CC BY
31
© А. В. Мізь
УДК 616-099:546. 264-06:612. 398. 132]-092. 9-053 А. В. Мізь
ДИНАМІКА ЗМІН ВМІСТУ СЕКРЕТОРНОГО ІМУНОГЛОБУЛІНУ А В КОПРОФІЛЬТРАТАХ ЩУРІВ З ГОСТРОЮ ІНТОКСИКАЦІЄЮ ТЕТРАХЛОРМЕТАНОМ У ВІКОВОМУ АСПЕКТІ
ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України» (м. Тернопіль)
Робота є фрагментом науково-дослідної роботи ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України» «Ре-моделювання кровоносних русел внутрішніх органів та тканин при різних патологічних станах в експерименті», № держ. реєстрації 011111008026.
Вступ. Відомо, що шлунково-кишковий тракт значною мірою піддається впливу екзогенних антигенів [3, 4, 12]. Кишечник є місцем накопичення найбільшої кількості мікроорганізмів, що створюють потенційну небезпеку для людини. Особливість його функціонування обумовлена впливом численних антигенів зовнішнього середовища (компонентів їжі, бактерій, вірусів, паразитів, токсичних речовин), великою площею контактів з ними (200-300 м2) і необхідністю розвитку захисних реакцій проти патогенних мікроорганізмів і багатьох неорганічних речовин [1, 11].
Основним імуноглобуліном кишечника є секреторний ІдА (вІдА), який виробляється місцево плазматичними клітинами, що знаходяться у власній пластинці кишечника. За структурою і антигенними властивостями вІдА принципово відрізняється від сироваткового ІдА, тим, що являє собою комплекс з трьох різних за походженням і структурою молекул. Дві молекули ІдА з молекулярною масою 160 кДа кожна, і секреторний компонент (80 кДа), який приєднується в процесі трансепітеліального транспорту полімерного ІдА [6, 7]. Слиз, що містить секреторний ІдА, захищає слизову оболонку шлунково-кишкового тракту від деградації макромолекул, фізичної та хімічної агресії, а також від атак мікробів, бактеріальних токсинів і паразитів. Секреторний ІдА зв’язує антигени вірусів і бактерій (нейтралізація вірусів, аглютинація бактерій), блокує адгезію вірусів і бактерій до слизових оболонок, стимулює антибактеріальну активність фагоцитів, лімфоцитів відносно патогенних бактерій, зв’язує харчові антигени і алергени, здатні провокувати алергічні реакції
[1, 15].
Необхідно зазначити, що дані літератури відносно вмісту вІдА у різних вікових групах часто носять суперечливий характер. Так, за даними одних авторів [8, 16] кількість імунокомпетентних клітин, що синтезують вІдА мінімальна у дітей, що робить цю категорію надзвичайно чутливими до бактеріальних і вірусних інфекцій. Інші автори [14] вказують на зменшення вмісту вІдА з віком. Даних щодо вмісту вІдА в умовах гострої інтоксикації тетрахлормета-ном в доступній нам літературі ми не зустрічали.
Виходячи із вищезазначеного, метою даної роботи стало дослідження вмісту сироваткового іму-ноглобуліну А в копрофільтратах щурів з гострою те-трахлорметановою інтоксикацією у віковому аспекті.
Об’єкт і методи дослідження. Дослідження виконане на 78 статевонезрілих, статевозрілих та старих нелінійних білих щурах-самцях з масою тіла 70-80 г, 180-200 г, 300 г і більше. В процесі моделювання патології 6 тварин загинуло. Всі маніпуляції з експериментальними тваринами проводили із дотриманням правил, передбачених Європейською комісією по нагляду за проведенням лабораторних та інших дослідів з участю експериментальних тварин різних видів [17], а також згідно «Науково-практичних рекомендацій із утримання лабораторних тварин та роботи з ними» [10].
