CC BY
64
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (7) / 2015
УДК 346.543:061.1€С
ISSN 2225-6555
С. В. ГЛ1БКО,
канд. юрид. наук, заступник директора з науковог роботи Науково-до^дного тституту правового забезпечення тновацшного розеитку НАПрН Украгни, м. Харкв
Ю. В. СИДОРЕНКО,
студентка 4-го курсу 1нституту тдготовки кадрiв для оргатв прокуратури Украгни Нащонального юридичногоутверситету iменi Ярослава Мудрого, м. Хартв
ПИТАННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ 1НВЕСТИЦ1ЙНИХ ФОНД1В В СС
Досл1джено окрем1 питания правового регулювання твестицтних фондгв в СС, !х особливостг за видами й пов'язат з цим можливост1 диверсифтаци ¡нвестицт та задоволення ¡нтереЫв ¡нвестор1в щодо одержання р1зних вид1в твестицтних послуг.
Ключов1 слова: швестицшний фонд, альтернативний швестицшний фонд, фонд сощального тдприемництва, венчурний фонд, довгостроковий швестицшний фонд.
В економщ1 Украши в сучасних кризових умовах вщчуваеться дефщит фшансування для суб'еклв господарювання, що перешкоджае !х шновацшному розвитку. Для належного залучення роздр1бних швестор1в необхщно вдосконалити правове регулювання шститут1в спшьного швестування та шших форм спшьного швестування. Побудова сучасного правового регулювання форм швестування не можлива без вивчення юнуючих форм швестування в шоземному законодавств1, насамперед в СС.
Досл1дженню правового та економ1чного стану д1яльност1 шститут1в
спшьного швестування як одного з найбшьш ефективних шструменлв © Шбко С. В., Сидоренко Ю. В., 2015 1
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (7) / 2015 ISSN 2225-6555
акумуляцп швестицшних pecypciB придшялась значна увага науковцiв, як правниюв так i eKOHOMÏCTÏB, зокрема таких, як О. В. Гарагонич, О. Балан, Ю. М. Бисяга, О. М. Вшник, О. М. Диба, О. О. Евтушенко, Армiн Дж. Каммел,
0. Ю. Кампi, Д. Леонов, В. В. Резшкова, Е. А. Сидорова, О. А. Слободян,
1. В. Солошкша, Л. С. Худакова, I. П. Янковська та ш. Але в умовах постшних змш швестицшного законодавства нагальним е аналiз сучасного механiзмy правового регулювання колективного iнвестyвання в GC з метою вдосконалення законодавства Украши.
Метою cmammi е дослщження господарсько-правового регулювання шститулв колективного iнвестyвання в СС як прикладу на шляху адаптацп законодавства Украши до права СС.
Говорячи про шститути спiльного швестування, слiд враховувати суттеву рiзницю серед свггових тенденцiй в 1х назвах, а також вiдмiнностi в оргашзацп дiяльностi взагалi та в управлшш активами зокрема. При цьому таю розбiжностi стосуються насамперед 1С1, щодо iнших iнститyцiйних iнвесторiв можна говорити про юнування певно!' едностi в термшолопчному апаратi. Зважаючи на це, необхщно орiентyватися на найпоширенiшy класифшащю таких фiнансових iнститyтiв, яка передбачае видшення таких видiв:
- статутш 1С1 (корпоративнi фонди) - з правами юридично!' особи, як правило, у формi акцiонерного товариства;
- довiрчi (трастовi фонди), якi грунтуються на правi довiрчоï власностi;
- контрактш (договiрнi) фонди, якими управляють керyючi компанiï.
Поширення наведених видiв 1С1 в окремих краïнах слщ пов'язувати з
системами права, що сформованi в тiй чи тш державi. Вiдповiдно iснyе суттева рiзниця в правових формах взаемовiдносин учасниюв iнвестицiйного процесу.
У свiтовiй практищ фактично сформовано такi концепцiï щодо управлшня активами iнститyцiонального iнвестора (у нашому випадку -iнститyтy спшьного iнвестyвання), якi покладено i в основу вщповщного механiзмy регулювання:
1. Управлшня здшснюеться самими iнвесторами, як е акцiонерами © Шбко С. В., Сидоренко Ю. В., 2015 2
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (7) / 2015 ISSN 2225-6555
корпоративного фонду (або через його органи управлшня). При цьому можливий добровшьний характер одержання послуги з управлшня активами та передачi шшим особам частини функцш.
