CC BY
66
УДК: 615. 015. 35 + 616 - 092. 9 Сидоренко А.Г.
ВИЗНАЧЕННЯ ГОСТРО1 ТОКСИЧНОСТ1 ЕТИЛОВОГО ЕФ1РУ 4-[2-Г1ДРОКСИ-
2-(2-ОКСО-1,2-ДИГ1ДРО-1НДОЛ-3-1Л1ДЕН)-АЦЕТАМ1НО]-
МАСЛЯНО1КИСЛОТИ
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматологiчна академiя» м. Полтава
Пошук та розробка високоефективних / безпечних антидепресантiв е проритетним напрямком сучасноТ фармаколог^ Ц засоби повинн виявляти не тльки достатнш фармакологiчний ефект, але й бути безпечними для здоров'я людини. Мета роботи - визначити гостру токсичнсть етилового ефру 4-[2-гдрокси-2-(2-оксо-1,2-диг'1дро-'1ндол-3-1л'1ден)-ацетам'1но]-масляно{ кислоти (сполука Э-38) при внутршньоочеревинному шляху уведення, що проявляе високу антидепресивну активнсть. Експерименти виконан!' на 60 блих статевозрлих щурах л'ш Wistar масою 170-190 г. / 60 нелiнiйних мишах масою 18-20 г. Дослiдження проведен на 6 групах мишей, по 10 тварин у груп з кожною дозою (сполуку Э-38 вводили у дапазон доз: 2000, 2500, 3000, 3500, 4000, 4500 мг/кг) та 6 групах щурв (вводили речовину в дозах: 1500, 2000, 2500, 3000, 3500, 4000 мг/кг). Середньосмертельну дозу сполуки Э-38 визначали за методом Сг. КагЬег. Розрахунки LD5o здшснювали за формою: LD5o = LD1oo - / п. Середньолетальна доза
етилового ефiру 2-оксо'1ндол'1ну при внутршньоочеревинному введенн мишам становила 3375±155 мг/кг i сполука належить до VI класу токсичностi. При введенн сполука Э-38 щурам дорвнювала 3000±149 мг/кг i вона в'дноситься до V класу токсичност>. Гостра токсичнсть досл'джуваноГ речовини Э-38 значно нижча за таку у пор!внянн!' з еталонним препаратом тпрам'мом.
Ключов1 слова: похщне 2-оксо1ндол1ну, середньосмертельна доза, гостра токсичнють.
Робота е фрагментом до^дноГ теми кафедри експериментальноГ та клiнiчноi' фармакологи з клiнiчною iмунологiею та алергологiею ВДНЗ УкраГни "УкраГнська медична стоматологiчна академiя" м. Полтава "Пошук засобiв та бiологiчно-активних речовин (БАР) з числа похiдних 2-оксоПндолу та 3-оксипiридину для фармакотерапп адаптивних процеав при порушеннi гомеостазу рiзноi'етПологП'" (№ державноГреестрац/Г 011Ю004879).
Вступ
Не дивлячись на розвиток психiатрiT, проблема дiагностики та лкування депресп е актуальною на сьогодшшнш час. За даними ВООЗ щороку хворiе на депресш близько 200 млн. оаб i ця цифра постшно зростае. Кожна восьма людина хоча б раз на життя потребуе призначення спе^альноТ антидепресивноТ терапи. Сучасний розвиток психiатрiT використовуе широкий арсенал психотропних засобiв i до кшця не виршуе проблеми ефективного лкування депресивних розладiв. Антидепресанти, що присутн на фармацевтичному ринку, не повною мiрою задовольняють потреби споживача. Це пов'язано з повтьним розвитком ключного ефекту, значною ктькютю побiчних реакцш, що виникають на початку терапи, ^ як правило, е причиною нон-комплайнсна [8].
Пошук та розробка високоефективних i безпечних антидепресан^в е прюритетним напрямком сучасноТ фармакологи. Ц засоби повинн виявляти не ттьки достатнш фармаколопчний ефект, але й бути безпечними для здоров'я людини.
