Научная статья на тему 'Влияние состава субстрата на выход вермикомпоста и биомассы искусственной популяции Eisenia foetida'

Влияние состава субстрата на выход вермикомпоста и биомассы искусственной популяции Eisenia foetida Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

CC BY
134
21
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
Eisenia foetida / вермикомпост / субстрат / кроличий навоз / альтернативные системы земледелия / Eisenia foetida / vermicompost / substrate / rabbit manure / alternative farming systems

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы — Бездиль Р. В.

Приведены результаты исследований влияния состава субстрата на биомассу искусственной популяции Eіsenia foetida и выход вермикомпоста. Использование в качестве компонентов вермикомпоста выжимок из плодов яблок, почвы, соломы и кроличьего навоза положительно влияет на прирост биомассы искусственной популяции червяков. Биомасса червяков способна произвести из 1 м3 органических остатков от 0,71 до 1,2 т вермикомпоста. Масса полученного вермикомпоста зависит от исходного субстрата. Для получения большей численности навозного червяка целесообразнее всего использовать субстраты с кроличьим навозом.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

The Influence of Substrate Composition on the Output of Vermicompost and Biomass of Artificial Population of Eisenia Foetida

Research results of the influence of substrate composition on biomass of artificial population of Eisenia foetida and vermicompost output are shown. Using pomace, soil, straw and rabbit manure as vermicompost components has a positive effect on the biomass growth of artificial population of worms. Biomass of worms can make from 1m3 of organic residues from 0.71 to 1.2 tons of vermicompost. The mass of obtained vermicompost depends on the initial substrate. To get more number of manure worms it is the most appropriate to use substrates with rabbit manure.

Текст научной работы на тему «Влияние состава субстрата на выход вермикомпоста и биомассы искусственной популяции Eisenia foetida»

Keywords: maize, cv. P8609, sulphur fertilisation (as calcium sulphate fertiliser), morphological and physiological features, fresh mass yield, dry mass yield, yield components.

Бури М., СтанковстС, Хури Г., Давiдовскi А., Onamoei4 Н., Со-болевска М., Ковалевска Р., Башуцька У. Вплив удобрення аркою на pier i врожайшсть кормово! кукурудзи

Польовий експеримент проведено протягом вегетацшного перюду 2014 р. на грунт комплексу "житнш добрий" на сшьськогосподарськш дослiднiй станцп у Лiпнiку бия Штаргарда. Розглянуто три варiанти удобрення: 0 - контрольний (PK), N - (PK+N) i S - (PK+N+S). Кукурудза сорту P8609 розвивалася дуже добре i позитивно реагувала на вплив мшеральних добрив. Мшеральне удобрення азотом i сiрчано-вапняною су-мшшю, отриманою вiд промислово!' десульфуризацп димових газ]в (варiант S), що мю-тить сiрку (17 % S=42,5 % SO3), позитивно вплинуло на бiометричнi характеристики рослин кукурудзи (висота, висота сидiння качанiв, товщина стебел) i фiзiологiчнi пара-метри (iндекс вмiсту хлорофiлу SPAD та асимшяцшну площу рослин - LAI). Шдтвер-джено значний вплив комбшованого мiнерального удобрення азотом та иркою, що мю-титься в сульфат кальцiю (варiант S), на вихщ сиро'! маси. Вiдбулося його збшьшення на близько 8 %, вщ 48,6 (варiант N) до 52,6 т ■ га-1 (варiант S). Також збiльшився вихiд сухо'! речовини вiд 25,2 т га-1 до 25,3 т га-1 стосовно варiанта N (PK+N). Номшальна врожайнiсть зерна збiльшилася шд впливом комбiнованого внесення азоту та ирки (ва-рiант S) вщ 10 (варiант N) до 10,7 т ■ га-1, тобто до 8 %.

Ключовг слова: кукурудза, сорт P8609, срчаш добрива (у формi сульфату каль-цiю), особливост морфологiчноi та фiзiологiчноi будови, вихщ сиро'! маси.

