CC BY
53
Орипнальна стаття
УДК 616.833.34-001-089.844:615.84
Зозуля Ю.П., Третяк 1.Б., Цимбалюк Ю.В., Сапон М.А.
Вщдшення вщновноТ нeйpохipуpпT, 1нститут нейрохiрургií iM. акад. А.П. Ромоданова НАМН УкраТни, КиТв, УкраТна
Вiдновне xipypri4He лшування наслiдкiв ушкодження довгих гiлок плечового сплетення з використанням тривалоТ електростимуляцм
Вступ. У CTpyKTypi травм опорно-рухового апарату ушкодження перифершних HepBiB становить до 6%, з них 90% — верхньоТ кшщвки.
Матер1али i методи. Пpeдставлeнi результати хipуpгiчного л^ування 73 хворих з наслiдками ушкодження довгих плок плечового сплетення з використанням тривалоТ eлeктpостимуляцiT. Результати. З хворих, яким проведена електростимуля^я, позитивний ефект (повне, хороше та задовтьне вiдновлeння нерва) простежений у 76,7%, ттьки хipуpгiчного лiкування — 42,9%. Незначне покращення або нeeфeктивнiсть лкування вiдзначeнe у 23,3% хворих тсля стимуляцiT нерва i бiльш шж вдвiчi бiльшe (у 57,1%) — без тривалоТ нейростимуляцш.
Висновки. Використання тривалоТ електростимуляцм е безпечним та дieвим лiкувальним компонентом в комплекс вiдновного лiкування хворих з приводу ушкодження довгих плок плечового сплетення. Ключовi слова: ушкодження плечового сплетення, тривала електростимуляц/я, х/рурпчне л/кування.
Укр. нейpоxipypг. журн. — 2013. — №2. — С.19-22.
Над1йшла до редакцп 21.02.13. Прийнята до публ1кацп 23.05.13.
Адреса для листування: Цимбалюк Юл1я ВталПвна, Вддлення в'/дновно)' нейрох1рургп, 1нститут нейрох1рурп}' ¡м. акад. А.П. Ромоданова, вул. Платона Майбороди, 32, Ки)в, Укра)на, 04050, e-mail: [email protected]
Вступ. Ушкодження перифершних нервiв супро-воджуеться порушенням цтюносп нервових стовбурiв внаслщок впливу мехашчноТ дм на них при травм^ поранены, що спричиняе порушення рухiв, чутливосп та дегенеративно-дистрофiчнi змiни нижче рiвня травми. У структурi травм опорно-рухового апарату ушкодження перифершних нервiв становить до 6%, з них 90%
— верхньоТ юнщвки [1]. Невропа^я — група захворю-вань перифершних нервiв кiнцiвок, що проявляеться порушенням функци або патологiчними структурними змшами в нервi. Основною причиною ушкодження нервiв е транспортний, побутовий, виробничий травматизм та вогнепальне поранення. У бшьшост ситуа-цш виникае поеднана травма, у 24,4% спостережень
— ушкодження нервiв, юсток, магiстральних судин та сухожиль [2]. Причинами ятрогенного ушкодження нервiв е накладання джгута, оперативш втручання на верхшх кiнцiвках [3-6].
Ушкодження променевого нерва становить 13% загальноТ кшькост травм периферiйних нервiв [7-10], у 15% спостережень воно е ускладненням при переломах плечовоТ юстки [11, 12]. Найчаспше ятрогенне ураження променевого нерва виникае при остеосин-тезi з приводу дiафiзарного перелому плечовоТ юстки, закритiй репозицiТ перелому, вправленш вивиху плеча, накладанш турнiкету, бiопсiТ, видаленнi пухлини. Частота ятрогенного ушкодження променевого нерва при лкуванш дiафiзарних переломiв плечовоТ юстки становить 10-20% [13].
Як наслщок травми нервiв верхньоТ кiнцiвки одночасне ушкодження л^тьового та серединного нервiв спостерiгають у 23% потерпiлих, у поеднан-нi з ушкодженням променевого нерва - у 13% [14]. Травматичне ушкодження серединного та лктьового
нервiв призводить глибоку швалщшсть до 40% па-цiентiв, а за одночасного ушкодження обох нервiв — досягае 76% [14, 15]. Вщновлення функци юншвки за такого ушкодження е одшею з складних проблем реконструктивноТ хiрургiТ. Навiть з впровадженням мiкрохiрургiчноТ технiки вiдновлення рухiв та чутли-востi кистi часто не досягае достатнього рiвня [14]. Наведене свщчить про актуальнiсть проблеми лку-вання наслiдкiв ушкодження довгих плок плечового сплетення та необхщнють пошуку методiв пiдвищення ефективностi лiкування таких пашен^в. Одним з таких методiв е електростимуляцiя нервiв.
