CC BY
50
2. Галич А.О. Художш пошуки в украшськш постмодернiй npo3i: асоцiонiмний вимiр : дис. ...канд. фшол. наук : 10.01.01 "Укра1нська лггература" / Галич Артем Олександрович. - Луганськ, 2009. - 196 с.
3. Гундорова Тамара. Жшка i дзеркало // I. - Культурологiчний журнал / Гундорова Тамара Iванiвна. - 2000. - № 17. - С. 87 - 94.
4. Зборовська Н. В. Код украшсько! лггератури : Проект психоютори новггньо! украшсько! лггератури : монографiя / Н. В. Зборовська. - К.: Академвидав, 2006. - 504 с.
5. Ковалiв Юрш. Романш експерименти Галини Тарасюк / Юрiй Ковалiв. - Тарасюк Галина. Трепанацiя : Лiтературознавчi пращ, рецензи, вiдгуки. Роздуми, iнтерв'ю. - Бровари : Вiдродження, 2006.- С. 287-294.
6. Тарасюк Галина. Жiночi романи / Тарасюк Галина Тимофпвна. - Бровари : Вщродження, 2006. -288 с.
7. Тарасюк Галина. Сестра мое! самотносп / Г. Т. Тарасюк. - Бровари : Вид-во IIII "МН ТРК "Вщродження", 2009. - 322 с.
8. Яремчук 1рина. З Буковини до Киева : Галиш Тарасюк - 60! / 1рина Яремчук // Дзвш. - 2008. - № 10. - С. 137-139.
SUMMARY
The article deals with feministic prose of Galina Tarasyuk whose novel ''The Sister of my Solitude ''came to be the first feministic novel in Ukrainian literature.
Олена Балабан
1НТРИГА ГЕНДЕРНИХ П1ЗНАНЬ У Л1НГВ1СТИЦ1 (НА МАТЕР1АЛ1 АНГЛ1ЙСЬКО1 ТА РОС1ЙСЬКО1 МОВ)
В cmammi осмислюеться новий напрям лтгв1стичних досл1джень, що базуеться на визначент сощального та культурного маркування специфти стami (gender) в Moei. Авторка зосереджуеться на виршенн деяких aспекmiв лiнгвокульmорологiчного характеру, репрезентацИ окремих концепmiв з точки зору чоловМв та жiнок, дискурсологiчнi аспекти при комумкацп чоловiкiв та жiнок тощо.
В останне десятирiччя у вггчизняному мовознавсга все бшьш виразно виокремлюеться новий напрям дослщження, що базуються на сощально та культурно маркованш специфщ стал (gender) [1, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 14, 15]. Проте, на наш погляд, не виршеними залишаються деяю аспекти лшгвокульторолопчного характеру, репрезентащя окремих концепта з точки зору чоловшв та жшок, дискурсолопчш аспекти при комушкаци чоловшв та жшок тощо.
Метою статп е порiвняти та проаналiзувати результати гендерних дослiджень, що були проведеш на матерiалi англшсько! та росшсько! мов.
1снуе думка, лшгвютична традицiя, що враховуе фактор стат^ йде корiннями до античного свггу, коли почалося осмислення категорш природно! статi (sexus) та граматичного роду (gender). Однак правомiрним буде i твердження вiдносно того, що статьоролева традищя суспшьно! свiдомостi бере свш початок у давньокитайськiй фшософи з 11 основними поняттями - ян та шь. Концепцiя про взаемодда полярних сил ян та шь як базових сил руху, дуалiзм яких виражаеться в невщ'емнш едностi та боротьбi свiтлого та темного, твердого та м'якого, чоловiчого та жшочого в природi -стала основою вчення про символи взаемодп протилежностей. Вчення про ян та шь вщвшу засво!ла вся китайська фiлософiя одночасно з вченням про п'ять стихш як першоелемеш!в природи, згiдно до
якого зв'язки п'яти першооснов - води, вогню, металу, дерева та землi - складають все розмаггтя явищ та речей.
Гендерш дослiдження на матерiалi англшсько! мови визначили розбiжностi як на рiвнi системи мови, так i на рiвнi li вживання. Вщносно гендерних розбiжностей на рiвнi мови як системи можна стверджувати, що тут визначаються рiзного роду асиметри, що мають свiй прояв у виглядi семантичних лакун, коли у мовi вiдсутнe позначення для будь-якого концепту.
Дослщники поставили завдання визначити позицшш характеристики пари чоловш - жiнка. У результатi було визначено по 100 найбшьш репрезентативних словосполучень для кожного рядка чоловш - жiнка. При цьому дослщники вщбирали тiльки тi словосполучення, де обидва концепти використаш в текстах у гендерному плаш, тобто 1х спiввiднесенiсть з людською природою (humanity in general). Введення даного обмеження визначило, що саме гендерш слововживання концепту man/woman у корпус не в^^знялися особливою частотнютю: тшьки 5 % слововживань визначили 1х гендерну сутшсть.
