CC BY
16
На допомогу педютру
УДК 575.1:616.0
ЛЕВЧЕНКО Л.А.1, ЗАВЕДЕЯ Т.Л.1, ЛЕВЧЕНКО К.А.2, ВОРОБЙОВА О.В.1, ПИЛИПАК Т.А.2, ГАЛУШКО С.С.2, ОСТРОВСЬКИЙ А.В.1, ГЕРАСИМОВ 1.Г.3
Донецький нацюнальний медичний унверситет¡м. М. Горького 2Донецький лцей № 12, Донецька мська рада
3Науково-дослдний ¡нститутмедичнихпроблем с1м! Донецького нац/онального медичного ун/верситету ¡м. М. Горького
ВПЛИВ ГЕНЕТИЧНО МОДИФкОВАНИХ ПРОДУКПВ НА СТАН ЗДОРОВ'Я ЛЮДИНИ
Резюме. У данш робоmi викладеш суперечш погляди ряду зарубiжних i втчизняних учених на проблему створення та застосування генно-модифкованих органiзмiв у сшьському господарствi, харчовш i хШчнш промисловостi, фармацевтичнш галузi медицини. Залишаеться у стадПрозробки основне питання: вплив генно-модифжованих органiзмiв на живу природу, на свт флори та фауни, i головне — на стан здоров'я людини.
Генна iнженерiя — молода технолопя, створена для полшшення характеристик живих органiзмiв шляхом пересадки в них чужого генетичного матерiалу, напри-клад ДНК риби в помщор (щоб не пдмерзав) чи бак-терп в картоплю (щоб жук не 1в рослину). Генна шже-нерiя кардинально в^^зняеться вщ селекцп тим, що 11 методи дозволяють долати бар'ери мiж видами, чого не вщбуваеться в природi. Функцiю перенесення гешв вiд одного виду до шшого у природi виконують вiруси. Ц мiкроскопiчнi внутрiшньоклiтиннi паразити, заражаю-чи господаря, непомiрно розмножуються i при виходi з нього захоплюють його ДНК. Заражаючи наступно-го хазяша, а це може бути цшком iнший вид, скажiмо, тварин, вони передають йому чужу ДНК [2, 12].
Першi генно-модифiкованi рослини з'явилися у 1983 рощ. А масштабне промислове виробництво по-чалося в 1996 рощ, коли в усьому свт трансгенними культурами було зашяно 1,7 млн га площ. За перюд з 1996 по 2005 рк: ця цифра зросла майже у 53 рази, досягнувши 90 млн га. У 2005 рощ бютехнолопчш культури вирощували в 11 iндустрiально розвинених крашах. У сшьському господарствi найiнтенсивнiше використо-вуються рослини з генетичною модифiкацiею, що обу-мовлено стiйкiстю до гербiцидiв — це 71 % вщ загаль-но'1 кiлькостi, з них 18 % рослин — стшы до шыдниыв, 11 % — з обома властивостями. На сьогодш вже понад 60 видiв рослин (кукурудза, картопля, соя, помщори, пшениця, морква, баклажани, салат, горох, перець та шш^ змiненi таким способом [1, 6].
Дискуси щодо вживання генетично модифтэ-ваних продуктiв ведуться досить часто. Аргументи прихильниыв генно-модифiкованих органiзмiв за-
снованi на високiй урожайностi та дешевизш генетично-модифiкованих продуктiв, можливост нагодувати увесь свiт i подолати голод у багатьох крашах. Деяы вчеш на-голошують на тому, що за допомогою генно'1 шженерп можна значно пiдвищити смаковi та поживш якостi продукту. Аргументами проти е збшьшення викорис-тання в сшьському господарствi токсичних пестицидiв, генетичне забруднення земель, загроза родючост грунту, виникнення нових штамiв вiрусiв рослин [4].
НайпоширенЫ види генно-модифкованоТ продукцм (2)
Генетичномодифкована соя. Ця культура вiдома 4000 роыв (вирощувалася в Кита'1). Соевий бшок ушкаль-ний за сво'1ми властивостями — вш мiстить незамiннi амшокислоти. Порiвняно з м'ясом, рибою та птицею соя як постачальник бшка мае кiлька iстотних переваг, зокрема, 11 амiнокислоти легше видiляються i засвою-ються. Генетична модифiкацiя со'1 спрямована на збшь-шення 11 врожайностi. Як засвiдчили результати мош-торингу обороту харчово'1 продукцп, що мае генетично модифтэваш аналоги, вшсоток генно-модифшовано1 со'1 коливаеться вiд 20 до 40 %. Сьогодш також трива-ють подальшi генетичнi розробки з метою полшшення 11 смакових властивостей та харчово! цiнностi.
