CC BY
3
УДК 353+81
https://doi.Org/10.35546/kntu2078-4481.2023.1.26 В. М. ДЕМЧЕНКО
кандидат фшолопчних наук, доцент, доцент кафедри державного управлшня i мкцевого самоврядування Херсонський нацюнальний техшчний ушверситет ORCID: 0000-0003-1841-7798
ВОеННО-ПАТР1ОТИЧНА РИТОРИКА ЯК ЗБРОЯ ПРОТИ АГРЕСОРА
У cmammi на ocHoei теори тформацтного поля, зокрема положень про iнформацiйну безпеку, iнформацiйну гШену, моральний аспект подання й поширення тформаци, риторичну майстертсть, проаналiзовано новорiчний виступ Президента Украши В. Зеленського напередодш 2023 року - тсля понад трьохсот днiв eid початку теро-ристично'1' агресИ Роси в нашу крату. Через загальну призму боротьби Украши проти iмперських сил визначено позитивнi риси цього ораторського тексту, яю, з одного боку, безпосередньо впливають на слухача / читача, а з iншого - надають правдиву iнформацiю в ргзних площинах - тформацтнт, психологiчнiй, соцiальнiй, емоцт-нт та риторичнт, що пiдсилюе цей позитивний вплив. Зазначено, що iнформацiйний аспект у текстi передбачае надання достовiрноi тформаци, перевiреноi свiтовими медiа; психологiчний передбачае вплив поданого матерi-алу на свiдомiсть читача / слухача; сощальний спрямований на формування та змщнення нацiональноi едностi, що допоможе в боротьбi з агресором; емоцтний виявляе особисте ставлення оратора до ситуаци; риторичний допомагае створити впливовий текст виступу.
Зроблено висновки, що, по-перше, у площинi iнформацiйноi безпеки потрiбно боротися як проти недосто-вiрностi внутрiшньоi тформаци, так i проти умисно'1' дезiнформацii з боку кра'ти-терориста, що спрямована на дестабтза^ю укра'1'нського сустльства, формування недовiри до влади й сил оборони; по-друге, у площинi якостi тформацтного потоку потрiбно виробляти медтну грамотнкть, критично сприймаючи тформацт, фшьтруючи ii та правильно вибираючи надавачiв тформаци, по-трете, у площинi надання тформаци актуальною наразi е риторична майстернкть - умiння дохiдливо й переконливо викладати факти, спонукаючи громаду до боротьби проти агресора. Так, у текстi новорiчного виступу Президента Украши застосовуються р1знома-штш риторичш засоби та прийоми - метафора й гтербола, повтор i антитеза, риторичне ствердження та запитання, гасло-заклик, коротт фрази - односкладш й неповнi речення; по-четверте, в анал1зованому текстi через iнформацiйний, психологiчний, соцiальний, емоцшний та риторичний аспекти навiюються думки, потрiбнi для народного еднання, формування оптим1зму, упевненостi во'тв у сво'1'х силах i перемозi.
Ключовi слова: тформацшна безпека, тформацтна гтена, ораторська майстертсть, правила риторики, медшна грамотнкть, свiдомi громадяни.
V. M. DEMCHENKO
Candidate of Philological Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Public Administration
and Local Self-Government Kherson National Technical University ORCID: 0000-0003-1841-7798
MILITARY PATRIOTIC RHETORIC AS A WEAPON AGAINST THE AGGRESSOR
Based on the theory of the information field, in particular the provisions on information security, information hygiene, the moral aspect of presenting and disseminating information, rhetorical skill, the article analyzes the New Year's speech of the President of Ukraine V. Zelenskyi on the eve of2023 - after more than three hundred days since the beginning of Russia's terrorist aggression in our country the country Through the general prism of the struggle of Ukraine against the imperial forces, the positive features of this oratorical text have been identified, which, on the one hand, directly affect the listener / reader, and on the other hand, provide truthful information in various levels - informational, psychological, social, emotional and rhetorical, which strengthens this positive influence. It is noted that the informational aspect of the text involves the provision of reliable information verified by the world media, the psychological aspect involves the impact of the presented material on the consciousness of the reader/listener, the social aspect is aimed at the formation and strengthening of national unity, which will help in the fight against the aggressor, the emotional aspect reveals the personal attitude of the speaker to the situation, rhetoric helps to create an influential speech text.