Похщы 2-оксошдолш-3-глюксиловот кислоти, що синтезован на кафедрi анал^ично'Т хiмiT Нацюнального фармацевтичного ушверситету, е новою i перспективною групою фармаколопчно активних сполук, що останшм часом дослщжуються. У попередшх дослщженнях встановлено, що похщы 2-оксошдолшу володшть нейротропною, анксиол^ичною, стреспротекторною та антидепресивною активнютю [3, 5, 6, 11]. Отриман результати свщчать про перспективнють подальшого вивчення найбтьш активних сполук, що неможливо без дослщження Т'х токсичностк Тому визначити гостру токсичнють похщного 2-оксошдолшу, що виявило значну антидепресивну дш [5].
Вивчення показниш гострот токсичност дозволяе провести зв'язок мiж дозою та побiчними реак^ями, зробити порiвняльну оцшку токсичност новоТ сполуки з найбтьш ефективними представниками даного класу препара^в, що використовуються в кл^чнш практицi.
Мета роботи
Визначити гостру токсичнють етилового ефiру 4-[2-гiдрокси-2-(2-oксo-1,2-дипдро-шдол-3-тщен)-ацетамiно]-масляноT кислоти (сполука Э-38) при внутршньоочеревинному шляху уведення, що проявляе високу антидепресивну активнють.
Матерiали i методи дослiдження
Експерименти виконанi на 60 бтих статевозрiлих щурах лши Wistar масою 170-190 г. i 60 нелiнiйних мишах масою 18-20 г. Тварин утримували на звичайному харчовому, питному i при 12-годинному свптовому режимi. Дослiди проводили з дотриманням вимог СвропейськоТ конвенцп "Про захист хребетних тварин, як використовуються для експериментiв та шших наукових цтей" (Страсбург, 1985), Закону УкраТни "Про захист тварин вщ жорсткого поводження" (№3446 - IV 21.02.06). Експериментальн спостереження за тваринами проводили у другш половинi дня.
Похщне 2-оксошдолш-3-тюксиловоТ' кислоти ex tempore суспензували у водi для iн'eкцiй, використовуючи емупьгатор "Твш-80". Гостру токсичнiсть вивчапи на двох видах пабораторних тварин. Дослщження бупи проведен на 6 групах мишей, по 10 тварин у груш з кожною дозою (дослщжувану спопуку вводили у дiапазонi доз: 2000, 2500, 3000, 3500, 4000, 4500 мг/кг) та 6 групах щурiв (вводили дослщжувану сполуку у дiапазонi доз: 1500, 2000, 2500, 3000, 3500, 4000 мг/кг). Використовували шлях введення внутршньоочеревинний [4]. Середньосмертельну дозу речовини з лабораторним шифром Э-38 визначали за методом Cr. Karber [7, 9]. Розрахунки LD50 здшснювали за формою:
LD50 = LD100 - X(zd) / n, де:
LDioo - доза, яка викликала загибель вах доспiдних тварин; z - середня величина мiж ктькютю загиблих тварин у "сусщшх" групах; d - iнтервап мiж дозами; n - кiпькiсть тварин у груш.
Стандартна похибка середньоТ величини LD50 розраховувалась за формулою Геддама:
S
K • S • d
LD50
, де:
К - константа, яка при розрахунках за методом Кербера дорiвнюe 0,564; S - стандарт розподту, який визначаеться за графшм; d - iнтервал мiж дозами; п - кiлькiсть груп тварин у дослщк
Верхню i нижню довiрчi меж1 LD5o сполуки Э-38 визначали за формулою: х - та х + де t -величина, що залежить вщ п i знаходиться за таблицею (при f = п-1, п = 10 i р = 0,05; t = 2,26).
Результати та 1х обговорення
Отриманi данi визначення середньо смертельно! дози (LD50) сполуки Э-38 за умов внутршньоочеревинного введення мишам наведенi в таблицi 1.