Генетично модифкована кукурудза. Кукурудза широко використовуеться як у ращош харчування людини, так i як корм для тварин. У нш високий умют памь ну (вггамшу В1), необхiдного для дiяльностi головного мозку та шших функцiй оргашзму. На сьогоднi про-йшли систему реестрацп кiлька генетично модифтэ-ваних сорпв кукурудзи з пiдвищеною врожайшстю та
93
www.pediatric.mif-ua.com
На допомогу пед!атру
2(23) • 2010
стшыстю до деяких видiв шыдниыв. Подальшi роз-робки в галузi отримання нових генно-модифiкованих сортiв кукурудзи спрямоваш на змiну структури крох-малю для пiдвищення технiчних характеристик культу-ри. А також на модифшацш кукурудзяно! олií, на шд-вищення вмiсту лiзину та триптофану.
Генетично модифкована картопля. Картопля — одна iз найпопуляршших у нашш краíнi культур. На жаль, велика кшьысть Гí врожаíв втрачаеться через колорад-ського жука. Це змушуе землеробiв використовувати рiзноманiтнi хiмiчнi засоби. Генна iнженерiя поставила за мету створити високоврожайш та стiйкi до колорад-ського жука сорти картопль На сьогоднi iснуе кiлька таких сорпв. Також розробки науковцiв спрямоваш на виведення сорпв iз пдвищеним вмiстом бiлка та полiп-шенням його структури.
Найбшьша частина модифiкованих продуктiв при-падае на сою, жито, кукурудзу, рис та цукровий буряк. До 70 % соГ генетично модифтэвано. Вона не в^^зня-еться вiд звичайноГ нi за смаком, нi за зовшшшми озна-ками. ГГ додають до рiзноманiтних продуктiв: ковбасних виробiв, фаршу, консервiв, кисломолочних продуктiв, дитячого харчування, хтбобулочних виробiв, кетчупiв, жирiв та iнших продуктiв харчування. Без спещального обладнання для перевiрки ДНК про наявшсть змiнено'í генетичноГ шформацп у сировинi можна лише здогаду-ватися [2].
Бiльшiсть науковцiв вважають, що випуск генетично модифтэваних продуктiв у навколишньому сере-довищi можуть спричинити незворотну шкоду бю-логiчному рiзноманiттю екосистем, а також здоров'ю людей та тварин. Проблема поглиблюеться й тим, що люди мають мало вiроriдно'í iнформацií про генетично модифiкованi продукти [8].
Тому у свт розпочалась справжня вiйна мiж при-хильниками i противниками генно-модифiкованих ор-ганiзмiв. Питання безпечностi чи небезпеки генетично модифтэваних органiзмiв для людини залишаеться вiдкритим — доказiв нi «за», ш «проти» немае, тому залишаеться поживний грунт для спекуляцш.
Один з основних аргуменпв противниыв генетично модифiкованих органiзмiв — це вплив на здоров'я людини. Вважають, що трансгени збшьшують ризик виник-нення небезпечних алергiй, харчових отруень i мутацiй. Також результатом уживання генно-модифiкованих продуктiв може стати несприйнятливють до антибь отикiв. Генетично модифжэваш органiзми можуть призвести до безплщносп, онкологiчних захворювань, високого рiвня смертностi й захворювання новонаро-джених датей. Генно-модифiкованi продукти можуть спричинити пригшчення iмунiтету, тому медики напо-лягають на заборонi використання таких компоненпв у виробництвi дитячого харчування. Вчеш поперед-жають, що генетично модифтэваш клiтини можуть мутувати в органiзмi людини i цей процес може стати неконтрольованим. У результата генетичних маншу-ляцiй людина не просто хворггиме, а мутацií оргашзму можуть знищити людину як вид [7, 8].
