CC BY
30УДК 634.75:631.811.98
Вплив регуляторов росту Етн™ та Emi'cthm С на продуктивность насаджень i яккть плодов сортов садовоо суниц (Fragaria xananassa (Weston) Duchesne ex Rozier)
A. M. Силаева, доктор 6ionozi4Hux наук М. M. Строчюна
Нац'ональний утверситет бторесурств i природокористування Укра'ни [email protected]
Мета. Вивчення впливу регуляторiв росту Етн™ та Емктим С на показники врожайностi та якостi япд п'яти сортiв садово'1 суниц1' (Fragaria xananassa (Weston) Du^esne ex Rozier) р1'зних строк1'в достигання. Методи. Польовий, лабо-раторний, анал1'тичний, статистичний. Результати. Встановлено в1'дсутн1'сть дл регулятор1'в росту Етн™ та Емктим С на швидккть проходження фенолоп'чних фаз розвитку рослин садово'1 суниц1'. Експериментально визначено вплив цих речовин на врожайнкть 61'льшосп досл1'джуваних сорт1'в. Проведений лабораторний анал1'з т'дтверджуе зм1'ни в б1'ох1'м1'чному склад1' яп'д суниц1'. Висновки. Застосування регулятор1'в росту Ет'н™ та Емктим С позитивно впливае на врожайт'сть i як1'сть плод1'в досл1'джених сорлв садово'1 суниц1'. Обприскування цими речовинами сприяло тдвищенню врожайност1' на 14-51% пор1'вняно з контролем. Зростав вмкт цукр1'в, сухо'1 речовини та вггам1'ну С у ягодах бкьшосл сорлв. Водночас р1'вень кислотност1' при обприскуванн препаратами 1'стотно знижувався.
КлючовО слова: регулятори росту рослин, урожайнкть, б1'ох1'м1'чт показники, садова суниця, сорти.
Вступ. Ягоди садово'1 сунищ (Fragaria xananassa (Weston) Duchesne ex Rozier) - цш-ний та смачний д1етичний продукт, попит на який е високим i стаб1льним.
Суниця за належного догляду е високо-рентабельною культурою. Проблема зб:ль-шення виробництва ягiд cуницi та задово-лення попиту на них може бути розв'язана шляхом запровадження нових технологш i продуктивних cортiв.
Одним з елементв сучасних технологiй вирощування с1льськогосподарських культур е використання регуляторiв росту (ф:-тогормонiв) для оптим:заци й пiдвищення продуктивноcтi насаджень. Фггогормони - низькомолекулярнi хiмiчнi сполуки, що синтезуються cпецiалiзованими тканинами рослин i дтть у надзвичайно малих дозах (10-3-10-5 моль/л), виконуючи роль регуля-торiв фiзiологiчних процеciв [1]. Вони ак-тивiзують оcновнi процеси життeдiяльноcтi рослин: формування мембранних комплек-ciв, под1л клiтин, функцiонування фермент-них систем, фотосинтез, процеси дихання й живлення, сприяють зниженню вмicту ш,-тратiв, iонiв важких металiв i радюнукл^в у продукцй' [2]. Пвдтверджено високу ефек-тившсть брасиностеродав i цитокшшв у ре-гуляцй' активаци бокового метаболiзму, що лежить в основ: стимулювання росту й розвитку рослин [3]. Таким чином, використання екзогенних регулятор:в росту позитивно впливае на ргст i розвиток рослин, 1хню
пластичшсть i стшмсть до несприятливих умов довшлля, будучи при цьому еколоично безпечними для довк:лля й людини [4].
Тому метою дослщжень було вивчення впливу регулятор:в росту Ешн™ та Емктим С на показники врожайност: та якост: яид п'яти сортв садово'1 сунищ.
