CC BY
28
DOI 10.26724/2079-8334-2019-4-70-218-223 УДК 616-092.9 + 615.28 + 616.85 + 615.27
М.М. ОсI рогськмм. О.1. Д(. и-иога. О.1. I егка. С.Б. I ерашенко 1г;|но-<1>р;|нкмн1.кмМ нашона. м>нмМ медичним у iiirepcuui. 1г;|но-Ф>|>лнкм'.с1.к
ВПЛИВ АРМАД1НУ НА ПЕРИФЕР1ЙНИЙ НЕРВ ЗА КОРЕКЦ11 ПАКЛ1ТАКСЕЛ-1НДУКОВАНО1 НЕЙРОПАТП В ЕКСПЕРИМЕНТ1
e-mail: [email protected]
При вивченнi тонко! структури периферичного нерва при корекцй паклтксел-шдуковано1 нейропатii армадiном встановлено, що на тлi експериментальноi паклiтаксел-iндукованоi нейропатп в периферичному HepBi спостерiгаeться вщновлення його структур, яке протiкаe за 3 перюди. Перший перiод тривае до 28 дiб вiд початку введення армадша i проявляеться вщновленням структур мiелiнових нервових волокон. Серед них зустрiчаються демiелiнiзованi нервовi волокна з деструкщею осьового цилiндра, ix шванноцити вакуолiзованi, ендоневрiй набряклий. На 21-28 добу стан м™хондрш нормалiзуеться. У шванноцитах присутнi морфологiчнi ознаки тдвищеного бiлкового синтезу. Зберiгаеться невелика юльюстъ пошкоджених мiелiновиx нервових волокон. Характерними для третього перюду е новоствореш нервовi волокна дрiбного i середнього калiбру з нормальним станом морфолопчних структур. Збiльшуеться кiлькiсть нервових волокон великого калiбру з ознаками дистрофiчниx процесiв, присутнiстю вогнищ демiелiнiзацii, прогресуючою атрофiею осьових цилiндрiв, проявами зриву регенераторних процеЫв.
Ключов! слова: паюнтаксел, сщничний нерв, армадш.
Робота е фрагментом НДР «Морфо-функщональна характеристика уражень центральног i перифершног нервовог систем, оргатв чуття, викликаних хiмiопрепаратами, що застосовуються для л^вання онкологiчних захворювань, тарозробка схем нейропротекторног терапи», № державногреестрацн 0117U000672.
Онколопчш захворювання, ixнiй патогенез та можливосп лшування е важливою проблемою сучасно1' медично1' науки. Проводяться численш ктшчш та експериментальш дослщження, як розкривають нов1 аспекти застосування протипухлинних засоб1в, ураховуючи ixrn позитивш та негативш впливи.
На сьогодшшнш день одним 1з найпотужшших антибластомних лшарських засоб1в вважаеться пакттаксел, який належить до препарапв рослинного походження (алкалощ 1з кори тисового дерева) i виявляе високу ефектившсть при лшуванш злояюсних пухлин р1зного походження. Однак пакттаксел окр1м позитивного впливу спричиняе токсичну д1ю на непухлинш клггини. Одним 1з поширених ефекпв клшчно встановлена нейротоксичшсть на вс1х р1внях оргашзацп нервово1' системи [9, 10]. Тому розширюсться коло експериментальних дослщжень з впливу паклггакселу на структури перифершно! нервово! системи, висв^лення окремих механ1зм1в патоморфогенезу токсичних нейропатш i3 метою запобпання глибоких деструктивних уражень провщникового компоненту перифершних нервiв. Однак представленi в науковш лiтературi данi е недостатнiми та часто суперечливими [5, 11]. Учет докладають чималих зусиль до розробки питань стратеги нейропротекторно! та нейрокоригуючо! терапи [6, 7]. На думку дослщниюв, бiльш глибоке розумшня патоморфогенезу токсичних нейропатiй, викликаних антибластомними хiмiопрепартатами, буде сприяти не тшьки розробщ нейропротекторних стратегш, але й нових х1мютерапевтичних середниюв 1з полшшеним профшем нейротоксичносп [1, 4].
