CC BY
684
SUMMARY
Gender semantic of phraseological units with personal names as their components has been analyzed in this article. The idea of connotative component peculiar for colloquial set phrases has been grounded. Different male and female names have various connotative natures.
Тетяна Семашко
ГЕНДЕРНА Л1НГВ1СТИКА В СИСТЕМ1 СУЧАСНО1 МОВОЗНАВЧО1 НАУКИ
У пропоноватй розв1дщ йдеться про суть поняття «тендер» i особливост1 функщонування сум1жних термiнологiчних одиниць; зроблено аналiз наукових робт щодо даног проблеми; визначеш напрямки до^дження тендерног лiнгвiсmики та найбыьш перспективш напрямки вивчення «чоловiчог» та «жiночог» мови.
Помггною тенденщею в сучасних семантичних стущях е розширення дослщницько! парадигми - вщ структурно! до когнггивно!, що зумовлено !! антрополопчним характером: мова розглядаеться не тшьки як об'ективно юнуюча система, але й як свгг людини (сощуму) з характерною для не! системою щнностей.
Зпдно з новими лшгвютичними концепцiями, основна функцiя мови полягае не стшьки в передачi шформацп й здiйсненнi референци до незалежно! вiд не! реальностi, скшьки в орiентацi!' особистостi в !! власнiй когнiтивнiй областi; мова, таким чином, розглядаеться як система орiентовано! поведшки, де конотацiя вiдiграе виршальну роль. У центрi лiнгвiстично! уваги опинився детермшований певною культурою користувач мовою - суб'ект, що тзнае свiт, мислить, оцiнюе, вiдчувае [2, с.33].
Нове розумiння процесiв категоризацп, вiдмова вiд визнання об'ективно! ютини, iнтерес до суб'ективного, розвиток нових теорш дослiдження особи призвели до перегляду наукових принцитв щодо вивчення категорп стать, що iнтерпретувалася рашше лише як бiологiчно детермiнована, яку називають словами «чоловш» i «жшка». Але е iще й сощокультурна стать - одна з найважливших суспiльно значимих характеристик людини, яка багато в чому визначае сощальну, культурну й когнiтивну орiентацiю особистосп у свiтi, у тому чи^ й за допомогою мови.
Необхщнють застосування ново! термiнологi! в аспект антропоцентричного пiдходу при дослiдженнi вшх параметрiв людсько! особистостi, в тому чи^ i статi, стала одшею з причин уведення в науковий опис термша «гендер», що трактуеться як сощально зумовлений i сощально вiдтворений феномен i е одним iз тих параметрiв особистостi, що вщбиваються у мовi - основному засобi конструювання iдентичностi. Вiдповiдно до цього гендер, може бути розглянутий як вимiр, як параметр дослщження в багатьох суспшьних науках, у тому чи^ й у лшгвютищ.
Метою пропоновано! статтi е об'ективувати необхщшсть виникнення поняття «гендер», визначити мюце i завдання гендерно! лшгвютики в системi мовознавчих дисциплiн.
До сучасно! лiнгвiстично! парадигми термiн «гендер» прийшов зi сфери соцiальних наук набагато шзшше, нiж в iншi гуманiтарнi науки тодi, коли гендерш дослiдження отримали статус
мiждисциплiнарного напряму. Спочатку роботи в цш галузi виникли на Заходi, i першi системнi описи чоловiчих i жшочих особливостей мови i мовлення були зроблеш на базi мов германсько! та романсько! мовних груп. Сьогодш цей процес вiдбуваeться настiльки с^мко, що зараз iз впевненiстю можна говорити про появу ще одше! галузi вiтчизняного мовознавства - лшгвютично! гендерологп або гендерно! лiнгвiстики.
До появи нового термша лiнгвiстика не ^норувала вживання в мовi поняття «стать». Данi з галузi сощально! психологи свiдчать про те, що люди розтзнають один одного в першу чергу за статтю i лише пiзнiше видiляють iншi соцiобiографiчнi характеристики особистостi, такi, як вш, расова належнiсть, мiсце народження, поведшка тощо [1, с.100].
