CC BY
18
^ЛГ/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.211/233-039.41-053.2-085.835.56:612.017 DOI: 10.22141/2224-0551.12.7.2017.116182
Лемко О.1., Лукащук С.В., Вантюх Н.В., Попадинець М.1.
ДУ «Науково-практичний медичний центр «РеабШтаця» МОЗ Укра'/ни», м. Ужгород, Укра'/на
Вплив в^новлювального лкування на iмунний статус дггей i3 рекурентними рестраторними захворюваннями
For cite: Zdorov'ye Rebenka. 2017;12(7):773-779. doi: 10.22141/2224-0551.12.7.2017.116182
Резюме. Акшуальтсть. Рекурентт рестраторт захворювання е найбльш поширеною nатологieю ди-тячого вку, можуть супроводжуватись пригтченням iмунного статусу i бути основою для розвитку хротчних запальних процеав бронхолегенево'1' системи у старшому вщ. Мета до^дження. Вивчити вплив галоаерозольтерапи' з тдвищеною ттенсивтстю галоаерозольного впливу на iмунний статус di-тей ie рекурентними рестраторними захворюваннями поза гострим перодом. Матерiали та методи. Обстежет 58 дтей, ят часто хворють, та 61 хворий на рецидивуючий бронхт вком вгд 6 до 11 ро-тв. Уа дти були поза гострим перодом. Визначали фагоцитарну активтсть нейтрофiлiв i моноцитiв та ïx фагоцитарне число, а також кыьтсть CD3+-, CD4+-, СD8+-клiтини з розрахунком вiдношення CD4+- до CD8+-лiмфоцитiв. Лтування проводилось за трьома комплексами. Перший включав 18 сеанав галоаерозольтерапИ'. Другий передбачав скорочений курс галоаерозольтерапи' з призначенням синглетно-киснево'1 терапИ', третш проводився аналогiчно до другого з додатковим призначенням вiброакустич-ного впливу на грудну клтку. Результати. У обстежених дтей поза гострим перюдом зберШються порушення неспецифiчного захисту, що проявляються вiрогiдним зниженням поглинальних властивос-тей нейтрофiлiв i моноцитiв. Вiдмiчаються також змти клтинного iмунiтету з проявами дисбалансу основних субпопуляцт Т-лiмфоцитiв та вiрогiдним зниженням спiввiдношення CD4+/CD8+-лiмфоцитiв, бльш виражет у хворих на рецидивуючий бронхт, що обГрунтовуе необxiднiсть iмунореабiлiтацiйного лтування. Галоаерозольтератя в обох групах дтей веде до вiрогiдного покращення чи нормалiзацiï поглинальних можливостей нейтрофiлiв iмоноцитiв, а також сприяеусуненню Т-клтинного дисбалансу i спрямуванню Т-клтинно'1'диференщаци у нормальнерусло. У дтей, як часто хвортть, покращення iму-нореабштацтного впливу можливе при додатковому призначент одного або двох лкувальних факторiв, що дае можливкть скоротити курс галоаерозольтерапи до 13 сеанав. У хворих на рецидивуючий бронхт виражений iмунореабiлiтацiйний ефект досягаетья тыьки при використант двох додатковихлжувальних чинни^в на фот скороченогорежиму галоаерозольтерапи'. Висновки. Застосування галоаерозольтерапи' у вiдновлювальному лкувант дтей з частими тарецидивуючимирестраторними захворюваннями забезпечуе виражений iмунокоригуючий ефект, що запобШе подальшому прогресуванню процесу. Ключовi слова: дти; вiдновлювальнелкування; галоаерозольтератя;рестраторт iнфекцiï
Вступ
Захворювання оргашв дихання збертають за собою одну з лщируючих позицш у CTpyKTypi загальноï захворюваност дгтей, а пащенти з гострими рестраторними захворюваннями (ГРЗ) займають осно-вну частину робочого часу лiкарiв-педiатрiв. Дана
ситуацш зумовлюе видшення окремоï групи дгтей, яю частше, н1ж однолгтки, хворшть на ГРЗ (дгти, яю часто хворшть, — ДЧХ). Дослщжено, що у ДЧХ мають мюце певш порушення мюцевого iмyнiтетy, що при повторних iнфекцiях сприяють ще бшь-шому прогресуванню iмyнних вщхилень [1—3]. Не
© «Здоров'я дитини», 2017 © «Child's Health», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденци: Лемко Ольга 1вашвна, доктор медичних наук, професор, провщний науковий сшвробгтник, ДУ «НПМЦ «Реабшгтацю» МОЗ УкраТни», вул. Великокам'яна, 10, м. Ужгород, 88000, Украша; e-mail: o.i.lemko@gmail.com
For correspondence: Olha I. Lemko, MD, PhD, Professor, Leading Research Fellow, State Institution "The Scientific-Practical Medical Centre "Rehabilitation" of Ministry of Health of Ukraine', Velykokamyana st., 10, Uzhgorod, 88000, Ukraine; e-mail: o.i.lemko@gmail.com
меншо! уваги потребують пацieнти з рецидивуючим 6p0HxiT0M (РБ), адже навиъ поза гострим перiодом у них збериаються neBHi клiнiко-функцiональнi й !мунолопчш змши, що можуть сприяти хронiзацГi шфекцшно-запального процесу [4]. Тому, на думку вчених, дати з частими та рецидивуючими респiра-торними захворюваннями потребують проведення вщновлювального лiкyвання з метою адекватно! iмyнокорекцГi [5, 6]. В даному аспект серед сучас-них методiв медично! реабiлiтацГi заслуговуе уваги галоаерозольтерапiя (ГАТ), осюльки вона дозволяе впливати безпосередньо на слизову оболонку ди-хальних шляхiв, яка першою втягуеться в патолопч-ний процес, враховуе особливост патогенетичних змш у тако! категорп дiтей та забезпечуе опосеред-ковано корекцiю цих порушень [7].