Серед численних фармаколопчних середниюв, як застосовуються для попередження та лшування токсичних нейропатш, нашу увагу привернув препарат армадш (2-етил-6-метил-3-пдроксишридину сукцинат, мембранопротектор, антиоксидант, який належить до засоб1в, що впливають на нервову систему), який виявив позитивний вплив на перебп паклггаксел^ндуковано1' ретинопатп в експерименп [2].
Метою роботи було вивчити тонку структуру перифершного нерва за корекцй' паклггаксел-1ндуковано1' нейропатп армадшом.
Матер1ал i методм дослщжеммя. В експерименп 80 бшим щурам масою 150-200 г внутршньоочеревинно вводили пакттаксел (Actavis, Румушя) у доз1 2 мг/кг маси тша через одну добу 4 рази, сумарна доза - 8 мг/кг за методом R.S. Polomano et al. [8], тсля чого тварин рандом1зували на дослщну (48 тварин, введення армащну) i контрольну (32 тварини, введення води для ш'екцш) групи. У дослщнш груш тваринам вводили внутршньоочеревинно армадш у доз1 10 мг/кг в 0,5 мл води для ш'екцш протягом 10 дшв. Тварини контрольно! групи отримували внутршньоочеревинно воду для iн'екцiй екв1валентного об'ему. У норм! електронномшроскошчну картину визначали на 10 штактних тваринах.
В експерименп утриманш щур1в та вс манiпуляцii над ними проводили з дотриманням бюетичних вимог вщповщно до положень «€вропейськоi конвенцii про захист хребетних тварин,
© М.М. Островський, О.1. Дельцова, 2019 2 1 8
яю використовуються для експерименпв та шших наукових цшей» (Страсбург, 2005), Закону Укра!ни «Про захист тварин вщ жорстокого поводження» (2006, ст. 26), «Загальних етичних принципiв експериментiв на тваринах», ухвалених Пятим нацiональним конгресом з бюетики (Ки!в, 2013).
Тварин виводили з експерименту шляхом знеживлення зi застосуванням ефiрного наркозу. Матерiал для дослiдження (сiдничий нерв) проводили через 1, 7, 14, 21, 27, 60, 90 i 120 дiб тсля останнього введення армадiну.
Пiдготовку препаратiв для електронномiкроскопiчного дослщження здiйснювали згiдно загальноприйнятих методiв. Препарати вивчали в електронному мiкроскопi ПЕМ-125К, фотографували зображення при збiльшеннi 4800-16000 разiв.
Результати дослiдження та !х обговорення. Встановлено, що для електронномшроскошчно! картини на 1-у добу експерименту характерна деформацiя мiелшово! оболонки мieлiнових нервових волокон (МНВ), порушення И ламелярно! оргашзаци, розволокнення мieлiнового шару по всьому периметру нервового волокна, вщшнурування ламелярних пластинок у виглядi концентричих кiлець до набряклого навколоаксонного простору. Осьовi цилiндри деформованi. Аксолема мае ознаки дисощаци. Аксоплазма мютить гомогенiзованi дiлянки, у нiй трапляються вакуолiзованi м^охондри.
