Научная статья на тему 'Влияние банковской системы на развитие рынка лизинга в Украине'

Влияние банковской системы на развитие рынка лизинга в Украине Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
28
10
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
БАНКОВСКАЯ СИСТЕМА / РЫНОК ЛИЗИНГА / ИНОСТРАННЫЙ БАНКОВСКИЙ КАПИТАЛ / БАНКОВСКОЕ КРЕДИТОВАНИЕ / РЕЗУЛЬТАТ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ БАНКОВ / ФИНАНСОВЫЙ ЛИЗИНГ / ФИНАНСОВО-ЭКОНОМИЧЕСКИЙ КРИЗИС

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Заблоцкий Тарас Николаевич, Другова Вера Теодоровна

В статье осуществляется анализ влияния показателей банковской системы на рынок лизинга Украины. Выделены перспективные направления сотрудничества банков и лизинговых компаний. Разработаны рекомендации относительно активизации деятельности отечественных коммерческих банков на рынке лизинга.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Влияние банковской системы на развитие рынка лизинга в Украине»

Заблоцький Т.М., Другова В.Т. Вплив бак^^ш'!' cHOTei^n на poзвитoк pHnxy л1зикгу Укpаïни

УДК 330.44

Заблоцький Т.М., к^.н., cx. наук. cпiвpoбiтинк, Л1БС УБС НБУ Другова В.Т., аcиcтeнт, Л1БС УБС НБУ

ВПЛИВ БAHKIBСЬKОÏ СИСТЕМИ HA РОЗВИТОК РИНКУ Л1ЗИНГУ УKPAÏHИ

В cтаттi здiйcнюeтьcя аналiз впливу пoказникiв банкiвcькoï cиcтeми на pинoк лiзингy Укpаïни. Bидiлeнo пepcпeктивнi напpями cпiвпpацi банкiв та лiзингoвих кoмпанiй. Рoзpoблeнo peкoмeндацiï щoдo активiзацiï дiяль-нocтi вiтчизняних кoмepцiйних банюв на pинкy лiзингy.

Ключoвi слова: бангав^ка cиcтeма, pинoк лiзингy, iнoзeмний банкiвcький капiтал, банкiвcькe кpeдитyвання, peзyльтат дiяльнocтi банкiв, фiнанcoвий лiзинг, фiнанcoвo-eкoнoмiчна кpиза.

ВСТУП

Aкxyальнicть poзвиткy лiзингy в Укpаïнi зyмoвлeна виcoким cтyпeнeм знocy ocнoвних фoндiв, щo нeгативнo впливаe на пoказники eкoнoмiчнoгo зpocтання кpаïни. Лiзинг за cвoeю cyraic™ e cинтeзoм вiдoмих фopм фшан-cyвання капiталoвкладeнь, альтepнативним мeханiзмoм oнoвлeння ocнoвних фoндiв cyб'eктiв гocпoдаpювання, викopиcтання якoгo мoжe cпpияти пpoцecy мoдepнiзацiï eкoнoмiки та пiдвищeння ïï тeхнoлoгiчнoгo piвня.

Однieю з ocнoвних пpoблeм, щo cтpимye poзвитoк pинкy лiзингy в Укpаïнi e йoгo фiнанcoвe забeзпeчeння, аджe для пpoвeдeння лiзингoвих oпepацiй нeoбхiднi значнi кoшти, тсда ж як вiтчизнянi лiзингoвi шмпанп висту-пають вiднocнo cлабкими фшантовими ycтанoвами. У зв'язку з пpактичнoю вiдcyтнicтю в кpаïнi дepжавнoгo фiнанcyвання лiзингy, нepoзвинyтим вiтчизняним фoндoвим pинкoм та cкладнicтю залyчeння кoштiв з шших джepeл, важливу poль в npo^ci йoгo фiнанcoвoгo забeзпeчeння вдаграють банкiвcькi ycтанoви. Cамe банки, на нашу думку, e тими iнcтитyцiями, яю змoжyть дати пoштoвх дo poзвиткy вiтчизнянoгo pинкy лiзингy.

