CC BY
68груп, а їх сумарні значення. Із таблиці видно, що у спортсменів легкої вагової категорії із зростанням майстерності від третього розряду до майстра спорту неухильно підвищуються на статистично значущу величину (Р<0,05) показники сили двох м’язових груп тулуба, п’яти м’язових груп ноги, семи м’язових груп руки та чотирнадцяти м’язових груп, які досліджувалися. При цьому слід відмітити, що поліпшення рівня силової підготовленості спостерігається у більшості значень не тільки абсолютної, а й відносної сили.
Так, показники абсолютної сили чотирнадцяти м’язових груп прогресують від третього розряду до майстра спорту наступним чином: 3 розряд
- 660,18; 2 розряд - 915,09; 1 розряд - 1037,00; кандидати у майстри спорту - 1161,18; майстри спорту
- 1340,82 (рис. 1). Відповідно покращується значення відносної сили: 3 розряд - 10,11; 2 розряд - 13,94; 1 розряд - 15,88; кандидати у майстри спорту - 17,76; майстри спорту - 20,15 (рис. 2).
Висновки.
1. У спортсменів легкої вагової категорії, які спеціалізуються з кіокушинкай карате, зростання спортивної майстерності тісно пов’язане із вдосконаленням силової підготовленості.
2. Наведені у таблиці дані можуть служити орієнтиром рівня розвитку як абсолютної так і відносної сили каратистів на етапах підготовки від третього розряду до майстра спорту.
3. Підвищення сумарних показників абсолютної й відносної сили чотирнадцяти м’ язових груп від третього розряду до майстра спорту свідчать про необхідність забезпечення в процесі тренування всебічного фізичного розвитку каратистів.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем силової підготовленості спортсменів у кіокушинкай карате.
Література
1. Максименко Г. М. Спортивно-педагогічне вдосконалювання. - К.: Вища школа, 1992. - 294 с.
2. Микрюков В. Ю. Каратэ: Учеб. пособие для студ. ВУЗов.
- М.: Издательский центр «Академия», 2003. - 240 с.
3. Мисакян М. А. Каратэ Киокушинкай: Самоучитель. - М.: Гранд, 2004. - 400 с.
4. Рибалко Б. М. Портативная установка для измерения сил различных групп мышц // Теория и практика физической культуры. - 1966. - № 2. - С. 24-26.
5. Танюшкин А. И., Фомин В. П., Игнатов О. В. Школа Кёкусинкай. Стиль, организация, нормативы, правила, термины. - М.: Федерация боевых искусств СССР. - Вып. 1. -М.: Федерация кёкусинкай СССР, 1990. - 32 с.
Надійшла до редакції 25.04.2007р.
ВПЛИВ ЗАНЯТЬ ФУТБОЛОМ НА РІВЕНЬ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ СТУДЕНТІВ-ПОДАТКІВЦІВ У ПРОЦЕСІ ЇХ ППФП
Маляр Е.І.
Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка
Анотація. В статті обґрунтовується ефективність впливу запропонованих параметрів навантажень під час за-
нять футболом на рівень функціональної підготовленості студентів спеціальності “Оподаткування” у процесі їх ППФП. Результати тестування студентів-по-датківців показали позитивну динаміку показників функціональної підготовленості студентів КГ та ЕГ (фізична працездатність, функціональні резерви серця). Проте, приріст результатів в ЕГ: 7,42-32,2%, а в КГ значно менше: 0,35-0,4%.
Ключові слова: обсяг, інтенсивність навантаження, фізична працездатність, функціональні резерви серця, професійно-прикладна фізична підготовка (ППФП), студент-податківець.
Аннотация. Маляр Э.И. Влияние занятий футболом на уровень функциональной подготовленности студентов-налоговиков в процессе их ППФП. В статье обосновывается эффективность воздействия предложенных параметров нагрузки во время занятий футболом на уровень функциональной подготовленности студентов специальности “Налогообложение” в процессе их ППФП. Результаты тестирования студентов показали положительную динамику показателей функциональной подготовленности студентов контрольной и экспериментальной группы (физическая работоспособность, функциональные резервы сердца). Прирост результатов в экспериментальной группе составляет 7,42-32,2%, контрольной - 0,35-0,4%.
