CC BY
15
УДК 332.82+351.862
В. В. Гордieнко,
Донбаська национальна академ1я буд1вництва i архтектури, м. Краматорськ
ВИКОРИСТАННЯ ЗАКОРДОННОГО ДОСВ1ДУ В1ДШКОДУВАННЯ ЗБИТК1В НАСЕЛЕННЮ В РЕЗУЛЬТАТ1 КОНФЛ1КТ1В ТА НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦ1Й
Постановка проблеми. Постконфлштне врегу-лювання для Украши потребуе фахово1 розробки вiдповiдноï стратегiï та забезпечення ïï реалiзацiï. ahî в мiжнародних вiдносинах, ан в мшнародному прaвi не iснуе конкретних mдходiв чи унiверсaльних принципiв вирiшення питання, пов'язаного з ввд-шкодуванням насладив будь-якого збройного кон-флiкту, надзвичайно1' ситуaцiï. Саме тому необхiдно заздалепдь розробити пiдходи до врегулювання миру. Суспшьству потрiбно усвiдомити необхвд-нють такого врегулювання i бути причетним до по-шуку власних мехaнiзмiв вирiшення проблеми. При цьому враховувати специфшу конфлiкту, ресурси, полiтичний та юторичний досвiд, власний та держав, ям стикалися з проблемою сепаратизму.
Украшське законодавство визначае: «надзви-чайна ситуaцiя - обстановка на окремш територiï чи суб'екп господарювання на нiй або водному об'екп, яка характеризуеться порушенням нормальних умов життедiяльностi населення, спричинена катастрофою, aвaрiею, пожежею, стихiйним лихом, етде-мiею, епiзоотiею, епiфiтотiею, застосуванням засо-бiв ураження або iншою небезпечною подiею, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, велико1' кшькостг за-гиблих i постраждалих, завдання значних мaтерiaль-них збиткiв, а також до неможливосп проживання населення на такш територiï чи об'екп, прова-дження на нiй господарсько1' дтяльносп» [1].
Анал1з останн1х досл1джень. Дослвдниками даного питання е учасники науково-дослвдного i ме-дiйного «Центру постконфлштного врегулювання»: 1нститут мiжнaродних вiдносин КНУТШ, ВУГО «Украшська aсоцiaцiя мiжнaродного права», ГО «Нащональний експертний iнститут», Юридична фiрмa «Проксен», Блaгодiйний фонд «Геро1' Майдану», ГО «Фонд пiдтримки фундаментальних до-слiджень» та ш.
Питанням вiдшкодувaння збитшв населенню в результат! конфлштгв та надзвичайних ситуащй займались тaкi нaуковцi, як: О. Йоффе, О. Красавчиков, В. Смiрнов, Т. 1лларюнова, А. Загорулько, В. Андрейцев, М. Бринчук, Б. Срофеев, М. Среме-ева, О. Колбасов, М. Вiвчaрикa, К. Вгтман, Л. На-горна, Г. Перепелиця, Л. Шкляр, В. Дiвaк та iншi.
Метою статт1 е виявлення загальних тенденцiй вирiшення житлових проблем i компенсацп iнших краш, ям Украша може взяти до уваги, зробити ввд-повiднi рекомендaцiï на шляху формування поль
тики. Проaнaлiзувaти досвiд Iспaнiï, Фрaнцiï, Hi-меччини, Лiхтенштейну, Туреччини, Таджикистану, Азербайджану, Боснл i Герцеговини, Вiрменiï, Грузи, Кiпру, Колумбiï i Молдови у зазначенш сферi.
Виклад основного матер1алу досл1дження.
1спатя. Законодавчим актом, що регулюе питання, пов'язaнi з ввдшкодуванням збитшв особам, потерпiлим внаслвдок терористичних акпв е Закон № 29/2011 «Про всеохоплююче визнання та захист жертв тероризму» зi змшами, внесеними згiдно iз законом № 2/2012 29 липня 2012 року [10].
Зпдно статп 4 Закону визначено коло оаб, як мають право на вiдшкодувaння збитшв унaслiдок терористичних aктiв. Це зaгиблi особи та особи, яким було завдано фiзичноï чи психолопчно1' травми зi статусом жертв тероризму, та особи, ям не отриму-ють статус жертв тероризму, але зазнали мaтерiaль-но1' шкоди.
