CC BY
58
Histotopographic studies of features of development of squamous cell lung cancer with keratinization against cicatrix concluded that the following identical zones have been detected regardless of the localization of the given histological type: zone of tumor masses with cancroid corpuscles, proliferation zone and invasion zone. Peripheral lung cancer against posttuberculous cicatrix is identified as a secondary process.
Perspectives of further research are to study histochemical and immunohistochemical features of keratinizing squamous cell lung cancer of various localization.
m
1. Подгаевская Т. П. Рак легких в сочетании с туберкулезом // Украшський медичний часопис. - 2001. - № 1 (21). - С. 96-101.
2. Разнатовская Е .Н. Актуальность проблемы сочетанного течения туберкулеза и рака легких / Е. Н. Разнатовская, Ю. В. Просветов, Т. Д. Писаренко // Запорожский медицинский журнал. - 2011. - Том 13, № 2. - С. 42-43.
3. Суслов Е. И. Новый подход в изучении онкогенеза опухолей легких / Е. И. Суслов, Т. П. Подгаевская, К. А. Галахин [и др.] // Украшський пульмонолопчний журнал. - 1993. - №3. - С. 28-30.
4. Садовников А. А. Туберкулез и рак легкого. Грудная и сердечно-сосудистая хирургия / А. А. Садовников // - 1996. - №1. - С. 57-61.
5. Rameshchandra S. Second Primary Lung Cancer with Tuberculosis / S. Rameshchandra, A. K. Vishak, P. K. Dinesh [е! al.] // The Indian Journal of Chest Diseases & Allied Sciences. - 2006. - Vol. 48. - P. 63-66.
Ш
ПСТОТОПОГРАФ1ЧШ ОСОБЛИВОСТ1 ПЛОСКОКЛ1ТИННОГО РАКУ ЛЕГЕШЬ З ОРОГОВ1ШШЯМ ПЕРИФЕРИЧНО1 ЛОКАЛ1ЗАЦП НА ТЛ1 РУБЦЯ Бойко М. П., Бойко Д. М., Филенко Б. М.
Вщсутшсть едино! концепцп морфогенезу визначае необхщшсть детальних морфолопчних дослщжень периферичного раку легень, що виникае на фон хрошчних захворювань легень. Пухлинний процес на тлi рубця е вторинним, про що свщчать периферичне розташування рубця та наявшсть ознак хрошчного запалення. Зона пухлинних комплекЫв з «раковими перлинами», зона прол1феращ! та зона швазп характеры для пухлин як центрально!, так i периферично! локалiзацiI.
Ключовi слова: периферичний рак легень, туберкульоз, рубець.
Стаття надшшла 07.03.2014 р.
ПИСТОТОПОПРАФИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ПЛОСКОКЛЕТОЧШОГО РАКА ЛЕГКИХ С ОРОГОВЕНИЕМ ПЕРИФЕРИЧЕСКОЙ ЛОКАЛИЗАЦИИ НА ФОНЕ РУБЦА Бойко Н. Г., Бойко Д. Н., Филенко Б. Н. Отсутствие единой концепции морфогенеза определяет необходимость детальных морфологических исследований периферического рака легких, который возникает на фоне хронических заболеваний легких. Опухолевый процесс на фоне рубца является вторичным, о чем свидетельствуют периферическое расположение рубца и наличие признаков хронического воспаления. Зона опухолевых комплексов с «раковыми жемчужинами», зона пролиферации и зона инвазии характерны для опухолей как центральной, так и периферической локализации.
Ключевые слова: периферический рак легких, туберкулез, рубец.
Рецензент Гасюк А.П.
УДК 616.833.58+616-092.9+615.28+612.815
ПАТОМОРФОГЕНЕЗ ЕКСПЕРИМЕНТАЛБНО1 ПАКЛГГАКСЕЛ-ШДУКОВАНО1
ПЕРИФЕР1ЙНО1 НЕЙРОПАТ11
Дослщження демонструе морфогенез пошкодження мiелiнових нервових волокон в динамщ розвитку перифершно! нейропатл, зумовлено! введенням паклткселу в сумарнш дозi 8мг/кг маси тша. Сiдничi нерви бших рандомбредних щурiв були об'ектом експерименту протягом 120 дiб i вивчались за допомогою свiтловоI мiкроскопiI з використанням комп'ютерного морфометричного аналiзу. Отриманi результати встановлюють морфометричнi критерiI морфологiчних змш мiелiнових нервових волокон на рiзних етапах розвитку паклiтаксел - шдуковано! периферiйноI нейропатп.