Електростимуляцiя — використання електричного струму з метою збудження або посилення дiяльностi окремих оргашв i систем. Електростимуляцiя вперше використана для лкування хворих з приводу паралiча Дюшеном у 1871 р. Електростимуляшя мае вирiшальне значення в комплекс вiдновного лiкувaння ушкоджень i захворювань нервовоТ системи, що зумовлюють обме-ження активних рухiв, зменшення сили та гiпотрофiю м^в. Електростимуляцiя, усуваючи тривале збудження та скорочення м^в, рефлекторно стимулюе весь комплекс обмiнно-трофiчних процесiв, спрямованих на енергетичне забезпечення працюючих м^в, а також пiдвищуе aктивнiсть регулюючих систем, в тому числi ^тин кори великого мозку. При проходженн стимулю-ючого електричного струму по нервах тдвищуеться провiднiсть нервового збудження, прискорюеться регенерашя ушкоджених нервiв. Скорочення м^в у вiдповiдь на стимуляшю струмом гальмуе Тх aтрофiю та склеротичш змiни у них, як виключають у подаль-шому можливють активного скорочення денервованих тканин. Пщ впливом електростимуляцiТ полiпшуеться кровообiг внаслщок розширення судин, прискорення
© Зозуля Ю.П., Третяк 1.Б., Цимбалюк Ю.В., Сапон М.А., 2013
кровотоку та лiмфотоку. В бшьш глибоких шарах мЬ желектродного простору тдвищуеться проникнiсть стшок судин, розкриваються резервнi капiляри. П-перемiя виникае не лише внаслiдок рефлекторного впливу електростимуляцií, а й безпосереднього впливу на стшки судин бюлопчно активних речовин, що утво-рюються в тканинах, на як дiе електрична стимуляцiя, зокрема, ацетилхолшу, гiстамiну, адреналiну та iн. Активашя кровотоку пiд впливом електростимуляцií забезпечуе бшьшмсть компонентiв лiкувального проце-су, в тому чи^ полiпшення трофки тканин, видален-ня продуктiв обмшу речовин з патологiчних вогнищ, розм'якшення та розсмоктування рубцево-змiнених тканин, зменшення набряку, регенерацiю ушкодже-них тканин, нормалiзацiю порушених функцiй. Поряд з полтшенням кровообiгу тканин, що стимулюються, активуються процеси синтезу нуклеíнових кислот [16-18]. Нейростимуляцшш системи використовують для тривалого впливу на структури центрально!' та перифершноТ нервовоТ системи шляхом Тх подразнення електричними iмпульсами рiзних параметрiв [19-22]. В клiнiцi запропоновано методику тривалоТ прямоТ електростимуляци периферiйних нервiв з використанням нейростимулятора «НейО-ЗМ».
Матерiали i методи дослщження. Представ-ленi результати хiрургiчного л^ування 157 хворих з наслiдками ушкодження довгих гiлок плечового сплетення, оперованих в клшщК У 73 хворих вико-ристовували методику тривалоТ електростимуляци (основна група), у 84 хворих не використовували (група порiвняння).
В основнш групi переважали чоловiки — 55 (75,3%), жшок було 18 (24,7%). Вком до 21 року було 15 (20,6%) хворих, вщ 21 до 44 роюв — 36 (49,3%), вщ 45 до 59 роюв — 19 (26%), вщ 60 до 74 роюв — 3 (4,1%). Ушкодження довгих плок плечового сплетення на рiвнi плеча (серединний, лiктьовий, променевий не-рви) виявлене у 29 хворих, серединного та лктьового нервiв — в 11, лктьового нерва — у 16, променевого нерва — у 15, серединного нерва — у 2. У 61 хворого дiагностований аксонотмезис (повне ушкодження аксошв та мiелiнових оболонок, валерiвська дегене-рашя, проте, зберiгаеться цiлiснiсть строми нерва), в 11 — нейротмезис (повне переачення нерва або дезоргашзашя його рубцевою тканиною, спонтанне вщновлення неможливе Н. Seddon). Тривалiсть перюду вiд ушкодження до оперативного лкування вiд 3 мiс до 3 роюв. В групi порiвняння було 23 (27,4%) жшки та 61 (72,6%) чолов^, вiком вiд 18 до 68 роюв, з приводу подiбного ушкодження довгих гiлок плечового сплетення виконували аналопчш хiрургiчнi втручання без iмплантацiТ електростимуляцiйноТ системи.