У термiн 14 дiб ми спостерiгали в сщничому нервi рiзнi за морфологiчною картиною МНВ - пошкоджеш i непошкоджеш та нервовi волокна з ознаками вщновлення структур. У пошкоджених МНВ мiелiнова оболонка нерiвномiрно потовщена, розволокнена, без грубих порушень ламелярно! будови. 1хш осьовi цилiндри мiстять розширеш мiшечки агранулярно! ендоплазматично! сiтки, вакуолiзованi м^охондри (рис. 1 а). Характерною рисою окремих е збереження явищ ппертрофи та дезоргашзацп мiелiновоl оболонки, що розцшюються як прояви спотворено! регенераци. Серед МНВ трапляються демiелiзованi з вiдсутньою мiелiновою оболонкою i деструкцiею осьового цилiндра. Окремi з нервових волокон виявляють розволокнення пластинок мiелiну по всьому периметру, або на 1/2 чи 1/4 окружносп волокна, мiж ними визначаються iнтрамiелiновi вакуолi (рис. 1 б). Внутршш пластинки мiелiну щiльно прилягають до аксолеми осьового цилшдра. У шванноцитах МНВ визначаеться вакуолiзацiя цитоплазми, в ендоневри - набряк.
Рис. 1. Потовщення, розволокнення м1елшово! оболонки, вакуол1защя цистерн анранулярно! ендоплазматично! сггки (АЕС) та ]штохондрш (Мгг) осьових цил1ндр1в (а), розщеплення м1елшово! оболонки (МО), формування штраламелярних вакуолей (В) ]шелшових нервових волокон сщничих нерв1в щур1в на 14-у добу шсля введення армадшу на тл паклггаксел-1ндуковано! перифершно! нейропати. Електронш мжрофотографи. Збшьшення: а - х 6400, б - х 8000.
На 21-у добу бшьшють МНВ мае нормальний вигляд. Вони набувають округло! форми, у мiелiновiй оболонщ мiелiновi пластинки розташовуються паралельно, iнтрамiелiновi вакуолi вiдсутнi. В аксоплазмi осьових цилiндрiв у мiтохондрiях наявнi короткi гребiнцi, !хня зовшшня
м^охон^альна мембрана безперервна. Мшрофшаменти орiентоваш впорядковано. Мшротрубочки розташовуються в аксоплазмi рiвномiрно.
Вираженi змiни виявляються в нейролемоцитах. 1хня цитоплазма насичена мiтохондрiями, розширеними мiшечками гранулярно! ендоплазматично! сiтки, гшертрофованим пластинчастим комплексом, вiльними рибосомами i полiсомами. Зрiдка трапляються лiпiднi вакуоль Тобто, у клггинах наявнi ознаки шдвищеного бiлкового синтезу, що мае велике значення в реалiзацп регенераторних процесiв у МНВ. Спостерiгаeться зменшення набряку ендоневрiю, але водночас тут з'являються колагеновi волокна, якi щентифшуються групами.
В окремих МНВ у цей термш зберiгаeться хвилястiсть мieлiнових пластинок. У них iнтрамieлiновi вакуолi мають рiзнi розмiри. У таких волокнах аксоплазма осьових цилiндрiв набрякла, м^охондр! у станi вакуольно! трансформаций мiкротрубочки i мiкрофiламенти утворюють скупчення з рiзною кiлькiстю i розташовуются невпорядковано.
Вплив армадiну пiдтримуeться на 28-у добу експерименту. До позитивно! ди армадiну можна вiднести нормалiзацiю стану бiльшостi МНВ. 1хня мieлiнова оболонка характеризуeться властивими для нормальних нервових волокон ознаками: упорядкованiстю мieлiнових пластинок, вiдсутнiстю iнтрамieлiнових вакуоль (рис. 2 а). Аксон мютить повноцшш мiтохондрi! з гребiнцями нормально! довжини, правильно орieнтованi мiкрофiламенти i мшротрубочки. У шванноцитах пiдтримуeться високий рiвень синтетичних процесiв, що слугуe ознакою регенераторних реакцiй у МНВ.
У МНВ, в яких у цей термш щентифшуються ознаки пошкодження, визначаeться поглиблення дистрофiчних процесiв у мieлiновiй оболонцi, хвилястiсть !! мieлiнових пластинок iз розширеними мiжламелярними просторами (рис. 2 б), в окремих дшянках спостерпаються ознаки демieлiнiзацi!.