Матер1али та методика дослщжень. До-слвдження проводили протягом 2011-2012 рр. на кафедр: сад:вництва :меш професора В. Л. Симиренка Нащонального ушверситету бю-ресурив i природокористування Укра'ни, польов: дослвди - в НДП «Плодоовочевий сад» НУБШ Укра'ни, який знаходиться в зон: Правобережного Лгсостепу. Об'ектами дослщжень були п'ять сорпв укра'1нсько1 селекци: 'Ольв:я', 'Фестивальна ромашка' (автори В. П. Копань, К. М. Копань), 'Берегиня', 'Голосивська рання', 'Факел' (автор П. 3. Шеренговий).
Для вивчення ди регулятор:в росту на рослини застосовували 0,02%-й розчин Еш-наТМ i 0,01%-й розчин Ем^тима С.
Enin™ - д. р. 24-ешбрасинолщ. Нале-жить до брасиностеро'дав. Аналог природного фгтогормона. Синтезований в 1нститут: бюоргашчно! х:мй' Б^оруи [4].
EMicmuM С (ТУУ 88.264.021-93) - регулятор росту природного походження з широким спектром дй', е продуктом бютех-нологчного вирощування гриб:в-ешфгпв коренево'1 системи облшихи й женьшеню. Метить комплекс регулятор:в ауксино-
во!, цитокГнГново! природи, амГнокислоти, вуглеводи, жирнГ кислоти, мГкроелементи. Розроблений 1нститутом бГоорганГчно! хГми 1 нафтохГми НАН Укра!ни [5].
ПольовГ дослГди проводили вГдповГдно до загальноприйнятих методик [6, 7]. Шд час спостережень за розвитком рослин садово! суницГ фГксували такГ фази: початок вГдрос-тання молодих листкГв, поява квГтконосГв, початок цвГтГння, початок 1 кГнець дости-гання ягГд.
НавеснГ, перед цвГтГнням рослини всГх до-слГджуваних сортГв були обробленГ регуляторами росту Ешн™ та ЕмГстим С. Обприс-кували рослини розчинами препаратГв двГчГ з Гнтервалом 10-14 дГб.
Статистичну обробку даних здГйснювали з використанням програм Agrostat та MS Ехсе1.
Результати дослщжень. Важливими по-казниками динамГки сезонного розви-тку е температурний порГг фенофаз, який об'ективно вГдображае залежнГсть бГорит-мГв вгд температурного режиму, тому його використовують як порГвняльний критерГй пГд час аналГзу. Ще А. Гумбольдт [8] вва-жав, що важливим фактором у життГ рослин е сума температур, яку вони отримують за вегетацГйний перГод. Порушення фенофаз вГдбуваеться в перГоди, якГ рГзко вГд-рГзняються за клГматичними показниками (затяжна весна, спекотне лГто, раннГ приморозки).
За лГтературними даними [9], в умовах ЛГсостепу Украши вгд початку вегетацГ! й до початку цвГтГння суницГ ранньости-глих сортГв накопичуеться сума актив-
них температур(САТ) понад +5 °С у межах 155-233 °С (02.05-17.05), середньостиглих - 197-276 °С (5.05-20.05) Г середньопГзнГх -253-305 °С (11.05-24.05). Достигання ягГд вГдбуваеться в перГод з 30.05 по 10.06 для раннГх, 05.06-15.06 - для середньостиглих Г 06.06-21.06 - для середньопГзнГх сортГв.
За нашими спостереженнями, регулятори росту ЕпГнТм та ЕмГстим С Гстотно не впли-вали на швидкГсть проходження фенологГч-них фаз розвитку рослин. Проте фенологГчнГ спостереження дають можливГсть стверджу-вати, що ГнтенсивнГсть накопичення актив-них температур навеснГ впливае на строки цвГтГння й достигання ягГд (коефГцГент ко-реляцГ! 0,7-0,9). У зв'язку з тим, що строки початку цвГтГння й дозрГвання ягГд залежать не лише вГд сортових особливостей, а й вГд погодних умов року, дати початку й закГн-чення фенофаз змГнюються (табл. 1).
