Вклад педагогов второй половины хіх – начала ХХ столетия в развитие антропологических идей Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

э

2013

ІІ

Внесок педагогів другої половини ХІХ - початку ХХ століття в розвиток антропологічних ідей

Іонова О.М., Кот О.П.

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди

Анотації:

Виявлено і систематизовано групи антропологічних ідей: ідеї самоцін-ності людської особистості, гуманізації освіти, загальнолюдського виховання; ідеї цілісного розвитку дитини, виховального й розвиваль-ного навчання; ідеї саморозвитку й самореалізації особистості, активності дитини в навчальному процесі; ідеї природовідповідності розвитку дитини, культуровідповідності виховання й народності в педагогіці; ідеї вільного виховання; ідеї збереження здоров'я дитини у процесі навчання; ідеї впливу особистості вчителя на розвиток особистості дитини. Визначено внесок педагогів другої половини ХІХ - початку ХХ століття в їх розвиток: обґрунтування антропологічного універсалізму як фундаменту теорії та практики педагогіки; визначення мети, завдань, принципів, умов гуманно-антропологічного виховання; виявлення вимог до вчителя як антрополога; розробка психолого-педагогічних основ цілісного розвитку й саморозвитку особистості, концепцій національної школи, змісту антропо-зорієнтова-ної початкової освіти, організаційних форм і методів її реалізації; розширення термінологічного поля досліджуваної проблеми. Обґрунтовано етапи розвитку антропологічних ідей у вітчизняній педагогіці впродовж досліджуваного періоду.

Ключові слова:

особистість, педагог-антрополог, антропологічні ідеї, розвиток, етапи.

Ионова Е.Н., Кот Е.П. Вклад педагогов второй половины Х1Х - начала ХХ столетия в развитие антропологических идей. Выявлено и систематизировано группы ведущих антропологических идей: идеи самоценности человеческой личности, гуманизации образования, общечеловеческого воспитания; идеи целостного развития ребенка, воспитывающего и развивающего обучения; идеи саморазвития и самореализации личности, активности ребенка в учебном процессе; идеи природосоответствия развития ребенка, культуросоответствия и народности в педагогике; идеи свободного воспитания; идеи влияния личности учителя на развитие личности ребенка. Определен вклад педагогов исследуемого периода в развитие антропологических идей: обоснование антропологического универсализма как фундамента теории и практики педагогики, определение цели, задач, принципов, условий гуманно-антропологического воспитания, выявление требований к учителю как у антропологу, разработка психолого-пе-дагогических основ целостного развития и саморазвития личности, концепций национальной школы, содержания ан-тропо-ориентированного начального образования, организационных форм и методов ее реализации, расширение терминологического поля исследуемой проблемы. Обосновано этапы развития антропологических идей в отечественной педагогике исследуемого периода.

личность, педагог-антрополог, антропологические идеи, развитие, этапы.

Ionova O.M., Kot Ye.P. The contribution of teachers of the second half of XIX -early XX century in the development of anthropological ideas. Identified and systematized group of leading anthropological ideas: the idea of selfworth of the human person, humanization of education, universal education; the idea of the holistic development of the child, educating and developing training; the idea of self-development and self-realization, the child's activity in the learning process; the idea of correspondence with nature of child development, and the nation, correspondence with culture and nationality in pedagogy; the idea of free education; the idea of the influence of the teacher's personality on the development of the child. The contribution of teachers of observable period in the development of anthropological ideas: anthropological study of universalism as the foundation of the theory and practice of pedagogy; identifying goals, objectives, principles, conditions of humanely and anthropological education; identify requirements for teacher as anthropologist; the development of psychological and pedagogical foundations of holistic development and self-identity, concepts of national schools, the content of anthropo-oriented primary education, organizational forms and methods of implementation; extension of terminological field of research problem. Justified the stages of development of anthropological ideas in domestic pedagogy of observable period.

person, teacher-anthropologist,

anthropological ideas, development, stages.

