застосування iмуномодуляторiв амжсину, iмунофану i полiоксидонiю. Встановлено, що курсове уведення доксорубiцину в дозi 5 мг/кг призводить до рiзноспрямованих змiн активностi АДА i 5'-НК. При цьому найбiльш глибою змiни ферментативно'' активностi лiмфоцитiв проявляють себе пiсля 4-разового уведення цитостатика, а профшактичне застосування амiксину, iмунофану i полiоксидонiю зменшуе виразнiсть вказаних порушень. Показано, що iмуномодулятор полюксидонш найбiльш ефективно знижуе iндукованi доксорубщином порушення активностi АДА i 5'-НК, що вказуе на його бшьш потужнi мембранопротекторнi властивостi стосовно лiмфоцитiв.
Ключовi слова: доксорубiцин, iмунокорекцiя, актившсть мембранних ферментiв лiмфоцитiв.
Стаття надшшла 10.06.2014 р.
of a course of administration of doxorubicin and the prophylactic use of immunomodulators amixin, imunofan and polyoxidonium. Established that the course administration of doxorubicin at a dose of 5 mg / kg resulted in a multidirectional changes the activity of ADA and 5'-NK. The most pronounced changes in the enzymatic activity of lymphocytes develop after 4 single administration of cytostatic and prophylactic amixin, immunofan and polyoxidonium and reduces the severity of such violations. It is shown that immunomodulator polioxidonium most radically reduces doxorubicin-induced activity of ADA violations and 5'-NK lymphocytes, which indicates its more pronounced membrane-protective properties.
Key words: doxorubicin, immunotherapy, activity of lymphocytes' membrane enzymes.
Рецензент Бобирьов В.М.
ВПЛИВ АМШОГУАШДИНУ НА ПОКАЗНИКИ СИСТЕМИ ОКСИДУ АЗОТУ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ЦИРОЗ1 ПЕЧ1НКИ
Вивчали вплив амшогуашдину (10 мг/ кг i.m, 10 дшв) на показники системи оксиду азоту та морфолопчну структуру печшки при експериментальному цирозЦ викликаному тривали введенням тетрахлорметану. Встановлено, що розвиток циротичного ураження печшки, морфолопчно тдтвердженого наявшстю вираженого склерозу перипортальних полiв та формуванням псевдочасточок, супроводжуеться зниженням вмюту ендотелiальноï та наростанням шдуцибельно'' NO-синтази (iNOS), збшьшенням концентрацп стабшьного метабол^у оксиду азоту штрит-анюну в кровi та ïï зменшення у печшщ. Активацiя показникiв системи оксиду азоту супроводжуеться зростанням продукцп прозапальних цитоюшв IL-1 в, IL-6 та TNF-a. Застосування селективного iнгiбiтора iNOS амшогуашдину при цирозi призводить до зниження вмюту нiтрит-анiону та шдуцибельно'' NOS, як у кровi, так i у печшщ та зменшення вмюту TNF-a у кров^ Застосування препарату не призводить до значного покращення морфолопчного стану печiнки.
Ключов1 слова: амшогуашдин, оксид азоту, печшка, цироз.
Структурна перебудова органу та гшокс1я при цнроз1 печшки ведуть до порушення внутршньопечшково'' гемодинамши [1, 7]. Портальна гшертенз1я поступово призводить i до системних змш гемодинамши, до яких належать шдвищення частоти серцевих скорочень i серцевого ¡ндексу, а також зменшення системного судинного опору.
Вщомо, що у патогенез! цирозу печшки, а саме, порушень системно'' гемодинамши та розвитку метабол1чних порушень при данш патологи, провщну роль вщ1грае оксид азоту. Вченими Valance i Moncada (1991) було висунуто гшотезу про те, що гшерпродукщя NO при цироз1 печшки пов'язана з1 зростанням ендотоксеми, яка через систему цитоюшв стимулюе синтез оксиду азоту [14]. Результати шших дослщниюв засвщчили, що в умовах цирозу виникае зниження бюдоступност NO та наростання явищ органно'' вазоконстрикци, що веде до розвитку портально'' гшертензи при данш патологи [6, 13].
Метою роботи було вивчення рол1 системи оксиду азоту в патогенез1 циротичного ураження печшки нами було проведено дослщження впливу селективного шпб1тора синтезу NO амшогуашдину на стан системи оксиду азоту та структуру печшки при експериментальному цироз1, що викликаний тривалим введенням тетрахлорметану.
