CC BY
17
— Целесообразно введение в законодательство понятий «Интернет-доходы» и «фрилансер», которое позволит учесть особенности деятельности в данной сфере при ее налогообложении.
Список использованных источников
1. Социальное положение и уровень жизни в Республике Беларусь: статистический сборник / Национальный статистический комитет Республики Беларусь; [редкол.: И.В. Медведева (пред.) и др.]. — Минск, 2016. — 386 с.
2. Официальный сайт Министерства по налогам и сборам Республики Беларусь [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.nalog.gov.by/ru/ confer/ view/nalogovaja-sistema-belarusi-tekuschee-sostojanie-i-perspektivy-20411. - Дата доступа: 18.07.2016.
3. Национальные счета — годовые данные [Электронный ресурс] / Национальный статистический комитет Республики Беларусь. - Режим доступа: http://www.belstat.gov.by/ofitsialnaya-statistika/mak-roekonomika-i-okruzhayushchaya-sreda/natsionalnye-scheta/godovye-dannye_11. - Дата доступа: 19.07.2016.
4. Мандрусов, Е. Развитие рынка Форекс в Беларуси [The development of the Forex market in Belarus] / Е. Мандрусов, Ж. Кулакова // Банковский вестник. - 2015. - №8. - С. 44-47.
5. Титова Ю. Среднемесячный оборот рынка Forex превысил вклады Сбербанка в два раза [Average Forex market turnover exceeded Sberbank deposits twice]/ Ю. Титова // РБК [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.rbc.ru/finances/23/03/20l6/56f15a1a 9a7947842d89217a. - Дата доступа: 21.07.2016.
6. Рынок ценных бумаг и товарный рынок [Электронный ресурс]. / Центральный банк Российской Федерации. - Режим доступа: http://www.cbr.ru/ finmarkets/ ?PrtId=sv_secur. - Дата доступа: 24.07.2016.
7. Официальный сайт статистической службы Европейского союза [Электронный ресурс]. -Режим доступа: http://ec.europa.eu/eurostat. - Дата доступа: 23.07.2016.
8. International standard classification of occupations: ISC0-08 / International Labour Office. — Geneva: ILO, 2012. — 433 p.
С. I. Гриценко
д-р екон. наук
ДВНЗ «Приазовський державный техтчний утверситет», м. Мар1уполь
МОЖЛИВОСТ1 МАРКЕТИНГУ ТА ЛОГ1СТИКИ В СТАЛОМУ РОЗВИТКУ РЕГЮН1В УКРА1НИ
Постановка проблеми. Вщродження та сталий розвиток регюшв залежать вщ конкурентних переваг рацюнального використання ресуретв в к взаемодп з довкшлям для задоволення потреб сучасноси за умови, що вони не ставитимуть тд загрозу здатшсть майбутнгх поколшь задовольняти сво! потреби. До пи-тання конкурентоспроможних переваг кра!н через призму конкуренцп, як важливо! рушшно! сили роз-витку, що включае сегментоваш ринки, диференцшо-ваш продукти, технолопчш вщмшноси, а також еко-номж>, обумовлену зростанням масштабу виробниц-тва, створюють певш цiнностi для сво!х клiентiв на вь дповщному рiвнi звертався й М. Портер [1, с. 215]. Розвиток може бути сталим, коли конкуренты переваги враховують не лише економiчнi, а й соцiальнi та еколопчш його аспекти. Конкурентоспроможним перевагам в сталому розвитку регiонiв сприяють маркетинг i логiстика. Маркетинг i логiстика, що взаемодь ють, на рiвнi регiону передбачають вщповщно: ви-вчення виниклого попиту або формування його, за-безпечення просування товарного потоку спожива-чевi, оптимiзуючи витрати на кожнш дiлянцi руху товару.