Ключов! слова: паюнтаксел, м1елшов1 нервов! волокна, перифершна нейропаия, морфометр1я.
Робота е фрагментом НДР «Морфо-функцюналъний стан оргатв травноХ, центральноI та перифершноХ нервовоХ систем за умов впливу малих доз радiацiХ i токсичних факторiв (пестициди, кадмш, хiмiопрепарати)»(№ державноХ реестраци 0102Ш01009).
Хiмiотераmя е одним iз проввдних методiв лiкування хворих на онколопчш захворювання. До часто застосованих препарапв належить середник групи таксанiв - Паклггаксел (П), так як мае широкий спектр протипухлинно! д!1. Клшчш дослiдження демонструють високу ефективнiсть антибластомного засобу в боротьбi з раком яечнишв, молочно! залози, легень та шшими пухлинами [3, 4, 5, 16]. Проте,
©Гевка О.1., 2014 105
поб!чш ефекти П, зокрема нейротоксичн!сть, обмежують дозу введення х!мюпрепарату, чим впливають на результати лшування пацieнтiв [6, 11]. У клшщ та експеpиментi визначаються прояви перифершно! нейропат!! вiд сеpеднього до важкого ступеня. Dougherty P.M. et al. [7] вважають, що стутнь виpаженостi нейропати залежить ввд типу нервових волокон: A-beta мieлiновi волокна пошкоджуються сильно, A-delta пом!рно та С-волокна - вiдносно пом!рно. Деяк автори вiдмiчали симптоми сенсорно! перифершно! нейропати, що проявлялися онiмiнням, пекучим болем, паpестезiями переважно в дистальних вiддiлах кiнцiвок [9]. Iншi вченi описували прояви моторних порушень [8]. У своему експеpиментi Persohn E. et al [13] вказують, що таксани можуть нейротоксично дiяти не тiльки на систему мшротрубочок пеpифеpiйних неpвiв, але i на iншi мiшенi. Важливе значення для розумшня пpоцесiв розвитку П-!ндуковано! нейропати мають дослiдження Peters C.M. et al [14, 15], ям продемонстрували ураження нейpонiв та iнших клггин перифер!йно! нервово! системи, мiкpоглiальнy активащю на piвнi спинного мозку, макрофагальну активацiю в спинномозковому вyзлi i у пеpифеpiйномy неpвi. Поряд з цим, так наyковi пpацi нечисленш i не дають детально! характеристики морфогенезу пошкодження нервових волокон тд впливом П.
Метою роботи було вивчення структури мiелiнових нервових волокон у процеа розвитку П-шдуковано! нейропати на свiтлооптичномy piвнi за допомогою методiв комп'ютерного морфометричного аналiзy.
Матерiали та методи дослiдження. Об'ектом досл!дження були сiдничi нерви (СН) 35 бших рандомбредних щypiв масою 150-200г, яким вводили внyтpiшньоочеpевинно паклггаксел (Actavis, Рyмyнiя) в дозi 2 мг/кг маси тiла, через одну добу 4 рази (сумарна доза 8 мг/кг) [12]. Для контролю служила група з 15 тварин, яким вводили внутршньоочеревинно iзотонiчний розчин NaCl еквiвалентного об'ему. Ексреримент тривав протягом 120 дi6 тсля останнього введення хiмiопpепаpатy, а за6ip матеpiалy дослiдних та контрольних тварин проводили на 1-у, 7-у, 15-у, 27-у, 60-у, 90-у, 120-у доби. Шматочки неpвiв фшсували в 1% розчин оксиду осмiю на 0,1М какодилатному 6yфеpi (pH 7,4). Вiдмивання, депдратащю та заключення пpепаpатiв у сумш епону-812 з аралдитом проводили зпдно загальноприйнятими методиками. Сеpiйнi строго поперечш зpiзи нерва забарвлювали толу!диновим сишм. Для вимipювання метричних характеристик використовували програмне забезпечення UTHSCSA Image Tool® for Windows® (version 2.00) в !нтерактивному режим з застосуванням мшрофотонасадки МФН-10 (об'ектив х40 i фотоокуляр Гомаль х1,7). Для калi6pyвання аналiзатоpа зображень використовували тестовий зразок "МИРА" (ГК 7.216.028-01, виробництво НД1 "Квант"). Визначались площi мiелiнових нервових волокон (МНВ) ^в) та площi !х осьових цилiндpiв (Sа), периметри МНВ(Рв) та аксошв (Ра). Для обчислення похiдних паpаметpiв - коефiцiентiв форми нервового волокна (Кв=4л^в/Рв2) та осьового цилшдра (Ка=4л$а/Ра2), площi мiелiново! оболонки (Sм), а також статистично! обробки pезyльтатiв використовували електpоннi таблиц! Microsoft Excel 2000 та програми BioStat i STATISTICA for Windows. У зв'язку з тим, що розподш метричних показнишв у ваpiацiйних рядах в!др!знявся ввд нормального, достов!рнють вiдмiнностей показникiв м!ж групами ощнювалась за допомогою непараметричного критер!ю Мана-У!тн!.