Ввдшкодуванню пiдлягaе шкода, завдана теро-ристичними дiями на територiях, що знаходяться тд юрисдикцiею Iспaнiï, та шкода, зaподiянa грома-дянам Iспaнiï закордоном.
Ввдповвдно до статп 23 Закону мaтерiaльнa шкода, яка е наслвдком терористичних злочинiв, завдана особам, непричетним до здiйснення цих зло-чишв, пiдлягaе вiдшкодувaнню генеральною адмшь стращею держави. Вiдшкодувaнню пiдлягaе шкода, завдана будинкам фiзичних осiб, примiщенням та устаткуванню пiдприемств, примiщенням полгтич-них пaртiй, профспiлок або соцiaльних оргашзацш та транспортним засобам.
Франщя. Вiдшкодувaння збитшв, завданих вна-слiдок терористичних дiй, здiйснюеться через Га-рантшний фонд для жертв акпв тероризму та iнших злочишв (Fonds de garantie des victimes d'actes de terrorisme et d'autres infractions - F.G.T.I.), створений у 1986 рощ.
Фшансування фонду здшснюеться за рахунок збору, що стягуеться за договорами страхування не-рухомосп, та стягнень з осiб, якими зaподiяно шкоду; закон № 2001-1062 ввд 15 листопада 2001 року передбачае замороження aктивiв та конфюкащю майна терористiв [2].
Незалежно вiд 1'хнього громадянства, жертви терористичних атак, здшснених у Фрaнцiï, мають право на компенсащю. Громадяни Францн, якi по-стiйно проживають на територп Фрaнцiï або закордоном, мають право на ввдшкодування завданих 1'м збиткiв внaслiдок терористичних акпв, здшснених
закордоном. Компенсащя охоплюе вщшкодування нематер1ально! та матер1ально! шкоди. Будь-яка особа, яка вважае себе потертлою внаслщок теро-ристичних дш, мае право безпосередньо звернутися до Фонду за компенсащею. Розм1р компенсацп ви-значаеться Фондом ввдповвдно до угоди з потерт-лими.
Нгмеччина. Особи, ям потертли внаслвдок те-рористичних акт1в, здшснених на територи Федеративно! республши Шмеччина, мають право на ввд-шкодування збитшв ввдповвдно до Закону про за-хист жертв ввд 1976 року (Opferentschädigungsgesetz) [3].
Заяви про ввдшкодування збттав можуть бути подаш громадянами Шмеччини та особами, як легально перебувають на територи Шмеччини. Кр1м того, ввдповвдно до поправки до Закону про захист жертв (Drittes Gesetz zur Änderung des Opferentschädigungsgesetzes), яка набула чинност 1 липня 2009 року, право на ввдшкодування збттав мають громадяни Шмеччини, громадяни 1нших держав-члешв СС (як користуються р1вним з громадянами Шмеччини правовим статусом) та шоземш громадяни, як легально проживають на територи №меч-чини, що стали жертвами насильницьких злочишв закордоном.
Шмеччина ратиф1кувала Конвенцiю Ради Св-ропи про компенсаци жертвам насильницьких злочишв ввд 24 листопада 1983 року та розширила коло оаб, як тдлягають захисту ввдповвдно до Закону про захист жертв, включивши до перелшу туристов та в1дв1дувач1в з держав-сторш Конвенци, як знахо-дяться в Ншеччиш на короткостроковому перебу-ванш [4].
Лгхтенштейн. Особи, потерпт внаслвдок злочишв, у тому числ1 терористичних дш, здшснених на територи Л1хтенштейну, можуть звертатися за допомогою та ввдшкодуванням збитгав ввдповвдно до закону про допомогу жертвам, який набув чинно-ст у квгтш 2008 року.
Допомога потерпшим включае психолопчну допомогу, фшансову тдтримку та юридичну кон-сультацiю. Ввдшкодування матер1альних збитшв здшснюеться за рахунок державних кошт1в 1з на-ступним стягненням суми цього ввдшкодування з оаб, якими запод1яно шкоду, в порядку, встановле-ному законом [7].
Туреччина. У 2004 рощ в Туреччиш було прий-нято Закон № 7955 «Про ввдшкодування шкоди, завдано! внаслвдок терористичних дш та дш, пов'я-заних з боротьбою з тероризмом» (Закон про ком-пенсащю) [8]. Метою даного закону е врегулювання питання ввдшкодування збитшв, запод1яних ф1зич-ним та юридичним особам у результат! терористичних акт!в та проведення антитерористичних опера-цiй.
