CC BY
36
Висновки. У племзаводi СТОВ «Колос» Тростянецького району було проведено роздш 264 корiв. При цьому за I лактащю надш в середньому становив 6357 кг молока, за II лактащю - 7468 кг та III лактащю i старшi -7914 кг.
Молочна продуктивнють корiв селекцшного ядра в середньому за I лактащю була на рiвнi 6917кг молока при жирност 3,72 % i бшковосп 3,23 %, за II лактащю - 7615 кг молока при вмюту жиру 3,79 % та бшка 3,25% та III i старшi лактацп -8357кг 4,01 % i 3,27 % вiдповiдно.
Використання масового роздою корiв слiд розглядати, як можливий i перспективний варiант: пiдвищення молочно! продуктивностi стада; виявлення генетичних задаткiв; закладання високопродуктивних родин з корiв -рекордисток; одержання буга!в-плщниюв полiпшувачiв породного значення +500-800 кг молока.
Л^ература
1. Використання генетичного потенщалу високопродуктивних кор1в 1 кор1в -рекордисток для удосконалення продуктивних 1 племшних якостей укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи захвдного регюну Укра!ни / З. С. Щербатий, В. Ф. Кос, Л. I. Музика [та ш.] // Науковий вюник ЛНУВМ та бютехнологп ¡м. С. З. Гжицького. -Льв1в, 2009. - Т. 11. - № 3 (42), 4.2. - С. 370-374.
2. Год1вля сшьськогосподарських тварин / А. Т. Цв1гун, М. Г. Повозшков, М. Н. Бахмат. Доввдник. - Кам'янець-Подшьський, 2003. - 352 с.
3. Юагулш I. I. Год1вля сшьськогосподарських тварин. Шдручник/ I. I. Iбатулiн, Д. О. Мельничук, Г. О. Богданов та ш. - Вiнниця: Нова Книга, 2007. - 616 с.
4. Комбикорма и кормовые добавки: Справочное пособие / В. А. Шаршунов и др. - Мн., Екоперсректива. - 2002. - 440 с.
5. Лакин Г. Ф. Биометрия : учеб. пособие для биол. Спец. Вузов. / Г. Ф. Лакин -4-е узд. Перероб. и доп. - М.: Высш. шк., 1990. - 352 с.
6. Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных. Справочное пособие. 3-е издание переработаное и дополненое / Под. ред.. А. П. Калашникова, В. И. Фисинина, В. В. Щеглова, Н. И. Клейменова. - Москва, 2003. - 465 с.
7. Пелехатий М. С. Молочна продуктивнють корiв укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи рiзних виробничих титв / М. С. Пелехатий, С. П. Омелькович // Селекщя тварин на сучасному етат розвитку бюлопчно! науки: Мiжнар. наук.-практ. конф.; Наук. вюн. Нацюнального ун-ту бiоресурсiв i природокористування Укра!ни. -Ки!в , 2010- №138. - с. 98-106.