2. Для трастових фондiв управлшсью ршення щодо активiв приймаються на рiвнi yправляючоï компанiï, проте 1'х реаизащя покладена на трасти, з яким укладено вщповщний договiр.
3. Контрактш 1С1 передбачають юридичнi вiдносини мiж iнвестором, який е учасником фонду, та управляючою компашею, яка повнютю управляе портфелем 1С1 [3, с. 35-36].
Фактично проблеми з реаизащею вщповщного механiзмy колективного iнвестyвання постшно призводить до удосконалення законодавства СС з цього питання, що виявляться в появi нових та тдлаштуванш до сучасних вимог iснyючих форм колективного швестування.
На сьогодшшнш день у сферi колективних iнвестицiйних схем, европейське законодавство передбачае таю типи швестицшних фондiв:
Фонд UCITS, який регулюеться Директивою 2009/65/СС вiд 13.07.2009 «Про координащю законiв, регламентiв та адмшютративних положень, що стосуються оргашзацп колективного iнвестyвання в цiннi папери, що обертаються» (Далi - Директива 2009/65) [9].
Вщповщно до ч. 2 ст. 1 Директиви 2009/65 фонд UCITS (Undertakings for Collective Investment in Transferable Securities) е тдприемством, единою метою якого е колективне швестування кашталу, отриманого вщ громадськосп, в цiннi папери або iншi фiнансовi активи, визначенi в ст. 50 (1) ще!' Директиви, що дiе за принципом розподшення ризикiв, а також пiдприемство з частками, як на вимогу власниюв повиннi бути викyпленi або погашен прямо чи опосередковано з активiв цього пiдприемства.
UCITS переважно швестують у цiннi папери, що перебувають у вшьному
обiгy. Метою UCITS е спшьне iнвестyвання в щнш папери, що пiдлягають
обiгy, з фондiв, залучених вiд населення, видача щнних паперiв або па1'в, що
вщображають такi iнвестицiï, i 1'х повторна кyпiвля та викуп фондом активiв © Шбко С. В., Сидоренко Ю. В., 2015 3
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (7) / 2015 ISSN 2225-6555
UCITS. Не менш шж 90 % швестицшного портфеля UCITS повинш складати цiннi папери, яю е в лiстингу на бiржi або iншi фiнансовi iнструменти, вщповщно до Директиви 2004/39/GC «Про ринки фшансових шструменлв» [8], та iншi фiнансовi активи, вiдповiдно до ст. 50 Директиви 2009/65.
UCITS може бути заснований у таких вiдмiчених вище традицшних органiзацiйно-правових формах: 1) загальний фонд (common fund), активи якого управляються управляючою компанiею - контрактна форма; 2) пайовий фонд (unit trust) (концепщя довiрчого (трастового) права в системах загального права); 3) швестицшна компанiя - корпоративна форма [5, с. 577].
Отже, особливють фондiв UCITS полягае в тому, що фонди UCITS можуть бути рiзними за своею оргашзацшною формою. Найбiльш поширеними е фонди двох тишв - common fund i SICAV. Common fund позначае звичайний швестицшний фонд, який створюеться шляхом укладення контраклв мiж керуючими й iнвесторами, при цьому створювана структура не е окремою юридичною особою. Юридичною особою у даному випадку виступають iнвестицiйнi компанiï, яю здiйснюють управлiння фондом. 1нвесторам належать частки фонду. Таю структури аналопчш украшським пайовим iнвестицiйним фондам. SICAV (вщ франц. «Société d'Investissement à Capital Variable») е вiдкритою швестицшною компанiею, володiння якоï здiйснюеться через акцп. При цiй структурi сам фонд е окремою юридичною особою, оргашзованим у формi акцiонерного товариства. Каттал компанiï залежить вiд юлькост коштiв, заплачених iнвесторами. SICAV може бути самоврядним (тобто управлятися в рамках iснуючоï юридичноï особи) або ж як common fund мати керуючу компашю. Як частки common fund так i акцп SICAV продаються i купуються за щною, яка залежить вщ ринково!' вартост чистих активiв фонду [15]. Дiяльнiсть з управлiння UCITS включае управлшня портфелем, маркетинг та адмiнiстрування.
