CC BY
102
Андрш Гаврилш
ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ МОВЛЕННСВО1 ПОВЕД1НКИ ЧОЛОВ1К1В I Ж1НОК К1НЦЯ ХХ - ПОЧАТКУ ХХ1 СТОЛ1ТТЯ
Стаття присвячена вивченню м1жгендерних особливостей I в1дм1нностей мовленневог поведтки чолов1к1в та ж1нок. Метою роботи е проведення систематизаци та анал1зу особливостей комунтативног поведтки чоловтв I ж1нок у ситуащях неофщйного мгжгендерного стлкування, описаних у творах англтських г американських драматург1в ктця ХХ - початку ХХ1 столття. Використана в робот1 методолог1я заснована на кглькгсному тдрахунку використання ргзних комунгкативних явищ чоловтами або ж1нками I з1ставленн1 результатгв даних тдрахунтв. Автор статт1 запропонував тльтсний аналгз особливостей мовленневог поведгнки чоловгка г жтки, виявив утверсальш I варгативнг риси комунтацИ в позначених часових рамках, згставив комунгкативнг стратеги й тактики, якг були використанг чоловгками г жгнками в досл1джуваний перюд.
У зв'язку зi зростанням ролi гендерних дослщжень внаслщок руху фемтзму 40 - 60-х роюв ХХ столгття усе бшьше вчених звертаються до вивчення й висвплення даного явища не тшьки з погляду сощологи, ютори, антропологи [Жеребкина 2001], але й з погляду лшгвютики, що визначае актуальнють i значущють лшгвютично! гендерологй в сучасному мовознавств^
Дана стаття е фрагментом науково! працi, що висвплюе основнi вiдмiнностi комушкативно! поведшки чоловiка й жiнки, а також вивчае процес еволюцй й розвитку мовлення чоловжа й жiнки в перюд XVIII -початку ХХ1 столття пiд впливом iсторичних i соцiокультурних умов i обставин, тобто являе собою вивчення гендерно! проблематики в дiахронiчному аспектi. Мета дано! статт полягае в аналiзi й систематизаци гендерних особливостей комушкативно! поведшки чоловтв i жiнок у ситуащях мiжгендерного спiлкування в перiод кшця ХХ - початку ХХ1 столгття. Матерiал дослiдження даного перiоду склали 1184 чоловiчих i 580 жшочих значущих висловлювань, якi були отримаш методом суцшьно! вибiрки з творiв драматурги англшсько! й американсько! лгтератури перiоду кiнця ХХ - початку ХХ1 столiття. Вибiр драми як матерiал для аналiзу грунтуеться на припущенш про максимальну наближенiсть мови драматичного твору до живо! мови стлкування. З метою отримання бшьш
детальних даних дослщження проводиться в трьох напрямках: вивчення лексико-стилiстичних i граматико-синтаксичних особливостей поведшки чоловiкiв i жшок, а також розгляд комунiкативних стратегш, якi використовуються у мовленнi комушканлв, що дозволяе одержати вичерпну шформацш щодо особливостей мовно! поведiнки чоловтв i жiнок[Потапов 2002: 110]. Значущють даного перiоду полягае в тому, що його аналiз дозволяе скласти бiльш повну картину змiн мовно! поведiнки комунiкантiв двох протилежних статей на певний юторичний момент як результат дiяльностi фемiнiстського руху 60-х роюв XX столiття, що призводить до змщення комунiкативних стратегiй чоловтв i жiнок. Результатом даного процесу стае наслщування чоловiками елементiв мовно! поведiнки, що властивi жiнцi, а жшкам - елементiв, що властивi чоловiковi.
В основi дослiдження метод статистичного тдрахунку результатiв вибiрки мовних одиниць iз аналiзованих творiв, який визначае частотнють одного або шшого комунiкативного явища в мовленнi персонажiв-чоловiкiв i персонажiв-жiнок на одиницю висловлювання, що дозволяе бшьш повно зютавити результати вибiрки для комунiкантiв обох статей [Успенский 1997: 22].
