CC BY
18
Injj
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ
ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ
/ORIGINAL RESEARCHES/
УДК616.832.522 DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0713.16J.2020.218244
Палагута Г.В.1, Евтушенко С.К.2
1ДВНЗ «Ужгородський на^ональний у^верситет», Обласний l<лiнiчний центр нейрохiрургi¡ та неврологИ, м. Ужгород, Укра'на
2Харювсы<а медична академiя пiслядипломно¡ освти, м. Харюв, Укра'на
Випадок гострого MieAiiy як невролопчне ускладнення COVID-19
Резюме. Пандем1я коронавiрусноiшфекцп 2019р. (COVID-19) пов'язаназ тяжкимгострим рестраторним синдромом, викликанимкоронавiрусом2(SARS-CoV-2). Останшдатпоказують, щоSARS-CoV-2проявляв нейротропт властивостi та викликае неврологiчнi захворювання. Повiдомлялося про так неврологiчнi прояви у пацieнтiв з COVID-19, як порушення свiдомостi, нсульт i судоми. Однак ц прояви не обов'язково пов'язаш з прямим щфжуванням периферичног або центрально! нервовог системи, а можуть виникати вторинно щодо тяжко! системно! реакщ у вiдповiдь на вiрусну щфекцт поза нервовою системою. Ключовi слова: COVID-19; SARS-CoV-2; мieлiт; неврологiчнi прояви COVID-19
Вступ
В останш мюяш з'являеться все бшьше даних i доказiв, що шдтверджують ураження центрально! нервово! системи (ЦНС) у контекст гостро! шфек-Щ1 та постшфекцшних ускладнень COVID-19 [1—3]. Дуже важливо розшзнати невролопчш прояви та ускладнення COVID-19, деяш з яких можуть швидко прогресувати i потребують невiдкладного втручан-ня. За даними систематичного огляду, невролопчш змши шсля зараження SARS-CoV-2 варiювали вiд 17,3 до 36,4 % [4]. При цьому зазначено, що осно-вними невролопчними змшами були головний бшь (16,8 %), запаморочення (13,9 %), порушення свщо-мостi (11,2 %), блювання (6,3 %), епiлептичнi напади (1,7 %), невралгп (1,2 %) й атакшя (0,7 %). Найбшьш частими передбачуваними дiагнозами були: гострий вiрусний менiнгiт/енцефалiт (6,1 % пашенпв), гшок-сична енцефалопатiя (5,6 %), гос^ цереброваску-лярнi захворювання (1,4 %), у 0,2 % пащенпв вщзна-чався ймовiрний гострий розшяний енцефаломiелiт, у 0,2 % — гостра некротична геморапчна енцефало-папя, i в 1,4 % пов'язували виникнення у пашента синдрому Гшена — Барре з SARS-CoV-2.
Наводимо клШчний випадок патента, який пе-ребував на лiкуваннi в Обласному клiнiчному центрi нейрохiрургii та неврологи м. Ужгорода та у яко-го був дiагностований гострий мieлiт, пов'язаний с COVID-19.
КлЫчний випадок
23^чний чоловк: поступив у кшшку з прогресую-чою двосторонньою слабистю нижшх кiнцiвок, утруд-ненням сечовипускання i запором.
Мiсяцем ранiше у нього вщзначалася втрата смаку (дисгевзiя) i нюху (аносмiя). Симптоми зникли само-стiйно через 14 дшв, на SARS-CoV-2 пацiент не об-стежувався i, отже, не отримував шякого лiкування вiд COVID-19. На 20-й день вщ моменту втрати нюху i смаку у нього розвинулася слабысть у ногах, вш став зазнавати труднощiв при сечовипусканш Протягом на-ступних 7 дшв вщзначався субфебрилiтет, болi в попе-рековому i грудному вiддiлах хребта, що супроводжува-ли прогресуючу слабысть нижшх ынщвок, утруднення ходьби i запори, у зв'язку з чим вiн звернувся до Об-ласного кшшчного центру нейрохiрургií та неврологи м. Ужгорода.