Стаття надшшла до редакцИ 14.09.2015
УДК 636.2.034.082
1льницька О. Ю.1, асистент, Федорович €. I.2, д. с.-г. н., професор, Баб1к Н. П.2, к. с.-г. н. ©
Подыьський державный аграрно-техшчний утверситет, м. Кам'янець-Подыьський, Украгна 21нститут б1ологИ тварин НААН, м. Льв1в, Украгна
В1ДТВОРЮВАЛЬНА ЗДАТШСТЬ КОР1В Р1ЗНИХ Л1Н1Й ПРИКАРПАТСЬКОГО ВНУТР1ШНЬОПОРОДНОГО ТИПУ УКРА1НСЬКО1 ЧЕРВОНО-РЯБО1 МОЛОЧНО1 ПОРОДИ
Дослгджено вгдтворювальну здаттсть коргв ргзних лтт прикарпатського внутрШньопородного типу украгнськог червоно-рябог молочног породи. Встановлено, що в1к I осгметння коргв в середньому по стаду становив 18,6 мюяця, тривалгсть сервгс-пергоду, залежно вгд лактацп, знаходилася в межах 91,3-106,2, сухостшного перюду - в межах 71,8-73,4 та мгжотельного перюду - в межах 371,9-390,6 дня. Серед тварин
© Ььницька О. Ю., Федорович С. I., Бабж Н. П., 2015
200
шести дослгджуваних лтш найменшими вжом I оаментня (561,8 дня або 18,5 мкяця), тривалктю сервс (II, III та краща лактацп), сухостшного (II та краща лактацп) i мгжотельного (II, III та краща лактацп) nepiodie характеризувалися корови лтп Ркела 352882. Коефщент мiнливocтi вжу I оаментня, залежно eid лтп, знаходився в межах 11,5-13,4, живоi маси при I остетнт - в межах 7,6-10,7 % тpивалocтi сервсперюду, залежно вiд лактацп та лтп, - в межах 9,5-27,0, сухостшного перюду - в межах 11,331,0 та мiжoтeльнoгo перюду - в межах 12,3-22,8 %. Пршими за вiдтвopювальнoю здаттстю виявилися корови лтп Астронавта 1458744.
Ключов1 слова: корови, лтя, тип, порода, вж першого оаментня, жива маса при I осшетнт, сервю-перюд, сухостшний перюд, мiжoтeльний перюд.
УДК 636.2.034.082
Ильницкая Е. Ю.1, ассистент, Федорович Е. И.2, д. с.-х. н., профессор,
Бабик Н. П.2, к. с.-х. н.
1Подольський государственный аграрно-технический университет, г. Каменец-
Подольский, Украина 2Институт биологии животных НААН, г. Львов, Украина
ВОСПРОИЗВОДИТЕЛЬНАЯ СПОСОБНОСТЬ КОРОВ РАЗНЫХ ЛИНИЙ ПРИКАРПАТСКОГО ВНУТРИПОРОДНОГО ТИПА УКРАИНСКОЙ КРАСНО-ПЕСТРОЙ МОЛОЧНОЙ ПОРОДЫ
Исследовано воспроизводительную способность коров разных линий прикарпатского внутрипородного типа украинской красно-пестрой молочной породы. Установлено, что возраст первого осеменения коров в среднем по стаду составлял 18,6 месяца, продолжительность сервис-периода, в зависимости от лактации, находилась в пределах 91,3-106,2, сухостойного периода - в пределах 71,8-73,4 и межотельного периода - в пределах 371,9-390,6 дня. Среди животных шести исследуемых линий самыми меньшими возрастом первого осеменения (561,8 дня или 18,5 месяца), продолжительностью сервис- (II, III и лучшая лактации), сухостойного (II и лучшая лактации) и межотельного (II, III и лучшая лактации) периодов характеризовались коровы линии Ригела 352882. Коэффициент изменчивости возраста первого осеменения, в зависимости от линии, находился в пределах 11,5-13,4, живой массы при первом осеменении - в пределах 7,6-10,7 %, продолжительности сервис-периода, в зависимости от лактации и линии - в пределах 9,5-27,0,, сухостойного периода - в пределах 11,3-31,0 и межотельного периода - в пределах 12,3-22,8 %. Худшая воспроизведеная способность отмечена у коров линии Астронавта 1458744.
Ключевые слова: коровы, линия, тип, порода, возраст первого осеменения, живая масса при первом осеменении, сервис-период, сухостойных период, межотельний период.