Сенсацшш висновки, що генетично змшеш рос-лини викликають мутацiю живих органiзмiв, якi хар-
чуються ними, зробив вiдомий шмецький зоолог Ханс Хайнрих Каац. Проведет ним дослщження та звiти, оприлюднеш сьогоднi в Лондонi, свiдчать про наявшсть величезноТ потенцiйно'í загрози генноТ iнженерií для всього живого на планеть Вчений встановив, що змшений ген олi'íстого турнепсу проникае в бактерп, якi живуть у шлунку бджоли, i призводить до 'íхньо'í мутацi'í. Так знайдено перший науковий доказ впливу генетично змшених рослин на живi органiзми. Експерт не виключае, що бактерií в органiзмi людини також можуть змшюватися пiд впливом продуктiв, що мютять модифiкованi гени [11].
I ще одна, але далеко не остання небезпека — наявшсть у складi продукпв харчування та кормiв для тва-рин генно-модифшованих рослин, призначених для продукування матерiалiв для фармакологi'í, хiмiчно'í промисловостi тощо.
Пiд тиском громадськостi та засобiв масово'í шфор-мацií Директивою 6С 90/220/ЕЕС у 1990 роцi в бврош було запроваджено мораторiй на використання генно-модифiкованих органiзмiв. бвросоюз вищезгаданою директивою ввiв обмеження на використання в генетичних конструкщях гешв стiйкостi до антибiотикiв, що використовуються в медициш чи ветеринарп, з повною 'íх забороною у близькому майбутньому. Твердження, що шлунково-кишковий тракт — це надпотужний реактор, у якому перетравлюеться все до мономерiв, теж сумшвне. Про надходження в кров дитини з молока ма-терi макромолекул (на прикладi iмунних бiлкiв) вiдомо давно, а можливють передачi збудника сказу велико'í ро-гато'í худоби через корми доведена однозначно [2, 11].
У найвищих школах однiе'í з найсильшших в еко-номiчному та науковому вщношенш Велико'í Британií юнують крайнi погляди на використання трансгешв у виробництвi харчових продуктiв.
Принц Чарльз активно виступае за заборону транс-генних продукпв i домтея цього в межах королiвсько'í кухш, тодi як колишнiй прем'ер-мiнiстр Тош Блер заявив, що вш уживае трансгеннi продукти щодня [2, 12].
По крашах — членах бвросоюзу прокотилися хви-лi демонстрацш пiд гаслами, що проголошували протест проти використання трансгенних продукпв. Шсля тривалого протистояння та суперечок бвросоюз Директивою 2001/18/ЕС, яка набула чинност 17.09.2002, дозволив використання генно-модифшованих орга-нiзмiв в агрокультур^ фармакологií та iнших галузях. Нашнтенсившше використовують новi бiотехнологi'í у США, бврош, Кита", африканських кра'íнах [2, 11].
На сучасному етапi основш напрямки в бютехноло-гiях таы [2]:
1. Сiльське господарство — удосконалення агротех-нiки сiльськогосподарських культур за рахунок упро-вадження генно-модифшованих органiзмiв, стiйких до шкiдникiв (В^картопля — стiйка до колорадського жука та шших шкiдникiв, В^кукурудза, бавовна тощо). Розробка та впровадження генно-модифшованих ор-ганiзмiв iз полiпшеним складом зерна (кукурудза з пдвищеним умютом бiлка, суперквасоля зi змiненим складом бшка за рахунок генiв горiха, «золотий рис» iз генами, здатними синтезувати каротин). Створюють-
94
^¿Г/ребёнка
2(23) • 2010
На допомогу пед!атру
ся культури, стшш до певних гербiцидiв, як правило, малотоксичних для людей, тварин, комах (соя, стш-ка до гафосату), культури, стшы до посух, засолення грунтiв.
2. Фармаколопя — синтез вакцин, гормошв, знебо-лювальних засобiв та шших фiзiологiчно активних ре-човин. Це мае знизити собiвартiсть лiкарських засобiв i пiдвищити 1хню чистоту та актившсть.
3. Х1м1я полiмерiв — використання рослин як еко-лопчно чистих фабрик. Хiмiчний синтез проводиться в декшька стадiй iз використанням отруйних органiчних розчинниюв та каталiзаторiв. За сприятливих умов ви-хщ основно1 речовини складае близько 90 %, вщходи, органiчнi розчинники та iншi супутнi речовини являють собою загрозу довкшлю. Хiмiчний синтез у рослинах вщ-буваеться пщ час 1х росту. бдина небезпека у цьому випад-ку — використання таких рослин не за призначенням.
