CC BY
34
1.Белоусова О.Н., Горизонтов Т.Д., Федотова М.И. Радиация и система крови. - М.: Атомиздат, 1996- 126 с.
2.Диковенко Е.А. Динамика лейкоцитарних реакций у кроликов при острой лучевой болезни. Патологофизиология и экспериментальная терапия, т. 4, №1, 1990 - С.20-24.
3. High-energy diets for reproductive rabbit does: effect of energy source / [Pascual J.^Lervera C, Bias E., Fernandez-Carmona J. e.al.] // Nutrition Abstracts and Reviews.-2003. - V.73. - № 5. - P.27 - 39.
4. Meller B. The Effect Ionizing Radiation on the Functional Activity of Rat blood cells / В. Meller, W. Deisting, В. E. Wenzel // Strachlenther Onkol. - 2006. -V.182. - № l.- P. 30 - 36.
ЛЕЙКОЦИТАРНАЯ ФОРМУЛА КРОВИ КРОЛЕЙ, ОБЛУЧЕННЫХ ГАМА-ЛУЧАМИ НА ФОНЕ ДЕЙСТВИЯ В1ТАМ1НА В6 Костюк С. С.
Проведено исследование влияния облучения рентгеновскими лучами кроликов на процентное содержание различных форм лейкоцитов периферической крови при применении пиридоксина как радиопротектора. Установлено, что тотальное облучение кроликов рентгеновскими лучами вызвало увеличение в лейкоцитарной формуле процента псевдоеозинофилов, особенно палочкоядерных, появление юных и миелоцитов и уменьшение лимфоцитов. В опытной группе кроликов, которым применяли пиридоксин, эти показатели были значительно ближе к норме.
Ключевые слова: кролики, рентгеновское облучение, лейкоцитарная формула, пиридоксин.
Стаття надшшла 5.06.2014 р.
УДК 615 + 616 - 092.9
THE BLOOD LEYKOGRAMA OF RABBITS AT TOTAL X-RAY IRRADIATION ON A BACKGROUND THE PYRIDOXINE ACTION Kostiuk S.S.
The study was conducted the influence of X-ray irradiation of rabbits on the percentage of the various forms of peripheral blood leukocytes with the use of pyridoxine as radioprotective. It is found that the total exposure of rabbits by X-rays caused an increase in the leucocyte count psevdoeosinophills percent, especially rod-shape nucleuses, the emergence of young and myelocytes and a decrease in lymphocytes. In the experimental group of the rabbits, used pyridoxine, these figures were much closer to normal.
Key words: rabbits, X-ray irradiation, wbc, pyridoxine.
Рецензент Запорожець Т.М.
У///////////////////////////////////А
'//////////////////////////////////s
///////////////^
v////////////////^
ВИВЧЕННЯ РОЛ1 ХОЛ1НЕРГ1ЧНОГО КОМПОНЕНТУ В АНТИДЕПРЕСИВН1Й Д11
ПОХ1ДНОГО 2-ОКСО1НДОЛ1НУ
В експериментах на 60 бших статевозрших щурах-самцах лшй Wistar вивчали вплив сполуки Э-38 у дозi 12 мг/кг у порiвняннi з iмiпрамiном (25 мг/кг) при внутршньоочеревинному введены за 1 годину до застосування холшотропних аналзатсрв ареколшу (15 мг/кг) i нжотину (10 мг/кг). Реестрували: латентний перюд початку тремору (сек.), штенсившсть тремору в балах i ректальну температуру. Введення вегетотропного аналiзатора викликало дрiбноамплiтудний тремор всього тла, загальною тривалютю близько 25 хв. Також ареколш знижував температуру тша експериментальних тварин на 2-3 0С у порiвнянш з загальноприйнятими нормами. Застосування препарату порiвняння iмiпрамiну вiрогiдно подовжувало тривалють латентного перюду початку тремору i зменшувало загальну тривалiсть тремору, попереджало зниження температури тiла порiвняно з контрольною патологiею. Профiлактичне введення похщного 2-оксоiндолiну збiльшувало час латентного перюду настання тремору у 2,5 рази у порiвнянш з контрольною патолопею (р<0,01). Також сполука вiрогiдно зменшувала загальну тривалiсть тремору i попереджала зниження температури тiла тсля уведення холiномiметика. Уведення нiкотину супроводжувалось збудженням Н-холiнореактивних структур, розвитком тремору i гiпотермii. Сполука Э-38 вiрогiдно зменшувала тривалiсть латентного перiоду тремору i загальну тривалiсть нiкотинового тремору у 1,4 рази у порiвнянш з контролем.