Вщносини з дiяльностi UCITS в крашах GC регулюються Директивою
2009/65. Керуючi компанiï можуть делегувати третiм особам одну або деюлька
сво1'х власних функцш. Керуюча компанiя, створена в державьчлеш, мае право © Шбко С. В., Сидоренко Ю. В., 2015 4
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (7) / 2015 ISSN 2225-6555
здшснювати свою дiяльнiсть в шшш державьчлеш шляхом створення фши або на пiдставi свободи надання послуг. У випадках, коли керуюча компашя створена в третiй кра1ш вiдмовляеться надавати iнформацiю або порушуе положення приймаючо1' держави-члена, компетентнi органи приймаючо1' держави-члена мають можливiсть приймати певш заходи, такi як запоб^ання здiйснення керуючою компанiею будь-яких нових операцш.
Щодо статусу керуючо1' компанп, Директива 2009/65 встановлюе, що компетентш органи повиннi надати дозвiл керуючш компанiï на yправлiння фондом при дотриманш таких умов (ст. 7 Директиви 2009/65):
- початковий каттал компанп складае 125 000 евро;
- вона вщповщае оргашзацшним вимогам, встановленим шею Директивою;
- чiтко визначена оргашзацшна структура компанiï в уставних документах.
Ще одним ключовим суб'ектом колективного швестування е депозитарш. Вщповщно до ч. 1 ст. 2 Директиви 2009/65, депозитарш - це установа, якш доручено обов'язки, перелiченi в статтях 22 i 32, а також викладеш у гл. 4 та роздш 3 гл. 5 ще1' Директиви. На пiдставi даних положень з'ясовано, що депозитарш - це незалежна установа вщ самого фонду UCITS та швестицшного керуючого фонду UCITS, основним завданням якого е збер^ання активiв iнвесторiв. Важливо зазначити, що нi менеджер, ш бyдь-якi простi брокери, яю виступають в якостi так званих «контрагенпв» фонду, не можуть бути депозитарiями. Для захисту прав iнвесторiв та бiльш детального регулювання вщносин депозитарiю i керуючо1' компанiï було прийнято Директиву 2010/43/СС «Стосовно оргашзацшних вимог, конфлiктiв iнтересiв, ведення бiзнесy, yправлiння ризиками та змiстy договору мiж депозитарiем та керуючою компашею» [6].
Що стосуеться видiв суб'еклв, якi мають право виступати в якосп
депозитарiïв UCITS, ними можуть бути тшьки центральнi банки, кредитш
установи та фiрми, якi вщповщають органiзацiйним i прyденцiйним правилам © Шбко С. В., Сидоренко Ю. В., 2015 5
Тeoрiя i nракmuка nравoзнавсmва. — Bun. 1 (У) / 2015 ISSN 2225-6555
pегyлювaння швестицшних комтанш тa мaють достaтнiй кaпiтaл.
Aльтеpнaтивний швестицшний фонд (д&ш - AIF), ^м Диpективи 2QQ9/65, фyнкцiонye нa пiдстaвi Диpективи 2Q11/61/GC Gвpопейського пapлaментy i Рaди вiд QS.Q6.2Q11 p. «^о кеpyючих aльтеpнaтивними iнвестицiйними фондaми тa внесення змiн до диpективи 2003/34/GC, Реглaментiв (GC) № 1060/2009 i (GC) №1Q95/2Q1Q» (дaлi - Д^екг^ 2011/61)
[1Q].
Головнa метa Д^ективи 2011/61 - ствоpення комплексно!' i безпечно!' iнфpaстpyктypи для pегyлювaння i пpyденцiйного нaглядy зa дiяльнiсть кеpyючих AIF в GC (дaлi - AIFM). Дaнa диpективa спpямовaнa та: пiдвищення пpозоpостi AIFM по вщношенню до iнвестоpiв, кеpiвникiв тa спiвpобiтникiв компaнiй, в якi вони iнвестyють; зaбезпечення нaцiонaльних оpгaнiв нaглядy, та eвpопейських pинкaх цiнних пaпеpiв тa Gвpопейськоï paди з системних pизикiв, iнфоpмaцieю тa iнстpyментaми, необхiдними для монiтоpингy i pеaгyвaння нa pизики для iснyвaння стaбiльноï фiнaнсовоï системи.
Реглaмент № 694/2014/GC «Стосовно ноpмaтивно-технiчних стaндapтiв, якi визнaчaють типи кеpyючих aльтеpнaтивними iнвестицiйними фондaми», додaтково встaновлюe особливостi AIFM вiдкpитого тa зaкpитого типiв AIF.
