CC BY
21
УДК 619:612.44:636.7
Бобрицька О.М., к.вет.н., доцент, © ([email protected])
Хартвсъка державна зооветеринарна академ1я
ВИЗНАЧЕННЯ ФУНКЦ10НАЛБН01АКТИВНОСТ1 ЩИТ0П0Д1БН01 ЗАЛОЗИ СОБАК БЮРЕЗОНАНСНИМ МЕТОДОМ
У статт1 надат результаты морфолог1чних та бюх1м1чних дослгдженъ кров/ собак з гтофункщею щитопод1бног залози, визначеног за допомогою д1агностичного комплексу "ПАРКЕС".
Ключовг слова: Бюрезонанс, електромагштш коливання, гшотерюз, бюлопчно активш точки.
Вступ. У природ! немае шчого, що знаходиться у сташ спокою. Усе рухаеться, коливаеться, випромшюе енергш. Зовшшне середовище впливае на оргашзм людини та тварин за допомогою чисельних фактор1в, яю е джерелом енерги. У свою чергу в оргашзм! кожна кл1тина, орган, система оргашв, як I оргашзм у цшому, генеруе енергш та взаемод1е з умовами зовшшнього середовища, що постшно змшюються. При цьому змши, що вщбуваються у оргашзм1, мають пристосувальне та адаптивне значения. 3 чого ж розиочинаеться реакщя оргашзму на вилив фактор1в зовшшнього середовища, як1 бюлопчш основи адаптаци?
Сучасна наука, що базуеться на ученш про загальний адаптацшний синдром Г.Сел'е розкривае, нейрогуморальш мехашзми взаемоди оргашзму \ зовшшнього середовища, направлен! на утримання гомеостазу в оргашзмг I в цьому мехашзм1 важливу роль мають симпато-адреналова та гшоталамо-гшоф1зарно-наднирникова системи. Через щ системи пщвищуеться функцюнальна актившсть не тшьки наднирниюв, а й шших периферичних ендокринних залоз, зокрема й щитопод1бно! залози. Остання е ендокринною залозою, що контролюе ус1 енергетичш процеси у тканинах, органах та органощах кл1тин. Вщомо, що тироксин розподшяе реакцш окислювального фосфорилування у митохондр1ях, зменшуючи утворення макроерпчних
з'еднань, разом з тим посилюе утворення тепла [1,2,3]. Кр1м того, гормони щитопод1бно! залози регулюють в оргашзм! процеси морфогенезу, обмшу речовин та енерги, продуктивш якост1 тварин та впливають нав1ть на р1вш геному[4,5].
Основш порушення функцп щитопод1бно! залози виявляються у Фото 1 форм1 гшо- або гшертиреозу, яю
© БобрицькаО.М., 2012
8
супроводжуються глибокими функцюнальними порушеннями в оргашзмг
Д1агностика патологи щитопод1бно! залози, що ¿снуе, базуеться на кшьккному визначенш трийодтироншу (Т3) та тироксину (Т4), а також тиреотропного гормону гшоф1за, клмчного та 6ioxiMi4Horo анал1зу кров1 та шших показниюв. Останш роки ведуться пошуки нетрадицшних метод1в д1агностики патолопчних сташв оргашв, систем та оргашзму в цшому.
Справедливо твердження, що наука робить ycnixn залежно вщ методик. Признаючи наявшсть в оргашзм1 функционально! енергошфомацшно! системи, ученими сконструйоваш прилади, що можуть рееструвати параметри електромагштштного випромшювання, яке мае сво! характеристики залежно вщ функционального стану органа чи системи в оргашзмг При збудженш органу пщвищуеться штенсившсть випромшювання, а при гальмуванш — вона знижуеться. KpiM того, при виникненш патологш органи генерують rnmi, специф1чш параметри електромагштного випромшювання, яю можна зарееструвати.
Матер1ал i методи. Об'ектами дослщжень було 14 собак р1зних порщ (кокер-спашель, дог, доберман, ердельтер'ер, ротвейлер) та безпорщних у Biu;i вщ 4 до 6 рок!в, у яких спостер1галися сонливють, випадшня mepcri, cyxicTb шюри, запори, зменшення частота серцевих скорочень, температура тша у норм! на piBHi нижшх корд ошв.