Аналiз останн1х дослщжень i публжацш. Сталому розвитку регiонiв присвяченi таю дослщження, в яких структура економiки держави i регiонiв мае велике значення для збалансованого розвитку, нацюнального та регiонального господарства, !х ефективного та стабильного зростання [2, с. 45]. Нерiвномiрнiсть сощ-
ально-економiчного розвитку регiонiв i кра!ни в щ-лому не тальки пщривае основи сталого розвитку реп-онально! i нацiонально'i економiки, створюючи ситуа-цiю протистояння, конфлiкту i забезпечуючи умови для процвiтання злочинностi, але й заперечуе демок-ратичний принцип, на якому Грунтуеться рiвноправ-шсть людей [3, с. 5]. Дiагностика розвитку регiону як економiчно'i системи покликана iдентифiкувати видь ленi параметри процесiв рацiонального розмiщення i територiально'i органiзацi'i (форм i способiв) продукти-вних сил, а також окремi елементи (пiдсистеми), мо-жливi екстремальш ситуацп при взаемоди пiдсистем, визначивши причини !х вiдхилення вщ заданих величин (нормативних, еталонних або середшх) розвитку [4, с. 18]. Потребуе подальших дослiджень використання шструменив маркетингу та логiстики в сталому розвитку регюшв.
Мета науково! статп — обГрунтування можливос-тей маркетингу та логiстики в сталому розвитку регюшв Укра!ни.
Результати дослщження. Розвиток регюшв з пред-ставленими на них компашями i !х постачальниками, ринковими посередниками, покупцями, конкурентами i громадсьюстю в цшому здiйснюеться пiд впли-вом чинниюв макросередовища, яю формують мож-ливостi i погрози, як для ринкових суб'екпв, так i для самих регюшв. В умовах впливу на регюни кра!ни, компанi'i i споживачiв, що знаходяться на !х територп, глобальних сил необхiдно здшснювати монiторинг ос-
36
В1СНИК ЕКОНОМИНО1 НАУКИ УКРА1НИ ф
новних маркетингових чинниив макросередовища: демограф1чних, економ1чних, природних, технолопч-них, полгтичних (законодавчих) 1 сощальних (культу -рних), з метою виявлення випадкових, як створюють передумови як для нових можливостей, так 1 для по-гроз взаемодш [5, с. 191]. Чинники макросередовища в контекста сталого розвитку тасно пов'язаш з ноосфе-рною концепщею про те, наскшьки розумним е життя суспшьства. Перед людством постала об'ективна необ-хщшсть зробити ршучий виб1р на користь розуму, справжньо! розбудови ноосфери або загинути. При-родною основою життя на Земл1 може бути збере-ження та оптимальшсть розвитку бюсфери та людсь-кого суспшьства. Дослщження сталого розвитку регюшв е багатогранним 1 воно не може тальки зосереджу-ватись на еколого-економ1чному пщходь Чинники маркетингового макросередовища сприяють адекватш-шому розумшню сталого розвитку регюшв. Так, на-приклад, вивчення маркетологами чисельноста 1 тем-тв зростання населення регюшв, його вжово! струк-тури, р1вня освгга, регюнальних вщмшностей, геогра-ф1чного перемщення (демограф1чний чинник) дозво-ляе своечасно робити заходи по забезпеченню необ-хщними ресурсами населення, що проживае в цьому мюта, регюш, кра!ш.
На показник загального р1вня платоспроможного попиту (економ1чний чинник) впливають поточш прибутки населення, р1вень щн, заощаджень, борпв, процентних ставок, доступноста кредипв. Вщ маркетингових дослщжень по виявленню тенденцш в змш прибутив 1 структури витрат залежатимуть одна з важливих характеристик ринку — кутвельна спро-можшсть населення регюну 1 особливоста роботи на цьому ринку компанш, попит на товари яких чутли-вий до р1вня щн 1 прибутив.
Перед маркетологами 1 лопстиками сто!ть зав-дання в^цстежування появи нових можливостей 1 пог-роз, яю пов'язан1 1з скороченням запас1в природних ресурс1в, дорожчанням енергоносИв, небезпекою за-бруднення довкшля 1 розробки рекомендацш у сфер1 захисту довкшля (природний чинник).
Зростання економ1ки рег1он1в багато в чому ви-значаеться технолопчними 1нновац1ями, як1 не завжди вдаеться передбачати. Поява нових технологш призво-дить до «творчого» руйнування старих, що обумовлюе необхщшсть в1дстежування технолог1чних тенденц1й з метою усунення невизначеносп (технолог1чний чинник). Маркетингов1 1 лог1стичн1 стратеги ор1ентоваш на отримання громадсько! 1 державно! тдтримки для 1нновац1й 1 забезпечення безпеки !х використання.
Своечасна поява 1 дотримання закошв, регулю-ючих п1дприемницьку д1яльн1сть, сприяють виник-ненню нових можливостей для б1знесу, актив1зацИ п1д-приемницько! 1н1ц1ативи, захисту прав споживач1в, прискоренню економ1чного розвитку регюшв (пол1-тико-законодавчий чинник).