Cфеpa ди Д^ективи 2011/61 встaновлюeться шляхом визнaчення спеш^ьного pегyлювaння додaтково до pегyлювaння Д^ективою 2QQ9/65, тобто Диpективa 2Q11/61 зaстосовyeться до всiх видiв фондiв, ^м UCITS. Диpективa 2Q11/61 e тaкою, що pегyлюe опеpaцiï з ф^нсовими iнстpyментaми тa дiяльнiсть менеджеpiв фондiв, a не сaм AIF. Вс пiдпpиeмствa, якi здiйснюють yпpaвлiння швестицшними поpтфелями нa pегyляpнiй основi, повинш pозглядaтися як кеpyючий aльтеpнaтивним швестицшним фондом. У зв'язку з цим немae piзницi, чи e AIF в^^итим aбо зaкpитим, яку оpгaнiзaцiйно-пpaвовy фоpмy мae тa чи e AIF в лютингу фондово1' бipжi. Cтpyктypyючи сфеpy ди Диpективи 2011/61 в цшому, можнa знaйти тpи основнi нaпpямки зaстосyвaння для кеpyючих компaнiй, якi pозподiляються тaким чином:
© Шб^ С. В., Cuдoрeнкo Ю. В., 2015 6
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (7) / 2015 ISSN 2225-6555
- yd европейсью AIFM, яю здшснюють управлшня одним або бшьше европейських або неевропейських AIF;
- yd неевропейсью AIFM, яю здшснюють управлшня европейським AIF, незалежно вщ того, чи здшснюеться 1'х дистрибyцiя 1'х iнвестицiйних продyктiв в СС.
- yd неевропейсью AIFM, яю здiйснюють дистрибyцiю iнвестицiйних продуклв европейських або неевропейських AIF в СС [1, с. 84].
Також варто зосередити увагу на тому, що вщповщно до п. 10 преамбули Директиви 2011/61 дана Директива не регулюе фонди AIF. Визначення категорш фондiв, склад та структуру портфелiв вона вщносить до компетенцп нацюнального рiвня. При цьому нащональне регулювання не повинно суперечити данш Директивi, перешкоджати здiйсненню прав менедж^в фондiв. Також правила введено в конкретнш краïнi, якi доповнюють Директиву 2011/61 не е обов'язковими за межами ше1' краши.
Що стосуеться випадюв незастосування цiеï Директиви, головним чином вони обмежеш холдинговими компашями, а також установами, що тдпадають пiд регулювання Директиви IORP «Про професшш пенсiйнi фонди» [7], наднацюнальними установами, центральними банками, нацiональними та регюнальними установами, що здiйснюють управлшня фондами сошального страхування або пенсшно1' системи (ч. 3 ст. 2 Директиви 2011/61). Крiм того, Директива 2011/61 дае можливють не застосовувати норми Директиви до AIF, чш активи в управлшш е нижче певних нормативiв (ст. 3, § 2).
Вважаемо за необхщне звернути увагу на правовий режим такого поняття
як паспортизашя UCITS i AIFM, яке е загальноприйнятим для шститупв
спшьного iнвестyвання в цшш папери, що пiдлягають обiгy та альтернативних
iнвестицiйних фондiв. Режим паспортизацп керуючих компанiй територiï СС
застосовуеться окремо для керуючих компанш шститупв спiльного
iнвестyвання в цiннi папери, що тдлягають обiгy, та для керуючих компанш
шших типiв фондiв, таких як альтернативнi iнвестицiйнi фонди. Таким чином,
керyючi компанiï UCITS, яю також керують мiсцевими фондами non-UCITS, не © Шбко С. В., Сидоренко Ю. В., 2015 7
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (7) / 2015 ISSN 2225-6555
можуть мати паспорт зпдно з Директивою 2009/65 для Tieï частини свое! дiяльностi, що вщноситься до фовддв non-UCITS. Саме тодi набувае чинностi Директива 2011/61, яка передбачае паспортизащю дiяльностi фондiв non-UCITS, надаючи можливiсть дистанцiйного об'еднання управлiння. Крiм того, при паспортизацп AIFM буде реалiзовуватися так званий «принцип единого паспорту» [2, с. 79] замють принципу взаемного визнання.