F = Ni : N2 ,
де F - частотнють реалiзацi! мовного явища персонажами-чоловжами й жшками, Ni - кiлькiсть виявлених одиниць певного комушкативного явища в мовленш чоловiка або мовленнi жiнки, N2 - загальна кiлькiсть висловлювань чоловжа або жiнки. Отриманi результати були структуроваш вiдповiдно до запропоновано! модел^
На лексико-стилiстичному рiвнi були виявлеш наступнi особливостi мовно! поведiнки персонажiв-чоловiкiв i жiнок:
1. Використання вульгаризмiв у значнiй мiрi характеризуе мовлення як персонажiв-чоловiкiв, так i персонажiв-жiнок. Знаковим е наявнiсть у мовленш комушканлв обох статей лексеми "fuck", що виражае крайнш
стушнь вульгарности З iнших вульгаризмiв, як були виявленi у мовленнi персонажа-чоловжа, варто видiлити HacTynHi: "shit" (15 одиниць на 1184 висловлювання), "bitch" (6 одиниць), "ass" (5 одиниць), "bastard" (3 одинищ), "bloody" (2 одинищ) i "suck" (1 лексема). Таю лексеми, як "hell" (16 одиниць) i "damn" (8 одиниць) втратили вщтшок ненормативност^ увшшовши до сфери загального використання. Для мовлення персонажа-жшки характерним е наявнiсть наступних вульгаризмiв: "shit" (5 одиниць), "damn" (7 одиниць), "hell" (2 одинищ), "bitch" (3 одинищ), "ass" (4 одинищ).
2. Використання шоземних ^в i варваризмiв характеризуе лише мовлення персонажа-чоловжа. Так, ми можемо спостер^ати ряд запозичень i3 французько! (deja vu), латинсько!, iталiйськоï та iрландськоï мов.
3. Професiйна лексика в даний перюд визначае лише мовну поведшку персонажа-чоловiка й обмежуеться сферою реалiзацiï професшно1' термiнологiï.
4.Бiльшого значення набувае реалiзацiя сленгу, що знаходить свое вщображення в мовному поводженш як персонажiв-чоловiкiв, так i персонажiв-жiнок. Отже, дане явище бiльшою мiрою характеризуе мовлення персонажа-чоловiка, зустрiчаючись в 1,34 рази частше, нiж у мовленш персонажа-жшки.
5. У зв'язку зi змшою в другiй половиш ХХ столiття ставлення до Бога внаслщок появи в лiтературi й свгтовш культурi напрямку, що грунтуеться на теорiï про те, що «Бог помер», ця тенденщя знаходить висвгтлення й у лiнгвiстицi. Так, у комушкативнш поведiнцi персонажiв-чоловiкiв i персонажiв-жiнок знизилася роль табуйованого вигуку "God" i його похщних (20 одиниць на 1184 висловлювання персонажа-чоловша i 9 - на 580 висловлювань персонажа-жiнки). Роль вигуку "Oh" i його похщних у мовному поводженш персонажа-чоловжа помгтно зросла.
6. Визначальною рисою даного перюду стае змiна частотностi використання стилютичних прийомiв персонажем-жiнкою. Як наслщок, персонажi-жiнки використовують стилiстичнi прийоми й тропи в 1,1 рази
частше, шж персонажi-чоловiки (167 одиниць на 580 висловлювань жiнки проти 307 одиниць на 1184 висловлювання чоловжа). Так, наявнють метафори, яка протягом довгого часу визначала комунiкативну поведшку чоловжа, у мовленнi персонажа-жiнки тепер зустрiчаеться в 1,1 рази частше, нiж у мовленнi персонажа-чоловiка. Результатом збшьшення емоцiйностi мовлення персонажа-чоловiка стае зростання кшькост епiтетiв i оцшних прикметникiв (184 одиницi на 1184 висловлювання). Однак еттети, як i рашше, бiльшою мiрою визначають емоцшнють мовно1' поведiнки жiнки й, як результат, використовуються в 1,2 рази частше, нiж у мовленнi чоловша:
Charlotte: But you're such a rugged, masculine, what did Joshua call you? Mensch. That's it. You are mensch. ("Holidaze", Scott C. Sickles) Конструкци, що виражають зютавлення, використовуються в мовленш персонажiв-жiнок в 1,3 рази частше, шж у мовленш персонажiв-чоловiкiв. Зютавлення, реалiзоване жiнкою, мае бiльш нейтральний характер, при цьому цi конструкци не мають додаткового змютового навантаження.
1рошзування мовлення, що виражаеться шляхом використання стилютичного прийому iронiï, бшьшою мiрою характеризуе мовлення персонажа-чоловiка, але на даному етапi зустрiчаеться й у мовленш персонажа-жшки.
