CC BY
36
УДК 636.034.082
1льницька О.Ю. ©
Подгльський державный аграрно-техтчний утверситет, м. Кам 'янець-
Подтьський, Украгна Федорович С. I., доктор с.-г. наук, професор (logir@ukr.net) Бабж Н. П., кандидат с.-г. наук 1нститут бюлогп тварин НААН, м. Львгв, Украта
МОРФОЛОГ1ЧН1 ТА БЮХ1М1ЧШ ПОКАЗНИКИ КРОВ1 КОР1В Р1ЗНИХ Л1Н1Й ПРИКАРПАТСЬКОГО ВНУТР1ШНЬОПОРОДНОГО ТИПУ УКРА1НСЬКО1 ЧЕРВОНО-РЯБО1 МОЛОЧНО1 ПОРОДИ
Вивчено морфологгчнг та бгохгмгчнг показники кровг у коргв ргзних лшй прикарпатського внутргшньопородного типу украгнськог червоно-рябог молочног породи. Встановлена залежтсть цих показнитв в1д лшйно'г належност1 тварин та пергоду лактацп. Так, у вс дослгджуванг пергоди лактацп найвищим вмятом гемоглобту у кровг характеризувалися тварини лшг Р. Стейшна, а загального бглка у сироватц кровг - корови лшг Хановера. Найвищ1 ШОЕ та вм1ст натрЮ у кровг на 2-3 м1сяц1 лактацп вгдмгченг у тварин лшг Р1гела, вм1ст лейкоцит1в, холестерину г хлору - у ровесниць лшг Р. Стейшна, а сечовини, загальних лгпгдгв, глюкози, кальцгю г калгю - у коргв лшг Хановера. Вм1ст еритроцит1в у кровг у тварин л1нт Р1гела та Хановера був однаковим I дещо вищим тж у ровесниць лшг Р. Стейшна. На 5-6 м\сяц\ лактацтного пергоду вищ1 показники вм1сту у кровг еритроцит1в, ШОЕ, холестерину, кальцт, калт в\дм\чен\ у кор\в лшг Р1гела, лейкоцит1в I сечовини - у ровесниць лшг Р. Стейшна, а загальних лгпгдгв, натрт г хлору - у коргв лшг Хановера. Вм1ст глюкози у кровг тварин лшй Р1гела г Р. Стейшна був однаковим I незначно вищим, тж у ровесниць лшг Хановера. Вищими показниками вм1сту у кровг лейкоцит1в, кальцгю, натрт г калгю на 8-9 м1сяц1 лактацп в1дзначалися тварини лшг Р1гела, ШОЕ, сечовини, загальних лгпгдгв г глюкози - корови лшг Р. Стейшна г хлору - ровесницг лшг Хановера. Вм1ст у кровг холестерину у цей лактацтний пергод у тварин усгх дослгджуваних лшй був однаковим, а вм1ст еритроцит1в найнижчим виявився у коргв лшг Р1гела.
Ключовi слова: корови, пергод лактацп, загальний бглок, гемоглобт, еритроцити, швидкгсть осгдання еритроцит1в, лейкоцити, сечовина, холестерин, загальт лгпгди, глюкоза, кальцгй, натрт, калгй, хлор.
УДК 636.034.082
Ильницкая Е. Ю.
Подольский государственный аграрно-технический университет, г. Каменец-
Подольский, Украина Федорович С. И., доктор с.-х. наук, профессор (logir@ukr.net)
© 1льницька О.Ю., Федорович I., Бабж Н. П., 2014
110
Бабик Н. П., кандидат с.-х. наук Институт биологии животных НААН, г. Львов, Украина
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И БИОХИМИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ КРОВИ КОРОВ РАЗНЫХ ЛИНИЙ ПРИКАРПАТСКОГО ВНУТРИПОРОДНОГО ТИПА УКРАИНСКОЙ КРАСНО-ПЁСТРОЙ
МОЛОЧНОЙ ПОРОДЫ
Изучены морфологические и биохимические показатели крови у коров разных линий прикарпатского внутрипородного типа украинской красно-пёстрой молочной породы. Установлена зависимость этих показателей от линейной принадлежности животных и периода лактации. Так, во все исследуемые периоды лактации высшим содержанием гемоглобина в крови характеризовались животные линии Р. Ситейшна, а общего белка в сыворотке крови - коровы линии Хановера. Высокие СОЭ и содержание натрия в крови на 2-3 месяце лактации отмеченные у животных линии Ригела, содержание лейкоцитов, холестерина и хлора - у сверстниц линии Р. Ситейшна, а мочевины, общих липидов, глюкозы, кальция и калия - у коров линии Хановера. Содержание эритроцитов в крови у животных линий Ригела и Хановера было одинаковым и несколько выше, чем у сверстниц линии Р. Ситейшна. На 5-6 месяце лактационного периода высшие показатели содержания в крови эритроцитов, СОЭ, холестерина, кальция, калия отмеченные у коров линии Ригела, лейкоцитов и мочевины - у сверстниц линии Р. Ситейшна, а общих липидов, натрия и хлора - в коров линии Хановера. Содержание глюкозы в крови животных линий Ригела и Р. Ситейшна было одинаковым и незначительно выше, чем у сверстниц линии Хановера. Высокими показателями содержания в крови лейкоцитов, кальция, натрия и калия на 8-9 месяце лактации отмечались животные линии Ригела, СОЭ, мочевины, общих липидов и глюкозы - коровы линии Р. Ситейшна и хлора - сверстницы линии Хановера. Содержание в крови холестерина в этот лактационный период у животных всех исследуемых линий было одинаковым, а содержание эритроцитов меньшим оказался у коров линии Ригела.