Результати дослщження та ix обговорення. При свгглооптичному досл!дженн! нап!втонких зр!з!в СН, забарвлених толу!диновим син!м, контрольно! групи тварин на вс!х етапах експерименту спостер!гаеться компактне розм!щення МНВ, як! роздшеш тонкими прошарками ендоневр!ю. Переважають волокна малого та середнього кал!6ру, пол!гонально! форми з ч!ткими контурами. М!елшова оболонка р!вном!рно! товщини, гомогенна. Судини з форменими елементами у просвггах.
На 1-у добу тсля останнього введення П м!кроскоп!чна картина СН дослвдних тварин суттево в!др!зняеться в!д тако! у контрол!. В!дм!чаемо незначно виражений набряк ендоневрально! сполучно! тканини. Дом!нують волокна середнього д!аметру округло! форми, проте з'являються субпопуляци великих розм!р!в. Останн! зосередженн! в основному на перифери, внутр!шн! та зовшшш контури !х м!ел!нових оболонок втрачають конгруентн!сть, формуючи г!пертрофован! випинання. 1хн! аксони дегенеративно зм!нен! та добре захоплюють барвник. У частит зр!з!в наявн! д!лянки деструкц!! групи МНВ з розпадом м!елшово! оболонки, осьових цил!ндр!в не видно. Вони, як правило, локал!зоваш ближче до центру нервових стовбур!в.
На 7-у добу експерименту набряк ендоневрто залишаеться добре пом!тним паравазально (рис. 1А). МНВ переважно середнього розм!ру, округл!, з набряком осьових цил!ндр!в. М!елшова оболонка в частини нервових проввднишв однор!дна, потовщена, а у шших спостер!гаеться !! концентрична пластинчаст!сть. 1нколи трапляються в!дшнурован! фрагменти м!ел!ново! оболонки овально! форми, що лежать у площиш осьового цилшдра. Форма волокон малих метричних груп в основному наближаеться до округло!, м!ел!нова оболонка тонка, аксони набухл!, хоча в!дм!чаемо подекуди i зморщен!, неправильно! з!рчасто! форми.
15-а доба досл!ду характеризуеться появою великих за розм!рами МНВ серед основно! маси середн!х. Набряк ендоневрально! сполучно! тканини бшьш виражений субпериневрально. Виражене повнокр!в'я судин. У великогомшковш порцИ нерва переважають порушення, описан! на попередн!х
термшах дослвду. У частини волокон вiдмiчаeмо розшаровану концентричними пластами мieлiнову оболонку (рис. 1Б). Окремi нервовi провiдники деформоваш, !х аксони зiрчасто! форми. А у малогомшковш порщ! сiдничого нерва змши у структурi МНВ значно вiдрiзняються (рис. 2А). У вказаних дiлянках нервовi волокна великого дiаметру мiстять рiзко потовщену мieлiнову оболонку з рiзноманiтними випинаннями та мюцями деструктуровану, за рахунок И вакуолiзацi!. В одних аксони атрофован темш, в iнших роздiленi на окремi фрагменти вiдщепленими частинками мieлiну неправильно! форми. МНВ середшх величин округли з набряклими осьовими цшпндрами.