Ключовi слова: похщне 2-оксоiндолiн-3-глiоксиловоi кислоти, тремор, ареколiн, ткотин.
Робота е фрагментом НДР "Пошук засобiв з числа nохiдних 2-оксо1ндолу та 3-оксип1ридину та бiологiчно-активних речовин (БАР) для фармакотератХ адаптивних процеЫв при порушент гомеостазу раноХ етгологИ" (№ державноХреестращХ 011Ш004879).
Ацетилхолш е ендогенних нейромед1атором, що синтезуеться з холшу { ацетилкоензиму А, реакщя каташзуеться холшацетилтрансферазою. Ацетилхолш д1е через два типи рецептор1в: мускаринов1 (М-хол1норецептори) 1 н1котинов1 (Н-холшорецептори) [12]. М-хол1норецептор1 е членоми смейства рецептор1в пов'язаних з 0-61лками { мае п'ять р1зних п1дтип1в (М] - М5) [9]. Н-ХР являють собою 1онн1 канали, що складаеться з п'яти субодиниць, що утворюють рецептор [15]. У головному мозку выявлено вгам головних скупчень холшерНчних нейрон1в. Чотири з них розташоват у базальних в1дд1лах переднього мозку, це ядра прозороi перетинки i базальне ядро Мейнерта. В1д них холшерНчт нервов1 волокна проходять до новоi кори, г1покампу { нюховоi цибулини. Також два скупчення холшерпчних нейрон1в локал1зован1 у верхньому вщдш моста. В1д цих ядер волокна направляються до таламуса 1 стр1атума. Хол1нерг1чн1 нейрони довгастого мозку ©луценко р.в, сидоренко а.г. та1бш.,аом ереднш мозок. Дегенерац1я цих хол1нерг1чних нейрошв
спостерпаеться при xBopo6i Альцгеймера. С вщомосп про участь холшерпчно! системи мозку в naToreHe3i депресп [11]. У хворих на депресiю, що покiнчили життя самогубством спостерiгаеться пiдвищення щiльностi М-холiнорецепторiв у лiмбiчнiй системi головного мозку [17].
Ншотин виявляе анксiолiтичну дда при застосуваннi в людей i вiдтвореннi експериментальних моделей тривоги. Також зменшення чутливостi Н-ХР викликае анксiолiтикоподiбний ефект [10]. У похiдних 2-ок^ндолш-3-глюксилово! кислоти встановленi нейротропнi властивостi [5], зокрема антидепресивш у етилового ефiру 4-[2-пдрокси-2-(2-оксо-1,2-дипдро-шдол-3-шщен)-ацетамшо]-масляно! кислоти (сполука Э-38), що виявляе сполука у поведшкових i фармакологiчних моделях депресп [1, 2, 3].
Метою роботи було вивчення впливу етилового ефiру 4-[2-пдрокси-2-(2-оксо-1,2-дипдро-шдол-3-шщен)-ацетамшо]-масляно! кислоти на ефекти ареколшу i нiкотину у щурiв.
MaTepian та методи дослiдження. В експериментах використовували 60 бiлих статевозрiлих щ^в-самщв тип Wistar, якi утримувались в стандартних умовах вiварiю в клтгках по 4-5 тварин. Дослiди проводили вщповщно до вимог Свропейсько! конвекцп "Про захист хребетних тварин, яю використовуються для експериментiв та iнших наукових цшей" (Страсбург, 1985), Закону Украши "Про захист тварин вщ жорстокого поводження" (№3446 - IV 21.02.06). Тварини роздiленi на групи, по 10 щурiв у кожнш. Сполуку з лабораторною назвою Э-38 ex tempore суспендували у водi для iн'екцiй використовуючи емульгатор 'Твш-80" i уводили тваринам у дозi 12 мг/кг внутрiшньоочеревинно за 1 годину до застосування холiнотропних аналiзаторiв. В якостi препарату порiвняння використовували iмiпрамiн (25 мг/кг) у виглвд комерцiйного препарату фiрми "EGIS Pharmaceuticals PLC" (Угорщина). З метою виявлення у етилового ефiру 2-оксоiндолiну впливу на холшерпну систему ЦНС тваринам уводили у ширну складку ши! М-холiномiметик ареколiн (Sigma-Aldrich, США) у дозi 15 мг/кг маси тша i Н-холiномiметик нiкотин (Sigma-Aldrich, США) у дозi 10 мг/кг маси тша за 1 годину до уведення сполуки що дослiджуеться [6, 7]. Дослщження проводили шляхом спостереження за тваринами при кiмнатнiй температурi i стандартному освiтленнi. Реестрували наступи показники: латентний перiод початку тремору (сек.) та штенсивнють тремору в балах: 0 - вщсутнють, 1 - локальний дрiбноамплiтудних тремор голови, передшх лап або хвоста, 2 - локальний средньоампл^удний тремор, 3 -генералiзований дрiбно- або средньоампл^удний тремор усього тiла; загальна тривалють тремору (сек.), а також вимiрювали температуру у прямiй кишцi (0С) за допомогою електронного термометра.