Розмежування i вiдмiнностi мiж поняттями «стать» i «гендер» були чiтко окресленi тсля виходу у свiт роботи Роди Унгер «Про перевизначення понять «стать» та «гендер». У своему дослщженш автор пропонуе використовувати слово «стать» тшьки для визначення бюлопчного статевого розмежування. Використання ж термша «гендер» передбачаеться для опису сощальних, культурних, психолопчних аспектов, якi можна сшввщнести з рисами, нормами, стереотипами i ролями, що вважаються характерними або бажаними для тих, кого суспшьство вважае чоловшами або жiнками [1, с.100].
Хоча термiн «гендер» визнаеться бшьшютю дослiдникiв, iснуе ряд труднощiв, що зумовленi вiдносною новизною цього поняття i рядом його особливостей:
• термш «гендер» виник в англомовному просторi i е англшським омонiмом граматично! категори роду;
• ряд дослщниюв, аналiзуючи статерольову диференщащю суспiльства i пов'язанi з нею процеси, оперують старими термiнами, включаючи, однак, у сво! мiркування положення про сощальну i культурну значимють статi;
• у багатьох працях поняття «стать» i «гендер» використовуються паралельно;
• неточностi виникають у залежност вiд мови, якою написане дослщження, а також при перекладi iншомовних робiт на украшську мову;
• при виборi термiнологil мае значення концептуальна позищя автора [7, с.35].
Спостереження показують, що у спещальнш лiтературi укра!нською мовою частше
застосовуеться не сам термiн «гендер», а його деривати: «гендерш дослщження», «гендерш аспекти», «гендернi вiдносини», «гендеристи», «гендерологiя» та iн.
Пiдходячи до проблеми вщмшностей у мовленнi чоловтв та жiнок iз позицiй теорп мовно! особистостi (поняття «мовна особистють» може стосуватись як окремо взято! людини, так i групи людей, що е нолями спiльноl картини свггу) та враховуючи соцiальну обумовлешсть цих вiдмiнностей, ми пропонуемо тд гендером розумiти динамiчнi, культурно-детермiнованi сощальш характеристики чоловiкiв та жiнок - носив вщмшних картин свiту, яю реконструюються в основних сво!х рисах на базi мовних засобiв як усного, так i писемного мовлення.
Призначення термша «гендер» полягае у розмежуваннi сощокультурних та суто бiологiчних характеристик чоловша та жiнки як членiв певно! етнокультурно! спiльноти [5, с.7]. Цей термш покликаний пiдкреслити суспiльно-конструйований характер стат^ ïï конвенцiональнiсть, iнституцiональнiсть i ритуалiзованiсть [6, с.110].
Хоча гендерна концепцiя була пiдготовлена попереднiм нагромадженням факпв i ïx осмисленням (уперше фактор статi у зв'язку з мовою виник в античностi при осмисленш категорiï граматичного роду), вона оформилася в самостшний науковий напрямок - гендеролопю наприкiнцi минулого столггтя. Гендерологiя охоплюе широке коло питань та значну кшьюсть вузько спрямованих наукових напрямiв - гендерну психолопю, гендерну соцiологiю, гендерну фiлософiю: особливе мюце серед них належить гендернш лiнгвiстицi (лiнгвiстичнiй гендерологiï) [3, с.46], яка спiввiдносить мову з особистютю за ознакою соцiальноï статi.
Сучасна лiнгвiстика переживае своерiдний гендерний бум, що дае можливють констатувати, по-перше, початковий етап становлення цього напряму в украшському та росiйському мовознавсга уже завершився, про що свщчать велика кiлькiсть праць, присвячених тендеру. Вггчизняне та росiйське мовознавство репрезентоване культуролопчними розвiдками гендерного концептуального змюту на матерiалi лексики (О.Л. Бессонова, О.С. Бондаренко, О.В. Дудоладова, М.С. Колесшкова, О.С. Волинчик), фразеологи (1.В. Зикова, Д.Ч. Малiшевська), паремiй (Ю.В. Абрамова, А.В. Кирилiна), соцiолiнгвiстичними дослщженнями (G.M. Бакушева, Н.Ф. Верхоланцева, О.Д.Петренко), розвщками мовленнево1' поведiнки статей (Н.Д. Борисенко, О.Л.Козачишина), псиxолiнгвiстичними роботами (О.1. Горошко, С.К.Табурова, А.М. Холод). Комплексний аналiз гендерно маркованих одиниць подаеться у дослщженш А.П. Мартинюк.