Ключевые слова: объем, интенсивность нагрузки, физическая работоспособность, функциональные резервы сердца, профессионально-прикладная физическая подготовка (ППФП), студент-налоговик.
Annotation. Malyar E.I. Agency of occupations by football on a level of the functional readiness of students during their PAFP. In the article the efficiency of influence of the offered parameters of loading is grounded during employments by football on the level of functional preparedness of students of the speciality “Taxation” in the process of their PAFP. Outcomes of testing of students have shown positive dynamics of parameters of the functional readiness of students of control and experimental bunch (physical effeciency, the functional reserves of heart). The accretion of outcomes in the experimental bunch compounds 7,42-32,2 %, control - 0,35-0,4 %.
Keywords: volume, intensity of loading, physical capacity, functional backlogs of heart, professional-applied physical preparation (PAFP), student.
Вступ.
Доцільність підвищення рівня ППФП студентів економічних спеціальностей підтверджується тим, що продуктивність різних видів професійної діяльності, незважаючи на автоматизацію та комп’ютеризацію сучасного виробництва, прямо або опосередковано залежить від фізичної дієздатності виконавців трудових операцій, причому не тільки у сфері переважно фізичної праці, але й у ряді видів професійної діяльності змішаного (інтелектуально-рухового) характеру Тому рівень фун -кціональної підготовленості залишається найважливішою передумовою високого рівня фахової дієздатності людини.
Науковці виявляють значний інтерес до проблеми наукового обґрунтування і впровадження у навчально-виховний процес студентів ВЗО експериментальних програм ППФП різних спеціальностей. Крім того, в численних виданнях фахівці особливу увагу приділяють покращенню рівня функціональної підготовки студентів та кваліфікованих спортсменів.
В наукових працях А.І. Драчука [3] визначені
шляхи оптимізації процесу фізичного виховання майбутніх педагогів, в роботах В.С.Гуменного [2] обґрунтована ефективна система фізичної підготовки студентів політехнічних вузів. І.Б.Чабан визначив шляхи формування професійних умінь і навичок у майбутніх педагогів-лінгвістів, з’єднаних з фізичною і функціональною підготовленістю [6],
А.І.Шамардін [7] та В.І.Щукін [8] визначили параметри тренувальних навантажень спортивної спрямованості у кваліфікованих футболістів.
Робота виконана за планом НДР Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка.
Формулювання цілей роботи.
Метою нашого дослідження було оцінити вплив запропонованих параметрів навантажень та їх співвідношень під час занять футболом на рівень функціональної підготовленості студентів спеціальності “Оподаткування” у процесі їх ППФП.
Відповідно до мети, у ході досліджень передбачалось розв’язання наступних завдань:
1. Визначити та проаналізувати динаміку результатів функціональної підготовленості студентів-податківців ЕГ та КГ в умовах педагогічного експерименту.
2. Визначити доцільність застосування запропонованих величин навантаження під час занять футболом для покращення рівня функціональної підготовленості студентів-податківців.
Для вирішення завдань дослідження були використані наступні методи дослідження: аналіз літературних джерел, біологічні методи, порівняльний аналіз та методи математичної статистики.
Організація дослідження. У дослідженні приймали участь студенти 1-ого курсу факультету фінансів спеціальності “Оподаткування” в кількості 78 чоловік. 39 студентів навчалися по експериментальній програмі і утворили дві експериментальні групи. 39 студентів навчалися по загально прийнятій програмі для ВЗО і утворили дві контрольні групи. Всі студенти відносились до основної медичної групи.
Результати дослідження та їх обговорення.
В експериментальній програмі ППФП студентів спеціальності “Оподаткування” з пріоритетним використанням засобів футболу обсяг навантаження регулювався шляхом зміни: кількості повторень вправ, кількості занять в мікроциклі та кількості змагань.
Інтенсивність навантаження задавалася: характером (темп, складність) і тривалістю вправ; тривалістю інтервалів відпочинку між вправами та його характером (пасивний, активний); тривалістю занять і відпочинку після попередніх занять або змагань; індивідуальними особливостями студентів; умовами навколишнього середовища; спрямованістю занять; швидкістю протікання процесів відновлення після виконаної вправи.