Свропейсью фонди сощального пiдприемництва (EuSEF) регулюються Регламентом (GC) № 346/2013 Свропейського парламенту i Ради вщ 17.04. 2013 р. «Про европейсью фонди соцiального пiдприемництва» (далi -Регламент № 346/2013) [13]. Його норми встановлюють едиш вимоги та умови для керуючих колективних швестицшних фондiв, якi мають намiр використовувати позначення «EuSEF» стосовно фондiв сощального
шдприемництва в СС, сприяючи тим самим ïx функцiонуванню на
внутршньому ринку СС.
Поняття фондiв соцiального пiдприемництва розумiе пiд собою фонди,
яю спрямоваш на досягнення позитивних сощальних наслщюв та виршення сощальних задач та ставлять !х своши корпоративними цшями, на вщмшу вщ звичайних швестицшних фонд1в, в яких головною метою е накопичення прибутку. Прикладом сощального б1знесу як об'екту швестування е компашя у Францп, яка в 2004 р. запустила шновацшний проект - миття машин без використання води шляхом застосування бюлопчних продуклв, що розчиняються, наймаючи на роботу неквал1ф1кованих та асощальних пращвниюв з метою рештеграцп !х на ринку пращ Або приклад з Н1дерланд1в: компашя навчае читанню дггей з використанням шновацшних цифрових шструменлв 1 методу, заснованому на гр1. Цей спос1б особливо шдходить для гшерактивних дггей та дггей, яю страждають на аутизм [11].
EuSEF являють собою швестицшш фонди, яю вкладають не менше 70 %
у квал1ф1коваш швестицп (ст. 3 Регламенту № 346/2013). Квал1ф1кований фонд
сощального шдприемництва швестуе в акцп та вщповщш квазьшструменти,
розмщеш квал1ф1кованими компашями (сощальним б1знесом), секьюртизоваш © Шбко С. В., Сидоренко Ю. В., 2015 8
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (7) / 2015 ISSN 2225-6555
або несекьюртизоваш борговi шструменти даних компанш, пш/акци EuSEF, забезпечеш або незабезпеченi позики, наданi EuSEF кваифшованим компанiям. Регламентом № 346/2013 також встановлюються вимоги до сощального бiзнесy, в який можуть швестувати данi фонди. Вимоги включають наявшсть мети досягнення соцiального ефекту в статутних документах компанп, переважне використання прибутку для досягнення основного сошального завдання бiзнесy, вiдкритiсть i вщповщальшсть ведення бiзнесy та iн.
1нвесторами соцiальних фондiв можуть виступати професшш клiенти (вiдповiдно до Директиви 2011/65) або швестори, що вкладають не менше 100 тис. евро та тдписали декларацiю про розyмiння ризиюв iнвестицiй (ст. 6 Регламенту № 346/2013).
Свропейсью венчyрнi фонди (EuVECA) фyнкцiонyють на пiдставi Регламенту (СС) № 345/2013 Свропейського парламенту i Ради вщ 17.04.2013 р. «Про европейсью венчурш фонди» (дай - Регламент № 345/2013) [12], спрямоваш на сприяння розвитку венчурних швестицш у шновацшш малi та середш пiдприемства (далi - МСП). На вщмшу вiд бiльш широко1' категорп альтернативних iнвестицiйних фондiв, якi розмщують в емiсiйнi цiннi папери, венчурш фонди швестують переважно у безпосередньо випущеш iнстрyменти, наприклад, в акцп або в неквалiфiкацiйнi портфельнi зобов'язання, яю мають складати максимум 30 % вщ скупного капiталy фонду (п. 20 преамбули Регламенту № 345/2013). Економiчнi дослщження показують, що молодi
стартапи, яю отримують кошти вщ прямих iнвестицiй, живуть краще тих, хто
змушений брати кредити у банку.
Як i фонди сошального шдприемництва, фонди венчурного фiнансyвання
повинш спрямовувати не менше 70 % сво1'х активiв на розвиток шдприемств
МСП, а суми, iнвестованi в оргашзацп, не повиннi перевищувати встановлених
швесторами рамок, щоб уникнути потрапляння фонду в боргову яму (п. 12
преамбули; ст. 3, п (б) Регламенту № 345/2013). Вклади повинш здшснюватися
тшьки професшними швесторами, не мае значення - корпоративними чи
приватними особами. Встановлений мтмум для швестора становить € 100 000 © Шбко С. В., Сидоренко Ю. В., 2015 9
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (7) / 2015 ISSN 2225-6555
(ст. 6 Регламенту № 345/2013).