Ключевые слова: коровы, период лактации, общий белок, гемоглобин, эритроциты, СОЭ, лейкоциты, мочевина, холестерин, общие липиды, глюкоза, кальций, натрий, калий, хлор.
UDC 636.034.082
Ilnytska O.Y. State Agrarian Technical University in Podillya, Kamyanets-Podilsky, Ukraine Fedorovych E. I., Babik N. P.
Institute of Animal Biology NAAS, Lviv, Ukraine (logir@ukr.net)
MORPHOLOGICAL AND BIOCHEMICAL INDICES OF BLOOD IN ANIMALS OF DIFFERENT LINES OF INTERBREED UKRAINIAN RED AND WHITE DAIRY BREED IN CARPATHIAN REGION
111
There were studied morphological and biochemical indices of blood of cows from different lines of Carpathian region of interbreed Ukrainian Red-and-White cows. It was established the dependence of these indices from the linear belonging of animals and from lactation periods. So far, the biggest amount of hematoglobulin was discovered in animals of R. Citashen line during the whole lactation periods and the cows of Hanover line had the biggest amount of the general protein in lactoserum. The highest blood sedimentation rate and concentration of sodium in blood on the term of 2-3 month of lactation were in animals of Righel, concentration of white blood cells, chlorine and cholesterol - in herd mates of R. Citashen line, and urea, the general lipids, glucose, calcium and potassium - in cows of Hanover line. The concentration of red blood cells in animals of Righel line and Hanover one was the same, but a little higher than in their herd mates of R. Citashen line. 5-6 months were time of higher rate of such indices of blood like red blood cells, blood sedimentation rate, cholesterol, calcium, potassium in cows of Righel line, white blood cells and urea - in their herd mates of R. Citashen line, the general lipids, sodium and chlorine - in cows of Hanover line. The concertration of glucose in cows of both lines Righel and R. Citashen was the same, and a little higher in comparison with this index in their herd mates in Hanover line. The cows of Righel line on 8-9 months of lactation had higher indices of white blood cells, calcium, sodium and potassium, the cows of R. Citashen line had higher indices of blood sedimentation rate, urea, the general lipids and glucose and their herd mates of Hanover line -chlorine. The concentration of glucose was the same during the period under the experiment, and the lowest amount of red blood cells was in cows of Righel line.
Key words: cows, lactation period, the general protein, hematoglobulin, red blood cells, blood sedimentation rate, white blood cells, calcium, sodium, potassium, chlorine.
Вступ. Останшми роками втизняними та зарубiжними вченими ведеться штенсивний пошук допомiжних бюлопчних тесив, яю могли б прискорити й тдвищити точшсть зоотехшчних заходiв i мeтодiв оцшки конституци, продуктивних та племшних якостей тварин. У цьому вщношенш значний штерес представляв вивчення таких показниюв штер'еру, яю легко можна було б ощнити на будь-якш стади онтогенезу тварин. Саме таким показником е кров. Вона ввдграе важливу роль у життедiяльноcтi оргашзму тварин. Через не! здшснюеться багатостороннш обмш речовин в оргашзму Тому вивчення морфолопчного i бiохiмiчного складу кровi сшьськогосподарських тварин е важливим [1, 2].
Матер1ал i методи. Дослщження проведен на коровах рiзних лшш прикарпатського внутршньопородного типу укра!нсько! червоно-рябо! молочно! породи у ПСП «Мама!вське» Кщманського району Чершвецько! области Для проведення до^ду було сформовано три групи тварин по 5 голiв у кожнш: перша - корови лши Р^ела 352882, друга - лши Р. Сггейшна 267150, третя - лши Хановера 1629391. Кров вщбирали з яремно! вени тварин на 2-3,
5-6 та 8-9 мюяцях лактаци до ранково! годiвлi. Пщдослщш корови уах груп знаходилися в однакових умовах годiвлi, догляду та утримання.
112
Hay^em вicнuк ЛHУBМБT Шет C.3. fжuцькoгo
Tom 16 № 3 (60) 4acmuna 3, 2014
У кровi визначали концентрацш гемоглобшу гемоглобш-щанщним методом (на апарат «гемоглобшометр»), кiлькiсть лейкоциив, еритроцитiв - за допомогою тдрахунку в камерi Горяева, ШОЕ - методом Панченкова, вмкт сечовини та глюкози - на бiохiмiчному аналiзаторi ВА-88, загального бiлка та холестерину - на бiохiмiчному аналiзаторi, вмкт у кровi загальних лiпiдiв та Ca - на аналiзаторi «Мефан», Na, K, Cl - на аналiзаторi «Easylant».