По-друге, сучасний стан гендерних дослiджень дае можливють виокремити наступш магiстральнi пщходи напрацювань, що вважаються взаемнодоповнюючими i лише у свош сукупностi мають пояснюючу силу. Перший пiдxiд зводиться до трактування виключно соцiальноï природи чоловтв i жiнок i спрямований на виявлення тих мовних вщмшностей, яю можна пояснити особливостями перерозподшу соцiальноï влади у суспiльствi. Лексичш переваги та деякi iншi особливосп уживання мови в залежностi вщ статi того, хто говорить, мають умовну назву «жшоча» i «чоловiча» мови. При тому цi мови визначаються як певна функцiональна похщна вiд основно1' мови, що використовуеться в тих випадках, коли партнери по спшкуванню знаходяться на рiзниx щаблях соцiальноï iерарxiï. Другий пщхщ редукуе «жiночу» та «чоловiчу» мови до особливостей мовленнево1' поведiнки статей. Для вчених, що працюють у цьому напрямку, статистичш показники чи визначення середшх параметрiв мають суттеве значення та складають каркас для побудови психолшгвютичних теорiй чоловiчого та жшочого типiв мовленнево1' поведiнки. Третш пiдxiд спрямований на когнiтивний аспект розбiжностей у мовнiй поведiнцi статей. Для представниюв цього пiдxоду е бшьш значущим не стiльки визначення частотносп вiдмiнностей та оперування ïï показниками, як створення цшсних лшгвютичних моделей, когнiтивниx пiдвалин мовних категорш [4, 97].
По-трете, зроблено важливе спостереження онтолопчного характеру: парадоксальнють тендера як феномена в MOBi полякае в тому, що практично у Bcix лiнгвiстичних дисциплiнах е мюце для його вивчення: у соцюлшгвютищ, що надае великий матерiал про функцiонування мови в групах людей за рiзними ознаками (вш, стать, професiя); у психолiнгвiстицi, яка дослщжуе специфiку чоловiчих i жшочих асоцiацiй; у лшгвокультурологи, що вивчае культурну специфiку тендера, загальне i особисте у його конструюваннi в залежносп вiд мови i культури даного суспiльства тощо. Названi напрямки не взаемовиключають один одного, а сшвюнують i доповнюють один одного.
Гендерш ознаки мовно! картини свтту - це сутнiснi прояви шзнання свiту крiзь призму чоловiчого i жiночого бачення, а також вплив стал на мовну практику та мовну поведшку. Гендернi вiдношення у мовi фiксуються у виглядi мовних стереотитв, якi накладають вiдбиток на поведшку, в тому чи^ й на мовленневу, особистосп i на процеси li мовно! соцiалiзацi!. Лшгвютика ж допомагае виявити вiдображення тендерних стереотипiв, зафiксованих у свiдомостi носив мови.
Сьогодш можна говорити про розвиток наступних напрямiв у гендернш лiнгвiстицi:
• вивчення лексично! та граматично! системи мови з метою встановлення вщмшностей у мовнiй поведшщ статей;
• проведення зiставних дослщжень на матерiалi як спорiднених, так i неспорiднених мов для виявлення тендерних асощацш у рiзних мовах;
• аналiз письмово! та усно! форм мовленнево! поведiнки чоловiкiв i жiнок з позицп мети висловлювання, стратегiй i тактик.
Чоловiки i жiнки по-особливому лiнгвалiзують свiт та одш одних у сво!й мовг Саме тому i спостерiгаються певш вiдмiнностi в !х мовi. На сьогодш юнують усi пiдстави стверджувати: е почуття, що !х переживають тiльки жiнки або тiльки чоловши, а отже, е вiдповiдно цим настановам вибiр мовних засобiв, природний для одних i неактуальний, необов'язковий для шших.
Проведене дослiдження не е вичерпним. Його мета - показати глибинш зв'язки мiж мовою i статтю, що е предметом дослщження тендерно! лiнгвiстики.
Л1ТЕРАТУРА
1. Генералова А.В. Гендерный аспект в социальных науках и психологии // Общество. Гендер. Культура: Материалы международной научной практической конференции (Омск, 20-21 сентября, 2001 г.). - Часть 2. - Омск: Омский университет. 2001. - 169 с.