У кожнш з 81 пров1нци було створено комгтет, ввдповвдальний за проведення процедури ввдшкоду-вання збитшв. Комгтет очолюе заступник губерна-
тора; одним з п'яти додаткових члешв комгтету е об-раний член мювдво! асощаци юристов. Право на звернення до комiтету за компенсащею мають по-терпiлi юридичш та фiзичнi особи (незалежно ввд 1х-нього громадянства) або, в разi 1хньо! смерти, 1хш ро-дичi, як е правонаступниками жертв. Пюля ввдпо-вiдного звернення комгтет, вiдповiдно до закону, повинен зiбратись у десятиденний строк. На основi ш-формаци, подано! заявником, комiтет визначае кон-кретну суму ввдшкодування. Компенсацii пiдлягае будь-який вид матерiальноi шкоди: втрата доходу; втрати, пов'язанi з використанням нерухомост та сшьськогосподарських угiдь; тiлеснi ушкодження, тимчасова та постшна втрата працездатностц ви-трати на лiкування, похорон.
З юридично! точки зору пропозицiя комитету носить характер пропозицii з урегулювання. Якщо заявник не погоджуеться iз сумою компенсацii, ви-значено! комитетом, вiн мае право оскаржити ii в судовому порядку.
Витрати, пов'язанi з вiдшкодуванням завданоi заявникам шкоди, несе мiнiстерство внутрiшнiх справ, яке видшяе з цiею метою цiльовi бюджетнi кошти [9].
Таджикистан. Стаття 22 Закону Республiки Таджикистан «Про боротьбу з тероризмом» визначае процедуру ввдшкодування шкоди, завданоi внаслщок терористичних дiй. Шкода, завдана фь зичним та юридичним особам внаслщок терористичних дiй, тдлягае повнiй компенсацii за рахунок коштОв державного бюджету; компенсацiя коштОв державного бюджету здшснюеться за рахунок стяг-нення коштОв зi сторiн, винних у терористичних дiях
[5].
Азербайджан. Насправдi конфлiкт залишаеться активним, але часто описуеться як заморожений.
Для забезпечення житлом внутрiшньо перемь щених о«б (далi ВПО) та компенсацii за пошко-джене/зруйноване житло запровадженi там заходи:
- у 2005 рощ урядом оголошена «Програма забезпечення повернення» (Great Return Program), яка визначала принцип добровольного повернення в контекст! можливого урегулювання збройного кон-флшту в регiонi Нагiрного Карабаху;
- проекти Всесвiтнього банку щодо забезпечення до 2020 року стандартов життевого рiвня та за-собiв iснування ВПО.
Питання втраченого майна та компенсацii бу-дуть розглядатися тсля пiдписання угоди про мир.
Залишеш в силi скарги заявнишв з приводу втрати сво!х будиншв, землi та майна, причому суд встановив триваючi порушення 1х прав вiдповiдно до Статт 1 Протоколу N° 1 (спокiйне володiння майном), Статт 8 (право на повагу до приватного та сь мейного життя i домашнього господарства) та Статт 13 (право на ефективний засiб правового захисту).
Бостя i Герцеговина. Важливо вщзначити, що у Боснii i Герцеговиш процес надання альтернатив-
ного житла на початковому етат здiйснювався вщ-повщно до процесу реституцл власност! Шд час конфлiкту ВПО та бiженцям у Боснл надавалась власнiсть, яка була звшьнена (переважно приму-сово) шшими етнiчними групами, i 1м надавали тим-часовi права проживання у цих будинках. Коли були тдписаш мирнi угоди i процес реституцп власностi почав приносити результати, з'явилась необхiднiсть у альтернативному жшл на тимчасових умовах для звшьнення об'екпв власностi, щодо яких було подано заяви, та зниження позначення наслiдкiв на пе-ремщеному населеннi, яке проживало у цих будин-ках.
Процес реститущ! власностi був впроваджений на мунiципальному рiвнi рiзними житловими органами, якi були вщповщальними за об'екти власно-сп, розташованi на !хнш територп. Складнощ^ пов'язанi iз цим пiдходом, були у тому, що житловi органи, що мали повноваження щодо конкретно! власносп, були вимушенi виселяти поточних меш-канцiв, якi зазвичай належали до одше! етшчно! групи, на користь власнишв майна, якi переважно належали до iншо! етшчно! групи. Бшьш важливо те, що особи, яким надавались права на отримання альтернативного житла тд час процесу реституцп власностi, були не власниками, а радше тимчасо-вими мешканцями цих об'екпв власносп, що були шд загрозою виселення.