Питания opioprnernora впливу банкiвcькoгo ceкxopy на pинoк лiзингy знайшлo cвoe вiдoбpажeння у пpацях як вiтчизняних, так i закopдoнних наyкoвцiв. Зoкpeма, pociйcький наyкoвeць Aюпoв A.A. в cвoïх дocлiджeннях poбить виcнoвoк, щo найбшьш peальними cyб'eкxами pинкy лiзингy, яю вoлoдiють дocтатнiм oбcягoм фшанто-вих pecypciв та вiльним дocтyпoм дo ним, e банки [1, с. 55]. Гюлушанян A. Б. вiдзначаe, щo здатнicть банюв-cькoгo ce^ropy мyльтиплiкyвати дeпoзити i, як наждак, мyльтиплiкyвати iнвecтицiï, мoжe виcтyпити в якocтi ocнoвнoï ланки, яка зд^нк^ iнвecтyвання в eкoнoмiкy, в тому чи^ i чepeз лiзинг [2, c. 25]. Ляхoва О.О., в cвoю чepгy, визначаe банки як oднy з гoлoвних cкладoвих фyнкцioнальнoï iнфpаcтpyкxypи pинкy у пpoцeci фшакот-вoгo забeзпeчeння лiзингoвoгo бiзнecy У^аши [3]. Однак, нeзважаючи на наявнють наyкoвих пpаць пpиcвячe-них уча^ банкiв у лiзингoвiй дiяльнocтi, питания пpикладнoгo дocлiджeння взаeмoзв'язкiв мiж бангав^ким та лiзингoвим бiзнecoм залишаeтьcя нeдocтатньo вивчeним.

ПОСTAHОBKA ЗABДAHHЯ

Мeтoю данoï poбoти e дocлiджeння впливу ^казни^в банкiвcькoï cиcтeми на pинoк лiзингy з мeтoю poз-poбки ^актиних peкoмeндацiй для активiзацiï лiзингoвoï дiяльнocтi кoмepцiйних банкiв та визначeння œpc-пeктивних напpямкiв poзвиткy pинкy лiзингy в Укpаïнi.

PEЗУЛЬTATИ

Для пpoвeдeння дocлiджeння нами бyлo викopиcтанo багатoфактopний аналiз, пpи якoмy пpoаналiзoванo наступт пoказники (млpд. гpн.):

а) лiзингoвoï дiяльнocтi: ваpтicть дiючих дoгoвopiв фiнанcoвoгo лiзингy (y1) та ваpтicть yкладeних нoвих

yгoд фiнанcoвoгo лiзингy (y2) [4] ;

б) банкiвcькoï дiяльнocтi: чаcтка iнoзeмнoгo капiталy у cтатyтнoмy капiталi банкiв (x1); кpeдити, щo наданi cyб'eкxам гocпoдаpювання (x2); дoвгocтpoкoвi кpeдити, наданi cyб'eкxам гocпoдаpювания (x3); вкладeння банкiв в цiннi папepи (x4); влаcний капiтал банков (xS); peгyлятивний капiтал банкiв (x6); peзyльтат дiяльнocтi банкiв (x7) [5].

В зв'язку з тим, щo гоказники банкiвcькoï cиcтeми e взаeмoпoв'язаними мiж co6ok, в дocлiджeннi ми poз-глядали вплив кoжнoгo з них на o^e!i пoказники лiзингoвoï дiяльнocтi, ocкiльки кoмплeкcний вплив змiнних мoжна дocлiджyвати лишe за yмoви нeзалeжнocтi пoяcнюючих фактopiв.

Пepioд дocлiджeння з 01.01.2007 po^ пo 31.12.2010 po^ (данi вiдoбpажeнo пoкваpтальнo). Пpи дocлiд-жeннi нами бyлo здiйcнeнo аналiз взаeмoзв'язкy мiж вiднocними пoказниками дiяльнocтi як банкiвcькoï CTCTe-ми, так i pинкy лiзингy. За базу буго oбpанo пepший пoказник нашoï вибipки (I кваpтал 2007 po^) та пoдiлeнo вci iншi eлeмeнти вибipки на цe значeння. В peзyльтатi бyлo oтpиманo вибipкy iз 15 eлeмeнтiв.

Bаpтicть дiючих дoгoвopiв фiнанcoвoгo лiзингy хаpакxepизye oбcяг заголь^го пopтфeля дoгoвopiв фiнанcoвo-го лiзингy в кpаïнi. В peзyльтатi дocлiджeння нами бyлo визначeнo, щo найicтoтнiший вплив на цeй пoказник маe:

• чаcтка iнoзeмнoгo капiталy у статуттому капiталi банкiв; • кpeдити, виданi cyб'eктам гocпoдаpювання;

• влаший капiтал банкiв; • peгyлятивний каттал банкiв (табл. 1).