УДК637.127.576.8 Ст. лаборантР.В. Бездть - Уманський НУ садгвництва

ВПЛИВ СКЛАДУ СУБСТРАТУ НА ВИХ1Д ВЕРМИКОМПОСТУ ТА Б1ОМАСИ ШТУЧНО! ПОПУЛЯЦНЕКЕМА РОЕТЮА

Наведено результати дослiджень впливу складу субстрату на бiомасу штучно! по-пулящ! Е1угн1а/огШа та вихщ вермикомпосту. Використання в якост компонентiв вер-микомпосту вичавок iз плодiв яблук, Грунту, соломи та кролячого гною позитивно впливае на прирют бiомаси штучно! популящ! черв'яюв. Бiомаса черв'якiв здатна виро-бити iз 1 м3 органiчних решток вiд 0,71 до 1,2 т вермикомпосту. Маса отриманого вермикомпосту залежить вiд вихiдного субстрату. Для отримання бшьшо! чисельностi гнойового черв'яка найдоцшьнше використовувати субстрати з кролячим гноем.

Ключовi слова: Е1угн1а/огШа, вермикомпост, субстрат, кролячий гнiй, альтернативы системи землеробства.

Вступ. Ниш одшею iз найбiльш важливих проблем сучасно!' науки i практики е утилiзацiя i перероблення органiчних вiдходiв тваринницьких комплекс, птахофабрик й шших пiдприемств. Гнiй та оргашчш вдаоди, що наг-ромаджуються як побiчнi продукти техногенезу, е чужими бюсфер^ не впису-ються у природний бiологiчний кругообiг. Тобто порушення екологiчноí рiвно-ваги агробiоценозiв внаслщок часткового розмикання малого бiологiчного кру-гообiгу речовин призводить до зниження родючостi грунту, забруднення пов^-ря, води, грунпв, сiльськогосподарськоí продукцл, i у кiнцевому результатi негативно впливае на здоров'я людини [5-7]. Тому ниш дещо бiльшого впрова-дження набувають рiзнi альтернативнi системи землеробства: бiодинамiчна, ор-ганiчна, бюлопчна, органiчно-бiологiчна та iн. Вони спрямоваш на мiнiмiзацiю негативного впливу на довкшля, завданого надмiрною хiмiзацiею аграрного ви-

робництва, за збереження урожаю вирощуваних сiльськогосподарських культур й отримання еколопчно безпечно! продукцц. Шд час застосування зазначених вище альтернативних систем землеробства велике значения выводиться орга-н1чним добривам, особливо компостам.

Новим напрямком високоефективного, безвщходного та природоохорон-ного перероблення гною у компости е вермитехнолопя. Це система оргашза-цшно-технолопчних заход1в 1з застосуванням вермикультури - популяцш гнойових черв'яюв разом 1з супутнiми гетеротрофними оргашзмами в конкретному оргашчному субстрат^ а також оброблення й застосування копролпу (вермикомпосту чи бюгумусу) та бюмаси черв'якiв у сшьському господарств1 [3]. Вермитехнолог1я - це прогресивний 1 перспективний напрямок ведення аг-ровиробництва, який дае змогу шдвищити продуктившсть, екологiчиу стшккть ! саморегуляцiйиу здатиiсть агроекосистем. Тому 11 розглядають як ключовий елемент альтернативного землеробства [9].