Матер1ал i методи дослщження. В експерименп використано 18 бших щур1в-самщв вагою вщ 220-300 г. Тварини перебували у в1вари ДВНЗ Тернопшьський державний медичний ушверситет 1м. 1.Я. Горбачевського МОЗ Укра'ни» з контрольованим температурним режимом, на стандартному рацюш з вшьним доступом до 'ж та води i 12-годинним циклом день-шч. Робота з тваринами виконувалась зпдно Свропейсько'' конвенци про гуманне ставлення до лабораторних тварин [3]. Цироз печшки моделювали за методикою, описаною Kurabe S. та ствав [10]. 50 % розчин тетрахлорметану вводили перорально дв1ч1 на тиждень протягом 3-х мюящв з розрахунку 2 мл на кг маси тварини. Амшогуашдин вводили щоденно повторно 1трапер1тонеально в доз1 10 мг/кг протягом протягом 10 дшв тсля заюнчення моделювання дослщу [9]. Контрольнш груш вводили вщповщний об'ем ¡зотошчного розчину. Декаштащю тварин проводили шд кетамшовим наркозом через 24 год тсля останнього введення засобу корекци.
© Олещук О.М., 2014
Оскшьки штрит-анюн та штрат-анюн е стабiльними метабол^ами оксиду азоту, за ïx кшьюстю можна робити висновок утворення оксиду азоту у тканинах оргашзму [5]. Вмют штрит-анiонiв у сироватщ кровi, гомогенатах печiнки та нирок визначали високоспецифiчним спектрофотометричним методом Грша за даними кольоровоï реакцiï з реактивом Грюа [8]. Вiдновлення штрапв до нiтритiв здiйснювали металiчним цинком в оцтовокислому розчиш. 1они N02- виявляли дiазореакцiею з реактивом Грiса, з наступним колориметричним визначенням [4]. Визначення експресiï в сироватцi кровi та печiнцi eNOS та iNOS проводили методом iмуноферментного аналiзу, використовуючи стандартнi набiри реактивiв адаптованi для щурiв «Enzyme-linked Immunosorbent Assay Kit for Rat Nitric Oxide Synthase 3, Endothelial (NOS3)», Uscn, Life Science Inc, E90868Ra та «Enzyme-linked Immunosorbent Assay Kit for Rat Nitric Oxide Synthase 2, Inducible (NOS2)», Uscn, Life Science Inc, E90837Ra. Визначення концентраци прозапальних цитоюшв у сироватцi кровi TNF-a, проводили методом iмуноферментного аналiзу, використовуючи стандартш набори реактивiв адаптованi для тварин «Enzyme-linked Immunosorbent Assay Kit for Tumor Necrosis Factor Alpha (TNF-a)», Uscn, Life Science Inc, E90133Ra, «Enzyme-linked Immunosorbent Assay Kit For Rat Interleukin 1 Beta (IL-1ß)», Uscn, Life Science Inc, E90563Ra, «Enzyme-linked Immunosorbent Assay Kit For Rat Interleukin 6 (IL-6)», Uscn, Life Science Inc, E90079Ra.
Для гютолопчного дослщження кусочки печшки фшсували в 10 % нейтральному розчиш формалшу та фiксаторi Лiллi, з наступною заливкою в парафiн. Отриманi на санному мiкротомi зрiзи фарбували гематоксилшом та еозином [2].
Для розрахунюв використовували комп'ютерну програму Microsoft Excel ХР (USA). Bd отримаш результати були обробленi методом варiацiйноï статистики з використанням однофакторного дисперсшного аналiзу ANOVA з допомогою програми Originpro 7.5. Змiни вважали достовiрними при р<0,05.
Результати дослщження та ïx обговорення. Свiтлооптичне вивчення мiкропрепаратiв пiдтвердило формування цирозу у тварин, яким моделювали, впродовж трьох мiсяцiв вводили тетрахлорметан.
При гютолопчному дослiдженнi тканини печiнки (рис. 1) виявлено, що структура печiнковоï часточки була порушеною. Трабекули гепетоцитiв були деформованими, cинусоïдальнi простори в одних дшянках - розширенi, в шших - вiдсутнi. Портальнi тракти розширеш за рахунок вираженого склерозу та лiмфо-гiстоцитарноï iнфiльтрацiï. В яких, у виглядi невеликих вогнищ, спостерiгались скупчення гепатоцитiв рiзноï форми iз вираженими рiзноформними ядрами, що можна розщнити як дiлянки компенсаторно!' регенерацiï у виглядi псевдочасточок. Стiнки судин склерозоваш та гiалiнiзованi.