Особливу увагу варто придшити появi в чоловiчому мовленнi такого прийому як евфемiзм, що визначае бiльшою мiрою мовлення жшки на попереднiх етапах, що свщчить про зближення чоловiчих i жшочих комунiкативних стратегiй:
Randy: He reminded me of my own father. He's passed on as well. ("Dangerous Angels", Scott C. Sickles) 7. Модальш дiеслова й конструкци [Гордон, Крылова 1999: 248] переважають у даний перюд у мовленш персонажа-жшки (реалiзуються в 1,12 рази частше, шж у мовленш персонажа-чоловжа). Використання дiеслова "can/could" бшьшою мiрою властиво жшщ (в 1,3 рази частше, нiж у
мовленш персонажа-чоловша), пiдкреслюючи тим самим самостшшсть i заможнiсть виконання ди жшкою:
Britan: I just couldn't handle listening to it. ("Blackout", Lawenda Jones)
Дiеслова "may/might" використовуються в мовленнi персонажа-чоловiка в 1,2 рази частше, нiж у мовленш персонажа-жшки для вираження непевностi й припущення. Модальнi дiеслова "should/shall" i "would" присутнi в мовленнi комушканлв обох статей рiвною мiрою. Дiеслово "must" використовуеться в мовному поводженш персонажа-жiнки в 1,3 рази частше, нiж у мовленнi персонажа-чоловiка, у той час як для персонажа-чоловжа бiльш характерним е наявнють дiеслова "have to" (в 1,86 рази частше).
8. Використання цитат i посилань на чужi висловлення в значнш мiрi визначае лише комушкативну поведiнку персонажа-чоловiка.
Крiм того, були виявлеш наступнi граматико-синтаксичнi особливосп мовно! поведiнки чоловiкiв i жшок.
1. Використання синтаксичних стилiстичних прийомiв в перiод кiнця ХХ - початку ХХ1 столiття знаходить рiвне вiдображення в мовленнi персонажiв-чоловiкiв i жiнок (290 одиниць на 1184 висловлювання чоловiка з частотнiстю 0,245 проти 146 одиниць на 580 висловлювань жшки з частотнiстю 0,2517). Так, у мовленш комушканлв обох статей рiвною мiрою реалiзуються рiзновиди повторiв, роздiлових i паралельних конструкцш. Спрощення синтаксично! структури мовного висловлювання (елшсис) е характерним для представниюв обох статей лише з ^ею незначною рiзницею, що персонаж-чоловiк використовуе його в 1,12 рази частше, шж персонаж-жiнка. Незначнi розходження спостершаються й у використаннi шверсй:
Joe: Well, I sure hope you know what you are doing. ("The Hypnotists", Jeffrey R. Parenti)
Такий синтаксичний прийом, як апосюшсю реалiзуеться в мовленнi персонажа-чоловжа лише в 1,16 рази частше, нiж у мовленнi жiнки. У цей
же час зменшення ролi прийому «gap-sentence link» у мовленш жшки свщчить про бiльшу логiчну зв'язанiсть ïï висловлювань.
Особливу увагу варто звернути на значне зростання ролi висловлювань iз посиланням на ряд дш у минулому в мовленнi персонажа-чоловжа. Так, синтаксичний прийом «Flashback» використовуеться в мовному поводженш чоловжа в 1,16 рази частше, нiж у мовленш персонажа-жшки.
2. Реашзащя питання в мовному поводженш персонажа-чоловша переважае (в 1,2 рази частше, шж у мовленнi персонажа-жiнки). Даний факт шдкреслюе зближення чоловiчоï комунiкативноï стратеги та жшочо1" та надае чоловiчому мовленню бiльш жiночого характеру.
3. Умовний спо^б реалiзуеться в мовленш персонажа-жшки в 1,12 рази частше, шж у мовленнi персонажа-чоловiка.
4. Використання емфатичних конструкцш рiвною мiрою вiдображено як у мовленнi персонажа-чоловша, так i персонажа-жiнки. При цьому було виявлено 2 типи подiбних конструкцш:
- емфатичш конструкцiï з використанням емфатичного "do ":
Chris: But I do think about it! ("Blackout", Lawenda Jones)
- емфатичш конструкци, утвореш за допомогою шверси або лопчного наголосу:
Chris: I don't know. You tell me! ("Blackout", Lawenda Jones)
Дослщження використання комушкативних стратегш перюду кшця XX - початку XXI столбя показали ряд значних змш, а також зближення комушкативних стратегш персонажiв-чоловiкiв i жшок. Так, у мовному поводженш чоловша поряд iз сугубо чоловiчими стратегiями частiше зустрiчаються й елементи жшочого мовного поводження, у той час як жшоче мовлення усе бшьше характеризуеться наявнiстю чоловiчих стратегiй, що дозволяе говорити про зближення характеристик мiжгендерного спiлкування комушкаш!в обох статей.
У мовному поводженш персонажа-чоловша можна видiлити наявнiсть наступних стратегш, що юторично характеризують чоловiче мовлення:
- чоловiковi як i ранiше властиве грубе переривання жiнки;
- важливу роль у комунiкативному поводженнi персонажа-чоловжа грае реалiзацiя наказу;
- реашзащя погрози втрачае свою силу, однак, ще зустрiчаеться у висловлюваннях персонажа-чоловша;
- незмiнним залишаеться негативне ставлення персонажа-чоловша до одруження.