Більш об’ єктивною оцінкою величини на-
вантаження вважалася оцінка за біологічними зрушеннями, що відбувалися в організмі студентів. Тому величина навантаження визначалась за показником частоти серцевих скорочень (ЧСС).
По інтенсивності заняття поділялися на заняття з великим, середнім та малим навантаженням.
Велике навантаження (В): ЧСС-175 уд.хв-
1., інтенсивність-85%, тривалість-90 хв.
Середнє навантаження (С): ЧСС-150 уд.хв-
1., інтенсивність-55%, тривалість-60 хв.
Мале навантаження (М): ЧСС-130 уд.хв-1., інтенсивність-35%, тривалість-30 хв.
Аналіз цих даних дозволив скласти схему розподілу навантажень в річному циклі навчально-тренувального процесу студентів-податківців (рис. 1).
У базовому втягуючому мезоциклі (2-6-й тижні) характер тренувальних навантажень сприяв адаптації серцево-судинної та дихальної систем до наступної роботи, тому обсяг навантажень поступово збільшувався, а потім стабілізувався. Інтенсивність навантажень була спочатку малою, а потім середньою.
Розвиток аеробної продуктивності, підвищення МСК до модельних показників у базовому розвиваючому мезоциклі (7-9-й тижні) забезпечувалися середньою інтенсивністю навантаження у 7-ому тижні, а починаючи з 8-ого тижня поступово збільшувалась до великої інтенсивності.
У спеціально-підготовчому мезоциклі (1014-й тижні) обсяг навантажень поступово збільшувався при високій інтенсивності, і тільки в кінці семестру (15- 18-й тижні) обсяг та інтенсивність навантажень поступово зменшилися до середніх показників у зв’ язку зі здачею контрольних нормативів та початком сесії.
На початку другого семестру (базовий стабілізуючий мезоцикл, 2-6-й тижні) обсяг навантажень був великим 70-80% від максимального при середній інтенсивності у зв’язку з удосконаленням техніки і тактики гри), але на 3-4 тижні обсяг та інтенсивність навантажень поступово збільшувались від середніх до високих показників, а потім стабілізувались.
У спеціально-підготовчому мезоциклі (7-13-й тижні) інтенсивність навантажень залишалась високою при великому обсязі навантажень. Це обумовлене тим, що на цьому етапі підготовки студенти працювали над розвитком швидкості, швидкісної витривалості та удосконаленням спеціальної спритності засобами технічної та тактичної підготовки, застосовуючи контрольні тренувальні ігри.
Завданням цього мезоциклу було поглиблене засвоєння техніко-тактичних дій, розвиток психофізичних якостей і творчих здібностей студентів-податківців, тому величини навантажень були середніми і поступово зростали.
У контрольно-підготовчому мезоциклі (1415-й тижні) підтримувався високий обсяг навантажень при високій інтенсивності, і тільки в кінці семестру (16-18-й тижні) показники навантаження поступово зменшувалися до середніх та малих величин у зв’язку зі здачею контрольних тестів та з
с
Ґ/ Х^х\
// \ \
М —— — Інтенсивність
і і і і і і і і і і і і і і і і і і і і і і і і і і і і і і і і і і і і і 1 23456789 101112131415161718 1 23456789 101112131415161718 І - семестр ІІ - семестр Рис. 1. Схема розподілу навантаження у річному циклі. Примітка: I семестр: 1 тиждень-теоретичний, 2-6 тижні-базовий втягуючий мезоцикл; 7-9 тижні-базовий розвивальний мезоцикл; 10-14 тижні-спеціально-підготовчий мезоцикл; 15-17 тижні-контрольно-підготов-чий мезоцикл; 18 тиждень-змагальний мікроцикл; II семестр: 1 тиждень-теоретичний; 2-6 тижні-базовий стабілізуючий мезоцикл; 7-13-спеціально-підготовчий мезоцикл; 14-15 тижні-контрольно-підготовчий ме-зоцикл; 16-17 змагальний мезоцикл; 18 тиждень-заліковий мікроцикл.
проведенням змагань.
Параметри навантаження були такими:
1. Інтенсивність роботи - вище критичної (на рівні 75-85% від максимальної). До кінця роботи ЧСС досягала приблизно 180 уд. хв-1
2. Довжина відрізків підбиралась такою, щоб тривалість роботи не перевищувала 1,5 хв.