It was concluded that, firstly, in the field of information security, it is necessary to fight both against the unreliability of internal information and against intentional disinformation on the part of the terrorist country, which is aimed at destabilizing Ukrainian society, forming distrust of the authorities and defence forces; secondly, in the plane of the quality of the information flow, it is necessary to develop media literacy, critically perceiving information, filtering it and correctly choosing the providers of information, thirdly, in the plane of presenting information, rhetorical skill is currently relevant - the ability to sincerely, persuasively, convincingly present facts, encouraging community to fight
against the aggressor. Thus, in the text of the New Year speech of the President of Ukraine, various rhetorical devices and techniques are used - metaphor and hyperbole, repetition and antithesis, rhetorical statement and question, slogan-call, short phrases - monosyllabic and incomplete sentences, fourthly, in the analyzed text through informative, psychological, social, emotional and rhetorical aspects suggest thoughts necessary for national unity, formation of optimism, confidence of warriors in their strength and victory.
Key words: information security, information hygiene, public speaking, rules of rhetoric, media literacy, conscious citizens.
Постановка проблеми
На законодавчому piBHi державниками визначено дефшщш поняття «шформацшна безпека», яка передбачае захист тих самих об'екпв, що й загалом нацюнальна безпека, - «життево важливих штереав людини i грома-дянина, сустльства i держави» [1]. Проте специфшэю цього безпекового вщгалуження е запоб^ання завданню шкоди через уаляш негаразди, пов'язаш з функцюнуванням i поширенням iнформацiï, - ïï неповноту, недосто-вiрнiсть, недостатню доступнiсть, «несанкцiонований обж шформацп з обмеженим доступом» [1], негативний шформацшно-психолопчний вплив, зокрема й умисний. Особливу увагу звертаемо на останне положения, адже iнформацiя насамперед спрямована на людей-слухачiв / чшотв, як1 мають ïï сприйняти так, як би цього хопв ïï надавач (переважно, адже суто шформування без певноï орiентованостi / навшвання майже не можливе).
У разi такоï' спрямованостi на певний вплив починають дiяти вже iншi правила - моральш, що мае прямий вихiд на рiвень здоров'я людини - як слухача / читача, так i надавача шформацп. Тому ця галузь науки виробила термш «iнформацiйна гiгiена» (iз вiдповiдними атрибутами - «забруднення», «зараження», «стих1йний медш-ний шквала» тощо), що передбачае насамперед обiзнанiсть («медiйну грамотнiсть»), «умшня критично мислити, аналiзувати тексти та вмгги 1'х створювати» (тобто зворотнш вплив - на надавача / отримувача) [2]. Особливо це актуально в умовах вшни в Укрш'ш, коли ми бачимо та ввдчуваемо атаку агресора не лише забороненою зброею масового знищення, але й шформацшними засобами, зокрема через телеканали, що транслюють повною мiрою дезшформацш з боку Москви. Ця «заражена» шформащя впливае на найменш психолопчно пiдготовленi вер-стви украшського населення - людей похилого вiку та уаляких маргiналiв (так званих переачних громадян, хоча правильнiше говорити - оаб, адже сам термiн «громадяни» передбачае сввдомих членiв суспiльства).
У таких умовах учеш розробляють рiзноманiтнi методики, що надають певнi правила сприймання шформа-цiï. Наприклад, О. Мороз розробила правила для розрiзнення правди та брехнi в медiапросторi, що передбача-ють, по-перше, умшня фшьтрувати iнформацiю через iдентифiкацiю сайпв (визначення ресурсiв, як1 ввдверто машпулюють слухачем або просто хайпують - реалiзують свое честолюбство); по-друге, користування лише перевiреними сайтами / блогами (юнуе навiть так званий бiлий список 1нституту масовоï' iнформацiï); по-трете, власний аудит свого iнформацiйного поля (вщповщно видалення тих «смrтгярок»-маиiпуляторiв); по-четверте, розумiння ворожоï вигоди використання шформацшного поля (усiлякими засобами розколювати украшське сус-пiльство); по-п'яте, розпiзнавання фейкового матерiалу (з боку ворога - з единою метою - нас залякати будь-яким чином) [3]. Дотримання таких «заходiв гiгiени» допоможе не лише кожнш окремiй особi не потрапити шд вплив ворожоï' пропаганди, а й усьому суспiльству та державi витримати жорстокий iсторичний виклик i перемогти агресора-терориста.
