CC BY
11
УДК 111:504.7
Костенко В.Г., доктор фшософи, професор, Федишин Я.1., доктор фшософи, професор ®
Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт iм. С.З. Гжицького
Ф1ЛОСОФ1Я КОСМ1ЗМУ ВОЛОДИМИРА ВЕРНАДСЬКОГО
Сетогляд В.1. Вернадського багато е чому стезеучний фшософи коCMi3My. Космiчнiсть та еiчнiсть життя, едтсть жиеог речоеини, людини та природи мають сучасне зеучання - це золотий фонд iдей, який мае бути широко еикористаний при розробц екологiчного мислення та устаноеленш прюритету загальнолюдських цтностей.
Ключоei слова: екоцентризм, космiзм, антропоцентризм, ноосфера, бюсфера, ноосферологiя.
Володимир 1ванович Вернадський (1863-1945) - засновник багатьох наукових напрямiв - зробив вагомий внесок у втизняну i св^ову науку. Його iM^ сто!ть в одному рядку з iменами таких класиюв, як I. Ньютон, Ч. Дарвш, А. Ейнштейн. Наукова спадщина Вернадського охоплюе широке коло знань, як не втратили свое! значущост i в сучасноси. Вчений одним з перших обгрунтував новий погляд на масштаби людсько! дiяльностi, згщно з яким, людина вважаеться бшьш органiчно вписаною в природу, шж це вважалося ранiше, а розум е не просто дзеркалом природи, а й одним з факторiв космiчноl еволюци свiту.
Свiтогляд B.I. Вернадського багато в чому ствзвучний фшософи космiзму. У процесi розвитку думки про нерозривнiсть людини та всесв^, вчений прийшов до висновку, який е спiвзвучним сучасним уявленням. Космiчнiсть та вiчнiсть життя, едшсть живо! речовини, людини та природи мають сучасне звучання - це золотий фонд щей, який мае бути широко використаний при розробщ еколопчного мислення та установленш прюритету загальнолюдських щнностей.
В.1. Вернадський стверджував, що людина своею працею, розумом, наукою впливае на бюсферу, на напрямок геолопчних процесiв, рiзко змшюючи весь хiмiчний склад планети. Вперше охопивши сво!м життям i культурою бюсферу, планетна дiяльнiсть людини стала носити також i космiчний характер.
Початок ноосфери вчений пов'язував з появою на планет Земля Homo sapiens. Спочатку вплив людини був незначним, але з часу появи вогню i землеробства пом^но посилився.
Iсторiя ноосфери розглядаеться як iсторiя виникнення i поступового становлення в бiосферi ново! сили, яко! не юнувало ранiше. Вернадський здiйснюе аналiз цього процесу на прикладi давньогрецько! i давньоегипетсько!
® Костенко В.Г., Федишин Я.1., 2008
179
наук, еллшськох' кyльтypи, позитивних змш в науковш свщомост людства XVI-XVIII столiть, фоpмyвaнням мислячо1' особистостi.
В.I. Веpнaдський - твоpець цiлiсноï фiлософiï свiтобyдови, фшософи сyспiльного життя, один iз засновниюв aнтpопокосмiзмy як системи, що з'еднуе в гapмонiйне цiле пpиpодничо-iстоpичнy та соцiaльно-гyмaнiтapнy тенденци pозвиткy науки.
npaui В.I. Веpнaдського внесли суттевий доpобок y pозвиток наукового свiтоглядy i становленш сyчaсноï нayковоï кapтини св^.
У минулому столiттi В.I. Веpнaдський на якiсно iншомy piвнi ^обуе вiдновити велику iдею дaвнiх мислителiв пpо цiльнiсть, eднiсть та цшюшсть мiкpо-, мезо- та мегaсвiтy, ^о едину свiтовy динaмiкy. Це aнтpопоцентpизм, який ставить y центp yнiвеpсyмy людину як iндивiдa, pодовy ютоту, поpодження не лише земного життя, a i космiчного начала. Таким чином, людство накладае на себе ще один тягap - моpaльний: y випадку pyйнyвaння чи знищення бiосфеpи вiдповiдaльнiсть пошиpюeться i пеpед позаземними свiтaми.