3. Інтервали відпочинку підбиралися такими, щоб робота починалася при сприятливих змінах після попередньої роботи: приблизно від 45 до 90 с., інтервали відпочинку не більше 3-4 хв.
4. Характер відпочинку - малоінтенсивна робота (ведення м’яча, жонглювання м’яча на місці, у русі).
5. Кількість повторень визначалась за показником ЧСС (ЧСС перед початком наступного повторення знаходилось в межах 120-140 уд. хв-1).
В умовах педагогічного експерименту з метою оцінки впливу запропонованих величин навантажень на рівень функціональної підготовленості студентів-податківців були проведені наступні тестування:
- для визначення функціональних резервів серця ми використовували пробу Руф ’ є [1]. Результати проби дали можливість визначити резервні функціональні можливості серця. При цьому врахову-
вався вихідний рівень частоти серцевих скорочень, що (при відсутності захворювань) свідчило про економність роботи серця в стані спокою. Частота пульсу зразу після навантаження - давала характеристику пристосувальної здатності серця до фізичного навантаження, а його частота в кінці першої хвилини - про відновлювальні процеси у серцево-судинній системі після навантаження.
- для визначення фізичної працездатності, адаптаційної здатності організму до фізичних навантажень ми використовували Гарвардський степ-тест [1].
При визначенні функціональних резервів серця (індекс Руф’є) у студентів ЕГ та КГ результати на початку експерименту суттєво не відрізнялися: в КГ - 9,98±0,492 у.о. (добре), в ЕГ - 10,04±0,461 у. о. (добре). Проте динаміка приросту результатів після впровадження експериментальної програми була значно більшою в ЕГ і становила: 32,2 % ( 7,59±0,471 у.о.), на відміну від результатів в КГ: відповідно 0,4 % ( 9,94±0,41 у.о.) ( Табл. 1).
Пріоритетне використання засобів футболу та запропоноване співвідношення параметрів навантаження на заняттях в ЕГ групах значно покращило рівень фізичної працездатності студентів-по-датківців (індекс Гарвардського степ-тесту). Після
Таблиця 1
Результати дослідження в КГ (п=39) і ЕГ (п=39) в умовах педагогічного експерименту
№ ПОКАЗНИКИ група Етап дослідження Приріст % і Р
До експерименту Після експерименту
Мх±8шх Мх±8шх
1 Функціональні резерви серця (індекс Руф ’є), (ІР) К 9,98±0,492 9,94±0,41 0,4 0,06 р>0,05
Е 10,04±0,461 7,59±0,471 32,22 3,72 р<0,001
2 Фізична працездатність (індекс Г арвардського степ-тесту), (ІГСТ) К 75,49±0,956 75,76±0,935 0,35 1,27 р>0,05
Е 75,51±0,907 81,12±0,882 7,42 4,45 р<0,05
проведення формувального експерименту приріст результатів в ЕГ був наступним: 7,42 % ( 81,12±0,882 у.о. (добра фізична тренованість)).
В КГ спостерігалося незначне покращення рівня фізичної працездатності в порівнянні з вихідними даними: 0,35% ( 75,76±0,935 у.о. (середня фізична тренованість)) (Табл. 1).
Висновки:
1. Результати тестування студентів-по-датківців показали позитивну динаміку показників функціональної підготовленості студентів КГ та ЕГ (фізична працездатність, функціональні резерви серця). Проте, приріст результатів в ЕГ: 7,42-32,2%, а в КГ значно менше: 0,35-0,4%.
2. Запропоновані співвідношення параметрів навантажень під час занять футболом можна рекомендувати для впровадження у навчальний процес студентів з метою покращення рівня їх ППФП.
У подальших дослідженнях передбачається оцінити вплив психологічної підготовки сту-дентів-податківців під час занять футболом на рівень розвитку їх професійно важливих якостей.
Література
1. Апанасенко Г.Л., Попова Л.А. Медицинская валеология. -К.: Здоров’я, 1998. - 248 с.
2. Гуменный В.С. К проблеме оптимизации физического воспитания студентов политехнических вузов // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Зб. наук. пр. під ред. Єрмакова С.С. - Харків, 2002. - № 7. -С. 63-72.