Всi показники кровi тварин визначали у клiнiко-дiагностичнiй лаборатори мiськоï лiкарнi №1 м.Kам'янець-Подiльський, яка е сертифжованою (свiдоцтво про атестацш вiд 11.01.2008р. №000646 видано МЫстерством охорони здоров'я Украши).
Одержанi результати дослщжень обробляли методом варiацiйноï статистики за Н. А. Плохинским [3] з використанням комп'ютерних програм Microsoft Exœl та "Statistica 6.1".
Результати дослщжень. Встановлено, що всi дослщжуваш нами морфонологiчнi та бiохiмiчнi показники кровi у корiв прикарпатського внутршньопородного типу украïнськоï червоно-рябоï молочноï породи знаходилися в межах фiзiологiчноï норми. Однак, слщ вiдмiтити, що вони певним чином залежали вiд лiнiйноï належностi тварин (табл.1). Так, найвищим вмiстом загального бiлка у сироватщ кровi у всi дослiджуванi лактацшш перiоди характеризувалися тварини лiнiï Хановера. За цим показником вони переважали ровесниць лшш Рiгела i Р. Сггейшна на 2-3 мiсяцi лактаци вiдповiдно на 0,2 i 4,4 (Р<0,05), на 5-6 мiсяцi - на 0,4 i 3,5 та на 8-9 мкящ - на 0,9 i 2,4 г/л (Р<0,05). Рiзниця за названим показником мiж тваринами лшш Р^ела i Р. Сггейшна у вищезазначенi перiоди лактаци складала вiдповiдно 4,2 (Р<0,05), 3,1 та 1,5 г/л (Р<0,05) на користь перших.
В органiзмi тварин гемоглобш здiйснюe обмiн кисню мiж кров'ю, органами та тканинами. На 2-3, 5-6 та 8-9 мкяцях лактацшного перiоду найвищим вмiстом гемоглобшу у кровi характеризувалися корови лши Р. Сiтейшна. За цим показником вони переважали ровесниць лшш Р^ела вщповщно на 0,8; 5,7 та 3,0 (Р<0,05), лiнiï Хановера - на 3,8; 14,7 (Р<0,01) та 2,3 г/л, а тварини лши Р^ела, в свою чергу, переважали корiв лши Хановера на 0,3; 9,0 (Р<0,01) та 0,7 г/л.
Основна i практично едина функщя еритроциив в органiзмi тварин -дихальна, що здiйснюeться завдяки наявност у них гемоглобiну. За вмктом еритроцитiв у кровi корiв рiзних лiнiй у всi перiоди лактаци рiзниця була незначною i лише на 5-6 мкящ тварини лшш Р^ела вiрогiдно переважали ровесниць лши Хановера на 0,5 1012/л (Р<0,05). Найвища швидкiсть осiдання еритроцитiв спостер^алася у корiв лiнiï Рiгела на 2-3 та 5-6 мкящ лактацшного перюду. ïх перевага за цим показником над тваринами лшш Р. Сггейшна та Хановера становила в обох випадках 0,4 i 0,2 мм/год. вщповщно. На 8-9 мюящ лактаци швидкють осщання еритроцитiв вищою була уже у корiв лши Р. Отейшна. Вони переважали за цим показником ровесниць лшш Р^ела та Хановера вщповщно на 0,2 та 0,4, а тварини лши Р^ела, в свою чергу, переважали корiв лши Хановера на 0,2 мм/год.
113
В органiзмi тварин лейкоцити виконують захисну функцш (фагоцитоз). За вмктом цих елеменив у кровi перевага тварин лши Р. Отейшна над ровесницями лшш Рiгела та Хановера на 2-3 мюящ лактацiйного перiоду складала вщповщно 0,9 (Р<0,001) та 0,6 (Р<0,01), на 5-6 мiсяцi - 1,28 (Р<0,001) та 0,7 (Р<0,05), а останш, в свою чергу, переважали корiв лши Рiгела на 0,3 та 0,58 109/л (Р<0,01). На 8-9 мкящ лактацй найвищий вмкт у кровi лейкоцитiв спостерiгався у тварин лши Р^ела. Рiзниця за цим показником мiж ними та ровесницями лшш Р. Сггейшна i Хановера становила вiдповiдно 0,9 (Р<0,001) та 0,6 (Р<0,05) на користь перших, в той же час тварини лши Хановера переважали особин лши Р. Отейшна на 0,3 109/л (Р<0,05).
