якостей у глухих підлітків, розроблена методика спортивного тренування глухих підлітків з легкої атлетики, з’ясовано вплив занять швидкісно-силовими вправами на функціональний стан аналізаторів.
Подальші дослідження передбачається провести у напрямку вивчення інших проблем дослідження розвитку швидкісних якостей у глухих підлітків.
Література
1. Павлов И.П. Полное собрание сочинений: В 10 т. - М., 1951. - Т.3. - Ч.1. - 390 с; Ч.2 - 435 с.
2. Байкина Н.Г. Коррекция недостатков двигательной сферы глухих школьников среднего возраста на внеклассных занятиях по легкой атлетике // Дефектология. -1986. - № 3. - С. 39-43.
3. Дзюрич В.В. Влияние словесной и жестомимической речи на развитие скорости движений у глухих школьников // Доклады IV научной конференции аспирантов по вопросам дефектологии. - М.: АПН РСФСР, 1970. -С. 98-106.
4. Зайцев Б. М. Изучение динамики работоспособности у глухих учащихся в течение учебного дня: Автореф. дис. ... канд. психол. наук. - М., 1974.- 18 с.
5. Костанян А. О. Особенности скоростных качеств и их развитие с помощью физических упражнений у глухих школьников: Автореф. дис... канд. пед. наук. - М., 1963.
- 18 с.
Надійшла до редакції 04.05.2007р.
ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ТА СПОРТУ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА Безкоровайна Л.В.
Запорізький національний університет
Анотація. В статті висвітлюються деякі підходи до тлумачення основних понять щодо впровадження технологій навчання у процесі професійної підготовки фахівців фізичного виховання та спорту. Визначається зміст, сутність, місце сучасних технологій навчання у галузі освіти.
Ключові слова: професійна підготовка, майбутній фахівець фізичного виховання та спорту, технологія. Аннотация. Безкоровайна Л.В. Внедрение технологий обучения в процессе профессиональной подготовки будущих специалистов физического воспитания и спорта как педагогическая проблема. В статье освещаются некоторые подходы к толкованию основных понятий внедрения технологий обучения в процессе профессиональной подготовки специалистов физического воспитания и спорта. Определяется содержание, сущность, место современных технологий обучения в сфере образования.
Ключевые слова: профессиональная подготовка, будущий специалист физического воспитания и спорта, технология.
Annotation. Bezkorovayna L.V. Introduction of technologies of teaching in the process of professional preparation of future specialists of physical education and sport as a pedagogical problem. Some approaches to interpretation of basic concepts of introduction of technologies of teaching in the process of professional preparation of specialists of physical education and sport are lighted in the article. Maintenance, essence, place of modern technologies of teaching in the field of education is determined.
Keywords: professional preparation, future specialist of physical education and sport, technology.
Вступ.
З огляду на сучасні світові тенденції в Україні проголошено курс на інноваційний розвиток. Його відображення є у Концепціях державної інноваційної політики України [5], науково-технологічного та інноваційного розвитку України [6], Законі України «Про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності» [10] та ін.
Професійна підготовка майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту - складна, динамічна педагогічна система, ефективність функціонування якої залежить від багатьох взаємозв’язаних чинників, що проявляються у загальних закономірностях педагогічного процесу і його управлінні. Інноваційний підхід до системи професійної підготовки фахівців фізичного виховання та спорту має бути значущим, оскільки кінцевий результат визначає зміст і характер усього процесу професійної підготовки.
У зв’язку з цим виникає потреба у дослідженнях, спрямованих на побудову нової педагогічної системи, зміст якої має відображати соціальне замовлення особистості, суспільства і держави.
Робота виконана у відповідності до плану НДР Запорізького національного університету.
Формулювання цілей роботи.
Метою статті є висвітлення основних понять щодо впровадження технологій навчання у процесі професійної підготовки фахівців фізичного виховання та спорту, а також визначення змісту, сутності, місця сучасних технологій навчання.
Результати дослідження.
Аналіз літературних джерел та законодавчо-нормативних документів свідчить, що інноваційна освітня діяльність є процесом внесення нових елементів у традиційну систему, створення та використання інтелектуального продукту, реалізації нових оригінальних ідей, є процесом внесення якісно нових елементів в освіту.
Як зазначається у Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті “підготовка педагогічних працівників, їх професійне вдосконалення - важлива умова модернізації освіти [ 8, с. 2]”.