Вступ

Одним із пріоритетних завдань сучасної освіти є формування всебічно розвиненої особистості, що вимагає спеціальної організації навчання школярів, спрямованої на формування гнучкості мислення, ініціативності й самостійності, творчих здібностей, соціально-моральних якостей, здатності працювати й навчатися впродовж усього життя.

У цій площині особливого значення набуває антропологічний підхід, що передбачає системне використання даних усіх наук про людину та їх урахування в організації та здійсненні педагогічного процесу.

Науково вивірене впровадження антропологічного підходу в сучасну освітню практику спонукає науковців до ґрунтовного аналізу й осмислення вітчизняної антропологічної думки, спрямованої на виявлення у спадщині педагогів-антропологів нових аспектів змісту їхніх педагогічних ідей.

Особливо цінним у цій площині є звернення до освітньо-виховного досвіду педагогіки періоду другої половини ХІХ - початку ХХ століття, що характеризується пошуками шляхів реформування систе-

© Іонова О.М., Кот О.П., 2013 doi: 10.6084/т9^Ьіаге.821217

ми освіти, інтенсифікацією психолого-педагогічних досліджень, створенням і розвитком наукових підвалин «нової педагогіки» - педагогічної антропології (К.Ушинський та його послідовники), орієнтованої на спеціальне вивчення людини для узгодження педагогічної теорії та практики з людською природою.

Аналіз психолого-педагогічної літератури надав можливість до основних сучасних шляхів осмислення антропологічного підходу та втілення його в освітню практику віднести такі:

• розробка методології педагогічної антропології, визначення її об’єктно-предметної галузі, обґрунтування понятійно-категоріального апарату (В.Андрущенко, Б. Бім-Бад, А.Возняк, І. Дерболав, Л.Задорожна, Є. Ісаєв, М.Култаєва, В. Максакова, Б.Нікітюк, М.Петруніна, Л.Штефан);

• історико-педагогічні розвідки становлення й розвитку педагогічної антропології (К.Воробйова,

0.Гентух, Б.Ємельянов, О.Ільяшенко, В.Куликов,

Н.Матвійчук, М.Окса, В.Пічугіна, В.Пряникова,

1.Смирнова);

• дослідження науковцями (Б.Ананьєв, Л.Березівська, Л.Герасименко, Н.Дічек, Г.Костюк, М. Соловей,

І ПЕДАГОГІКА І та медик°-біол°гічні

*--“----------* проблеми фізичного

виховання і спорту ____________________

0.Сухомлинська, О. Шашков) спадщини педа-гогів-антропологів (Х.Алчевська, Б.Грінченко, П.Каптерев, М.Корф, Т.Лубенець, С. Русова,

1.Сікорський, К.Ушинський, І.Франко, П.Юркевич);

• антропологізація педагогічної освіти (І. Аносов, Т.Бєльчева, Л.Добровольська, О.Єрмак, Л.Люріна,

О.Максимов, В.Соколова, Л.Хомич).

Разом із тим на сьогоднішній день відсутнє цілісне історико-педагогічне дослідження, в якому було б узагальнено теоретичний і практичний доробок дослід-ників-антропологів другої половини ХІХ - початку ХХ століття.

Робота виконана відповідно до планів НДР Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Метою статті є визначення внеску педагогів досліджуваного періоду в розвиток антропологічних ідей.

Результати дослідження.

Науковий пошук доводить, що педагоги від античності до середини ХІХ століття особливу увагу приділяли пізнанню природи людини як найважливішому фактору у визначенні заходів навчально-виховного впливу. Тим самим було закладено передумови розгляду педагогіки з антропологічних позицій.

З’ясовано, що зростання уваги до людини, інтересів особистості в середині ХІХ століття було закономірним наслідком історичного розвитку Росії, до складу якої входили українські землі, а саме: падіння кріпосного права, буржуазні реформи, зокрема пошук ефективних форм демократизації сфери освіти, приведення її у відповідність до суспільно-економічних і культурних потреб країни. Сплеск інтересу до проблем освіти зумовив виникнення міцного соціально-педагогічного руху, у межах якого активно обговорювались цілі, завдання виховання, світоглядні, філософські, психологічні засади педагогіки; відбувалось творче переосмислення західноєвропейського досвіду, окреслювались шляхи розв’язання актуальних для школи й педагогіки завдань.