Мета досЛдження — вивчити вплив галоаеро-зольтерапп з пщвищеною iнтенсивнiстю галоаеро-зольного впливу на iмyнний статус дiтей з частими гострими ресшраторними захворюваннями та у хворих на рецидивуючий бронхи" поза гострим пе-рiодом.
Матерiали та методи
Обстеженi 119 пацiентiв вiком вщ 6 до 11 роюв, iз них 58 ДЧХ i 61 хворий на РБ, ус дiти були поза гострим перюдом. До групи ДЧХ, згщно з крите-рiями В.Ю. Альбщького i А.А. Баранова, ввiйшли пащенти старше п'яти рокiв, якi протягом календарного року перенесли чотири i бшьше ГРЗ [8], а саме: ринофаринпт, ларингiт, трахе!т. Критерiями дiагностики рецидивуючого бронхiтy вiдповiдно до рекомендацш, прийнятих на 2-му з'!зд! фтизiатрiв i пyльмонологiв Укра!ни (Ки!в, 1998), був бронхiт, що повторювався два рази i бiльше на рж. Конт-рольну групу становили 15 практично здорових дь тей того ж в!ку.
Комплекс обстежень включав аналiз показникiв неспецифiчноl резистентност органiзмy на осно-вi визначення фагоцитарно! активностi нейтрофь лiв (ФАН) i моноцитiв (ФАМ), а також !х фагоцитарного числа (ФЧН i ФЧМ). Дослiджyвали також клггинний iмyнiтет методом непрямо! !муноФлюо-ресценцп iз застосуванням трьох видiв монокло-нальних антитш: CD3+, CD4+, CD8+ (набiр «Статус» виробництва ОТК «Сорбент», РФ) та з розрахунком сшввщношення CD4+- до CD8+-лiмфоцитiв.
Лiкyвання проводили зпдно з трьома л^валь-ними комплексами (ЛК). ЛК-1 включав 18 сеанав ГАТ з пщвищеною штенсивнютю галоаерозольного впливу. Концентрацiя аерозолю кам'яно! солi ко-ливалася вiд 40 мг/м3 на початку до 35 мг/м3 у кiнцi 30-хвилинного сеансу, аерозольш частинки розмь ром до 6 мкм становили 70—75 % [9]. Таю параметри враховують особливост патологiчного процесу (на-явнiсть патологи верхшх дихальних шляхiв у ДЧХ та легких обструктивних змш бронх1в у хворих на РБ) та забезпечують мюцевий вплив на дихальш шляхи на всьому !х протязь Iнтенсифiкацiя галоаерозольного впливу та пщсилення гшеросмолярно! стимуляц!!
дозволяють збiльшити ефектившсть ГАТ, зокрема Г! муколiтичний, антибак1^альний i протизапаль-ний впливи, i сприяють покращенню ефективнос-тi вщновлювального лiкування в цiлому. Курс ль кування включав перiод адаптацп до л^вального галоаерозолю — 2—3 дш, протягом яких щоденно вiдбувалося поступове наростання тривалостi процедур вщ 10 до 30 хвилин (10, 20 та 30 хв) з метою виявлення шдивщуальних реакцiй i запобiгання вираженим бальнеореакцiям на пщвищену концен-трацiю галоаерозолю. Основний л^вальний перiод включав щоденнi, крiм недш, сеанси ГАТ тривалю-тю 30 хвилин кожен. Процедури проводились у спе-цiально обладнаному примiщеннi, де розпилювався сухий аерозоль кам'яно! солi за допомогою галоге-нераторiв, у яких мехатчне подрiбнення кам'яно! солi поеднувалось з одночасною сепарацieю отри-маних частинок. Це дае можливють генерувати га-лоаерозоль рiзно! дисперсност та досягати його високих концентрацш (до 40 мг/м3 i вище) на про-тивагу меншим концентращям (10—12 мг/м3), лжу-вальний вплив яких описаний у лiтературi [10, 11]. ЛК-2 передбачав скорочення курсу ГАТ до 13 процедур з призначенням синглентно-киснево! терапп (СКТ) у виглад киснево! пiнки, яку отримували за допомогою апарату М1Т-С (Укра!на), усього 12 процедур по 200 мл. Зпдно з ЛК-3, о^м скороченого курсу ГАТ та вживання киснево! пiнки, пащентам призначався вiброакустичний вплив на грудну кли1-ку, який проводили апаратом «Виафон» (РФ), 10 процедур на курс по 10 хвилин кожна.
Статистичне опрацювання отриманих результата проводили з використанням стандартного пакету програм Statistica 6.0 for Windows.
Результати
До лiкувaння при аналiзi показникiв неспеци-фiчного захисту виявлено, що в ДЧХ показники ФАН та ФАМ були вiрогiдно зниженими порiвняно з групою практично здорових дней i дорiвнювaли 35,20 ± 0,98 % (при нормi 42,50 ± 0,95 %, р < 0,001) та 44,80 ± 1,35 % (проти контролю 50,30 ± 0,76 %, р < 0,001) вщповщно. Значення фагоцитарного числа клиин мало вiдрiзнялось вiд таких у груш здорових д!гей: ФЧН становило 3,29 ± 0,12 проти 3,54 ± 0,13, а показник ФЧМ — 2,75 ± 0,08 проти 2,99 ± 0,04 вщповщно. У пaцiентiв iз РБ вс показники були нижчими вщ контролю. Значення ФАН та ФАМ становило 43,70 ± 0,95 % (р < 0,001) i 34,60 ± 0,89 % (р < 0,001) вщповщно. Показники ФЧН та ФЧМ на вщмшу вщ ДЧХ також вiрогiдно знижувались порiвняно з нормою до 3,21 ± 0,06 % (р < 0,02) та 2,64 ± 0,06 % (р < 0,001) вщповщно.