За роки спостережень квГтконоси з'явля-лися в третю декаду квГтня (20.04-28.04) Г за-лежно вГд року рГзниця становила вГд одного до трьох днГв. У той же час САТ понад +5 °С для раннГх сортГв у 2011 р. становила 156,8, у 2012 р. - 187,3 °С, що пов'язано з рГзким потеплГнням у другГй декадГ квГтня. Для початку цвГтГння раннГм сортам знадобилося вГд 340,5 до 403,1 °С (2.05-5.05), середнГм Г пГз-нГм - до 482,4 °С. Достигання плодГв раннГх сортГв у 2012 р. почалося на тиждень ранГше, нГж у 2011 р., що пов'язано з ГнтенсивнГшим накопиченням САТ. На пГзнГ сорти такого впливу не помГчено.
Урожай починали збирати, коли 20% ягГд набували характерного для сорту за-барвлення. Наступне збирання проводили
Таблиця 1
Основш фенофази садово1 суниц й сума активних температур, необх1*дна
для ¿х проходження
Показники Рж Сорти
'Берегиня' '0льв1'я' Толоснвська рання' 'Фестивальна ромашка' 'Факел'
Поява кв1тконоа'в
Дата 2011 2012 21.04 22.04 21.04 22.04 21.04 20.04 27.04 25.04 28.04 27.04
САТ* 2011 2012 156,8 187,3 156,8 187,3 156,8 162,2 248 232,7 265 270,9
Початок цв1'лння
Дата 2011 2012 5.05 3.05 3.05 3.05 3.05 2.05 12.05 5.05 12.05 7.05
САТ 2011 2012 362,9 403,1 340,5 403,1 340,5 385,7 451,4 433,4 451,4 482,4
Початок достигання
Дата 2011 2012 1.06 25.05 1.06 23.05 1.06 22.05 4.06 5.06 4.06 5.06
САТ 2011 2012 842,9 798,8 842,9 766,1 842,9 743,0 914,6 984,3 914,6 984,3
Прим1ика: *САТ - Сума активних температур понад +5 °С
через 2-3 дш залежно в1д погодних умов (табл. 2). Отримаш результати св1дчать про те, що врожайн1сть сортов за роки спостере-жень значно в1др1знялася, зокрема залежно в1д д11 регуляторов росту. Так, найуро-жайшшим був сорт 'Фестивальна ромашка' (17,1 т/га у 2011 р. та 12,1 т/га у 2012 р.). Обробка препаратами Ешн™ та Ем1стим С шдвищувала врожайшсть на 12,3 1 16,4% у
2011 р. 1 на 52,9 та 109,9% в1дпов1дно - в
2012 р.
Високочутливим до д11 регуляторов росту в 2011 р. був сорт 'Голосивська рання', в яко-го показники врожайност1 зростали на 68,8 та 57,3% в1дпов1дно. Водночас, у 2012 р. через незадов1льну перезим1влю врожайшсть цього сорту була значно нижчою 1 навггь об-
робка препаратами забезпечила лише незна-чне п1двищення продуктивност1 (на 10,3 та 33,3%). Решта сортов також позитивно реа-гували на обробку регуляторами росту 1 зде-б1льшого показники врожайност1 були ви-щими пор1вняно з контрольними вар1антами.
Ягоди садово! сунищ ц1нують за !хн1 смаков1 й лшувальш властивост1, як1 фор-муються залежно в1д б1ох1м1чного складу. Основними показниками е вм1ст сухих ре-човин, цукр1в, орган1чних кислот та в1та-м1ну С. Наведена нижче результати анализу б1ох1м1чних показник1в яг1д садово'1 сунищ св1дчать про вплив на них регуляторов росту Ешн™ та Ем1стим С (табл. 3).