2. Голубовська 1.О. Антрополопзм у мовознавсти та викладанш шоземних мов // Лшгвютика XXI столтття: новi дослщження та перспективи / Редкол.: В.В. Акуленко (голов. ред.) та ш. - К.: Логос. 2006. - С. 33-39.
3. Дегтярьова Т. Особливост жшочого мовлення в тендерному аспект (на матерiалi англшсько!, укра!нсько! та росiйсько! мов) // Вюник СумДУ. - 2004. - № 1 (60). - С. 46-52.
4. Кирилина А.В. Гендер: лингвистические аспекты. - М.: Институт социологии РАН. 1999. - 189 с.
5. Мартинюк А.П. Конструювання тендеру в англомовному дискурса - Харюв: Констата. 2004. - 292 с.
6. Мельник Ю.П. Об'ективащя тендерних стереотитв у сучаснш лшгвютичнш наущ // Вюник Житомирського державного ушверситету. - Випуск 45. - Фшолопчш науки. - С. 110-114.
7. Трофимова Е.И. О концептуальных понятиях и терминах в тендерных исследованиях и феминистской теории // Женщина в российском обществе. - 2000. - № 4. - С. 32-39.
SUMMARY
The article deals wish the notion of «gender» and feature of functioning of adjacent terminological units. The author investigates an base scientific works on the given problem. The directions of research gender linguistics and most perspective directions of study of man's and female speech are designated.
Юлiя Жаржова
Б1НАРНА ОПОЗИЦ1Я ЧОЛОВ1К/Ж1НКА У РУМЕЙСЬКШ ТА НОВОГРЕЦЬКШ МОВНИХ
КАРТИНАХ СВ1ТУ
У cmammi розглянуто тендерний аспект фразеолог1чних одиниць, представлений опозищею чолов!к/ж!нка, а також гхт семантичш характеристики та Micце у мовтй картин ceimy румегв i балканських греюв.
Останшм часом простежусться тенденщя до появи нових дослщжень, як враховують найновiшi здобутки таких наук, як сощол^нвютика, етнолшгвютика, психолшгвггика, лшгвокультуролопя, когштолопя та ш. Об'еднуючею ланкою для них е об'ект дослщження, а саме людина. У межах антропоцентрично1 парадигми, яка е визначальною в останш десятирiччя, оформлюеться нова галузь мовознавста - гендерна лшгвютика, яка розглядае рiзноманiтнi лшгвютичш аспекти, пов'язанi з осмисленням положення жшок та чоловiкiв в соцiумi та гендернi стереотипи, якi вщображаються в семантицi мовних одиниць.
Започаткували дослщження тендерного аспекту у лшгвютищ зарубiжнi вченi (Дж. Корбет, С. МкКоннел-Джшет, А. Лiвiя, Л. Чемберлен, Ш. Саймон, Р. Лакофф, П. Еккерт та ш.), але останшм часом з'являються працi вiтчизняних дослщниюв, якi присвяченi проблемi тендеру (О.О. Картушина, О.А. Васькова, 1.В. Зикова, А.М. Емiрова, Л.А. Мiсiева, О.Б. Смирнова, С.О. Швачко та ш.).
Термiн «гендер» почали застосовувати для позначення нових стратегш свiтового регулювання соцiо-статевих вiдносин у суспiльствi. У найширшому розумiннi гендер можна визначити так: тендер - це змодельована суспшьством та пщтримувана соцiальними шститутами система цiнностей, норм i характеристик чоловiчоï й жiночоï поведiнки, стилю життя i способу мислення, ролей та вщносин жiнок i чоловтв, набутих ними як особистостями в процес соцiалiзацiï, що насамперед визначаеться сощальним, полiтичним, економiчним i культурним контекстами буття й фiксуе уявлення про жшку та чоловiка залежно вщ ï^ статi [3, с.11].
У лiнгвiстицi поняття «гендер» спiввiдноситься з конструйованими у мовi та закршленими у свiдомостi ïï носив образами, якостями та характеристиками поведшки, а також з сукупнютю атрибупв, що приписуються чоловiкам та жшкам у певному соцiокультурному суспiльствi [1, с.7].
1нтерес до вивчення гендерних аспектiв мови зумовлений, по-перше, посиленням фемшстського руху, а по-друге, загальною тенденцiею лiнгвiстичних наук до вивчення сощальних умов, за яких вщбуваеться комунiкацiя.
