CC BY
44
Оригшальж дослiдження
Original Researches
УДК 616-097:616.321-053-07
КОЛОСКОВА О.К., 1ВАНОВА Л.А., БСЛАШОВА О.В., МАРУСИК У.1. Буковинський державний медичний унверситет, м. 4epHiBц
КЛ^ЧНОЧМУНОЛОПЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСТРИХ ТОНЗИЛОФАРИНГПВ У ДПЕЙ
Резюме. У стат висвтленн актуальнi питання своечасно¡' д1агностики гострих тонзилофарингтв у д'1-тей. Особливу увагу придлено своечаснй дагностиц гострих тонзилофарингтв стрептококово'1 ет'юло-П1. Якдодатков/ параклiнiчнi критери пдтвердження стрептококово'1 природи гострих тонзилофарингтв обран показники клтинно¡' ланки 'шун'пегу (вмст у периферичнiй кров/ CD3, CD4, CD8, CD22). Достатнi показники чутливост (80 %) та специфiчностi(81,3 %) дозволяють використовувати комплекснi клiнiчно-iмунологiчнi показники (вмст CD8-лiмфоцитiв > 10 %, CD3-лiмфоцитiв > 30 %, CD22-лiмфоцитiв < 18 % у периферичнiй кров\) iз сумарною о^нкою клiнiчного стану за шкалою Мак-Айзека > 4 бали для пдтвер-дження стрептококово '1 природи гострих тонзилофарингтв у дтей. Ключовi слова: тонзилофаринпти, в-гемолтичний стрептокок, дти, д1агностика.
Вступ
Проблема своечасно! дiагностики та шдвищення ефективност лшування гострих тонзилофарингтв (ГТФ) рiзно1 етюлогп у дггей залишаеться актуальною. Ефективнють стартово! терапп безпосередньо залежить вщ своечасно! щентифшацп етюлопчного фактора ГТФ [1, 3]. У практичнш робот лшар-педь атр частше за все стикаеться iз дiагностикою та ль куванням ГТФ, що спричинеш бета-гемолгтичним стрептококом групи А (БГСА), та ГТФ вiрусноl етюлогп [5, 6]. Зпдно з рекомендащями Американського товариства iнфекцiйних захворювань (2012 р.), при-значення антибактерiального лшування потребують винятково ГТФ стрептококово'1 етюлогп [5]. Отже, вирiшення питання своечасно'1 диференщацп цих захворювань, що дозволить виважено шдходити до призначення антибютикотерапп, е актуальним, про-те достеменно невиршеним завданням педiатрil та шфектологи.
Вiдповiдно до сучасних рекомендацiй щодо дiагнос-тики та лiкування ГТФ, викликаного P-гемолiтичним стрептококом групи А, врахування лише клiнiчних ознак е недостатшм для проведення диференцiально1 дiагностики [7, 8]. Загалом низьку чутливють клiнiчних ознак можна пояснити сптьними клiнiчними симптомами, що характерш як для вiрусних, так i для бактерь альних ГТФ.
Золотим стандартом дiагностики БГСА i дом залишаеться бактерюлопчне дослiдження мазка-вщ-битка зi слизово! оболонки мигдалиыв та задньо! стiнки глотки, проте термш виконання дослiдження становить вщ 5 до 7 дiб. Сьогодш в медичну практику увшшли експрес-тести на визначення антигенiв шогенного стрептокока. Згiдно з сучасними лгтера-турними повiдомленнями, чутливiсть даних тестових
систем становить 96,8 %, специфiчнiсть — 94,7 % [10, 11]. Позитивш результати дослщження в дггей не вимагають бактерiологiчного пiдтвердження, тодi як негативнi все ж повинш бути пiдтвердженi куль-туральним виключенням БГСА-етюлогп [13, 14] з огляду на наявнють хибнонегативних результатiв, що, за нашими даними, сягають 14,1 %.
Проте в Укра1ш даш тестовi системи ще не пройшли реeстрацiю, а тому залишаеться вщкритим питання пошуку додаткових клiнiчно-параклiнiчних критерив ранньо1 диференщально1 дiагностики ГТФ стрептококово'1 та нестрептококово'1 етiологi1, виршення якого повинно сприяти оптимiзацi1 стартового л^вання да-ного захворювання у дггей.