UDC 636.2.034.082
^^^а О.Ш, assistant, Fedorovych E. I.2 doctor of agricultural science, professor, Babik N.B.2, the candidate of Agricultural science
'Podilsk State Agricultural and Technical University, Kamenetz-Podilsk, Ukraine 2Institute of animal biology Lviv, NAAS, Ukraine
REPRODUCTIVE ABILITY DIFFERENT LINES COWS OF RRYKARPATTYA INTERBREED OF UKRAINIAN RED-AND-WHITE DAIRY
CATTLE
There were studied reproductive ability of cows of different lines interbreed type of Ukrainian Prykarpattya red-white dairy cattle. The average age of insemination was 18.6 months, the length of service period, depending on the lactation is within 91,3-106,2, dry period - within 71,8-73,4 and inter-calving - within 371,9-390,6 days. The cows of Rigel line
201
352882 had the shortest duration of insemination (day 561.8 or 18.5 months), service-lasting (II, III and better lactation), dry (second lactation and better) and inter-calving (II, III and better lactation) periods among three lines of breed. The coefficient of variability of age and insemination, as the line was within 11,5-13,4, live weight at insemination and — within 7,6— 10,7 % the length of service period depends on lactation and lines — within 9,5—27,0,, dry period — within 11,3—31,0 and inter-calving period — within 12,3—22,8 %. The cows of Astronauts line 1458744 had worse reproductive ability.
Key words: cows, line type, breed, age of first insemination, live weight at insemination and, service period, dry period, inter-calving period
Вступ. Зоотехшчна практика розведення сшьськогосподарських тварин за лшями впродовж останшх двох столт остаточно переконала тваринниюв, що даний метод вщграе важливу роль в ефективност селекци, мае доведену численними науковими дослщженнями теоретичну основу щодо вмотивованост використання цього заходу [1, 2, 3, 4].
При використанш генетичних принцитв розведення за лшями тварин шддослщних порщ, ставляться головним чином таю завдання: досконало вивчити генеалопчну структуру, виявити кращi генеалопчш формування i нам^ити найбшьш перспективы для подальшого !хнього вдосконалення, встановити можливосп використання ефекту поеднання при розведенш за лiнiями та маточними родинами, дати генетичне пояснення явищу препотентност плiдникiв та маток [4].
Селекцшний процес удосконалення молочно! худоби у зв'язку з штенсифшащею галузi постшно змiнюе прiоритети добору серед селекщонованих ознак. Практика зоотехнi! переконливо свщчить, що економiчна ефективнiсть виробництва молока значно залежить вiд вiдтворювально! здатност корiв [6].
Проводити генетичне полшшення вiдтворних показникiв тварин складно, тому що вони мають низький рiвень успадковуваностi i визначаються переважно рiзними за силою впливу факторами зовшшнього середовища. Водночас вважають, що на бшьшють ознак вiдтворно! здатносп корiв iстотно впливають генетичнi особливоси, зокрема генеалогiчна належнiсть. Ступiнь i вiрогiднiсть дi! цих чинникiв специфiчнi для кожного господарства, породи i регiону [7].
Тому, метою наших дослщжень було вивчити вщтворювальну здатнiсть корiв прикарпатського внутрiшньопородного типу укра!нсько! червоно -рябо! молочно! породи.
Матерiал i методи. Дослiдження проведет на 1075 коровах прикарпатського внутршньопородного типу укра!нсько! червоно-рябо! молочно! породи в умовах ПСП «Мама!вське» Кщманського району Чернiвецько! областi. Нами було проведено ретроспективний аналiз показникiв вщтворювально! здатностi корiв рiзних лiнiй за I, II, Ill i кращу лактацi!. Вивчено вiк i живу масу при I ошменшш, а також тривалють сухостiйного, сервiс- та мiжотельного перiодiв за цi лактацп у корiв, якi належать до шести лшш: Астронавта 1458744, Валiанта 1650414, Р. Соверiнга 198998, Р^ела 352882, Р. Сiтейшна 267150, Хановера 1629391. Для дослщжень були використанш даш системи племшного облiку «ORSEK».
Статистичну обробку результатiв дослiджень здшснювали методом варiацiйно! статистики за Н.А. Плохинским [5] з використанням комп'ютерно! технiки та пакетiв прикладних програм MS Excel.