У вариантах з використанням Ешну™ вм1ст сухо'1 речовини 1стотно зб1льшувався
Таблиця 2
Урожайнкть сорп'в садово! суниц! залежно В1*д вар1*анп*в обробки регуляторами росту, т/га
Сорт 2011 р. 2012 р. Середне за два роки
Вартант обприскування рослин
Вода (к) Ет'н™ Емктим С Вода (к) Ет'н™ Емктим С Вода (к) Ет'н™ Ем'стим С
'Берегиня' 6,6 8,1 9,3 7,3 8,5 8,8 7,0 8,3 9,1
'0льв1'я' 9,9 12,4 12,8 12,4 17,6 12,6 11,2 15,0 12,7
'Голослвська рання' 9,6 16,2 15,1 3,9 4,3 5,2 6,8 10,3 10,2
'Фестивальна
ромашка' 17,1 19,2 19,9 12,1 18,5 25,4 14,6 18,9 22,8
'Факел' 9,4 10,7 11,4 5,2 8,6 6,9 7,3 9,7 9,2
А НТР05 0,40 0,32
В НТР 05 0,31 0,25
АВ НТР05 0,31 0,25
Прим1тка: к - контроль; А Н1Р05 - фактор сорту, В Н1Р05 - фактор регулятора росту, АВ Н1Р05 - взаемод1'я фактор1'в.
Таблиця 3
Б1*ох1*м1*чний склад яп'д садово! суниц! (середне за 2011-2012 рр.)
Вар'ант Суха Кислотнкть, Вм'ст Вм'ст в'там'ну МКТ
Сорт обприскування рослин речовина, % % цукр1'в,% С, мг%
'Берегиня' Вода (к) 9,39 1,17 8,18 65,8 7,0
Ет'н™ 10,01 1,14 9,17 65,5 8,1
Емктим С 9,77 1,11 8,35 69,7 7,6
'Голослвська Вода (к) 9,82 1,06 7,78 62,3 7,4
рання' Ет'н™ 11,20 0,97 8,27 64,3 8,5
Емктим С 12,07 0,99 8,23 62,2 8,3
'0льв1'я' Вода (к) 9,23 1,10 7,95 56,9 7,3
Ет'н™ 9,46 1,08 8,91 68,1 8,5
Емктим С 9,27 1,01 7,97 61,2 7,9
'Фестивальна Вода (к) 10,05 1,12 7,25 58,0 6,5
ромашка' Ет'н™ 9,96 0,96 6,16 57,0 6,2
Емктим С 10,19 0,97 8,38 53,8 8,8
'Факел' Вода (к) 10,38 1,08 8,11 51,7 7,5
Ет'н™ 10,92 0,96 7,92 56,8 8,1
Емктим С 10,87 1,00 7,77 57,3 7,7
А НТР05 0,56 0,01 0,15 1,4
В НТР05 0,44 0,01 0,12 1,1
АВ НТР05 0,44 0,02 0,12 2,5
Прим1'тка: к - контроль; А Н1Р05 - фактор сорту, В Н1Р05 - фактор регулятора росту, АВ Н1Р0, взаемод1'я фактор1'в.
у coptíb 'Берегиня' (10,01%), Толосивська рання' (11,20%) та 'Факел' (10,92%), Emíc-тиму С - 'Голосивська рання' (12,07%) í 'Факел' (10,87%). Bmíct кислот е сортовою особливгстю, але в той же час залежав ввд варíанта обробки. Обприскування препаратами сприяло значному зменшенню цього показника в ягодах дослвджуваних coptíb.
Kíлькíсть вíтамíну С у дослвджуваних зразках змíнювалася залежно ввд року та ва-рíантíв обробки бюлоично активними речо-винами. Aналíз даних сввдчить, що за роки дослвджень цей показник на 92% залежав в1д сортових особливостей. Так, сорти 'Берегиня' та Толосивська рання' мгстять зна-чно б^ьшу кíлькíсть аскорбшово! кислоти, порíвняно з шшими (65,8 та 62,3 мг/100 г у контрольному варíантí ввдповвдно). KpÍM того, зафíксовано позитивний вплив регуля-topíb росту на bmíct вггамшу С у coptíb 'Факел', 'Ольвíя', 'Берегиня' та 'Голосивська рання'.