Мета роботи — оцшити дiагностичне значення загальноклiнiчних та iмунологiчних показникiв у верифiкацi1 гострих стрептококових тонзилофарингтв у дггей для оптимiзацi1 стартового етiотропного лiкування.
Матерiали i методи
Для досягнення поставлено1 мети сформовано двi клiнiчнi групи. Першу (I, основну) групу становили 10 дiтей iз дiагнозом «гострий стрептококовий тонзило-фаринпт», у яких етюлопя захворювання пiдтверджена позитивними результатами стрептатесту та культураль-ного дослщження мазка iз зiва. До друго1 (II) клiнiчно1
Адреса для листування з авторами: Белашова О.В.
E-mail: belashova-olga@rambler.ru
© Колоскова О.К., 1ванова Л.А., Белашова О.В.,
Марусик У.1., 2015 © «Актуальна шфектологш», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
групи увiйшло 16 пацieнтiв i3 гострими тонзилофарин-гiтами нестрептококово! етiологii, про що свiдчили негативнi результати стрептатесту та бактерiального дослiдження мазюв 3i слизово! мигдаликiв та задньо! стшки глотки. Середнiй BiK пацieнтiв основно! групи становив 5,6 ± 1,2 року, групи порiвняння — 6,3 ± 0,9 року (р > 0,05). Частка хлопчикiв серед хворих I клМч-но! групи становила 32,3 ± 3,5 %, серед дiтей II групи — 35,4 ± 3,1 % (рф > 0,05). За основними клiнiчними характеристиками групи були порiвнянними.
Ушм дiтям проводили iмунологiчне дослщжен-ня кровi II—III рiвнiв. Вмiст Т-лiмфоцитiв (CD3), Т-хелперiв (CD4), Т-кiлерiв/супресорiв кровi (CD8) та В^мфоципв (CD22) визначали методом iмунофлу-оресценци з використанням наборiв моноклональних антитт.
Отриманi результати дослiдження аналiзували за допомогою методiв бiостатистики та ктшчно! етде-мiологii. При нормальному розподш використовували параметричнi методи аналiзу з оцшкою вiдмiнностей за Стьюдентом (критерш t). Обробку даних проводили з використанням пакета прикладних програм Sтатisтiса 7.0. Для встановлення дiагностичноi' щннос-тi тестiв визначали !х чутливiсть (ЧТ), специфiчнiсть (СП), передбачувану позитивну (ППЦ) та негативну щншсть (НПЦ). З позицii' клiнiчноi' ешдемюлоги ощ-нювали атрибутивний та вщносний ризики, а також вiдношення шаншв з обчисленням !х довiрчих штер-валiв (95% ДI) [4].
Результати досл^ження
Для полегшення диференщально'х' дiагностики бaктерiaльних та вiрусних тонзилофaрингiтiв та об-Грунтування aнтибaктерiaльно! терапи нaрaзi широко використовуеться клiнiчнa шкала Мак-Айзека [5, 7]. Орieнтуючись на це, клшчний стан усiх дiтей, яы над-ходили до стaцiонaрного вщдтення iз дiaгнозом ГТФ, оцiнювaли за модифшованою шкалою Мак-Айзека, зокрема визначали: наявнють температури тiлa понад 38 °С, вiдсутнiсть кашлю, нaявнiсть лiмфaденiту i на-бряку мигдaликiв та нашарування на них, вiк молодше 15 рокiв. Нaявнiсть кожно! ознаки вщповщала 1 балу (табл. 1).