Доведено, що саме в досліджуваний період відбулись значні зміни в осмисленні педагогіки з антропологічної точки зору. Це пов’язано насамперед із висуненням і реалізацією К. Ушинським ідеї антропологічного універсалізму - ідеї побудови всеосяжного цілісного (інтегрованого) знання про людину: у своїй знаменитій праці «Людина як предмет виховання. Досвід педагогічної антропології» [16] він обґрунтував необхідність спеціального вивчення людини як неодмінного чинника виховання і розвитку особистості: «Якщо педагогіка хоче виховувати людину в усіх відношеннях, то вона має перш за все узнати її також у всіх відношеннях».

Ця праця стала першою у світі спробою побудови системно-синтезованого наукового знання про людину, до якого К. Ушинський відніс анатомію, фізіологію і патологію людини, психологію, логіку, філологію, географію, статистику, політичну економію, історію

ПСИХОЛОГІЯ

- релігії, цивілізації, філософських систем, мистецтва та власно виховання.

Отже, здавна існуюча тенденція всеосяжного вивчення людини як основи теорії освіти вийшла на новий якісний рівень і отримала реальне втілення у прагненні створити адекватну галузь наукового знання.

Вивчення широкого кола літературних джерел (І.Аносов, Б.Бім-Бад, О.Гентух, О.Ільяшенко,

В.Пічугіна, І.Смирнова) [1; 2; 3; 4; 11; 14], науково-педагогічної спадщини педагогів-антропологів досліджуваного періоду засвідчує, що вищезгадана праця К. Ушинського, загальні тогочасні культурно-освітні умови спонукали багатьох учених до осмислення і переосмислення питань освіти на антропологічному ґрунті, а розвиток антропологічних ідей визначався теоретико-практичним «прирощуванням» їх змістових, організаційних і методичних основ.

Виявлено групи провідних антропологічних ідей та визначено внесок педагогів досліджуваного періоду в їх розвиток, що узагальнено в таблиці.

З урахуванням особливостей освітньо-культурного розвитку країни, чинників неодноразового реформування системи освіти, специфіки поглядів, практичної діяльності передових вітчизняних науковців, педагогів-антропологів, розвитку педагогічної науки, зокрема дидактики початкової школи, змін цілей, змісту, форм і методів реалізації початкової освіти обґрунтовано етапи й основні тенденції розвитку антропологічних ідей у вітчизняній педагогіці другої половини ХІХ - початку ХХ століття, а саме:

• перший етап (1856 - 1880 рр.) - етап постановки та створення наукового базису проблеми антропологі-зації педагогічного знання, що пов’язується з такими основними аспектами, як:

а) пропаганда М. Пироговим ідеї необхідності виховання насамперед людини («усі, хто готується бути корисними громадянами, мають спочатку навчитись бути людьми»; стаття «Питання життя», 1856 р.) [10] як перша заявка та своєрідна програма розвитку педагогічної антропології у вітчизняній науці;

б) осмислення першорядності вивчення природи людини як основи педагогіки (П.Редькін «Що таке виховання», 1857 р.) [12], антропології як універсальної науки про людину (М.Чернишевський «Антропологічний принцип у філософії», 1860 р.) [17];

в) обґрунтування К. Ушинським (праця «Людина як предмет виховання. Досвід педагогічної антропології»; 1868-1869 рр.) необхідності пізнання людини як основи для побудови системи освіти; уведення терміну «педагогічна антропологія» та наповнення його конкретним змістом; науково-доцільна побудова цілісного знання про людину як предмет виховання.

На цьому етапі спостерігається активна підтримка антропологічних ідей К. Ушинського його послідовниками (М.Бунаков, М.Корф, В.Стоюнін).