Вермикомпости - продукти перероблення оргашчно! маси дощовими черв'яками i мiкроорганiзмами. Внаслiдок перероблення оргатчних вдаодш утворюеться цiнне оргашчне добриво - бюгумус. Бюгумус сприяе оздоровлен-ню грунпв i шдвищенню !х родючосп. В 1 г бюгумусу мктиться до 2000 млрд колонш мiкроорганiзмiв пор1вняно з1 150-350 млн у гноев!, який вважають найкращим натуральним органiчним добривом [8]. Отримання бюгумусу грун-туеться на здатност дощових черв'якiв використовувати оргашчш рештки, трансформувати !х у кишечнику i видшяти у вигляд! копролтв. Дощов! черв'яки - найбiльшi представники безхребетних, як1 входять до складу грунто-во! макрофауни. 1х частка становить не менш як половини вае! бiомаси грунту. Щшьшсть !х заселення досягае в середньому 120 особин/м2, а бiомаса - 50 г/м2 (за маси тiла одного черв'яка 0,5-1,5 г). У процеа перетравлення органiчниx в1дход1в у кишечнику черв'яюв формуються гумусов1 речовини. Вони в1др1зня-ються за х1м1чним складом в1д гумусу, який утворюеться у грунт за участю тшьки м^офлори, тому що в кишечнику черв'яюв вiдбуваються процеси поль меризацп продукпв розпаду органiчниx речовин i формуються молекули гумь нових кислот, як1 утворюють комплекснi сполуки з мшеральними компонентами, що довго збер^аються у вигляд1 стшких сполук. Тшьки черв'яки, на ввдмшу в1д шшшх бюлопчних об'ектiв грунту, мають таку специфiчиу особливкть, як здатнiсть до мелюрування й структурування грунпв. Перероблений за добу черв'яками грунт у копролгги доршнюе мас !хнього тша. Концентрация гумусо-вих речовин у копролггах черв'якiв у 4-8 рази вища, шж у гнойовш бюмас! Копролгги - це щшьн чорно-коричневi палички без запаху, як1 не злежуються. 1х гранульована форма надае бюгумусу розсипчастого вигляду, що дуже важли-во для структурування грунту. Копролт мктять у 5 разш бiльше бюлопчного азоту, в 7 разiв багатшi на фосфор i в 11 разiв на калiй, пор1вняно з поверхне-вим шаром родючого грунту.

Щодо використання вермикультури у тваринництвi, потр16но зазначити, що з 1 т оргашчниx в1дход1в, перероблених черв'яками, отримують до 600 кг бь огумусу i 100 кг бюмаси черв'якiв. 1з тл черв'яюв шсля вщповвдного оброблен-ня отримують бшкове борошно, яке за амшокислотним складом наближаеться

до м'яса тварин i риби, але переважае його за вмiстом усiх незамшних амшокис-лот. Додавання бiомаси черв'яюв до ращону сiльськогосподарських тварин i птиц сприяе збiльшенню виходу продукцц та покращенню и якостi. Так, у разi додавання 1 % бюмаси черв'яюв до рацiону курей упродовж 104 дшв !х несу-чiсть пiдвищилась приблизно на 20 % за одночасного зростання в яйцях вмiсту протешу. Використання в рацюш годiвлi кор1в 0,5 кг свiжоi бiомаси черв'якiв забезпечила шдвищення надо!в молока на 22 % [1, 2].

Отже, вермикультивування потрiбно розглядати як перспективний нап-рям формування й розвитку екологiчних основ сшьськогосподарського вироб-ництва з метою отримання екологiчно безпечноi продукцii.

Мета i завдання дослщжень. Мета роботи - встановити бюмасу штуч-ноi популяцп Е1зета /веНёа та вихщ вермикомпосту залежно вiд типу досль джуваного субстрату.

Об'ект дослщження - гнойовий черв'як Егзета /веНёа, рiзнi види субстрапв як середовища його помешкання.

Предмет дослщження - встановлення бiомаси штучно!' популяцп Ег^е-та/веНёа та вихщ вермикомпосту залежно вiд рiзних типiв субстрапв.

Методика дослщжень. Дослщження проводили протягом 2009-2011 рр. на дослщному полi навчально-науково-виробничого ввдшу Уманського наць онального унiверситету сад1вництва, розташованому в Манькiвському природ-но-сшьськогосподарському районi Середньо-Днiпровсько-Бузького округу Ль состепово! Правобережно! провiнцii Украши з географiчними координатами 48°46' пiвнiчноi широти, 30°14' схiдноi довготи.

У межах поставлених завдань проводили дослiдження iз використанням рiзних субстратiв як харчовоi бази гнойового черв'яка. За основу було взято яб-луневу вичавку в поеднанш iз рiзними компонентами (земля, солома, кролячий гнiй) та рiвнями !х насичення в сумiшах. Для отримання яккного корму для черв'яюв дотримувались таких показникiв вихiдного оргашчного субстрату: во-логiсть 70-80 %, рН 6,8-7,2, вiдсутнiсть твердих часток - металу, дерева, камш-ня, скла тощо. Основним технологiчним засобом для вирощування черв'якiв був бурт або ложе. Бурти були заселен вермикультурою у 2009 р. Час проникнення у субстрат становив 20 хв. Бурти були заселеш черв'яками разом iз субстратом, в якому вони знаходились. 1х рiвномiрно розподшили на поверхнi вручну 4-зуб-ковими вилами iз заокругленими краями. Схему дослщу наведено у табл. 1.