Отже, у ДЧХ та дней з РБ виявлено суттеве при-гшчення протиiнфекцiйного захисту за рахунок гальмування поглинальних властивостей нейтро-фшв i моноцитiв, бiльш виражене при РБ. Таю змши здатш порушувати адекватну iмунну вщпо-вiдь, що може сприяти затяжному перебпу та хро-шзацп пaтологiчного процесу в цього контингенту
дггеи 1 вимагае проведения в1дновлювального л1ку-вання [12, 13].
Виявлеи1 вщхилення иеспециф1чиого захисту супроводжувались також змшами дослщжуваних показиик1в кл1тиииого 1муи1тету в обох групах об-стежеиих дггеИ. Так, у ДЧХ пор1вияио з нормою виявлено в1рогщне зменшення к1лькост1 Т-л1мфоцит1в до 56,90 ± 1,06 % при 64,20 ± 0,93 % у контрол1 (р < 0,001). Р1вень CD4+-лiмфоцитiв також зни-жувався до 31,70 ± 0,61 % проти 37,20 ± 0,62 % в иормi (р < 0,001), що поряд з вiрогiдиим зменшен-ням рiвия CD8+-лiмфоцитiв (до 24,50 ± 0,63 % при 26,30 ± 0,44 % в контролц р < 0,05) привело до зни-ження сшввщношення CD4+/CD8+-лiмфоцитiв (1,31 ± 0,03 % проти 1,42 ± 0,03 %; р < 0,05). Змь ни кiлькостi та спiввiдиошеиия лiмфоцитiв е про-явом iмуиосупресïï, що сприяе формуванню пер-систуючого запалення. У хворих на РБ порiвняно з контролем показники клггинного iмуиiтету також характеризувались вiрогiдиим зниженням рiвия за-гальних Т-лiмфоцитiв до 56,90 ± 0,94 % (р < 0,001), однак воно вiдбувалось переважно за рахунок суб-
популяцïï хелперiв ^вень CD4+-лiмфоцитiв ста-новив 29,80 ± 0,54 %; р < 0,001). Кльюсть цито-токсичних Т-лiмфоцитiв суттево не змшювалась (26,90 ± 0,64 %), однак вiдмiчено вiрогiдие зни-ження спiввiдиошеиия CD4+/CD8+-лiмфоцитiв (1,13 ± 0,03 %; р < 0,001).
Вщомо, що показники клiтиииого iмуиiтету зна-чною мiрою залежать вщ виражеиостi патологiчиого процесу [14]. Це вщображаеться i у наших досль дженнях. При порiвияииi показиикiв клггинного iмуиiтету мгж дослщжуваними групами виявлено, що у пащенпв з РБ пор1вняно з ДЧХ спостерiгаеться вiрогiдие зниження юлькосп субпопуляцш CD4+-л1мфоципв (р < 0,05) на фот зростання CD8+-лГмФоципв (р < 0,05), що зумовлювало вiрогiдие зниження ЗСх спiввiдиошеиия (р < 0,001). Це вказуе на бшьш глибою порушення клиинно! ланки ¡му-штету у хворих на РБ, що може бути основою для подальшо! хрошзацИ запального процесу. Вказаиi вщхилення вщсоткового вмюту лГмФоципв перифе-рично'ï кровГ дiтеИ вимагають проведення ¡муноко-ригуючих заходiв, що дГяли б м'яко та не порушува-
Таблиця 1. Змни показниюв неспециф1чного захисту та клтинного 'мун'тету
у ДЧХ пд впливом л'1кування
Показник, одиниця вимiру Контроль(n - 15) Лшувальш комплекси
ЛК-1 (n = 18) ЛК-2 (n = 19) ЛК-3 (n = 21)
ФАН, % Р 50,30 ± 0,76 44,70 ± 1,80** 43,70 ± 1,26** 46,10 ± 0,99**
50,90 ± 1,37 < 0,02 49,10 ± 1,45 < 0,01 50,70 ± 1,39 < 0,01
ФЧН Р 3,54 ± 0,13 3,27 ± 0,16* 3,24 ± 0,09* 3,37 ± 0,10*
3,73 ± 0,12* < 0,05 3,58 ± 0,11 < 0,02 3,82 ± 0,10* < 0,01
ФАМ, % Р 42,50 ± 0,95 37,80 ± 1,14** 33,80 ± 0,87** 34,10 ± 0,92**
43,10 ± 1,59 < 0,02 41,70 ± 1,03 < 0,001 41,50 ± 0,97 < 0,001
ФЧМ Р 2,99 ± 0,04 2,88 ± 0,08* 2,66 ± 0,08** 2,70 ± 0,07**
3,05 ± 0,09 < 0,2 3,10 ± 0,09* < 0,001 3,08 ± 0,08 < 0,01
CD3+, % Р Р' 64,2±0,93 56,40 ± 0,87** 57,30 ± 0,74** 57,00 ± 1,58**
61,00 ± 0,84** < 0,001 Р1-2 < 0,05 63,20 ± 0,64 < 0,001 р2-3 < 0,05 65,00 ± 0,57 < 0,001 Р1-3 < 0,01
CD4+, % Р Р' 37,20 ± 0,62 31,70 ± 0,48** 31,90 ± 0,51** 31,60 ± 0,83**
34,70 ± 0,79** < 0,001 36,30 ± 0,48* < 0,001 37,00 ± 0,51 < 0,001 Р1-3 < 0,05
CD8+, % Р Р' 26,30 ± 0,44 24,10 ± 0,62** 24,60 ± 0,38** 24,70 ± 0,88*
25,70 ± 0,33* < 0,05 25,90 ± 0,21 < 0,01 р2-3 < 0,01 26,80 ± 0,25* < 0,05 Р1-3 < 0,01
CD4+/CD8+ Р 1,42 ± 0,03 1,33 ± 0,03** 1,30 ± 0,03** 1,29 ± 0,04**
1,37 ± 0,04 1,40 ± 0,02 < 0,02 1,38 ± 0,02* < 0,05
Примтки, тут i в табл. 2: у чисельнику — показники до лкування, у знаменнику — показники тсля л '1ку-вання; р — вiрогiднiсть рiзницi показниюв до i тсля л'1кування; р' — вiрогiднiсть рiзницi показниюв тсля л'1кування; * — генденц1я до вiрогiдностi змн показниюв хворих порiвняно з контролем;** — вiрогiднi зм'1-ни показниюв хворих порiвняно з контролем.