Моделлю токсичного ураження тварин служила інтоксикація тетрахлорметаном (СС14). Тетрахлор-метан вводили два дні внутрішньошлунково у вигляді 50 % олійного розчину в дозі 2 г/кг маси тіла тварини [18]. Евтаназію проводили з використанням тіопенталу натрію на третю, п’яту та сьому доби від початку введення тетрахлорметану. Після евтаназії тварин розкривали черевну порожнину і вирізали шматочки з середньої частини дванадцятипалої, порожньої та клубової кишок для подальших морфологічних досліджень.
Контрольна група щурів перебувала у звичайних умовах віварію на стандартному раціоні. Протягом двох днів тварини отримували внутрішньошлунково об’єм оливкової олії ідентичний об’єму 50 % олійного розчину терахлорметану, який вводили щурам експериментальної серії. Контрольні тварини були розділені на три групи: перша - включала 6 статевонезрілих щурів, друга - 6 статевозрілих щурів, третя - 6 старих щурів.
Для отримання копрофільтратів 1 г фекалій гомогенізували, а потім суспензували в ізотонічному розчині натрію хлориду у співвідношенні 1:10. Після центрифугування при 1500 об/хв. протягом 20 хвилин надосадову рідину (копрофільтрат) відбирали в окрему посудину [2].
Секреторний IgA в копрофільтраті визначали іму-ноферментним методом за допомогою набору реактивів «XEMA Co., Ltd» (Німеччина).
Одержані результати статистично обробляли, обчислювали середню арифметичну варіаційного ряду (М), стандартну похибку середньої арифметичної (m) та достовірність відмінностей (р).
Результати досліджень та їх обговорення.
З результатів, відображених у табл. 1, видно, що у статевонезрілих щурів вміст вІдА у копрофільтратах був найвищим і склав 0,263 ± 0,029 г/л. Щодо статевозрілих щурів, то даний показник у них був достовірно меншим на 41,1 % і становив 0,155 ± 0,009 г/л (р<0,05). Вміст вІдА у копрофільтратах старих щурів був на 20,7 % меншим порівняно із статевозрілими тваринами, і ці зміни також виявилися достовірними (р<0,05). У порівнянні зі статевонезрілими щурами вміст вІдА у копрофільтратах старих щурів достовірно був меншим на 53,2 % (р<0,01).
Таблиця 1
Вміст БІдД у копрофільтратах нелінійних білих щурів контрольної групи у віковому аспекті
Показник Група тварин
Статевонезрілі Статевозрілі Старі
Вміст вІдА, г/л 0,263 ± 0,029 р1<0,05 0,155 ± 0,009 0,123 ± 0,006 Р2 <0,05 Р, <0,01
Примітка: р1 - різниця достовірна у порівнянні статевонезрілих з статевозрілими тваринами; р2 - різниця достовірна у порівнянні старих з статевозрілими тваринами; р3 - різниця достовірна у порівнянні старих з статевонезрілими тваринами.
Високий вміст секреторного імуноглобуліну А у копрофільтратах ймовірно зумовлений великою кількість лімфоїдних фолікулів, які локалізовані у слизових оболонках тонкого кишечнику [5]. Вони містять незначне число Т-лімфоцитів та велику кількість В-лімфоцитів, які щодня диференціються у плазматичні клітини, які і синтезують вІдА. Зниження вмісту вІдА у статевозрілих та старих щурів ймовірно вказує на зниження функції місцевого імунітету. Отже, отримані нами результати співпадають із результатами Петрової І. В. та співавторів [14], що також зауважують зменшення вмісту секреторного імуноглобуліну А з віком.