Таблиця 1
Параметри гостроТ токсичнот похдного 2-оксошдолш-3-глюксилово( кислоти на мишах
Показники Дослщжуваш дози, мг/кг
2000 2500 3000 3500 4000 4500
Ктьюсть тварин, що вижили 10 8 7 5 2 0
Ктьюсть загиблих тварин 0 2 3 5 8 10
z 1 2,5 4,0 6,5 9
d 500 500 500 500 500
zd 500 1250 2000 3250 4250
7(zd) 11250
npuMimKa. У таблиц 1 i 2. У групах по 10 тварин.
У результат проведених дослщжень встановлено, що максимальна толерантна доза сполуки Э-38 дорiвнюe 2000 мг/кг, найменша смертельна доза (LD16) - 2400 мг/кг, а LD100= 4500 мг/кг (див. рис. 1)
Рис. 1. Результати визначення LD16 та LD84 сполуки Э-38 при внутршньоочеревинному введенн у мишей.
LD50 = LD100 - I(zd) / n = 4500 - 11250 / 10 = 4500 - 1125 = 3375 (мг/кг)
S
K • S • d
LD50
n
= 155 (мг/кг)
LD84 - LD16
К = 0,564; 2 = 4100 - 2400/2 =850; d = 500
Довiрчi меж1 LD50: 3375 - 2,26 155 = 3069,7 (мг/кг) 3375 + 2,26 155 = 3680,3 (мг/кг)
n
Таким чином, визначена LD5o речовини Э-38 мишам при внутрiшньоочеревинному введеннi дорiвнюe 3375±155 мг/кг. Довiрчi меж1 величини LD50 дорiвнюють 3375 (3069,7ч3680,3) мг/кг.
Розрахунки середньолетальноТ дози похiдного 2-оксошдолш-3-глюксиловоТ кислоти з умовною позначкою Э-38 при внутршньоочеревинному введеннi щурам представлен в таблицi 2.
Таблиця 2
Результати визначення гостроТ токсичнот Э-38 на щурах
Показники Дослiджуванi дози, мг/кг
1500 2000 2500 3000 3500 4000
Ктьюсть тварин, що вижили 10 9 7 6 3 0
Ктьюсть загиблих тварин 0 1 3 4 7 10
z 0,5 2 3,5 5,5 8,5
с] 500 500 500 500 500
zd 250 1000 1750 2750 4250
ХМ 10000
Аналiз результат свщчить, що максимальна толерантна доза сполуки Э-38 дорiвнюe 1500 мг/кг, найменша летальна доза (LD16) - 2150 мг/кг, LD100= 4000 мг/кг (див. рис.2). LD5o = LD1oo - Х^) / п = 4000 - 10000 / 10 = 4000 - 1000 = 3000 (мг/кг) _ _ IК • S • d
SLD50 _ л
V п = 149 (мг/кг)
8 _ ЬР84 - ЬБ16
К = 0,564; 2 = 3725 - 2150/2 = 787; d = 500
Довiрчi меж 3000 - 2,26 149 = 2663,26 (мг/кг) 3000 + 2,26 149 = 3336,74 (мг/кг).
Таким чином, при внутршньоочеревинному введены щурам сполуки Э-38 визначена LD50, що дорiвнюe 3000±149 мг/кг. Довiрчi меж1 середньоТ величини LD50 становлять 3000 (2663,26ч3336,74) мг/кг.
120
0
о-
И 100 &
1 80
* 40
Н о
20
к 2
о
0 500 1000 1500 2000 2500 3000 3500 4000 4500 5000 До с.тпджу ваш дози, мг/кг
Рис. 2. Параметри визначення LD1e та LDs4 Э-38 при внутрiшньоочеревинному введеннi у щурiв.