У площині осмислення і сприйняття ідеї антропологічного універсалізму найбільш помітними були статті І.Мечникова («Виховання з антропологічної точки зору», 1884) [9], П.Каптерєва («Ушинський

Э 2013

ш

про суспільні та антропологічні основи виховання», 1885) [6], П.Лесгафта («Антропологія і педагогіка», 1889) [8], у яких автори наголошують на потребі людинознавчого фундаменту педагогіки: «виховна діяльність - діяльність, що спирається на науку,... вимагає серйозної ґрунтовної підготовки» (П.Каптерєв); антропологія - єдина й головна «основа педагогічної справи» (П.Лесгафт); завдання педагогіки - «відшукування умов, придатних для різних стадій розвитку дитини,. установлення повної гармонії між істотою, яка розвивається, та оточенням» (І.Мечников).

Доведено, що основним недоліком цього етапу було обмежене поширення антропологічних ідей, а досвід розробки К.Ушинським педагогічної антропології як розділу всередині педагогіки не віднайшов розуміння і продовження внаслідок непідготовленості педагогічної свідомості;

• другий етап (90-ті рр. ХІХ століття - 1919 рр.)

- етап розвитку антропологічних ідей у контексті виникнення різних педагогічних концепцій, які базувались, з одного боку, на власних інтерпретаціях суті людини як предмету виховання, з іншого - на однаковій методологічній основі - ідеях К.Ушинського про необхідність пізнання людини як основи побудови педагогічного процесу.

Проведений науковий пошук засвідчує, що протягом цього етапу оформлювались і розвивались такі основні концепції (течії) у вітчизняній педагогічній антропології (за Б.Бім-Бадом) [2]: синтетична, природничо-наукова, соціологічна, досвідна, філософська, теологічна.

Так, прибічники синтетичної концепції (В.Бехтерев, П.Блонський, М.Демков, О.Лазурський, П.Лесгафт, М.Рубінштейн), як і К.Ушинський, були переконані в тому, що теорія виховання має бути побудована на системних уявленнях про людину, що вимагає синтезу всіх антропологічних наук.

Найбільш значний внесок у розвиток антропологічних ідей у руслі синтетичної течії було зроблено П.Каптерєвим, яким уперше в науці було введено ємне поняття «педагогічний процес» як єдності біологічно-природного та соціально-культурного у процесі розвитку дитини («Педагогічний процес», 1905 р.) [5]. Він також наполягав на розв’язанні «складного антропологічного завдання» - вивченні вихованця, був переконаний, що хорошими педагогами «можуть бути тільки люди широкої, ґрунтовної освіти на основі антропології» («Педагогічна психологія», 1914 р.).

Важливу роль мала також низка статей К.Сент-Ілера «Керівні замітки з читання народними вчителями педагогічних творів» (1891 р.) [13], де було зроблено спроби наблизити антропологічні ідеї К.Ушинського до практики виховання.

Представники інших течій дещо звужували підхід до людини і концентрували увагу на вивченні певних наукових галузей.

Так, діячі природничо-наукової концепції (В.Вахтерев, О.Нечаєв, Г.Россолімо, М.Румянцев) орієнтувались на фізіологію, психологію та меди-

цину як основу педагогіки (соціальний фактор формування особистості і суспільні науки ними не враховувались); соціологічної (П.Кропоткін, М.Рубакін, В.Чорнолуський, М.Чехов) - робили акцент на суспільних науках, розглядаючи розвиток індивіда як процес соціалізації (перетворення людини з біологічної істоти в соціальну); досвідної (О.Зеленко, О.Фортунатов, С.Шацький) - наголошували на всебічному вивченні людини як узагальненні фактів із практичного досвіду (емпіричні спостереження за психічними процесами дитини, урахування впливу факторів дитячого життя); філософської (К.Вентцель, С.Гесен, О.Селиханович) - уважали педагогіку прикладною філософією (зокрема К.Вентцель розглядав людину як істоту, котра включена в соціальне середовище і Космос, та спрямована на гармонізацію природної й моральної суті особистості); теологічної (М.Бердяєв,

B.Зеньковський, В.Соловйов, Є.Трубецький) - розробляли антропологічні ідеї, пов’язані з християнсько-релігійною суттю відношень людини зі світом, із вихованням особистості як відкриттям у собі вищого (божественного) «Я».