Основним видом дiяльностi венчурних фондiв е фшансування МСП через первинш швестицп. Венчурш фонди не повинш ш брати участь у системоутворюючих видах банювських операцiй за межами пруденцшно! нормативно-правово! бази (так звано! «тшьово! банкiвськоï системи»), ш притримуватися типового перспективного планування в непублiчнi акцiï (ст. 17 преамбули Регламенту № 345/2013).
Окремо регулюються в СС фонди довгострокового швестування. 1нвестування через European long-term investment funds (ELTIF) передбачае бшьш широкий шдхщ, нiж EuVECA i EuSEF, а саме швестування в широке коло довгострокових активiв приватними швесторами: 1) iнвестицiï в iнфраструктурнi проекти, наприклад в областi транспорту, енергетики та освгги; 2) iнвестицiï в шдприемства не котируються на бiржi, на практицi в основному МСП; 3) швестицп в неруxомi активи, таю як будiвлi або пряме придбання шфраструктурних активiв.
При цьому тшьки альтернативнi iнвестицiйнi фонди СС (AIFS), яю
управляються за допомогою менеджерiв альтернативних iнвестицiйниx фондiв
(AIFM), уповноважених вщповщно до Директиви 2011/61, матимуть право
представляти себе як ELTIF (п. 9 преамбули Регламенту № 2015/760 «Про
довгостроковi швестицшш фонди» (дай - Регламент №2015/760)) [14]. Також
ELTIF регулюеться додатковими правилами, вщповщно до яких фонд
зобов'язаний 70 % свого катталу розмщувати в конкретну категорш
дозволених активiв (довгострокових). Для того, щоб дати можливють
менеджерам ELTIF певним чином дивесифжурати свш портфель, Регламент СС
2015/760 встановлюе можливють розмщувати каттал в iншi активи, ^м
довгострокових, але при цьому встановлюе обмеження в 30 % вщ скупного
катталу фонду (ст. 30 Регламенту № 2015/760). ELTIF, як правило, не
пропонують право викупу акцш до юнця юнування фонду. Конкретна дата
можливосп викупу акцш повинна бути зазначена в установчих документах i
бути доступною для iнвесторiв. © Шбко С. В., Сидоренко Ю. В., 2015 10
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (7) / 2015 ISSN 2225-6555
1нвестувати в ELTIF матимуть можливють професшш швестори -пенсшш фонди i страховi компанп, також дрiбнi iнвестори, у тому чиои роздрiбнi вкладники. Менеджер фонду або дистриб'ютор повинен гарантувати, що роздрiбний iнвестор з портфелем до € 500 000 може швестувати в довгостроковi активи суму, яка не перевищуе 10 % вiд його сукупного катталу та за умови, що початковий обсяг швестицш в один або бшьше ELTIF не може бути менше € 10,000 (ст. 46 Регламенту № 2015/760). К^м того, якщо перюд дiяльностi ELTIF перевищуе десять рокiв, менеджер фонду або дистриб'ютор повинен видати письмове повщомлення, що вш не може бути шдходящим для роздрiбних iнвесторiв, якi можуть не витримати таке довгострокове i нелiквiдне зобов'язання (ст. 41 Регламенту № 2015/760).
Законодавство СС, вводячи декшька видiв iнвестицiйних фондiв, тим самим дозволяе узгодити можливють залучення коштiв в економжу i, з чим
необхщно погодитися, одночасно здшснювати дрiбними iнвесторами швестицп
за надзвичайно гнучких умов [4, с. 513].
Отже, iснуючi нормативнi акти та актуальш тенденцп регулювання в
правi СС iнститутiв колективного iнвестування свщчать про диверсифiкацiю можливостей для iнвесторiв в частинi розмiшення сво1х швестицш в рiзноманiтнi активи в залежност вiд мети розмiшення, видiв активiв, рiзного ступеня iнвестицiйних ризикiв, термтв розмiшення, що з другого боку, надае можливють рецитентам рiзних галузей економiки та соцiальних груп мати доступ до недорогого небанювського фшансування. Але при цьому регулюваннi не вщмшяються сталi форми нагляду, в тому чи^ пруденцiйного, за дiяльнiстю iнститутiв колективного iнвестування та шшими учасниками системи колективного iнвестування, в тому чи^ чiтко регламентуеться право iнвесторiв на доступ до вщповщно!' iнформацii та на самостiйну ощнку ризикiв.
У подальшому необхiдно проанаизувати можливiсть адаптацп законодавства Украiни про шститути спiльного iнвестування до дослщжених норм СС.
