CC BY
66
© X. В. Погорецька
УДК 16. 36-002-099-092:612. 015. 3]-085. 274 X. В. Погорецька
ВПЛИВ ТІ0ТРИА30ЛІНУ НА МЕТАБОЛІЧНІ ПОРУШЕННЯ У ЩУРІВ РІЗНИХ ВІКОВИХ ПЕРІОДІВ З ГОСТРИМ УРАЖЕННЯМ ПАРАЦЕТАМОЛОМ
ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського
МОЗ України» (м. Тернопіль)
Дана робота є складовою частиною планової наукової міжкафедральної теми «Особливості порушень метаболічних процесів в організмі тварин, уражених солями кадмію та іншими ксенобіотиками
1 способи їх корекції» кафедр медичної хімії та загальної гігієни і екології Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського, № держ. реєстрації 019511023938.
Вступ. Розвиток фармацевтичної науки в Україні за останні десятиріччя ознаменувався появою нових лікарських засобів, які за якістю та ефективністю дії не поступаються світовим стандартам. Вченим України належить пріоритет розробки нового оригінального високоефективного лікарського засобу - тіотриазоліну (морфоліній-3-метил-1,2,3-триазолін-5-тіоацетат) [1]. Препарат швидко посів гідне місце серед метаболічних засобів із вираженою антиоксидантною дією. Йому властива також мембраностабілізуюча, протиішемічна, антиарит-мічна, ге пато протектор на, протизапальна, імуно-модулювальна, противірусна, нефропротекторна, ранозагоююча дії [2]. Політропна дія на організм дозволяє застосовувати препарат у різних галузях медицини, зокрема кардіології, гепатології, хірургії, неврології, педіатрії, офтальмології, стоматології тощо. Унікальні властивості тіотриазоліну, розмаїття зручних фармацевтичних форм, безпечність при застосуванні обумовили широку популярність препарату. Тіотриазолін знаходиться в центрі уваги науковців, які ведуть пошуки нових аспектів його фармакодинаміки та клінічного застосування, в тому числі і при різноманітних ураженнях печінки. Особливо важливим є дослідження його ефективності при токсичному ураженні парацетамолом, які посідають перше місце серед немедикаментозних уражень печінки [14, 16-19].
Тому метою нашої' роботи було дослідження впливу препарату тіотриазоліну на метаболічні порушення у щурів за умов отруєння парацетамолом у віковому аспекті.
Об’єкт і методи дослідження. Досліди проведено на 108 статевозрілих щурах-самцях трьох вікових періодів: статевонезрілі (молоді) - віком 3 місяці; статевозрілі (дорослі, 6-8-місячні) і старі - 18-24 місячні, яких утримували на стандартному раціоні віварію ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського». Тварин було поділено на 3 групи: 1 група - інтактні тварини,
2 група - тварини із гострим ураженням парацетамолом, який вводили внутрішньошлункового в дозі
1250 мг/кг маси (0,5 Ьй50) у вигляді суспензії в 2 % розчині крохмального гелю 1 раз на добу протягом
2 діб, 3 група - тварини з парацетамоловим гепатитом, яким проводили корекцію тіотриазоліном, який вводили внутрішньочеревно в дозі 100 мг/кг маси тіла тварини. Евтаназію тварин проводили в умовах знечулення тіопентал-натрієм на 1-у, 3-ю і 5-у доби від останнього введення парацетамолу. Всі маніпуляції з експериментальними тваринами проводили із дотриманням правил відповідно до «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, що використовуються для дослідних та інших наукових цілей» (Страсбург, 1986) [3, 12]. Рівень дієнових кон’югат (ДК) і вміст ТБК-активних продуктів (ТБК-АП) визначали за загальноприйнятими методиками [6, 13]. Стан антиоксидантної системи оцінювали за активністю супероксиддисмутази (СОД) за методом [15] у модифікації [11] і каталази (КТ) у крові [4] і печінці [7]. Активність глутатіонпероксидази (ГП) і глутаті-онредуктази (ГР) визначали за методом, описаним у роботі [8]. Сукцинатдегідрогеназну активність визначали за методикою [5], цитохромоксидазну - за методикою [8].
Отриманий в результаті експериментів цифровий матеріал обробляли за допомогою методів варіаційної статистики із використанням 1:- критерію Стьюдента [10]. Різницю між досліджуваними групами вважали достовірною при р <0,05.