ли природних механiзмiв дозрiвання й становления дитячо! iмунноI системи.
Пiсля проведення вщновлювального лiкувания на основi ГАТ були вiдмiченi позитивнi змiни досль джуваних показникiв в обох групах дiтей (табл. 1, 2). Як видно iз табл. 1, у ДЧХ пщ впливом ЛК-1 ФАН та ФАМ вiрогiдно зросли i нормалiзувались. Фагоци-тарне число нейтрофшв зросло дещо вище контролю, а ФЧМ хоча мало лише тенденцго до збшьшен-ня, однак нормалiзувалось, що сприяе покращенню процеав антиген-презентацп.
У даного контингенту датей спостерцалось також вiрогiдне зростання юлькосп Т-лiмфоцитiв за рахунок субпопуляцiй хелперш i супресорiв, що поряд iз нор-малiзацieю спiввiдношення CD4+/CD8+-лiмфоцитiв вказуе на суттеве покращення фуикцiонувания iмуи-но! системи внаслщок спрямування Т-клггинно! ди-ференцiацГl в нормальне русло. Однак тсля курсу ГАТ р1вш CD3+-, CD4+-лiмфоцитiв залишались вiрогiдно нижчими за вiдповiднi показники практично здоро-вих датей, а спiввiдношения CD4+/CD8+-лiмфоцитiв змшювалось невiрогiдно, що свщчить про неповне вщновлення дослщжуваних показник1в i визначае необхiднiсть доповнення ГАТ шшими лiкувальними факторами з метою забезпечення бшьш повноцiнного фуикцiонування iмуиноI системи.
При поеднанш ГАТ i киснево! пiнки (ЛК-2) вь рогiдно збшьшувались та вiдновлювались усi досль джуваш показники неспецифiчного захисту. Змiни клггинного iмунiтету характеризувались аналопч-ним спрямуванням, як i при ЛК-1, однак на вщмшу вiд нього кшьйсть Т-лiмфоцитiв досягала значень контролю i була вiрогiдно вищою за таку пiсля ЛК-1 (р12 < 0,05), а сшввщношення основних субпопуля-цш вiрогiдно зросло та досягло значень контролю. При лжуванш ДЧХ згщно з ЛК-3 позитивна дина-мжа дослiджуваних показникiв була найбшш вира-женою. Так, вщбулося вiрогiдне шдвищення та нор-малiзацiя поглинальних властивостей нейтрофшв i моноцитiв, а також ФЧН i ФЧМ, що сприяе розви-тку адекватно! iмунноI вщповщ на антигенний по-дразник.
Крiм того, збшьшення кiлькiстi загальних Т-лiмфоцитiв i субпопуляцп СD8+-клiтин було бшш суттевим, нiж пiсля ЛК-1 та ЛК-2 (р13 < 0,01 та р2 3 < 0,05 вiдповiдно). Тобто доповнення ГАТ призначенням двох фiзичних чинниюв дозволяе досягти найбшш вираженого iмунокоригуючого ефекту.