В аксонах окремих МНВ виявляeться набряк, вакуолiзацiя мiтохондрiй, злипання мiкротрубочок, хаотичне роташування мiкрофiламентiв. Привертаe увагу розширення навколоаксонного простору з перемщенням до нього внутршшх мieлiнових пластинок. Часто осьовi цилiндри деформованi, а iнколи атрофоваш. Шванноцити таких МНВ у сташ вакуольно! дегенерацi!, ознаки регенераторних процешв у них мiнiмальнi.
Рис. 2. Нормашзащя структури мieлiново! оболонки та органел нейролемоцита, упорядковане розмщення нейротубул та нейрофшаменпв цитоплазми осьового цилiндра (а), дезорганiзацiя мieлiново! оболонки окремих мieлiнових нервових волокон сiдничого нерва щура на 28-у добу шсля введення армадшу на тлi паклггаксел-шдуковано! периферiйно! нейропати. Електроннi мiкрофотографi!. Збшьшення: а - х 9600, б - х 12000.
Наступна, 60-а доба експерименту виявляe картини з МНВ дрiбного i середнього калiбру з тонкою мieлiновою оболонкою, нормальними за будовою осьовими цилiндрами, яю можна трактувати як новоутворенi нервовi волокна. У шванноцитах дещо зменшуються прояви синтетичних процешв: частина мшечюв гранулярно! ендоплазматично! сiтки сплощуeться, у
компле^ Гольджi переважае пластинчастий i обмежуеться вакуольний компонент (рис. 3 а). У цитоплазмi трапляються вакуолi. Водночас зростае кiлькiсть МНВ великого к^бру, в яких поглиблюються дистрофiчнi i деструктивнi процеси: деформацiя нервових волокон, великi штрамiелшовi вакуолi з виникненням вогнищ демiелшiзащí. Часто спотворенi химерш мiелшовi пластинки формують штрамiелшовi включення (рис. 3 б).
Осьовий цилшдр деформуеться в значному ступенi, вщтискаеться в один бiк i утворюеться велика порожнина мiж мiелiновим шаром i аксолемою з уламками пластинок мiелiну. В аксоплазмi осьового цилшдра мiтохондрiй мало, мiкрофiламенти i мжротрубочки дезорганiзованi i дезорiентованi, утворюють скупчення, мiж якими розташовуються дiлянки набряку. Загалом, осьовi цилiндри зменшуються в розмiрах i дегенерують. Тобто, у цей термш присутнi нормальнi й новоутвореш МНВ i водночас значно пошкоджеш. Структурнi компоненти останнiх демонструють ознаки зриву компенсаторних i регенераторних процесiв.
Рис. 3. Порушення структури шванноцит1в (а) та м1елшово'1 оболонки (б) м1елшових нервових волокон сщничого нерва на 60-у добу тсля введення армад1ну на тш пакл1таксел-шдуковано'1 перифершно'1 нейропати. Електронш мжрофотографи. Збшьшення: а, б - х 5000.
1з продовженням термiну експерименту до 90 дiб пошкоджених нервових волокон стае бшьше, нiж на 60-у добу. Так частше спостер^аються деформованi МНВ, в яких у мiелiновому шарi виявляються вакуолi. Мiелiнова оболонка мiсцями гiпертрофована. Зростае кшькють МНВ iз пошкодженням осьових цилiндрiв, в яких виявляються рiзноманiтнi за розмiрами i формою розширення навколоаксонного простору (рисю 4 а). Трапляються випадки, коли розширень кшька, але вони невеликi, i такi, в яких розширення досягають 1/2 периметру осьового цилшдру. Такий процес розпочинаеться утворенням складок аксолеми, як впинаються в аксоплазму осьового цилшдра i фрагментують його. При цьому вщбуваеться деформащя аксона i зменшення площi його перерiзу. У фрагментах аксоплазми спостер^аються дрiбнi i вакуолiзованi мгтохондри, дезорганiзованi мiкротрубочки i мiкрофiламенти.