Отриманий в результаті експериментів цифровий матеріал обробляли за допомогою методів варіаційної статистики із використанням 1-критерію Стьюдента [6]. Різницю між досліджуваними групами вважали достовірною при р <0,05.
Результати досліджень та їх обговорення. Отримані нами результати (табл.) свідчать про виражений вплив парацетамолу на перебіг метаболічних процесів. Зокрема, нами зафіксоване достовірне зростання показників, що характеризують інтенсивність процесів ліпідної пероксидації, однак спостерігались і вікові відмінності: на 1-у добу експерименту рівень ДК у печінці статевонезрілих щурів зростав на 47,8 %, дорослих - 30,2 %, а у старих - на 62,5 % порівняно з групою інтактних тварин відповідного вікового періоду. Аналогічна тенденція про-слідковувалась і у сироватці крові. Привертає увагу той факт, що у статевозрілих і старих тварирн рівень ДК достовірно перевищував аналогічний показник молодих тварин, між старими і статевозрілими тваринами суттєвої різниці не було.
Дослідження вмісту ТБК-АП у печінці уражених тварин на 1-у добу експерименту також засвідчило суттєве зростання - у статевонезрілих щурів показник зростав на 47,8 %, дорослих і старих - відповідно на 14,7 та 62,5 % відносно контрольних тварин, а у сироватці крові вміст ТБК-АП зростав на 93,3; 48,4 та 71,8 % порівняно з аналогічним показником у групі інтактних тварин. Нами також зафіксована достовірна різниця показників статевонезрілих тварин від дорослих і старих.
Подальше зростання показників ПОЛ спостерігалось на 3-тю добу експерименту, причому ми відмітили достовірну різницю між віковими періодами, чого не було у печінці (табл.). На 5-у добу досліду більшість показників мала тенденцію до зростання у тварин усіх вікових періодів, лише концентрація ТБК-АП була дещо нижчою, ніж на 3-тю добу експерименту. Також відмічається достовірна різниця між досліджуваними показниками у сироватці крові молодих і дорослих та старих тварин.
Результати наших досліджень показали, що токсичне ураження щурів парацетамолом супроводжувалась вираженим пригніченням компонентів першої лінії АОС у щурів різних вікових періодів (табл.). Через добу від моменту останнього введення парацетамолу у крові достовірно знижувалась активність СОД - антиоксидантного ензиму, який відіграє ключову роль у захисті клітин при оксидативному стресі. Найбільш вираженого пригнічення зазнавав фермент у крові статевонезрілих та старих тварин, де його активність була в 1,7 і 1,8 раза нижчою за даний показник у групі інтактних тварин, тоді як у дорослих зниження становило 1,3 раза. Аналогічні зміни зафіксовані і в інші терміни дослідження, причому показники були достовірно нижчими від дорослих тварин.
Супероксиддисмутазна активність знижувалась і в печінці: у статевонезрілих та дорослих тварин на 1-у добу досліду відповідно на 10,7 та 11,5 % відносно інтактних, у старих тварин - на 18,6 %. На 3-тю добу експерименту активність СОД у тварин всіх вікових груп продовжувала знижуватись у порівнянні з першою добою. До закінчення експерименту (на 5-у добу) було відмічено зростання активності СОД у печінці усіх груп тварин у порівнянні з попереднім терміном експерименту. Варто відмітити, що якщо у статевонезрілих тварин не спостерігалось достовірного зниження ензимної активності у печінці, то у старих вона була достовірно нижчою у всі терміни дослідження, а у дорослих - на 3-ю і 5-у доби.
Як показали результати проведеного нами дослідження, при ураженні щурів парацетамолом, активність значного зниження зазнавала і каталазна активність крові і печінки. Через 1-у добу від моменту введення парацетамолу у молодих тварин активність КТ була нижчою від інтактних на 36,8 %, а у дорослих та старих відповідно на 48,5 та 78,3 %. На 3-ю добу експерименту активність ензиму достовірно знижувалась у сироватці крові тварин всіх вікових періодів, однак максимальне зниження зафіксовано у старих щурів - на 94,6 %. До 5-ї доби дослідження
у статевонезрілих та старих тварин активність КТ продовжувала знижуватись, а у дорослих даний показник почав зростати. У печінці на 1-у добу експерименту у статевонезрілих щурів показник був меншим від інтактних на 38,1 %, у старих - на 74,9 %, а в дорослих - на 23,7 %. Через 3 доби від останнього введення парацетамолу ми спостерігали подальше падіння активності КТ у печінці щурів усіх вікових, причому найбільш інтенсивно - у старих тварин, де вона становила 40,4 % від норми для даної вікової групи. На 5-у добу експерименту активність КТ у гомогенаті печінки молодих і дорослих тварин почала незначно зростати, а старих - залишалась на рівні 3-ї доби. За абсолютними показниками каталазна активність печінки у статевозрілих тварин достовірно відрізнялась від відповідного показника старих і статевонезрілих.
