флуоридiв розраховували за допомогою програми "Microsoft Office Ex-cell-2003". Результати досль джень щодо вмюту флуоридiв у рослинах та коефщентв на-копичення флуоридiв рослинами лучних бютотв Черт-вецькоУ област викладено у попереднiх публiкацiях [5, 6].
Результати та Тх обгово-рення. Коефiцiенти варiацiУ вмiсту флуоридiв у дослщ-жених видах рослин наведено у таблицях1 та 2.
Серед 50 дослщжених видiв видшено 11, якi мали неста-бiльний вмiст флуоридiв i у надземнм, i у пiдземнiй части-нах (КВ понад 10%). Погли-нання флуоридiв цими видами прямо залежить вщ умов юнування. Вид Plantago lanceolata L. характеризуеться най-бшьшими коефiцiентами ва-рiацiУ у надземнiй та пщземнм
57*Е&Н
О
Таблиця 1
Коефiцieнти Bapia^i' BMicTy флуоридiв та 1нтенсивност1 накопичення 'Гх у надземнiй частинi рослин лучних бiотопiв Чершвецько'Г областi
частинах, як1 становлять вщ-пов1дно 224% та 171%. Менш1 коефщенти вар1ацп вмюту флуорид1в у надземн1й частин притаманн1 видам Trifolium arvense L. (197%) та Artemisia annua L. (147%). Значним ва-рюванням вм1сту флуорид1в у надземн1й та пщземнм частинах в1дзначаеться також вид Verbascum thapsus L. (109%). Найстабшьышим вм1стом флуорид1в у пщземнм частин1 вир1зняеться вид Matricaria perforata Merat, КВ вмюту флуорид1в якого становить 0,3%.
Анал1з коеф1ц1ент1в вар1ацп у надземн1й та пщземшй частинах серед дослщжених рослин дозволяе видтити лише 5 вид1в, а саме: Mentha arvensis L., Artemisia absinthium L., Artemisia vulgaris L., Chamаerion angustifolium L., Cichlorium intybus L., як1 ха-рактеризуються стабшьним вм1стом флуорид1в, оск1льки у надземнм i п1дземн1й частинах мають коефiцiент варiацii, менший вiд 10%. Ця група рослин мае низьку чутливють до екологiчних чинниюв.
Для оцiнки впливу еколопч-них факторiв на накопичення флуоридiв дослщженими рос-линами розраховували коефь ^ент варiацii iнтенсивнiсть накопичення (КВ1Н). 1нтенсив-нiсть накопичення розраховували як вщношення вмiсту флуоридiв у рослинах до вмь сту обмЫних форм флуоридiв у фунтк
КВ1Н<10 встановлено лише для 10 iз 50 дослiджених ви-дiв. Отже, для бшьшосл дослiджених видiв рослин еколопчы фактори вiдiграють суттеву роль у накопиченш флуоридiв.
Серед рослин зi стабiльним вмiстом флуоридiв види Artemisia absinthium L., Artemisia
№ з/ п laTUHCbKa Ha3Ba Bugy Коефщент Bapia^'i вмюту флуор^в, % Коефщент Bapia^i штенсивносп накопичення, %
1 Plantago lanceolata L. 224 23,4
2 Trifolium arvense L. 197 558
3 Artemisia annua L. 147 126
4 Verbascum thapsus L. 109 75,3
5 Lavatera thuringiaca L. 89,8 80,5
6 Heracleum sibiricum L. 89,0 3,30
7 Eryngium campestre L. 81,4 15,0
8 Xanthium strumarium L. 79,4 98,4
9 Urtica urens L. 69,2 1,70
10 Linaria vulgaris Mill. 68,5 23,0
11 Campanula persicifolia L. 64,9 23,8
12 Astragalus glycyphyllos L. 64,4 25,8
13 Erigeron canadensis L. 63,6 35,5
14 Clinopodium vulgare L. 52,9 39,0
15 Coronilla varia L. 47,1 16,3
16 Carlina cirsioirdes K. 44,5 111
17 Melilotus officinalis (L.)Pall 43,0 232
18 Rumex acetosa L. 40,8 116
19 Lotus arvensis Pers. 39,4 57,2
20 Polygonum aviculare L. 34,8 170
21 Centaurea jacea L. 33,2 35,8
22 Berteroa incana L.DC. 32,5 13,3
23 Rorippa sylvestris (L.) 25,4 41,7
24 Salvia verticillata L. 22,3 10,0
25 Stachys germanica L. 21,8 116
26 Matricaria perforata Merat 21,4 16,3
27 Prunella vulgaris L. 19,4 10,0
28 Stachys palustris L. 19,2 82,6
29 Scabiosa ochroleuca L. 19,1 54,4
30 Equisetum arvense L. 17,3 15,9
31 Bidens tripartita L. 16,7 66,4
32 Daucus carota L. 13,4 59,3
33 Agrimonia eupatoria L. 12,3 35,0
34 Hypericum perforatum L. 10,1 6,92
35 Centaurea diffusa Lam. 9,0 80,0
36 Trifolium pratense L. 9,0 46,7
37 Verbena officinalis L. 7,90 0,40
38 Euphorbia cyparissias L. 7,80 20,0
39 Achillea submillefolium L. 6,8 4,80
40 Cichlorium intybus L. 6,30 27,5
41 Plantago major L. 6,20 38,0
42 Mentha arvensis L. 5,80 10,3
43 Artemisia absinthium L. 5,50 3,68
44 Echium vulgare L. 4,80 154
45 Artemisia vulgaris L. 3,80 8,13
46 Leucanthemum vulgare Lam. 2,90 46,3
47 Chamaerion angustifolium (L.) Holub 2,50 17,8
48 Stenactis annua Nees 2,50 12,9
49 Taraxacum officinale Webb. Ex Wigg 0,14 109
50 Artemisia austriaca Jacq. 0,07 49,0
E&H*58
-Q-
vulgaris L. та Mentha arvensis L. мають коефiцieнти Bapiam'i КН до 10% в ycix дослiджених частинах, що свiдчить про npi-оритетнiсть бiологiчних чин-ниюв у накопиченнi ними флуоридiв. Коефщенти варiа-цп у надземнiй та пщземнм частинах Cichlorium intybus L. та Chamaerion angustifolium (L.) Holub свщчать про регу-ляцiю цими видами Ытенсив-ностi накопичення флуоридiв для пiдтримання ix сталого вмюту.