4. Органiчна хiмiя — синтез пральних речовин та iншi стереоспецифiчнi синтези.
У 2000 рощ кшьысть нових бiотехнологiчних про-ектiв у свiтi становила близько 50 000. Загальний об-сяг швестицш у цю галузь становив 13,5 млрд доларiв США. В останш роки обсяг iнвестицiй у бютехнологп щороку становить 15 млрд доларiв. У США впрова-дження та використання нових технологш супрово-джуеться прийняттям вiдповiдних заходiв безпеки. Використання трансгешв контролюють Агентство з охорони навколишнього середовища, Ддмiнiстрацiя з продовольства та лтв i мшютерство сiльського госпо-дарства США [2, 12].
Учасники мiжнародного круглого столу (Женева, 2003) одностайно дшшли згоди щодо необхiдностi впровадження сучасних бютехнологш для пiдвищення ефективностi селекцп рослин. Для цього, за висновком науковщв, потрiбно насамперед створити вшповщну фiнансову базу й розробити перспективну програму стльно1 працi бiотехнологiв та селекцiонерiв [11].
Це дае можливють вiдзначити, що досi не помiчено жодних негативних впливiв генно-модифiкованих ор-ганiзмiв на здоров'я людини чи стан довкшля. Але деякi невизначеност та ризики закладено вже в самш приро-дi генетичного конструювання: конструкщя трансгена включае в себе ген-маркер, яким служить ген стшкосп до антибютика чи гербiциду, а також сильний промотор для активного функщонування введеного гена, на-приклад, промотор з вiрусу тютюново1 моза1ки i, наре-штi, ген-продуцент, заради якого виконувалася вся ця конструкщя [8].
Всесвггая органiзацiя охорони здоров'я ще в 1993 рощ зробила висновок про вщсутшсть чгтких доказiв щодо перенесення генiв з рослин в мкрооргашзми. Поведiнку збалансованого генотипу при введеннi чу-жорщних генетичних елементiв не завжди можна про-гнозувати. Можливi наслiдки масово1 атаки навколиш-нього середовища сильними промоторами, такими як промотор з вiрусу тютюново1 моза1ки, та генами стш-костi до антибiотикiв i гербiцидiв, теж невизначенi. Дуже небезпечною для довкшля е можливють переда-чi генно-модифiкованим рослинам генiв стiйкостi до гербiцидiв диким родичам (через запилення чи шшим
шляхом). Це може призвести до появи «супербур'яшв», стшких до гербiцидiв [2, 3].
У 2003 р. шсля трьох роыв iснування завершилося, по сутi, перше великомасштабне дослщження, на про-ведення якого затрачено 5 млн американських доларiв. Експеримент проводився на 600 полях, де вирощували три види трансгенних рослин: кукурудзу, рапс, капусту. З'ясувалося, що видова рiзноманiтнiсть рослин, грибiв, комах, птахiв та тварин, що мешкають на цих полях i навколо них, скоротилася на 30 %. Так, заявив член-кореспондент РАН, вще-президент Всесвггаього союзу охорони природи, президент Центру еколопчно1 поль тики РосН А.В. Яблоков, генно-модифтэваш органiз-ми становлять для людства реальну небезпеку, що ставить тд загрозу iснування живо1 природи. У свою чергу, академш Росiйськоl академil сiльськогосподарських наук М.С. Соколов зупинився на можливих саштарно-гiгiенiчних наслiдках використовування 1ж1, одержано1 з генно-модифiкованих рослин, i агроеколопчних пи-таннях 1х виробництва. Це може бути зниження бю-лопчно1 рiзноманiтностi тваринного свiту, зменшення видiв i сортiв культурних рослин, зростання стшкосп бур'янiв i шкiдникiв до пестицидiв тощо [3, 4].
У Росп з середини 2002 року введено маркування продукцН, що мютить понад 5 % генно-модифiкованих компоненпв. За даними представника мiжнародноl спшки споживачiв Анни Фiлдер, уже насичеш продук-цiею з трансгенних рослин i украlнськi ринки. Майже все населення Украши не мае вiрогiдноl iнформацil про проблему генетично-модифiкованих органiзмiв та 1х екологiчноl небезпеки [4].