Тeoрiя i nракmuка nравoзнавсmва. — Bun. 1 (У) / 2015 ISSN 2225-6555
Список лггератури:
1. Каммeл Армт Дж. Kомпapaтивний aнaлíз rapaAMmn pегyлювaння дíяльностí швестицшних фондíв в У^аш a GC [Електpонний pесypс] / Дж. Apмíн Kaммел, Дмшро Леонов // Фíнaнсовí шститути. - 2Q12. - № 12. - C. 75-9Q. - Режим доступу : http://uaib.com.ua:SS/files/articles/19QS/74_4.pdf.
2. Бeзpучко Ю. В. Пpaвове pегyлювaння pnrny цшних пaпеpíв тa швестицшних фондíв в Gвpопейськомy Cоюзí тa в У^аш : нaвч. пос. / Ю. В. Безpyчко, О. М. Вшник, М. О. Глотов, О. В. Kологойдa. - K. : Цешр yчбовоï лíтеpaтypи, 2007. - 194 с.
3. Диба О. М. 1нститути спшьного швестування: св^овий досвщ та pеaлíзaцíя його в У^аш / О. М. Диба, О. О. Gвтyшенко // Вюник KНЕУ íменí В. Гетьмана. - 2Q11. - № 2. - C. 63-76.
4. Резнтова В. В. ^авове pегyлювaння посеpедництвa y сфеpí господapювaння (теоpетичнí аспекти) : моногpaфíя / В. В. Рeзнíковa ; Kme. нац. ун-т íм. Т. Шевченка, Хмельниц. ун-т ynp. та пpaвa. - Хмельницький : Б. в., 2010. - 706 с.
5. Янковська I. П. Особливосп пpaвового pегyлювaння спшьного швестування на штегрованому pинкy цшних пaпеpíв GC / I. П. Янковська // Aктyaльнí пpоблеми деpжaви i ^ава. - 2Q11. - C. 577-5S3.
6. Commission Directive 2Q1Q/43/EU of 1 July 2Q1Q implementing Directive 2QQ9/65/EC of the European Parliament and of the Council as regards organisational requirements, conflicts of interest, conduct of business, risk management and content of the agreement between a depositary and a management company [Електpонний pесypс]. - Режим доступу : http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?qid=14353Q9S19343&uri=CELEX:32Q1QLQQ43.
7. Directive 2QQ3/41/EC of the European Parliament and of the Council of 3 June 2QQ3 on the activities and supervision of institutions for occupational retirement provision [Електpонний pесypс]. - Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32QQ3LQQ41 &qid= 143531QSS9Q73.
S. Directive 2QQ4/39/EC of the European Parliament and of the Council of 21 April 2QQ4 on markets in financial instruments amending Council Directives S5/611/EEC and 93/6/EEC and Directive 2QQQ/12/EC of the European Parliament and of the Council and repealing Council Directive 93/22/EEC [Електpонний pесypс]. - Режим доступу : http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32QQ4LQQ39&qid=14353Q922412S.
9. Directive 2QQ9/65/EC of the European Parliament and of the Council of 13 July 2QQ9 on the coordination of laws, regulations and administrative provisions relating to undertakings for collective investment in transferable securities (UCITS) [Електpонний pесypс]. - Режим доступу : http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?qid=143523461Q571&uri=CELEX:32QQ9LQQ65.
1Q. Directive 2Q11/61/EU of the European Parliament and of the Council of S June 2Q11 on Alternative Investment Fund Managers and amending Directives 2QQ3/41/EC and 2QQ9/65/EC and Regulations (EC) No 1Q6Q/2QQ9 and (EU) No 1Q95/2Q1Q [Електpонний pесypс]. - Режим доступу : http://eur-lex.europa.eu/legal-
content/EN/TXT/?qid=1435315651392&uri=CELEX:32Q11LQQ61.
11. European Social Entrepreneurship Funds - Frequently Asked Questions [Електpонний pесypс]. - Режим доступу : http://europa.eu/rapid/press-release_MEMO-11-SS1_en.htm?locale=en.
12. Regulation (EU) No 345/2Q13 of the European Parliament and of the Council of 17 April 2Q13 on European venture capital funds [Електpонний pесypс]. - Режим доступу : http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?qid=1435311674494&uri=CELEX:32Q13RQ345.
13. Regulation (EU) No 346/2Q13 of the European Parliament and of the Council of 17 April 2Q13 on European social entrepreneurship funds [Електpонний pесypс]. - Режим доступу : http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?qid=1435315S553Q2&uri=CELEX:32Q13RQ346.