А
Б
Рис. 1. Поперечш зр1зи СН бших щур1в на 7-у (А) та на 15-у (Б). доби шсля введення П. Набряк ендоневрш, набухання осьових цилшдр1в МНВ(А, Б). Повнокр1в'я розширенних артерюл та концентрична розшаровашсть м1елшово! оболонки волокон (Б). Мжрофотографп. Нашвтонга зр1зи. Заб. толуцдановим сишм. 36.: об.х40. ок. 1.7.
А
Б
Рис.2. Множинш швагшаци м1ел1ново! оболонки в площину осьового цилшдра малогомшково! порцн нервових провщнигав на 15-у добу дослщження (А); р1зко виражений набряк осьових цилшдр1в, деструкщя м1елшово! оболонки з утворенням штрам1елшових вакуоль МНВ СН бших щур ¿в на 27-у добу експерименту (Б). Мнсрофотографп. Нашвтонга зр1зи. Заб. толущиновим сишм. 36.: об.х40, ок.1,7.
тм
А
т
Б
Рис. 3. Атроф1я та оашфшя осьових цилшдр1в субпериневральних д1лянок МНВ, швагшацн м1елшово! оболонки на 60-у добу дослщу (А); набряк осьових цилшдр1в волокон середнш розм1р1в та деформащя МНВ малого д1аметру на 90-у добу експерименту (Б). Мкрофотографн. Нашвтонга зр1зи. Заб. толу!диновим сишм. Зб.: об.х40, ок.1,7.
27-а доба супроводжуеться вираженим полiморфiзмом змiн. У зрiзах СН парацентрально вiзуалiзуються дiлянки повно! дегенеращ! МНВ. На периферiю ввд них зосереджен1 нервовi провiдники з вакуолiзованою мiелiновою оболонкою, набухлим округлим аксоном (рис 2Б). У субпериневральнш зош спостерiгаемо волокна, у яких мiелiнова оболонка потовщена, а осьовi цилiндри атрофованi. Наявна певна кшькють МНВ з примхливим виглядом гшертрофовано! мiелiново! оболонки, зовнiшнiй контур яко! гладкий, а внутрiшнiй мiстить рiзного вигляду випинання, дiлянки з дисощащею та фрагментацiею пластинок мiелiну. Змiни судинного компоненту менш виражен1 у порiвняннi з попередн1ми термiнами
дослвду. Нервовi волокна малих розмiрiв не чисельш, розкиданi помiж середнiх та великих, мають округлу, зiрчасту чи полтенальну форму з щiлиноподiбними аксонами.
На 60-у добу експерименту бiльша частина МНВ представлена провiдниками середнього та малого дiаметру, проте зустрiчаються i волокна дуже великих розмiрiв. Нервовi провiдники, у яких порушенi тинкторiальнi властивостi мiелiново! оболонки, зосередженi в основному на перифери зрiзiв СН та поодиноко зустрiчаютъся в центральнш частинi. Серед них е волокна з повнютю атрофованими осьовими цилшдрами, а т1, в яких останнi зморщенi, неправильно! форми вщзначаютъся рiзними варiацiями iнваriнащй та випинань мiелiновоl оболонки (вiяло-, пальце-, грибоподiбно) (рис 3А). У частини МНВ мiелiнова оболонка повнютю ввдсутня чи являе собою пластинчасп окремi маси. Аксони набряклi. Iншi пучки мiстятъ невелику ктькють волокон зi збереженою структурою, архiтектонiка !х мiелiновоl оболонки не порушена. У представлених зрiзах вiдмiчаемо потовщення ендотелто судинно! стiнки.
На 90-у добу стутнь пошкодження носить в основному однотипний характер. Переважають компактно розмщеш округлi МНВ середнiх розмiрiв, !х мiелiнова оболонка мiсцями стоншена, аксон набухлий. Зустрiчаються нервовi провiдники з деформованими осьовими цилiндрами, вони витягнуто!, продовгувато! форми i займають дшянки на перифери СН (рис 3Б).