На якш стадil випробувань перебувають генетично-модифiкованi продукти в Укра1Ш швидше за все не може сказати шхто. Використання генно-модифiкованих компоненпв вiтчизняним законодавством не ре-гулюеться. Але, на наш погляд, на кожний генно-модифiкований компонент, що входить до складу хар-чових продукпв, треба мати повну шформащю аж до описiв патентiв, використаних пш час конструювання генно-модифiкованих органiзмiв, данi про наявнiсть диких родичiв на територН держави, про кра1ни, де цi агрокультури вже випробовувалися, повнi данi токси-кологiчних випробувань тощо. Без тако1 iнформацil ввезення генно-модифтэваних продуктiв являе собою загрозу нащональнш безпецi. Нi в Закош Укра1ни «Про якiсть та безпеку харчових продукпв i продовольчо1 си-ровини», нi в Законi «Про державне регулювання iм-порту сшьськогосподарсько1 продукцН», як i в жодному з докуменпв санiтарноl служби МОЗ Украши, При-кордонно1 державно1 шспекцп з карантину рослин та Департаменту ветеринарно1 медицини немае термiнiв «генно-модифтэваш оргашзми», «трансгени», «генно-модифiкованi продукти» [4, 5].
У Росп вже створено методичну та нормативну базу контролю генно-модифшованих продукпв. Зпдно з Федеральним законом «О государственном регулировании в области генно-инженерной деятельности», трансгенна продукщя повинна пройти сертифшацш «с указанием полной информации о методах получения и свойствах данного продукта». Дозволене використання
www.pediatric.mif-ua.com
95
На допомогу nediampy
2(23) • 2010
в агрокультурi генетично-модифiкованих картоплi, со", кукурудзи та цукрового буряку [2].
Враховуючи те, що обговорюваний предмет най-ближчим часом може викликати сощальне напружен-ня та конфлшти, доцiльно створити одну або кшька лабораторiй генетичноГ експертизи харчових продук-тiв у рамках Держспоживстандарту Украши. Контроль генно-модифiкованих компонентiв у харчових продуктах здшснюеться за допомогою полiмеразноТ ланцюго-воГ реакцií та iмуноферментного аналiзу [1, 2].
Офщшно жодного виду генно-модифiкованих рос-лин в УкраМ не вирощують. Але... Нещодавно лабора-торiя генетично-молекулярних дослщжень Укрметр-тестстандарту провела дослiдження i виявила, що в торгових мережах Киева вшьно продаються м'яснi про-дукти, якi мiстять генно-модифiковану сою [2, 4].
Кабшет Мiнiстрiв Украши 13 травня 2009 року при-йняв Постанову «Про затвердження Порядку етикету-вання харчових продукпв, яы мiстять генетично моди-фiкованi оргашзми або виробленi з Гх використанням та вводяться в обт>.
Вщповщно до статтi 20 Закону Украши «Про Кабь нет Мiнiстрiв Украши», статт 15 Закону УкраГни «Про захист прав споживачiв», Кабiнет Мiнiстрiв УкраГни постановляе:
1. Затвердити Порядок етикетування харчових про-дуктiв, якi мютять генетично-модифiкованi органiзми або виробленi з "х використанням та вводяться в общ що додаеться.
2. Ця постанова набирае чинност з 1 липня 2009 року.
Кабшет Мiнiстрiв обмежив iмпорт продукпв iз пщ-вищеним умютом генетично-модифiкованих оргашз-мiв. Згiдно з постановою, харчовi продукти, а також косметика та лжи, що ввозяться в Украшу, мають про-ходити еколопчну експертизу на кордош. На терито-рiю УкраГни не допускатимуться продукти, у яких ушст генно-модифшованих органiзмiв перевищуе 0,9 %. Ви-користовувати складники генетично модифiкованого походження заборонено у продуктах дитячого харчу-вання для дггей вiком до 3 роыв.