Статистичну обробку одержаних результатiв проводили за программою Microsoft Statistika 6.0 з використанням дисперсiйного аналiзу ANOVA i %2.
Результати дослiджeння та Тх обговорення. Дослiдження взаемодп потенцiйних антидепресанпв з основними нейромедiаторними системами головного мозку е важливим етапом з'ясування !хшх механiзмiв антидепресивно! дп. Наявнють холшотропно! активностi в нейропсихотропному спек^ похщного 2-оксоiндолiну оцiнювали за здатнютю змiнювати тривалiсть та iнтенсивнiсть тремору в експериментальних тварин.
Тест з уведенням ареколшу використовуеться для виявлення центрально! М-холшоблокувально! дп у сполуки, що дослщжуеться. Введення вегетотропного аналiзатора викликало дрiбноамплiтудний тремор всього тша, загальною тривалiстю близько 25 хв. Також ареколш знижував температуру тша експериментальних тварин на 2-3 0С у порiвняннi з загальноприйнятими нормами (табл. 1). Застосування препарату порiвняння iмiпрамiну подовжувало тривалiсть латентного перюду розвитку тремору у 2,7 рази (p<0,01) та зменшувало загальну тривалiсть тремору у 3 рази порiвняно з контрольною патологiею (p<0,001). Також класичний антидепресант вiрогiдно попереджав зниження температури тiла, викликану ареколшом. Профiлактичне введення похiдного 2-ок^ндолш-3-глюксилово! кислоти з умовним позначенням Э-38 збшьшувало час латентного перiоду настання тремору у 2,5 рази у порiвняннi з контрольною патологiею (p<0,01). Застосування простого ефiру 2-ок^ндолшу вiрогiдно зменшувала загальну тривалiсть тремоту i попереджала зниження температури тша шсля уведення холiномiметика (табл. 1).
Отримаш результати свiдчать, що профшактичне введення етилового ефiру 4-[2-гiдрокси-2-(2-оксо-1,2-дипдро4ндол-3-шден)-ацетамшо]-масляно! кислоти, аналогiчно референс-препарату iмiпрамiну, вiрогiдно подовжувало тривалiсть латентного перiоду розвитку тремору, зменшувало тривалють тремору i попереджало зниження температури тiла на фот застосування М-холiномiметика ареколiна. Уведення шкотину супроводжувалось збудженням Н-холiнореактивних структур, що призводило до розвитку тремору i гiпотермi! (табл. 2). Ъшпрамш вiрогiдно не впливав на тривалють та iнтенсивнiсть тремору, однак попереджав зниження ректально! температури. Профiлактичне уведення сполуки Э-38 зменшувало тривалють латентного перюду тремору у 1,2 рази у порiвняннi з контрольною патолопею без корекцл
(р<0,05). Також похщне 2-оксо1ндол1ну зменшувало загальну тривалютъ ткотинового тремору у 1,4 рази у пор1внянн1 з контролем (р<0,05). Однак сполука не попереджала зниження ректально! температури у щур1в. Таким чином, запоб1жне уведення етилового еф1ру 2-оксо1ндол1ну модифшувало прояви н1котинового тремору, зменшуючи його прояви.