14. Regulation (EU) 2Q15/76Q of the European Parliament and of the Council of 29 April 2Q15 on European long-term investment funds [Електpонний pесypс]. - Режим доступу :
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (7) / 2015 ISSN 2225-6555
http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?qid=1435311970928&uri=CELEX:32015R0760.
15. Private Banking & Wealth Management: 1ноземш швестицшш фонди - частина 2: UCITS [Електронний ресурс].- Режим доступу : http://world.investfunds.ru/news/view/40631/.
Глибко С. В., Сидоренко Ю. В. Вопросы правового регулирования инвестиционных фондов в ЕС.
Рассмотрены отдельные вопросы правового регулирования инвестиционных фондов в ЕС, их особенности по видам, связанные с этим возможности диверсификации инвестиций и удовлетворения интересов инвесторов по получению различных видов инвестиционных услуг.
Ключевые слова: инвестиционный фонд, альтернативный инвестиционный фонд, фонд социального предпринимательства, венчурный фонд, долгосрочный инвестиционный фонд.
Glibko S. V., Sydorenko J. V. Questions of the Legal Regulation of Investment Funds in
EU.
In article individual questions of legal regulation of investment funds in EU, their features by the kinds, possibilities of a diversification of investments connected with it and satisfaction of interests of investors regarding reception of various kinds of investment services are investigated.
Key words: The investment fund, the alternative investment fund, the social entrepreneurship fund, the venture capital fund, the long-term investment fund.
Розширена анотащя Статт Глiбка Сергiя Васильовича, Сидоренко Юлй' Вггалй'вни: «Питання правового регулювання iнвестицiйних фонд1в в €С»
Glibko S. V., Deputy Director in the field of scientific work, PhD Scientific and Research Institute of Providing Legal Framework for the Innovative Development of National Academy of Law Sciences of Ukraine Scientific and Research.
Sydorenko J. V., student of the 4th year, 9st group, The Prosecutors' Training Institute of Yaroslav Mudryi National Law University.
An extended abstract of a paper on the subject of: «Questions of the Legal Regulation of Investment Funds in EU»
Problem setting. For appropriate attraction of retail investors it is necessary to improve legal regulation of institutes of joint investment and to investigate investment's existing forms in the foreign legislation, first of all in EU.
Recent research and publications analysis. To research of a legal and economic condition of activity of institutes of joint investment the considerable attention of scientists, as lawyers and economists, such as was paid by A. V. Garagonich, Ju. M. Bisjaga, O. Ju. Kampi, O. M. Vinnik, A. M. Dyba, E. A. Sidorov, V. V. Reznikova, Armin J. Cammel and others.
Paper objective. Article's purpose is to carrying out of research of economic-legal regulation of institutes of collective investment in EU as example on a way of adaptation of the legislation of Ukraine to EU law.
Paper main body. UCITS can be based in such traditional organizational-legal forms: 1) the common fund which actives cope a management company - the contract form; 2) share fund (unit trust) (the concept confidential (trust) law in general law systems); 3) the investment company - the corporate form.
The alternative investment fund, except the Directive 2009/65, functions on the basis Directive 2011/61/EU of the European Parliament and of the Council of 8 June 2011 on Alternative Investment Fund Managers and amending Directives 2003/41/EC and 2009/65/EC and Regulations (EC) No 1060/2009 and (EU) No 1095/2010.
European social entrepreneurship funds (EuSEF) are funds which are directed on achievement of positive social consequences and the decision of social problems and put their corporate purposes, unlike usual investment funds in which an overall objective is profit accumulation.
European venture capital funds (EuVECA) are directed on assistance to development of venture investments into the innovative SME.
Funds of long-term investment are separately regulated in EU. Investment through European long-term investment funds (ELTIF) provides wider approach, than EuVECA and EuSEF, namely investments in a wide range of long-term actives private investors.
Conclusions of the research. Existing statutory acts and actual tendencies of regulation in the law of EU of institutes of collective investment testify to a diversification of possibilities for investors regarding placing of investments into various actives depending on the purpose of placing, kinds of the actives, different degree of investment risks, placing terms that, on the other hand, gives possibility to recipients of various branches of economy and social groups to have access to inexpensive non-bank financing.
Key words: The investment fund, the alternative investment fund, the social entrepreneurship fund, the venture capital fund, the long-term investment fund.