© «Ммнародний невролопчний журнал» / «Международный неврологический журнал» / «International Neurological Journal» («Mezdunarodnyj nevrologiceskij zurnal»), 2020 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2020
Для кореспонденци: Палагута Ганна Володимирiвна, аспiрант кафедри неврологи, нейрохiрургíí та психiатрií, ДВНЗ «Ужгородський нацюнальний унiверситет», Обласний клiнiчний центр нейрохiрургíí та неврологи, вул. Капушанська, 24, м. Ужгород, 88018, Укра'на; е-mail: hanna.palahuta@uzhnu.edu.ua; контактний тел.: +38 (094) 847 04 56.
For correspondence: Hanna Palahuta, PhD student of the Department of Neurology, Neurosurgery and Psychiatry, Uzhhorod National University, Regional Clinical Center of Neurosurgery and Neurology, Kapuschanska st., 24, Uzhgorod, 88018, Ukraine; e-mail: hanna.palahuta@uzhnu.edu.ua; contact tel.: +38 (094) 847 04 56.
Inj
Оригшальш досл1дження /Original Researches/
7 11 1 ,
F 1 Л M 1 г / fil 1
V 1 II А й F 1 г t 1 ' 1 И 1 " VI
Т2 1Ш ж FLAIR
Рисунок 1. МРТ грудного вддлухребта пац1ента, саптальна проекщя (посл'щовност! Т2-ЗЗ, FLAIR i STIR)
Icmopin хвороби. Не курить. Шяких препарапв не приймав. Ведомостей про травму голови або хребта не було. Хрошчш захворювання заперечуе, хiрургiчних втручань не зазначае. У родинному анамнезi вщсутш будь-яю неврологiчнi розлади.
При зверненш до вiддiлення у пацiента вщзначався нормальний загальний стан. Частота дихання станови-ла 16 вдихiв за хвилину, сатурацiя кисню — 100 %, арте-рiальний тиск — 120/75 мм рт.ст., частота серцевих ско-рочень — 70 ударiв за хвилину, температура — 36,7 °C.
При клжчному неврологiчному обстеженш виявлено зниження тонусу, гшорефлекшя та зниження пропрю-цепци нижнiх кшщвок. М'язова сила в ногах становила 2,5 бала злiва i 3,0 бала справа. У пащента також вщзна-чалася парестезiя з двох сторш з рiвня Th9. Патолопч-них рефлексiв не виявлено. Пащент був госппитзова-ний для подальшого обстеження та лiкування.
Обстеження. Попередш загальнi аналiзи кровi не виявили патологiчних змiн.
МРТ хребта продемонструвала сегмент шдвищення сигналу Т2 в ценщ спинного мозку на рiвнi Th11-Th12 (рис. 1, 2). МРТ головного мозку й орбгг не виявила
будь-яких ознак запальних змiн або ix наслiдкiв, щоб припустити зв'язок зi змiнами МРТ, що спостертають-ся у xребтi.
Аналiз цереброспiнальноi рiдини показав шдвище-ну ктьюсть бiлка (1,02 г/л) i лiмфоцитарний плеоцитоз (130 клiтин). Полiмеразна ланцюгова реакцiя (ПЛР) на вiруснi шфекци була негативною (токсоплазма, вiруси простого герпесу, типи 1 i 2, цитомегаловiрус). ПЛР на SARS-CoV-2 спинномозковоi рiдини й олiгоклональнi смуги були негативними. Серолопчний аналiз кровi на SARS-CoV-2 продемонстрував недавню iнфекцiю (на-явнiсть SARS-CoV-2/IgG за результатами внутршнього iмунофлуоресцентного тестування на антитiла). Анти-тiла до мiелiн-асоцiйованого глiкопротеiну IgM i IgG до нейромiелiту зорового нерва були негативними в сироватщ.