3. Драчук А.І. Оптимізація фізичного виховання студентів вищих закладів освіти гуманітарного профілю: Дис. канд. наук з фіз. вих. і спорту: 24.00.02 /Вінницький державний педагогічний університет. - Вінниця, 2001. - 198 с.
4. Максименко И. Г. Планирование и контроль тренировоч -ного процесса в спортивных играх. - Луганск: Знание, 2000. - С. 164-167, 172-173, 178-179.
5. Малімон О.О. Функціональні можливості студентів // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання та спорту. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 1999.
- № 1. - С. 18-19.
6. Чабан І.П. Професійно-прикладна спрямованість фізичного виховання студентів-лінгвістів // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. під ред.. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2002. - № 15. - С. 66-72.
7. Шамардин А.И., Солопов И.Н., Исмаилов А.И. Функциональная подготовка футболистов: учебное пособие. - Волгоград: ВГАФК, 2000. - 152 с.
8. Щукин В.И. Параметры тренировочной нагрузки спортивной направленности у квалифицированных футболистов / / Футбол: Ежегодник. - М.: Физкультура и спорт. - 1982. -С. 20-22.
Надійшла до редакції 12.05.2007р.
ПРОБЛЕМА РОЗУМОВОГО ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ В ПЕДАГОГІЧНІЙ СПАДЩИНІ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО У СВІТЛІ ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ Марченко О. Г.
Харківський університет Повітряних Сил
Анотація. У статті розглядається проблема розумового виховання особистості в педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського у світлі формування критичного мислен-
ня. Доведено, що дидактико-методичні засоби розумового виховання, що запропоновані В.О. Сухомлинським, є актуальними за сьогоднішніх умов і можуть бути використані при формуванні критичного мислення особистості в сучасній системі освіти.
Ключові слова: розумове виховання, особистість, критичне мислення.
Аннотация. Марченко О.Г. Проблема умственного воспитания личности в педагогическом наследии В.О. Су-хомлинского в свете формирования критического мышления. В статье рассматривается проблема умственного воспитания личности в педагогичном наследии В. А. Су-хомлинского в свете формирования критического мышления. Доказано, что дидактико-методические способы умственного воспитания, предложенные В.А. Сухом-линским, являются актуальными в сегодняшних условиях и могут быть использованы при формировании критического мышления личности в современной системе образования.
Ключевые слова: умственное воспитание, личность, критическое мышление.
Annotation. Marchenko O.G. Problem of mental education of the person in V. Suhomlinsky pedagogical inheritance in light of shaping of critical intellection. In the article is considered the problem of personality mental upbringing in V. Suhomlinsky pedagogical inheritance in the light of the forming of critical thinking. Proved that the methodical facilities of mental upbringing that were offered by V. Suhomlinsky are actual in the modern conditions and can be used for forming of personality critical thinking in the modern system of education.
Key words: mental upbringing, personality, critical thinking.
Вступ.
Демократизація суспільства забезпечує його громадянам високий рівень свободи вибору в різних аспектах життєдіяльності. Але отримавши свободу такого вибору, людина повинна розуміти, що найвищим її виявом є відповідальність - за кожне своє слово, дію, вчинок, за близьку людину, державу, усю планету. У таких умовах дуже важливо навчити молодих людей усвідомлювати та коригувати свої мотиви, дії, вчинки, співставляти із суспільно визначеними нормами, будувати власну ієрархію цінностей. Психологічну основу зазначених здібностей складає інтелектуальна діяльність людини, тому розумове виховання особистості є актуальною проблемою сучасної національної освіти.
Ця проблема була та є у фокусі досліджень багатьох вчених, у тому числі й видатного педагога
В.О. Сухомлинського, який приділяв виняткову увагу питанням всебічного розвитку особистості у різних видах діяльності. На думку В. О. Сухомлинського, розумове виховання передбачає засвоєння знань і на цій основі формування наукового світогляду дітей і молоді, розвиток культури мислення та розумової праці, виховання зацікавленості й потреби у мислен-нєвої діяльності.
Серед важливих інтелектуальних якостей особистості, які необхідно прищеплювати молоді, вчені називають організованість, дисциплінованість, послідовність, самостійність. На нашу думку, особливої значущості в умовах свободи вибору набуває критичність мислення, яка виявляється в самоспостереженні за ходом власної інтелектуальної діяль-