Насправдi у Боснл i Герцеговиш схем компен-сацш не юнувало - в той час як Дейтонськ мирнi угоди передбачали можливють компенсацп майна, донори радше неохоче погоджувались робити внес-ки до фонду добровшьних внескiв, передбаченого для компенсацп, який у концевому тдсумку нiколи й не працював.
Оскшьки програма альтернативного житла була проведена задля реститущ! власносп, альтер-нативне житло надавалося з метою задоволення су-ворих rуманiтарних потреб, а положення щодо альтернативного житла були нащлеш на зведення до мiнiмуму кшькосп тих, хто мае на це право. З щею метою, було введено серда жорстких критерпв для визначення права на альтернативне житло. Серед цих критерпв:
- перевiрки фiнансових доходiв;
- перевiрки наявносп альтернативного житла;
- перевiрки домашнього господарства до та шсля настання конфлiкту (зокрема з метою запобь гання розпаду сiмей);
- перевiрки наявностi !хнього першого житла.
В1рметя. 96% житлового фонду у Вiрменil при-
ватизовано i перебувае в неналежному станi шсля швидко! приватизации квартири у багатоповерхiвках в основному в руках амей, обслуговування мюць за-гального користування. 0,06% житлового фонду на-лежить державi, 0,01% належить приватним пiдпри-емствам i 3,3% належать мiсцевим органам влади -контекст дуже схожий до ситуацп в Украlнi.
Вимушене перемщення у Вiрменil було спри-чинене двома основними кризами: землетрус у 1988 рощ i вiйськовий конфлiкт з Азербайджаном (Напрний Карабах) на початку 1990-х рошв.
1снуе рiшення про компенсащю, але оскiльки це довгостроковий заморожений конфлiкт, меха-нiзми компенсаци ще не реалiзованi. Вимушене перемщення мало поступовий характер. В зош земле-трусу були випущеш будинку ваучери.
10 рокiв тсля кризи розпочалося видiлення грантов у мюькш та сiльськiй мiсцевостях для полш-шення житлових умов: в мютах для тих, хто залиши-вся в будiвлях i офщшно не перебувае в будь-яких чергах на житло, а в сшьськш мюцевосп кошти йшли на допомогу у вiдновленнi занедбаних споруд.
Було прийнято Закон про спiввласникiв багато-квартирних будинкiв та Закон про управлiння бага-токвартирними будинками.
Вiрменський Цивiльний кодекс вщ 1 сiчня 1999 року з^ав найважливiшу роль у створенш сприятливих умов для розвитку житлово! полiтики.
План дiй уряду на 2008-2012 роки згадуе низку житлових проектов: управлiння та обслуговування багатоповерхових будинк1в, модернiзацiю комуна-льно! шфраструктури, змiцнення концепцИ соцiаль-ного житла.
Слщ пiдкреслити, що оренда житла не була на-лежним чином виршена в Житловому кодексi.
Приватна власнють охороняеться законом, але система судового провадження дуже повiльна i не надае адекватного захисту громадянам. Крiм того, судова система сприймаеться громадянами Вiрменil як друга за розгалуженням корупцiйна iнституцiя.
Грузгя. Засновано керiвний комiтет на чолi з Мшютерством з питань бiженцiв та розселення, завданням якого е нагляд за iмплементацiею Державно! Стратеги з питань ВПО. У рамках комитету згодом було сформовано окремi тимчасовi експертнi групи - з питань приватизацп, скарг та вщшкоду-вання, керiвних принципiв щодо довгострокових рi-шень у сферi забезпечення ВПО житлом.
Процедура надання житла:
1. Приватизащя ВПО житла, у якому вони про-живають протягом тривалого часу.
2. Переселення ВПО до вiдновлених та но-возбудованих будинкiв або надання одноразово! компенсацп у розмiрi 10,000 дол.
3. Програма придбання житла у сшьськш мюцевосп.
4. Викуп житла з приватно! власносп та передача його у власнють ВПО.