Для визначення фукнцюнального стану тварин використовували д1агностичний комплекс "ПАРКЕС", який е приладом бюрезонансно! д1агностики i дозволяе провести дослщження тварин у повному об'ем1, визначити ф1зюлопчний, а також патолопчний стан оргашв i систем оргашзму та взаемоз'язки м1ж ними шляхом вим1ру електропровщност1 бюлопчно активних точок (БАТ) i оцшки И змш при включенш певних мжрорезонансних контур !в (нозод1в) (фото 1). Принцип дп приладу базуеться на явищ1 бюлопчного резонансу — визначення електропровщност1 БАТ при внесенш в електромагштний npocTip оргашзму мжрорезонансних контур1в. Резонанс характеризуеться, як сильне зростання ампл1туди електро-магштних коливань пщ впливом зовшшшх дш, коли частота власних коливань об'екта сшвпадае з частотою коливань зовшшньо! дп. Величина бюрезонансу е показником функционального стану оргашв i систем оргашзму. Попередшми нашими дослщженнями встановлено, що коливання величини бюрезонансу у собак е вщ 7 до 29 одиниць шкали прилада [2].
Режим визначення функционального стану тварин проводився техшчно за повною аналопею з офщшно прийнятою методикою. Д1агностичний комплекс "ПАРКЕС" мае два електроди: активний (робочий) i пасивний. Робочий електрод розташовували на м1сця знаходження БАТ. Пасивний електрод з'еднували 3i шюрою тварини, зафжсувавши його в паховш дшянщ. Функцюнальний стан щитопод1бно! залози визначали за допомогою БАТ, локал1зованих на передшх кшщвках i3 передньо! поверхш стопи, на шюрнш складщ м1ж 2-м та 3-м, 3-м та 4-м, 4-м та 5-м пальцями. Кктковими ор1ентирами е фронтальна лш1я, що проведена на piBHi проксимально! трет1
9
першо! фаланги 3-го та 4-го пальщв, або на 0,5 мм вище вщ р1вня проксимального м1жфалангового суглоба (суглоб 2-1 фаланги) 2-го та 5-го пальщв.
Зважаючи на те, що порушення функци щитопод1бно! залози викликае цший ряд змш у органах та тканинах, що беспосередньо вщображаеться на склад1 та властивостях кров1 тварин, ми дослщжували вмют гормошв щитопод1бно! залози (тироксину та трийодтиронину) й тиреотропного гормону методом ¿муноферментного анал1зу, кшькють формених елемешгв кров1 визначали у камер1 Горяева, вмют гемоглобшу — гемихромним методом, визначення загального бшка у сироватщ кров1 — б1уретовим методом, бшков1 фракци — турбометричним методом за Карпюком, концентрацш сечовини — уреазним методом, ам1аку — за Кшлером, амшоазот — ншгщриновим методом за Узбековим, креатинину — з ткриновою кислотою. Актившсть аспартат- та аланшамшотрансферази у сироватщ кров1 — за методом Райтмана -Френкеля, а лактатегщрогенази — за методом Севела, концентрацш молочно! кислоти -реакщею з параоксидифшшом.
Результати дослщження. При дослщженш 14 собак встановлено, що величина електропровщност1 БАТ шкали комплексу "ПАРКЕС" коливалася вщ 29 до 52 одиниць, що пов'язано, на нашу думку, з р1внем обмшних процеЫв, породи та маси тварин.
При використанш мжрорезонансних контур1в гшотериозу у собак — явище резонансу спостер1гали у 12 тварин, величина якого складала вщ 12 до 19 одиниць шкали приладу.
У 14 тварин вщбирали кров для лабораторних дослщжень.
При дослщженш кров1 виявили, що концентращя тиреощних гормошв у сироватщ кров1 була зниженою та складала у середньому трийодтиронину 55±3,6 Тг/Дл (з коливаннями вщ 40 до 71), тетрайодтироншу 1,4±0,12мкг/Дл (з коливаннями вщ 0,8 до 2,0) та тиреотропного гормону (ТТГ) — 1,4±0,21. Зважаючи на те, що концентращя ТТГ знаходилася у межах ф1зюлопчно! норми, можна вважати, що гшотерюз у собак був первинного походження та пов'язаний з недостатною кшькктю надходження йоду, хоча не виключаеться можливкть гшотерюзу, пов'язаного з шшими етюлопчними факторами.
Вмют формених елемешгв кров1 був у межах нижшх кордошв ф1зюлопчно1 норми. Кшькють лейкоциив складала у середньому 9,0*109/л з коливаннями вщ 8,0х109/л до 12х109/л .
Кшькють еритроцит1в дор1внювала 5,8х1012/л з коливаннями вщ 5,0х1012/лдо 8х1012/л.