На змшу в1дношення 1 повед1нки людей (соща-льно-культурний чинник) впливають компанп, як1 сво!ми д1ями 1з скорочення робочих мюць знижують репутац1ю «доброчесно! орган1зацИ». Для маркетингу 1 лопстики необх1дно знайти нов1 способи у вигляд1 ба-зових переконань 1 щнностей завоювання дов1ри по-купщв серед р1зних верств населення регюшв 1 пра-ц1вник1в компан1й.
Поряд 1з досл1дженням наукових засад сталого розвитку регюшв Укра!ни була проведена конкретно-орган1зац1йна робота в цш галуз1. Було розроблено «Концептуальн1 засади економ1чно! програми щодо виходу Укра!ни з кризи». У цьому документа докладно викладено: заруб1жний досв1д; основш шляхи рефор-мування економ1ки; основш напрями завоювання внутршнього 1 зовншнього ринк1в; роль держави в пщтримщ малого та середнього б1знесу; де взяти грош1 для в1дродження промисловоста кра!ни; основн1 шляхи п1двищення заробггао! плати, пенс1й, допомог; проб-леми зниження ц1н на товари та послуги; роль науки 1 вчених у вщродженш виробничого потенщалу кра!ни; оптим1зац1я податково! пол1тики; л1кв1дац1я корупцИ [6].
Зг1дно з визначенням, що надано у Харта! рег1о-нал1зму, прийнят1й бвропейським парламентом в 1988 р., регюном е «^ гомогенний простар, який мае ф1-зико-географ1чну, етн1чну, культурну, мовну сп1ль-шсть, а також сп1льн1сть господарських структур та ю-торичну долю» [3, с. 41]. Наведене европейське розу-мшня рег1ону для Укра!ни означае змшу вектору сус-п1льного розвитку як гомогенно!, тобто однорщно! по своему складу територп, 1нтегровано! до европейсько! сп1льноти. Задекларований курс Укра!ни на евро1нте-грац1ю передбачае широк! повноваження 1 компетенцГ! рег1он1в, забезпеченш достатн1ми ресурсами. Для зд1й-снення пор1вняльного статистичного анал1зу стану та вщносного р1вня соц1ально-економ1чного розвитку те-ритор1й з рег1онами бвросоюзу в Укра!ш на державному р1вш потр1бно визначити едину систему еконо-м1чних район1в, як1 е важливим чинником територ1-ально! орган1зацГ! влади, а також управлшня господар-ством кра!ни. В територ1альн1й систем1 Укра!ни як в1д-правну точку можна взяти за основу схему економ1ч-ного районування Укра!ни з наступними економ1ч-ними районами: Придн1провський, Донецький, Сх;д-ний, Центральний, Пол1ський, Подшьський, Причор-номорський, Карпатський [3, с. 136].
Ниш в сощально-економ1чному розвитку регюшв росте значення регюнальних лопстичних кластер1в [7], як1 стають сприятливим середовищем для утворення 1ндустр1альних парив (див. рисунок).
Правов1 та оргашзацшш засади Закону Укра!ни «Про шдустр1альш парки» визначають створення 1 функцюнування 1ндустр1альних парк1в на територГ! Укра!ни з метою забезпечення економ1чного розвитку та тдвищення конкурентоспроможност1 територ1й, актив1зацГ! 1нвестиц1йно! д1яльност1, створення нових робочих мюць, розвитку сучасно! виробничо! та рин-ково! 1нфраструктури [8].
Регюнальш структури управл1ння, як1 використо-вують концепцГ! маркетингу та лог1стики, повинш прагнути якнайкраще задовольнити платоспроможний попит, враховуючи правило Парето, тобто 20% асор-тиментних позиц1й дають 80% об'ему продаж1в [9, с. 180]. На р1вш 1ндустр1альних парив може викорис-товуватися пряма доставка 20% ходових товар1в на ло-кальн1 ринки, м1сцев1 перевалочн1 пункти, осильки попит !х можна передбачити. Значною м1рою д1ев1сть 1ндустр1альних парив, як шструментав стимулювання промислово! активноста, визначаеться низкою регуля-тивних мехашзм1в !х функц1онування, пом1ж яких найважлившими е питання механ1зму залучення ш-вестор1в, системи стимул1в та тльг, що надаються на !х територп.