Таблиця 1
МорфолоНчш та бiохiмiчнi показники кров1 корив рпних лшш __(п=5 у кожнш групi)_
Показник Л1н1я
Р1гела 352882 Р. Отейшна 267150 Хановера 1629391
М±т, % Су,% М±т, % Су,% М±т, % СУ, %
1 2 3 4 5 6 7
2-3 мпсяць лактацй
Загальний бшок, г/л 85,1±1,41 3,1 80,9±0,42 1,0 85,3±1,49 3,3
Гемоглобш, г/л 98,4±2,71 5,6 99,2±1,19 2,4 95,4±4,13 8,7
Еритроцити, 1012/л 5,9±0,07 4,7 5,7±0,23 16,8 5,9±0,06 3,9
ШОЕ, мм/год 1,8±0,42 22,0 1,4±0,27 16,1 1,4±0,27 16,1
Лейкоцити, 109/л 7,0±0,10 6,7 7,9±0,13 6,7 7,3±0,01 7,1
Сечовина, ммоль/л 5,5±0,43 24,8 4,9±0,04 3,0 6,1±0,37 18,3
Холестерин,ммоль/л 2,9±0,05 3,4 3,9±0,20 10,4 3,8±0,28 14,7
Загальш лшщи, г/л 3,3±0,06 3,5 3,0±0,76 50,4 3,9±0,07 3,4
Глюкоза, ммоль/л 2,4±0,06 4,8 2,2±0,07 7,0 2,9±0,28 19,3
Са2+, ммоль/л 2,5±0,17 14,0 2,2±0,07 6,2 2,8±0,06 4,0
Na+, ммоль/л 136,7±1,73 2,5 135,3±0,93 1,4 131,4±0,85 1,3
К+, ммоль/л 4,2±0,09 5,6 4,0±0,06 2,8 4,3±0,08 3,7
С1, ммоль/л 98,8±0,29 0,6 102,1±0,27 0,5 100,9±0,15 0,3
5-6 м1сяць лактацй
Загальний бшок, г/л 80,9±0,22 0,6 77,8±1,65 3,8 81,3±0,29 0,6
Гемоглобш, г/л 104,8±1,01 2,0 110,5±2,94 5,5 95,8±2,33 5,0
Еритроцити, 1012/л 6,4±0,05 3,2 6,3±0,16 9,8 5,9±0,10 7,0
ШОЕ, мм/год 1,0±0,35 23,6 0,8±0,42 29,9 0,8±0,42 29,9
Лейкоцити, 109/л 8,8±0,16 6,8 10,1±0,10 3,4 9,4±0,02 6,9
Сечовина, ммоль/л 6,2±0,05 1,6 6,3±0,15 4,8 4,4±0,09 4,1
Холестерин,ммоль/л 4,9±0,10 4,0 4,5±0,20 8,7 3,4±0,19 11,0
Загальш лшщи, г/л 2,8±0,05 5,9 2,9±0,06 5,9 3,0±0,11 10,7
Глюкоза, ммоль/л 2,9±0,04 2,8 2,9±0,08 5,8 2,7±0,16 11,7
Са2+, ммоль/л 3,4±0,11 6,3 2,8±0,07 4,7 2,5±0,11 9,2
Na+, ммоль/л 136,8±0,46 0,7 137,4±0,26 0,4 138,8±0,20 0,3
К+, ммоль/л 4,4±0,10 4,4 4,2±0,01 0,6 4,3±0,09 4,2
С1, ммоль/л 97,5±0,43 0,9 99,5±0,19 0,4 100,6±0,53 1,1
114
Продовж. табл. 1
1 2 3 4 5 6 7
8-9 мпсяць лактаци
Загальний бшок, г/л 74,8±0,27 0,2 73,3±0,44 1,0 75,7±0,43 1,0
Гемоглобш, г/л 100,4±0,03 0,6 103,4±1,15 2,2 101,1±0,53 1,0
Еритроцити, 1012/л 6,1±0,05 3,2 6,2±0,04 2,8 6,2±0,06 3,5
ШОЕ, мм/год 1,0±0,35 23,6 1,2±0,42 26,1 0,8±0,42 29,9
Лейкоцити, 109/л 9,3±0,18 6,9 8,4±0,08 3,5 8,7±0,04 1,8
Сечовина, ммоль/л 4,3±0,04 3,1 4,6±0,15 11,3 4,2±0,08 7,5
Холестерин, ммоль/л 3,2±0,04 2,2 3,2±0,09 5,7 3,2±0,13 8,0
Загальш лшщи, г/л 2,2±0,06 5,3 2,6±0,10 7,4 2,3±0,04 3,8
Глюкоза, ммоль/л 2,8±0,37 26,0 4,0±0,06 2,9 3,4±0,16 9,8
Са2+, ммоль/л 3,2±0,46 28,8 1,9±0,03 3,0 1,8±0,01 0,8
Na+, ммоль/л 143,5±0,55 0,8 138,9±0,33 0,5 141,7±0,59 0,9
К+, ммоль/л 4,9±0,04 1,6 4,0±0,11 5,4 4,3±0,04 1,6
С1, ммоль/л 90,8±0,96 2,1 96,3±1,13 2,3 99,2±0,06 0,1
За вмктом сечовини у сироватщ кровi можна судити про обмшш процеси, яю проходять у нирках та печшщ тварин. Корови лши Хановера на 2-3 мкящ лактацшного перюду за цим показником переважали ровесниць лiнiй Рiгела та Р. Сггейшна вiдповiдно на 0,6 та 1,2 (Р<0,05), а тварини лши Р^ела переважали корiв лши Р. Сггейшна на 0,6 ммоль/л. На 5-6 та 8-9 мкяцях лактаци вищим вмiстом у сироватщ кровi сечовини характеризувалися уже тварини лши Р. Сггейшна. Рiзниця за цим показником мiж ними та ровесницями лши Хановера становила 1,9 (Р<0,001) та 0,4 ммоль/л (Р<0,05) вщповщно. Спостерiгалася 1х перевага за вищеназваним показником i над ровесницями лши Р^ела, однак вона була незначною. Несуттевою була рiзниця за вмютом сечовини у сироватцi кровi i мiж тваринами лiнiй Хановера та Р^ела.