5. Якщо «м'я ВПО, що потребуе довгостроко-вого житлового ршення, вiдмовляеться переселя-тися до новозбудованого, вщновленого чи придба-ного житла, запропонованого Мiнiстерством з питань бiженцiв та розселення, iнший альтернативний варiант може бути запропонований лише п1сля того, як iншi сiм'! ВПО отримають довгострокове жит-лове рiшення.
Стаття 15 Закону Грузи «Про боротьбу з теро-ризмом» передбачае вiдшкодування за рахунок коштгв державного бюджету шкоди, завдано! ф!зич-ним i юридичним особам у результат! терористич-них акт!в та дiй з метою !х попередження [6].
Механiзм реституци:
1. Закон Грузи про внутршньо перемщених осiб з окупованих територiй Грузи (1996).
2. Закон Грузи про реститущю та компенсащю власностi на територи Грузи жертвам конфлiкту у колишньому регiонi Пiвденна Осетия (2006).
3. В Абхази житло, землi та майно (ЖЗМ), що належали ВПО, були знищен або незаконно окупо-ванi, купленi або продан! З метою захисту ЖЗМ прав ВПО Президент Саакашвш видав Указ про заходи щодо реестраци прав на нерухоме майно, роз-ташоване в Абхазькому автономному регюш та Цхiнвальському регiонi №124 ввд лютого 2006 року.
4. Указ № 326 Президента Грузи про затвер-дження процедури попередньо! реестраци нерухо-мого майна на окупованих територiях Грузи (2011) скасовуе вище зазначений указ № 124. Не допуска-еться вiдчуження майна, розташованого на окупованих територiях Грузи, а також здшснення будь-якого первинного права щодо такого майна, або ук-ладення будь-якого правочину щодо такого майна без його попередньо! реестраци у загальнодоступ-ному реестра
Змiни, ухвален1 на законодавчому рiвнi:
1. Державна стратегiя щодо ВПО 2007 року та наступи Плани дiй 2009-2012, 2012-2014, 2015-2016 рошв.
2. Вiдповiдно до Плану дш, реалiзацiя довго-строкових житлових ршень для ВПО буде вщбува-тися у три етапи та охоплювати там категори ВПО:
1) ВПО, що мешкають у колективних центрах, по-требують житла на довгостроковш основi та яким уряд пропонуе приватизувати !х теперiшне житло;
2) ВПО, що мешкають у колективних центрах, але яким уряд не може запропонувати приватизувати !х тепершню житлову площу в цих будiвлях (непри-датн1сть для проживання в силу техшчних причин, висока вартють вiдновлювальних робiт, перебу-вання будiвель у приватнiй власност!, стратегiчна сустльна значущiсть будiвель), а також ВПО, що проживають у будинках, ям е приватною власнiстю iнших ос!б, але все ще потребують житла на довгостроковш основ!; 3) ВПО, що з яко!сь причини ввд-мовилися вiд запропонованих урядом варiантiв. Для задоволення потреби ще! групи ВПО у довгостроко-вому житл! будуть вивченi iншi варiанти, наприклад одноразова грошова допомога.
3. Закон Грузi! про ВПО з окупованих терито-рш Грузi! (ст. 12-15 щодо житла та майнових прав).
4. Стандартна процедура звшьнення житла та переселения ВПО для забезпечення !х потреби у довгостроковому житлi (2010).
5. Закон Грузи про окуповаш територи (ст. 3-6 про правовий режим окупованих територш).
6. Податковий кодекс Грузи.
7. Постанова парламенту № 2387 про забезпе-чення ВПО житлом (6 червня 2003).
8. Стандарта вщновлення колективних центрiв, реконструкци та буд!вництва з метою забезпечення ВПО довгостроковим житлом.
9. Будiвельнi стандарти перепланування i вщ-новлення колективних центрiв та зведення нових будiвель (2009).
Ктр. Компенсащйна комiсiя нерухомо! власно-стi була створена шляхом введення Закону 67/2005, «Закон для компенсаци, обмiну та реституци неру-хомого майна» у вщповщь на iндивiдуальнi справи грецьких кiпрiотiв, якi були доведен! до Свропей-ського суду з прав людини (далi ССПЛ) проти Ту-реччини. У цих справах грецьк к!прськ! заявники стверджували, що Туреччина порушила !хне право на повагу до приватного ! с!мейного життя вщпо-в!дно до статт! 8 Свропейсько! конвенц!! про захист прав людини та основоположних свобод, тому що вони були змушен! покинути сво! будинки ! майно на П!вноч! у результат! вшськово! !нтервенц!! в 1974 рощ ! втратили право на використання ! воло-д!ння цим майном через те, що вони не змогли отри-мати доступ до належно! !м власност! в результат! подшу острова.