Виразних змін зазнала і глутатіоновоа ланка ан-тиоксидного захисту. На 1-у добу глутатіонперокси-дазна активність уражених молодих тварин була на 24 % нижчою від норми, глутатіонредуктазна - на 38 %, тоді як статевозрілих відповідно на 3 і 22 %, а старих - на 37 і 33 %. У подальшому активність цих ферментів і далі знижувалась до 5-ої доби дослідження, причому максимальні зміни спостерігаличь у тварин 3-х місячного віку - зниження на 58 і 71 % від рівня інтактних тварин.
Суттєвих порушень зазнавали такоє процеси енергоутворення, на що вказує зниження ативності СДГ і ЦХО, найбільш виражені у тварин 18-24-місяч-ного віку.
Отже, токсичне ураження парацетамолом спричиняється до суттєвих змін перебігу процесів лі-попероксидації, пригнічення ферментів системи антиоксидного захисту, прошушення активності ферментів енергозабезпечувального окиснення. Ці зміни мають вікові особливості.
В експерементальних та клінічніих дослідженнях тіотриазоліну було доведено, що препарат має регулюючий вплив на білковий, ліпідний, вуглеводний, енергетичний обмін речовин, збільшує компенсаторну активацію анаеробного гліколізу, зменшує пригнічення процесів окислення в циклі Кребса, сприяє збереженню АТФ в тканинах, має виражену антиоксидантну активність, імуномоделюючу дію, підвищує реологічні властивості крові [7]. У зв’язку
з цим, ми вирішили дослідити, яким чином він впливає на досліджувані показники тварин різних вікових груп.
Проведені дослідження вказують на ефективність застосування цього препарату з метою корекції метаболічних порушень, викликаних токсичною дією парацетамолу. Зокрема, ми встановили достовірне зниження концентрації продуктів ліпопероксидації. Максимальні зміни стосовно ДК у зафіксовано на 5-у добу, коли їх вміст у молодих тварин був на 26 % у сироватці і 27 % у печінці нижчим, ніж в уражених тваринах, старих відповідно на 28 і 32 %. У печінці статевозрілих щурів зниження було значно більшим і становило 55 % від позитивного контролю.
Концентрація ТБК-АП зазнавала найбільшого зниження на 5-ту добу експерименту, коли показник у молодих тварин був нижчим за уражених на 32 % у сироватці крові і 34 % у печінці. У статевозрілих тварин максимальне зниження зафіксовано нами також на 5-ту добу і становило 51 % у сироватці крові і 40 % у печінці, а у старих відповідно 38 і 29 %.
Таким чином, корекція тіотриазоліном ефективно знижує інтенсивність процесів ліпідної пероксидації у тварин, уражених парацетамолом, однак найбільший ефект спостерігається у статевозрілих тварин.
Ферменти 1-ої лінії антиоксидного захисту - СОД і КТ під впливом коригувального чинника ставали більш активними. Зокрема, активність СОД у печінці молодих тварин зростала на 3-тю добу на 55 %, дорослих на 13, а старих - на 36 % від рівня уражених тварин, яким корекція не проводилась. Аналогічно зростала і каталазна активність у печінці: у молодих тварин показник на 3-тю добу був на 67 % вищим від позитивного контролю, у дорослих на 5-ту - на 52 %, у старих - на 76 %.
Будучи донатором сульфгідрильних груп, тіо-триразолін сприяв суттєвому зростанню активності ферментів глутатіонової ланки. Так, максимальне зростання глутатіонпероксидазної активності у молодих тварин спостерігалось на 5-ту добу дослідження, коли показник становив 149 % від рівня уражених тварин, тоді як у дорослих він складав 164 %, а у старих - 153 %. Достовірні зміни глутатіонредуктазної
активності зафіксовані нами у молодих тварин лише на 1-шу добу дослідження - 131 % від показника уражених тварин, тоді як на 3-тю і 5-ту доби зміни були не достовірні. Глутатіонредуктазна активність статевозрілих тварин максимально зростала на 5-ту добу і складала 166 % від позитивного контролю, а у старих тварин зміни були достовірні у всі досліджувані нами терміни з максимумом на 5-ту добу - 130 % від рівня уражених.