Модернізація, як стверджує В. А.Магін, - це вдосконалення, оновлення, зміна відповідно до вимог сучасності [ 7, с. 40].
Професійна підготовка фахівців фізичного виховання та спорту до управлінської діяльності сьогодні повинна бути заснована на сучасних інноваційних технологіях, що сприятимуть підвищенню якості освіти майбутніх фахівців вищих навчальних закладів.
Сучасні ринкові відносини вимагають від менеджерів в галузі фізичного виховання та спорту професійних управлінських знань, володіння різними управлінськими підходами, освоєння варіативних способів рішення основних управлінських завдань. Вирішення проблеми оновлення системи управління як однієї із пріоритетних проблем управління неможливо без відповідної професійної підготовки менеджерів. Тому необхідні нові технології і безперервна корекція процесу професійної підготовки майбутніх
фахівців, формування професійних особистісних якостей, знань, умінь.
На сучасному етапі вищі навчальні заклади України продовжують підготовку майбутніх фахівців у традиційній парадигмі, тобто згідно з розрахунком на «середнього» випускника, що відповідає вимогам державного стандарту за фахом в рамках існуючих форм підготовки майбутніх фахівців. Вочевидь, педагогічний процес в системі вищої професійної освіти, що задовольняє перспективним соціальним і державним потребам у кадрах, повинен враховувати деякі зовнішні і внутрішні чинники. Під зовнішніми чинниками у даному випадку мається на увазі соціально-економічна ситуація, культура соціуму, обумовлені рівнем і станом розвитку суспільних відносин.
Ю. Шкребтій зазначає, що принципово змінюються вимоги до підготовки фахівців у галузі фізичного виховання та спорту під час переходу економіки України від адміністративно-командної розподільної системи до ринкових економічних відносин [ 12, с. 492].
Н.Гуляєва зазначає, що “у сучасному ВНЗ організація навчання, його технологічне і дидактичне забезпечення... мають бути спрямовані на створення власного продукту - досконалої моделі спеціаліста як за параметрами знань та умінь, так і за психологічними якостями - виконавчість, творчість, лідерство, комунікативність і ін. [ 3, с. 47].”
Слід зазначити, що гарантом формування конкурентоспроможності майбутнього фахівця фізичного виховання та спорту має стати забезпечення його трьома групами умінь:
- технологічними,
- комунікативними,
- управлінськими.
Щодо технологічних умінь, то вони мають формуватися у процесі засвоєння студентами спрямованих за фахом теоретичних, прикладних дисциплін і профільної практики.
Науковці зазначають, що, водночас, кількість практичних занять, де можна було б формувати навички групової креативної роботи, недостатня. За підсумком студент знає про існування методів активного творчого пошуку, але практично не уміє їх застосовувати. Недостатні навички креативного мислення призводять до того, що майбутня професійна практична діяльність студента фізкультурного профілю в якості менеджера здебільшого наповнена стандартними схемами і процедурами.
ГА.Дмитренко стверджує, що педагогічне середовище не сприймає управлінських новацій відповідним чином [ 4, с. 15].
Деякі автори відзначають зниження пізнавальної активності і мотивації студентів до отримання широких професійних знань (Г. Чирков І. Д. Свищев, А.Румянцев, Ю.Татур). В.К.Бальсевич і Л.І.Лубише-ва вважають особливо актуальними ці питання для освітнього процесу вищих навчальних закладів фізкультурного напрямку. Водночас А.В.Тертичний наголошує на небажанні студентів вчитися через не-
задоволеність методами навчання.
О.С.Виханський, А.І.Наумов стверджують, що необхідна докорінна зміна місії ВНЗ; ... значні технологічні зміни [2, с. 443].
Удосконалення навчального процесу у вищих навчальних закладах пов’язане з ефективним використанням комп’ютерних засобів, як способу організації навчальної діяльності студентів, що є рішенням проблеми індивідуалізації і розвитку особистості.
Ефективність використання нових технологій, зокрема, комп’ютерних засобів у навчальному процесі також визначено у роботах науковців щодо проблеми впровадження сучасних технологій навчання.
В результаті аналізу наукових досліджень визначено управлінські уміння як здатність прогнозувати нестандартні ситуації, планувати й організовувати спільну діяльність у малих і великих групах, ухвалювати адекватні педагогічному задуму і ситуаціям рішення на засадах системного аналізу. Ця група умінь має первинно формуватися в умовах ауди-торних занять з психолого-педагогічних, дидактико-технологічних, методичних дисциплін та вдосконалюватися в різних формах освітньої, виховної, науково-дослідницької діяльності, під час різних видів педагогічної практики.