Проте дослiдження ще раз тдтвердило наявнiсть двох просторiв - чоловiчого та жiночого, причому з тенденщею до сощально! активностi жшки у порiвняннi з чоловiком. Була також висловлена думка про те, що гендерш ролi обох концепта змшюються. Так, обидвi статi з достатньою частотнiстю описуються як т працюють, мають професiю, сильнi, висококвалiфiкованi, мають владу тощо. Крiм того, вщзначаеться тенденцiя до зростання частотносп опису жiнки як впевненог, себелюбног, таког що маеycnix, кар'еру тощо.
Аналiз проведений на матерiалi системних словниюв вiдзначили своeрiднiсть гендерних концепта у росiйському суспiльствi, зокрема, високу значущють та ступiнь лексикалiзацil концепту жiночiсть, а також вщображення не тiльки чоловiчоl але i жшочо! картини свiту в росшськш мовi.
Встановлено, що росiйська жшка оцiнюeться iнформантами обох статей значно вище, нiж росiйський чоловiк. Росшський чоловiк оцiнюeться жiнками нижче, шж чоловiками. Росiйська жiнка характеризуеться не тшьки бшьш позитивно але i бiльш детально. У реакцiях на цей стимул чггко простежуеться образ жшки-богатиря, яка втiм не втратила жшочих рис. Не було зафшсовано негативних рис, що стереотипно приписуються жшкам, - недостатшсть iнтелекту, сварливiсть, балакучiсть. Навпаки, реакщя розумна е одшею з найбiльш частотних. До негативних реакцш слiд вiднести iмпульсивнiсть, перевантажетсть, покiрливiсть.
Серед чоловiчих анкет лише в однш вiдзначено негативш жiночi якостi: тдступшсть та норовливiсть, що повнють спiвпадае з негативним стереотипом, який зафшсований у системних словниках.
Ус iнформанти, незалежно вiд стат^ асоцiюють образ росшсько! жiнки з тертнням, добротою, працьовитiстю, красою, любов'ю, самовiдданютю. Респондентки звертають увагу на високу активтсть, рiшучiсть, енергт та цтьоспрямоватсть росшсько! жшки.
Респонденти з бшьшим ступенем акцентують, окрiм вже названих якостей, господаршсть та материнство, висою етичш якосп: вiрнiсть, чуйтсть, здаттсть до ствчуття, емоцтну теплоту.
У пор1внянш з чисельнiстю лексем та висловлювань, що вiдносяться до характеру та особистюних якостей, асоцiативне поле зовшшшсть представлено менш розгорнуто у вщповщях oci6 обох статей. Найбiльш частотне слово - красива. Однак розгорнутих характеристик зовшшносл небагато. Як правило, вщзначаються велик розмiри: округл! форми, огрядна, висока, статна.
У шформанпв обох статей рщше, нiж при характеристик чоловiкiв, зустрiчаються прототипiчнi та вiзуальнi образи. Такi реакцiï е поодинокими: селянка, ж!нка з зовнштстю слов'янки.
Прототишчш образи росiйського чоловша мають бiльшу частотнiсть; Иванушка-дурачок, Иван Грозный, Обломов, актер Столяров из фильма Цирк.
У цшому росшська жшка характеризуеться всiма iнформантами бшьш позитивно, найбшьш частотними реакщями у чоловтв та жiнок спiвпадають, хоча шдекс частотностi може рiзнитися. Так, жшки бачать себе перш за все терплячими (7), добрими (7), красивими (5), розумними (4), самовщданими (4), такими, що люблять (3) та енергшними. Для чоловтв росшська жшка красива (8), працьовита (7), добра (5), така, що любить (5), розумна (4), терпляча (3).
Характеристики росшського чоловша жшками та чоловшами мають бшьшу рiзнорiднiсть та бшьшу якiсть негативних або половинчастих оцшок. Останнi мають свiй прояв у наявносп оив-обмежувачiв але, шодц як правило: умный, но ленивый.
Найбшьш частотш реакцiï жшок на стимул росiйський чоловiк: пьяница (4) + 4 вирази про схильшсть до пияцтва; добрый (2), широкая натура (2), сильный (2). Вщзначаеться також у рiзнiй формi отсутствие трудолюбия.
У чоловтв росшський чоловш викликае бшьш позитивно конотоваш асощацп: умный (4), широкая натура/душа (4), добрый (3). У рiзнiй формi вираження представлено семантичне поле сила. О^м названих якостей вщзначаються прямота, вгдсутшсть меркантильностг, самопожертвування, винах1длив1сть, вмшня д1яти у критичнт ситуацИ'.
Дiапазон негативно конотованих реакцш росшських чоловтв також досить широкий. Найбшьш часто, як у жшочих реакщях (але в бшьш м'якш форм^, вщзначаеться схильшсть до зловживання спиртним.
Узагальнена картина реакцш по вщношенню до росшського чоловша (реакцш, частотш для вех респондента, незалежно вщ стат^ складаеться наступним чином: склонный к пьянству, широкая натура, добрый, сильный.