Рисунок. Можливост1 маркетингу та логСтики в сталому розвитку регюшв Украши
На рiвнi регюнальних лопстичних кластерiв в регюнальних центрах дистрибуцп можуть зберiгатися запаси середньо! швидкостi обертання, товари з менш передбачуваним попитом, використовуючи принцип урiвноваження i збалансування логiстичного наванта-ження на лопстичному полiгонi Укра!ни [10, с. 22].
В економiчних районах можна центратзувати зберiгання переважно! бiльшостi найменш передбачу-ваних товарiв уповшьненого збуту в ушверсальнш (ба-зовiй) формi на глобальному склад^ доки не стануть вiдомi реальнi потреби в регюнальних лопстичних кластерах або в шдус^альних парках.
Сучасна система управлшня штегрованим лан-цюжком постачань припускае централiзацiю закут-вель, прогнозування, зберiгання запаетв, не повнiстю готових виробiв, а в ушверсальнш (базовш) формi i як можна на меншiй кшькосп складiв, щоб при з'ясу-ванш реального попиту мати можливiсть локалiзувати або iндивiдуалiзувати цi товари вщповщно до мюцевих технiчних умов [9, с. 176].
Скорочення витрат на утримання запаетв товар-но-матерiальних щнностей компенсуеться збшьшен-ням витрат на експрес-доставку iз залученням профе-сшних перевiзникiв, яю розширили i доповнили свiй пакет пропозицiй, використовуючи шчну доставку.
Досягти регiонально'i синергп можна, якщо вико-ристовувати координацiю трьох рiвнiв управлiння за-
мовленнями: eKOHOMi4H^ районiв, регiональних ло-гiстичних KracrepiB, iндустpiaльних парив, а також MapKeTOHTOBi та логiстичнi iнформацiйнi системи, за-безпечуючи упpaвлiння у рамках поеднання еколопч-но!, eкономiчноí i сощально! регюнально! полiтики i держави в цшому. Сукупнiсть маркетингових i лопстичних шформацшних пpоцeсiв, яю дають повне уяв-лення про попит i постачання в масштабах кра!ни, можна використовувати для обГрунтування управлш-ських piшeнь щодо вибору вapiaнтiв обслуговування з найменшими витратами. 1нструменти комплексу маркетингових комунiкaцiй дають можливють цeнтpaлiзу-вати упpaвлiння замовленнями i в той же час обслуго-вувати клiентiв, використовуючи методи вщстрочення i локатзацп в умовах прозороси кaнaлiв розподшу.
Висновки i пропозицп. Використання шструмен-тapiю маркетингу i логiстики у рамках триедино! скла-дово! piвнiв упpaвлiння в Укра!ш: eкономiчнi райони, peгiонaльнi лопстичш кластери, iндустpiaльнi парки дасть можливють створити систему ефективного уп-равлшня мaтepiaльними i супутнiми потоками, вщсте-жувати щодeннi змiни попиту, технологш, законодав-ства в Укра!ш i свiтi, оптимiзувaти виpобничi, транс-портш потужностi i товapно-мaтepiaльнi запаси, що в цшому буде сприяти вщродженню та сталому розвитку регюшв.
38
В1СНИК ЕКОНОМИНО1 НАУКИ УКРА1НИ
еРФОРТ I. Ю, ЗБАРАЗСЬКА Л. О.
Список використаних джерел
1. Портер М.Э. Конкуренция / М.Э. Портер. — М.: Издательский дом «Вильямс», 2005. — 608 с.
2. Дубницький В.1. Парадигма функцюнування ринкових процес1в в умовах трансформаций регюшв /
B.1. Дубницький, С.О. Федулова // Вюник економ1ч-но! науки Укра!ни. — 2016. — №Ц30). — С. 45-49.
3. Джаман М.О. Теор1я економ1ки регюшв: навч. пос1б. / М.О. Джаман. — К.: «Центр учбово! лггера-тури», 2014. — 384 с.
4. Василенко В.Н. О некоторых результатах экономической диагностики развития регионов / В.Н. Василенко // Экономика Украины. — 2013. — №1. —
C. 12-25.
5. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент / Ф. Котлер. — СПб.: Питер, 2005. — 800 с.