На 2-3 мюящ лактацiйного перiоду найвищим вмiстом холестерину у сироватщ кровi характеризувалися тварини лши Хановера. За цим показником вони переважали ровесниць лшш Р^ела та Р. Отейшна вiдповiдно на 0,9 (Р<0,05) та 0,1, а останш, в свою чергу, переважали тварин лши Р^ела на 1,0 ммоль/л (Р<0,001). На 5-6 мкящ лактаци названий показник був вищим уже у корiв лши Р^ела i вони переважали за ним ровесниць лшш Р. С^ейшна та Хановера вщповщно на 0,4 та 1,5 (Р<0,001), а останш поступалися коровам лши Р. Сггейшна на 1,1 ммоль/л (Р<0,01). На 8-9 мюящ лактацiйного перiоду за вмютом у сироватцi кровi холестерину мiж тваринами дослiджуваних лiнiй рiзницi не виявлено.
Загальний вмiст лiпiдiв у плазмi кровi - один з найбшьш важливих показникiв жирового обмiну в органiзмi тварин. За цим показником тварини лши Хановера на 2-3 та 5-6 мкящ лактаци переважали ровесниць лшш Р^ела на 0,6 (Р<0,001) та 0,2, лши Р. Сггейшна - на 0,9 та 0,1 г/л вщповщно, а тварини лши Р^ела на 2-3 мюящ лактацшного перюду переважали ровесниць лши Р. Сггейшна на 0,3 г/л, однак, на 5-6 мкящ уже поступалися 1м на 0,1 г/л. На 8-9 мкящ лактаци загальних лшдав було бшьше у плазмi кровi корiв лши Р. Отейшна. Вони переважали за цим показником ровесниць лши Р^ела на 0,4
115
(Р<0,01) i лши Xановера - на 0,3 г/л (Р<0,05), а останш, в свою чергу, переважали корiв лши Р^ела на 0,1 г/л.
За вмктом у кровi глюкози на 2-3 та 8-9 мюяцях лактацшного перiоду перевага корiв лiнiï Р. Отейшна над ровесницями лiнiй Р^ела та Xановера становила вiдповiдно 0,2 i 0,7 (Р<0,05) та 1,2 (Р<0,05) i 0,6 ммоль/л (Р<0,01). Корови лiнiï Xановера переважали тварин лши Р^ела за цим показником на 0,5 ммоль/л. На 5-6 мюящ лактаци рiзниця за вмктом у кровi глюкози мiж тваринами дослщжуваних лiнiй була незначною i невiрогiдною.
У життeдiяльностi органiзму важливу роль вiдiграe кальцiй. Вiн впливае на проникнiсть бiологiчних мембран, процеЫв збудження нервiв i м'язiв, бере активну участь у нервово-м'язовiй провщноси, скороченнi та розслабленнi м'язiв (в тому чист i серцевих), формуванш кiсток i хрящiв; впливае на обмш речовин у клiтинах, секрецш гормонiв, бiологiчно активних речовин, секреторну функцш шлунка та е важливим фактором згортання кровi. Найвищим вмктом у кровi кальцiю на 2-3 мюящ лактаци характеризувалися корови лши Xановера. Вони переважали за цим показником ровесниць лшш Рiгела та Р. Сггейшна вiдповiдно на 0,3 та 0,6 ммоль/л (Р<0,001), а тварини лши Р^ела переважали корiв лiнiï Р. Сiтейшна на 0,3 ммоль/л. На 5-6 та 8-9 мкяцях лактаци вмкт у кровi кальцiю був уже вищим у корiв лiнiï Рiгела. ïх перевага за названим показником над ровесницями лшш Р. Отейшна i Xановера на 5-6 мкящ лактацiйного перюду становила 0,6 (Р<0,001) i 0,9 (Р<0,001), на 8-9 мiсяцi - 1,3 (Р<0,001) i 1,4 ммоль/л (Р<0,001) вiдповiдно, а корови лши Р. Сггейшна переважали тварин лши Xановера на 0,3 та 0,1 ммоль/л (Р<0,05).
Натрш бере основну участь у пщтриманш кислотно-лужного балансу кров^ осмотичного тиску i розподшу води мГж позаклiтинною та внутр^ньокл^инною рiдинами. На 2-3 та 8-9 мкяцях лактацiйного перiоду вмют у кровГ натрiю вищим спостерiгався у корГв лши Рiгела. Вони переважали за названим показником ровесниць лшш Р. Сггейшна i Xановера на 2-3 мюящ лактаци вщповщно на 1,4 i 5,3 (Р<0,05), на 8-9 мкящ - на 4,6 (Р<0,001) i 1,8 ммоль/л. У свою чергу тварини лши Xановера на 2-3 мкящ лактацiйного перюду поступалися коровам лши Р. Сггейшна на 3,9 (Р<0,05), а на 8-9 мкящ уже переважали 1'х на 2,8 ммоль/л (Р<0,01). На 5-6 мюящ лактаци вмют у кровГ натрiю вищим вiдмiчався у корГв лши Xановера. Вони переважали за цим показником ровесниць лшш Р^ела та Р. Сггейшна вщповщно на 2,0 (Р<0,01) та 1,4 (Р<0,01), в той же час перевага останшх над тваринами лши Р^ела складала 0,6 ммоль/л.