Таблиця 1
Вплив похщного 2-оксоiндолiн-3-глiоксилово'l' кислоти (сполука Э-38) на ефекти ареколiну
Група тварин Латентний перюд настання тремору, сек. Загалъна тривалютъ тремору, сек. Ректальна температура, 0С
Ареколш, 15 мг/кг (контрольна патолопя) 56,1 + 2,31 1509+35,8 35,3+0,18
Ьшпрамш, 25 мг/кг + ареколш, 15 мг/кг 151,0 + 26,3 <0,01 492,0 + 40,1 <0,001 37,5+0,21 <0,001
Сполука Э-38, 12 мг/кг + ареколш, 15 мг/кг 138,0 + 6,18 <0,001 1340 + 19,3 <0,001 37,2+0,24 <0,001
Таблиця 2
Вплив похщного 2-оксошдолш-3-глшксилово1' кислоти (сполука Э-38) на шкотиновий тремор
Група тварин Латентний перюд настання Загальна тривалють Ректальна температура, 0С
тремору, сек. тремору, сек.
Ккотин, 10 мг/кг (контрольна патолопя) 34,0+2,31 43,2+3,37 36,2+0,22
Ьшпрамш, 25 мг/кг + шкотин 10 мг/кг 31,2+3,63 53,5+4,13 37,3+0,19
>0,25 <0,1 <0,001
Сполука Э-38, 12 мг/кг + шкотин 10 мг/кг 39,7+1,13 31,6+4,20 36,8+0,31
<0,05 <0,05 >0,25
У попередшх дослiдженнях показано, що у мехашзмах антидепресивно! ди похiдного 2-оксоiндолiну суттеве значення вiдiграe модуляцiя адренерпчно! i серотоншерпчно! (5-НТ) системи, зокрема блокада пресинаптичних 5-НТ2- або стимуляци 5-НТl-рецепторiв у вiдповiдних структурах головного мозку [4]. Також у сполуки Э-38 вiдмiчаеться центральна холшоблокувальна дiя, що може вiдiгравати певну роль у нейропсихотропнш ди речовини. Мускариновий вщщлу парасимпатично! нервово! системи, зокрема М2-холiнорецептори мають велике значення у розвитку псих1чно! патологи [13]. Тому доцшьно розглянути взаемозв'язок серотоншерпчно! з холшерпчною системою у ЦНС. Це дасть змогу вщповюти на питання яким чином сполука впливае на серотоншерпчну систему модулюе холiнергiчну систему. Доведено, що блокування 5-НТ1А-рецепторiв у корi головного мозку i гшпокамш тварин сприяло пiдвищенню вивiльнення ацетилхолшу, що опосередковано за участю штернейрошв [14]. Також показано, що 5-НТ1А-рецептори i пресинаптичнi 5-НТ1В- i 5-НТ1д-рецептори у ссавцiв монотонно шпбують холiнергiчнi нейрони, а стимуляцiя 5-НТ3- рецепторiв знижуе вивiльнення ацетилхолiну [16]. Крiм того, активацiя 5-НТ2А- i 5-НТ2С-рецепторiв пiдвищуе вивiльнення ацетилхолiну в рiзних дiлянках головного мозку [8]. При цьому блокування похiдним 2-оксоiндолiну пiдгрупи 5-НТ2-рецепторiв обумовлюватиме центральну антихолiнергiчну дiю i, вочевидь, антидепресивну. Проаналiзованi механiзми взаемозв'язку рецепторних систем ЦНС е непрямими i можуть вщбуваються шляхом залученням глутаматергiчних нейрошв ЦНС.
Хоча серотонiнегрiчна система здатна модулювати функцiю холiнергiчних нейронiв, щ ефекти залежать i вiд безпосередньо! стимуляци рецепторiв i !х локалiзацil, в результатi чого регуляцiя становиться надзвичайно складною. Враховуючи, що холшерпчна система ЦНС вiдiграе суттеве значення у розвитку депресивних розладiв, тому наявтсть прямих або опосередкованих холшоблокувальних властивостей у похщного 2-оксоiндолiну позитивно доповнюе рецепторний спектр центрально! нейропсихотропно! активностi речовини.
Етиловий еф1р 4-[2-гщрокси-2-(2-оксо-1,2-дигщро-шдол-3-щщен)-ацетамшо] -масляно! кислоти (сполука Э-38) у доз1 12 мг/кг обмежував прояви ареколшового i шкотинового тремору i частково модифiкував дда нiкотину на органiзм.
Перспективи подальших дослгджень. У подальших дождженнях тануетъся з'ясувати роль шших HeüpoMediamopHux систем у реалiзацil нейропсихотропноi di'i найбшьш активних сполук з числа простих ефiрiв noxidHux 2-оксошдолш-З-глюксилово! кислоти.