Отже, на рiвнi функцiонування iнформацiï та ïï ппени iснуе двi площини - ïï сприймання та подання, i якщо перша стосуеться переважно громадян i суспшьства, то друга належить сткерам - медiйникам i державникам (не зважаемо на поширювачiв, як1 повторюють почуту / прочитану iнформацiю, часто навиъ не замислюючись про ïï можливу фейковiсть або хайповiсть). У такому разi постае термiн «риторична майстершсть», що передбачае вмiння правильно викладати факти - щиро й дохвдливо, i взагалi «самостiйно мислити, переконувати живим словом, спонукати до дiй» [4], а сама риторика була теоретично розроблена ще ввд чаав аитичностi. Виступ оратора передбачав кшька складников, як1 забезпечували його ефективнiсть, - вiд власне подання шформацп до впливу на слухачiв, якi в подальшому мали тдтримати того лектора чи полггачш сили, думки яких вiн репрезентував у тому виступi: в «екзордiумi» мiстилися вступнi зауваження щодо теми промови, в «експозицiï'» визначалися ïï поняття й важливють, у «каузЬ» надавалися логiчнi аргументи, у «контрарiумi» спростовувалися думки опо-нента, у «екземплюмЬ» наводилися приклади й шдуктивш докази, у «тестимонiумi» висловлювання й авторитетш судження, у «конклюзiï'» - висновки та пропозицiï використання [4]. Можливо цi складники матимуть iнший порядок у наведеному та проаналiзованому нами нижче текстi, але вони там обов'язков^ що сввдчить про багато-вiкову традиц1ю красномовства.
Ah^ïî ocTaHHix досл1джень i публжацш
Питання риторичноï майстерностi розглядалися вченими, переважно лшгвютами, у площинах загальноï тео-рiï риторики i красномовства (Г. Бшавич, 1вано-Франк1вськ, 2020 рж) [5], професiйного спiлкуваиия (З. Мацюк, Н. Станкевич Н., Львiв, 2020 рж) [6], дiловоï комунiкацiï (Н. Химиця, О. Морушко, Львiв, 2016) [7], методики викладання украïнськоï мови та основ дiловоï' комунiкацiï (Л. Зшевич, В. Красавiна, Чернiгiв, 2018), вивчення
проблем шформацшного суспшьства (Л. Броншкова, Ки1в, 2018), практичного застосування правил шформацш-но1 гiгieни [2], зокрема шд час вiйни (О. Мороз) [3]. Учет - лшгвюти, державники, соцюлоги, педагоги - докладно проаналiзували ва аспекти шформацшно1 тематики, дослвдивши не лише риторичну традицш та сучасш питания подання шформацп, але й актуальш проблеми украшського державотворення, пов'язаш з военним протистоян-ням (зокрема й шформацшним) з агресивним юторичним сусвдою, який через свою iмперську природу завжди зазiхав на полггичну свободу та землю Укра1'ни. Тому варто було проаиалiзувати цю ситуацш в межах певного ораторського тексту, що вмютив у собi рiзнi 11 аспекти - iнформацiйний, сощальний, психологiчний, емоцiйний, якi характеризують i ситуацiю, i особистiсть оратора-полiтика.
Формулювання мети дослiдження
Вiдповiдно до наведених вище позицiй щодо сучасного шформацшного поля, зокрема в умовах вшни (й шформацшно! також), своерщно1 ппени та моралi його використання, а також теорп риторики об'ектом аналiзу ми визначили новорiчну промову Президента Украши В. Зеленського, виголошену напередодш 2023 року, коли сплило понад триста днiв вiд початку терористично! агреси Росп в нашу крашу [10]. Тобто мета статп - проана-лiзувати цей виступ вщповвдно до традицiй ораторського мистецтва та правил дотримання шформацшно1 гiгiени.
Викладення основного матер1алу досл1дження
Не розподiляючи текст виступу на традицiйнi частини - «екзордiум», «експозицш», «каузу», «контрарiум», «екземплюм», «тестимонiум», «конклюзш» - задля визначення риторично1 схеми, ми проаналiзувати його за контентуальними аспектами ^з контекстними зауваженнями) та за власне мовними ознаками, що характеризують ораторську майстернiсть. Ввдразу зауважимо, що реальне авторство тексту в такому аналiзi ми не фшсуемо, акцен-туючи на його значеннi в таких аспектах, як шформацшний, емоцiйний, психолопчний, соцiальний, риторичний.
1нформац1йний аспект
Передбачае надання основно1 шформацп, що може бути попередньо й не вщома читачу / слухачу. Ця шформащя може бути вщкритою («Як нашi люди зупиняли колони 1хньо1 технiки»; «Як дiд зупиняв руками танк»; «Як жшка збила дрон банкою помiдорiв»; «Як в окупаци крали ворожi танки»; «Як збирали за години на "Ловщв Шахедiв", морськ1 дрони, броньовики, швидк1 й "Байрактари"»; «Як витримали всi погрози, обстрши, касетнi бомби, крилатi ракети, темряву й холод»), тобто навиъ не знаючи цих iсторiй, людина отримае iнформацiю та зацiкавиться нею для подальшого бiльш докладного ознайомлення.
