CC BY
82Вплив фізичного виховання на гармонійний розвиток особистості
Стасюк Р.М. Востоцька І.Ф. Осіпова І.Л.
Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка
Анотації:
Заняття фізичною культурою і спортом створюють умови для всебічного, гармонійного розвитку особи. Велика різноманітність рухових дій дозволяє вирішувати складний комплекс задач навчання і виховання підростаючого покоління. Різний зміст і спрямованість фізичних вправ на розвиток основних якісних сторін рухової діяльності, виховання морально-вольових якостей, вдосконалення естетичних уявлень, естетичних смаків і відчуттів сприяють гармонізації особистості. При виборі фізичних вправ необхідно керуватися цілями і задачами, що обумовлюють різнобічне комплексне виховання людини.
Ключові слова: студент, викладач, умови, фізичне виховання.
Стасюк Р.Н., Востоцкая И.Ф., Осипова И.Л.
Влияние физического воспитания на гармоничное развитие личности. Занятия физической культурой и спортом создают условия для всестороннего, гармоничного развития личности. Большое разнообразие двигательных действий позволяет решать сложный комплекс задач обучения и воспитания подрастающего поколения. Разное содержание и направленность физических упражнений на развитие основных качественных сторон двигательной деятельности, воспитания, морально-волевых качеств, совершенствования эстетичных представлений, вкусов и ощущений, способствуют гармонизации личности. При выборе физических упражнений необходимо руководствоваться целями и задачами, которые обуславливают разностороннее комплексное воспитание человека.
студент, преподаватель, условия, физическое воспитание.
Stas’uk R.M., Vostozka I.F., Osipova I.L. The infl uence of physical education on harmonious development of personality.
Engaged in a physical culture and sport create terms for comprehensive, harmonious development of personality. The large variety of motive actions allows to decide the diftcult complex of tasks of teaching and education of rising generation. Different maintenance and orientation of physical exercises is instrumental in harmonization of personality. Exercises are directed on development of basic high-quality sides of motive activity. Also on education morally-volitional qualities and perfection of aesthetically beautiful presentations. Exercises are instrumental in harmonization of personality. A choice of physical exercises of predetermines is scalene complex education of man.
student, teacher, conditions, physical education.
Вступ.
Освітня спрямованість фізичного виховання реалізується, перш за все, шляхом планомірної передачі викладачем і наступним засвоєнням студентами певного обсягу знань, систематичним їх поповненням і поглибленням. Сучасні програми фізичного виховання повинні передбачати досить широке коло фізкультурно-спортивних знань, що охоплювали б усі чинники розумної організації і забезпечення життєдіяльності, які в сукупності одержали назву «здоровий спосіб життя». Це знання про суть фізичної культури, її значення для особи І суспільства, принципи і правила раціонального використання її цінностей; знання суто прикладного характеру, які є необхідною передумовою усвідомленого засвоєння рухових умінь, формування навичок, ефективного використання фізичних можливостей у житті та фізкультурно-гігієнічні знання. З метою засвоєння знань можуть проводитись спеціальні заняття [1, 2].
Ґрунтуючись на відповідних знаннях, у процесі фізичного виховання вирішуються і завдання із системного формування і вдосконалення необхідних у житті рухових умінь та навичок. Освітній сенс таких завдань визначив автор вчення про «фізичну освіту» П.Ф.Лесгафт [7] . Він підкреслював, що було б помилково обмежувати фізичне виховання лише турботою про розвиток тілесних якостей людини. Не менш важливим є вміння свідомо аналізувати окремі рухи, порівнювати їх і об’єднувати в рухові дії та рухову діяльність, керувати ними і пристосовувати до перешкод, спритно і наполегливо долаючи їх. Іншими словами, необхідно навчатись з найменшими зусиллями і за найкоротший проміжок часу свідомо здійснювати найбільшу фізичну роботу.
Аналіз останніх публікацій з наведеної проблеми показує, що ставлення молодих людей до фізичної культури, а саме студентів, зумовлено багатьма факторами. Їх сутність та різноманіття було проаналізовано завдяки дослідницькій діяльності.[2, 4, 5]
Дослідження виконано згідно плану наукових робіт
© Стасюк РМ. Востоцька І.Ф. Осіпова І.Л., 2010
інституту фізичної культури Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження: розглянути питання методики використання певної системи засобів, різноманітних форм естетичної дії з урахуванням віку і інших індивідуальних особливостей. З позицій цілісного розвитку і вдосконалення особи розглянуті естетичні принципи, естетичні компоненти, естетичні категорії.
Результати дослідження.