Левченко A.A.1, Заведея ТА.1, Левченко К.А.2, Воробьева О.В.1, Пилипак Т.А.2, Галушко С.С.2, Герасимов И.Г.3 Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького
2Аонецкий лицей № 12, Донецкий городской совет 3Научно-исследовательский институт медицинских проблем семьи Донецкого национального медицинского университета им. М. Горького
ВЛИЯНИЕ ГЕНЕТИЧЕСКИ МОДИФИЦИРОВАННЫХ ПРОДУКТОВ НА СОСТОЯНИЕ ЗДОРОВЬЯ ЧЕЛОВЕКА
Резюме. В данной работе изложены противоречивые взгляды ряда зарубежных и отечественных ученых на проблему создания и применения генно-модифицированных организмов в сельском хозяйстве, пищевой и химической промышленности, фармацевтической отрасли медицины. Остается в стадии разработки основной вопрос: влияние генно-модифицированных организмов на живую природу, на мир флоры и фауны, и главное — на состояние здоровья человека.
Майже 90 % украшщв вважають генетично-модифтэваш продукти небезпечними для свого здоров'я. Про це свщчать результати загальнонацю-нального телефонного опитування, проведеного ком-пашею «Перша рейтингова система» на замовлення Кореспондент.пй.
Список лператури
1. Бакунина Т. С. Правовые требования обращения с генно-модифицированными организмами // Аграрное и земельное право. — 2007. — № 10. — С. 66-68.
2. Генетически-модифицированные источники пищи: оценка безопасности и контроль. Монография / Под редакцией В.А. Ту-тельяна. — М., 2007. — 548 с.
3. Клещенко Е. ГМ-продукты: битва мифа и реальности // Химия и жизнь. — 2008. — № 1. — С. 10-15.
4. Кравченко Ю. Биологическая безопасность пищевых продуктов, кормов и товаров народного потребления и методы ее контроля// Стандарты и качество. — 2005. — № 7. — С. 13-19.
5. Маршалл Э. Генно-модифицированная соя и безопасность для здоровья — продолжение полемики // Nature Biotechnology. — 2007. — V. 25(9). — Р. 39-57.
6. Тутельян В.А., Гаппаров М.М., Авреньева Л.И. и др. Медико-биологическая оценка безопасности генно-инженерно-модифицированной кукурузы линии M0N88017// Вопросы питания. — 2008. — Т. 77, № 5. — С. 4-12.
7. Шевелева С.А., Ефимочкина Н.Р., Нестеренко Л.Н. и др. Требования к медико-биологической оценке и гигиеническому контролю за оборотом пищевой продукции, полученной из генно-инженерно-модифицированных микроорганизмов // Вопросы питания. — 2008. — Т. 77, № 3. — С. 49-57.
8. Широков Е. Осторожно — генно-модифицированные организмы //Ведрусса. — 2009. — № 2. — С. 21-27.
9. OECD (Organisation for Economic cooperation and Development). Draft guidance document on reproductive toxicity testing and assessment. — Paris: OECD, 2004. — 68p.
10. Rashmi S. Nair, Roy L. Fuchs, Shella A. Schuette. Current Methods for Assessing Safety of Genetically Modified Crops as Exemplified by Data on Roundup Ready Soybeans // Toxicologic Pathology. — 2002. — Vol. 30, № 1. — P. 117-125.
11. Sakamoto Y. et al. A 52-week feeding study of genetically modified soybeans in F344 rats // Shokuhin Eiseigaku Zasshi. — 2007. — 48(3). — Р. 41-50.
12. WHO/FAO. Report ofa Joint WHO/FAOExpert Consultation on food derived from biotechnology: Safety assessment offoods derived from genetically modified microorganisms. — WHO/FAO, 2001. — 27 с.
Отримано 31.12.09 □
Levchenko LA.1, Zavedeya T.L.1, Levchenko K.A.2, Vorobyo-va O.V.1, Pylypak T.A.2, Galushko S.S.2, GerasimovI.G.3 Donetsk National Medical University named after M. Gorky, Donetsk
2Donetsk Lyceum № 12, Donetsk Town Council
3Research Institute of Medical Problems of Family of Donetsk National Medical University named after M. Gorky, Ukraine
INFLUENCE OF GENETICALLY MODIFIED PRODUCT ON THE STATE OF HUMAN HEALTH (SURVEY OF LITERATURE)
Summary. The contradictory views of some foreign and domestic scientists on the problem of production and usage of genetically modified organisms in agriculture, food and chemical industry, pharmaceutical branch of medicine are cited in this article. The main problem — influence of genetically modified organisms on wildlife, flora and fauna and mainly on the state of human health — remains in the development stage.
96
утробье