Диференщальна дiагностика. Наявнють поперечно'1' сенсомоторно'1' мiелопатii з сегментарним невроло-пчним дефiцитом викликала необxiднiсть детального невролопчного обстеження. Пацiент не повiдомляв про значну травму голови або хребта. Поява прогре-суючих неврологiчниx симптомiв i молодий вiк зро-
Рисунок 2. МРТ грудного Bi^rny хребта патента, акс1альн1 зр1зи (Т2-ЗЗ i Tl-ЗЗ з контрастним посиленням)
Оригшальш дослщження /Original Researches/
били дiагноз порушення мозкового KpoBoo6iry менш iмовiрним. Попереднiй аналiз кровi пацieнта i кль шчне обстеження не свщчили про серйозну системну iнфекцiю. Iсторiя хвороби пацieнта не дае шяких до-даткових вказiвок на будь-яы причини захворюван-ня. Нейровiзуалiзацiя, в тому чи^ головного мозку, не показала ознак демieлiнiзуючого захворювання, такого як розаяний склероз або оптикомieлiт Девь ка (враховуючи, в тому числ^ i вiдсутнiсть антитiл до аквапорину-4). З огляду на вказiвку щодо недавньо'1 вiрусно'i шфекци (COVID-19) у виглядi li типових про-явiв, а також наявнiсть IgG до SARS-CoV-2 у кровi, ми припустили розвиток пострусного гострого частко-вого поперечного мieлiту.
Лкування. Пащенту вводили метiлпреднiзолон внутрiшньовенно в дозi 1 г на добу протягом 5 дшв i в подальшому титрували дозу таблетовано'1 форми, починаючи з 32 мг/добу. Нiякi противiруснi препара-ти, антибiотики або iмуномодулюючi препарати, крiм метилпреднiзолону, не застосовувалися. Неврологiчнi симптоми полiпшилися на rai прийому кортикосте-рощв. Пацieнт повшстю вiдновив рухову силу в ниж-нiх кiнцiвках, парестезп повнiстю зникли, тазовi порушення регресували. Був виписаний додому на 8-й день госпiталiзацii. Повторна МРТ спинного мозку була виконана на 30-й день i показала повне зникнен-ня штрамедулярних змш, що спостерiгалися рашше на рiвнi Th11-Th12.
Обговорення. Захворювашсть на гострий мieлiт, пов'язана з iнфекцieю COVID-19, невiдома. В лгге-ратурi було опублiковано кiлька звтв про подiбнi ви-падки, в яких COVID-19 пов'язують з виникненням гострого мieлiту як неврологiчного ускладнення [5— 9]. За даними лггератури вiдомо, що найбiльш частi симптоми, пов'язаш з iнфекцieю COVID-19, вклю-чають лихоманку, кашель, втомлюванiсть i задишку [10]. Бiльш свiжi даш свiдчать про пiдвищення час-тоти аносмп та дисгевзп при шфекци COVID-19 [2]. З'являeться все бшьше публiкацiй про те, що, крiм системних i респiраторних симптомiв, у деяких паш-eнтiв розвиваються невролопчш симптоми, пов'язанi з COVID-19. Було висунуто безлiч гiпотез щодо мож-ливих механiзмiв, за допомогою яких SARS-CoV-2 впливаe на нервову систему. До них належить пря-ме вторгнення SARS-CoV-2 в нервову систему через нюховий нерв [11], про що свщчить виявлення вь русного бшка в спинномозковiй рiдинi в пацieнтiв з COVID-19, у яких розвинувся енцефалгт [12, 13], хоча до сьогодш повiдомлялося тiльки про два випадки, коли SARS-CoV-2 був виявлений в спинномозковш рiдинi [14]. Так само припускають гематогенний шлях зараження, оскшьки наявнiсть рецепторiв ACE2 в головному мозку може сприяти перемщенню вiрусу через його кровооби [15, 16]. Реплiкацiя вiрусу i шд-вищена активацiя рецептора ACE2 в ЦНС може ви-кликати системну запальну реакцiю, що призводить до шдвищено! проникностi гематоенцефалiчного бар^ру та iмуноопосередкованого запалення ЦНС. Вважаeться, що iнтерлейкiн 6 (1Л-6), прозапальний
_inj]
цитокiн, опосередковуе цю вiдповiдь [17—19]. Шд-вищений piBeHb 1Л-6 може призводити до збшьшен-ня продукцп бiлкiв гостро! фази, таких як СРБ i фь бриноген. Було пiдкреслено, що 1Л-6 е потенцiйним предиктором тяжкостi, прогресування та смертност вiд шфекци COVID-19. Шдвищений рiвень феритину також був пов'язаний з бшьш тяжкою шфекшею та гiршими наслiдками. На жаль, визначення рiвня 1Л-6 i феритину в нашого пацiента не проводилося.