У 2015 рощ ССПЛ присудив Туреччин! випла-тити €90 млн збитк!в у результат! його вторгнення ! подальшого под!лу острова; дв! третини ще! суми мало в!д!йти як реститущя майнових претенз!й до населення грецько! меншини в Турецьк!й Республ!ц! Швшчного К!пру (дал! ТРПК). Турецьк! офщйш особи заявили, що Туреччина не буде виплачувати цю суму.
До 2005 року реституц!я не застосовувалась, оск!льки не було можливосп для грек!в-к!пр!от!в повернутися в сво! дом!вки. Саме через цю обста-вину ССПЛ дозволив грекам-к!пр!отам звертатися безпосередньо в ССПЛ, не вичерпуючи внутр!шн! засоби правового захисту.
Мехашзм Уряду був створений у 2005 рощ, тсля р!шення ССПЛ Ксетдес-Арестю проти Ту-реччини. З того часу реститущя застосовуеться в таких випадках:
1. Право власност! або право використання власност! не було передано будь-якш особ!, кр!м держави, за умови, що реститущя не представляе за-грози для нащонально! безпеки та громадського порядку, а предмет реституци не перебувае у вшсько-вих дш.
2. Якщо волод!ння або використання майна було передано !ншш особ! вщповщно до законодав-ства ТРПК, реститущя можлива т!льки, якщо: а) шяких пол!пшень не було зроблено у власност! або б) будь-яке вдосконалення, яке було зроблено у власност! менше вартосп майна, коли вона була за-лишена, або с) жоден проект такого полшшення не був виданий в!дпов!дними органами, або д) майно не було придбано в обмш майна, що залишилося на
твдш Кiпру. У тому випадку, якщо реститутя на-дана, особа, яка мае право власносп / використання вiдповiдно до законодавства ТРПК, отримуе компе-нсащю вiд ТРПК. Реституцiя в цш ситуаци вступить в силу тшьки пiсля врегулювання шпрсько! про-блеми. У той же час, людина, яка мае право власносп / використання ввдповвдно до законодавства ТРПК, не зможе продати або полiпшити властивосп нерухомостi.
Якщо реститутя неможлива, компенсацiя роз-раховуеться шляхом додавання чиннишв:
1) ринково! вартосп станом на 20 липня 1974 року.
2) втрати доходу i збiльшення вартостi нерухо-мосп з 1974 року.
3) враховуеться, якщо в розпорядженш заяв-ника е будь-яка турецько-шпрська власнiсть, або власнють на твдш i якщо заявник отримуе будь-який дохiд ввд такого майна.
4) нематерiальнi збитки, що стосуються використання майна i моральнi збитки.
Компенсатйна комгая нерухомо! власностi була створена шляхом введення Закону 67/2005, «Закон для компенсацп, обмiну та реституци неру-хомого майна».
Кожен грек-кiпрiот мае право на подання заявки в iндивiдуальному порядку.
Колумбия. Колумбiя знаходилась у станi вiйни бшьше 50 рокiв. Конфлiкт зачепив переважно сшь-ськ мiсцевостi, тому найбшьше питань виникае щодо земель, а не житла як такого.
7 роив тому Уряд прийняв так званий «Закон про жертв», в якому детально була прописана процедура ввдшкодування. Одним з основних мехашз-мiв е реститутя землг
Вiдповiдно до закону, земля повертаеться влас-никам. Передбачено три сценарп:
- Реституцiя: люди отримують назад свою зе-мельну дiлянку.
- Компенсащя: люди отримують аналогiчну зе-мельну дiлянку в iншому мющ
- Фiнансова компенсацiя: якщо реститущя неможлива, люди отримують фшансову компенсащю (через Фонд реституцi!, який управляеться Урядом).
Етапи:
1. Адшнютративний етап: розслiдування Ввддь лом земельно! реституцп: 100 000 заявок на повер-нення землi у Земельному реестрi (вiдрiзняеться вiд кадастрового реестру).
2. Судовий етап - 13 000 кейив передано до суду протягом 6 рошв.