Отже, у ЧХД вiдновлювальне л^вання на осно-вi ГАТ веде до покращення показниюв неспецифiч-ного захисту, без суттево! рiзницi мж ЛК, та сприяе
Таблиця 2. Зм1ни показниюв неспециф1чного захисту та клТинного iмунiтету у хворих на РБ
пщ впливом лкування
Показник, одиниця вимiру Контроль(п - 12) Лшувальш комплекси
ЛК-1 (П = 17) ЛК-2 (П = 20) ЛК-3 (П = 24)
ФАН, % Р 50,30 ± 0,76 43,50 ± 0,90** 44,30 ± 0,90** 43,20 ± 1,06**
47,70 ± 1,00** < 0,01 48,10 ± 1,06* < 0,01 49,20 ± 1,40 < 0,01
ФЧН Р 3,54 ± 0,13 3,23 ± 0,06** 3,23 ± 0,06** 3,17 ± 0,07**
3,57 ± 0,07 < 0,001 3,55 ± 0,07 < 0,01 3,62 ± 0,11 < 0,01
ФАМ, % Р 42,50 ± 0,95 35,50 ± 0,97** 34,00 ± 0,75** 34,40 ± 0,96**
42,70 ± 1,18 < 0,001 40,10 ± 0,89* < 0,001 41,10 ± 0,95 < 0,001
ФЧМ Р 2,99 ± 0,04 2,81 ± 0,06** 2,53 ± 0,06** 2,58 ± 0,06**
3,09 ± 0,09* < 0,02 2,98 ± 0,14 < 0,01 3,03 ± 0,05 < 0,001
CD3+, % Р Р' 64,20 ± 0,93 55,90 ± 0,89** 56,90 ± 1,19** 57,90 ± 0,75**
60,80 ± 0,60** < 0,001 р1-2 < 0,05 63,40 ± 1,09 < 0,001 65,30 ± 0,48 < 0,001 р1-3 < 0,001
СD4+, % Р Р' 37,20 ± 0,62 29,70 ± 0,53** 29,90 ± 0,63** 29,90 ± 0,46**
33,70 ± 0,50** < 0,001 р1-2 < 0,01 36,00 ± 0,58* < 0,001 36,90 ± 0,35 < 0,001 Р1-3 < 0,01
CD8+, % Р 26,30 ± 0,44 25,80 ± 0,59 26,70 ± 0,81 28,20 ± 0,51**
26,40 ± 0,39 26,80 ± 0,56 27,20 ± 0,36* < 0,2
CD4+/CD8+ Р 1,42 ± 0,03 1,16 ± 0,03** 1,14 ± 0,04** 1,09 ± 0,03**
1,31 ± 0,03** < 0,01 1,35 ± 0,02** < 0,001 1,36 ± 0,02* < 0,02
усуненню Т-кл1тинного дисбалансу i спрямуванню Т-клгганно! диференцiацïï у нормальне русло. Однак нормалiзацiя бГльшосп показникiв досягаеться за умови додаткового призначення одного або двох ф1зичних чинниюв (СКТ та вiброакустичного впливу) з одночасним скороченням курсу ГАТ, що е шд-Грунтям для зменшення частоти ГРЗ та запобпання прогресуванню патологiчного процесу.
У хворих на РБ динамжа показниюв неспециф1ч-ного захисту та клгганного iмунiтету була под1бною (табл. 2). Так, шд впливом ЛК-1 вiдбувалося в1рогщ-не зростання ФАН та ФЧН, однак тсля лжування фагоцитарна актившсть неИтрофiлiв залишалась в1рогщно нижчою за контроль. Спостерiгалось по-силення фагоцитарно! ланки моноципв, що шд-тверджувалося в1рогщним зростанням i нормал1за-цiею ФАМ i збшьшенням ФЧМ. З боку клгганного ¡муштету вiдмiчалось вiрогiдне збiльшения юлькосп CD3+-лiмфоцитiв за рахунок зростання вщсотку субпопуляцИ CD4+-клiтин, яке супроводжувалось зростанням сшввщношення CD4+/CD8+, що свщчи-ло про наявшсть iмунореабiлiтацiИного впливу. Вод-ночас р1вт бГльшосп показникiв клгганного ¡муш-тету тсля лiкувания згщно з ЛК-1 не досягли норми.
Шсля ЛК-2, що поеднував скорочений курс ГАТ та СКТ, в1рог1дно пщвищувалися поглинальнi влас-тивост1 неИтрофiлiв i моноципв, однак величини ФАН та ФАМ залишались нижче контролю. Вод-ночас на вщмшу в1д ЛК-1 застосування ЛК-2 супроводжувалось нормалiзацiею р1вня Т-л1мфоцит1в (р1-2 < 0,05). Поряд ¡з цим юльюсть СD4+-лiмфоцитiв i сшввщношень CD4+/CD8+-лiмфоцитiв залиша-лись нижчими за норму, що зумовлюе необхiднiсть вдосконалення даного лiкувального комплексу. В ц1лому сл1д вщмггати, що призначення ЛК-2 у хворих на РБ справляе менш виражений ¡мунореабш-тацшний ефект порГвняно з ДЧХ.
Найвиражешший вплив на неспецифiчну резис-тентшсть справляв ЛК-3, шд впливом якого ФАН, ФЧН, ФАМ i ФЧМ в1рогщно зростали та нормал1зу-вались, що сприяе покращенню процесiв антиген-презентацïï та протиiнфекцiИного захисту в цшому. Показники Т-л1мфоцит1в, субпопуляцИ Т-хелперiв також нормалiзувались лише тсля ЛК-3. Сшввщ-ношення СD4+/СD8+-лiмфоцитiв, вщ р1вня якого залежать особливост1 ¡мунного реагування i тд-тримання запального процесу, мало вщр1знялось в1д норми тсля ЛК-3 (р < 0,2) на вщмшу вщ шших ЛК, де воно залишалось в1рогщно нижче контролю. Тобто необхщний ГмунокоригуючиИ ефект у хворих на РБ досягаеться т1льки при додатковому призна-ченнi двох л1кувальних факторiв: СКТ i в1броакус-тичного впливу, що одночасно дае можливють ско-ротити курс ГАТ до 13 сеанс1в.
Окремо слщ зазначити, що величини показникiв неспецифiчного захисту тсля вс1х ЛК суттево м1ж собою не в1др1знялись. Тобто у ДЧХ i хворих на РБ вс1 апробоваш ЛК ведуть до покращення неспеци-ф1чного захисту, що, Имов1рно, пояснюеться сану-ючим впливом галоаерозолю.