Позитивних змін зазналали і показники енергозабезпечення. Так, сукцинатдегідрогеназна активність у молодих тварин достовірно перевищувала показник контролю протягом усього експерименту, а максимальні зміни відмічені нами на 5-ту добу -134 %. Найбільше зростання ми зафіксували у статевозрілих тварин - 144 %, тоді як у старих - 131 %. Цитохромоксидазна активність також максимально зростала у дорослих тварин і становила 85 % від уражених тварин, тоді як у молодих - 35 %, а у старих цей показник взагалі достовірно не перевищував ен-зимну активність уражених тварин. Вартоьвідмітити, що у молодих і дорослих тварин активність СДГ на 5-ту добу достовірно не відрізнялась від норми.
Таким чином, корекція тіотриазоліном сприяла частковому відновленню показників антиоксидантної системи і енергозабезпечувального окиснення, порушених токсичною дією парацетамолу. Найкращий ефект зафіксовано у статевозрілих тварин.
Таблиця
Вплив тіотриазоліну на вміст продуктів ПОЛ та стану АОС в крові і гомогенаті печінки щурів різного віку з гострим отруєнням парацетамолом (М±т)
Показник Інтактні тварини, п=8 Група спостережень
Уражені парацетамолом Уражені парацетамолом + корекція тіотриазоліном
1 доба, п=6 3 доба, п=6 5 доба, п=6 1 доба, п=6 3 доба, п=6 5 доба, п=6
статевонезрілі
ДК, ум. од. /мл 2,01+0,04 2,45+0,14 р1<0,02 3,01+0,03 р,<0,001 2,89+0,07 р1<0,001 2,17+0,02 р2<0,01 р,>0,05 2,64+0,06 р2<0,001 р,<0,001 2,14+0,02 р2<0,02 р3<0,001
ДК, ум. од. /г 0,69+0,03 1,02+0,02 р1<0,001 1,29+0,02 р,<0,001 1,44+0,08 р1<0,001 0,88+0,03 р2<0,002 р3<0,01 1,05+0,04 р2<0,001 р3>0,05 1,05+0,03 р2<0,001 р,<0,002
ТБК-АП, мкмоль/л 3,14+0,07 6,07+0,09 р1<0,001 9,28+0,28 р,<0,001 10,57+0,4 р1<0,001 5,06+0,1 р2<0,001 р,<0,001 7,77+0,1 р2<0,001 р,<0,001 7,14+0,17 р2<0,001 р,<0,001
ТБК-АП, мкмоль/кг 0,86+0,01 1,13+0,06 р1<0,002 2,59+0,06 р,<0,001 2,33+0,16 р1<0,001 1,06+0,05 р2<0,01 р„>0,05 1,9+0,05 р2<0,001 р,<0,001 1,54+0,06 р2<0,001 р,<0,001
КТ, ммоль/л 0,119+0,004 0,087+0,002 р1<0,001 0,057+0,003 р,<0,001 0,051+0,005 р1<0,001 0,096+0,003 р2<0,001 р3<0,05 0,08+0,004 р2<0,001 р,<0,001 0,08+0,003 р2<0,001 р,<0,001
КТ, мкат/кг 5,41+0,06 3,92+0,11 р1<0,001 2,83+0,09 р,<0,001 3,22+0,12 р1<0,001 4,56+0,14 р2<0,001 р3>0,05 4,74+0,12 р2<0,001 р,<0,001 5,22+0,15 р2>0,05 р3<0,001
СОД, ум. од. /мл 0,339+0,003 0,193+0,005 р1<0,001 0,164+0,002 р,<0,001 0,151 +0,002 р1<0,001 0,210+0,003 р2<0,001 р,<0,02 0,221+0,008 р2<0,001 р,<0,001 0,282+0,003 р2<0,001 р,<0,001
СОД, ум. од. /г 3,27+0,06 3,03+0,09 р1>0,05 2,38+0,05 р,<0,001 2,46+0,05 р1<0,001 3,12+0,05 р2>0,05 р2>0,05 3,06+0,04 р2<0,02 р3<0,001 3,18+0,05 р2>0,05 р3<0,001