Як видно з наведених даних, мiж трупами спосте-реження не вiдмiчено вiрогiдноl рiзницi при оцiнцi кожно! окремо1 клМчно! ознаки, що входить до дано1 шкали, проте в пащенпв основно! групи загальна сума
балiв була вiрогiдно вищою порГвняно з хворими групи пор1вняння. Однак з огляду на отриманi результати (у дггей обох груп спостереження загальна сума переви-щувала 3 бали) пацieнти iз ГТФ як стрептококово!, так i нестрептококово! етiологii потребували додаткового бактерiологiчного дослiдження або проведення стрептатесту для визначення л^вально! тактики. Водночас загальна сума балiв за шкалою Мак-Айзека, що пере-вищувала 4 бали (данi, за яких ризик наявност БГСА сягае 50 % та вище) [5], рееструвалась у третини хворих (33,0 ± 4,2 %) I групи та лише в 4,0 ± 3,8 % хворих групи порiвняння (Рф < 0,05). Показники дiагностичноi цiнностi використання загально! суми балiв за шкалою Мак-Айзека понад 4 бали для верифшаци стрептококово! етюлоги ГТФ виявились такими: ЧТ — 33 %, СП — 96 %, позитивна та негативна передбачувана щн-нють — 89,2 та 59 % вщповщно, вщносний ризик — 11,8 [95% Д1 3,9—34,9], атрибутивний ризик — 0,48 при вщ-ношенш шаншв 2,1 [95% Д1 0,7—5,8]. Отже, врахову-ючи високу специфiчнiсть, але недостатню чутливiсть, даний дiагностичний тест може використовуватись для шдтвердження стрептококово! етюлоги ГТФ, але тть-ки в комплексi з iншими бтьш чутливими клшчно-параклiнiчними критерiями.
Зпдно з сучасними даними лiтератури, показано, що антигени БГСА можуть взаeмодiяти з антигенами головного комплексу гютосумюносп II класу, що експресуються на поверхнi антигенпрезентуваль-них кштин iз варiабельними дiлянками ß-ланцюга Т^мфоципв, спричинюючи !х пролiферацiю з по-дальшим iнтенсивним вивiльненням цитокiнiв [11, 12]. З огляду на це ми проаналiзували змши кштин-но! ланки iмунiтету в обстежених дией для визначення !х дiагностичного значення в пiдтвердженнi стрептококово! етюлоги ГТФ.
Порiвняльний аналiз середнього вмюту Гмуно-компетентних Т-лiмфоцитiв у кровi хворих на стреп-тококовий та нестрептококовий ГТФ показав, що в пацieнтiв першо! клИчно! групи вiдмiчено чiтку тен-денцiю до пiдвищення вмiсту в периферичнш кровi CD3-лiмфоцитiв, СD8-лiмфоцитiв, функщя яких асо-цiюeться з супресорною, та водночас зниження CD4-лiмфоцитiв, функцiя яких асоцiюeться з хелперною/ iндукторною (табл. 2).
Показано, що тдвищений вмiст CD3-лiмфоцитiв у периферичнш кровi (понад 30,0 %) визначався у 88,8 % дггей iз гострим стрептококовим тонзилофа-
Таблиця 1. Результати о^нки дтей груп порiвняння за шкалою Мак-Айзека
Ознака I група (n = 10) II група (n = 16) Р
Температура тта понад 38 °С 2,0 ± 0,4 1,6 ± 0,1 > 0,05
Вiдсутнiсть кашлю 1,6 ± 0,1 1,3 ± 0,1 > 0,05
Наявнють лiмфаденiту 1,7 ± 0,1 1,50 ± 0,09 > 0,05
Набряк мигдаликiв та нашарування на них 1,8 ± 0,9 1,80 ± 0,07 > 0,05
BiK молодше 15 роюв 1,7 ± 0,1 1,6 ± 0,1 > 0,05
Загальна сума батв 4,3 ± 0,1 3,30 ± 0,09 < 0,05
Таблиця 2. Вщносний вмст Т-л1мфоцит1в та Ух субпопуляцй у периферичн1й кров1 дтей груп пор1вняння
Кл^чш групи Кшьюсть д^ей Вмiст Т-лiмфоцитiв, Г/л
СD3 СD4 СD8
I 10 39,3 ± 4,1 21,6 ± 2,4 18,4 ± 6,2
II 16 34,9 ± 2,3 23,9 ± 2,4 11,5 ± 1,9
Р: I : II Р > 0,05 Р > 0,05 Р > 0,05
ринитом та лише в 60,0 % представниыв II групи (Рф > 0,05). Показники дГагностично1 щнносп пщви-щеного вмiсту Т-лiмфоцитiв периферично1 кровi у тд-твердженнi стрептококово1 природи ГТФ були наступ-ними: ЧТ — 88,8 %, СП — 40,0 %, ППЦ — 59,4 % та НПЦ — 77 %. ЗбГльшений до зазначеного вище вмют CD3-лiмфоцитiв у периферичнш кровi асоцшвався з ризиком наявностi гострого тонзилофаринпту стреп-тококово1 етiологií таким чином: АР — 0,9, ВР — 2,7 [95% Д1 2,3-3,2], вщношення шаншв — 5,3 [95% Д1 2,5-11,1].