Обговорення
В1домо, що одним ¡з провщних факторiв захисту органiзму дитини, що впливають на юльюсть i тяж-юсть перенесених ГРЗ, е стан Иого неспецифiчноï резистентностi. Зокрема, нейтроф1ли i моноцити забезпечують першу лшш захисту та визначають здiИснения антиген-презентуючих процесiв. По-вторт респiраторнi шфекцИ негативно впливають на стан iмунноï системи, яка при частих рецидивах не встигае повшстю вiдновлюватись i характеризуемся напруженiстю процесiв реагування [14—17]. Водночас слщ пам'ятати, що дисбаланс р1вшв осно-вних субпопуляцш л1мфоцит1в розцiнюеться як неадекватна ¡мунна вщповщь, що сприяе подальшш хронiзацïï патологiчного процесу через неповну ерадикацго збудника i/або частi ГРЗ [18, 19]. Тому комплексш дослщження неспецифiчного захисту та клгганного Гмуттету дiтеИ з повторними та рециди-вуючими респiраторними патологiями е необхщни-ми при оцшщ ефективностi лжувальних заходiв.
За даними лiтератури, у ДЧХ i дггей з РБ змши не-сиециф1чного захисту та кштинного Гмуттету мають сшльт риси [20, 21]. Однак думки щодо змши субпопуляцш Т-л1мфоципв не е одностайними [22, 23]. Слщ також вщмггати, що бшьшють дослщжень проводились в гостриИ иерюд хвороби, а публжацш щодо комп-лексноï оцшки Гм^те^ резистентносп иоза гострим иерюдом обмаль. Ще менше даних щодо иор1вняння особливостеИ реагування у ДЧХ та хворих на РБ i ви-значення иатогеиетичиоï рол цих вiдмiииостеИ у иро-гресуванш иатолопчного процесу. У тоИ же час б1ль-ш1сть дослщникГв вказують на потребу комплексного лкування таких категорш д1теИ з иереважанням не-медикаментозних методгв, що не иорушували б ф1зю-лопчного становлення iмунноï системи д1теИ [23, 24].
Наведет л1кувальн1 комплекси на основ1 ГАТ з шдвищеним галоаерозольним навантаженням вра-ховують багатокомпонентн1 патогенетичн1 мехатз-ми розвитку рекурентних респ1раторних захворю-вань у д1тей. Призначення таких ЛК може захистити дитину в1д полшрагмазИ та ïï насл1дк1в, сприяти розр1шенню патолог1чного процесу, не допустити Иого прогресування i хронiзацïï та вщновити функ-ц1ональн1 можливост1 орган1зму.
Висновки
1. У д1тей, як1 часто хвор1ють, та у хворих на ре-цидивуючий бронх1т поза гострим перюдом збер1-гаються порушення в неспециф1чному захист1, що проявляються в1рогщним зниженням поглиналь-них властивостей нейтрофшв i моноцит1в. Поряд ¡з цим у них вщм1чаються зм1ни клгганного ¡мут-тету з проявами дисбалансу основних субпопуляц1И Т-л1мфоцит1в та в1рог1дним зниженням сшввщно-шення CD4+/CD8+-лiмфоцитiв, що обГрунтовуе необх1дн1сть 1мунореаб1л1тац1Иного л1кування.
2. Галоаерозольтерашя з пщвищеною штенсив-нютю галоаерозольного впливу у ДЧХ та хворих на РБ веде до в1рогщного покращення чи нормалiзацïï фагоцитарноï активност1 та фагоцитарного числа
нейтрофшв i моноцит1в без суттево! р1знищ м1ж ЛК. Однак повноц1нного вщновлення дослщжува-них показник1в кл1тинного 1муттету в к1нц1 курсу ГАТ (18 сеанс1в) досягнуто не було, що визначае необхщшсть проведення комплексного л1кування.
3. У ДЧХ покращення 1мунореабштащйного впливу можливе при додатковому призначент одного або двох лжувальних фактор1в (СКТ, в1бро-акустичний вплив), що дае можливють скоротити курс ГАТ до 13 сеанав (ЛК-2, ЛК-3). У хворих на РБ найбшш виражений 1мунореабштацшний ефект досягаетья тшьки при додатковому використант ще двох л1кувальних чинник1в (СКТ та в1броакустичний вплив) на фон1 скороченого режиму ГАТ (ЛК-3).
Конфлжт штереов. Автори заявляють про вщсут-нють конфл1кту 1нтерес1в при п1дготовц1 дано! статп.
1нформашя про фшансування. Джерелом фшан-сування е Державна установа «НПМЦ «Реабшта-ц1я» МОЗ Укра!ни».
1нформашя про вклад кожного автора
Лемко О.1. — концепц1я i дизайн досл1дження, редагування тексту.
Лукащук С.В. — зб1р i анализ отриманих даних та написання тексту.
Вантюх Н.В. — виконання лабораторних досль джень та обробка матер1ал1в.
Попадинець М.1. — виконання лабораторних до-слщжень та обробка матер1ал1в.
References
1. Martinez, FD. Genes, environments, development and asthma: a reappraisal. Eur Respir J. 2007 Jan;29(1):179-84. doi: 10.1183/09031936.00087906.
2. Jesenak M, Majtan J, Rennerova Z, Kyselovic J, Banov-cin P, Hrubisko M. Immunomodulatory effect of pleuran (fi-glucan from Pleurotus ostreatus) in children with recurrent respiratory tract infections. Int Immunopharmacol. 2013 Feb;15(2):395-9. doi: 10.1016/j.intimp.2012.11.020.
3. Slatter MA, Gennery AR. Clinical immunology review series: an approach to the patient with recurrent infections in childhood. Clin Exp Immunol. 2008Jun;152(3):389-396. doi: 10.1111/j.1365-2249.2008.03641.x.