гп, ммоль/ (кг хв) 0,84+0,03 0,64+0,04 Р,<0,01 0,37+0,02 Р1<0,001 0,35+0,03 Р,<0,001 0,65+0,006 р2<0,001 р3>0,05 0,44+0,009 р2<0,001 р3<0,01 0,52+0,009 р2<0,001 р3<0,001
ГР, ммоль/ (кг хв) 11,02+0,4 6,8+0,29 Р,<0,001 5,55+0,5 Р1<0,001 3,13+0,4 Р,<0,001 8,9+0,22 р2<0,001 р23<0,001 5,02+0,36 р2<0,001 р3>0,05 3,8+0,3 р2<0,001 р3>0,05
сдг, ммоль/ (кг хв) 3,24+0,06 2,41+0,08 Р,<0,001 2,35+0,06 Р1<0,001 2,33+0,06 Р,<0,001 2,96+0,06 р2<0,01 р3<0,001 2,84+0,04 р2<0,001 р3<0,001 3,12+0,06 р3>0,05 р3<0,001
ЦХО, ммоль/ (кг хв) 15,22+0,37 9,61+0,14 Р,<0,001 8,72+0,12 Р1<0,001 10,28+0,24 Р,<0,001 11,52+0,12 р2<0,001 р23<0,001 13,34+0,14 р2<0,001 р3<0,001 13,88+0,16 р2<0,01 р3<0,001
статевозрілі
ДК, ум. од. /мл 2,04+0,04 4,29+0,38 Р,<0,001 3,99+0,15 Р1<0,001 4,59+0,49 Р,<0,001 4,07+0,04 р2<0,001 р3>0,05 3,7+0,03 р2<0,001 р3>0,05 3,36+0,02 р2<0,001 р3<0,05
ДК, ум. од. /г 0,86+0,03 1,12+0,06 Р1<0,01 2,27+0,02 Р1<0,001 2,64+0,03 Р,<0,001 1+0,02 р2<0,001 р3>0,05 1,21+0,01 р2<0,001 р3<0,001 1,17+0,01 р2<0,001 р3<0,001
ТБК-АП, мкмоль/л 4,75+0,14 7,05+0,31 Р,<0,001 12,05+0,58 Р1<0,001 13,54+0,68 Р,<0,001 5,6+0,1 р2<0,001 р,<0,002 7,75+0,1 р2<0,001 р3<0,001 6,7+0,15 р2<0,001 р3<0,001
ТБК-АП, мкмоль/кг 1,16+0,07 1,51+0,05 Р,<0,001 2,95+0,34 Р1<0,001 2,34+0,09 Р,<0,001 1,21+0,02 р2>0,05 р3<0,001 1,83+0,15 р2<0,01 р3<0,02 1,4+0,03 р3<0,02 р3<0,001
КТ, ммоль/л 0,153+0,011 0,103+0,005 Р1<0,01 0,069+0,004 Р1<0,001 0,075+0,007 Р,<0,001 0,131+0,005 р2>0,05 р23<0,01 0,118+0,005 р2>0,05 Р3<0,001 0,116+0,008 р3<0,05 р3<0,01
КТ, мкат/кг 5,79+0,23 4,68+0,24 Р1<0,01 3,1+0,18 Р1<0,001 3,22+0,27 Р,<0,001 4,96+0,16 р2<0,02 р32>0,05 4,52+0,14 р2<0,001 р3<0,001 4,88+0,18 р3<0,02 р3<0,001
СОД, ум. од. /мл 0,623+0,006 0,477+0,005 Р,<0,001 0,445+0,005 Р1<0,001 0,517+0,007 Р,<0,001 0,483+0,02 р2>0,05 р23>0,05 0,491+0,006 р2<0,001 р3<0,001 0,572+0,012 р2<0,01 р3<0,01
СОД, ум. од. /г 3,88+0,20 3,36+0,16 Р1>0,05 2,82+0,14 Р1<0,002 2,97+0,24 Р1<0,02 3,54+0,11 р2>0,05 р23>0,05 3,18+0,12 р2<0,02 р3>0,05 3,57+0,18 р3>0,05 р3>0,05
гп, ммоль/ (кг хв) 1,026+0,015 0,996+0,025 Р1>0,05 0,694+0,027 Р1<0,001 0,452+0,025 Р,<0,001 0,914+0,02 р2<0,002 р3<0,05 0,760+0,014 р2<0,001 р3>0,05 0,742+0,008 р2<0,01 р3<0,001
гР, ммоль/ (кг хв) 13,15+0,41 10,2+0,51 Р1<0,002 7,51 +0,74 Р1<0,001 6,72+0,16 Р,<0,001 12,5+0,28 р2>0,05 р23<0,01 9,68+1,9 р2>0,05 р3>0,05 11,17+0,53 р3<0,02 р3<0,001
сдг, ммоль/ (кг хв) 3,02+0,05 1,92+0,09 Р,<0,001 2,08+0,05 Р1<0,001 2,04+0,06 Р,<0,001 2,62+0,07 р2<0,001 р23<0,001 2,87+0,04 р2<0,05 р3<0,001 2,94+0,06 р3>0,05 р3<0,001