Ця iнформацiя може бути прихованою («Ми побачили, хто е хто. На що здатш друзi, вороги, а головне - на що здатш ми саш»; «24 лютого мшьйони з нас зробили вибiр»), тобто 11 розшифрують лише украшсьш громадяни, якi стали учасниками цих подш: ввдчули сутнiсть ворога, яка була прихована за родинними й робочими зв'язками; в умовах окупаци побачили тих, хто став зрадником; ввдчули гордiсть за землякiв, як не скорилися ворогу; багато навить лiтнiх чоловiкiв i молодих жшок пiшли добровольцами на фронт захищати Украшу, а хто потрапив в оку-пацiю - ненавидiли воропв, борючись iншими засобами - жноруючи вiроломну брехню, слухаючи лише украшсьш шформацшш канали, здiйснюючи мовчазне саботування наказiв окупаитiв або й розвшуючи жовтi та синi стрiчки на деревах i навiть малюючи укра1нський прапор на стiнах будиншв.
Iнформацiя може бути звернена до обiзнаних украlнцiв, i тому коротш односкладнi називнi речення кожне окремо викликають у пам'ятi цiлу юторш, пов'язану з геро1'змом або захиснишв («Оборона Киева», «Харкiв», «Острiв Зминий», «Антонiвський мiст»), або мiсцевих жителiв («Микола1в», «1зюм, Балаклiя й Куп'янськ», «Херсон»), або з военними звитягами («Чорнобш'вка», «HIMARS», «Кримський мiст», «Нептун», «Крейсер "Москва"»), або просто передае военний гумор («Бавовна», «Русскш военний корабль»). Щодо гумору слiд заува-жити, що це можливо перше протистояння у свiтовiй iсторil, коли одна сторона iз самого початку висмше iншу, незважаючи на навпъ трагiчнi ситуацil. 1нша ж сторона не лише постшно потрапляе в конфузш ситуацil, але збiльшуе цю конфузшсть недолугими виправданнями на кшалт бойових гусей, бджiл, безпеки Чорнобильсько1 зони, курiння на кораблях, що призвело до 1х знищення вогнем, тощо. Усi росiйськi фейковi закиди легко спросто-вуються фахiвцями комп'ютерно1 техиiки, космiчними супутниками, що ставить агресора поза нормами свiтовоl цившзаци. Так, у микола1'вських дворах чiтко видно сл1ди вiд касетних бомб, що 100-вщсотково доводить застосування агресором (i саме ним) заборонено1 збро1 масового враження.
Iнформацiя може бути звернена до шоземщв або наших громадян, яш перебувають, як кажуть, не «в темi», не отримуючи з певних причин правдивих даних про вiйну («Свiт почув Укра1ну», «Свропарламент», «Бундестаг, парламент Британи, Кнесет, Конгрес США», «На головних площах у Торонто, Нью-Йорку, Лондош, Варшавi, Флоренцil, С1дне1'»). Цим перелшэм доводиться увага до наших подш iз боку найвпливовiших кра1н, а поза рядком залишаеться величезна lхия допомога, без яко1 не було б наших перемог. На цш допомозi весь час наголо-шуеться в медiазасобах - на вщм^ вiд радянських, як1 школи не акцентували на аиалогiчному внеску США в перемогу над фашистською Шмеччиною.
Психолог1чний аспект
Передбачае вплив на читача / слухача, навшвання певних думок, яш потрiбнi для народного еднання, фор-мування оптимiзму, упевненостi воlнiв у сво1х силах i перемозi. Так, для еднання призначений займенник ми
1 вщповвдш д1еслова при ньому: «Цей р1к поранив нас у серце. Ми виплакали вс сльози. Прокричали ва молитви. 311 дшв. Про кожну хвилину нам е що сказати».