Гепатоцити печiнковиx часточок були рiзнi за формою, окремi iз них не мiстили ядер, в шших - ядра були iз рiзко вираженими явищами апоптозу. Поряд вiзуалiзувалися клiтини печiнки iз явищами компенсаторноï гiпертрофiï. Центролобулярно спостер^алася помiрна бiлкова та пилевидна жирова дистрофiя. Це все вiдбувалося на rai зменшення вмiсту нiтрит анюну в печiнцi на 24,9 %, та його наростання у сироватщ кровi зростав на в 3 рази. Рiвень NO3- у кровi зростав на 23,5 %, а у печшщ не змiнювався вщносно контролю (табл. 1).
1муноферментним методом встановлено, що у вмют ендотелiальноï форми NO-синтази у печiнцi та кровi знижувався на 38,8 та 58,6 %, iндуцибельноï ферми ферменту NOS зростав у 2,5 та 4,1 рази вщповщно (табл. 2). Активащя iNOS може бути спричинена зростанням продукцiï прозапальних цитокiнiв IL-1ß, IL-6 та TNF-a, рiвень яких при цирозi перевищував контрольнi показники в 4,0; 4,1 та 5,8 рази (рис. 2).
Блокування iNOS шляхом введення амшогуашдину при цирозi в цiлому призводило до зниження вмiсту стабiльниx метаболiтiв оксиду азоту.
Таблиця 1
Bmïct нiтрит- та мтрат-амону при цнроз1 печiнки (М±т)_
Серiя дослiду Показник
кров печiнка
NO2-, мкмоль/л NO3", мкмоль/л NO2", мкмоль/кг NO3", мкмоль/кг
Контроль 1,23±0,06 10,02±0,11 2,20±0,15 8,75±0,26
Цироз 3,68±0,13 р<0,001 12,38±0,23 р<0,001 1,65±0,07 р<0,05 8,18±0,10 р>0,05
Цироз + амшогуашдин 2,57±0,12 р<0,001 р1<0,001 6,87±0,07 р<0,001 р1<0,001 0,98±0,01 р<0,001 р1<0,001 8,90±0,19 р>0,05 р1<0,05
Примiтки. У цiй i наступних таблицях вiрогiднiсть вiдмiнностi вщносно: р - контролю; pi - групи тварин з цирозом.
Таблиця 2
Вмкт eNOS та iNOS при цироз печiнки (M±m)
СерДя дослщу сироватка кровД печшка
eNOS, од./мл iNOS, нг/мл eNOS, од./мл (1 мл - 1 х 106 клДтин) iNOS, нг/мл (1 мл - 1 х 106 клДтин)
Контроль 2,24±0,14 15,73±0,79 7,95±0,60 2,35±0,28
Цироз 0,93±0,10 р<0,001 64,47±5,10 р<0,001 4,87±0,24 р<0,001 5,76±0,20 р<0,001
Цироз + амшогуашдин 1,03±0,10 р<0,001 р1>0,1 22,93±1,08 р<0,01 р1<0,001 4,83±0,22 р<0,01 р1>0,1 1,75±0,10 р<0,05 р1<0,001
600 500 400 300 200 100 0
□ контроль
□ цироз
IL-1 beta
IL-6
TNF-alfA
Рис. 2 Змши рДвня прозапальних цитокiнiв при цирозi печiнки. Примiтка. * - вДрогщшсть вiдмiнностi у порiвняннi з контролем.
Так piBeHb NO2- за препарату зменшувався: у сиpоватцi - на 30,3 %; у печшщ - на 40,5 %. При введенш амшогуашдину piвeнь NO3- у сироватщ кpовi знижувався на 44,5 %, а у печшщ вмют незначно зростав (на 8,8 %), що може бути зумовлене порушенням нiтpитpeдуктазного балансу при блокуванш ферментативного синтезу оксиду азоту на фош цирозу [13].
ДослДджуваний препарат вipогiдно не змшював концeнтpацiю ендотелдально! NO-синтази при циpозi як у кpовi, так i у пeчiнцi у поpiвняннi з групою тварин без корекци. Вмют Дндуцибельно! iзофоpми ферменту за введення амшогуашдину знижувався у кровд на 64,4 %; у печшщ на 69,6 % (табл. 2). За введення амшогуанщину концентращя TNF-a була нижчою за аналопчний показник групи тварин без корекци на 17,0 % та спостерпалася тенденщя до зниження концентрацн IL-1P (р>0,1); IL-6 (р>0,05) (табл. 3).