4. Lemko OI, Lukashchuk SV, Vantyukh NV. Possibilities of haloaerosoltherapy in the recovery treatment of children with frequent and recurrent respiratory diseases. Sovremennaya Pediatriya. 2016;8(80):74-77. (in Russian).
5. Boiarskaia LN, Kotlova IuV, Gerasimchuk TS. Modern conceptions of reccurent respiratory deseases in infants (publice review). Sovremennaya pediatriya. 2011;6(40):194-197. (in Russian).
6. Verhagen LM, de Groot R. Recurrent, protracted and persistent lower respiratory tract infection: A neglected clinical entity. J Infect. 2015 Jun;71 Suppl 1:S106-11. doi: 10.1016/j. jinf.2015.04.011.
7. Lemko IS, Lemko OI. Speleotherapy and galorezoolterapy in Transcarpathia - becoming, present, prospects. In: Savchenko VM, Ezhov VV, editors. Aktual'nye voprosy kurortologii, fiziotera-pii i meditsinskoi reabilitatsii: Trudy. Tom 24: Materialy nauchno-prakticheskoj konferencii Aktual'nye voprosy fizioterapii i kurortologii [Topical issues of balneology, physiotherapy and medical rehabilitation: Proceedings. Vol 24: Proceedings of the scientific and practical conference Actual questions of physiotherapy and balneol-
ogy, 2013 Oct 10-11, Yalta, Crimea]. Yalta: NII fiz.. metodov lech-enija i med. klimatologii im. I. M. Sechenova; 2013. 132-138pp.
8. Yulish Yel, Yaroshenko SYa. Sickly children and pediatrician's approach. Zdorov'ye Rebenka. 2013;6(49):70-76. (in Russian).
9. Lemko OI, Lemko IS. Sposib vidnovljuval'nogo likuvannja chasto hvorijuchyh ditej ta ditej hvoryh na recydyvujuchyj bronhit [Method of restorative treatment of sickly children and children with recurrent bronchitis]. Patent UA, no u 2016 00972, 2016.
10. Khan MA, Vahova EL. Health technologies in pediatrics. Voprosy kurortologii, fizioterapii i lechebnoi fizicheskoi kul'tury. 2012;89(4):53-56. (in Russian).
11. Endre L. Theoretical basis and clinical benefits of dry salt inhalation therapy. Orv Hetil. 2015 Oct 11;156(41):1643-52. doi: 10.1556/650.2015.30267. (in Hungarian).
12. Raniszewska A, Gdrska E, Kotula I, Stelmaszczyk-Emmel A, Popko K, Ciepiela O. Recurrent respiratory tract infections in children — analysis of immunological examinations. Cent Eur J Immunol. 2015; 40(2):167-173. doi: 10.5114/ ceji.2015.52830.
13. Cheemarla NR, Banos-Lara MDR, Naidu S, Guerrero-Plata A. Neutrophils regulate the lung inflammatory response via y8 T cell infiltration in an experimental mouse model of human meta-pneumovirus infection. JLeukoc Biol. 2017 Jun;101(6):1383-1392. doi: 10.1189/jlb.4A1216-519RR.
14. Koskenvuo M, Milttinen M, Rahiala J, et al. Respiratory viral infections in children with leukemia. Pediatr Infect Dis J. 2008 Nov;27(11):974-80. doi: 10.1097/INF.0b013e31817b0799.
15. Mukvich OM, Omel'chenko LI. Prevention of recurrent acute respiratory infections in school-age children. Dytjachyj likar. 2013;6(27):65-70. (in Ukrainian).
16. Khoroshilova NV. Probiotics and Bacterial Immunomodulators for Prevention of Respiratory Infections. Voprosy Sovremen-noi Pediatrii. 2014;13(4):93-95. (in Russian).
17. EngelaAU, Hoogduijn MJ, Boer K, et al. Human adipose-tissue derived mesenchymal stem cells induce functional de-novo regulatory Tcells with methylated FOXP3gene DNA. Clin Exp Immunol. 2013 Aug; 173(2):343-354. doi: 10.1111/cei.12120.
18. Lavrenchuk OV. Immunorehabilitation of children with chronic recurrent pyelonephritis. Sovremennaya pediatriya. 2015;1(65):120-125. (in Russian).
19. Tregoning JS, Schwarze J. Respiratory viral infections in infants: causes, clinical symptoms, virology and immunology. Clin Microbiol Rev. 2010 Jan; 23(1):74-98. doi: 10.1128/ CMR.00032-09.
20. Kendirli T, Ikinciogullari A, Dogu F, Babacan E. Peripheral blood lymphocyte subsets in children with frequent upper respiratory tract infections. Turk. J. Pediatr. 50(1):63-66. PMID: 18365594.
21. Likhanova UV, Kondrat'eva EI, Stepanenko NP, Shak-hova SS, Kurts IA. The rehabilitative treatment of the frequently ill children presenting with chronic infectious foci in the nasopharynx. Voprosy kurortologii, fizioterapii i lechebnoi fizicheskoi kul'tury. 2014;91(2):33-37. (in Russian).
22. Shcherbak IB. Bion Z Kid in the complex immunorehabilitation of often ill children. Ukrainskii meditsinskii zhurnal. 2014;2:78-81. (in Russian).
23. Maiorov RV, Chereshneva MV, Verzilin SD, Chereshnev VA. Efficiency of some immunomodulatory drugs for prevention of respiratory infections and their complications in young schoolchildren with recurrent respiratory infections. Meditsinskaya immu-nologiya. 2013;15(3):255-262. (in Russian).