Якщо в усному текст увага слухача зосереджуеться за допомогою пауз (коротких або подовжених), то у дру-кованому вони позначаються через пропущеш рядки та коротш речення. Зауважимо, що про це безпосередньо тут 1 говориться: «Але бшьшгсть слгв -зайв1. Вони не потр1бш. Не потр1бш пояснения, прикраси. Потр1бна тиша. Щоб почути. Потргбн! паузи. Щоб усввдомити». Подальше перерахуваиия драматичних подш 1 образ1в неначе входить у цю тишу гострим ножем. Особливо гостро м1ж назвами мют сприймаються згадки про дней - жертв бомбар-дувань держави-терориста: «Краматорськ. Вокзал. 1грашка» (конячка у кров1, зображення яко! з1рвало 1нтернет); «Мар1уполь. Драмтеатр. Напис "Д/ти"» (напис на бомбосховищг Терористи бомбардували м1сто, незважаючи на так позначення); «Одеса. Багатоповерх1вка. Д1вчинка. Три мгсяцг»; «Вшьнянськ. Пологовий. Немовля. Два дт». Уа зазначеш факти зафжсоваш м1жнародними службами як военш злочини Роси, 1 ва вщмовкн з того боку спря-моваш лише на одне - обман власного народу. Це ж стосуеться 1 власне бойових дш («Олешвка». «Азовсталь»), де так само порушувалися деклароваш в конвенщях закони вшни. Зауважимо, що цими порушеннями та !х 1гно-руванням Ройя довела перед уйм свггом свою приналежшсть не до европейського свпу, а до схщних деспотш, зокрема И давнього вчителя Чинпзхана.
Поряд 1з безпосередшм впливом на читача / слухача текст м1стить чимало приклад1в психолопчного навь ювання. Так, у фрагмент «в мить, коли здаеться, що ти вже не можеш гга дал1, згадайте, що ми вже з вами про-йшли» звернення спрямовано на формування оптимютичного ставлення до важких подш. Лише це й рятувало багатьох людей в1д стресу й остаточно! знев1ри як у власш сили, так 1 сили ЗСУ Люди переносили час звшьнення з мюяця в м1сяць, в1рячи в це, молилися ЗСУ та за ЗСУ Фраза «в1римо в Бога» була змшена на «в1римо в ЗСУ», 1 ввд цього ставало набагато легше. Саме тому так гаряче зустр1чали наших во!шв у зв1льнених м1стах 1 селах.
Сощальмий аспект
Передбачае виховання населення кра!ни, перетворення його на свщомих громадян. Цей аспект анал1зуемо в 1ндив1дуальному й репональному вим1рах.
У першому раз1 фжсуемо використання займеннишв ми та нашг з1 зб1рним значенням: «Ми повгрили в себе й у сво! сили. Збройш Сили Укра!ни. Розвщку. Нацгвардш. СБУ ССО. Прикордоннишв. Тероборону. ППО. Полщш. ДСНС. Ус1 наш1 сили оборони й безпеки». Тобто при цьому надаеться перелж уйх р1зновид1в военних сил, що формуе почуття 1 гордост за цю силу, 1 спокою за власну дом1вку й родину, 1 впевненост в остаточнш перемоз1 над ворогом.
Займенники кожен, ва формують почуття едност в патрютичному вибор1 громадян, а також вщзначають важлив1сть кожного з них на своему мющ: «На вшш важливий кожен», «Хто тримае в руках зброю, кермо авто, штурвал судна чи лита, скальпель чи указку», «Кожен, хто за ноутбуком, хто керуе комбайном, потягом», «Хто на блокпосту й на електростанцп», «Журналюти й дипломати, комунальники та рятувальники», «Вс1. Хто працюе. Вчиться в ушверситет або школ1. I навпь т1, хто тшьки вчиться ходити». Шсля прочитання / прослуховування цього фрагменту ввдразу виникае почуття, що Президент шкого не забув (! - наше акцентування), а це дуже важ-ливо в такий момент. Тобто, як говорилося ще навесш, кожен перебувае на своему фронт, 1 навпъ багато з тих, хто ви!хав вщразу в Свропу, там провадить активну волонтерську чи пропагандистську д1яльшсть.
До цього слад додати, що з перших дшв вшни люди вщдавали на потреби ЗСУ та волонтерам свою зарплатню, багато хто продавав для цього власне майно, а деяк адмши збирали за калька хвилин мшьйони гривень в1д сво!х читач1в, у подальшому звпуючи про куплеш бронежилети, бронемашини, безпшотники (й навпъ арендований супутник).
У репональному / мюцевому вим1р1 в текст окремо говориться про деяш «незламш репони Укра1ни», де кожне мюце отримуе сво! еттети: Харкав - «понгвечений, але нескорений», «украшське мюто. М1сто-герой»; Микола!в - «незламний. Геро'1'чно витримуе ва удари»; Сумщина - «тстка в горлг окупантв»; «Сумщина - це сила»; Дншро - «опора й надшний тил нашого фронту»; Одеса - «сонячна й привгтна, тепер - фортеця. Свгтова фортеця», «захищае нас 1 яка захищае свп»; Херсон - «героИчм люди!», «Обличчя Херсона посгчене уламками снаряд1в»; Ки!вщина й Ки!в - «серце наше». В1дзначено й м1ста, що стали «прихистком для мшьйошв укра!нщв» (Р1вне, 1вано-Франк1вськ, Терноп1ль, В1нниця), що передають «м1льйони тонн допомоги з Свропи та св1ту» (Льв1в, Ужгород, Чершвщ, Луцьк), що приймають «в евакуацп б1знес, п1дириемства, ун1верситети» (Хмельницький, Житомир, Кропивницький, Полтава, Черкаси), що мають чекати й дочекатися визволення (Донбас, Луганщина, Крим). Тобто цим перел1ком доведено, що краша живе, бореться, уа виконують сво! функц1!, в1рять у перемогу й бажають !! настання, влада об'еднана та виконуе сво! обов'язки - як виконавча, так 1 законодавча.