Враховуючи вищенаведенi данi, вважалось за до-цiльне проаналiзувати дiагностичне значення для пiдтвердження стрептококового генезу ГТФ у дгтей такого комплексного кшшчно^мунолопчного по-казника, як оцшка стану за шкалою Мак-Айзека > 4 бали та вмiст CD3-лiмфоцитiв периферично1 кровi понад 30 %. Поеднання наведених результапв комплексного обстеження вiдмiчалося у 60,0 ± 15,3 % випадкiв у I клiнiчнiй групi та лише в 12,5 ± 8,2 % хворих групи порiвняння (Рф < 0,05). Показники дГагностично1 цiнностi вищезазначеного тесту для шдтвердження стрептококово1 етюлогп ГТФ вщ-носно нестрептококово1 були такими: ЧТ — 60 %, СП — 87,2 %, позитивна та негативна передбачува-на цшнють — 82,7 та 68,6 %. Показники клшчно-ешдемюлопчного ризику стрептококово1 природи ГТФ за наведених вище результапв кшшчно-Гму-нологiчного обстеження становили: вщносний ри-зик — 2,6 [95% Д1 1,5-4,5], атрибутивний ризик — 0,51, вщношення шансiв — 10,5 [95% Д1 5,1-21,4]. Отже, при реестрацп даного клшГчно-параклшГчно-го показника ризик наявност стрептококово1 етюлогп ГТФ збiльшуеться в 10 разiв. Однак недостат-ня чутливiсть тесту унеможливлюе його самостiйне використання при проведенш диференцшно-дГа-гностичного пошуку мiж ГТФ стрептококового та нестрептококового генезу.
Вiдмiчену чiтку тенденцiю до пщвищеного вмiсту Т-лiмфоцитiв, функцiя яких асоцшеться з цитоток-сичною/супресорною у дггей першо1 клИчно! групи вiдносно групи порiвняння. Слiд вiдмiтити, що показники вщносного вмiсту CD8-лiмфоцитiв у периферичнш кровi понад 10 % реестрували у 88,8 % дггей першо1 клшчнох групи та лише в 65,0 % пащентав iз нестрепто-коковим ГТФ (Рф > 0,05). Збтьшений до зазначеного вище рiвня вмют CD 8-клгган асоцiювався з ризиком наявностi стрептококового ГТФ таким чином: атрибутивний ризик — 0,3, вщносний ризик — 2,4 [95% Д1 2,0-2,8], при вщношенш шаншв 4,3 [95% Д1 2,0-8,9].
При цьому пщвищення вщносного вмюту Т-кiлерiв/ супресорiв у периферичнш кровi пацiентiв першо1 кль шчно1 групи характеризувалося такими показниками дГагностично1 цiнностi даного параклiнiчного тесту у пщтвердженш стрептококово1 етiологií ГТФ: чутли-вiсть — 88,8 %, специфiчнiсть — 35,0 %, ППЦ — 57,2 % та НПЦ — 74,4 %.
Отримаш нами результати збпаються з дани-ми лггератури, що вказують на провщну роль CD8-лiмфоцитiв у виконанш захисноí' функцП органiзму шляхом 1'х активацй, що викликае апоптоз соматич-них клГтин заражених, зокрема, бактерiями [6, 14]. З огляду на це проведено оцшку дiагностичноí' цшносп такого комплексного клiнiчно-параклiнiчного тесту як оцшка стану дией за шкалою Мак-Айзека > 4 бали та вмют CD8-лiмфоцитiв у периферичнiй кровГ понад 10 % для шдтвердження стрептококово1 природи ГТФ. Зазначений показник рееструвався у 80,0 ± 14,5 % хворих на стрептококовий ГТФ та у 18,7 ± 9,7 % дiтей Гз ГТФ нестрептококово1 етiологil (Рф < 0,05). Чутли-вГсть даного тесту становила 80 %, специфГчнють — 81,3 %, позитивна передбачувана цшнють — 81,1 %, негативна передбачувана цшнють — 80,2 %. Ризик на-явносп стрептококово1 етГологП ГТФ при реестрацп представленого критерш виявився таким: вщносний ризик — 4,1 [95% Д1 2,6-6,2], атрибутивний ризик — 0,6, сшввщношення шаншв — 17,5 [95% Д1 8,6-35,3]. Отже, при використанш одночасного визначення вмюту в периферичнш кровГ CD8-лiмфоцитiв понад 10 % Гз сумарною оцГнкою клГнГчного стану за шкалою Мак-Айзека > 4 бали значно пщвищуеться специфГч-нють тесту, але суттево не впливае на чутливють, що дозволяе використовувати його при ранньому вияв-ленш стрептококових ГТФ порГвняно з нестрептоко-ковими.