Таблиця 2
Динаміка змін вмісту БІдД у копрофільтратах нелінійних білих щурів експеримен-
тальної групи у віковому аспекті
Доба експерименту Група тварин
Статевонезрілі Статевозрілі Старі
Вміст БІдД, г/л
Третя 0,348 ± 0,018 р1<0,05 0,192 ± 0,010 р1<0,05 0,090 ± 0,008 р,<0,02
П’ята 0,276 ± 0,030 р2 П0,05 0,133 ± 0,014 р2<0,02 0,074 ± 0,011 р2 П0,05
Сьома 0,106 ± 0,012 р3<0,05 Р4<0,05 0,096 ± 0,013 р3 П0,05 Р4<0,01 0,069 ± 0,010 р3 П0,05 Р4<0,01
Примітка: р1 - різниця достовірна у порівнянні щурів контрольної групи зі щурами, що виведені з експерименту на третю добу; р 2 -різниця достовірна у порівнянні щурів, що виведені з експерименту на третю добу зі щурами, що виведені з експерименту на п’яту добу; р3 - різниця достовірна у порівнянні щурів, що виведені з експерименту на п’яту добу зі щурами, що виведені з експерименту на сьому добу; р4 - різниця достовірна у порівнянні щурів контрольної групи зі щурами, що виведені з експерименту на сьому добу.
З результатів, відображених у табл. 2, видно, що у статевонезрілих щурів вміст вІдА у копрофільтратах на третю добу з початку введення тетрахлорме-тану достовірно підвищився на 32,3 % і склав 0,348 ± 0,018 г/л (р<0,05) у порівнянні з контрольною групою. На п’яту добу з початку введення тетрахлорме-тану вміст вІдА у копрофільтратах у даної групи тварин достовірно зменшився на 20,7 % і склав 0,276 ± 0,030 г/л. Максимального зменшення цей показник зазнав на сьому добу з початку введення тетрах-лорметану, склавши 0,106 ± 0,012 г/л, що на 69,6 % менше у порівнянні із щурами, які були виведені з експерименту на третю добу і на 59,7 % менше у порівнянні із щурами контрольної групи.
Аналогічна тенденція зміни вмісту вІдА у копрофільтратах спостерігалася і у групі статевозрілих щурів. Хоча, треба зауважити, що вище-вказані зміни у статевозрілих тварин були менш виражені порівняно із групою статевонезрілих щурів. Так, на третю добу з початку введення тетрахлорметану даний показник достовірно підвищився на 23,9 % і склав 0,192 ± 0,010 (р<0,05) у порівнянні з контрольною групою. На п’яту добу з початку введення тетрахлорметану вміст вІдА у копрофільтратах у даної групи тварин достовірно зменшився на 26,5 % і склав 0,133 ± 0,014 г/л.
Максимального зменшення цей показник також зазнав на сьому добу з початку введення тетрахлорметану, склавши 0,096 ± 0,013 г/л, що на 50 % менше у порівнянні із щурами, які були виведені з експерименту на третю добу і на 38,1 % менше у порівнянні із щурами контрольної групи.
Таким чином, гостра інтоксикація тетрахлорме-таном, спочатку зумовлює підвищення вмісту вІдА у копрофільтратах, що ймовірно є компенсаторною реакцією організму, а в подальшому - зниження даного показника, що свідчить про порушення місцевого захисту слизових оболонок при хімічній агресії.
Динаміка змін вмісту вІдА у копрофільтратах у групі старих щурів виявилася відмінною від двох попередніх груп експериментальних тварин. Так, на третю добу з початку введення тетрахлорметану даний показник не збільшився, а достовірно зменшився у порівнянні з контрольною групою на 26,8 % і склав 0,090 ± 0,008 (р<0,02). В наступні доби експерименту вміст вІдА у копрофільтратах старих щурів продовжував зменшуватися, досягнувши максимуму на сьому добу з початку введення тетрахлорметану, склавши 0,069 ± 0,010 г/л, що на 23,4 % менше у порівнянні із щурами, які були виведені з експерименту на третю добу і на 43,9 % менше у порівнянні із щурами контрольної групи.
Зважаючи на те, що тетрахлорметан піддається метаболічному розпаду в мембранах ендоплазматичного ретикулуму печінки, нирок, легень та інших тканинах за участю цитохром Р - 450-залежних мі-кросомних монооксигеназ, активність яких, як вказує ряд дослідників [9, 13] у статевонезрілих тварин достовірно вища, ніж у статевозрілих і старих щурів, ймовірним поясненням отриманих нами результатів є утворення у мікросомах статевонезрілих тварин
значно більшої кількості активних метаболітів те- інтоксикації тетрахлорметаном максимальні зміни
трахлорметану (ССІ+3; O-O-CCI; HO-OCCCI3; HO- вмісту секреторного імуноглобуліну А у копрофіль-
CCI3), які володіють пошкоджуючою дією. У старих тратах всіх вікових груп щурів спостерігаються на
щурів слабка інтенсивність радикалоутворення, що сьому добу експерименту. Найбільш виражені зміни
зумовлена низьким вихідним рівнем окиснювальних відмічаються у статевонезрілих тварин.