Калiй разом з на^ем бере участь у пщтриманш кислотно-лужного балансу, внутр^ньокл^инного осмотичного тиску, збудливост клГтин, зокрема м'язових. За його участю здшснюеться перенесення кисню та вуглекислого газу гемоглобшом еритроциив. На 2-3 мкящ лактацiйного перюду найвищим вмютом калiю у кровГ характеризувалися корови лши Xановера. ïх перевага над ровесницями лшш Р^ела i Р.Сiтейшна за цим показником становила 0,1 та 0,3 (Р<0,05), а останш поступалися коровам лшп Р^ела на 0,2 ммоль/л. На 5-6 та 8-9 мюяцях лактацшного перюду вмют калiю у кровГ був вищим у корГв лши Р^ела. РГзниця за цим показником мГж ними та ровесницями лшш Р. Отейшна i
116
Хановера на 5-6 мкящ лактаци складала 0,2 i 0,1, а на 8-9 мкящ - 0,9 (Р<0,001) i 0,6 ммоль/л (Р<0,001) вщповщно. Разом з тим, корови лши Хановера переважали тварин лши Р.СГтейшна за названим показником на 5-6 мюящ лактаци на 0,1, а на 8-9 мкящ - на 0,3 ммоль/л (Р<0,05).
З натрieм i калieм ткно пов'язаний хлор, який також приймае участь у кислотно-лужному баланс i осмотичному тиску оргашзму. На 2-3 мюящ лактацiйного перюду найвищий вмiст хлору у кровi спостерiгалася у корiв лiнiï Р. СГтейшна. Вони за цим показником переважали ровесниць лшш РГгела та Хановера вщповщно на 3,3 (Р<0,001) та 1,2 (Р<0,01), а останш, в свою чергу, переважали корiв лши РГгела на 2,1 ммоль/л (Р<0,001). На 5-6 та 8-9 мкяцях лактацiйного перiоду найвищим цей показник був уже у кровi тварин лши Хановера. Рiзниця мiж ними та ровесницями лiнiй РГгела i Р. Сiтейшна на 5-6 мкящ лактацiï становила 3,1 (Р<0,001) i 1,1, на 8-9 мкящ - 8,4 (Р<0,01) i 2,9 ммоль/л (Р<0,05). У свою чергу, за вмктом хлору у кровi тварини лiнiï Р. Сiтейшна переважали корiв лiнiï Рiгела на 5-6 мкящ лактацiï на 2,0 (Р<0,01) та на 8-9 мiсяцi - на 5,5 ммоль/л (Р<0,01).
Встановлена залежшсть морфологiчних та бiохiмiчних показниюв кровi також i вiд перюду лактаци. Так, найвищий вмкт загального бiлка у сироватцi кровi у тварин уЫх дослiджуваних лiнiй спостерГгався на 2-3 мiсяцi лактацiйного перюду i в подальшому у ходi лактаци вiн знижувався. У корiв лiнiï Рiгела з 2-3 до 5-6 мкяця лактаци зазначений показник знизився на 4,2 (Р<0,05), з 2-3 до 8-9 мiсяця - на 10,3 (Р<0,001) i з 5-6 до 8-9 мкяця - на 6,1 (Р<0,001), у ровесниць лши Р. Сггейшна - вщповщно на 3,1; 7,6 (Р<0,001) i 4,5 (р<0,05) та лгни Хановера - на 4,0 (Р<0,05), 9,6 (Р<0,01) i 5,6 г/л (Р<0,01).
Найвищим вмктом гемоглобiну та кшькютю еритроцитiв у кровГ характеризувалися корови лшш РГгела i Р. СГтейшна на 5-6 мкящ лактацiйного перюду, а тварини лши Хановера - на 8-9 мюящ лактаци. Ц показники у них з 2-3 до 5-6 мкяця лактаци збгльшилися вщповщно на 6,4 i 11,3 г/л (Р<0,05) та 0,5 (Р<0,05) i 0,6 10 12, з 2-3 до 8-9 мгсяця - на 2,0 (Р<0,05) i 4,2 та 0,2 (Р<0,05) i 0,5, а з 5-6 до 8-9 мкяця лактацшного перюду, навпаки, знизилися на 4,4 i 7,1 г/л (Р<0,05) та 0,3 (Р<0,01) i 0,1 1012. У тварин лши Хановера вмкт гемоглобшу у кровГ з кожним наступним лактацшним перюдом вГрогщно зростав. Так, цей показник зрю з 2-3 до 5-6 мкяця лактаци на 0,4 (Р<0,01), з 2-3 до 8-9 - на 5,7 (Р<0,01) та з 5-6 до 8-9 мкяця - на 5,3 г/л (Р<0,05). Кшьюсть еритроцитГв у кровГ корГв вищеназванох' лши на 2-3 та 5-6 мкяцях лактаци була однаковою i становила 2,9 1012, а до 8-9 мкяця лактаци цей показник зрю на 0,3 1012 (Р<0,01).