Таблиця 3
Вмют циток1н1в у сироватцi кров1 за введення блокаторiв NOS при цирозi печiнки (M±m)
СерДя дослщу
IL-1 в
IL-6
TNF-a
пг/мл
Контроль
1,52±0,41
5,25±0,40
5,25±0,40
Цироз
6,12±0,27 р<0,001
21,83±2,15 р<0,001
30,25±1,15 р<0,001
Цироз + амшогуашдин
5,79±0,17 р<0,001 р1>0,1
19,92±1,19 р<0,001 pi>0,05
25,11±1,67 р<0,001 р1<0,05
При гютолопчному дослiдженнi тканини печiнки тварин, яким вводили амшогуашдин на фош цирозу нами виявлено (рис. 3), що балкова структура печшково! часточки була порушеною. Синусо1ди були збереженими частково. На окремих дшянках вони були розширеними та мiстили незначну кiлькiсть макрофагiв. Портальнi тракти склерозоваш, iз явищами гiалiнозу, густо шфшьтроваш лiмфо- i гiстiоцитами. Центральнi вени i судини портальних трактiв були виражеш слабо. В окремих донках зустрiчались гострi розлади кровообiгу. В гепатоцитах переважно центролобулярних вiддiлiв виявлялась бiлкова гiалiново-крапельна дистрофiя, яка мюцями переходила у некроз клiтин. Про це свщчило вiдсутнiсть ядер у останшх. По периферн часточки переважали клiтини великих розмiрiв, неправильно! форми iз великими гiперхромними ядрами, що свщчило про компенсаторну гiпертрофiю гепатоципв та посилену регенерацiю, що при частково збереженш структурнiй оргашзаци часточки може сприяти вiдновленню функщонально! активност даних клiтин.
Рис. 1 Пстолопчна структура печшково!' часточки при Рис. 3 Дистофiчно-некротичнi змши центролобулярно!' зони,
сформованому цирозi печiнки. Поля перипортального склерозу ознаки регенераторних процес1в на периферп при сформованому та формування псевдочасточок. Заб. г. - е. x160. цирозi печiнки та з використанням амшогуашдину. Заб. г. - е. х 160.
За введення селективного блокатора iNOS амшогуашдину, пор1вняно 1з пстолопчною картиною печшки тварин без корекцп, з'являються ознаки регенерацп в перипортальних зонах печшково'1 часточки, однак не залишаються виражеш Дистоф1чно-некротичн1 змши центролобулярно'1 зони. Нами встановлено, що блокування iNOS шляхом введення амшогуашдину при цироз1 в цшому призводить до зниження вмюту стабшьних метаболтв оксиду азоту, що може бути зумовлено порушенням штритредуктазного балансу при блокуванш ферментативного синтезу оксиду азоту на фош цирозу [11].
Амшогуандин в1рог1дно не зм1нював концентращю ендотел1ально'1 NO-синтази та зменшував вмют шдуцибельно'1 NOS, що призвело до зниження вмюту стабшьних метаболтв оксиду азоту при експериментальному цироз1 як у кровц так i у печшщ. Зниження концентрацп TNF-a, на фош введення амiногуанiдину при цироз^ вказуе на роль системи оксиду азоту в регуляцп даного полшептидного цитокiну, що узгоджуеться з даними лггератури [12].
Результати наших дослщжень вказують, що iнгiбування утворення iNOS-iндукованого синтезу оксиду азоту за допомогою амiногуанiдину не призводить до покращення морфологiчного стану печiнки, що опосередковано свщчить про адаптацiйну роль в умовах цирозу.
1. Циротичне ураження печшки, яке морфологiчно пщтверджене наявнiстю вираженого склерозу перипортальних полiв та формуванням псевдочасточок, супроводжуеться зниженням BMiCTy ендотелiальноï та наростанням iндyцибельноï NO-синтази, збшьшенням концентрацп стабшьного метаболгту оксиду азоту нiтрит-анiонy в кровi та ïï зменшення у печшщ. Активац1я показникiв системи оксиду азоту супроводжуеться зростанням продукцп прозапальних цитоюшв IL-ip, IL-6 та TNF-a.