процесів у мікросомах. Перспективи подальших досліджень. У пер-
Висновки. Вміст секреторного імуноглобулі- спективі планується доопрацювання отриманих в
ну А у копрофільтратах контрольних статевонезрі- результаті дослідження даних шляхом визначення
лих тварин суттєво перевищує аналогічний показ- інших факторів місцевого імунітету шлунково-киш-
ник у статевозрілих та старих щурів. При гострій кового тракту.
Список літератури
1. Александров В. А. Основы иммунной системы желудочно-кишечного тракта. Методическое пособие. / В. А. Александров. - Санкт-Петербург: МАПО, 2006. - 44 с.
2. Апешукина А. В. Отношения микроб-хозяин в биотопах толстой кишки при дисбактериозах: автореф. диссертации на соискание ученой степени доктора медицинских наук: 03.02.03 «Микробиология» / А. В. Алешукина. - Москва, 2012. - 50 с.
3. Барановский А. Ю. Дизбактериоз кишечника 3-е издание / А. Ю. Барановский, Э. А. Кондрашина. - СПб.: Питер, 2008. - 240 с.
4. Беляков А. М. Имунная система слизистых / А. М. Беляков // Иммунология - 1997. - № 4. - С. 7-12.
5. Дранник Г. Н. Клиническая иммунология и алерголлогия / Г. Н. Дранник. - Полиграф плюс, 2006. - Код доступа http:// novosti. mif-ua. com/archive/issue-17160/articIe-17197/bibIiography. html.
6. Захарова И. H. Влияние нуклеотидов на формирование местного иммунитета кишечника у детей / И. Н. Захарова, Н. А. Коровина, E. В. Лыкина // Вопросы современной педиатрии. - 2007. - Т6, № 4. - С. 23- 28.
7. Ивашкин В. Т. Местный иммунитет и микробиоценоз при заболеваниях кишечника / В. Т. Ивашкин, Н. Л. Денисов // РЖГГК. - 2009. - № 6. - С. 11-16.
8. Ильиных E. А. Морфофункциональная характеристика реакций местного иммунитета слизистых оболочек глотки и полости рта / E. А. Ильиных, Н. П. Уткина // Международный журнал экспериментального образования. - 2010. -№ 8. - С. 34-37.
9. Кліщ I. М. Корекція холінфосфатидними ліпосомами порушень активності мікросомальних ферментів у щурів різного віку за умов токсичного ураження тетрахлорметаном / I. М. Кліщ // Кпін. та експерим. біохім. і фізіол. - 2002. - № 2. -С.89-91.
10. Кожемякін Ю. М. Науково-практичні рекомендації з утримання лабораторних тварин та роботи з ними / Ю. М. Кожемякін. - К., 2002. - 155 с.
11. Кравець В. В. Морфологічні зміни в тонкій кишці під впливом різних ендогенних та екзогенних чинників / В. В. Кравець // Вісник СумДУ Серія Медицина. - 2008. - № 1. - С. 5-16.
12. Меньшикова E. А. Иммунологическая реактивность и состояние желудочно-кишечного тракта у коренных жителей Ненецкого автономного округа / E. А. Меньшикова, Г. Т. Лютфалиева, А. И. Леванюк, E. В. Сергеева // Известия Самарского научного центра Российской академии наук. - 2009. - Т. 11, № 1(5) - С. 991-993.
13. Парамонова Г. I. Регуляція мікросомального окислення в печінці при старіні: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня доктора біол. наук: 03. 00. 04 «Біохімія» / Г. I. Парамонова - К., 1994. - 46 с.