Табл. 1. Схема дослкду

Варiант Субстрат

1 Вичавки iз плодiв яблук (50 %) + земля (25 %) + солома (25 %)

2 Вичавки iз плодiв яблук (50 %) + земля (40 %) + солома (10 %)

3 Вичавки iз плодiв яблук (50 %) + опале листя (25 %) + солома (25 %)

4 Вичавки iз плодiв яблук (50 %) + опале листя (40 %) + солома (10 %)

5 Вичавки iз плодiв яблук (50 %) + кролячий гнш (25 %) + солома (25 %)

6 Вичавки iз плодiв яблук (50 %) + кролячий гнш (40 %) + солома (10 %)

Площа бурпв 0,09 м2, об'ем - 9,9-10-3 м3. Розмщення дiлянок послщов-не, повторнiсть дослщу - триразова. Догляд за популящею пiсля закладання по-

лягав у щотижневих поливах. 3i зниженням температури субстрату до 10°С по-верхню буртiв вкривали сухим листям товщиною до 20 см. Температуру субстрату в буртах вимрювали унiверсальним термометром фiрми "Karl Koch GmbH" кожш 5 днiв.

У разi недостатньо! активностi черв'якiв i поганого по'дання корму проводили перетрушування субстрату вручну 4-зубчастими вилами i3 заокруглени-ми краями. Це проводили систематично: 1 -2 рази на два тижш для покращення аерацц в бурт та сприяння виходу шюдливих газiв. Дослiд з метою встановлен-ня бiомаси штучно!' популяцп Eisenia foetida проводили таким чином:

• з чотирьох pi3Hrn бурив навесш 2010 р. вщбирали певну юльюсть кокотв (10 шт.) разом i3 субстратом у трьох BapiaHTax, в oKpeMi частково iзольованi вiд навколишнього середовища емноси;

• eмностi переносили до ^матично! кiмнaти i3 регульованою температурою, де кожний вapiaнт перебпу пpоцесiв онтогенезу за piзниx субстраив дослiджувaли заpiзниx температур вщ 10°С до 25°С [4].

Результата дослщжень. У вермикомпостуваннi показник приросту бь омаси черв'якiв е основним технологiчним показником продуктивностi верми-культури. Тому до завдань наших дослщжень входило ощнювання приросту бь омаси штучно! популяцп Eisenia foetida та виходу маси вермикомпосту за рiз-них субстратiв живлення.

Пiд час встановлення приросту бiомаси черв'якiв за умов розведення на рiзних субстратах виявлено значний прирiст цього показника у вах варiантах дослiду. Максимальне значения цього показника було у варiантi дослiду вичав-ки iз плодiв яблук (50 %) + кролячий гнш (40 %) + солома (10 %) (табл. 2). За перюд вiд травня 2010 р. до жовтня 2011 р. бюмаса популяцп зросла вiд 3,9 г до 5993,5 г або в 1536,8 раза. Найменший приркт бюмаси черв'якiв вiдзначено у варiантi: вичавки iз плод1в яблук (50 %) + земля (25 %) + солома (25 %) - вщ 4,5 г до 2971,5 г або в 660,3 раза. У варiантах дослщу, де одним iз компонеитiв компосту було опале листя (переважно горiха ведмежого), прирiст бюмаси штучно! популяцп Eisenia foetida збшьшився у 1344,7-1375,5 разiв вiдносно по-чатково!' маси.

Табл. 2. Бюмаса штучноХ популяцй Eisenia foetida (2010-2011 рр.), г

Тип субстрату

травень 2010 р.

жовтень 2010 р.

травень 2011 р.

жовтень 2011 р.