Шванноцити, переважно, дистрофiчно змiненi, '1хня цитоплазма вакуолiзована i набрякла. У цей термш в ендоневри накопичуються пучки колагенових волокон та '1хш продуцента -фiбробласти з високою синтетичною актившстю (розширенi мiшечки гранулярно'1 та агранулярно'1 ендоплазматично'1 сiтки, мгтохондри).
120-а доба визначаеться електронномiкроскопiчною картиною, в якш як i на початку введення армад^ спостерiгаються нормальнi МНВ, але все частше в полi зору трапляються пошкоджеш МНВ. У першу чергу, привертае увагу гiпертрофiя мiелiновоí оболонки, за рахунок чого и зовнiшнi i внутрiшнi контури деформуються з утворенням великих випинань i заглиблень (рис. 4 б).
Найбшьшим змiнам тдлягають мiелiновi пластинки зовнiшнiх дiлянок мiелiнового шару. Мiелiновi пластинки хвилястi, перемежовуються з iнтрамiелiновими вакуолями. Подекуди зовшшш пластинки вiдокремлюються вiд внутрiшнiх i утворюють подвiйний шар мiелiновоí оболонки. Навколоаксонний прос^р значно розширений i в ньому додатково можна визначити велик вакуолi, оболонкою яких служать дiлянки аксолеми. Вiдбуваеться фрагментацiя осьового цилшдра з його деформащею, гомогешзащя аксоплазми, органели практично вiдсутнi. Трапляються демiелiзованi
МНВ з ознаками дегенераци. У нормальних за морфолопчною картиною МНВ мieлiнова оболонка не виявляe порушень. осьовий цилшдр мiстить мiтохондрi!, мiшечки гранулярно! ендоплазматично! сiтки, мiкротрубочки i мшрофшаменти. Однак i в таких нервових волокнах трапляються набряк навколоаксонного простору. шванноцити МНВ мають велик окрум ядра з гетерохромним хроматином. Цитоплазма лежить навколо мieлiново! оболонки невеликими донками, у нiй мiтохондрi!, розширеш мiшечки гранулярно! ендоплазматично! сiтки, вакуол^ вiльнi рибосоми i полiсоми. Ендоневрш насичений колагеновими волокнами.
Рис. 4. Вакуолiзацiя мiтохондрiй (Мiт), дезорганiзацiя нейрофшаменпв осьового цилiндра (ОЦ), виражений периаксональний набряк, глибокi порушення структури мieлiново! оболонки (МО) мieлiнових нервових волокон на 90-у (а) та 120-у (б) доби шсля введення армадшу на тлi паклiтаксел-iндуковано! периферiйно! нейропатй. Електроннi мiкрофотографi!. Збiльшення: а - х 9600, б - х 6400.
Як бачимо, функцюнальна недостатнють м^охондрш, якi забезпечують енергieю метаболiчнi процеси в клiтинах, вiдiграють значну роль у ефективност вiдновлення пошкоджених структур [12].
Виявлеш морфологiчнi змши в периферiйному нервi e наслщком позитивного впливу на нього армадшу, що завдячуються, ймовiрно, фармакологiчним властивостям препарату. Армадш (2-етил-6-метил-3-гiдроксипiридину сукцинат) - мембранопротектор, антиоксидант, належить до засобiв, що впливають на нервову систему, e iнгiбiтором вiльнорадикальних процесiв, мембранопротектором, чинить антигiпоксичну дiю, покращуe мшроциркулящю та реологiчнi властивостi кровi; спричиняe посилення компенсаторно! активацi! аеробного глiколiзу та зниження ступеня пригнiчення окисних процешв у циклi Кребса в умовах гшокси з пiдвищенням вмюту аденозинтрифосфату (АТФ) { креатинфосфату, активащю енергосинтезувальних функцiй мiтохондрiй, стабiлiзацiю кттинних мембран [3]. Отриманi нами результати тдтверджують думку про те, що армадш (синошм: мексидол) сприяe вщновленню структур периферiйного нерва при токсичнш паклiтаксел-iндукованiй нейропатi!.