Р1вень гемоглобшу склав 85-100 г/л, що е нижче ф1зюлопчних норм (120-180).
У вмют1 метаболтв азотистого обмшу вщм1чалося деяке зниження р1вня загального бшка та альбумшу на фош збшьшення концентраци глобулмв. Так, концентращя загального бшка у сироватщ кров1 дор1внювала 48-52 г/л при норм1 54-71г/л, альбумшу 20-24 г/л (при норм1 26,0-33,0г/л), тод1 як вмют глобулмв був 38-46 г/л.
10
Концентращя небшкових азотистих речовин (ам1аку, амшоазоту, сечовини, сечово! кислоти та креатинину) у середньому була нижче норматнвннх показннюв, особливо азоту вшьних амшокислот та креатинину, що можливо е наслщком не тшьки гшотерюзу, а й браку бшка у рацюш
Актившсть аспартатамшотрансферази дор1внювала 29±1,8 од/л з коливаннями вщ 12 до 46 од/л, а аланшамшотрансфераза — у середньому 38±2,6 од/л, з коливаннями вщ 20 до56 од/л.
Р1вень метаболтв вуглеводного обмшу був у межах норм. Так вмкт глжогену дор1внював 12,8±0,56мг%. Концентращя глюкози коливалася вщ 3,1 до 4,5 ммоль/л та складала у середньому 3,80±0,34 ммоль/л, а молочно! кислоти, вщповщно вщ 0,48 до 0,94 ммоль/л та 0,71±0,22 ммоль/л при активное^ лактатдегщрогинази 120-164 од/л.
Таким чином, при зниженш функцп щитопод1бно! залози в1дм1чаеться тенденц1я до п1двищення реакци гл1кол1зу.
Висновки. На п1дстав1 проведених досл1джень можна зробити наступи! висновки:
1. Д1агностичний комплекс "ПАРКЕС" дозволяе визначати функц1ональний стан щитопод1бно1 залози за показниками коливання б1орезонансу у 85,7% випадках.
2. У дослщних собак з кл1н1чними проявами гюпотерюзу спостер1галося зниження р1вня тироксину та трийодтиронину, яке супроводжувалося зменшенням вмкту гемоглоб1ну, неб1лкових азотистих речовин та активное^ аспартат- та ам1нотрансфераз, й п1двищенням концентрац11 молочно! кислоти та активное^ лактатдег1дрогенази.
Л1тература
1. Быков В. Л. Гетерогенность щитовидной железы млекопитающих и возрастные изменения органа / В. Л. Быков // Архив анатомии. - 1979. -Т. 86, №
3. - С. 80-94.
2. Бобрицька О. М. Функцюнальна актившсть бюлопчно активних точок собак / О. М. Бобрицька // Науковий вкник Луганського нацюнального аграрного ун1верситету. Сер1я «Ветеринарн1 науки». - Луганськ, 2012. — № 37. -С.12-15.
3. Гербильский Л. В. Внутриорганная интеграция щитовидной железы : автореф. дис. . _ д-ра мед. наук : спец. 16.00.02 "патология, онкология и морфология животных" / Л. В. Гербильський ; Днепропетр. гос. аграрный ун-т. - Днепропетровск, 1987. - 32 с.
4. Глумова В. А. Щитовидная железа / В. А. Глумова // Саркисов Д. С. Обновление структур организма. Структурные основы адаптации и компенсации нарушений функций / Д. С. Саркисов, Л. И. Аруин ; под ред. Д. С. Саркисова. - М. : Медицина, 1987. - С. 254-301.
5. Хоч Н. С. Изменение морфофункционального состояния щитовидной железы при сочетанном действии гипокинезии и холода / Н. С. Хоч, В. В. Лопухова, А. Д. Грацланова // Бюл. эксперим. биологии и медицины. - 1994. - Т. 118, № 11. - С. 523-528.
11
6. Шитов Л. А. Динамика активности гипофизарно-щитовидной системы у собак при длительной статической нагрузке / Л. А. Шитов, А. А. Виру // Адаптация к мышечной деятельности и гормоны : сб. науч. тр. -Ленинград, 1986. - С. 64-65.
Summary
DETERMINATION OF FUNCTIONAL ACTIVITY OF SHCHITOPODIBNOY GLAND OF DOGS BY BIORESONANCE METHOD
In the article the given results of morphological and biochemical analyses blood of dogs are with the mionectic function of thyroid gland certain by means of diagnostic complex "ПАРКЕС".
Рецензент - д.вет.н., професор Головач П.1.
12