Молдова. Реестрацiя ВПО, як потребують житла, здiйснюеться мунщипалгтетами. Бiльшiсть з таких ВПО живе в Кишиневi. На цей час 120 амей внутрiшньо перемщених осiб зареестрованi у черзi на отримання житла в мiстi Кишитв.
Житло розподiляеться за списками внутршньо перемiщених осiб зi схiдних райотв Республiки
Молдова, якi в даний час проживають в мунщипаль тет Кишинiв, вiдповiдно до таких категорш
- сiм'! загиблих пiд час бойових дiй;
- особи, яш стали iнвалiдами через травми, по-в'язанi з участю у вшськових дiях;
- багатодiтнi сiм'!;
- iншi категорi! бiженцiв зi схщних районiв республiки.
Деякi ВПО стверджують, що iснуе корупцiя при розподш житла - в першу чергу отримують квартири представники правоохоронних оргашв.
Змiни, ухваленi на законодавчому рiвнi:
1. Постанова Уряду РМ № 720 «Про заходи з надання допомоги громадянам i сiм'ям, що залиша-ють зону збройного конфлшту», 05.11.1992 - передбачено, що частит перемiщених осiб мае надава-тися тимчасове житло в рiзних регiонах кра!ни.
2. Постанова Уряду РМ № 658 «Про забезпе-чення житлом громадян, як змушеш були покинути сво! будинки в схщнш частинi Республiки Молдова», 21.10.1993 - передбачено, що частит ВПО мають надаватися тимчасовi одношмнатш квартири в мунiципалiтетi Кишинiв.
3. Постанова Уряду РМ №779 «Про затвер-дження Положення про надання безвщсоткових довгострокових кредитив для имей загиблих учас-ник1в бойових дш», 30.11.1992.
4. Постанова Уряду РМ № 949 «Про надання житлових примiщень особам, яш постраждали в ре-зультатi збройного конфлшту 1992 року», 24.09.1998.
5. Постанова Уряду РМ № 1410 «Про план за-ходiв щодо забезпечення внутрiшньо перемiщених оаб зi сх1дних районiв Республiки Молдова житлом» - план дш для забезпечення ВПО постшним житлом, 20.12.2004, на практищ не реалiзуеться.
Змiни до законодавства вносилися, в основному, урядовими рiшеннями без внесення змiн до кодексiв. Бшьшють з цих норм вже втратили чин-нiсть, у той час як житлова проблема ВПО все ще юнуе.
Висновки та перспективи подальших дослi-джень.
Процес вщшкодування збитк1в населенню ускладнюеться через активну фазу конфлiкту та вiд-суттсть мирно! угоди. Процесу компенсацi! передуе процес реституцi!. Такий пiдхiд дозволяе включити всiх осiб, як1 постраждали вщ конфлiкту, незалежно вiд !х належностi до категорiй.
Укра!нi потрiбна п1дтримка в розробц1 системи кадастру кра!ни, яка не була розвинена до кризи. В перюд вщновлення житловi фонд, якi ще в перюд до кризи гостро потребували ремонту, повиннi брати участь в житлових програмах, що разом з шшими факторами е стимулюючими факторами розвитку, в будiвельному секторi зокрема. Довгострокове вирi-шення житлових питань потребуе комплексного пiдходу, частинами якого е: змiни в житловому за-конодавствi; створення претензiйних комiсiй, роль
яких у допомозi постраждалим при вирiшеннi жит-лових проблем; на мiсцевому piBHi чгтко визначити кpитеpiï вiдбоpу бенефiцiаpiв при пpоцедуpi на-дання житла; rnTpi6HO залучити донорськ оргашза-ujï для тдтримки житлових програм. Як показуе за-pубiжний досвiд, як правило, 10% жертв отримують державне фшансування для piшення ïx житлових проблем. Проте, якщо тягар доведения переходить на державу, це значно скорочуе час на реститущю/ компенсацiю.
Л^ература
1. Кодекс цивiльного захисту Украши вiд 02.10.2012 № 5403-VI (Редакщя вiд 12.05.2017). 2. France. Profiles on Counter-Terrorist Capacity. Committee of Experts on Terrorism (CODEXTER).
2012. URL: http://www.coe.int/t/dlapil/codexter/Coun-try%20Profiles/C0DEXTER%20Profiles%20_2012_ %20France%20EN.pdf. 3. Gesetz über die Entschädigung für Opfer von Gewalttaten (Opferentschädigungsgesetz - OEG). Ein Service des Bundesministeriums der Justiz und für Verbraucherschutz in Zusammenarbeit mit der juris GmbH URL: http://www. gesetze-im-internet.de/bundesrecht/oeg/gesamt.pdf.