Дисперсшний аналíз даних шдтвердив рíзницю за bmíctom цукрíв мíж варíантами з обробкою регуляторами росту та водою.
Як ведомо, вуглеводи - це основна скла-дова клггин Í джерело енерги, разом з кислотами вони формують смак яид [10]. Bíн зумовлений не абсолютним bmíctom цукрíв або кислот, а !хшм спíввíдношенням Í дае можливíсть об'ективно оцíнити гармонш-нíсть смаку. У варíантах з обробкою Еш-номТм цей показник зростав, за винятком сорту 'Фестивальна ромашка', де було не-значне зниження сшвввдношення цукрíв Í кислот (6,5 Í 6,2 ввдповвдно). Натомить Емíстим С впливав позитивно на ЦК1 всíх дослвджуваних coptíb, що сввдчить про со-лодший смак япд.
Висновки. Вивчення впливу регулято-pÍB росту ЕпíнТм та Емгстим С на розвиток рослин та врожайшсть Í якíсть плодíв до-слвджених coptíb садовоi суницí протягом 2011-2012 рр. в умовах Правобережного Л!состепу дае можлив^ть зробити висновок
про ефективнГсть !х застосування для пГд-вищення врожайностГ. Залежно вГд сорту цей показник за роки дослГджень зростав на 19-51% у разГ обробки ЕпГномТм Г на 1450% - ЕмГстимом С.
За результатами дослГджень встановлено, що регулятори росту впливають на бГохГ-мГчнГ показники плодГв дослГджуваних сор-тГв. Зокрема, вмГст сухо! речовини й цукрГв пГдвищувався, а кислотнГсть ягГд Гстотно знижувалася у варГантах з обробкою рГстре-гулюючими препаратами. Також зафГксова-но позитивний вплив регуляторГв росту на вмГст вГтамГну С у сортГв 'Факел', 'ОльвГя', 'Берегиня' та 'Голосивська рання'.
Використана литература
1. Биорегуляция микробно-растительных систем : монография / Г. А. Путинская, С. П. Пономаренко, Е. И. Андреюк [и др.] ; под общ. ред. Г. А. Путинской, С. П. Пономаренко. - К. : Нич-лава, 2010. - 464 с.
2. Грицаенко 3. М. Еколого-б"юлопчна основа 1 продуктивт'сть а'льськогосподарських культур за дт'п ф131'олопчно-активних речовин / 3. М. Грицаенко // Основи 61'олоп'чного рослинни-цтва в сучасному землеробств1 : зб. наук. праць Уман. нац. ун-ту сад1вництва. - Умань, 2011. - С. 5-25.
3. Сравнительный анализ действия 24-эпибрассинолида и ци-токинина 6-бензиламинопурина на протеом проростков пшеницы / А. М. Авальбаев, Р. А. Юлдашев, Н. В. Петрова [и др.] // Биологически активные вещества растений - изучение и использование : материалы Междунар. научной конф. (29-31 мая 2013 г., г. Минск). - Минск, 2013. - С. 232-233.
4. Хрипач В. А. Брассиностероиды / В. А. Хрипач, Ф. А. Лахвич, В. Н. Жабинский. - Минск : Наука и техника, 1993. - 287 с.
5. БЬлопчно активн речовини в рослинництв1 / 3. М. Грицаенко, С. П. Пономаренко, В. П. Карпенко, I. Б. Леонтюк. - К. : 3АТ «Жчлава», 2008. - 352 с.
6. Программа и методика сортоизучения плодовых, ягодных и орехоплодных культур / под ред. Е. Н. Седова, Т. П. Огольцо-вой. - Орел : ВНИИСПК, 1999. - 608 с.