1. Луценко Р. В. Пошук антидепресан™ серед похщних 2-оксошдолш-3-глюксилово! кислоти / Р. В. Луценко, А. Г. Сидоренко // Актуальш проблеми сучасно! медицини: Вюник Укра!нсько! медично! стоматолопчно! академ1!. - 2010. - Т.10, вип.1(29), - С.52-54.
2. Луценко Р. В. Антидепресивш властивост1 пох1дних 2-оксо1ндол1н-3-гл1оксилово! кислоти в блщ тест! - ^'п1дв1шування за хвют" / Р. В. Луценко, Т. А. Дев'ятюна, А. Г. Сидоренко// Вюник проблем бюлоги i медицини. - 2012. - Вип. 4, том 2(97). - С. 99 - 102.
3. Луценко Р. В. Антидепресивна актившсть похвдних 2-оксошдолш-3-глюксилово! кислоти при моделюванш клофелшово! депреси / Р. В. Луценко, А. Г. Сидоренко // Актуальт проблеми сучасно! медицини: Вiсник Украшсько! медично! стоматолопчно! академи. -2012. - Т.12, вип. 4(40), - С.161-164.
4. Луценко Р. В. Вплив похвдних 2-оксошдолш-3-глюксилово! кислоти на ефекти малих доз L-3,4-диоксифенiлаланiну / Р. В. Луценко, А. Г. Сидоренко, В. М. Бобирьов // Проблеми екологй та медицини. - 2013.-Т.17, №1-2. - С.70-77.
5. Луценко Р. В. Анксиолитическое действие производных 2-оксииндолин-3-глиоксиловой кислоты: компьютерное прогнозирование и экспериментальное подтверждение / Р. В. Луценко, В. Н. Бобырев Т. А. Девяткина // Казанский медицинский журнал. - 2013. - Т. 94, №4. - С. 553 - 560.
6. Машковський М. Д. Фармакологические основы антидепрессивной активности нового психотропного препарата пиразидола / М. Д. Машковський, Н. И. Андреева // Журнал неврологии и психиатрии. -1975. -№3, - С.430-434.
7. Руководство по экспериметальному (доклиническому) изучению новых фармакологических веществ / О. Л., Верстакова, Е. В. Арзамасцев, Э. А. Бабаян [и др.]. под ред. Р. У. Хабриева. - [2-е изд.]. - М.: ОАО "Издательство "Медицина". - 2005. - 832 с.
8. Bonsi P. Endogenous serotonin excites striatal cholinergic interneurons via the activation of 5-HT2C, 5-HT6, and 5-HT7 serotonin receptors: implications for extra pyramidal side effects of serotonin reuptake inhibitors / P. Bonsi, D. Cuomo, J. Ding [et al.] // Neuropsychopharmacology. - 2007.- №32. - Р.1840-1854.
9. Caulfield M. P. International Union of Pharmacology. XVII. Classification of muscarinic acetylcholine receptors / M. P. Caulfield, N. J. Birdsall // Pharmacol Rev. - 1998. - №50. - Р. 279-290.
10. Cohen A. Anxiolytic effects of nicotine in a rodent test of approach-avoidance conflic /A. Cohen, W. Y. Robert, A. V. Miguel [et al.] // Psychopharmacology. - 2009. - №204. - Р.541-549.
11. Dagyte G. The cholinergic system and depression /G. Dagyte, J. A. Den Boer, A. Trentani// Behavioural Brain Research. - 2010. - P. 124-138.
12. Eglen R. M. "Muscarinic receptor subtypes in neuronal and non-neuronal cholinergic function" / R. M. Eglen // Auton Autacoid Pharmacol. - 2006. - №26(3).- Р. 219-233.
13. Gibbons A. S. Decreased muscarinic receptor binding in the frontal cortex of bipolar disorder and major depressive disorder subjects / A. S. Gibbons, E. Scarr, C. McLean, [et al.] // J. Affect. Disord. -2009. - №116. - Р. 184-191.
14. Kehr J. The selective 5-HT1A receptor antagonist NAD-299 increases acetylcholine release but not extracellular glutamate levels in the frontal cortex and hippocampus of awake rat /J. Kehr, X. J. Hu, T. Yoshitake, [et al.]//Eur.Neuropsychopharmacol.-2010.-№20.-F .487-500.