Швидккть осщання еритроцитГв (ШОЕ) вищою була у корГв уЫх дослщжуваних лшш на 2-3 мкящ лактацшного перюду i з кожним наступним перюдом лактаци спостерГгалися незначш i невГрогщш ïï змши.
Тварини лши РГгела вищою кшькютю лейкоцитГв у кровГ характеризувалися на 8-9 мкящ лактаци, а корови лшш Р. СГтейшна та Хановера - на 5-6 мкящ. Кшьккть лейкоцитГв у кровГ корГв лши РГгела з 2-3 до 5-6 мкяця лактаци збГльшилася на 1,80 (Р<0,001), з 2-3 до 8-9 - на 2,3 (Р<0,001) та з 5-6 до 8-9 - на 0,50 109. У тварин лшш Р. Отейшна та Хановера цей
117
показник зрю з 2-3 до 5-6 мюяця лактацшного перюду вщповщно на 2,2 (Р<0,001) та 2,1 (Р<0,001), з 2-3 до 8-9 - на 0,5 (Р<0,05) та 1,4 (Р<0,001), а з 5-6 до 8-9 мюяця лактаци знизився на 1,7 (Р<0,001) та 0,7 109(Р<0,001).
Вмют сечовини у кровг коргв лшш Рiгела та Р. Сiтейшна вищим був на 56 мюящ, а у тварин лши Xановера - на 2-3 мюящ лактаци. З 2-3 до 5-6 мюяця лактацшного перюду у коргв лшш Рюела та Р. Сiтейшна названий показник тдвищився на 0,7 та 1,4 (Р<0,001), з 2-3 до 8-9 мюяця - на 1,2 (Р<0,05) та 0,3, а з 5-6 до 8-9 мюяця знизився на 1,9 (Р<0,001) та 1,7 ммоль/л (Р<0,001) вщповщно. У корГв лши Xановера вмют у кровг сечовини з 2-3 до 5-6 мюяця лактаци знизився на 1,7 (Р<0,01), з 2-3 до 8-9 мюяця - на 1,9 (Р<0,01) та з 5-6 до 8-9 - на 0,2 ммоль/л.
Корови лшш Рюела та Р. Сггейшна найвищим вмютом у кровг холестерину характеризувалися на 5-6 мюящ, а ровесниц лши Xановера - на 23 мюящ лактацiйного перюду. Зазначений показник у кровг тварин лшш Рюела i Р. Сггейшна з 2-3 до 5-6 та з 5-6 до 8-9 мюяця лактацшного перюду зрю вщповщно на 2,0 (Р<0,001) i 0,6 та 1,7 (Р<0,001) i 1,3 ммоль/л (Р<0,001). З 2-3 до 8-9 мюяця лактаци вмют у кровг холестерину у коргв лши Рюела пщвищився на 0,3 (Р<0,01), а у ровесниць лши Р. Сгтейшна, навпаки, знизився на 0,7 ммоль/л (Р<0,05). Слщ вщмГтити, що у коргв лши Xановера названий показник з кожним наступним перюдом лактаци зменшувався, проте щ змши були невгрогщними.
Найвищим вмютом загальних лшдав у кровг характеризувалися корови уЫх дослiджуваних лГнГй на 2-3 мкящ лактацiйного перiоду. З 2-3 до 5-6 мюяця лактаци у кровГ тварин лши Р^ела цей показник зменшився на 0,5 (Р<0,01), лши Р. Сггейшна - на 0,1 та лши Xановера - на 0,9 г/л (Р<0,001), з 2-3 до 8-9 мюяця - вщповщно на 1,1 (Р<0,001), 0,2 та 1,6 (Р<0,001) i з 5-6 до 8-9 мюяця -на 0,6 (Р<0,001), 0,1 та 0,7 г/л (Р<0,01).
Вмют глюкози у кровг коргв лГн^' Рггела вищим виявився на 5-6 мюящ лактаци, а у ровесниць лшш Р. Отейшна та Xановера - на 8-9 мюящ. У кровг тварин лши Рюела з 2-3 до 5-6 мюяця лактацшного перюду вищезгаданий показник зрю на 0,5 (Р<0,001), з 2-3 до 8-9 мюяця - на 0,4, а з 5-6 до 8-9 мюяця, навпаки, зменшився на 0,1 ммоль/л. У коргв лши Р. Сггейшна у перюд з 2-3 до 5-6 мюяця лактаци вш збгльшився на 0,7 (Р<0,001), з 2-3 до 8-9 мюяця - на 1,8 (Р<0,001) та з 5-6 до 8-9 мюяця - на 1,1 ммоль/л (Р<0,001). У перюд з 2-3 до 5-6 мюяця лактацшного перюду вмют глюкози у кровг тварин лши Xановера зменшився на 0,2, а з 2-3 до 8-9 та з 5-6 до 8-9 мюяця уже зрю на 0,5 та 0,7 ммоль/л (Р<0,05).