Таблиця 1

Кopeляцiя мiж вiднocнoю ваpтicтю дiючих дoгoвopiв фiнанcoвoгo лiзингy

_та вiднocними значeннями пoяcнюючих змiнних_

Xi X2 X3 X4 X5 X6 X7

Yi 0,9049122 0,8969861 0,666i633 0,59i4297 0,8872716 0,8455601 -0,4032278

Науковий iticiiiik: Ф1мамси, банки, iнвестицГi - 2G11 - №4

Заблоцький Т.М., Другова В.Т. Вплив бан^^ко'!' cMdei^H на pозвиток pинкy л1зингу Укpаïни

Вплив iнозeмного банкiвcького катталу на pинок лiзингy зyмовлeний ^о^том пpипливy iнозeмних irnec-тицiй у вггчизняний банкiвcький ce^rop, що pозпочавcя у 2004-2005 pp. Купивши вггчизняний банк або ж вщ^ив-ши фiлiю влаcного банку в У^аш, як давило, пpотягом пeвного чаcy iнозeмнi iнвecтоpи cтвоpювали дочipнi лiзинговi компанiï. Пpотягом 2005-2008 pp. в Ykparni було cтвоpeно 12 потужних лiзингових компанш, якi e дочipнiми ycтановами yкpаïнcьких банкiв з iнозeмним капiталом. Станом на 01.01.2011 pокy у Рeйтингy лiзин-гових компанш, який щокваpтально пyблiкyeтьcя «У^а^^ким об'сднанням лiзингодавцiв» [б], такi лiзинговi компанп володiли 84% загального поpтфeля договоpiв фiнанcового лiзингy. Маючи доcтyп до дeшeвого фшан-cyвання матepинcькоï crpy^yp^ цi лiзингодавцi активно нapощyвaли вла^ поpтфeлi, навiть в умовах ^изи. Самe тому вплив iнозeмного бангав^кого капiталy на обcяг лiзингових опepацiй e дyжe значним.

Банкiвcькe кpeдитyвання e оcновним джepeлом фiнанcyвання договоpiв лiзингy, що i визначаe ютотнють впли-ву кpeдитiв, виданих cyб'eктам гоcподapювaння, на обcяг поpтфeля договоpiв фiнанcового лiзингy. Як видно з табл. 1 мiж ваpтicтю договоpiв фiнанcового лiзингy та довгоcтpоковими кpeдитaми, виданими cyб'eктам гошода-pювaння, зв'язок ж e значним. Цeй peзyльтат e доcить тегативним, вpаховyючи тe, що договоpи лiзингy мають довгоcтpоковий хаpактep. Як нагащок, дiяльнicть лiзингових компанiй здiйcнюeтьcя з значним pизиком (зокpeма, виcоким e pизик л^щност!), оcкiльки в умовах нeможливоcтi залучити довгоcтpоковe фiнанcyвання лiзинговi компанiï отpимyють коpоткоcтpоковi кpeдити банкiв з надieю пepeкpeдитyвати ïх в майбутньому.

Bзаeмозалeжнicть влаcного та peгyлятивного капiталy банюв iз ваpтicтю договоpiв фiнанcового лiзингy зу-мовлeна зpоcтанням можливоcтeй банкiвcькоï ycтанови здiйcнювати дiяльнicть на pинкy лiзингy пpи збiльшeннi влаcних фшаншвих pecypciв.

Зважаючи на тe, що коpeляцiï цих чотиpьох показникiв e ютотними, нами була побудована лшшна pe^ecrn-на модeль вигляду:

y1 = а + ßxj + s, дe i = 1, 2, 5, б.

Отpимaнi у табл. 2 peзyльтати дають нам можливють зpобити нacтyпнi виcновки та ^огнози:

• пpи зpоcтaннi вiдноcноï частки iнозeм-ного кaпiтaлy у статутному кaпiтaлi бaнкiв на 1%, вщно^а вapтicть дiючих договоpiв фiнaнcового лiзингy збiльшyeтьcя на 1,44%;

• ^и збiльшeннi вiдноcного показника кpeдитiв, виданих cyб'eктaм гоcподapювaн-ня на 1%, вщноша вapтicть дiючих договоpiв фанзового лiзингy зpоcтae на 2,1 б%;

• ^и зpоcтaннi в^ношого обcягy влacного кaпiтaлy бaнкiв на 1 %, вiдноcнa вapтicть дж>чих договоpiв фшан-cового лiзингy збiльшyeтьcя на 1,91%;

• пpи збiльшeннi вiдноcного показника peгyлятивного кaпiтaлy банюв на 1%, вiдноcнa вapтicть дж>чих до-говоpiв фiнaнcового лiзингy зpоcтae на 1,47%.