Висновки
Ми подали випадок гострого часткового поперечного мiелiту в контекст нещодавнього зараження COVID-19. Ми не виявили РНК SARS-CoV-2 в спинномозковш рщиш та припустили, що цей випадок, ймовiрно, був пов'язаний з iмуноопосередкованим за-пальним процесом, а не з прямою дiею SARS-CoV-2 на ЦНС. Оскшьки число ошб з COVID-19 збтьшуеться в усьому свiтi, неврологи повинш бути уважними до па-Шентав, якi мають COVID-19 i прояви невролопчного дефiцитy
Конфлiкт штереав. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлшту iнтересiв при пiдготовцi ще! статп.
Список лiтератури
1. Mao L., Jin H, Wang M. et al. Neurologic manifestations of hospitalized patients with Coronavirus disease 2019 in Wuhan, China. JAMA Neurol. 2020. Vol. 77. № 6. Р. 683-690.
2. Wu Y, Xu X., Chen Z. et al. Nervous system involvement after infection with COVID-19 and other coronaviruses. Brain, Behav., Immun. 2020. № 87. Р. 18-22.
3. Asadi-Pooya A.A., Simani L. Central nervous system manifestations of COVID-19: a systematic review. J. Neurol. Sci. 2020. № 413. P. 116832.
4. Correia A.O., Feitosa P.W.G., Moreira J.L.S. et al. Neurological manifestations of COVID-19 and other coronaviruses: A systematic review. Neurol. Psychiatry Brain Res. 2020. № 37. Р. 27-32.
5. Zhao K, Huang J., Dai D. et al. Acute myelitis after SARS-CoV-2 infection: a case report. medRxiv. 2020. https://doi.org/10.11 01/2020.03.16.20035105.
6. Sarma D, Bilello L.A. A case report of acute transverse myelitis following novel coronavirus infection. Clinical Practice and Cases in Emergency Medicine. 2020. Vol. 4. № 3. Р. 321-323.
7. Munz M, Wessendorf S, Koretsis G. et al. Acute transverse myelitis after COVID-19 pneumonia. Journal of Neurology. 2020. № 267. Р. 2196-2197.
8. Chow C.C.N, Magnussen J., Ip J. et al. Acute transverse myelitis in COVID-19 infection. BMJ Case Rep. 2020. Vol. 13. № 8. e236720
9. Valiuddin H, Skwirsk B., Paz-Arabo P. Acute transverse myelitis associated with SARS-CoV-2: A Case-Report. Brain Behav. Immun. Health. 2020. № 5. 100091.
10. Phua J., WengL, LingL. et al. Intensive care management of coronavirus disease 2019 (COVID-19): challenges and recommendations. Lancet Respir. Med. 2020. № 8. P. 506-517.
11. Xiang P., Xu X.M., Gao L.L. et al. First case of 2019 novel coronavirus disease with encephalitis. China Xiv. 2020. T202003.00015.
Inj
12. Moriguchi T., Harii N, Goto J. et al. A first case of meningitis/ encephalitis associated with SARS-Coronavirus-2. Int. J. Infect. Dis. 2020. № 94. P. 55-58.