Вмют кальцш у кровг коргв лшш Рюела та Р. С^ейшна найвищим був на 5-6 мюящ лактаци, а у ровесниць лши Xановера - на 2-3 мюящ. У перюд з 23 до 5-6 мюяця лактаци цей показник у коргв двох перших лшш зрю вщповщно на 0,9 (Р<0,01) та 0,6 ммоль/л (Р<0,001), а у тварин лши Рюела незначне його пщвищення спостерюалося ще й у перюд з 2-3 до 8-9 мюяця лактаци, однак, з
5-6 до 8-9 мюяця вщмгчалася його зниження на 0,2 ммоль/л. У коргв лши Р. Сггейшна вмют кальцш у кровг з 2-3 до 8-9 мюяця лактаци зменшився на 0,3 (Р<0,01), з 5-6 до 8-9 мюяця - на 0,9 (Р<0,001), а у ровесниць лши Xановера з 2118
Haукoвuй вкник ЛНУВМБТ iMeHi С.З. fжuцькoгo
TOM 16 № З (60) 4acmuHa З, 2014
3 до 5-6 мкяця - на 0,3 (Р<0,05), з 2-3 до 8-9 - на 1,0 (Р<0,001) та з 5-6 до 8-9 мкяця - на 0,7 ммоль/л (Р<0,001).
Найвищий вмкт натрш у кровi корiв уЫх дослiджувaних лiнiй спостеркався на 8-9 мiсяцi лaктaцiйного перюду. Цей показник у ровесниць лшш Рiгелa, Р. Сiтейшнa та Хановера збшьшився з 2-3 до 5-6 мюяця лактаци вiдповiдно на 0,1; 2,1 та 7,4 (Р<0,001), з 2-3 до 8-9 мюяця - на 6,8 (Р<0,001), 3,6 (Р<0,001) та 10,3 (Р<0,001), з 5-6 до 8-9 мюяця - на 6,7 (Р<0,001), 1,5 (Р<0,01) та 2,9 ммоль/л (Р<0,01).
Вмiст калш у кровi корiв лiнiï Р^ела найвищим виявився на 8-9 мкящ лактаци, лiнiï Р. Сiтейшнa - на 5-6 мкящ, а у тварин лши Хановера цей показник був сталим впродовж всieï лактаци. З 2-3 до 5-6 мюяця лaктaцiйного перiоду вмiст кaлiю у кровi корiв лiнiï Рiгелa збшьшився на 0,2, з 2-3 до 8-9 - на 0,7 (Р<0,001) та з 5-6 до 8-9 - на 0,5 ммоль/л (Р<0,01). У тварин лши Р. Отейшна з 2-3 до 5-6 мкяця лактацшного перюду цей показник збшьшився на 0,2 (Р<0,05), з 2-3 до 8-9 - рiзницi не встановлено, а з 5-6 до 8-9 - зменшився на 0,2 ммоль/л.
Найвищим вмктом хлору у кровi корови уЫх дослщжуваних лiнiй характеризувалися на 2-3 мкящ лaктaцiйного перiоду. Цей показник у ровесниць лшш Ркела, Р. Сггейшна та Хановера у перюд з 2-3 до 5-6 мкяця лактаци зменшився вiдповiдно на 1,3 (Р<0,05), 2,6 (Р<0,001) та 0,3, з 2-3 до 8-9 мкяця - на 8,0 (Р<0,001), 5,8 (Р<0,01) та 1,7 (Р<0,001) i з 5-6 до 8-9 мюяця - на 6,7 (Р<0,001), 3,2 (Р<0,05) та 1,4 ммоль/л (Р<0,05).
Висновки. Встановлена зaлежнiсть морфологiчних та бiохiмiчних покaзникiв кровi корiв прикарпатського внутршньопородного типу укрaïнськоï червоно-рябоï молочноï породи вiд 1х лiнiйноï належност та перiоду лактаци. У вс дослiджувaнi лaктaцiйнi перiоди найвищим вмютом гемоглобiну у кровi характеризувалися тварини лши Р. С^ейшна, а загального бiлкa у сировaтцi кровi - корови лши Хановера. Впродовж лактаци вмют загального бшка, загальних лшдав та хлору у тварин уЫх дослiджувaних лiнiй зменшувався, а натрш - зростав. Вс iншi показники кровi у ходi лaктaцiï мали хвилеподiбний характер.
Перспективи подальших доcлiджень. У подальшому буде вивчено зв'язок показниюв кровi з показниками хiмiчного складу молока.
Л^ература
1. 1нтер'ер сшьськогосподарських тварин / [Й.З. Сiрaцький,
G.I. Федорович, Б.М. Гопка та ш.]. - Ки1в: Вища освiтa, 2009. - 280 с.
2. Федopoвuч G.I. Захщний внутршньопородний тип укрaïнськоï чорно-рябоï молочноï породи: господарсько-бюлопчш та селекцiйно-генетичнi особливостi / G.I. Федорович, Й.З. Орацький .- К.: Науковий свгг, 2004. - 385 с.
3. ^oxuHCRUU H. А. Руководство по биометрии для зоотехников /
H. А. Плохинский - М. : Колос, 1969. - 256 с.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Шаловило С.Г.
119