Bapтicть нових договоpiв фiнaнcового лiзингy покaзye обcяг нового лiзингового бiзнecy в кpaïнi. Отpимaнi peзyльтaти aнaлiзy зaлeжноcтeй показниюв бaнкiвcькоï дiяльноcтi та вapтоcтi нових договоpiв фiнaнcового лiзингy показують, що на даний показник лiзинговоï дiяльноcтi мають ютотний вплив тi ж змшш, що i на обcяг лiзин-гового поpтфeля (табл. 3). Однак, якщо на вiдноcнy вapтicть договоpiв фiнaнcового лiзингy нaйicтотнiший вплив мала вiдноcнa чacткa iнозeмного кaпiтaлy у статутному кaпiтaлi бaнкiв, то на вiдноcнy вapтicть нових договоpiв фантового лiзингy — кpeдити, що видаш cyб'eктaм гоcподapювaння. На нашу думку, да зyмовлeно тим, що в умовах eкономiчноï нecтaбiльноcтi iнозeмнi iнвecтоpи знизили cвою aктивнicть по завоюванню фантового pинкy Укpaïни, тому i вплив ïх на pинок лiзингy чacтково знизивcя.

Таблиця З

Коpeляцiя мiж вщношою вapтicтю нових договоpiв фiнaнcового лiзингy та вiдноcними знaчeннями пояшю-

ючих змшних

X1 X2 X3 X4 X5 X6 X-

Y2 -0,8308109 -0,923125 -0,77383 -0,4587 -0,8842658 -0,8550304 0,6132885

Як i в попepeдньомy випадку, нами була побудована peipecrnra модeль вигляду y2 = а + ßx; + s, дe i = 1, 2, 5, б, peзyльтaти якоï вiдобpaжeнi у табл. 4.

Отpимaнi peзyльтaти e доволi цiкaвими, остшьки показують, що пpи зpоcтaннi вщноших покaзникiв бaнкiвcькоï дiяльноcтi, вiдноcнa вapтicть нових договоpiв лiзингy cпaдae. Зокpeмa:

• пpи збiльшeннi вiдноcноï частки iнозeм-ного кaпiтaлy на 1%, вiдноcнa вapтicть нових договоpiв фiнaнcового лiзингy змeн-шyeтьcя на 2,48%;

(1)

Таблиця 2

Рeзyльтaти оцiнки лiнiйних peгpeciйних модeлeй

а ß p-значення для t-тесту (ß = 0) R2

X1 1,4589 1,4373 <0,0001 0,8189

X2 0,8065 2,1558 <0,0001 0,8046

X5 1,2085 1,9095 <0,0001 0,7873

X6 1,8523 1,4716 <0,0001 0,715

Таблиця 4

Рeзyльтaти оцiнки лiнiйних peгpeciйних модeлeй

а ß p-значення для t-тесту (ß = 0) R2

X] 9,9445 -2,4829 0,000125 0,6902

X2 12,0521 -4,1743 < 0,0001 0,8522

X5 11,0110 -3,5805 < 0,0001 0,7819

X6 9,904 -2,800 < 0,0001 0,7311

71

Науковий bícmmk: Фшанси, банки, iнвестицГi - 2011 - №4

Заблоцький Т.М., Другова В.Т. Вплив банювсько'1 системи на розвиток ринку лiзингу Украши

• при зростанш вщносного показника кредилв, виданих суб'екгам господарювання на 1%, вщносна вартють договор1в фшансового л1зингу знижуеться на 4,17%;

• при збшьшенш вщносного показника власного катталу на 1%, вщносна вартють договор1в фшансового л1зингу зменшуеться на 3,58%;

• при зростанш вщносного показника регулятивного кашталу банюв на 1%, вщносна вартють договор1в фшансового л1зингу знижуеться на 2,8%.

На нашу думку, це можна аргументувати тим, що перюд часу за який ми проводили анал1з включае в себе кризов1 роки (2008-2010 рр.), коли д1яльнють банюв в основному була збитковою 1 активнють банювських установ на л1зинговому ринку спадала.