Разом iз тим, поряд iз бiльшою емоцiйнiстю, мовнш поведiнцi чоловiка стае властивим використання комушкативних стратегiй, що характеризують мовлення персонажа-жшки:
- спроби персонажа-чоловжа мирно залагодити конфлiкт;
- мовне поводження чоловжа на даному етапi характеризуеться реалiзацiею комунiкативних засобiв, що передають його знiяковiлiсть, скутiсть, непевнiсть у соб^ що типово для мовлення жшки;
- для мовного поводження персонажа-чоловша характерною стае рiзка змша тематики розмови, стрибки з одше! думки на iншу.
У свою чергу, у комушкативному поводженнi персонажа-жшки бшьшу роль починають вiдiгравати чоловiчi комунiкативнi стратеги. Поряд iз тим, як i ранiше, велике значення надаеться й наступним елементам сугубо жшочого мовного поводження:
- жшкам властива стратегiя можливого врегулювання конфлжту мирним шляхом;
- характерною рисою жшочо! комушкативно! поведiнки е "стрибки" з одше! думки на iншу. Однак, дана риса поступово втрачае свою значущють, результатом чого стае лопчна зв'язанють мовлення;
- основними тематиками жшочого мовного висловлювання, як i рашше, залишаються турбота й занепокоення про свш зовнiшнiй вигляд i про себе.
У той же час, на даному еташ спостерйаеться зсув жiночого мовного поводження убш використання чоловiчих комушкативних стратегш:
- збгльшення випадкгв реалiзацiï наказу в мовному поводженнг персонажа-жiнки стосовно персонажа-чоловгка, який супроводжуеться використанням переривань, брутальностг, образ i iронiï;
- мовному поводженню жiнки бiльш властивi фглософськг мiркування на тематики, вiдмiннi вгд сiм'ï, дiтей i зовнiшностi;
- жгнка задае тон спiлкування й веде стлкування в потрiбному m напрямку.
Аналiз особливостей мовноï поведшки показав основнг вiдмiнностi мовлення чоловгкгв i жiнок у перiод кгнця ХХ - початку ХХ1 столгття, а також послужив статистичною основою для дгахронгчного вивчення процесу становлення мовлення комунгкантгв у пергод XVIII - початку XXI столгття. Пгдсумовуючи вищезазначене, можна вгдзначити той факт, що рух фемгнгзму 40 - 60-х рокгв ХХ столгття в значнгй мгрг позначився на мовному поводженнг представникгв обох статей, що призвело до змгщення й зближення мовного поводження й комушкативних стратеггй, якг споконвгчно характеризували мовлення представника окремоï статг.
Б1БЛ1ОГРАФ1Я
1. Жеребкина 2001 - Введение в гендерные исследования. Ч. I: Учебное пособие / Под ред. И.А.Жеребкиной - Харьков: ХЦГИ, 2001; СПб.: Алетейя, 2001. - 708 с.
2. Жеребкин 2001 - Введение в гендерные исследования. Ч. II: Хрестоматия / Под ред. С.В.Жеребкина - Харьков: ХЦГИ, 2001; СПб.: Алетейя, 2001. -991 с.
3. Гордон, Крылова 1999 - Гордон Е.М., Крылова И.П. Грамматика современного английского языка: Учебник. - 4-е издание. - Москва: Университет, 1999. - 448 с.
4. Кирилина 1999 - Кирилина А. В. Гендер: лингвистические аспекты. -Москва: Институт социологии РАН, 1999. - 189 с.
5. Потапов 2002 - Потапов В.В. Многоуровневая стратегия в лингвистической гендерологии // Вопросы языкознания. - 2002. - № 1. -С.103 - 130.
6. Успенский 1997 - Успенский В.А. Предварение для читателей «Нового литературного обозрения» к семиотическим посланиям Андрея Николаевича Колмогорова //Новое литературное обозрение. - 1997. -№ 24.
7. Lakoff 1987 - Lakoff R. Woman, Fire, and Dangerous Things: What Categories Reveal about the Mind. - Chicago: Houghton Muffin, 1987. - 245 p.
SUMMARY
The article is dedicated to the study of the up-to-date problem of "gender" and sexual peculiarities and the differences of the communicative behavior of men and women. The aim of the research is the analysis of the peculiarities of the communicative behavior of men and women in the process of unofficial communication, described in the American and English drama of the 20 - 21 centuries. The main applied methodical approach is based on the calculation of the quantity of the discovered communicative phenomena in the speech of men and women, and the comparison of the results of the calculation. The author of the article offers the analysis of the quantity of the applied communicative phenomena in the speech of men and women, the comparison of the main communicative strategies and tactics and the discovery of the common and different features of the communication of sexes in the analyzed time period.