ЦХО, ммоль/ (кг хв) 13,55+0,67 7,64+0,23 Р,<0,001 7,17+0,29 Р1<0,001 9,82+0,34 Р,<0,001 8,93+0,21 р2<0,001 р,<0,002 9,55+0,22 р2<0,001 р3<0,001 11,42+0,26 р2<0,001 р3<0,001
старі
ДК, ум. од. /мл 1,89+0,05 4,62+0,15 Р,<0,001 4,48+0,11 Р1<0,001 4,71+0,11 Р,<0,001 3,26+0,09 р2<0,001 р23<0,001 3,54+0,12 р2<0,001 р3<0,001 3,37+0,09 р2<0,001 р3<0,001
ДК, ум. од. /г 0,80+0,02 1,30+0,04 Р,<0,001 2,39+0,04 Р1<0,001 2,69+0,02 Р,<0,001 1,16+0,04 р2<0,001 р3<0,05 1,85+0,05 р2<0,001 р,<0,001 1,84+0,03 р2<0,001 р3<0,001
ТБК-АП, мкмоль/л 4,43+0,15 7,61+0,09 Р,<0,001 12,72+0,31 Р1<0,001 13,64+0,29 Р,<0,001 7,18+0,11 р2<0,001 р23<0,001 8,53+0,18 р2<0,001 р3<0,001 8,37+0,26 р2<0,001 р3<0,001
ТБК-АП, мкмоль/кг 1,08+0,04 1,75+0,04 Р,<0,001 3,27+0,07 Р1<0,001 3,04+0,06 Р,<0,001 1,62+0,03 р2<0,001 р3<0,05 2,67+0,05 р2<0,001 р3<0,001 2,18+0,06 р2<0,001 р3<0,001
КТ, ммоль/л 0,123+0,002 0,069+0,001 р1<0,001 0,046+0,002 р1<0,001 0,043+0,002 р1<0,001 0,084+0,004 р2<0,001 р3<0,01 0,076+0,004 р2<0,001 р3<0,001 0,081+0,003 р2<0,001 р3<0,001
КТ, мкат/кг 5,51+0,10 3,15+0,09 р1<0,001 2,22+0,04 р1<0,001 2,25+0,05 р1<0,001 3,87+0,06 р2<0,001 р3<0,001 3,53+0,06 р2<0,001 р3<0,001 3,96+0,07 р2<0,001 р3<0,001
СОД, ум. од. /мл 0,578+0,007 0,351+0,008 р1<0,001 0,297+0,011 р1<0,001 0,292+0,021 р1<0,001 0,417+0,011 р2<0,001 р3<0,001 0,382+0,09 р3>0,05 Р3>0,05 14 °-оо 000 3- °~ <Э 0,
СОД, ум. од. /г 3,62+0,20 3,05+0,04 р1<0,02 2,08+0,06 р1<0,001 2,13+0,03 р1<0,001 3,22+0,04 р2>0,05 р3<0,02 2,82+0,07 р3>0,05 р3<0,001 2,94+0,05 р2<0,01 р3<0,001
ГП, ммоль/ (кг хв) 0,89+0,04 0,56+0,02 р1<0,001 0,49+0,03 р1<0,001 0,47+0,01 р1<0,001 0,64+0,04 р2<0,002 р3>0,05 0,61+0,06 р2<0,01 р3>0,05 0,72+0,04 р3<0,02 р3<0,001
ГР, ммоль/ (кг хв) 11,33+0,29 7,67+0,12 р1<0,001 5,85+0,12 р1<0,001 5,82+0,16 р1<0,001 8,84+0,11 р2<0,001 р3<0,001 7,22+0,13 р2<0,001 р3<0,001 7,57+0,14 р2<0,001 р3<0,001
СДГ, ммоль/ (кг хв) 2,77+0,08 1,45+0,07 р1<0,001 1,83+0,08 р1<0,001 1,84+0,03 р1<0,001 1,82+0,06 р2<0,001 р3<0,01 2,34+0,07 р2<0,01 р3<0,001 2,42+0,05 р2<0,01 р3<0,001
ЦХО, ммоль/ (кг хв) 12,62+0,151 6,14+0,19 р1<0,001 6,39+0,47 р1<0,001 8,15+0,15 р1<0,001 7,32+0,14 р2<0,001 р3<0,001 7,66+0,21 р2<0,001 р3<0,05 8,74+0,17 р2<0,001 р3<0,05
Примітка: р1 - достовірність різниці уражених парацетамолом відносно інтактних тварин відповідної вікової групи; р2 - достовірність різниці уражених тварин, яким проводилась корекція відносно інтактних тварин відповідної вікової групи; р3 - достовірність різниці уражених тварин, яким проводилась корекція відносно уражених тварин, яким корекція не проводилась.