Таким чином, обране за приклад дослщження ще раз доводить, що будь-яке суспшьство характеризуеться своею комушкативною ситуащею, яка притаманна цьому суспшьству, де деякi особливостi мовленневоï поведiнки жiнок на вiдмiну вщ мовленневоï поведiнки чоловiкiв iснуе завжди.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бусел С.В. Взаемодiя схiдноï i захiдноï традицiï в украшськш лiтературi: гендерний аспект образностi: Автореф. дис... канд. фшол. наук: 10.01.05 / Тернопшьський нацiональний педагогiчний ун-т iм. Володимира Гнатюка. — Т., 2006. — 20 с.
2. Введение в гендерные исследования. - М.: Изд-во Московского ун-та, 2000. - 224 с.
3. Гапова Е.И. Антология гендерной теории / И. Каранчева, Е.И. Гапова, А.Р. Усманова: Европейский гуманитарный ун-т, центр гендерных исследований. - Минск: Пропилеи, 2000. - 383 с.
4. Гендерные исследования /Сб. трудов. Центр гендерных исследований. - Х.: ХЦГИ, 1998.
5. Горошко Е.И., Кирилина А.В. Гендерные исследования. - Х., 1999. - № 2. - С. 234-241.
6. Горошко Е.И. Языковое сознание: гендерная парадигма. - М., 2003. - 213 с.
7. Дорош О.О. Лшгвокогштивний i комушкативний аспекти авторського жшочого мовлення в романах Маргергг Дюрас: Автореф. дис... канд. фшол. наук: 10.02.05 / Ки!вський нащональний лшгвютичний ун-т. — К., 2006. — 20с.
8. Мшаева Е.В. Гендерна концептолопя: мовна репрезентащя концепта '^м" i "Любов" у жшочш поезп: автореф. дис... канд. фшол. наук: 10.02.02 / Тавршський нащональний ун-т iм. В.1. Вернадського. — Сiмф., 2007. — 23с.
9. Погребна В.Л. Проблеми фемтзму в росшськш критищ i романах письменниць друго! половини Х1Х столiття: Автореф. дис... д-ра фшол. наук: 10.01.02 / НАН Укра!ни; 1нститут лiтератури iм. Т.Г. Шевченка. — К., 2004. — 38 с.
10. Семенюк А.А. Гендерш та вiковi особливостi кооперативно! мовленнево! поведiнки в сiмейному дискурс (на матерiалi сучасно! англiйсько! мови): автореф. дис... канд. фшол. наук: 10.02.04 / Донецький нащональний ун-т. — Донецьк, 2007. — 22с.
11. Слшчук В.В. Мовностилютичш засоби творення гендерних образiв молодi (за матерiалами друкованих мас-медiа): Автореф. дис... канд. фшол. наук: 10.01.08 / Ки!вський нащональний ун-т iм. Тараса Шевченка. 1нститут журналiстики. — К., 2006. — 20с.
12. Соколова Н.В. Вербалiзацiя концептосфери "фемшзм" в американському жшочому дискурсi XIX-XXI ст.: Автореф. дис... канд. фшол. наук: 10.02.04 / Одеський нащональний ун-т iм. I.I. Мечникова. — О., 2007. — 21с.
13. Ткаченко Т.1. Фемшний дискурс друго! половини ХХ - початку XXI столггтя: Автореф. дис... канд. фшол. наук: 10.01.01 / Ки!вський нащональний ун-т iм. Тараса Шевченка. — К., 2007. — 18с.
14. Ткачик О.В. Гендерш стереотипи в англомовному фольклора автореф. дис... канд. фшол. наук: 10.02.04 / Ки!вський нащональний ун-т iм. Тараса Шевченка. — К., 2008. — 19с.
15. Яценко М.О. Актуалiзацiя аксюлопчного змюту концепта маскулшнють та фемшшнють у сучасному англомовному художньому дискурс^ автореф. дис... канд. фшол. наук: 10.02.04 / Харювський нащональний ун-т iм. В.Н.Каразша. — Х., 2008. — 20с.
16. Coats J. Women, men and language. A sociolinguistic account of sex differeces in language. - N. Y., 1986.
17. Lakkoff R. Language and women's Place // Language in Society, 1973, № 2.
SUMMARY
The article analyzes the results of gender research in linguistics, which was made on the basis of English and Russian languages. There are viewed positional characteristics of the pair man/woman in these languages, that gave the possibility to reveal the differences on the level of language system as well as on the level of its usage.
Ельза Васильева
ЗНАЧЕННЯ ГЕНДЕРНИХ МАРКЕР1В ПРИ ПЕРЕКЛАД1 ОФЩШНО-ДЫОВИХ
ПРОМОВ
Стаття присвячена вивченню гендерних aспекmiв мови та мовлення, що е одним iз прiориmеmних нaпрямiв сучасних лiнгвiсmичних студт. Акцентуеться увага перекладознавчому aспекmiв, одре репрезентованому зaрубiжною мовознавчою науковю, однак практично не представленому в украгнському науковому просmорi.
Вивчення гендерно! проблематики в мовi е одним з прюритетних напрямюв дослщжень вггчизняних i зарубiжних лшгвюта i гендеролопв сьогодення. Щ дослщження мають на меп не