Великі можливості має навчально-рухова діяльність для вирішення завдань морального виховання, що обумовлено її змістом, який включає в себе розмаїття інтелектуальних, пізнавальних, емоційних і моральних компонентів, та формами організації, в яких поведінка учня відкрита для спостереження вчителем у різноманітних ситуаціях і емоційних станах (часто на межі людських можливостей). При цьому, наявність постійних тісних контактів і емоційність взаємовідносин відкривають перед педагогом можливості для створення необхідних для виховання ситуацій. Такі ситуації мають, наприклад, місце в умовах суперництва, що вимагає дотримання певних правил, норм спортивної етики, поваги до суперника.
Методика формування моральної свідомості і поведінки повинна бути звернена до духовної суті студентів. Сам зміст навчально-рухової діяльності включає ситуації, які можна використовувати для виховання почуття поваги до слабкого, почуття обов’язку і відданості, почуття відповідальності, власної гідності, гордості, совісті, сором’язливості тощо [5, 6, 7].
Процес формування моральної поведінки і звичок пов’ язаний з необхідністю використання методів заохочення і покарання, привчання і вправляння, які сприяють прояву і закріпленню необхідних і гідних способів поведінки.
У моральному вихованні не треба забувати, що кожен вік своєрідний і вимагає вибору шляхів і засобів, що найкраще вплинуть на особу, яка розвивається. Дотримання принципу індивідуального підходу передба-
Педагогіка, психологія та медико-біологічні
чає відповідність педагогічних впливів до життєвого досвіду, сил і можливостей студентів. Діти, особливо підлітки, швидко стають дорослими. Тому важливо не допускати ускладнення різноманітних завдань, доручень, що вимагають максимальної відповідальності, напруження духовних, вольових зусиль. Необхідно також пам’ятати, що в межах одного віку, кожна особа неповторна. Вона має свої власні інтереси, захоплення, потреби, оцінки. Саме тому виховний процес, ґрунтуючись на індивідуальних особливостях студентів, повинен створювати можливості для виникнення і прояву нових, цінніших інтересів і потреб. Добре відоме значення у виховній роботі яскравого морального прикладу [3, 4].
Тут важливий і власний приклад викладача, і приклади високого прояву моральних і вольових якостей кращих спортсменів на змаганнях, у творчій праці та побуті. На жаль, у фізкультурно-спортивній діяльності немало протилежних прикладів і фактів неетичної поведінки, розв’язаності, грубощів та ін. Обов’язок учителя — використовувати їх як фактор виховного впливу. Вирішальною умовою успіху при цьому є формування єдиної творчої етичної позиції в колективі при оцінці конкретних форм поведінки. Це накладає на спортивних педагогів додаткову відповідальність за своє моральне обличчя та етичну бездоганність вчинків.
Учитель фізичної культури — це не професія, це спосіб життя. Істина втілена в житті, сильніша від тієї, якої навчають словами. Отже, треба жити істинами, яких навчаєш. От чому особистий приклад відіграє вирішальну роль на певному етапі виховання.
Якими б значними не були результати, досягнуті в удосконаленні фізичних якостей і рухових можливостей особи, вони можуть виявитись некорисними для суспільства, якщо їх власник не вихований морально і якщо у нього немає активного прагнення прикласти свої сили на користь суспільства.
Більшість з того, що розуміють під «фізичним вихованням», є одночасно і
вихованням волі. У процесі навчання рухів, удосконалення фізичних здібностей обов’язково приводяться в дію, виявляються і розвиваються вольові риси особи. Без цього неможлива реалізація жодного завдання на шляху до фізичної досконалості.
Серед вольових якостей, які найбільше піддаються впливу у процесі фізичного виховання є:
• цілеспрямованість (підпорядкування всіх сил для досягнення бажаного результату);
• наполегливість і впертість, що проявляються при подоланні труднощів;
• витримка (здатність регулювати власні почуття і настрої);
• рішучість і сміливість (здатність швидко приймати рішення і діяти всупереч небезпеці);
• ініціативність (долання труднощів нетрадиційними засобами і методами).
Специфічними «факторами» виховання вольових якостей є систематичне долання постійно зростаючих труднощів. При цьому труднощі повинні відповідати можливостям учнів. Тобто, логіка процесу фізичного виховання і логіка виховання волі співпадають, тому що підпорядковані одним закономірностям і принци-
пам (систематичність, прогресування, доступність). Окрім названого, для виховання волі використовують (особливо у спорті) спеціальні завдання і установки, що вимагають подолання додаткових труднощів [9] .