14. Петрова И. В. Оценка состояния и системы у детей неинвазивными методами / И. В. Петрова, Ю. Н. Мольков, Г. М. Лещенко // В кн. Гигиеническая наука и практика на рубеже XXI века. Материалы IX Всероссийского съезда гигиенистов и санитарных врачей. - Москва, 2001. - Т. 2. - С. 433-436.
15. Урсова Н. И. Дисбактериозы кишечника у детей. Руководство для практикующих врачей / Под ред. профессора Г. В. Римарчук. - М., 2006. - 240 с.
16. Dura W. T. Secretory component, l-antitrypsin and lysozime in IgA deficient children. An immunohistochemical evaluation of intestinal mucosa / W. T. Dura, E. Bernatowska // Histopatologe. - 1984. - V. 8, № 5. - P. 747-754.
17. European convention for the protection of the vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes. - Council of Europp., Strasbourg. - 54 p.
18. Zhu W. The roles played by crurical free radicals like lipid free radicals, nitric oxide, and enzymes NOS and NADPH in CCI4-induced acute liver injury of mice / W. Zhu, P. C. Fung // Free Radical Biol. Med. - 2000. - № 29. - P. 870- 880.
УДК 616-099:546. 264-06:612. 398. 132]-092. 9-053
ДИНАМІКА ЗМІН ВМІСТУ СЕКРЕТОРНОГО ІМУНОГЛОБУЛІНУ А В КОПРОФІЛЬТРАТАХ ЩУРІВ З ГОСТРОЮ ІНТОКСИКАЦІЄЮ ТЕТРАХЛОРМЕТАНОМ У ВІКОВОМУ АСПЕКТІ
Мізь А. В.
Резюме. Досліджено вміст секреторного імуноглобуліну А в копрофільтратах статевонезрілих, статевозрілих та старих щурів з гострою інтоксикацією тетрахлорметаном в динаміці. Встановлено, що максимальні зміни вмісту секреторного імуноглобуліну А в копрофільтратах щурів спостерігаються на сьому добу експерименту та найбільш виражені у групі статевонезрілих тварин.
Ключові слова: секреторний імуноглобулін А, копрофільтрат, тетрахпорметан.
УДК 616-099:546. 264-06:612. 398. 132]-092. 9-053
ДИНАМИКА ИЗМЕНЕНИЙ СОДЕРЖАНИЯ СЕКРЕТОРНОГО ИММУНОГЛОБУЛИНА А В КОПРО-ФИЛЬТРАТАХ КРЫС С ОСТРОЙ ИНТОКСИКАЦИЕЙ ТЕТРАХЛОРМЕТАНОМ В ВОЗРАСТНОМ АСПЕКТЕ
Мизь А. В.
Резюме. Исследовано содержание секреторного иммуноглобулина А в копрофильтратахнеполовозрелых, половозрелых и старых крыс с острой интоксикацией тетрахлорметаном в динамике. Установлено, что максимальные изменения содержания секреторного иммуноглобулина А в копрофильтратах крыс наблюдаются на седьмые сутки эксперимента и наиболее выражены в группе неполовозрелых животных.
Ключевые слова: секреторный иммуноглобулин А, копрофильтрат, тетрахпорметан.
UDC 616-099:546. 264-06:612. 398. 132]-092. 9-053
Dynamic Change Of Secretory Immunoglobulin A In Coprofiitrates Of Rats With Acute Carbon Tetrachloride Intoxication In Age Aspect
Miz A. V.
Summary. The content of secretory immunoglobulin A in coprofiltrates of immature, mature and old rats with acute carbon tetrachloride intoxication in the dynamics has been studied. The maximum changes in the content of secretory immunoglobulin A in coprofiltrates of rats was observed on the seventh day of the experiment and the most pronounced changes were in the group of immature animals.
Key words: secretory immunoglobulin A, coprofiltrate, carbon tetrachloride.
Стаття надійшла 2.10.2012 р.
Рецензент - проф. Веснїна Л. E.