Результати дослiдження. Встановлено, що вш I осiменiння корiв прикарпатського внутрiшньопородного типу укра!нсько! червоно -рябо! молочно! породи в середньому по стаду становив 564,3 дня або 18,6 мюяця (табл.1). Серед
202
тварин шести дослщжуваних лшш найвищим вшом I ошменшня (575,8 дня або 18,9 мюяця) вщзначалися корови, якi належали до лши Хановера. Найнижчим вiком I ошменшня характеризувалися корови лши Рiгела (561,8 дня або 18,5 мюяця). Слщ вщмггити, що рiзниця за цим показником мiж тваринами дослiджуваних лшш у жодному випадку не була достовiрною. Найвищо! живо! маси при I оимешнш досягли корови лши Хановера (421 кг).
Таблиця 1
_В1к I жива маса кор1в р1зннх лшш при першому ос1мен1нн1
Лiнiя
К-сть тварин, гол.
BiK при I оаменшш, дт
Cv, %
Жива маса при I оаменшш, кг
Cv, %
Астронавта
127
564,4±6,50
12,9
410,6±3,09
8,5
Bалiанта
117
562,8±6,43
12,3
411,8±4,07
10,7
Р. Соверiнга
181
563,8±5,64
13,4
408,4±2,79
9,2
Рiгела
313
561,8±3,91
12,3
415,2±2,30
9,8
Р. Сiтейшна
221
563,8±4,53
11,9
407,4±2,76
10,1
Хановера
95
575,8±6,83
11,5
421,4±3,68
8,5
Iншi лши
21
566,7±15,61
12,3
417,81±7,11
7,6
Середне по стаду
1075
564,3±2,14
12,4
412,2±1,20
9,6
Вони в1ропдно переважали за цим показником тварин лши Астронавта на 10,8 (Р<0,05), лши Р. Совершга - на 13,0 (Р<0,01), лши Р. Сггейшна - на 14,0 (Р<0,01) та середнш показник по стаду - на 9,2 кг (Р<0,05). Найнижчою живою масою при I оименшш характеризувалися тварини лши Р. С1тейшна (407,4 кг). Вони достов1рною поступалися за названим показником лише коровами лши Р1гела на 7,8 кг (Р<0,05).
Коеф1щент мшливосп в1ку I ошменшня, залежно вщ лши, знаходився в межах 11,5-13,4, живо1 маси при I ошменшш - в межах 7,6-10,7 %.
Результати дослщжень свщчать, що середня тривалють сервю -перюду кор1в дослщжуваного стада, залежно вщ лактацп', знаходилася в межах 91,3 -106,2, сухостшного перюду - в межах 71,8-73,4 та м1жотельного перюду - в межах 371,9390,6 дня (табл.2). Найкоротшою тривалютю сервю-перюду за I лактащю характеризувалися корови лши Р. С1тейшна, а за II, III та кращу - тварини лши Р1гела. Корови лши Р. Отейшна за цим показником за I лактащю в1ропдно поступалися ровесницям лши Астронавта на 24,4 (Р<0,01), лши Р. Совершга - на 18,7 (Р<0,01) та середньому показнику по стаду - на 10,6 дня (Р<0,05). Тварини лши Р1гела за тривалютю сервю-перюду за II лактащю поступалися ровесницям лши Астронавта на 51,1 (Р<0,001), лши Вал1анта - на 21,3 (Р<0,05), лши Ханновера - на 16,1 (Р<0,05) та середньому показнику по стаду - на 18,3 дня (Р<0,001); за III лактащю - тваринам лши Астронавта - на 49,9, лши Р. Совершга - на 34,9, лши Р. Сггейшна - на 26,5 та середньому значенню по стаду - на 25,4 дня i за кращу лактащю - тваринам лшш Астронавта, Р. Совершга та середньому значенню по стаду - вщповщно на 61,1; 38,6 та 17,9 дня при Р<0,001 у вс1х випадках.