7. Учеты, наблюдения, анализы, обработка данных в опытах с плодовыми и ягодными растениями : метод. рекомендации / под ред. Г. К. Карпенчука, А. В. Мельника ; Уман. СХИ им. А. М. Горького. - Умань, 1987. - 115 с.
8. Гумбольдт А. География растений / А. Гумбольдт. - М. ; Л. : Сельхозгиз, 1936. - 164 с.
9. Ф1льов В. В. Адаптивтсть сорлв та способи вирощування суниц1 в твтчно-сх1'дному Лкостепу УкраТни : автореф. дис. ...канд. с.-г. наук : спец. 06.01.07 «Плод1вництво». - К., 2007. - 23 с.
10. Петрова В. П. Биохимия дикорастущих плодово-ягодных растений / В. П. Петрова. - К. : Вища школа, 1986. - 286 с.
УДК 634.75:631.811.98
А. М. Силаева, М. Н. Спирочкина. Влияние регуляторов роста Эпин™ и Эмистим С на продуктивность насаждений и качество плодов сортов садовой земляники (Fragaria xananassa (Weston) Duchesne ex Rozier) // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2015. - No 3-4 (28-29). - С. 56-60.
Цель. Изучение влияния регуляторов роста Эпин™ и Эмистим С на показатели урожайности и качества ягод пяти сортов садовой земляники (Fragaria xananassa (Weston) Di^hesne ex Rozier) разных сроков созревания. Методы. Полевой, лабораторный, аналитический, статистический. Результаты. Установлено отсутствие влияния регуляторов роста Епин™ и Эмистим С на скорость про-
хождения фенологических фаз развития растений садовой земляники. Экспериментально определено влияние этих веществ на урожайность большинства изучаемых сортов. Проведенный лабораторный анализ подтверждает изменения в биохимическом составе ягод земляники. Выводы. Применение регуляторов роста Епин™ и Эмистим С положительно влияет на урожайность и качество
плодов исследованных сортов садовой земляники. Опрыскивание этими веществами способствовало повышению урожайности на 14-51% по сравнению с контролем. Возрастало содержание сахаров, сухого вещества и витами-
на С в ягодах большинства сортов. В то же время уровень кислотности существенно снижался.
Ключевые слова: регуляторы роста растений, урожайность, биохимические токазатели, садовая земляника, сорта.
UDC 634.75:631.811.98
A. M. Sylaieva, M. M. Spirochkina. Influence of growth regulators EpinTM and Emistym C on the productivity of plantations and fruit quality of strawberry varieties (Fragaria xananassa (Weston) Duchesne ex Rozier) // Sortovyvchennia ta okhorona prav na sorty roslyn (Plant Varieties Studying and Protection). - 2015. - No 3-4 (28-29). - P. 56-60.
Purpose. To study the effect of growth regulators EpinTM Conclusions. The use of growth regulators EpinTM end and Emistym C on yield and quality of strawberry berries of Emistym C had a positive effect on fruit yield and quality five varieties (Fragaria xananassa (Weston) Duchesne ex of studied strawberry varieties. Spraying with these sub-Rozier) with various ripening time. Methods. Field, labora- stances increased yields by 14-51% as compared with the tory, analytical and statistical ones. Results. It was found control. Content of sugars, dry matter and vitamin C in berthat there were no impact of growth regulators EpinTM and lies of most of varieties was increasing. At the same time Emistym C on the speed of phenological phases of straw- the level of acidity in case of spraying with growth regula-berry plants development. It was experimentally deter- tors was significantly reducing.
mined the impact of mentioned substances on the yield of Keywords: plant growth regulators, productivity, biomost studied varieties. Laboratory analysis has confirmed chemical values, strawberry, varieties. the changes in biochemical composition of strawberries. Hadiuw^a 27.10.2015