Розвиток антропологічних ідей на етапі, що вивчається, був нерозривно пов’язаний із зародженням нової наукової галузі - педології (В.Бехтерев, В.Кащенко,

0.Лазурський, О.Нечаєв, Г.Россолімо, М.Румянцев,

1.Сікорський, Г.Трошин) - «науки про дітей», покликаної об’єднати різноманітні дані про дитину (психології, педагогіки, фізіології, медицини, соціології та ін.) та дати повну картину її вікового розвитку.

Для досліджуваного періоду характерним було також «становлення національної системи освіти й виховання, внесення національного компоненту у структуру педагогічної науки» (О.Сухомлинська) [15], українізація, світськість, доступність, трудовий принцип, вільний розвиток дитини. Українські педагоги та освітні діячі (Ф.Вовк, В.Дурдуківський,

C.Єфремов, Т.Лубенець, О.Музиченко, О.Русов,

С.Русова, Я.Чепіга, С.Черкасенко) розвивали антропологічні ідеї, працюючи над створенням української школи, науково-методичним забезпеченням початкової освіти на засадах етнокультури, національної ментальності, духовності українського народу, самосвідомості й гідності людини, причетної до свого народу, самоцінної вільної істоти, яка єдина з природою та Богом.

Водночас треба наголосити на тому, що, незважаючи на усвідомлення педагогічною громадськістю значущості антропологічних ідей, відбувалося досить повільне їх упровадження у масову початкову школу, якій була притаманна низка недоліків (неуважність до особливостей дитини, небажана спеціалізація з молодших класів, надмірна щоденна розумова праця тощо).

Узагальнення результатів науково-педагогічного пошуку дають підстави зробити такі висновки.

Виявлено та систематизовано групи провідних антропологічних ідей: ідеї самоцінності людської особистості, гуманізації освіти, загальнолюдського виховання; ідеї цілісного розвитку дитини, виховального й

та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту

розвивального навчання; ідеї саморозвитку й самореа-лізації особистості, активності дитини в навчальному процесі; ідеї природовідповідності розвитку дитини, культуровідповідності та народності в педагогіці; ідеї вільного виховання, ідеї збереження здоров’я дитини у процесі навчання; ідеї впливу особистості вчителя на розвиток особистості дитини.

Визначено внесок педагогів досліджуваного періоду в розвиток антропологічних ідей: обґрунтування антропологічного універсалізму як фундаменту теорії та практики педагогіки; визначення мети, завдань, принципів, умов гуманно-антропологічного виховання; виявлення вимог до вчителя як антрополога; розробка психолого-педагогічних основ цілісного розвитку й саморозвитку особистості, концепцій національної школи, змісту антропо-зорієнтованої початкової освіти, організаційних форм і методів її

реалізації; розширення термінологічного поля досліджуваної проблеми.

Обґрунтовано етапи розвитку антропологічних ідей у вітчизняній педагогіці в 1856-1919 рр.: перший етап (1856-1880 рр.) - етап постановки та створення наукового базису проблеми антропологізації педагогічного знання; другий етап (90-ті рр. ХІХ століт-тя-1919 рр.) - етап розвитку антропологічних ідей у контексті виникнення різних педагогічних концепцій (синтетична, природничо-наукова, соціологічна, досвідна, філософська, теологічна).

Перспективними напрямами подальших досліджень уважаємо узагальнення й виявлення специфіки впливу антропологічних ідей на діяльність початкової школи в різних регіонах України, вивчення питань підготовки вчителя початкових класів до реалізації антропологічних ідей.

І ПЕДАГОГІКА І

ПСИХОЛОГІЯ

Література

1. Аносов І.П. Антропологізм як чинник гуманізації освіти (теоретико-концептуальні основи) : автореф. дис. ... докт. пед. наук : спец. 13.00.01 / І.П. Аносов. - К., 2004. - 38 с.

2. Бим-Бад Б. М. Педагогическая антропология : учеб. пособие / Б. М. Бим-Бад. - М. : Изд-во УРАО, 1998. - 576 с.