Серед решти рослин КВ1Н до 10% встановлено для надземноi частини Herac-leum sibiricum L., Achillea submillefolium L., Verbena officinalis L. та Urtica urens L. Для Hypericum perforatum L. низьку варiабельнiсть вия-влено в уЫх дослiджениx частинах, що свщчить про малу потребу цього виду у флуо-ридах.
VARIABILITY OF FLUORIDE CONTENT IN PLANTS OF MEADOW BIOTOPES IN CHERNIVETSKI REGION Perepelitsa O.O.
Plants of meadow biotopes are characterized by significant variations of fluoride content, testifying to the effect of ecological factors on the fluor content in plants. Plantago lanceolata L. differs by a maximum high coefficient of content variations in the parts of the plants under study. 5 species have been distinquished: Mentha arvensis L., Artemisia absinthium L., Artemisia vulgaris L., Chamaerion angustifolium L. and Cichlorium intybus L., which are characterized by a stable fluoride content in all the examined ecotopes.
Висновки
Отже, для бшьшост дослщ-жених b^Aíb лучних бютотв Чершвецько!' област харак-терне значне варювання вмь сту флуоридiв, що свщчить про вплив рiзних еколопчних чинниюв на bmíct флуору у рослинах. Plantago lanceolata L. вирiзняeться максимально високим коефщентом вар1ацй" у дослщжених частинах рослин. Низью коефМенти ва-рiацN е свщченням природних
Таблиця 2
Коефщенти варiацГГ BMicTy флуоридiв та накопичення флуоридiв у пiдземнiй частит рослин лучних бютотв Чершвецько'Г облает
№ з/п laTUHCbKa Ha3Ba Bugy КоефМент варiацii вмюту флуор^в, % КоефМент варiацii ¡нтенсивност1 накопичення, %
1 Plantago lanceolata L. 171 147
2 Verbascum thapsus L. 109 204
3 Stachys germanica L. 94,4 441
4 Rumex acetosa L. 71,8 154
5 Plantago major L. 58,1 233
6 Verbena officinalis L. 53,8 31,2
7 Centaurea jacea L. 48,9 92,8
8 Polygonum aviculare L. 46,2 98,5
9 Echium vulgare L. 39,1 22,9
10 Eryngium campestre L. 36,3 62,3
11 Daucus carota L. 30,6 99,0
12 Bidens tripartita L. 18,6 118
13 Hypericum perforatum L. 15,6 6,67
14 Achillea submillefolium L. 13,3 25,6
15 Artemisia austriaca Jacq. 12,1 255
16 Artemisia vulgaris L. 8,40 1,43
17 Artemisia absinthium L. 6,60 9,05
18 Cichlorium intybus L. 6,10 34,5
19 Mentha arvensis L. 3,80 8,0
20 Agrimonia eupatoria L. 1,90 64,1
21 Chamaerion angustifolium (L.) Holub 0,80 65,2
22 Matricaria perforata Merat 0,3 13,6
(фонових) концентрацiй флуо-ридiв. Видiлено 5 видiв, якi ха-рактеризуються стабiльним вмiстом флуоридiв в уах до-слiджених бiотопах.
Л1ТЕРАТУРА
1. Аринушкина Е.В. Руководство по химическому анализу почв. — М.: Изд-во МГУ, 1970.
- 388 с.
2. Лабораторний та польо-вий практикум з екологп / 1.В. Бейко, В.М. Боголюбов, 1.Г. Вишенська, Г.В. Вишнев-ська / За ред. В.П. Замостяна i Я.П. Дщуха — К.: Ф^осоцю-центр, 2000. — 216 с.
3. Определитель высших растений Украины / Д.Н. Добро-чаева, М.И. Котов, Ю.Н. Про-кудин / За ред. Ю.Н. Проку-дина. — К.: Наукова думка, 1999. — 548 с.
4. Руденко С.С., Дмитрук Ю.М. Аналiз просторових змЫ алю-мЫю у Грунтах природних областей Буковини // Науко-вий вiсник Черывецького унi-верситету: Зб. наук. пр. — 1998. — Вип. 38. — С. 44-63.
5. Руденко С.С., Перепели-ця О.О. Видова специфка накопичення фторидiв рослина-ми лучних бiоценозiв Черт-вецько! областi // Проблеми екологii та медицини. — 2006.
— № 5-6. — С. 25-28.
6. Руденко С.С., Перепе-лиця О.О. Вплив едафiчних факторiв на накопичення фто-ридiв рослинами лучних бютотв Чершвецько!' областi // Проблеми екологп та медицини. — 2007. — № 1-2. — С. 3-7.
7. Сийрде А., Луйга П. Определение фторида в растениях при помощи фторидселектив-ного электрода // Изв. АН Эстонской ССР. — 1978. — Т. 27, № 1. — С. 2-6.
8. Сергиенко Л.И. Методика определения подвижного фтора в почве // Ппена i сань тарiя. — 1989. — № 12. — С. 53-54.
59*Е&Н
О