15. Lindstrom J. M. Nicotinic acetylcholine receptors of muscles and nerves: comparison of their structures, functional roles, and vulnerability to pathology / J. M. Lindstrom // Ann NY Acad. Sci.- 2003. - №998. - Р. 41-52.
16. Rutz S. Presynaptic serotonergic modulation of 5-HT and acetylcholine release in the hippocampus and the cortex of 5-HT1B-receptor knockout mice / S. Rutz, C. Riegert, A. K. Rothmaier [et al.] // Brain Res. Bull. - 2006.- №70.- Р. 81-93.
17. Scarr Е. Cholinergic connectivity: it's implications for psychiatric disorders / Е. Scarr, A. S. Gibbons, J. Neo, [et al.] // Front Cell Neurosci. - 2013. - №3. - Р. 7-55.
ИЗУЧЕНИЕ РОЛИ ХОЛИНЕРГИЧЕСКОГО КОМПОНЕНТА В АНТИДЕПРЕССИВНОМ ДЕЙСТВИИ ПРОИЗВОДНОГО 2 -ОКСОИНДОЛИНУ Луценко Р. В., Сидоренко А. Г., Девяткина Т. А., Колесник С. В.
В экспериментах на 60 белых половозрелых крысах - самцах линии Wistar изучали влияние соединения Э-38 в дозе 12 мг/кг по сравнению с имипрамином (25 мг/кг) при внутрибрюшинном введении за 1 час до применения холинотропних анализаторов ареколина (15 мг/кг) и никотина (10 мг/кг). Регистрировали: латентный период начала тремора (сек.), интенсивность тремора в баллах и ректальную температуру. Введение вегетотропного анализатора вызвало мелкоамплитудный тремор всего тела, общей продолжительностью около 25 мин. Также ареколин снижал температуру тела экспериментальных животных на 2-3 0С по сравнению с общепринятыми нормами. Применение препарата сравнения имипрамина достоверно удлиняло продолжительность латентного периода начала тремора и уменьшало общую продолжительность тремора, предупреждало снижение температуры тела по сравнению с контрольной патологией. Профилактическое введение производного 2-оксоиндолина увеличивало время латентного периода наступления тремора в 2,5 раза по сравнению с контрольной патологией (р<0,01). Также соединение достоверно уменьшало общую продолжительность тремора и предупреждало снижение температуры тела после введения холиномиметика. Введение никотина сопровождалось возбуждением Н-холинореактивных структур, развитием тремора и гипотермии. Соединение Э-38 достоверно уменьшало продолжительность латентного периода тремора и общую продолжительность никотинового тремора в 1,4 раза по сравнению с контролем.
Ключевые слова: производное 2-оксоиндолин-3-глиоксиловой кислоты, тремор, ареколин, никотин.
Стаття надшшла 19.05.2014 р.
A STUDY OF A ROLE OF CHOLINERGIC COMPONENT IN ANTIDEPRESSIVE ACTION OF
2-OXOINDOLIN DERIVATIVE Lutsenko R. V., Sydorenko A. G., Devyatkina T. O., Kolisnyk S. V.
It was studied an influence of E -38 substance in 12 mg/kg in comparison with imipramin (25 mg/kg) on effects of arekolin (15 mg/kg) and nikotin (10 mg/kg) at intraperitoneal injection per 1 hour to an usage of cholinotropic analizators during experiments on 60 state white rats Wistar. It was registetred a latent period of tremor start (sec), tremor intensity and rectal temperature. An intake of vegetative analizator caused minor tremor of the body which lasted 25 min. Also arekolin decreased a body temperature of animals in 2-3 degrees compared with standard norms. An intake of a drug compared with imipramin continued a duration of the latent period of tremor start and decreased a duration of a tremor, prevented temperature's decrease compared with control pathology. Preventive intake of 2-oxoindolin derivative increased a latent period of a tremor in 2,5 times compared with control pathology. Also a substance decreased general tremor's duration and prevented a temperature's increase after cholinomimetics' intake. Nicotine's intake is caused by excitation of H-choloreactive structures, tremor's development and hypothermia. E 38 substance decreased duration of the latent period and duration of tremor's nicotine in 1,4 times compared with control.
Key words: 2-oxoindolin-3-glyoxylic acid derivatives, tremor, arekolin, nicotine.
Pe^roeHT Eo5HpbOB B.M.