Значний внесок у розробку проблеми впровадження сучасних технологій навчання зробили І.М.Богданова, Л.В.Брескіна, О.І.Іваницький, О.В.Кареліна, Ж.К.Холодов, А.Г.Чорноштан, С.М.Яшанов і ін.
О.П.Ситников, О.О. Деркач, І.В.Єлшина зазначають, що поняття “технологія” означає впорядковану сукупність дій. Автори зазначають, що, по-перше, поняття “технологія” дозволило проводити змістовний аналіз професійної діяльності. Завдяки визначенню різних технологій, що використовуються професіоналами практично, і їх аналізу вдалося провести типологізацію технологій на підставі їх спрямованості на здійснення тих чи інших функцій і побудувати функціональну модель професійної діяльності. Залежно від характеру діяльності набір істотно притаманних їй функцій може бути більш менш поширеним, а їх характеристика-різною. Проте, підставою для встановленого завдання побудови універсальної функціональної моделі професійної діяльності може бути дослідження найскладніших професій і логічного аналізу їх функціональної організації. Така модель має охоплювати усі істотні функції будь-якої професійної діяльності. При цьому для різних груп професій на етапі конкретизації моделі може бути проведена більш докладна класифікація функцій для виокремлення найбільш істотних для даної професії функцій [11].
У соціологічному енциклопедичному словнику дається таке визначення поняття “технологія”: (від грец. techne - мистецтво, майстерність, уміння і logos - навчання, наука) сукупність засобів і способів отримання, обробки або переробки (зміна стану, властивостей, форми) сировини, матеріалів, напівфабрикатів або виробів у різних галузях промисловості,
будівництва; наукова дисципліна, що розроблює і вдосконалює ці засоби і способи [1].
С.І.Ожегов у словнику російської мови тлумачить поняття “технологія” як сукупність виробничих процесів у певній галузі виробництва, а також науковий опис способів виробництва [9].
Технологія - це складова еволюції людства починаючи з найдавніших цивілізацій. Вона є виразом інтелекту людини ще до виникнення мови і письменності. Передусім, це форма виразу людського інтелекту, що спрямований на розв’язування суттєвих проблем буття. Джерелом і призначенням технології є людське буття. Такий підхід дозволяє розглядати технологію як відображення розуму і здібностей людини, на відміну від підходу, що розглядає технологію у розривності від людського буття і суспільства.
Комплекс, що складається із запланованих результатів, засобів оцінки для корекції та вибору ефективних методів, прийомів навчання, оптимальних для конкретної ситуації, набору моделей навчання, що розроблені педагогом на цій засаді згідно з технологією навчання передбачають і технологію управління.
На сучасному етапі педагогічні технології у поширеному значенні визначають як систематичні методи планування, втілення і оцінювання усіх процесів навчання і виховання шляхом використання людських і технічних ресурсів та взаємодії між ними для досягнення ефективності навчання. Для досягнення встановлених цілей технологічний підхід у педагогіці ставить за мету побудувати процес навчання і виховання таким чином, щоб ефективність результату було гарантовано. До складу педагогічних технологій належать: системний аналіз, відбір, конструювання і контроль усіх керованих компонентів педагогічного процесу у взаємозв’язку з метою досягнення педагогічних результатів. Щодо методики, педагогічні технології є більш вузьким поняттям, оскільки методика має на увазі вибір певної технології.
Педагогічна технологія - це систематичне і послідовне втілення у практиці заздалегідь спроектованого навчально-виховного процесу; сукупність психолого-педагогічних установок, що визначають спеціальний набір і компонування форм, методів, способів, прийомів навчання, засобів виховання; організаційно-методичний інструментарій педагогічного процесу.
Поняття технологія управління визначається як такий спосіб поведінки і дії керівника, дотримуючись якого можливо реалізувати цілі управління оптимальним чином. Технологія управління - це і практика (можна оволодіти), і наука (можна навчитись), і мистецтво (можна творити, додавати щось своє, нове). Керівники у будь-якому випадку засвоюють технологію управління на практиці, організовано, завдяки системі професійної підготовки.