Установлено, що в бшьшосп дгтей першо1 клГнГч-но'1 групи рееструвався знижений вщносний вмют Т-лГмфоципв, функшя яких асоцГюеться з хелперно/ шдукторною. Так, вмГст CD4 менше шж 20,0 % ви-значався в 55,5 ± 16,5 % пацГентГв Гз стрептококовим ГТФ та лише у 20,0 ± 8,9 % випадкГв у II клГнГчнГй груш (Рф > 0,05).
Оскшьки пщ впливом Т-лГмфоцитГв-супресорГв вГдбуваеться блокування дозрГвання В-лГмфоцитГв [9], можна припустити, що знижений умют остан-нГх у периферичнш кровГ непрямо вГдображував ви-раженГсть запально1 вГдповГдГ органГзму, зумовлено1 бактерГальними факторами, зокрема бета-гемолГ-тичним стрептококом групи А, та активне антитшо-утворення.
Проте в дггей iз гострим стрептококовим тонзило-фарингiтом вiдмiчався вiрогiдно нижчий вмют CD22-лiмфоцитiв на противагу хворим групи порiвняння. Так, вщносний вмiст даних клiтин у периферичнш кровi представникiв першо! кшшчно! групи становив 18,5 ± 1,3 %, а у пацieнтiв iз ГТФ нестрептококово! етiологií — 23,7 ± 1,4 % (Р < 0,05). Показники вмiсту В-лiмфоцитiв у периферичнш кровi нижче вiд 18 % ре-естрували у 44,4 % дггей, хворих на гострий стрептоко-ковий тонзилофаринпт, на вiдмiну вщ представникiв II кшшчно! групи, де даний показник траплявся лише в 10 % пащенпв (Рф < 0,05).
Знижений до зазначеного вище рiвня вмiст CD22 асоцiювався з ризиком наявност стрептококово! етюлоги даного захворювання: атрибутивний ризик — 0,4, вщносний ризик — 2,1 [95% Д1 1,1—4,0], при вщношен-нi шансiв 7,2 [95% Д1 3,4—15,4]. При цьому зниження вщносного вмiсту В-лiмфоцитiв у периферичнiй кровi
< 18 % (як тест iз пiдтвердження стрептококово! еть ологи ГТФ) супроводжувалося такими показниками дiагностично! цiнностi: чутливiсть — 44,4 %, специфiч-нiсть — 90,0 %, ППЦ — 81,4 %, НПЦ — 61,6 %. Таким чином, вiрогiдне зниження вмюту CD22-лiмфоцитiв менше 18,0 % у периферичнiй кровi дiтей iз ГТФ вка-зуе на ймовiрну стрептококову етiологiю, що дозволяе оптимiзувати лшувальну тактику в даних пащентав за рахунок призначення антибактерiальних препаратiв [12, 13].
З урахуванням наведених вище даних встановле-но, що одночасне зниження вмюту CD22-лiмфоцитiв
< 18 % та оцшка стану дггей за клiнiчною шкалою Мак-Айзека > 4 бали вщм1чались у 42,0 ± 15,6 % хворих основно! групи та в 6,5 ± 3,1 % пацieнтiв групи порiвняння (Рф < 0,05). З огляду на це ми оцшили дiагностичну цiннiсть даного комплексного клшч-но-iмунологiчного критерiю в шдтвердженш стрептококово! етiологií ГТФ у дггей, що були такими: ЧТ — 42 %, СП — 93,5 %, ППЦ — 88,6 %, НПЦ — 61,7 %, вщносний ризик — 2,2 [95% Д1 1,1-5,1], атрибутивний ризик — 0,48, вщношення шаншв —
10.4 [95% Д1 4,2-25,3].