2. Застосування селективного iнгiбiтора iNOS амшогуашдину при цирозi призводить до зниження вмюту нiтрит-анiонy та iндyцибельноï NOS, як у кров^ так i у печшщ та зменшення вмюту TNF-a у кров^ 1нпбування утворення iNOS-iндyкованого синтезу оксиду азоту не призводить до значного покращення морфолопчного стану печшки, що може свщчити при адаптацшну його роль в умовах цирозу.
1.Безбородкина Н. Н. Морфометрия митохондриального аппарата гепатоцитов нормальной и цирротически измененной печени крыс / Н. Н. Безбородкина, С. В. Оковитый, М. В. Кудрявцева [и др.] / Цитология. - 2008. - Т. 50, № 3. - С. 228-236.
2. Волкова О. В. Основы гистологии с гистологической техникой / О. В. Волкова, Ю. К. Елецкий // - М.: Медицина, - 1982. - 304 с.
З.Загальш етичш принципи експерименив на тваринах // Ендокринолопя. - 2003. - Т.8, № 1. - С. 142-145.
4. Кшелик I. О. Особливос^ визначення штра^в та штрилв у кровi хворих на вiруснi гепатити та жовтянищ шшо! етюлогп / I. О. Кiселик, М. Д. Луцик, Л. Ю. Шевченко // Лаб. дiагностика. - 2001. - №3. - С. 43-45.
5. Орлова Е. А. Анализ нитритов и нитратов в ткани при экспериментальной острой почечной недостаточности / Е. А. Орлова // Украшський журнал ектремально! медицини iм. Г.О. Можаева. - 2002. - Т. 3, № 1. - С. 79-82.
6. Русин В. I. Корекщя ендотелiальноl дисфункцп у хворих на цироз печшки / В. I. Русин, С. С. ^рчак, О. I. Петричко [та ш.] // Укр. журн. хiрургil. - 2011. - № 2 (11). - С. 9-13.
7.Скрипник I. М. Алкогольна хвороба печшки: сучасний погляд / I. М. Скрипник // Внутршня медицина. - 2007. - № 3(3). -С. 25-29.
8.Green I. C. Analisis of nitrate, nitrite and [15N] nitrate in biological fluids / I. C. Green, A. W. Davie, J. Golawski [et al.] // Anal. biochem. - 1982. - Vol. 126, № 1. - Р. 131-138.
9.Isobe M. Beneficial effects of inducible nitric oxide synthase inhibitor on reperfusion injury in pig liver / M. Isobe, T. Katsuramaki, K. Hirata [et al.] // Transplantation. - 1999. - Vol. 68, № 6. - P. 803-813.
10. Kurabe S. Systemic histopathology of rats with CCl4-induced hepatic cirrhosis / S. Kurabe, N. Shimazu, M. Inagaki // Laboratory Animals - 1991. - Vol. 25. - P. 21-25.
11. Kirkali G. Nitric oxide in chronic liver disease / G. Kirkali, S. Gezer, N. Umur [et al.] // Turk J Med Sc. - 2000. - Vol. 30. - P. 511-515.
12. Rasaratnam B. Nitric oxide and the hyperdynamic circulation in cirrhosis / B. Rasaratnam, N. Connelly, J. Chin-Dusting // Clinical Science - 2004. - Vol. 107. - P. 425-434.
13. Sarela A. I. Hepatic and splanchnic nitric oxide activity in patients with cirrhosis / A. I. Sarela, F. M. Mihaimeed, J. J. Batten [et al.] // // Gut. - 1999. - Vol. 44. - P. 749-753.
14. Vanin A. F. The source of non-heme iron that binds nitric oxide in cultivated macrophages / A. F. Vanin, G. B. Men'shikov, I. A. Moroz // Biochim. Biophys. Acta. - 1992. - Vol. 1135, № 3. - P. 275-279.
ВЛИЯНИЕ АМИНОГУАНИДИНА НА ПОКАЗАТЕЛИ СИСТЕМЫ ОКСИДА АЗОТА ПРИ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМ ЦИРРОЗЕ ПЕЧЕНИ Олещук О.М.