Принципово нові можливості в освітньому процесі відкривають інформаційні технології, що дозволяють здійснити оптимальну організацію самостійної роботи студента, спрямовану на розвиток
логічного і аналітичного мислення; сприяють формуванню навичок системного аналізу; дозволяють адаптувати процес одержання знань згідно з індивідуальними особливостями студентів; надають можливості збагачення і постійного оновлення змісту навчального матеріалу.
В основу формування майбутнього фахівця фізичного виховання та спорту і оцінювання ефективності застосовуваних технологій навчання, як свідчить аналіз літературних джерел, мають кластися основні особистісні якості та характеристики студентів:
- здібності, від яких залежить якість засвоюваних знань й умінь;
- навчання, показниками якого є рівні результативності навчальної діяльності;
- мотиви, що стимулюють внутрішні механізми індивідуального розвитку й професійного зростання студента як майбутнього фахівця;
- рефлексія - усвідомлення студентом того, яким він є насправді, яким він сприймає інших, яким його бачать інші партнери по спілкуванню, сумісній діяльності, що є особливо актуальним в умовах рейтингового оцінювання академічних і особистісних досягнень студента.
Необхідно зазначити, що сучасні технології бізнесу і менеджменту - реклама, пропаганда, зв’язки із громадськістю, робота з персоналом, формування корпоративної культури й організаційного стилю передбачає впровадження елементів спортивної тематики, звернення до цінностей фізичної культури та спорту, здорового способу життя, а також безпосереднє взаємовигідне і взаємостимулююче співтовариство з підприємствами, закладами та організаціями фізкультурно - спортивного напрямку.
Висновки.
Аналіз сучасного стану передових технологій в галузі освіти свідчить про те, що такі чинники, як теорія навчання і впровадження інноваційних технологій, діють без належного взаємозв’язку. Тому важливим є забезпечення включення до навчального процесу технологій, що містять елементи інновацій, спрямованих на вирішення власне навчальних завдань, глибоко осмислених з позицій педагогічної науки, теорії навчання, теорії і методики фізичного виховання та спорту. Отже, актуальним є розроблення дидактичних і методичних принципів використання сучасних технологій у навчальному процесі, педагогічному осмисленні накопиченого досвіду, проведення відповідних наукових і методичних досліджень щодо створення і вивчення можливостей використання технологізації педагогічних програмних засобів у професійній освіті, враховуючи і професійну підготовку майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту.
Перспективи дослідження вбачаємо в практичному впровадженні технологій навчання у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту до управлінської діяльності.
Література
1. Большой толковый социологический словарь (Collins).
Том 1 (А-О): Пер. с англ. - М.: Вече, АСТ, 1999. - 544 с.
2. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент. - Москва:
Экономист, 2004. - 527 с.
3. Гуляєва Н. Український ВНЗ може крокувати вперед // Синергія. Аналітичний журнал із менеджменту. - 2003.
- № 2 (6). - С. 46-47.
4. Дмитренко Г.А. Стратегический менеджмент в системе образования: Метод. пособ. - К.: МАУП, 1999. - 176 с.
5. Концепція Державної інноваційної політики України // Світ. - № 11.
6. Концепція науково-технологічного та інноваційного розвитку України, схвалена Постановою Верховної Ради України від 13.07.1999 р. (№ 916 - XIV).
7. Магин В. А. Контекст модернизации высшего профессионального физкультурного образования // Теория и практика физической культуры. - 2005. - № 4. - С. 39-41.
8. Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті // Освіта. - 2002. - № 26. - С. 2-4.
9. Ожегов С.И. Словарь русского языка: ОК. 57000 сл. ред. чл.-корр. АН СССР Н.Ю. Шведовой. изд., стереотип. - М.: Рус. яз., 1986. - 797 с.
10. Положення про порядок здійснення інноваційної діяльності в системі освіти України / Даниленко Л., Довби-щенко В., Мальований Ю., Ночвінова О. та ін. // Пед. газета. - 1999. - № 10 С.64.
11. Ситников А.П., Деркач А. А., Елшина И.В. Аутопсихологическая компетентность руководителей: прикладные психотехнологии. - М.: Луч, 1994. - 168 с.
12. Шкребтий Ю. Состояние и направления совершенствования системы подготовки кадров для отрасли физического воспитания и спорта в Украине / Шкребтий Ю. // Человек в мире спорта: Новые идеи, технологии, перспективы: Тез. докл. Междунар. Конгр. - М.: 1998. - Т.
2. - С. 492-493.
Надійшла до редакції 22.05.2007р.