Пюля огляду хворого неврологiчний дефщит оцЬ нювали за стандартними шкалами ступеня тяжкост пошкодження нерва: визначення рiвня м'язовоТ сили (М0-М5) та чутливост (S0-S4) [23]. Для визначення функцюнального стану нервово-м'язового апарату ушкодженоТ кiнцiвки використовували стимуляцiйну електронейромiографiю (ЕНМГ) та голкову мюграфю Пiд час оперативного втручання тсля видiлення нервiв оцiнювали Тх структуру та функцюнальш можливостi з використанням iнтраоперацiйноТ електродiагностики. Нерви звiльняли вiд навколишнiх рубцево-змшених тканин, здiйснювали зовнiшнiй, а при необхщност — внутрiшнiй нерволiз. При виявленш грубих струк-турних змш нервових стовбурiв виникала необхiднiсть виконання реконструктивно-пластичних втручань,
нейрорафiя застосована у 6 хворих, аутопластика нервiв — у 3, Тх невротизашя — у 2. Пюля декомпреси та вщновлення цiлiсностi нервiв у хворих основноТ групи з використанням мiкрохiрургiчноТ технiки атрав-матичними голками та нитками 5,0-7,0 до епшевр^ фксували платиновi електроди електростимуляцш-ноТ системи, антену встановлювали пiдшкiрно поруч. Використовували нейростимуляцшну систему моделi «НейСi-3М», розроблену в клш^ спiльно з ствроб^-никами ВпроваджувальноТ експериментальноТ лабо-раторп (ПП ВЕЛ, м. КиТв УкраТна). Пристрiй пройшов випробування та отримав сертифкат вiдповiдностi в Полiтехмедi (Свщоцтво про державну реестрацiю № 7439/2008 вщ 25.01.08) та зареестрований як пристрш медичноТ технiки, рекомендований до використання з лкувальною метою в УкраТш.
Нейростимуляцiйна система «НейСi-3М» належить до частково iмплантованих електростимуляцiйних систем, використовуеться в нейрохiрургiТ, призначена для тривалоТ електростимуляци задшх стовпiв спинного мозку, дшянок головного мозку, з метою усунення больових синдромiв рiзного походження, а також вщновлення функцiонального стану пошкоджених периферiйних нервiв i сплетень, чутливостi та функци уражених органiв. Кiлькiсть каналiв — два, пристрш призначений для використання в одного патента. Основною перевагою пристрою е можливють здшс-нення електростимуляци структур нервовоТ системи без використання провщниюв, проведених крiзь шюру. Стимулюючий електричний сигнал надходить на електроди вщ генератора iмпульсiв ди через приймальний пристрiй, iмплантований у тiло пацiента i зв'язаний з генератором по радюканалу. Електростимулятор «НейО-3М» застосовують в комплектi з приймальною антеною та електродом. Приймальний пристрш не використовуе джерел електроенерги, тому не потре-буе тдзарядки. За допомогою зовшшнього пристрою (пульт управлшня системою) пацiент може регулювати лише частоту й ампл^уду iмпульсiв у встановлених лiкарем дiапазонах, вс iншi параметри встановлюе i змшюе тiльки за рекомендацiями лiкаря спешально пiдготовлений технiчний персонал.
Зовнiшнiй пристрм потребуе перiодичноТ пщзаряд-ки. Нейростимулятор «НейСЬ3М» оснащений Ыдикато-ром зарядки акумулятора. Розташовувати електроди доцтьшше на найбтьш поверхневiй дiлянцi нерва, яка не перекриваеться судинами чи шшими нервами, оскiльки при необхiдностi видалення електродiв в умовах утворення значних тсляоперацшних рубцiв iдентифiкацiя зазначених структур досить складна, можливе Тх ушкодження пщ час доступу до юншв елек-тродiв. Поверхневе розташування електродiв на нервi забезпечуе Тх видалення без необхщносп видiлення нерва, не вимагае значних витрат часу. При утрудненш видалення електродiв допустиме видалення елект-ростимулюючоТ системи та провщника без видалення розташованих на нервi робочих електродiв.