Аналiзуючи отриман результати з використанням загальновживаноТ класифкацп речовин за токсичнютю К.К. Сидорова та ГОСТ 12.1.007-76, можемо дшти висновку, що сполука Э-38 у дослщах на нелшшних мишах при внутршньоочеревинному введены (LD50 > 3375 мг/кг) вщноситься до речовин VI класу токсичности тобто вщносно нешкiдлива, а для щурiв лiнiТ Wistar при внутршньоочеревинному введеннi (LD50 > 3000 мг/кг) похщне 2-оксошдолш-3-глюксиловоТ кислоти е сполукою V класу токсичностi, тобто практично нетоксичною [1, 2, 10].
Висновки
1. Середньолетальна доза етилового ефiру 4-[2-гщрокси-2-(2-оксо-1,2-дигщрочндол-3-тщен)-ацетамшо]-масляноТ кислоти при внутршньоочеревинному введеннi мишам становить 3375±155 мг/кг i речовина належить до VI класу токсичностi.
2. Середньолетальна доза етилового ефiру 4-[2-гщрокси-2-(2-оксо-1,2-дигщрочндол-3-тщен)-ацетамiно]-масляноТ кислоти при внутршньоочеревинному введеннi щурам дорiвнюе 3000±149 мг/кг i сполука вщноситься до V класу токсичностк
3. Токсичнють похiдного 2-оксоiндолiну при внутршньоочеревинному введеннi експериментальним тваринам значно нижча за таку у порiвняннi з еталонним препаратом iмiпрамiном.
Лiтература
1. Березовская И.В. Классификация химических веществ по параметрам острой токсичности / И.В. Березовская // Химико-фармацевтический журнал. - 2003. - Т. 37, № 3. - С. 32-34.
2. Березовская И.В. Прогноз безопасности лекарственных средств в доклинических токсикологических исследованиях / И.В. Березовская // Токсикологический вестник. - 2010. - № 5 (104). - С. 17-22
3. Луценко Р.В. Вплив похщних 2-оксошдолш-3-глюксиловоТ' кислоти на фiзичну витривалють тварин за умов ппотермп / Р.В. Луценко, Т.О. Дев'ятюна, С.В. Колюник [та ш.] // УкраТ'нський журнал кшшчноТ' та лабораторноТ медицини. - 2008. - Т. 3, № 3. - С. 89-92.
4. Докшшчш дослщження лкарських засобiв: методичш рекомендацп / [Лпвшова Н.В., Фiлоненко - Патрушева М. А., Франццузова С. Б. та ш.] ; За ред. О.В. Стефанова. - К. : Авицена. - 2001. - 528 с.
5. Луценко Р.В. Дослщження антидепресивноТ' активност похщних 2-оксошдолш-3-глюксиловоТ' кислоти в тест Порсолта / Р.В. Луценко, Т.О. Дев'ятюна, А.Г. Сидоренко [та ш.] // Вюник Фармацп. - 2008. - Т. 56, № 2. - С. 4-8.
6. Луценко Р.В. Дослщження анксиолiтичноТ' активност ^(1-нафтил)амщ-2-оксошдолш-3-глюксиловоТ' кислоти при моделюванш неконфлктноТ' поведiнки в щурiв / Р.В. Луценко, Т.О. Дев'ятюна // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2012. - Вип. 3, №. 2 (95). - С. 82-85.
7. Прозоровський В.Б. Экспресс-метод определения средней эффективной дозы и ее ошибки / В.Б. Прозоровський, М.П. Прозоровская, В.М. Демченко // Фармакология и токсикология. - 1978. - № 4. - С. 497-502.
8. Савенкова 1.1. Хронопрогностичш показники прояву депресивних сташв / 1.1. Савенкова // Науковий вюник МиколаТ'вського нацюнального ушверситету iменi В.О. Сухомлинського. Сер. : Психолопчш науки. - 2013. - Т. 2, вип. 10. - С. 272-277.
9. Сернов Л.Н. Элементы экспериментальной фармакологии / Л.Н. Сернов, В.В. Гацура. - М. : Медицина, 2000. - 352 с.
10. Сидоров К.К. О классификации токсичности ядов при парентеральных способах введения / К.К. Сидоров // Токсикология новых промышленных, химических веществ. - М. : Медицина, 1979. - Вып. 13. - С. 47-51.