У процесі занять фізичними вправами проявляються такі основні типи вольових зусиль:
• вольові зусилля при концентрації уваги. Вони необхідні для подолання відволікаючих факторів (суперники, публіка та ін.). Вольові зусилля потрібні і для збереження уваги при втомі.
• вольові зусилля при інтенсивних м’язових напруженнях. М’язові напруження, які проявляються у процесі виконання фізичних вправ, зазвичай, перевищують рівень тих, що мають місце в побуті. Це особливо виражено в ігровій та змагальній діяльності.
• вольові зусилля, пов’ язані з необхідністю долати втому під час тренувань і, особливо, змагань. У цих випадках вольові зусилля, спрямовані на подолання труднощів, обумовлених функціональними зрушеннями в організмі (небажання продовжувати роботу, біль, потреба «терпіти»).
• вольові зусилля, пов’язані з подоланням негативних емоцій (страху, невпевненості, розгубленості і т.п.), які виникають внаслідок психічних травм, падінь, зустрічі з «незручними» суперниками і т.ін.
• вольові зусилля, пов’язані з дотриманням певного режиму життя, тренування і харчування.
Оскільки процес фізичного виховання неможливий без прояву вольових зусиль, то вже самі заняття фізичними вправами сприяють вихованню вольових якостей.
Формування вольових якостей сприяє становленню студентів як суб’єктів діяльності здатних вільно, в рамках усвідомленої необхідності, визначати свою поведінку і діяльність та нести відповідальність за її результати.
Висновки
Зміст роботи заснований на структурному підході до розуміння естетичного виховання. У роботі узагальнені і розглянуті питання методики використання певної системи засобів, різноманітних форм естетичної дії з урахуванням віку і інших індивідуальних особливостей. З позицій цілісного розвитку і вдосконалення особи розглянуті естетичні принципи, естетичні компоненти, естетичні категорії; запропоновані основні поняття естетики, що робить дану роботу достатньо цільною науковою працею, що дає відповіді на питання, що вимагають пильної уваги викладачів, батьків, студентів. При формуванні всебічно розвиненої особистості необхідно одночасно орієнтуватися на розуміння і сприйняття прекрасного як важливої структурної основи в цілісному процесі її гармонійного розвитку. Естетичні уявлення, погляди і смаки слід виховувати з перших днів занять не тільки на уроках фізичної культури, але і при використанні інших форм організації занять. В процесі занять фізичними вправами важливо зосередити зусилля студентів, педагогів і батьків на рішенні наступних задач естетичного виховання:
• формування уявлень про прекрасне в навколишньому світі, як необхідній умові розвитку і вдосконалення особистості;
• виховання естетики взаємостосунків з людьми різно-
го віку і соціального положення як однієї з умов формування толерантності, пошани національних і релігійних відчуттів, народних традицій і звичаїв;
• формування естетичних уявлень, естетичних поглядів і ідеалів як сфери емоційного сприйняття навколишньої дійсності;
• розвиток здібності до естетичної оцінки, аналізу і узагальнень в області фізичної культури і спорту;
Подальше дослідження необхідно спрямувати на вивчення естетичного виховання, як необхідної умови комплексного розвитку і вдосконалення особи.
Література
1. Бака Р. Региональные особенности формирования физической культуры студентов/ Роман Бака: Монография. - СПБ.: НП «Стратегия будущего», 2008. - 140с.
2. Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения: Общедидакт. Аспект/ Ю.К. Бабанский. - М: Педагогика, 1977. - С 88-93
3. Волков В.Л. Основи теорії та методики фізичної підготовки студентської молоді: навч. посібник (для студентів навчальних закладів). - / В.Л.Волков.-К.: Освіта України, 2008.-256.
4. Горбуля В.О.Стан здоров’я і фізичної підготовленості та мотивації до занять фізичним вихованням студентів ЗНУ / В. О. Горбуля, В. Б. Горбуля // Педагогіка, психологія та медико-педагогічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2005. - №24. - С.47-51.
5. Компанієць Ю.А. Спеціальна фізична підготовка: навч. посіб./ Ю. Компанієць. - Луганськ: РВВ ЛАВС, 2003. - 558с.
6. Лесгафт П.Ф. Собрание педагогических сочинений. Т.2./ П.Ф. Лесгафт.— М.: 1952. - С. 56-123.
7. Ниичкало Н.Г Теоретико-методологічні проблеми реформування професійно технічної освіти/ Н.Г Ничкало // Педагогіка і психологія. - 1997. - №3.-С. 105-110
8. Теория и методика физического воспитания. Методика физического воспитания различных групп населения. / Под. ред. Т.Ю. Круцевич. - К.: Олимпийская литература, 2003. - 391с.
Надійшла до редакції 13.01.2010р.