Изучали влияние аминогуанидина (10 мг / кг и.п., 10 дней) на показатели оксида азота и морфологическую структуру печени при экспериментальном циррозе, вызванном продолжительным введением тетрахлорметана. Установлено, что развитие цирротического поражения печени, морфологически подтвержденного наличием выраженного склероза перипоральных полей и формированием псевдодолек, сопровождается снижением содержания эндотелиальной и нарастанием индуцибельной NO-синтазы (iNOS), увеличением концентрации стабильного метаболита оксида азота нитрит-аниона в крови и его уменьшение в печени. Активация показателей системы оксида азота сопровождается ростом продукции провоспалительных цитокинов IL-1 в, IL-6 и TNF-a. Применение селективного ингибитора iNOS аминогуанидина при циррозе приводит к снижению содержания нитрит-аниона и индуцибельной NOS, как в крови, так и в печени и уменьшение содержания TNF-a в крови. Применение препарата не приводит к значительному улучшению морфологического состояния печени.
Ключевые слова: аминогуанидин, оксид азота, печень, цирроз.
Стаття надшшла 04.06.2014 р. УДК 612.017:616.395 - 092.9:615.24
INFLUENCE OF AMINOGUANIDINE ON STATE OF NITRIC OXIDE'S SYSTEM AT EXPERIMENTAL LIVER CIRRHOSIS Oleshchuk O.M.
The influence of aminoguanidine (10 mg / kg i.p., 10 days) on nitric oxide system and morphological structure of the liver in experimental cirrhosis caused by prolonged administration CCl4. It was established that the development of cirrhotic liver injury, confirmed by the presence of morphologically pronounced sclerosis periportal fields and formation dysplastic regenerative nodules are accompanied by a decrease in the content of endothelial and increase inducible NO- synthase (iNOS), an increase in the concentration of stable nitric oxide metabolites nitrite anion levels in blood and a decrease in the liver. Activation indices of nitric oxide are accompanied by increased production of proinflammatory cytokines IL-1 в, IL- 6 and TNF-a. The usage of selective iNOS inhibitor aminoguanidine in case of cirrhosis leads to reduction of nitrite anion and inducible NOS, both in blood and in liver and reduction of TNF-a in blood. Use of the drug does not lead to a significant improvement in the morphological state of the liver.
Key words: aminoguanidine, nitric oxide, liver,
cirrhosis.
Рецензент Запорожець Т.М.
ОСОБЛИВОСТ1 1МУНОТРОПНО1 АКТИВНОСТ1 ЗНЕБОЛЮЮЧИХ ЗАСОБ1В ПРИ ВТОРИННОМУ 1МУНОДЕФ1ЦИТ1 В ЕКСПЕРИМЕНТ1
Вщомо, що вшборон о^м мюцевоанестезуючо!, спазмол^ично! та антиарит]шчно1 дп, мае також iмуномодулюючу дш. Саме тому актуальным було дослщити та порiвняти його iмунотропну актившсть на бших нелшшних мишах та мишах лшп СВА зi змодельованим вторинним iмунодефiцитом. Дослщження проведет на експериментальних моделях iз застосуванням iмунодепресантiв, зокрема циклофосфану, який виступае шпб1тором антитшопродукцп у мишей, iмунiзованих Т-залежним антигеном - еритроцитами барана.
Результати дослщження показали, що введення вшборону мишам лшп СВА з шдукованою iмунологiчною недостатшстю викликае статистично достовiрне зростання юлькосп антитшопродукуючих кл™н селезшки. Вшборон на фош дп циклофосфану приводить до зменшення iмуносупресивного впливу останнього на гуморальну iмунну вщповщь.
Ключовi слова: вшборон, iмунотропна актившсть, модель вторинного iмунодефiциту.
Характерною особливютю iмунно! системи е неоднакова чутливють !! ланок до одного i того ж фактору. Ц вщмшносп обумовлеш значною структурно-метаболiчною гетерогеншстю iмунно! системи, а також суттевою складшстю взаемоди окремих !! компоненпв [1, 2, 8, 10].
Неспецифiчний iмунiтет забезпечуе повноцшний захист оргашзму вщ шюдливих факторiв навколишнього середовища. Фагоцитоз виступае одним iз показниюв резистентносп оргашзму, здшснюе його неспецифiчний захист вщ чужорщних агенпв за рахунок дiяльностi фагоцитуючих кттин (макрофапв та полiморфноядерних лiмфоцитiв). Дефщит неспецифiчних факторiв iмунiтету (системи комплементу, фагоцитозу) призводить до порушення механiзму природньо! резистентностi, що проявляеться у виглядi пiдвищено! частоти шфекцш, якi викликаються умовно-потогенними мшрооргашзмами, недостатнiстю ефекторних антимiкробних реакцiй набутого iмунiтету, пiдвищенням частоти виникнення пухлин [1, 2, 8, 10].
© Поета О.М., Коваленко О.Ю. та тт., 2014