6. Бшопольський М.Г. Концептуальш засади еко-ном1чно! програми щодо виходу Укра!ни з кризи /
М.Г. Бшопольський, В.С. Волошин, О.В. Кленш // Вюник економ1чно! науки Укра!ни. — 2016. — №1(30). - С. 208-215.
7. Региональные логистические кластеры (материалы блиц-опроса экспертов) // Логистика: проблемы и решения. — 2012. — №2. — С. 12-24.
8. Про шдустр1альш парки: Закон Укра!ни в1д 21.06.2012 р. № 5018-VI. Редакщя вщ 20.12.2015, тдстава 818-19 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5018-17.
9. Кристофер М. Маркетинговая логистика / М. Кристофер, Х. Пэк. — М.: Издательский дом «Технологии», 2005. — 200 с.
10. Сумец А.М. Возможна ли организация логистических кластеров в Украине? / А.М. Сумец //.Логистика: проблемы и решения. — 2010. — №6. — С. 1827.
I. Ю. врфорт
канд. екон. наук,
Л. О. Збаразська
канд. екон. наук 1нститут економти npoMuaaoeocmi НАН Украти, м. Кшв
ПОЛГГИКА КИТАЮ ЩОДО РОЗВИТКУ smart-промисловосп
Постановка проблеми. Початок XXI столитя по-значений активним переходом багатьох кра!н до ново! якосп промислового виробництва на основ1 новггшх технологш так звано! 4-! промислово! революц!!, масштабних трансформацш оргашзацшно-комушка-цшних, лопстичних, управлшських процеав. Ц1 сис-темн1 перетворення мають забезпечити становлення smart-промисловостi — виробничо! д1яльност1 з1 знач-но кращими (пор1вняно з наявними) оргашзацшно-технолог1чними характеристиками задля досягнення найвищих показник1в конкурентоспроможност1 у св1-товш економ1ц1.
Проблема переходу до smart-промисловостi вна-сл1док !! системно! важливоси для стратег1чного сощ-ально-економ1чного розвитку як окремих кра!н, так i св1тового господарства у целому, усе бшьше привертае увагу уряд1в, б1знесу, досл1дник1в. Так, уже нин1 серед фахових аналггачних публ1кац1й можна зустргга чи-мало оптим1стичних оц1нок економ1чно! ефективност1 smart-технологiй. Зазначаеться, зокрема, що застосу-вання метод1в smart-промисловост! створюе значн1 ви-годи в продуктивноси на р1вн1 п1дприемств i оргашза-ц1й, а також на р1вш промисловост1 й ланцюжка пос-тачання. I разом щ вигоди поеднуються для забезпечення вигод на нацюнальному р1вн1 в масштабах еко-ном1ки. Дан1 промислових п1дприемств, яю зд1йснили значн1 1нвестиц1! в технолог!! та методи smart-промис-ловост1, тдтверджують одержання значних вигод [1, 11]. За оцшками асоц1ац1! л1дер1в smart-промисловост! [2], кероване попитом ефективне використання ресур-
с1в i запас1в на пщприемствах високого р1вня оптимЬ зацп, як1 застосовують технолог!! smart-промисловост!, призведе до:
- 10%-го тдвищення операц1йно! ефективност1 в цшому;
- 25%-го п1двищення енергетично! ефективност1;
- 25%-го зменшення нещасних випадк1в;
- 40%-го зменшення тривалоси операц1йного циклу;
- 40%-го зменшення використання води;
- 80%-го скорочення витрат при застосуванш мо-делювання та 1м1тац1йного моделювання.
Еколог1чно стшю виробнич1 процеси забезпечать 25%-е зменшення споживчо! упаковки та десяти-кратну економ1ю часу на шляху продукцп до ринку.
Розум1ючи важлив1сть smart-виробництв для сво-го 1ндустр1ального майбутнього, ряд кра!н вже розро-били политики i програми для пщтримки досл1джень, розвитку та застосування технологш smart-промисло-вост1.
В авангард! цих процес1в, поряд з промислово розвиненими кра!нами, нин1 усе активн1ше спостерь гаються кра!ни, що динам1чно розвиваються. Зокрема, прикладом цього е Китай: у травш 2015 р. уряд опуб-л1кував стратег1чний документ «Made in СНта 2025» («Зроблено у Кита! 2015»), в якому нам1чено прюри-тети модерн1зац1! китайсько! промисловосп на баз1 сучасних технолог1й.
Укра!ну поки що не можна розглядати як активного учасника цього глобального процесу, що пов'я-