Емоц1ймий аспект
Полягае в особистому сприйнятт1 проголошеного, що виявляеться в емоцшних висловлюваннях, реал1зованих у форм1 окличних речень 1з використанням особового займенника я та вщповвдних семантично маркованих сл1в: «Япишаюся вами вйма, наш1 во!ни!»; «Язахоплююся вами вс1ма^>; «Яхочу сказати вам вам: укра!'нщ, ви неймо-вгрнИ» Узагал1 риторичний оклик - це обов'язковий компонент такого виступу, де оратор поеднуе сво! емоцп
з емощями слухачiв / 4ma4iB, показуючи, що вони не ввд'емш м1ж собою. Загалом емоцiями наповнений увесь текст, це його головна ознака.
Риторичний аспект
Полягае у визначенш рис ораторсько! майстерностi, що виявляються на власне мовному рiвнi. Так, провщна риса тексту - використання коротких фраз, що мають форму неповних й односкладних речень: «Цей рiк почався 24 лютого. Без передмов i прелюдiй. Рiзко. Рано. О 4-й годиш» (перше речення - повне, бо це зачин усього виступу). Серед таких неповних речень вщзначаються прислiвниковi конструкцп з семантикою ознаки чи стану: «Було темно. Було гучно. Багатьом було складно, комусь - страшно. Минуло 311 дшв. Нам усе ще може бути темно, гучно й складно. Але нам точно вже школи не буде страшно. I школи не буде соромно». Це не дивно, адже семантика стану найкраще передае загальш ввдчуття початку вшни, що в будь-якому разi е жахливими, для когось - узагалi катастрофiчними. Були люди, яш кончали життя самогубством вiд почуття безвиходi та вщпо-вiдного стресу. Як школи, саме тодi потрiбна була психологiчна допомога укра!нцям. Але час пройшов, i люди звикли до звуков вiйни: у Херсош дiти навiть гралися на майданчиках на фонi недалеко! канонади, а в Миколаевi та Киевi - пвд звуки голосно! сирени. Почуття страху i справдi потроху швелюеться, адже, по-перше, пiд час вшни кнуе атмосфера тако! собi невблаганносл долi, а по-друге - е спошй, коли поряд ЗСУ
Дуже частими е називнi конструкцп («Зустрiч ворога. Опiр i боротьба»), особливо в перелшах мiст i регюшв, якi ми наводили вище. Хоча така «назившсть» (сталiсть) властива й шшим синтаксичним конструкцiям - напри-клад, риторичним твердженням i запитанням («Ми всi - одна ам'я. Одна Укра!на»; «Це був наш рш. Рiк Укра!ни. Рiк украшщв»; «Чи е щось, що може нас злякати? Hi. Чи е хтось, хто може нас зупинити? Hi»). Цi форми також е традицшними в ораторських виступах, адже поряд зi ствердженням подано! думки вони мають ознаку гасла, яке мусить закарбуватися у свiдомостi слухача / читача.
Такими гаслами наповнений текст виступу Президента. Ми вже зазначали його основну думку - еднання народу в боротьбi з агресором. Наприклад, фраза «Ми вистояли на ногах, бо було те, що нас тримало. Наш дуг» акцентуе на провщнш мюп духу (поряд iз зазначеною вище вiрою). Можна зробити висновок, що вiра тримае на ногах народний загал (зокрема тих, хто був i е в окупаци), а дух - во!шв уах рiзновидiв, а також волонтерiв, якi також схож1 на во!нiв.
У фразi «У великий вiйнi немае маленьких справ. Немае непотрiбних. Кожен 1з нас - борець. Кожен 1з нас -фронт. Кожен i3 нас - основа оборони» висловлено вже зазначену нами вище думку - кожна людина дiяла на своему особистому фронп, i саме в цьому полягае еднання украшщв у межах одше! спiльно! мети. Але украшщ й так «дивують. Укра!нцям аплодують. Укра!нцi надихають». Останне розумiемо як надання прикладу шшим народам, яш до цього часу перебувають пвд впливом московсько! iмперi! (наприклад, бiлорусам, вiрменам, мол-дованам тощо).