На 120-у добу бшьшютъ нервових волокон за розмiрами наближаються до контрольно! групи, проте зберiгаеться набряк осьових цилiндрiв, вони неправильно! округло! форми. Контури мiелiново! оболонки чпта, як правило рiвнi. 1нколи зустрiчаються невелик! дщянки з популящями МНВ середнх дiаметрiв зi зморщеними аксонами та гшертрофованою мiелiновою оболонкою, внутршш контури яко! формують випинання рiзно! форми та висоти. Спостерiгаемо подекуди також i групи малих та середнх нервових провiдникiв, що мають видовжену форму та щiлиноподiбнi осьовi цилiндри. Компактнють розмiщення нервових волокон у СН забезпечуе значна ктькють новопредставлених МНВ малих метричних груп розосереджених помiж iнших. У жодних тварин не вдалося виявити МНВ дуже великого дiаметра з явищами гiпертрофi! та гiперплазi! мiелiново! оболонки, як зустрiчались у попереднi термiни дослiду.
Проведене свiтлооптичне дослiдження мiелоархiтектонiки СН у динамiцi розвитку периферiйно! нейропатi!, викликано! П, вказуе на полiморфiзм змiн МНВ. Для визначення основних тенденцiй i закономiрностей морфогенезу токсичного ураження провiдникового компоненту СН було використано морфометричний аналiз параметрiв МНВ. Отриманi результати демонструють достовiрну рiзницю даних мiж контрольною та дослвдною групами тварин.
Порiвнюючи дiаграми, побудованi згiдно показникiв площ МНВ (Бв) вiдмiчаемо, що в нормi домiнують волокна з площею в межах 20-40 мкм2 i дорiвнюють (42,21±1,2)% (рис.4). Проте вже на 1-у добу експерименту спостер^аемо перерозподш гiстограми без чiткого тку в одному з промiжкiв. Наявнi не представлен у контролi iнтервали великих площ волокон 140-160 мкм2 (9,06±0,2)%, 160-180 мкм2 (6,74±0,08)% та 160-200 мкм2 (4,82±0,06)%. А також в незначнш кiлькостi нервовi волокна з площами в межах вiд 200 до 300 мкм2. На 7-у добу до^дження ввдсоток площ МНВ в iнтервалi 60-80 мкм2, порiвнюючи з попереднiм термiном, зростае у 2,5 рази i становить (25,62±0,7)%, (р<0,05). На цьому етат ввдсутш дуже великi площi нервових проввднишв. Протягом 15-27 дiб експерименту дiаграма набувае полiмодального характеру з переважанням промiжкiв 20-40 мкм2, 40-60 мкм2, 60-80 мкм2. Знову з'являються, хоча i в малих кiлькостях, до 1%, показники Б в > 200мкм2. До закiнчення дослiду домiнуючими залишаються iнтервали 20-40 мкм2 (21,0±0,05)% та 40-60мкм2 (23,43±0,04)%.
% 45 40 35 30 25 20 15 10 5 0
1 1
1г1 1
контроль 1доба 7доба 15доба 27доба 60доба 90доба 120доба
а 0-20 в 20-40 □ 40-60 и 60-80 и 80-100 □ 100-120 и 120-140 3 140-160 п 160-180 0180-200 И200-220 □ 220-24^ н240-260
мкм2
% 50 45 40 35 30 25 20 15 10 5
В
Ьь.
НЬ.
04Ш1"-—
контроль 1доба 7доба 15доба 27доба 60доба 90доба 120доба
И 0-10 □ 10-20 □ 20-30 И 30-40 □ 40-50 В 50-60 Н 60-70
И 70-80 □ 80-90 □ 90-100 □ 100-110 В 110-120 В 120-130 □ 130-140
2
Рис.4. Пстограма розпод1лу м1елшових нервових волокон Рис.5. Пстограма розподшу м1елшових нервових волокон
сщничого нерва за величиною показника площ1 нервового сщничого нерва за величиною показника площ1 осьового цилшдра у волокна у динамщ розвитку П-шдуковано! нейропатн. динамщ розвитку П-шдуковано! нейропатн.
Що стосуеться осьових цилiндрiв, П-iндукована нейропатiя характеризуеться суттевими змшами i !хнiх показникiв (рис.5). Вже на 1-у добу спостер^аемо зниження рiвня гiстограми в пром1жку 10-20 мкм2,
який е переважаючим у контролi - (45,27±1,2)%, до (16,19±0,3)% (р<0,05). Поряд з цим достовiрно зростае вiдсоток волокон, площа аксонiв яких знаходиться в межах 40-50 мкм2 -(12,3±0,3)% та 50-60 мкм2 -(10,2±0,25)% (у контрольних тварин (1,66±0,04)% та (0,5±0,01)% вiдповiдно).