Орieнтуючись на наведеш вище змши iмуно-логiчних показникiв, ми провели оцшку дiагнос-тично! значущостi такого комплексного iмуноло-гiчного тесту, як вмют CD22-лiмфоцитiв менше 18 % та CD8-лiмфоцитiв понад 10 % у периферичнш кровi для шдтвердження стрептококово! при-роди ГТФ. Даний iмунологiчний тест вiдмiчався у 70,0 ± 14,5 % дiтей, хворих на стрептококовий ГТФ, та у 23,5 ± 11,7 % пацieнтiв iз нестрептоко-ковим ГТФ (Рф < 0,05). Показники дiагностичноí' цшносп наведеного iмунологiчного тесту в шдтвердженш стрептококового ГТФ щодо нестрепто-кокового варiанта були такими: ЧТ — 70 %, СП —
76.5 %, позитивна та негативна передбачувана цшнють — 74,8 та 71,8 %, вщносний ризик — 2,6 [95% Д1 1,8-3,8], атрибутивний ризик — 0,46, вщ-ношення шанав — 7,6 [95% Д1 4,1-14,2]. З огляду на недостатш показники дiагностичноí' цшносп
даного паракишчного тесту його недоцiльно са-мостшно використовувати при верифiкaцi! ГТФ стрептококового генезу у дГтей.
Висновки
1. Сума бaлiв клiнiчноi' оцiнки за модифшованою шкалою Мак-Айзека понад 4 може використовуватися в комплекс при проведенш диференцшно-дГагностич-ного пошуку на користь ГТФ стрептококово! етюлоги (специфiчнiсть — 96 %, позитивна передбачувана цшнють — 89,2 %).
2. Враховуючи недостатню чутливють клшГчних по-кaзникiв та низьку специфiчнiсть покaзникiв клiтинноi' ланки iмунноi' системи у дггей, !х недоцiльно самостш-но використовувати для пiдтвердження стрептококово! етюлоги гострих тонзилофaрингiтiв.
3. Достатш показники чутливосп (80 %) та специ-фГчносп (81,3 %) дозволяють використовувати комп-лекснi клшГчно-Гмунолопчш показники, що склада-ються Гз вмюту CD8-лiмфоцитiв понад 10 % у кровГ Гз сумарною оцшкою клшГчного стану за шкалою Мак-Айзека > 4 бали для пгдтвердження стрептококово! природи ГТФ у дггей.
4. При оцшш клГнГчного стану дггей, хворих на гострий тонзилофаринпт, за шкалою Мак-Айзека > 4 бали та одночасному визначенш вмюту CD3-лiмфоцитiв периферично! кровГ > 30 % ризик наявносп стрептококово! етюлоги ГТФ збшьшу-еться в 10 разГв (вГдношення шансГв — 10,5 [95% Д!
5.1-21,4]).
5. При одночасному визначеннГ в дггей, хворих на ГТФ, такого комплексного клМчно^мунолопчно-го тесту, як оцшка стану за модифшованою шкалою Мак-Айзека > 4 бали, та вмюту CD22-лiмфоцитiв < 18 % у периферичнш кровГ ризик наявносп стрептококово! природи захворювання шдвищуеться бГль-ше нГж у 10 разГв (вГдношення шансГв — 10,4 [95% ДI
4.2-25,3]).
Список лiтератури
1. Alan L. Acute pharyngitis: etiology and diagnosis / L. Alan // Pediatrics. — 1996. — № 3. — Р. 949-954.
2. Chen T. The Human Oral Microbiome Database: a web accessible resource for investigating oral microbe taxonomic and genomic information / T. Chen, J. Izard et al. // Database. — 2010. — Article ID baq13, doi:10/database/baq013.
3. Dewhirst F.E. The Human Oral Microbiome / F.E. Dewhirst, T. Chen, J. Izard // Journ. Bacteriol. — 2010. — Vol. 192, № 19. —P. 5002-5017.
4. Fletcher R.H. Clinical epidemiology — the essentials / R.H. Fletcher, S.W. Fletcher, E.H. Wagner. — London: William & Wilkins, Baltimore, 1982. — 223p.
5. Lasseter G.M. In vitro evaluation of five rapid antigen detection tests for group A beta-haemolytic streptococcal sore throat infections / G.M. Lasseter // Fam. Pract. — 2009. — Vol. 26, № 6. — 2009. — P. 437-444.