Вщомим риторичним засобом е антитеза, що передбачае протиставлення. Так, у фрагмент «Не бший прапор, а синьо-жовтий стяг. Не втеча, а зустрiч» говориться про вибiр украшщв, що постав перед ними шсля 24 лютого. I саме друп частини цих фраз не лише показують, що ми вибрали, а й стверджують цей вибiр, роблять його гаслом. Це було важливим вибором, адже ворожа пропаганда валякими засобами нама-галася переконати украшщв здатися, скинути владу й повернутися в коло iмперi!, а не дивитися в бш Свропи. Укра!на ж зробила iнший вибiр, i тому «змiнила свiт», i тому «свiт вiдкрив Укра!ну». Як висновок - гасло «Ми йдемо у Свросоюз i НАТО».
Також у текст можна ввдзначити використання гшерболи («Вибухи 24 лютого нас оглушили», «Свгг ввдчув Укра!ну. Укра!на в медiа. У серцях людей. У тош пошуку Google»), метафори («Першi ракети остаточно зруй-нували лабiринт шюзш»), що може мати характер натяку («24 лютого ми прокинулись. Iншi ми. 1нший народ. Iншi укра!нцi). Тобто метафора показуе тут переродження населення Укра!ни в украшщв, формування полiтично! нацп, для частини яко! iлюзi! якогось «руського миру» з «дружбою народiв», «старшим братом» були зруйноваш, а бшьша частина вiдразу вийшла на майдани показати всьому свiтовi, що вони - украшщ.
Ефективним прийомом е й повтор. Так, дiеслово перемогти повторюеться в текст 8 разiв, часом насичуючи окремi фрагменти. Наприклад: «24 лютого ми почали творити нашу перемогу. З багатьох цеглинок - сотень шших перемог»; «Ми перемогли пашку. Не розбплись, а зiбралися. Ми перемогли сумнiви, зневiру, страх». Така наси-ченiсть створюе атмосферу вiри в перемогу, чому допомагае й повтор прислiвника тут iз займенниками: «Я тут. Ми тут. Ви тут. Уа тут. Ми ва - це Укра!на».
Висновки
Вiдповiдно до мети нашого дослвдження можна зробити певнi висновки.
1. Поняття «iнформацiйна безпека^» передбачае захист життево важливих iнтересiв громадянина, суспiльства й держави в1д уаляких негараздiв, пов'язаних iз функцiонуванням i поширенням iнформацi!, зокрема !! недо-стовiрностi, по-перше, та прямого умисного впливу з боку ворогiв Укра!ни - по-друге. Це особливо важливо в умовах вiйни, коли агресор-терорист використовуе, зокрема, й iнформацiйнi важел^ що негативно впливають на переачного укра!нця - несвiдому й марпнальну особу.
2. У площиш якосп та спрямованосп шформацшного потоку дiють правила «шформацшно1' плени», що запо-бiгають зараженню вщ «стихiйного медiйного шквалу» недостовiрними даними, як1 в умовах терористично1' агре-ciï застосовуються ворогом для дестабшзацп украшського суспiльства, формування недовiри до влади й сил оборони. З шшого боку, медшна грамотнiсть - умiння критично сприймати шформацш, фiльтрувати ïï, правильно щентиф^вати медiйнi ресурси, уникати фейкiв i хайшв - е також зброею, що протистоïть ворож1й пропагандi.
3. У площиш подання шформацп актуальною е риторична майстершсть - умшня щиро, дохвдливо, пере-конливо викладати факти, спонукаючи громаду до боротьби проти агресора. Саме таким е новорiчний виступ Президента Украïни В. Зеленського, виголошений напередоднi 2023 року. За правилами ще античного красно-мовства, в аналiзованому текстi застосовуються рiзноманiтнi риторичнi засоби та прийоми - метафора й гшер-бола, повтор i антитеза, риторичне ствердження та запитання, гасло-заклик, коротка фрази - односкладш й непо-вш речення.
4. У текстi виступу видшено iнформацiйний, психологiчний, соцiальний, емоцшний та риторичний аспекти, якi кожен зi свого боку пвдсилюють цей вплив: надають правдиву, перевiрену свгговими медiа iнформацiю; навь юють думки, потрiбнi для народного еднання, формування оптишзму, упевненостi воïнiв у сво1'х силах i перемозi; виховують населения краши, перетворюючи його на свщому громаду; доводять, що краша живе, бореться, усi виконують сво1' функци, вiрять у перемогу, влада об'еднана та виконуе сво1' обов'язки, а Президент пишаеться сво1'м народом.