24. Gelardi M, Iannuzzi L, Greco Miani A, et al. Doubleblind placebo-controlled randomized clinical trial on the efficacy ofAerosal in the treatment of sub-obstructive adenotonsillar hypertrophy and related diseases. nt J Pediatr Otorhinolaryngol. 2013 Nov;77(11):1818-24. doi: 10.1016/j.ijporl.2013.08.013.
OTpuMaHO 26.10.2017 ■
Лемко О.И., Лукащук С.В., ВантюхН.В., Попадинец М.И.
ГУ «Научно-практический медицинский центр «Реабилитация» МЗ Украины», г. Ужгород, Украина
Влияние восстановительного лечения на иммунный статус детей с рекуррентными
респираторными заболеваниями
Резюме. Актуальность. Рекуррентные респираторные заболевания являются наиболее распространенной патологией детского возраста, могут сопровождаться угнетением иммунного статуса и быть базисом для развития хронических воспалительных процессов бронхолегоч-ной системы в старшем возрасте. Цель исследования. Изучить влияние галоаэрозольтерапии с повышенной интенсивностью галоаэрозольного воздействия на иммунный статус детей с рекуррентными респираторными заболеваниями вне острого периода. Материалы и методы. Обследовано 58 часто болеющих детей и 61 больной с рецидивирующим бронхитом в возрасте от 6 до 11 лет. Все дети были вне острого периода. Определяли фагоцитарную активность нейтрофилов и моноцитов и их фагоцитарное число, а также количество СD3+-, СD4+-, СD8+-лимфоцитов с расчетом соотношения CD4+- до CD8+-лимфоцитов. Лечение проводилось по трем комплексами. Первый включал 18 сеансов галоаэрозольтерапии. Второй предусматривал сокращенный курс гало-аэрозольтерапии с назначением синглетно-кислородной терапии, третий проводился аналогично второму, с дополнительным назначением виброакустического воздействия на грудную клетку. Результаты. У обследованных детей вне острого периода сохраняются нарушения неспецифической защиты, которые проявляются достоверным снижением поглощающих свойств нейтрофилов
и моноцитов. Отмечаются также изменения клеточного иммунитета с проявлением дисбаланса основных субпопуляций Т-лимфоцитов и достоверным снижением соотношения CD4+/CD8+-лимфоцитов, более выраженные у больных с рецидивирующим бронхитом, что обосновывает необходимость иммунореабилитационного лечения. Галоаэрозольтерапия в обеих группах детей приводит к достоверному улучшению или нормализации поглощающих свойств нейтрофилов и моноцитов, а также способствует устранению Т-клеточного дисбаланса и направлению Т-клеточной дифференциации в нормальное русло. У часто болеющих детей усиление иммунореабилитационного влияния возможно при дополнительном назначении одного или двух лечебных факторов, что позволяет сократить курс галоаэрозольтерапии до 13 сеансов. У больных с рецидивирующим бронхитом выраженный им-мунореабилитационный эффект достигается только при дополнительном использовании двух лечебных факторов на фоне сокращенного режима галоаэрозольтерапии. Выводы. Применение галоаэрозольтерапии в восстановительном лечении детей с частыми и рецидивирующими респираторными заболеваниями обеспечивает выраженный иммунокорригирующий эффект, что предупреждает дальнейшее прогрессирование процесса. Ключевые слова: дети; восстановительное лечение; га-лоаэрозольтерапия; респираторные инфекции
O.I. Lemko, S.V. Lukashchuk, N.V. Vantyukh, M.I. Popadinets
State Institution "The Scientific-Practical Medical Centre "Rehabilitation" of Ministry of Health of Ukraine", Uzhhorod, Ukraine
The influence of recovery treatment on the immune status of children with recurrent respiratory infections
Abstract. Background. Recurrent respiratory diseases are the most common pathology of childhood, they may be accompanied by suppression of the immune system and form the basis for the development of chronic inflammatory processes in the bronchopulmonary system at older age. Materials and methods. 58 sickly children and 61 patients aged 6—11 years with recurrent bronchitis were observed, the children were beyond the acute period. The phagocytic activity of neutrophils and monocytes and their phagocytic number, as well as the number of CD3+-, CD4+-, CD8+-cells with the ratio of CD4+- to CD8+-lymphocytes were determined. Treatment was carried according to three sets. The first one included 18 sessions of haloaerosol therapy. The second one provided a shortened course of haloaerosol therapy with the prescription of singlet-oxygen therapy, the third was conducted similarly to the second one with the additional prescription of vibroacoustic influence on the chest. Results. It was found that disturbances of nonspecific defense persist in the examined children beyond the acute period, which are manifested by a significant decrease in the absorption properties of neutrophils and monocytes. There were also changes in cellular immunity
with manifestation of imbalance in the main subpopulations of T-lymphocytes and a significant decrease in the CD4+-/CD8+-lymphocytes ratio, more pronounced in patients with recurrent bronchitis. These changes indicate the need for immunorehabilitation treatment. Haloaerosol therapy in both groups of children leads to a significant improvement or normalization of the absorption properties of neutrophils and monocytes, and also helps to eliminate T-cell imbalance and to direct T-cell differentiation into the normal course. In sickly children, the increase in immunorehabilitation effects is possible with the use of one or two additional curative factors, which enables to reduce the course of haloaerosol therapy to 13 sessions. In patients with recurrent bronchitis, the most significant immunorehabilitation effect was achieved only by using two therapeutic factors on the background of the reduced regimen of haloaerosol therapy. Conclusions. The use of haloaerosol therapy in the recovery treatment of children with frequent and recurrent respiratory diseases provides a pronounced immunocorrective effect.
Keywords: children; recovery treatment; haloaerosol therapy; respiratory infections