6. Pechera J.C. Clinical presentation of pharyngitis. Acute bacterial pharyngitis / J.C. Pechera G.M. Lasseter, C.A. McNulty, F.D. Richard Hobbs // Cambridge Publications. — 1994.
7. Steele R.W. Antimicrobial therapy for pediatric patients / R.W. Steele, G.L. Kearns // Pediatric Clinics of North America. — 1989. — № 5 (Vol. 36). — P. 1321-1349.
8. Бойкова Н.Э. Острые воспалительные заболевания глотки и гортани / Н.Э. Бойкова // Consilium medicum. — 2000. — № 8. — С. 332-337.
9. Лопатин А.С. Лечение острого и хронического фарингита /АС. Лопатин//РМЖ. — 2001. — № 16-17. —С. 765-769.
10. Плужников М.С., Панова Н.В., Левин М.Я., Лаврено-ва Г.В., Афанасьева И.А. Фарингит (клинико-морфологические аспекты и криохирургия) / Под ред. М.С. Плужникова. — СПб.: Диалог, 2006. — 120с.
11. Рябова М.А. Боль в горле — всегда ли заболевание верхних дыхательных путей?/М.А. Рябова// Справочник поликлинического врача. — 2010. — № 1. — С. 32-37.
12. Фещенко Ю.И. Национальный конгресс по антибио-тикотерапии: в центре внимания — защищенные аминопени-циллины / Ю.И. Фещенко, Т.А. Перцева, Ю.М. Мостовой // Здоров'я Украти. — 2007. — № 22. — С. 41-45.
13. Шпынев К.В. Современные подходы к диагностике стрептококкового фарингита / К.В. Шпынев, В.А. Кречи-ков // КМАХ. — 2007. — № 9. — С. 20-33.
Отримано 23.12.14 В
Колоскова Е.К., ИвановаЛ.А., Белашова О.В., Марусик У.И. Буковинский государственный медицинский университет, г. Черновцы
КЛИНИКО-ИММУНОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ОСТРЫХ ТОНЗИЛЛОФАРИНГИТОВ У ДЕТЕЙ
Резюме. В статье освещены актуальные вопросы своевременной диагностики острых тонзиллофарингитов у детей. Особое внимание уделено своевременной диагностике острых тонзиллофарингитов стрептококковой этиологии. В качестве дополнительных параклинических критериев подтверждения стрептококковой природы острых тонзиллофарингитов выбраны показатели клеточного звена иммунитета (содержание в периферической крови CD3, CD4, CD8, CD22). Достаточно высокие показатели чувствительности (80 %) и специфичности (81,3 %) позволяют использовать комплексные клинико-иммунологические показатели (содержание CD8-лимфоцитов > 10 %, CD3-лимфоцитов > 30 %, CD22-лимфоцитов < 18 % в периферической крови) с суммарной оценкой клинического состояния по шкале Мак-Айзека > 4 баллов для подтверждения стрептококковой природы острых тонзиллофарингитов у детей.
Ключевые слова: тонзиллофарингиты, ß-гемолитический стрептококк, дети, диагностика.
Koloskova O.K., IvanovoL.A., Bielashova O.V., Marusyk U.I. Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine
CLINICAL AND IMMUNOLOGICAL CHARACTERISTICS OF ACUTE TONSILLOPHARYNGITIS IN CHILDREN
Summary. The article deals with the pressing issues of timely diagnosis ofacute tonsillopharyngitis in children. Particular attention is paid to early diagnosis of acute streptococcal tonsillopharyngitis. As additional paraclinical criteria to confirm the streptococcal nature of acute tonsillopharyngitis, there were selected indicators of cellular immunity (content in peripheral blood of CD3, CD4, CD8, CD22). Sufficient indicators of sensitivity (80 %) and specificity (81.3 %) enable to use integrated clinical and immunological parameters, which include the contents of CD8-lymphocytes > 10 %, CD-3 lymphocytes > 30 %, CD22-lymphocytes < 18 % in the peripheral blood with a total evaluation of the clinical status by Mclsaac's scale > 4 points to confirm the streptococcal nature of acute tonsillopharyngitis in children.
Key words: tonsillopharyngitis, P-hemolytic streptococcus, children, diagnosis.