Найкоротший сухостшний перюд за II та кращу лактацп було вщм1чено у кор1в лши Р1гела, а за III лактащю - у тварин лши Р. Совершга. Останш достов1рно поступалися за тривалютю названого перюду за III лактащю лише ровесницям лшш Астронавта та Вал1анта - на 17,0 (Р<0,01) та 16,8 дня (Р<0,05) вщповщно, а корови лши Р1гела за II лактащю - лише тваринам лши Астронавта - на 13,4 (Р<0,05) та за кращу лактащю - ровесницямлшш Астронавта i Р. Совершга -вщповщно на 21,3 (Р<0,001) i 7,8 дня (Р<0,05).
203
Щодо мiжотельного перюду, то його тривалють за I лактащю найменшою була у корiв лши Р. Сiтейшна, за II, III та кращу лактацп - у тварин лши Рiгела.
Таблиця 2
Показники вщтворювальнот здатностi кор1в рiзних лшш прикарпатського
внутрiшньопородного типу укратнськот червоно-рябот молочнот породи, _М±т, днi_
К-сть Тривалють:
Лш1я Лактащя тварин, гол. сервю- сухостшного мгжотельного
перюду перюду перюду
I 127 120,0±7,49 - 405,0±7,49
Астронавта II 127 129,7±8,34 83,2±4,36 412,2±8,36
III 127 115,8±7,12 79,8±3,38 397,5±7,15
Краща 127 165,1±9,50 71,3±3,88 447,0±9,56
I 117 99,7±4,95 - 383,7±4,95
Вал1анта II 109 99,9±7,74 71,8±5,47 380,9±7,80
III 79 79,7±6,03 79,6±8,06 357,4±6,15
Краща 117 116,6±7,50 53,0±4,39 398,0±7,54
I 181 114,3±5,26 - 399,2±5,27
Р.Совершга II 179 109,0±6,20 71,9±2,76 389,5±6,29
III 173 100,8±5,47 62,8±2,35 382,6±5,46
Краща 181 142,6±6,44 57,8±2,66 424,4±6,49
I 313 104,8±3,59 - 388,4±3,60
Р1гела II 219 78,6±3,39 69,8±4,13 359,2±3,47
III 102 65,9±4,18 63,6±6,17 345,6±4,23
Краща 313 104,0±4,07 50,0±2,74 386,4±4,10
I 221 95,6±3,83 - 380,0±3,81
Р.Сггейшна II 212 84,5±3,82 73,0±3,44 366,7±3,82
III 173 92,4±4,29 72,7±4,52 372,7±4,34
Краща 221 107,6±4,32 50,2±2,24 388,3±4,35
I 95 107,2±8,17 - 392,0±8,19
Хановера II 93 94,7±6,08 72,6±6,22 373,3±6,23
III 74 68,9±5,29 76,7±7,23 350,7±5,34
Краща 95 119,6±9,60 54,0±3,21 401,2±9,72
I 21 116,3±21,92 - 402,5±21,88
лшп II 14 111,0±20,41 83,6±12,92 393,6±20,82
III 10 110,1±26,28 92,5±26,90 389,7±26,83
Краща 21 138,4±25,37 37,6±15,89 421,5±25,40
I 1075 106,2±2,07 - 390,6±2,07
Середне по II 953 96,9±2,32 73,4±1,70 378,0±2,34
стаду III 738 91,3±2,37 71,8±1,97 371,9±2,39
Краща 1075 121,9±2,57 54,3±1,30 403,4±2,58
Тварини лши Р. Сггейшна поступалися за цим показником за I лактащю ровесницям лши Астронавта на 25,0 (Р<0,01), лши Р. Совершга - на 19,2 (Р<0,01) та середньому показнику по стаду - на 10,6 дня (Р<0,05). За II лактащю у корiв лши Р^ела мiжотельний перюд був достовiрно коротшим порiвняно з ровесницями лши Астронавта на 53,0 (Р<0,001), лши Валiанта - на 21,7 (Р<0,01), лши Р. Совершга -на 30,3 (Р<0,01), лши Хановера - на 14,1 (Р<0,05) та середньому значенню по стаду - на 18,8 (Р<0,001); за III лактащю - порiвняно з тваринами лши Астронавта - на 51,9 (Р<0,001), лшп Р. Совершга - на 37,0 (Р<0,001), лши Р. Сггейшна - на 27,1 (Р<0,01) та порiвняно з середньою тривалiстю мiжотельного перiоду по стаду - на
204
26,3 (Р<0,001) i за кращу лактащю - поргвняно з тваринами лшш Астронавта, Р. Сггейшна та з середшм значенням по стаду - вщповщно на 60,6; 38,0 та 17,0 дня при Р<0,001 у всгх випадках.