Таким чином, результат д1яльносп банюв все ж таки перебувае у залежносп 1з показниками ринку л1зингу, незважаючи на те, що отриманий нами кореляцшний зв'язок м1ж 1х вщносними значениями е неютотним (табл. 1, 3). Тому з метою глибшого дослщження впливу результату д1яльносл банюв на ринок л1зингу, нами було роздшено цей показник на додатш та вщ'емш значення 1 визначено корелящю м1ж ними та вщповщними значеннями вартосп дточих договор1в фшансового л1зингу. Корелящя додатних значень дор1внюе 0,7521949, а вщ'емних — 0,3903589. Зважаючи на це, ми розбили виб1рку на дв1 частини та провели регресшний анал1з для кожно1 з них окремо. Варто додати, що обсяги обох виб1рок становлять лише 8 елеменлв, тому результати табл. 5 не дають

Таблиця 5 жодних тдстав для того, щоб визнати, що

Результати ощнки лшшних регресшних моделей залежносп вартосп дточих договор1в фшансового л1зингу в1д результата д1яльност1 банюв

а Р р-значення К2

У! по Х7 (Х7<0) 29,17811 0,03369 0,339 0,1524

У! по Х7 (Х7>0) 6,286 2,973 0,0313 0,5658

Рниупьтмгп ¡Иьпьн! 1ст1 Сини/ь

Рис. 1. Регрешя вартосп д1ючих договор1в фшансового л1зингу на результат д1яльносп банюв

регреия е коректною. Однак, на 11 основ! ми можемо зробити важлив1 для нашого дослщ-ження висновки.

Виходячи 1з результата табл. 5, наше при-пущення про те, що при вщ'емному результат д1яльност1 банюв цей фактор не мае ютотного впливу на вартють дточих дого-вор1в фшансового л1зингу шдтвердилося. Таким чином, в умовах збитковосп банки не защкавлеш в розвитку л1зингу, що проявляется у зменшенш обсяпв л1зингових опе-рацш та припииенш фшансування л1зинго-вих компанш.

Про вплив цього фактора на додатш значення ми сказати точно шчого не можемо. Ми не можемо ш вщхилити, ш прийняти при-пущення про лшшнють такого зв'язку. Про-те зауважимо, що зростання результапв д1яльносп банюв призводить до зростання вартост1 д1ючих договор1в фшансового л1зингу, що е природиим результатом. Гра-ф1чно побудована регресшна модель зобра-жеиа на рис. 1.

висновки

Таким чином, на основ1 отриманих результапв можна зробити наступи! висновки:

1. В процеш дослщження нами було визначено основш показники банювсько! д1яль-носп, що ютотно впливають на ринок л1зин-

гу. До них належить частка шоземного банювського кашталу у статутному каштал1 банюв, кредити, видаш суб'ектам господарювання, а також власний та регулятивний каттал банюв Укра1ни.

2. Проведений анал1з показав, що банки здшснюють фшансування л1зингового б1знесу в основному за раху-нок короткострокових кредита. Таким чином, д1яльнють л1зингових компанш стае дуже ризиковою 1 при не-змшносл структури банювського фшансування договор1в л1зингу в майбутньому, можна спрогнозувати виник-нення численних проблем, як будуть зумовлеш розривами лжвщносп 1, як наслщок, неспроможнютю деяких л1зингових компанш вщповщати за сво! зобов'язання перед кредиторами та швесторами.

3. Вважаемо, що з метою збшьшення обсяпв довгострокового банювського фшансування л1зингового б1зне-су доцшьним е використання Нацюнальним банком Укра1ни такого шструменту стимулювання л1зингу як зни-ження норми ризиюв за кредитами, виданими л1зинговим компашям на термш вщ 3-х роюв, з 100% до 50%. На нашу думку, кредитування банком л1зингово! компанп е менш ризиковим, шж середньостатистичного пози-чальника-юридично! особи. Це зумовлено тим, що л1зингова компашя е бшьш ф1нансово ст1йкою установою, окр1м того, особливосп д1яльност1 зумовлюють 11 незащкавленють у виникненн1 прострочено! заборгованост1, осюльки це спричинятиме проблеми з отриманням банювського фшансування в майбутньому. Тому в раз1 не-сплати л1зингоодержувачем платеж1в л1зингов1й компан11 по договору л1зингу, остання в будь-якому випадку намагатиметься погасити свою заборгован1сть перед банком по кредитному договору.