«НейСi-3М» генеруе iмпульси з змiнною частотою за циклом: половина перюду Т - генерашя iмпульсiв, половина перiоду Т - вщсутшсть iмпульсу в дiапа-зош, Т - вiд 0,5 до 15 с, м^мальна частота ^ мiн.) - 2 Гц, максимальна частота ^ макс.) - 120 Гц, та з ф^сованою частотою 20 i 80 Гц. Ампл^уда iмпульсiв в усiх режимах при опорi навантаження 10 кОм вщ 8 до 20 В. На 2-3-тю добу пiсля iмплантацiТ електродiв та приймальноТ антени здiйснювали тестову стимуляцю iндивiдуально пiдбирали параметри стимуляци. У
Порiвняльнi результати xipypri4Horo лкування з застосуванням електростимуляци та без не!'.
Лшування Стушнь вщновлення Разом
повне | хороше | задовшьне | незначне | без ефекту
за руховою M та сенсорно S шкалами до рiвня
М5, S4 М4, S3 М3, S2 М1-2, S1 МО, SO
З електростимуляшею
абс. 7 20 29 12 5 73
% 9,6 27,4 39,7 16,4 6,9 100,0
Без електростимуляци
абс. 3 12 21 33 15 84
% 3,6 14,3 25,0 39,3 17,8 100,0
подальшому пацieнти самостшно проводили сеанси електростимуляцií в домашшх умовах по 10-15 хв 3-4 рази на добу, перюдично консультуючись з лiкарем про особливостi переб^у лiкування. Контрольний огляд та ЕНМГ здiйснювали в клiнiцi через 6 i 12 Mic.
Результати та |'х обговорення. Результати хiрургiчного лкування хворих з приводу ушкодження довгих плок плечового сплетення з застосуванням методики тривалоТ електроcтимуляцií характеризува-лися суттевою тенденцieю до бiльш високого ступеня вщновлення i, що особливо важливо, бтьш повного вiдновлення вах груп м'язiв ушкоджено' кiнцiвки. Нами була проведена оцшка доcтовiрноcтi вщмшностей в порiвнюваних групах за методом х2. Розрахований х2 (18,996) бшьше х2 критичного (13,277) при Р<0,01. Таким чином, вид лiкування (з стимулятором чи без нього) значуще впливае на результат лкування. Так, з хворих, яким проведена електростимуля^я, позитив-ний ефект (повне, хороше та задовiльне вiдновлення нерва) досягнутий у 76,7%, тсля тiльки хiрургiчного лiкування — у 42,9%. Незначне покращення або не-ефективнicть лкування вiдзначене у 23,3% хворих тсля стимуляци нерва i бiльш шж вдвiчi бiльше (57,1%) — без тривалоТ нейроcтимуляцiíí (див. таблицю).
Про переваги методики тривалоТ електростимуляци при ушкодженнi нервiв cвiдчить ii позитивний вплив за тривалоcтi захворювання вiд моменту травми понад 3 роки у 15 пащетчв з наслщками пологового ушкодження рiзноí протяжной. Протягом 3-8 рокiв цим хворим проводили яюсне реабiлiтацiйне лiкування без покращення невролопчного статусу. Пicля 6-12 мю електроcтимуляцií в уciх хворих досягнуте суттеве покращення функци ураженоТ кiнцiвки.
Висновки. 1. Результати хiрургiчного лiкування хворих з приводу ушкодження довгих плок плечового сплетення з застосуванням методики тривало: електростимуляци характеризуеться суттевшим вд новленням рухових та функцш чутливоcтi ушкодженоí юншвки.
2. Використання тривалоí електроcтимуляцií е безпечним та дiевим лiкувальним компонентом в комплекс вiдновного лiкування хворих з приводу ушкодження довгих плок плечового сплетення та дозволяе пщтримати у функцюнальному стаж м'язи до регенераци нервiв.
Список лiтератури
1. Панов Д.Е. Диагностика и тактика лечения больных с повреждением срединного и локтевого нервов на уровне предплечья и кисти: автореф. дис. ... канд. мед. наук: спец. 14.00.22 — травматология и ортопедия / Д.Е. Панов. — М., 2006. — 22 с.
2. Волкова A.M. Хирургия кисти / А. М. Волкова. — Екатеринбург: Сред.-Урал. кн. изд-во, 1991. — T. I. — 304 с.