Список використаиоТ лiтератури
1. Про засади шформацшно1' безпеки Украши. Проект Закону Украши. Лiга Закон. URL : https://ips.ligazakon. net/document/JG3TH00A?an=3
2. Iнформацiйна ппена в мереж1. URL : https://taslife.com.ua/blog/information-hygiene
3. 1нформацшна гiгiена пвд час вшни: 7 базових правил. Освmорiя. URL : https://osvitoria.media/experience/ informatsijna-gigiyena-pid-chas-vijny-7-bazovyh-pravyl/
4. Риторика. URL : http://academy.apbu.edu.ua/e-books/pub_324/3389.html
5. Бшавич Г. Основи риторики i красномовства. Навчально-методичний пойбник. 1вано-Франк1вськ, 2020. 211 с.
6. Мацюк З., Станкевич Н. Украшська мова професiйного спiлкування. Львiв : Каравела, 2020. 352 с.
7. Химиця Н.О., Морушко О.О. Дшова комунiкацiя: навчальний посiбник. Львiв: Видавництво Львiвськоï полiтехнiки, 2016. 208 с.
8. Фахова украшська мова та основи дшово1' комушкаци Методичш вказiвки до курсу для самостшно1' роботи студентiв всiх спецiальностей / укл.: Л. В. Зiневич, В. В. Красавша. Чернiгiв : ЧНТУ 2018. 39 с.
9. Броншкова Л.В. Комунiкативнi традицiï та новаци в науцi iнформацiйного суспiльства. Bîchuk Нацюналь-ного авiацiйногоyHieepcumemy. Серiя: Фiлософiя. Культурологiя. К.: НАУ № 1(27). 2018. С. 39-43.
10. Вггання Президента Зеленського з Новим 2023 роком. URL : https://tsn.ua/ukrayina/vitannya-prezidenta-zelenskogo-z-novim-2023-rokom-2234743.html
References
1. Pro zasady informatsiynoyi bezpeky Ukrayiny. Proyekt Zakonu Ukrayiny [About the principles of information security of Ukraine. Draft Law of Ukraine]. Liha Zakon [Law League]. URL : https://ips.ligazakon.net/document/ JG3TH00A?an=3
2. Informatsiyna hihiyena v merezhi [Information hygiene in the network]. URL : https://taslife.com.ua/blog/ information-hygiene
3. Informatsiyna hihiyena pid chas viyny: 7 bazovykh pravyl [Information hygiene during war: 7 basic rules]. Osvitoriya [Osvitoria]. URL : https://osvitoria.media/experience/informatsijna-gigiyena-pid-chas-vijny-7-bazovyh-pravyl/
4. Rytoryka [Rhetoric]. URL : http://academy.apbu.edu.ua/e-books/pub_324/3389.html
5. Bilavych H. (2020) Osnovy rytoryky i krasnomovstva. Navchal'no-metodychnyy posibnyk [Fundamentals of rhetoric and eloquence. Educational and methodological manual]. Ivano-Frankivs'k, 211 s.
6. Matsyuk Z., Stankevych N. (2020) Ukrayins'ka mova profesiynoho spilkuvannya [Ukrainian language of professional communication]. L'viv : Karavela, 352 s.
7. Khymytsya N.O., Morushko O.O. (2016) Dilova komunikatsiya: navchal'nyy posibnyk [Business communication: study guide]. L'viv: Vydavnytstvo L'vivs'koyi politekhniky, 208 s.
8. Fakhova ukrayins'ka mova ta osnovy dilovoyi komunikatsiyi. Metodychni vkazivky do kursu dlya samostiynoyi roboty studentiv vsikh spetsial'nostey [Ukrainian language and basics of business communication. Methodical instructions for the course for independent work of students of all specialties] / ukl.: L. V. Zinevych, V. V. Krasavina. Chernihiv : CHNTU, 2018. 39 s.
9. Bronnikova L.V (2018) Komunikatyvni tradytsiyi ta novatsiyi v nautsi informatsiynoho suspil'stva [Communicative traditions and innovations in the science of information society]. Visnyk Natsional'noho aviatsiynoho universytetu. Seriya: Filosofiya. Kul'turolohiya [Bulletin of the National Aviation University. Series: Philosophy. Culturology]. K.: NAU, № 1(27). S. 39-43.
10. Vitannya Prezydenta Zelens'koho z Novym 2023 rokom [Congratulations to President Zelensky on the New Year 2023]. URL : https://tsn.ua/ukrayina/vitannya-prezidenta-zelenskogo-z-novim-2023-rokom-2234743.html