Коефгщент мшливосп тривалосп сервю-перюду, залежно вгд лактацп, у коргв лши Астронавта знаходився в межах 19,0-27,0, сухостшного - в межах 17,5-28,8 та мгжотельного - в межах 20,2-22,8 %, лши Валганта - вгдповгдно 10,5-16,8; 19,129,2 та 13,9-21,3, лши Р. Совершга - 11,1-26,0; 11,3-19,0 та 17,7-21,5, лши Рггела -10,5-13,7; 17,5-19,5 та 12,3-16,4, лшн Р.Сгтейшна - 10,9-19,4; 18,5-21,5 та 14,915,2, лши Хановера - 11,6-15,6; 20,6-22,2 та 13,0-20,3 i в середньому по стаду -10,4-13,8; 11,3-14,5 та 17,4-19,1 %.
Слад вгдмгтити, що найдовшою тривалютю сервю -, сухостшного та мГжотельного перюду за всг лактацп характеризувалися корови лши Астронавта. При цьому ix перевага за названими показниками над ровесницями шших лшш майже у всгх випадках була достовГрною.
Висновки. Корови рГзних лшш прикарпатського внутршньопородного типу украшсько! червоно-рябо! молочно! породи вГдрГзнялися мгж собою за показниками вщтворювально! здатностг Найменшим вгком першого ошменшня, тривалютю сервю- (II, III та краща лактацн), сухостшного (II та краща лактацн) i мГжотельного (II, III та краща лактацн) перюдГв характеризувалися корови лшн РГгела. Пршими за вщтворювальною здатнютю виявилися корови лши Астронавта.
Перспективи подальших дослiджень. В подальшому буде вивчено зв'язок молочно! продуктивносп корГв прикарпатського внутршньопородного типу украшсько! червоно-рябо! молочно! породи з показниками вщтворювально! здатностг
Лiтература
1. Буркат В. П. К вопросу о теории разведения по линиям / В. П. Буркат // Животноводство. - 1983. - №3. - С. 35-36.
2. Буркат В. П. Розведення тварин за лгнгями: генезис понять i методгв та сучасний селекцшний контекст / В. П. Буркат, Ю. П. Полупан. - К.: Аграрна наука, 2004. - 68 с.
3. Иванова О. А. Генетические основы разведения по линиям / О. А. Иванова // Генетические основы селекции животных.- М. : Наука, 1969. - С. 162-207.
4. Мгнливгсть довгчно1 продуктивност коргв украшсько! чорно-рябо1 молочно! породи залежно вгд генеалопчних формувань / Л. М. Хмельничий, А. М. Салогуб, А. П. Шевченко [та ш.] / Вгсник Сумського НАУ. - 2012. - Вип. 10(20). - С.12-17.
5. Плохинский Н. А. Руководство по биометрии для зоотехников / Н. А. Плохинский - М.: Колос, 1969. - 256 с.
6. Поеднуванють лшш i спорвднених груп червоно! молочно! худоби / Ю. Полупан, Т. Коваль, В. Вороненко [та ш.] // Тваринництво Украши. - 2003.- №11. - С. 11 -14.
7. Ставецька Р. Заплвднювальна здатнiсть молочно! худоби залежно вгд генетичних факторiв / Р. Ставецька, I. Рудик // Тваринництво Украши. - 2011. - №8. -С. 14-18.
Стаття надшшла до редакци 4.09.2015
205