72

Науковий вк-ммк: Ф1мамси, банки, швестицп - 2011 - №4

Заблоцький Т.М., Другова В.Т. Вплив банкiвcькoï cиcтeми на poзвитoк pникy л1зикгу Укpаïин

4. З iншoгo бoкy, кepiвництвo лiзингoвих кoмпанiй пoвиннo ташж бiльшy увагу пpидiляти дивepcифiкацiï джepeл фiнанcyвання. Такий пiдхiд зpoбить шмпанп бiльш нeзалeжними вiд банкiвcькoгo кpeдитyвання, oбcя-ги якoгo змiнюютьcя в залeжнocтi вiд eкoнoмiчних yмoв. Bважаeмo, щo ceк'юpитизацiя лiзингoвих акxивiв e дocить пepcпeктивним iнcтpyмeнтoм фiнанcyвання. В У^аш, зважаючи на нepoзвинyтicть фoндoвoгo pинкy, такi cхeми мoжливi лишe за yчаcтю банкiвcьких ycтанoв, яю викoнyючи фyнкцiï андepайтepiв, вiзьмyть на ceбe зoбoв'язання щoдo opганiзацiï e!icn цiнних папepiв та ïх poзмiщeння cepeд iнвecтopiв за дoдаткoвy винагopoдy.

5. Рeзyльтати дocлiджeння пoказали, щo активнicть банкiв на pинкy лiзингy знижyeтьcя в yмoвах падiння пpибyткoвocтi ïхньoï дiяльнocтi. В пepioди eкoнoмiчнoï нecтабiльнocтi банки мають чималo влаших пpoблeм, пoв'язаних з лiквiднicтю, пoгipшeнням платocпpoмoжнocтi пoзичальникiв, зpocтанням oбcягiв пpoблeмних кpeдитiв тoщo, тoмy ïх зацiкавлeнicть в лiзингoвих oпepацiях пoмiтнo змeншyeтьcя.

6. Gднак, вpахoвyючи тe, щo банкiвcька cиcтeма Укpаïни пoчинаe пocтyпoвo вiднoвлюватиcя пicля глибoкoï фiнанcoвo-eкoнoмiчнoï ^изи i cтанoм на 01.04.2011 posy впepшe за два ocтаннi pom peзyльтат ïï дiяльнocтi e пoзитивним, мoжна cпpoгнoзyвати зpocтання в нeдалeкoмy майбyтньoмy акxивнocтi банкiв на pинкy лiзингy, щo зyмoвить збiльшeння röro oбcягiв та впливу на ^o^c мoдepнiзацiï вiтчизнянoï eкoнoмiки.

СПИСОК BMUP^TA^Ï ЛГГЕРЛТУРИ

1. Aюпoв A.A. Иннoвациoнный лизинг в баикe. / A.A. Aюпoв. — Казань: Издатeльcкнй цeнтp ТИСБИ, 2002. — 1б0 c.

2. Гюлушакяк A.Б. Coвepшeиcтвoваинe инвecтициoннoro мeхаинзма иа ocиoвe лизинга c участим кoммepчecкнх бак-кoв: Дте. ... канд. экoи. наук: 08.00.05, 08.00.10. / Ai. Гюлушакяк. — Cтавpoпoль. — 200б. — 141 c.

3. Ляхoва G.G. Koмepцiйиi банки у cфepi лiзнигoвoгo бiзнecy // Aвтopeф. днc... канд. eM3H. наук: 08.04.01 / G.G. Ляазва; Кшв. кац. eкoи. ук-т. — К., 2002. — 20 c.

4. ПО^умки дiяльнocтi лiзнигoдавцiв за 2007-2010 pp. — Елeктpoнний pecypc — Рeжим дocтyпy: http://www.leasing.org.ua/ ua/bulletin/

5. Gcиoвиi пoказинкн дiяльиocтi бакюв У^аши — Елeктpoиинй pecypc — Pe:™! дocтyпy: http://www.bank.gov.ua/ Bank_supervision/dynamics.htm

6. Peйтинг лiзнигoвнх кoмпаиiй за peзyльтатамн 2010 po^ — Елeктpoиинй pecypc — Peжим дocтyпy: http:// www.leasing.org.ua/ua/rating/

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Стаття надшшла дo peдакцiï 19 липня

73

Науковий вкник: Ф1мамси, банки, швестицп - 2G11 - №4

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.