Розyмiючи, що наука i фiлософiя взаемно збагачують i доповнюють одне одного, В.I. Веpнaдський пiдкpеслювaв необхiднiсть "гapмонiйного поступу фшософського та наукового мислення". Вiн вважав, що хоча наука i фiлософiя е piзними галузями пiзнaння, все ж таки мають загальну мету - осягнення iстини, з'ясування взаемного зв'язку людства зi свiтом. Разом з тим вш pозyмiв, що ютина модифiкyeться в зaлежностi ввд гaлyзi знання, тому е piзниця мiж фiлософською та науковою ктиною як за хapaктеpом, так i за способом обгрунтування. Саме тому наука y шзнанш спиpaeться на споглядання, експеpимент i мaтемaтичнi методи, а отже мае позаособистюний хapaктеp. Iстинa ж y фiлософiï досягаеться завдяки вищому ступеню узагальнення, що сп^аеться на вже пpоведенi емпipичнi узагальнення, на обpaзи мистецтва i всю кyльтypy людства загалом. Звщси вiн pобить висновок, що на вiдмiнy вiд науки, в фшософи, як i в мистецтвi, в ^одуктах твоpчоï думки завжди ^жутая особистiсть, а з нею - iнтеpеси, сyб'eктивнi пеpевaги, час i мюце дiяльностi [1, с. 38].
Сп^аючись на положення, що з фiлософськоï думки виpослa наука, В.! Веpнaдський пiдкpеслювaв ïx взаемозв'язок: "Ншоли ми не споглядали до тих mp в iстоpiï наукового мислення науки без фшософи, вивчаючи kTOp^ наукового мислення. Ми бачимо, що фшософсью концепци i фiлософськi iдеï постають y якостi необxiдного, всепpоникaючого елемента y всi часи юнування". Вчений пiдкpеслювaв нaявнiсть тiсного взаемозв'язку мiж фiлософською i науковою думкою.
Значну увагу y сво1х pоботax В.I. Веpнaдський пpидiляв дослiдженню фшософських i методологiчниx пpоблем: логiки дослiдноï науки, спiввiдношення емпipичного i paцiонaльного в науковому пiзнaннi, етики нayковоï твоpчостi, взаемного зв'язку фiлософiï i пpиpодознaвствa. Вiн тяжiв до ш^оких синтетичних узагальнень, не зaпеpечyючи pолi та значення aнaлiтичного пiдxодy до тзнання та освоення пpиpоди. Суттево i те, що пpи
1B0
обстоюванш наукового св^огляду вш не абсолютизував значення науки, як i не виключав участ в його формуваннi iнших форм духовного освоення людиною свiту, переживань само1 людини.
В.1. Вернадський пщкреслював, що свiтогляд, який грунтуеться на самш науцi, не може бути обмеженим, оскшьки наше загальне враження про явища у свiтi мають моза1чний характер. При формуваннi св^огляду слiд пов'язати всi сторони людсько1 дiяльностi, якi знаходять свое мшце у системi наших цiнностей.
У сво1х роботах вчений особливо пщкреслював той факт, що формування ноосфери вщбуваеться в процес синтезу науки, мистецтва, моралi i фiлософiï.
Аналiзуючи весь шлях, зроблений людиною, В.1. Вернадський робить важливий висновок фшософа про те, що у процес становлення ноосфери "уся людська робота була проведена людською свiдомiстю, але ненавмисно - процес створення не був усвщомлений" [1, с. 51]. Цим твердженням констатуеться наявнiсть у становленш ноосфери визначеного тривалого перюду, головним чином, неусвiдомленого, стихшного нагромадження наукових знань, оволодiння продуктивними силами, розвиток самоï людини i його здiбностей до працi, удосконалення сощальних i полiтичних структур, одним словом, стихшний розвиток матерiальних i духовних передумов для цiлеспрямованого, свiдомого перетворення бюсфери - природи Землi - в штересах людства.