На 7-у добу тк дiаграми зсуваеться дещо вправо до iнтервалу 20-30 мкм2 i становить (29,22±0,5)%. З перших етапiв експерименту, в порiвняннi з групою щурiв, яким не вводили хiмiопрепарат, з'являються МНВ з площею поперечного перерiзу осьових цилiндрiв >60мкм2. 1х ввдсоткова кiлькiсть поступово зростае i на 27-у добу дорiвнюе (12,22±0,3)%. На даному термiнi вершина дiаграми змiщуеться в iнтервал 10-20мкм2 (23,55±0,6)%, проте вiдсотковий показник Ба в межах 20-30мкм2, залишаеться високим (17,1±0,3)% та до 60-! доби ще зростае вдвiчi (34,95±1)%. Вказаний характер розподшу поступово змiнюеться до 120-! доби. Дiаграма мае двопiковий вигляд з домiнуванням в двох Сервалах - 10-20мкм2 (23,54±0,7)% та 20-30мкм2 (22,29±0,6)%.
Аналiз морфометричних змiн коефщента форми нервового волокна вказуе на те, що значення Св на 1 добу досл!ду в iнтервалi 0,8-0,9 достовiрно зростае i становить (73,66±2,5)% (в контролi -(41,6±1,4)%, (р<0,05)). На 7-у i 15-у доби спостер^аеться збiльшення вiдсотково! переваги в даному промiжку, ще приблизно на 10%. Разом з тим стрiмко зменшуеться величина коефiцiента в межах 0,7-0,8 до (8,24±0,12)% в порiвняннi з контрольною групою тварин та з попередшми термiнами дослвдження.
27-а доба характеризуеться деяким зниженням вiдсотка в домiнуючому iнтервалi 0,8-0,9, а на противагу цьому стовпчик дiаграми в промiжку 0,7-0,8 рiзко пiднiмаеться (22,43±0,5)%. Така тенденцiя прослвдковуеться i дальше, i до 120-! доби значення коефiцiента форми волокон в межах 0,8-0,9 вадповадають (62,25±1,8)%, а в iнтервалi 0,7-0,8 - (28,71±0,7)%.
Подiбна динамiка характерна для змши показника коефiцiента форми осьового цилшдра. Порiвнюючи з контрольною групою тварин, на 1-у добу досл!дження визначаеться зниження значень Са в межах 0,7-0,8 до (24,5±0,6)% (у контролi - (38,87±1,2)%, (р<0,05)). Натомють, домiнуе iнтервал 08,-0,9, який до 15-! доби стрiмко набирае ввдсоткову бiльшiсть i становить (63,01±2,1)%. Зростання показника Са в даному промiжку з 27-! доби i до зашнчення експерименту змiнюеться на його зниження (42,25±1,4)%, щоправда вiн залишаеться тком гiстограми. Треба вiдмiтити, що на 60-у добу дiаграма метаморфозно вiдрiзняеться вiд решти. Вiдсоткова кшьшсть коефiцiента форми осьового цилiндра розподшяеться приблизно порiвно у трьох сумiжних iнтервалах 0,6-0,7 (21,47±0,7)%, 0,7-0,8 (28,2±0,5)%, 0,8-0,9 (21,43±0,4)%, а в межах 0,5-0,6 показник набувае свого найбшьшого значення (14,64±0,4)%, що достовiрно вiдрiзняеться вiд показникiв тварин iнших серш та контрольних.
Застосування в даному дослвджент сучасних методiв комп'ютерно! морфометрп дозволило нам вперше детально прослвдкувати характер змiн мiелiнових нервових волокон в динамщ розвитку П-iндуковано! нейропатi!.
Працюючи за схемою введення препарату, яку також використовували Ро1отапо е1 а1 [12], вiдмiчаемо розб1жносп в отриманих результатах. Вказанi автори протягом 35 днiв експерименту наводять фiзiологiчнi пiдтвердження розвитку периферiйно! нейропатл, проте зазначають вiдсутнiсть морфологiчних змш у структурi сiдничого нерва, Ь4-Ь5 спiнальних ганглi!в, вентральних та дорсальних корiнцiв та Ь4-Ь5 сегментiв спинного мозку.