3. Cohen M.S. Complications of distal biceps tendon repairs / M.S. Cohen // Sports Med. Arthrosc. Review. — 2008. — V.16, N3. — P.148—153.
4. Elton S.G. Management of radial nerve injury associated with humeral shaft fractures: an evidence-based approach / S.G. Elton, M. Rizzo // J. Reconstr. Microsurg. — 2008. — V.24, N8. — P.569—573.
5. Anatomical basis of the risk of radial nerve injury related to the technique of external fixation applied to the distal humerus / H. Clement, W. Pichler, N.P. Tesch [et al.] // Surg. Radiol. Anat. — 2010. — V.32, N3. — P.221—224.
6. Avoiding iatrogenic radial nerve injury during humeral fracture
surgery: a modified approach to the distal humerus / A.O. Yildirim, O.F. Oken, V.S. Unal [et al.] // Acta Orthop. Traumat. Turc. — 2012. — V.46, N1. — P.8—12.
7. Науменко Л.Ю. Наш опыт реабилитации больных и инвалидов с отдаленными последствиями повреждений нервов верхней конечности / Л.Ю. Науменко, В.Н. Хомяков, А.Н. Доманский // Травматология и ортопедия России. — 2008.
— №2. — С.51—52.
8. Герасимов A.A. Ускорение восстановления периферических нервов в эксперименте / А.А. Герасимов, Е.А. Дубовик // Актуальные вопросы хирургии верхней конечности: материалы науч.-практ. конф. с междунар. участием (Курган, 14—15 мая 2009 г.). — Курган, 2009. — С.42—43.
9. Мохамад К. Б. Комплексная диагностика и оптимальный подход к лечению травматических повреждений лучевого нерва: автореф. дис. ... канд. мед. наук: спец. 14.00.22
— травматология и ортопедия / К. Б. Мохамад. — М., 2009.
— 23 с.
10. Васильев М.В. Хирургическое лечение больных с изолированным повреждением лучевого нерва и в сочетании с переломом плечевой кости: автореф. дис. ... канд. мед. наук: спец. 14.01.15 / М. В. Васильев. — Казань, 2010. — 24 с.
11. Radial nerve palsy associated with humeral shaft fracture. Is the energy of trauma a prognostic factor? / A.I. Venouziou, Z.H. Dailiana, S.E. Varitimidis [et al.] // Injury. — 2011. — V.42, N11. — P.1289—1293.
12. Eglseder W.A. Distal humeral fractures: impact of lateral approach and fracture-specific plating on radial nerve palsies / W.A. Eglseder // Tech. Hand Up. Extrem. Surg. — 2012.
— V.16, N3. — P.127—131.
13. Золотова Ю.А. Профилактика ятрогенных повреждений лучевого нерва при лечении переломов плеча: автореф. дис. ... канд. мед. наук: спец. 14.01.15 — травматология и ортопедия / Ю. А. Золотова. — Якутск, 2011. — 23 c.
14. Давлятов А.А. Хирургическое лечение последствий одновременного повреждения срединного и локтевого нервов: автореф. дис. ... канд. мед. наук: спец. 14.00.27 —хирургия / А. А. Давлятов. — Душанбе, 2007. — 26 с.
15. Predictors for return to work in patients with median and ulnar nerve injuries / C.N. Bruyns, J.B. Jaquet, T.A. Schreuders [et al.] // J. Hand Surg. — 2003. — V. 28, N 1.— P. 28—34.
16. Ильина Е.Н. Лечение травматических повреждений плечевого сплетения методом внутритканевой электростимуляции: автореф. дис....канд. мед. наук: спец. 14.00.22
— травматология и ортопедия / Е. Н. Ильина. — Курган, 2004. — 30 с.
17. Шуляка Г.К. Основы электростимуляции (вводный курс): монография / Г.К. Шуляка. — К.: Варта, 2006. — 212 с.
18. Электротерапия и электропунктура в медицинской реабилитации, физиотерапии и курортологии / И.З. Самосюк,
H.В. Чухраев, Н.И. Самосюк, Е.Н. Чухраева. — К., 2012.
- 291 с.
19. Цимбалюк В.1. Використання тривалоТ електростимуляцп при ушкодженнях нервiв верхньоТ кшщвки // В.1. Цимбалюк В.1., М.А. Сапон, 1.Б. Третяк // Укр. нейрохiрург. журн.