13. Mehta P, McAuley D.F, Brown M. et al. COVID-19: consider cytokine storm syndromes and immunosuppression. Lancet. 2020. Vol. 395. № 10229. P. 1033-1034.
14. Chen X., Laurent S, Onur O.A. et al. A systematic review of neurological symptoms and complications of COVID-19. J. Neurol. 2020. P. 1-11.
15. Baig A.M., Khaleeq A., Ali U. et al. Evidence of the COVID-19 virus targeting the CNS: Tissue distribution, host-virus interaction, and proposed neurotropic mechanisms. ACS Chem. Neurosci. 2020. Vol. 11. № 7. P. 995-998.
16. Guo J., Huang Z., Lin L. et al. Coronavirus disease 2019 (COVID-19) and cardiovascular disease: A viewpoint on the potential influence of angiotensin-converting enzyme inhibi-
ОриНнальш досл1дження /Original Researches/
tors/angiotensin receptor blockers on onset and severity of severe acute respiratory syndrome coronavirus 2 infection. J. Am. Heart Assos. 2020. Vol. 9. № 7. e016219.
17. Zhu Z, Cai T, Fan L. et al. Clinical value of immune-inflammatory parameters to assess the severity of coronavirus disease 2019. Int. J. Infect. Dis. 2020. № 95. P. 332-339.
18. Zhou F., Yu T., Du R. et al. Clinical course and risk factors for mortality of adult inpatients with COVID-19 in Wuhan, China: a retrospective cohort study. Lancet. 2020. № 395. P. 1054-1062.
19. Ruan Q., Yang K., Wang W. et al. Clinical predictors of mortality due to COVID-19 based on an analysis of data of 150 patients from Wuhan, China. Intensive Care Med. 2020. № 46. P. 846-848.
OTpuMaHo/Received 12.08.2020 Pe^H30BaH0/Revised 01.11.2020 npMMHZTOgogpyKy/Accepted 10.11.2020 ■
Палагута А.В.1, Евтушенко С.К.2
Государственное высшее учебное заведение «Ужгородский национальный университет», Областной клинический центр нейрохирургии и неврологии, г. Ужгород, Украина
2Харьковская медицинская академия последипломного образования, г. Харьков, Украина
Случай острого миелита как неврологическое осложнение COVID-19
Резюме. Пандемия коронавирусной инфекции 2019 г. (СОУГО-19) связана с тяжелым острым респираторным синдромом, вызванным коронавирусом 2 (SARS-CoV-2). Последние данные показывают, что SARS-CoV-2 проявляет нейротропные свойства и вызывает неврологические заболевания. Сообщалось о таких неврологических проявлениях у пациентов с COVID-19, как нарушение сознания, инсульт и
судороги. Однако эти проявления не обязательно связаны с прямым инфицированием периферической или центральной нервной системы, а могут возникать вторично по отношению к тяжелой системной реакции в ответ на вирусную инфекцию вне нервной системы.
Ключевые слова: СО,УГО-19; SARS-CoV-2; миелит; неврологические проявления СО"УГО-19
H.V. Palahuta1, S.K. Yevtushenko2
1State Institution of Higher Education "Uzhhorod National University", Regional Center of Neurosurgery and Neurology, Uzhhorod, Ukraine
2Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine
A case of acute myelitis as a neurological complication of COVID-19
Abstract. Pandemic of Coronavirus infection 2019 (COVID-19) is associated with severe acute respiratory syndrome caused by coronavirus 2 (SARS-CoV-2). Recent evidence suggests that SARS-CoV-2 exhibits neurotropic properties and causes neurological diseases. Neurological manifestations such as impaired consciousness, stroke and seizures have been reported in patients with COVID-19.
However, these manifestations are not necessarily associated with direct infection of the peripheral or central nervous system but may occur secondary to a severe systemic reaction in response to a viral infection outside the nervous system.
Keywords: COVID-19; SARS-CoV-2; myelitis; neurological manifestations of COVID-19