В.1. Вернадський по-своему пщходив до усвiдомленоï ролi матерiальноï, виробничоï i соцiально-полiтичноï дiяльностi людей у перетвореннi взаемодiï суспшьства з природою. Не завжди ч^ко усвiдомлюючи принципи соцiального розвитку в розкритт проблем взаемоди суспiльства i природи, вш пов'язував з рухом суспшьства в напрямку створення такоï всесвiтньоï асоцiацiï людей, яка б вщповщала загальнолюдським iдеалам рiвностi вЫх людей i соцiального прогресу людства. Усвщомлюючи масштабнiсть проблем розвитку ноосфери В.1. Вернадський доходить до висновку, що розв'язання iснуючих суспшьно-природних протирiч слiд здiйснювати у фшософсько-етичнш сферi.
1стотним у iдеï вченого було твердження про те, що сама природа в процес еволюци доходить до необхщност включити розум у процеси свого розвитку. Тим самим ршуче переглядаеться класична ращоналютична традицiя новоевропейськоï фiлософiï, а природна i соцiальна функцiя розуму перетворюють його на ушверсальний механiзм зв'язку людини i Всесвiту [2, с. 299].
Виявляючи вплив людини на природу вчений послщовно обгрунтовуе гумашстичну сутнiсть свого вчення, суспiльний характер людського розуму та трудовоï дiяльностi людини в контекстi становлення ноосфери. З виникненням ноосфери виявляе себе зовшшня форма доцшьноси, яка властива лише свщомоси, розуму, що направляе дiяльнiсть людини.
Основним проблемним стрижнем фшософи космiзму В.1. Вернадський вважав цшсне вчення про онтологiчну едшсть людини i космосу та щею етико-екологiчноï зумовленостi iснування людства.
181
В.1. Вернадський мрiяв не просто про об'еднання людства в св^ове суспшьство вiльно мислячих людей, але i намагався знайти об'ективш основи такого об'еднання в реальному фiзичному свiтi. Саме у вченш про ноосферу мова йде про особливостi культурного процесу, в якому синхронний розвиток iндивiдуальних особливостей кожно! особистостi корелюе з процесом синтезу науково! думки. Культура в ноосферному процес виступае в якост цементуючо! основи i об'еднуе рiзнi основи сощально! творчостi людей [3, с. 337].
Сощально-фшософським результатом створено! В.1. Вернадським цшюно! картини Всесв^ стала ноосферологiя.
Фiлософiя, на думку вченого, здатна внести свш вклад у методолопчний аналiз досягнень науки та техшки, якi служать основним шструментом перетворення навколишнього середовища, в осмислення необхщност щншсно! переорiентацil суспшьства, створення нового менталiтету у зв'язку з загрозою еколопчно! катастрофи.
Усвщомлюючи масштабнiсть проблем розвитку ноосфери В.1. Вернадський доходить до висновку, що розв'язання суспшьно-природних протирiч слiд здшснювати у фiлософсько-етичнiй сферi.
Як представник течп космiзму Вернадський розробляв в сво!х працях стратегiчнi напрями еволюци людства, залишаючи науцi !х практичне втшення. Таким чином, слiд вщзначити, що ще! В.1. Вернадського стосовно науково! картини св^ в цшому знаходилися в центрi проблемного поля дослщниюв космiзму в якостi ушкального явища вiтчизняно! фiлософсько! думки.
Лггература
1. Вернадский В.И. Биосфера и ноосфера. - М.: Наука, 1989.
2. Вернадский В.И. Труды по истории науки в России. - М.: Наука, 1988.
3. Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста. М.: Наука, 1988.
4. Вернадский В.И. Живое вещество. М.: Наука, 1978.
5. Вернадский В.И. Несколько слов о ноосфере // Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста. М.: Наука, 1988.
Summary Kostenko V.G., Fedyshyn Y.I. Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj VOLODYMYR VERNADSKY'S PHILOSOPHY OF COSMIZM The article is dedicated to the analysis of philosophy of Volodymyr Vernadsky's cosmism, which is based on the unity and preservation of the whole micro-, mezo- and mega-world, about the united world dynamics.
Стаття надшшла до редакцИ 10.03.2008
182