— 2010. — №3. — С.66.
20. Третяк 1.Б. Використання тривалоТ електростимуляцп при пошкодженш перифершних нервiв та сплетень //
I.Б. Третяк / Укр. нейрохiрург. журн. — 2007. — №2. — С. 58-61.
21. Sapon N.A. The efficiency of neuropathic pain removing using
different methods of neurostimulation // N.A. Sapon; EANS Annual Meeting 2012 (Bratislava, Slovakia, Oct. 24—27, 2012). [Электронный ресурс]. Режим доступа к тезисам: http:// www.multiwebcast.com/eans/2012/15th/25003/.
22. Цимбалюк В.1. Застосування методу епщуральноТ електростимуляцп у виновному хiрургiчному лкуванш хворих з наслщками травматичного ушкодження шийних сегмен^в спинного мозку // В.1. Цимбалюк, Ю.Я. Ямшський / Укр. нейрохiрург. журн. — 2011. — №1. — С. 36—43.
23. Григорович К.А. Хирургическое лечение повреждений нервов / К.А. Григорович. — Л. : Медицина, 1981. — 302 с.
Зозуля Ю.А., Третяк И.Б., Цымбалюк Ю.В., Сапон Н.А.
Отделение восстановительной нейрохирургии, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, Киев, Украина
Восстановительное хирургическое лечение последствий повреждения длинных ветвей плечевого сплетения с использованием длительной электростимуляции
Вступление. В структуре травм опорно-двигательного аппарата повреждение периферических нервов составляют до 6%, из них 90% — верхней конечности.
Материалы и методы. Представлены результаты хирургического лечения 73 больных с последствиями повреждения длинных ветвей плечевого сплетения с использованием методики длительной электростимуляции.
Результаты. Из больных, которым проведена электростимуляция, положительный эффект (полное, хорошее и удовлетворительное восстановление нерва) достигнут у 76,7% случаев, после только хирургического лечения — у 42,9% в группе больных. Незначительное улучшение или неэффективность лечения отмечены у 23,3% больных после стимуляции нерва и более чем вдвое больше (у 57,1%) — без длительной нейростимуляциии.
Выводы. Использование длительной электростимуляции является безопасным и действенным лечебным компонентом в комплексе восстановительного лечения больных по поводу повреждения длинных ветвей плечевого сплетения.
Ключевые слова: повреждение плечевого сплетения, длительная электростимуляция, хирургическое лечение.
Укр. нейрохирург. журн. — 2013. — №2. — С.19-22.
Поступила в редакцию 21.02.13. Принята к публикации 23.05.13.
Адрес для переписки: Цымбалюк Юлия Витальевна, Отделение восстановительной нейрохирургии, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова, ул. Платона Майбороды, 32, Киев, Украина, 04050, e-mail: yulia.tsim@ ukr.net
Zozulya Yu.A., Tretyak I.B., Tsymbalyuk Yu.V., Sapon N.A.
Restorative Neurosurgery Department, Institute of Neurosurgery named after acad. A.P. Romodanov, NAMS Ukraine, Kiev, Ukraine
Restorative surgery with invasive nerve stimulation in brachial plexus injuries
Introduction. 6% of all injuries of locomotive apparatus are injuries of peripheral nerves, up to 90% are injuries of upper extremity.
Materials and methods. We present results of surgical treatment of 73 patients with consequences of long branches of brachial plexus injury with invasive chronic electrical stimulation.
Results. The positive effect (full, good and satisfactory recovery of nerve) was achieved in 76.7% of patients who underwent nerve stimulation and 42.9% of patients, which have been subjected only to the standard surgical treatment. A slight improvement or treatment failure observed in 23.3% of patients with nerve stimulation and in 57.1% of patients without long-term neurostimulation.
Conclusions. Invasive chronic electrical stimulation is safe method in complex restorative treatment of long branches of brachial plexus injuries.
Ukr Neyrokhir Zh. 2013; 2: 19-22.
Key words: brachial plexus injury, chronic electrical stimulation, surgical treatment. Received, February 21, 2013. Accepted, May 23, 2013.
Address for correspondence: Yulia Tsymbaliuk, Restorative Neurosurgery Department, Institute of Neurosurgery named after acad. A.P. Romodanov, Platona Mayborody St, 32, Kiev, Ukraine, 04050, e-mail: [email protected]