Вичавки iз плодiв яблук (50 %) + земля (25 %) + солома (25 %)

4,5

1142,0

1425,0

2971,5

Вичавки iз плодiв яблук (50 %) + земля (40 %) + солома (10 %)

4,3

1403,0

1754,0

4594,0

Вичавки iз плодiв яблук (50 %)+ опале листя (25 %) + солома (25 %)

3,7

1886,0

2008,0

4975,5

Вичавки iз плодiв яблук (50 %)+ опале листя (40 %) + солома (10 %)

3,8

2012,0

2114,0

5227,0

Вичавки iз плодiв яблук (50 %) + кролячий гнш (25 %) + солома (25 %)

4,1

2231,0

2311,0

5837,0

Вичавки iз плодiв яблук (50 %) + кролячий гнш (40 %) + солома (10 %)_

3,9

2329,0

2401,0

5993,5

Н1Р (

12,2

15,4

16,8

Отже, найкращий ефект приросту бiомаси популяцп Eisenia foetida спос-тережено у Bapiamax, де одним Í3 компонентiв був кролячий гнiй у пропорщях 25 та 40 %. Субстрати, що мiстять вичавки Í3 плодiв яблук, землю та солому, очевидно, не мктять достатньо! кiлькостi поживних речовин, тому черв'яки на ньому довго кнувати не можуть, i цим пояснюеться найменший пpиpiст бюма-си популяцп. Звичайний гнойовий черв'як за добу споживае субстрату в розра-хунку вiд 50 до 100 % власно! ваги, цим самим перетворюючи його на бiогумус. Активнкть споживання рослинних залишюв може сягати 185 % ввд свое! маси [2]. Даш, наведеш у табл. 3, сввдчать, що шд час культивування штучно! популяцп на piзниx типах субстрату протягом 180 дiб, бiомaсa чеpв'якiв здатна виро-бити iз 1 м3 оpгaнiчниx решток вiд 0,71 до 1,2 т вермикомпосту.

Табл. 3. Вплив складу субстрату на Buxid вермикомпосту, кг

Тип субстрату Тривалють ротацп, дiб Початок дослщу Завершения дослщу

Вичавки i3 плодiв яблук (50 %) + земля (25 %) + солома (25 %) 259,6 714,8

Вичавки i3 плодiв яблук (50 %) + земля (40 %) + солома (10 %) 324,3 1006,9

Вичавки i3 плодiв яблук (50 %) + опале листя (25 %) + солома (25 %) 400,7 1057,5

Вичавки i3 плодiв яблук (50 %) + опале листя (40 %) + солома (10 %) 180 424,4 1102,8

Вичавки i3 плодiв яблук (50 %) + кролячий гнш (25 %) + солома (25 %) 479,5 1175,1

Вичавки i3 плодiв яблук (50 %) + кролячий гнш (40 %) + солома (10 %) 537,6 1197,4

Н1Р 05 11,2 18,4

Отже, отримаш даш свщчать, що оптимальним для вермикультури е субстрат Í3 сумiшi кролячого гною, соломи та вичавок Í3 плодiв яблук. Достат-нiсть поживних речовин i зумовила високу репродуктивну активнкть та кра-щий приркт бiомаси, i, вiдповiдно, найвищий вихщ вермикомпосту. Висновки:

1. Дослщжуваш субстрати забезпечили штучну популяцiю Eisenia foetida пот-рiбною харчовою базою, що сприяло i"í збiльшенню.

2. Для отримання значного приросту бюмаси штучно'1 популяцп' Eisenia foetida найдоцшьнше використовувати субстрати Í3 кролячим гноем. Субстрати, що мктять вичавки Í3 плодiв яблук, землю та солому, очевидно, не мктять достатньо! юлькост поживних речовин, тому черв'яки на ньому трива-ло кнувати не можуть, i цим пояснюеться найменший приркт бюмаси популяцп.

3. Бюмаса черв'яыв здатна виробити Í3 1 м3 органiчних решток вiд 0,71 до 1,2 т вермикомпосту. Маса отриманого вермикомпосту залежить вiд вихщ-ного субстрату. Оптимальним субстратом для цього е вичавки iз плодiв яблук (50 %) + кролячий гнш (40 %) + солома (10 %), що забезпечуе найви-щий показник виходу вермикомпосту.