1. Встановлено, що шсля введення армадiну на фош експериментально! паклiтаксел-iндуковано! нейропатй в мieлiнових нервових волокнах сщничого нерва спостерiгаeться вiдновлення його структур, яке перебiгаe 3 перiодами.
2. Перший перюд триваe до 28-! доби вщ початку введення армадiну i проявляeться поступовим вiдновленням структур мieлiнових нервових волокон. На 14-у добу стан бшьшосп мieлiнових нервових волокон наближаeться до нормального. Серед них трапляються демieлiнiзованi нервовi волокна з деструкцieю осьового цилiндра, !хш шванноцити вакуолiзованi, ендоневрiй набряклий. На 21-28-у доби стан м^охондрш нормалiзуeться. У шванноцитах присутнi морфологiчнi ознаки шдвищеного бiлкового синтезу. Зберiгаeться невелика кшьюсть пошкоджених мieлiнових нервових волокон.
3. 1з 60-! до 90-! доби (другий перiод) виявляються новоутворенi нервовi волокна дрiбного i середнього калiбру з нормальним станом морфолопчних структур. Зростаe кiлькiсть нервових
волокон крупного катбру з ознаками дистрофiчних процешв, наявност вогнищ демiелiнiзацii, деформащею i прогресуючою атроф1ею осьових цил1ндр1в.
4. Характерними для 90-i та 120-i доби (третш перюд) е поява i збшьшення кшькосп пошкоджених м1елшових нервових волокон з 1хньою ппертроф1ею i деформащею, розширенням навколоаксонного простору, фрагментащею осьового цилшдра, тобто проявами зриву регенерацшних процес1в. В ендоневрй - велика кшьюсть активних ф1бробласпв i колагенових волокон.
Перспективи подальших дослiджень полягають у тому, що включення армадшу, як мембранопротектора i антиоксиданта, в ексnериментi продемонструвало позитивний вплив на морфо-функщональний стан мiелiнових нервових волокон, що дозволяе прогнозувати позитивш результати використання армадшу при паклтаксел-шдукованш нейропати в клшщ.
( IIIIKIK . li|ера |у рм
1. Gevka OI. Patomorfohenez paklitaksel-indukovanoyi peryferiynoyi neyropatiyi. Svit medytsyny ta biolohiyi. 2014;2(44):105-10. [in Ukrainian]
2. Dovha NZ. Ultrastrukturni zminy v sitkivtsi oka pry korektsiyi paklitaksel-indukovanoyi retynotoksychnosti antyoksydantnym preparatom. Ukrayinskyy zhurnal medytsyny, biolohiyi ta sportu. 2017;5(7):20-25. [in Ukrainian]
3. Gevka OI. Electron microscopic changes of sciatic nerves in rats with experimental peripheral neuropathy caused by paclitaxel. Pharma Inn J. 2014; 3(1):36-48.
4. Hanai A, Ishiguro H, Sozu T, Tsuda M, Yano , Nakagawa T et al. Effects of Cryotherapy on Objective and Subjective Symptoms of Paclitaxel-Induced Neuropathy: Prospective Self-Controlled Trial. 2018; Natl Cancer Inst. 2018 Feb 1; 110(2):141-8.
5. Matsui A, Tatibana A, Suzuki N, Hirata M, Oishi Y, Hamaguchi Y et al. Evaluation of Efficacy and Safety of Upfront Weekly Nanoparticle Albumin-bound Paclitaxel for HER2-negative Breast Cancer. Anticancer Res. 2017 Nov; 37(11):6481-8.
6. Miao H, Xu J, Xu D, Ma X, Zhao X, Liu L. Nociceptive behavior induced by chemotherapeutic paclitaxel and beneficial role of antioxidative pathways. Physiol Res. 2019; 68(3): 491-500.