К ВОПРОСУ ПЕРЕНОСИМОСТИ ФИЗИЧЕСКИХ НАГРУЗОК СПОРТСМЕНАМИ-ТУРИСТАМИ СТАРШИХ ВОЗРАСТНЫХ ГРУПП
Бершов С.И., Булашев А.Я., Марюхнич А.Е., Шальков Ю.Л., Каплина Л. И. Харьковская государственная академия физической культуры Харьковская медицинская академия последипломного образования
Аннотация. В статье рассматриваются некоторые особенности спортивного туризма и альпинизма, а также влияние различных двигательных режимов на маршруте для лиц старшей возрастной группы. У туристов старшей возрастной группы наиболее щадящим режимом движения является 20-25-минутные переходы с 10-12 минутами отдыха. Наиболее объективным критерием оценки функционального состояния кардиореспираторной системы и физической подготовки является время восстановления показателей к исходным величинам.
Ключевые слова: спортивный туризм, альпинизм, двигательный режим, возрастной ценз, физические нагрузки.
Анотація. Бершов С.І., Булашев О.Я., Марюхнич А.О., Шальков Ю.Л., Капліна Л.І. Щодо питання пе-реносимості фізичних навантажень спортсменами-туристами старших вікових груп. В статті розглядаються деякі особливості спортивного туризму і альпінізму, а також вплив різних рухових режимів на маршруті для осіб старшої вікової групи. У туристів старшої вікової групи найбільш щадним режимом руху є 20-25-хвилинні переходи з 10-12 хвилинами відпочинку Найбільш об’єктивним критерієм оцінки функціонального стану кардіореспіраторної системи й © Бершов С.И., 2007;© Булашев А.Я., 2007;© Марюхнич А.Е., 2007;© Шальков Ю.Л., 2007; © Каплина Л.И., 2007
фізичної підготовки є час відновлення показників до вихідних величин.
Ключові слова: спортивний туризм, альпінізм, руховий режим, віковий ценз, фізичне навантаження. Annotation. Bershov S.I., Bulashev A.Y., Maryhnich A.E., Shalkov Y.L., Kaplina L.I. To the question of bearable of the physical loadings by the sportsmen-tourists of senior aged groups. Some peculiarities of sport tourism and mountain climbing under the influence of different moving routine on the route of the elder aged group. At tourists of the senior age group the most sparing mode of movement is 20-25- minute transitions with 10-12 minutes of rest. The most objective criterion of an estimation of a functional condition cardiorespiratory systems and physical preparation is time of restoration of parameters to initial sizes.
Key word: sport tourism, mountain climbing, moving routine, aged indecies, physical loading.
Введение.
Оздоравливающая роль физической активности является установленным фактом, хотя многие положения проблемы остаются в сфере изучения. Особое значение эта проблема приобретает в спортивном туризме и альпинизме, где высокий возрастной потолок занимающихся этими видами спорта [1, 2, 6].
В таких видах спорта как туризм, альпинизм, скалолазание спортсмены продолжают активно ходить в походы, в горы в таком возрасте, в котором представители других спортивных специализаций давно уже прекратили активную спортивную деятельность. К примеру, если хоккеист или футболист при достижении 30-35-летнего возраста переходит на «тренерскую» работу, то турист пеших, лыжных, водных, велосипедных походов, альпинист остается активным в своем туристском хобби, и переходя средний возрастной (45-50 лет) ценз. Феномен этот требует изучения, однако, можно предположить, что кроется он не столько в психологическом факторе, сколько в особенностях подготовки и переносимости физических нагрузок, а также ответной реакции организма на них [3, 5, 8, 10].
Как известно, в основе любой физической деятельности, в том числе спорта, лежит адекватное нагрузке повышение обмена веществ и выделение энергии. При этом возрастающие обменные процессы (расщепление глюкозы, жировых соединений и пр.) неизменно сопровождаются появлением вторичных продуктов обмена (молочная и пировиноград-ная кислота, углекислый газ, азотистые соединения, ионы водорода и пр.), в свою очередь негативно действующих на ткани и процессы жизнедеятельности организма. Продукты обмена нейтрализуются повышенной оксигенацией (потреблением кислорода).
По способности организма в процессе физической нагрузки адекватно устранять вторичные продукты, не допуская их накопления, и можно судить о степени «тренированности» организма. В случаях, где все-таки накопление недоокисленных продуктов опережает их нейтрализацию, следует говорить о так называемом «кислородном долге», который характеризуется временем, необходимым