Висновки.
Токсичне ураження парацетамолом спричиняє суттєві порушення інтенсивності процесів ліпідної пероксидації, стану антиоксидантної системи та енергозабезпечення. Ці зміни мають вікові особливості і найбільше виражені у старих та, у меншій мірі, молодих тварин.
Корекція тіортриазоліном сприяє зниження активності ПОЛ, частковому відновленню стану
антиоксидантної системи і енергозабезпечення. Найкращий ефект зафіксовано у дорослих тварин.
Перспективи подальших досліджень. З метою впровадження в клінічну практику та покращення діагностики патологічних станів, обумовлених токсичним впливом парацетамолу доцільно продовжити подальші дослідження метаболічних порушень у щурів різних вікових періодів з гострим ураженням парацетамолом та їх корекцію тіатриазоліном.
Список літератури
1. Визир А. Д. Тиотриазолин - создание, механизм действия, достижения и перспективы применения в медицине /
A. Д. Визир, В. А. Визир, В. В. Дунаев, И. А. Мазур //Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. Збірник наукових статей. - Вип. 8. - 2002. - С. 3-11.
2. Дегтярева И. И. Гепатопротекторы-антиоксиданты в терапии больных с хроничными диффузными заболеваниями печени / И. И. Дегтярева, И. Н. Скрыпник, А. В. Невойт [и др.] // Новые медицинские технологии. - 2002. - № 2. - С. 18-23.
3. Доклінічні дослідження лікарських засобів (методичні рекомендації) / За редакцією О. В. Стефанова. - К.: «Авіцена», 2001. - С. 115-128.
4. Дудин В. И. Колориметрическое определение перекиси водорода при измерении активности каталазы в крови /
B. И. Дудин // Проблемы биологии продуктивных животных. - 2008. - № 2. - С. 96-99.
5. Ещенко Н. Д. Определение количества янтарной кислоты и активности сукцинатдегидрогеназы / Н. Д. Ещенко, Г. Г. Вольский // Методы биохимических исследований. - Л. : Изд-во Ленинградского университета, 1982. - С. 207-210.
6. Колесова О. Е. Перексидное окисление липидов и методы определения продуктов липопероксидации в биологических средах / О. Е. Колесова, А. А. Маркин, Т. Н. Федорова // Лаб. дело. - 1984. - № 9. - С. 540-546.
7. Королюк М. А. Метод определения активности каталазы / М. А. Королюк, Л. И. Иванова, И. Г. Майорова, В. Е. Токарев // Лабораторное дело. - 1988. - № 1. - С. 16-18.
8. Кривченкова Р. С. Определение активности цитохромоксидазы в суспензии митохондрий // Современные методы в биохимии / Под ред. В. Н. Ореховича. - М.: Медицина, 1977. - С. 47-49.
9. Круглікова Г. О. Методи визначення активності глутатіонпероксидази та глутатіонредуктази / Г. О. Круглікова, У М. Штутман // Украинский биохимический журнал. - 1976. - Т. 68, № 2. - С. 223-228.
10. Лапач С. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel I С. Н. Лапач, А. В. Чубенко, П. Н. Бабич. - К.: Морион, 2000. - 320 с.
11. Макаревич О. П. Активность супероксиддисмутазы крови в острый период различных заболеваний I О. П. Макаревич, П. П. Голиков II Лаб. дело. - 1983. - № 6. - C. 24-27.