7. Polomano RC, Mannes FJ, Clark US. A painful peripheral neuropathy in the rat prodiced by the chemotherapeutic drug, Paclitaxel. Pain. 2001; 94(3):293-304.
8. Speck RM, DeMichele, Farrar JT. Scope of symptoms and self-management strategies for chemotherapy-induced peripheral neuropathy in breast cancer patients. Support Care Cancel. 2012; 20(10):2433-9.
9. Stubblefield MD, McNeely MI, Alfano CM. A prospective survellance model for physical rehabilitation of women with breast cancer. Cancer. 2012; 118(8 Suppl):2250-60.
10. Wozniak KM, Nomoto K, Lapidus RG. Comparison of neuropathy-inducing effects of eribulin mesylate, paclitaxel and ixabepilone in mice. Cancer Res, 2011; 71(11):3952-62.
11. Zheng H, Xiao WH, Bennett GJ. Functional deficits in peripheral nerve mitochondria in rats with paclitaxel- and oxaliplatin-evoked painful peripheral neuropathy. Exp Neurol, 2011; 232(2):154-61.
Рефератм
ВЛИЯНИЕ АРМАДИНА НА ПЕРИФЕРИЧЕСКИЙ НЕРВ ПРИ КОРРЕКЦИИ ПАКЛИТАКСЕЛ-ИНДУЦИРОВАННОЙ НЕЙРОПАТИИ В ЭКСПЕРИМЕНТЕ Островский Н.Н., Дельцова Е.И., Гевка О.И., Геращенко С. Б.
При изучении тонкой структуры периферического нерва при коррекции паклитаксел-индуцированной нейропатии армадином установлено, что на фоне экспериментальной паклитаксел-индуцированной нейропатии в периферическом нерве наблюдается восстановление его структур, которое протекает в 3 периода. Первый период длится до 28 сут от начала введения армадина и проявляется восстановлением структур миелиновых нервных волокон. Среди них встречаются демиелинизированные нервные волокна с деструкцией осевого цилиндра, их шванноциты вакуолизированы, эндоневрий отекший. На 21-28 сут состояние митохондрий нормализируется. В шванноцитах присутствуют морфологические признаки повышенного белкового синтеза. Сохраняется небольшое количество поврежденных миелиновых нервных волокон. Характерными третьего периода являются новообразованные нервные волокна мелкого и среднего калибра с нормальным состоянием морфологических структур. Увеличивается количество нервных волокон крупного калибра с признаками дистрофических процессов, присутствием очагов демиелинизации, прогрессирующей атрофией осевых цилиндров, проявлениями срыва регенераторных процессов.
Ключевые слова: паклитаксел, седалищный нерв, армадин.
Стаття надшшла 12.01.2019 р.
THE INFLUENCE OF ARMADINE ON THE PERIPHERAL NERVE IN THE CORRECTION OF PACLITAXEL-INDUCED NEUROPATHY IN THE EXPERIMENT Ostrovskyi M.M., Deltsova O.I., Gevka O.I., Herashchenko S.B.
In the study of the subtle structure of the peripheral nerve in the correction of paclitaxel-induced neuropathy with armadine, it was established that, restoration of experimental paclitaxel-induced neuropathy in the peripheral nerve occurs in 3 periods. The first period lasts up to 28 days from and manifested by the restoration of the myelin nerve fibers. Among them there are demyelinated nerve fibers with destruction of the axial cylinder, their Schwann cells are vacuolated, the endoneurium is swollen. On the 21st-28th days the condition of mitochondria is normalized. Morphological signs of increased protein synthesis are present in Schwann cells. A small amount of damaged myelin nerve fibers remains. Characteristic of the third period are the newly formed nerve fibers of small and medium caliber with normal state of morphological structures. The number of nerve fibers of large caliber with signs of dystrophic processes increases, progressing atrophy of axial cylinders, manifestations of failure of regenerative processes.
Key words: paclitaxel, sciatic nerve, Armadin.
Рецензент Срошенко Г.А.