Лiтература

1. Смаглш О.Ф. Агроекологш : навч. поабн. / О.Ф. Смаглш, А.Т. Кардашов, П.В. Литвакта iH. - К. : Вид-во "Вища освгга", 2006. - 671 с.

2. Буцяк В.В. Використання бюгумусу для шдвищення родючост грунту i одержання еко-лопчнобезпечно! продукцл / В.В. Буцяк // Науковий вюник ЛНУВМБТ iM. Гжицького : зб. наук. праць. - Львiв : Вид-во ЛНУВМБТ iM. Гжицького. - 2012. - Т. 14, № 2 (52). - Ч. 3. - С. 33-36.

3. Просянников Е.В. Справочник по вермитехнологии (разведение дождевых червей) / Е.В. Просянников, А.В. Еремен, И.И. Мешков. - Брянск : Изд-во Брянской ГСХА, 2000. - 87 с.

4. Солдатов С.В. Разработка технологии переработки органических отходов с помощью твердофазной ферментации и последующей вермитрансформацией / С.В. Солдатов, Д.И. Стом, Т.С. Прохорова, Т Ф. Казаринова // Проблемы систематики, экологии и токсикологии беспозвоночных : сб. науч. тр. - Иркутск : Изд-во "Наука", - 2000. - С. 113-115.

5. Сенчук М.М. Обгрунтування основних параметрiв i розроблення технчних засобiв для перероблення вермикомпосту : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук: спец. 05.05.11 - Машини i засоби мехашзаци сшьськогосподарського виробництва / М.М. Сенчук. -смт Глеваха, 2004. - 23 с.

6. Торгоня В.С. Бютехнолопчш основи створення сiльськогосподарських бiоконверсних комплексiв : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра с.-г. наук: спец. 03.00.20 - Бютехноло-гш / В С. Торгоня. - К., 2011. - 53 с.

7. Торгоня В.С. Дослщження й обгрунтування прийнятих параметрiв бютехнолопчного процесу вермикультивування та обладнання для його реалiзацii / В.С. Торгоня // Науковий в№ ник НУБiП Украши : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НУБЩ Украши. - 2009. - Вип. 134, ч. 1. - С. 145-152.

8. Швед О.М. Еколопчна бютехнологш / О.М. Швед. - Кн. 1. - Львiв : Вид-во НУ "Львiвсь-каполггехнжа", 2010. - С. 385-390.

9. Шелудько В.М. Об'ективна необхiднiсть впровадження оргашчного землеробства в Ук-раiнi / В.М. Шелудько // Бiзнес-Iнформ : Мiжнар. наук. екон. журнал. - Харюв : Вид-во ХНЕУ. -2013. - № 3. - С. 177-181.

Бездиль Р.В. Влияние состава субстрата на выход вермикомпоста и биомассы искусственной популяции Eisenia foetida

Приведены результаты исследований влияния состава субстрата на биомассу искусственной популяции Eisenia foetida и выход вермикомпоста. Использование в качестве компонентов вермикомпоста выжимок из плодов яблок, почвы, соломы и кроличьего навоза положительно влияет на прирост биомассы искусственной популяции червяков. Биомасса червяков способна произвести из 1 м3 органических остатков от 0,71 до 1,2 т вермикомпоста. Масса полученного вермикомпоста зависит от исходного субстрата. Для получения большей численности навозного червяка целесообразнее всего использовать субстраты с кроличьим навозом.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Ключевые слова: Eisenia foetida, вермикомпост, субстрат, кроличий навоз, альтернативные системы земледелия.

Bezdil R. V. The Influence of Substrate Composition on the Output of Vermicompost and Biomass of Artificial Population of Eisenia Foetida

Research results of the influence of substrate composition on biomass of artificial population of Eisenia foetida and vermicompost output are shown. Using pomace, soil, straw and rabbit manure as vermicompost components has a positive effect on the biomass growth of artificial population of worms. Biomass of worms can make from 1m3 of organic residues from 0.71 to 1.2 tons of vermicompost. The mass of obtained vermicompost depends on the initial substrate. To get more number of manure worms it is the most appropriate to use substrates with rabbit manure.

Keywords: Eisenia foetida, vermicompost, substrate, rabbit manure, alternative farming systems.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.