3. Гентух Е.В. Генезис идей педагогической антропологии в истории отечественного образования : автореф. дисс. . канд. пед. наук. : спец. 13.00.01 / Е.В. Гентух. - Пушкин, 2006. - 19 с.

4. Ильяшенко Е.Г. Становление педагогической антропологии в России: этапы развития, особенности современных подходов / Е. Г. Ильяшенко // автореф. дисс. . канд. пед. наук. - М., 2003.

- 172 с.

5. Каптерев П. Педагогический процесс / П.Ф. Каптерев // Русская школа. - 1904. - № 4. - С. 92-116.

6. Каптерев П.Ф. Избранные педагогические сочинения / Петр Федорович Каптерев; под ред.А. М. Арсеньева. - М. : Педагогика, 1982. - 704 с.

7. Кот О.П. Дільність вітчизняної початкової школи крізь призму антропологічних ідей (1856 - 1919 рр.) : автореф. дис. . канд. пед. наук : спец. 13.00.01 / О.П. Кот. - Х., 2013. - 20 с.

8. Лесгафт П.Ф. Антропология и педагогика / П.Ф. Лесгафт // Избранные педагогические сочинения [Сост. И.Н. Решетень]. - М.: Педагогика, 1988. - С. 366 - 375.

9. Мечников И.И. Воспитание с антропологической точки зрения / И.И. Мечников. - СПб, Вестник Европы, 1871. - №1. - С.16 - 26.

10. Пирогов Н.И. Избранные педагогические сочинения. - М., 1953.

- 120 с.

11. Пичугина В.К. Антрополого-педагогические концепции в России второй половины XIX - начала XX века : автореф. дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.01 / В.К. Пичугина. - Волгоград, 2009. - 20 с.

12. Редькин П.Г. Что такое воспитание? / П. Редкин // Журнал для воспитания. - 1857. - Т. І. - № 1. - с. 12-14.

13. Сент-Илер К.К. Руководящие заметки по чтению народными учителями педагогических сочинений / К.К. Сент-Илер // Русский начальный учитель. Ежемесячный журнал. СПб. 1891. №

4. - С. 91 - 98.

14. Смирнова И.С. Развитие идей педагогической антропологии в России : автореф. дисс. . канд. пед. наук., спец. 13.00.01 : / И.С. Смирнова. - Армавир, 2009. - 19 с.

15. Сухомлинська О.В. Періодизація педагогічної думки в Україні: кроки до нового виміру. Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні 1992 - 2002 : зб. наук. пр. до 10-річчя АПН України / О.В. Сухомлинська // Академія педагогічних наук України. - Ч. 1. - Х. : «ОВС», 2002. - с. 37 - 54.

16. Ушинский К.Д. Человек как предмет воспитания: Опыт педагогической антропологии / К.Д. Ушинский. - М. : ФАИР - ПРЕСС: Гранд, 2004. - 575 с.

17. Чернышевский Н.Г. Антропологический принцип в философии / Н.Г. Чернышевский // Избранные философские сочинения. В 3-х т. Т.2. - М. : Политиздат, 1950. - 804 с.

References:

1. Anosov I.P. Antropologizm iak chinnik gumanizaciyi osviti [Anthropologism as a factor in humanizing education ], Dokt. Diss., Kiev, 2004, 38 p.

2. Bim-Bad B. M. Pedagogicheskaia antropologiia [Educational anthropology], Moscow, URAO Publ., 1998, 576 p.

3. Gentukh E.V. Genezis idee pedagogicheskoj antropologii v istorii otechestvennogo obrazovaniia [The genesis of ideas of educational anthropology in the history of the national education], Cand. Diss., Pushkin, 2006, 19 p.

4. Il’iashenko E.G. Stanovlenie pedagogicheskoj antropologii v Rossii [The formation of educational anthropology in Russia], Cand. Diss., Moscow, 2003, 172 p.