Натомiсть проведен! нами попередт досл!дження чiтко демонструють морфометричнi порушення в структур! мотонейронiв попереково-крижового ввддшу спинного мозку та псеудоунiполярних нейронах спинномозкових вузл!в Ь2-Б1 протягом 120 д!б дослщу [1, 2]. Наведет в цш статтi нов! дат мшроскотчного та морфометричного аналiзу МНВ свдничих нервiв свiдчать про рiзноплановiсть ураження !х складових на р!зних етапах експерименту. Наприклад, набряк, зморщення чи атрофiя осьових цилшдр!в; гiпертрофiя, гiперплазiя з випинаннями та iнвагiнацiям м!елшово! оболонки чи дегенерацiя та фрагментатя пластинок м!ел!ну. Под!бт результати пошкодження МНВ описують у сво!х працях i !нш! дослвдники, зокрема М1тига У. е1 а1, РегеоЬп е1 а1 [10, 13].
В морфогенезi периферiйно! нейропати, викликано! П, одну з проввдних ролей займае ураження МНВ. Протягом експерименту серед змш структури нервових проввднишв можна видшити три перiоди. Перший тривае до 15 - ! доби, тсля останнього введення препарату i характеризуеться набряком ендоневрто, деформацiею та набуханням осьових цилшдр!в, гiпертрофiею м!елшово! оболонки. Так прояви розглядаемо як первинну реакцто на пошкоджуючу дто середника та розвиток компенсаторних механiзмiв на фон! дисбалансу аксонального транспорту.
З 27-! доби вiдмiчаемо другу стадто - зрив процесiв компенсацИ, при якш спостерiгаються виражена дегенерацiя осьових цитндр1в, набряк та розволокнення м1елшово! оболонки, демiелiнiзацiя та деструкц1я нервових волокон на фон! ввдносно незмшених показник1в гемодинамiки. Гiперплазiю м!сл!ново! оболонки розщнюемо як прояв спотворено! регенерацп. Ознаки в!дновлення структури нервових проввднишв з'являються на 90-у добу ! наростають до завершення досл!ду. Цей третш пер!од у
морфогенезi змодельовано! нейропати визначаеться переважанням нервових волокон, що за розмiрами та будовою наближаються до МНВ контрольно! групи тварин.
Перспективи подальших дослгджень. Наступним етапом дотджень морфогенезу П-тдукованоХ нейропати стане електронномжроскотчне вивчення нервових nровiдникiв Ыдничних нервiв та нейрошв стнальних ганглив з метою розкриття тонких механiзмiв Хх пошкодження. Цкавим питанням е встановлення спiввiдношення мiж ступенем i характером ураження мотонейрошв спинного мозку, нейроцитiв спинномозкових вузлiв та провiдних компонентiв Ыдничого нерва в динамщ розвитку перифершноХ нейропати.
1. Гевка О. I. Морфолопчш змши рухових нейрошв спинного мозку щурiв при експериментальнш перифершнш нейропати, викликанш паклткселом / O.I. Гевка // Галицький лжарський вюник - 2011. - Т.18, №4 - С. 21-24.
2. Гевка О. I. Морфолопчш змши нейрошв спинномозкових вузлiв щурiв при експериментальнш перифершнш нейропати, викликанш паклпакселом./ O.I. Гевка // Вюник ВДНЗУ «Укра'шська медична стоматолопчна академiя»-Актуальш проблеми сучасно'1 медицини - Полтава - 2012. - Т.12, випуск 4(40) - С.120-124.
3. Дмитренко К. О. Таксани: Чи знайдена оптимальна хiмiотерапiя хворих раком молочно'1 залози / К.О. Дмитренко // Укра'шський медичний альманах. - 2008. - Т. 11, №1. - С. 45-50.
4. Маренич А. Немелкоклеточный рак легкого - опухоль, чувствительная к химиотерапии / А. Маренич, А. Голубев // Врач.
- 2003. - №10. - С. 51-53.
5. Мартынова Ж. Оптимизация лечения распространенного рака яичников / Ж. Мартынова, Т. Харитонова, И. Бокин [ и др.] // Врач. - 2008. - №8. - С. 35-36.
6. Рейхарт Д. В.Неблагопреятные побочные реакции лекарственных средств / Д. В.Рейхарт // Осложнения фармакотерапии.
- М.: Литтера, 2007. - Т.1. - С. 49-51.