4. Germany. Profiles on Counter-Terrorist Capacity. Committee of Experts on Terrorism (CODEXTER). 2011. URL: http://www.coe.int/t/dlapil/codexter/Coun-try%20Profiles/C0DEXTER%20Profile%20_2011_% 20Germany_EN.pdf. 5. Law of the Republic of Tajikistan on Combating Terrorism. 2007. URL: http://www. icla. up.ac.za/images/un/use-of-force/asiapacific/ Tajik-istan/Law%20on%20Combating%20Terrorism%20Ta-jikistan.pdf 6. Law of Georgia on Combating Terrorism. 2007. URL: https://matsne.gov.ge/en/document/down-load/21796/8/en/pdf. 7. Liechtenstein. Profiles on Counter-Terrorist Capacity. Committee of Experts on Terrorism (CODEXTER). 2009. URL: http://www.coe. int/t/dlapil/codexter/4_theme_files/country_profiles/C 0DEXTER%20Profile%20_2009_%20Liechtenstein% 20E.pdf. 8. Terör Ve Terörle Mücad Eleden Dogan Zararl A Rin KarQlanmasi Hakkinda Yönetmelik. 2004. URL : http ://www.mevzuat.gov.tr/MevzuatMetin/3.5.2 0047955.pdf. 9. Turkey. Profiles on Counter-Terrorist Capacity. Committee of Experts on Terrorism (CODEXTER). 2013. URL: http://www.coe.int/t/dlapil/co-dexter/Country%20Profiles/Profiles-2013-Turkey_EN. pdf_. 10 Spain. Profiles on Counter-Terrorist Capacity. Committee of Experts on Terrorism (CODEXTER).
2013. URL: https://www.coe.int/t/dlapil/codexter/Coun try%20Profiles/Profiles-2013-Spain_EN.pdf.
Гордieнко В. В. Використання закордонного досвщу вщшкодування збитюв населенню в результат конфлш^в та надзвичайних ситуацш
У статт проаналiзовано досввд держав у вирь шеннi житлових проблем i наданн компенсащй постраждалим у вшськових конфлiктах. Виявлено за-гальнi тенденцл вiдшкодування наслiдкiв iнших су-часних конфлiктiв, як Украiна може взяти до уваги на шляху формування полгтики. Наведено необхщ-нiсть заздалепдь розробити пiдходи та стратегii постконфлштного врегулювання, пошуку власних механiзмiв виршення проблеми. Акцентуеться увага на необхвдносп скористатися низкою превен-тивних механiзмiв, апробованих пiд час посткон-флштного миробудiвництва в iнших краiнах.
Ключовi слова: вшськовий конфлiкт, ввдшкоду-вання збиткiв, закордонний досвiд.
Гордиенко В. В. Использование зарубежного опыта возмещения убытков населению в результате конфликтов и чрезвычайных ситуаций
В статье проанализирован опыт государств в решении жилищных проблем и предоставлении компенсаций пострадавшим в военных конфликтах. Выявлены общие тенденции возмещения последствий других современных конфликтов, которые Украина может принять во внимание на пути формирования политики. Приведена необходимость загодя разработать подходы и стратегии постконфликтного урегулирования, поиска собственных механизмов решения проблемы. Акцентируется внимание на необходимости воспользоваться рядом превентивных механизмов, апробированных во время постконфликтного миропостроения в других странах.
Ключевые слова: военный конфликт, возмещение убытков, заграничный опыт.
Hordiienko V. Use of foreign experience of reimbursement of losses to the population as a result of conflicts and emergencies
In the article experience of the states is analysed in the decision of housing problems and grant of indemnifications to the victims in soldiery conflicts. The general tendencies of compensation of consequences of other modern conflicts that Ukraine can take into account on the ways of forming of politics are educed. A necessity over in good time to work out approaches and strategies of after a conflict settlement, search of own mechanisms of decision of problem is brought. Attention is accented on a necessity to take advantage of row of the preventive mechanisms approved during after a conflict in other countries.
Keywords: military conflict, reimbursement of losses, foreign experience.
Стаття надшшла до редакци 18.06.2018
Прийнято до друку 11.09.2018