11. Сидоренко А.Г. Антидепресивна активнють похщних 2-оксошдолш-3-глюксиловоТ' кислоти / А.Г. Сидоренко, В.М. Бобирьов // Вюник Вшницького державного медичного ушверситету. - 2011. - Т. 15 (1). - С. 41-44.
Реферат
ОПРЕДЕЛЕНИЕ ОСТРОЙ ТОКСИЧНОСТИ ЭТИЛОВОГО ЭФИРА 4-[2-ГИДРОКСИ-2-(2-ОКСО-1,2-ДИГИДРО-ИНДОЛ-3-ИЛИДЕН)-АЦЕТАМИНО]-МАСЛЯНОЙ КИСЛОТЫ Сидоренко А.Г.
Ключевые слова: производное 2-оксоиндолина, середнесмертельна доза, острая токсичность.
Поиск и разработка высокоэффективных и безопасных антидепрессантов является приоритетным направлением современной фармакологии. Эти средства должны выявлять не только достаточный фармакологический эффект, но и быть безопасными для здоровья человека. Цель работы - определить острую токсичность этилового эфира 4-[2-гидрокси-2-(2-оксо-1,2-дигидро-индол-3-илиден)-ацетамино]-масляной кислоты (соединение Э-38) при внутрибрюшинном пути введения, которое проявляет высокую антидепрессивную активность. Эксперименты выполнены на 60 белых половозрелых крысах линии Wиstar массой 170-190 г. и 60 нелинейных мышах массой 18-20 г. Исследования проведены на 6 группах мышей, по 10 животных в группе с каждой дозой (соединение Э-38 вводили в диапазоне доз: 2000, 2500, 3000, 3500, 4000, 4500 мг / кг) и 6 группах крыс (вводили вещество в дозах: 1500, 2000, 2500, 3000, 3500, 4000 мг/кг). Среднесмертельну дозу соединения Э-38 определяли методом Cr. Karber. Расчеты LD50 осуществляли по форме: LD50 = LD100 - Z (zd) /n. Среднелетальная доза этилового эфира 2-оксоиндолина при внутрибрюшинном введении мышам составила 3375 ± 155 мг/кг и соединение относится к VI классу токсичности. При введении соединения Э-38 крысам равнялась 3000 ± 149 мг/кг и оно относится к V классу токсичности. Острая токсичность исследуемого вещества Э-38 значительно ниже, по сравнению с эталонным препаратом имипрамином.
Summary
DETERMINING OF ACUTE TOXICITY OF ETHYL ESTER 4-[2- HYDROXY-2-(2-OXO -1,2- DIHYDRO- INDOLE -3-ILYDEN)-ACETAMINO]-BUTYRIC ACID Sydorenko A.G.
Keywords: 2-oxoindolin derivative, half-lethal dose, acute toxicity.
The search and development of highly effective and safe anti-depressants is a priority of present-day pharmacology. These medicines should demonstrate not only marked target pharmacological effect, but be safe for human health as well. The purpose of this study presented is to determine acute toxicity of acute toxicity of ethyl ester 4-[2- hydroxy-2-(2-oxo -1,2- dihydro- indole -3-ilyden)-acetamino]-butyric acid (compound E-38) under the intraperitoneal route of administration. This compound shows a high antidepressant activity. Experiments were performed on 60 white mature Wistar rats weighing 170 -190 g and 60 nonlinear mice weighing 18-20 g. The mice were divided into 6 groups in 10 animals in a group for each dose (compound E-38 was administered in doses ranged from 2000, 2500, 3000, 3500, 4000 to 4500 mg / kg) and into 6 groups of rats (the substance was administered in doses of 1500, 2000, 2500, 3000, 3500, 4000 mg / kg). Half-lethal dose of compound E-38 was calculated by the method of Cr. Karber. When administered the compound E-38 rats equalled 3000 ± 149 mg / kg and was classified as V class toxicity. Acute toxicity of the substance E-38 was much lower compared to the reference drug Imipramine