5. Kapterev P. Russkaia shkola [Russian school], 1904, vol.4, pp. 92116.

6. Kapterev P.F. Izbrannye pedagogicheskie sochineniia [Selected pedagogical works], Moscow, Pedagogy, 1982, 704 p.

7. Kot O.P. Dil'nist' vitchiznianoyi pochatkovoyi shkoli kriz’ prizmu antropologichnikh idej [Dilnist national primary school in the light of anthropological ideas], Cand. Diss., Kharkiv, 2013, 20 p.

8. Lesgaft P.F. Antropologiia i pedagogika [Anthropology and pedagogy], Moscow, Pedagogy, 1988, pp. 366 - 375.

9. Mechnikov I.I. Vestnik Evropy [The Herald of Europe], 1871, vol.1, pp. 16 - 26.

10. Pirogov N.I. Izbrannye pedagogicheskie sochineniia [Selected pedagogical works], Moscow, 1953, 120 p.

11. Pichugina V.K. Antropologo-pedagogicheskie koncepcii v Rossii vtoroj poloviny XIX — nachala XX veka [Anthropological and pedagogical concepts in Russia in the second half of XIX - early XX century], Cand. Diss., Volgograd, 2009, 20 p.

12. Red’kin PG. Zhurnal dlia vospitaniia [Journal for the Education], 1857, vol.1(1), pp. 12-14.

13. Sent-Iler K.K. Russkij nachal’nyj uchitel’ [Russian initial teacher], 1891, vol.4, pp. 91 - 98.

14. Smirnova I.S. Razvitie idej pedagogicheskoj antropologii v Rossii [Development of the ideas of educational anthropology in Russia], Cand. Diss., Armavir, 2009, 19 p.

15. Sukhomlins’ka O.V. Zbirnik naukovikh prac’ Akademiia pedagogichnikh nauk Ukrayini [Proceedings of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine], 2002, vol.1, pp. 37 - 54.

16. Ushinskij K.D. Chelovek kakpredmet vospitaniia [Man as an object of education], Moscow, FAIR - PRESS: Grand, 2004, 575 p.

17. Chernyshevskij N.G. Antropologicheskij princip v filosofii [Anthropological principle in philosophy], Moscow, Politizdat, 1950, T.2, 804 p.

э

2013

її

Информация об авторах:

Ионова Елена Николаевна: [email protected]; Харьковский национальный педагогический университет; ул. Артема 29, г. Харьков, 61002, Украина.

Кот Елена Петровна.: [email protected]; Харьковский национальный педагогический университет; ул. Артема 29, г. Харьков, 61002, Украина.

Information about the authors:

Ionova O.M.: [email protected]; Kharkov National Pedagogical University; Artema str. 29, Kharkov, 61002, Ukraine.

Kot Ye.P.: [email protected]; Kharkov National Pedagogical University; Artema str. 29, Kharkov, 61002, Ukraine.

Цитируйте эту статью как: Іонова О.М., Кот О.П. Внесок педагогів другої половини ХІХ - початку ХХ століття в розвиток антропологічних ідей II Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. -2013. - № 11 - C. 17-21. doi:10.6084Im9.figshare.821217

Электронная версия этой статьи является полной и может быть найдена на сайте: http:IIwww.sportpedagogy.org.uaIhtmlIarhive.html

Это статья Открытого Доступа распространяется под терминами Creative Commons Attribution License, которая разрешает неограниченное использование, распространение и копирование любыми средствами, обеспечивающими должное цитирование этой оригинальной статьи (http:H creativecommons.orgIlicenses/byI3.0Ideed.ru).

Cite this article as: Ionova O.M., Kot Ye.P. The contribution of teachers of the second half of XIX - early XX century in the development of anthropological ideas. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 2013, vol.11, pp. 17-21. doi:10.6084/m9.figshare.821217

The electronic version of this article is the complete one and can be found online at: http://www.sportpedagogy.org.ua/html/arhive-e.html

This is an Open Access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License, which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited (http:// creativecommons.org/licenses/by/3.0/deed.en).

Дата поступления в редакцию: 12.10.2013 г. Опубликовано: 05.11.2013 г.

Received: 12.10.2013 Published: 05.11.2013