12. Науково-практичні рекомендації з утримання лабораторних тварин та роботи з ними I [Кожем’якін Ю. М., Хромов О. С., Філоненко М. А., Сайфетдінова Г. А. ]. - К.: Авіцена, 2002. - 156 с.
13. Стальная И. Д. Метод определения малонового диальдегида с помощью тиобарбитуровой кислоты I И. Д. Стальная, Т. Г. Гаришвили II В кн.: Современные методы в биохимии. Под ред. В. Н. Ореховича. - М.: Медицина, 1977. - С. 66-68.
14. Трахтенберг I. М. Нариси вікової токсикології I за ред. I. М. Трахтенберга. - К.: «Авіцена», 2005. - 256 с.
15. Чевари С. Роль супероксиддисмутазы в окислительных процессах клетки и метод определения ее в биологических материалах I С. Чевари, И. Чаба, Й. Секей II Лаб. дело. - 1985. - № 11. - С. 678-681.
16. Cohen S. D. Acetaminophen induced hepatotoxicity I [S. D. Cohen, D. J. Hoivik, E. A. Khairallah] IToxicology of the Liver. -
Raven Press, New York, 1998. - P 159-186.
17. Lieber C. S. Cytochrome P-4502E1: its physiological and pathological role I C. S. Lieber II Physiological reviews. - 1997. -V. 77, № 2. - P. 518-544.
18. Sheen C. L. Paracetamol toxicity: epidemiology, prevention and costs to the health-care system I C. L. Sheen, J. F. Dillon,
D. N. Bateman, K. J. Simpson, T. M. Macdonald II Q. J. Med. - 2002. - V. 95, № 9. - P 609-619.
19. Thomsen M. S. Oxidative metabolism of acetaminophen (paracetamol) to a reactive species: Involved cytochrome P-450 enzymes and target toxicity related to covalent binding IIUgeskr. Laeger. - 1996. - V. 158, № 28. - P. 4095-4096.
УДК 16. 36-002-099-092:612. 015. 3]-085. 274
ВПЛИВ ТІОТРИАЗОЛІНУ НА МЕТАБОЛІЧНІ ПОРУШЕННЯ У ЩУРІВ РІЗНИХ ВІКОВИХ ПЕРІОДІВ З ГОСТРИМ УРАЖЕННЯМ ПАРАЦЕТАМОЛОМ Погорецька Х. В.
Резюме. Дослідженню вплив тіотриазоліну на метаболічні порушення у щурів різних вікових періодів
з гострим ураженням парацетамолом. Встановлено,. що корекція тіортриазоліном сприяє зниження активності пероксидного окиснення ліпідів, частковому відновленню стану антиоксидантної системи і енергозабезпечення.
Ключові слова:тіотриазолін, парацетамол, вікові періоди, пероксидне окиснення ліпідів, антиоксидантна система.
УДК 16. 36-002-099-092:612. 015. 3]-085. 274
ВЛИЯНИЕ ТИОТРИАЗОЛИНА НА МЕТАБОЛИЧЕСКИЕ НАРУШЕНИЯ У КРЫС У РАЗЛИЧНЫХ ВОЗРАСТНЫХ ПЕРИОДАХ С ОСТРЫМ ПОРАЖЕНИЕМ ПАРАЦЕТАМОЛОМ Погорецкая Х. В.
Резюме. Исследовано влияние тиотриазолина на метаболические нарушения у крыс разных возрастных периодов с острым поражением парацетамолом. Встановлено, что коррекция тиотриазолином способствует снижению активности перексидного окисления липидов, частичному восстановлению состояния антиоксидантной системы и энергообеспечения.
Ключевые слова: тиотриазолин,парацетамол, возрастные периоды, пероксидное окисление липидов, антиоксидантная система.
UDC16. 36-002-099-092:612. 015. 3]-085. 274
An influence Of Thiotriazoline On Metabolic Disorders in Rats Of Different Age With Acute Paracetamol Affection Pohoretska H. V.
Summary. The influence of thiotriazoline on metabolic disorders in rats of different age with acute paracetamol affection was investigated. The correction with tiortryazoline contributes in reduction of lipid peroxidation activity, the partial renewal of the antioxidant system and reconstruction of power supply, were established.
Key words: thiotriazoline, paracetamol, age periods, lipid peroxidation, antioxidant system.
Стаття надійшла 28.09.2012 р. Рецензент - проф. Скрипник I. М.