7. Dougherty P. M. Taxol- induced sensory disturbance is characterized by preferential impairment of myelinated fiber function in cancer patients /, J.P. Cata, J.V. Cordella [et al.] // Pain. - 2004. - Vol. 109, № 1-2. - P. 132-142.
8. Freilich R. J. Motor neuropathy due to docetaxel and paclitaxel / R. J Freilich, C. Balmaceda, A. D. Seidman [et al.] // Neurology. - 1996. - № 47. - P. 115-118.
9. Kuroi K. / Neurotoxicity of Taxanes: Symptoms and Quality of Life Assessment / K.Kuroi, K. Shimozuma // Breast Cancer. -2004. - Vol. 11. - № 1. - P. 92-99.
10. Mimura Y. Schedule dependency of paclitaxel-induced neuropathy in mice: a morphological study / Y. Mimura, H. Kato, K. Eguchi [et al.] // Neurotoxicology - 2000. - №21(4). - P. 513-520.
11. Murillo J. R. An Overview of Chemotherapy-Induced Peripheral Neuropathy / J. R.Murillo, J. E.Cox, M. S.Oholendt // J. Pharmacy Practice. - 2008. - Vol. 21, №2. - P.138-145.
12. Polomano R. C. A painful peripheral neuropathy in the rat produced by the chemotherapeutic drug, Paclitaxel / R. C. Polomano, A. J. Mannes, U. S. Clark [et al.] // Pain. - 2001. - № 94(3). - P. 293-304.
13. Persohn E. Morphological and morphometric analysis of paclitaxel and docetaxel-induced peripheral neuropathy in rats / E. Persohn, A. Canta, S. Schoepfer [et al.] // Eur. J. Cancer. - 2005. - Vol. 56, № 10. - P. 1460-1466.
14. Peters C. M. Intravenous paclitaxel administration in the rat induces a peripheral sensory neuropathy charecterized by macrophage infiltranion and injury to sensory neurons and their supporting cells / C. M. Peters, J. M. Jimenez-Andrade, B.M. Jonas [et al.] // Exp. Neurol. - 2007. - № 203(1). - P. 42-54.
15. Peters C. M. An evolving cellular pathology occurs in dorsal root ganglia, peripheral nerve and spinal cord following intravenous administrtion of paclitaxel in the rat / C. M. Peters, J. M. Jimenez-Andrade, M. A. Kuskowski [ et al.] // Brain Res. - 2007. - № 1168.
- P. 46-59.
16. Pushkarev V. M. Effects of low and high concentrations of antitumour drug taxol in anaplastic thyoid cancer cells / V. M. Pushkarev, D. V. Starenki, V. A. Saenko [et al.] // Exp. Oncol. - 2009. - №31(1). - P.16-21.
ПАТОМОРФОГЕНЕЗ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЙ ПАКЛИТАКСЕЛ-ИНДУЦИРОВАННОЙ ПЕРИФЕРИЧЕСКОЙ НЕЙРОПАТИИ Гевка О.И.
Данное исследование демонстрирует морфогенез повреждения миелиновых нервных волокон в динамике развития периферической нейропатии, обусловленной введением паклитаксела в суммарной дозе 8мг/кг массы тела. Седалищные нервы белых рандомбредних крыс были объектом эксперимента в течение 120 суток и изучались с помощью световой микроскопии с использованием компьютерного морфометрического анализа. Полученные результаты устанавливают морфометрические критерии морфологических изменений миелиновых нервных волокон на разных этапах развития паклитаксел-индуцированной периферической нейропатии.
Ключевые слова: паклитаксел, миелиновые нервные волокна, периферическая нейропатия, морфометрия.
Стаття надшшла 20.03.2014 р.
MORPHOGENESIS OF EXPERIMENTAL PACLITAXEL-INDUCED PERIPHERAL NEUROPATHY Gevka O. I.
The study demonstrates morphogenesis of myelin nerve fibers damage in the dynamics of peripheral neuropathy caused by administration of paclitaxel at a total dose of 8mg/kg of body weight. For 120 days the sciatic nerves of white random-bred rats were the object of our experiment being studied by means of light microscopy using a computer morphometric analysis. Our results establish morphometric criteria of morphological changes of the myelinated nerve fibers at different stages of paclitaxel-induced peripheral neuropathy.
Key words: paclitaxel, myelinated nerve fibers, peripheral neuropathy, morphometry.
Рецензент Чайковський Ю.Б.
