Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2009. - Вип. 19.13
Рис. 5. Фiльончастiз'еднання
Вирiб мае фшьончаст i заскленi дверцята. Фiльонка вставляеться в обв'язку дверцят. Штапик кршлять iз зовнiшнього боку за допомогою цвяхiв до обв'язки (рис. 5, б). Так само, за допомогою штапика i цвяхiв крiплять скло (рис. 5, с). Особливою декоратившстю вирiзняеться карниз. На ньому по всш довжинi наклеенi дерев,янi квадратики. Гарною декоращею е виточенi балясини. Полицетримачi середньо! секци роблять вирiб не тiльки художнiм, але i надають мiцностi вiд натиску на середнi полички. В основному вся фур-нiтура металева. Лише заглушки i копитки пластмасовi (рис. 6). Скло на дверцята потрiбно замовляти, адже воно е вггражне i з певним малюнком. Приб-лизна вартiсть спроектованого виробу 4050 грн.
)\ / \ \ у \< 11
/ м
10 . 11
ио
Рис. 6. З'еднувальт елементи
Висновки. Вироби з деревини еколопчно чисп, формують внутрш-нiй прослр рiзноманiтних примiщень. Тому потрiбнi подальшi дослiдження процесiв проектування i виготовлення таких меблiв.
Л1тература
1. Войтович 1.Г. Основи технологи вироб1в з деревини : навч. пос1бн. - Льв1в : Вид-во "УкрДЛТУ", "1нтелект-Захщ", 2004. - 224 с.
2. К1рик М.Д. Мехашчне оброблення деревини та деревних матер1ашв : пщручник [для ВНЗ]. - Льв1в : Вид-во "КН", 2006. - 412 с.
3. Шумега С.С. Технология художшх вироб1в з деревини : пщручник. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 2001. - 360 с.
УДК 674.047 Доц. О.М. ПетрЬв, канд. техн. наук - НЛТУ Украти, м. Льв1в
ВИКОРИСТАННЯ РЕОЛОГ1ЧНИХ МОДЕЛЕЙ ДЛЯ
ДОСЛ1ДЖЕННЯ В'ЯЗКО-ПРУЖНО1 ДЕФОРМАЦ11 ТА ПОВЗУЧОСТ1 ДЕРЕВОСТРУЖКОВО1 ПЛИТИ П1Д ЧАС ПРЕСУВАННЯ
Побудовано реолопчну модель та виведено залежност для визначення дефор-маци та повзучосп деревостружково! плити тд час пресування. Передбачаеться, що побудована модель та виведеш на и основ1 залежносп можуть бути корисш тд час проведення дослщжень мехашчних властивостей деревостружково! плити, а також на виробницга для отримання прогнозованих величин !х деформаци.
Ключов1 слова: деревостружкова плита, деформащя, повзучють.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Assoc. prof. O.M. Petriv-NUFWTof Ukraine, L'viv
Rheological models using for research of viscous-elastic deformations and creep of particleboard under pressing
Constructed rheological model and deduced dependences for definition of viscous-elastic deformations and creep of particleboard under pressing. It is foreseen that a model is built and shown out on its basis of dependence can be useful during the leadthrough of researches of mechanical properties of derevostruzhkovoy flag, and also on a production for the receipt of the forecast sizes of their deformation.
Keywords: particleboard, deformation, creep.
Актуальшсть проблеми. Вивчення в'язко-пружних процеЫв та пов'я-заних з ними деформацш у деревостружковш плит шд час пресування е пе-редумовою для штенсифшаци виробництва та покращення якост продукцй. 1снуе багато методiв моделювання в'язко-пружного стану капшярно-пористо-го тiла пiд дiею навантаження та побудови на цш основi залежностей, якi по-в'язують напруження та деформацш, що в ньому виникають. В [1] подано ре-ологiчну модель для моделювання в'язко-пружного стану деревостружково! плити, що е капшярно-пористим тiлом, пiд час пресування (рис. 1).
Проте така модель враховуе лише в'язко-пружш деформацп тша i не враховуе повзучостi.
Побудова реолопчно! моделi. На основi вщомих пiдходiв [2] у цьому дослщженш побудовано реологiчну модель (рис. 2) для визначення деформацп деревостружково! плити (ДСП) пiд час пресування iз врахуванням повзу-чостi матерiалу. Плита розглядаеться на такому еташ пресування, коли li прогрiто та спресовано до потрiбноi товщини. Отже, в початковий момент часу t=t0 деформацй sa(t) та sb(t) дорiвнюють нулевi.
Рис. 1. Реологiчна модель для Рис. 2. Реологiчна модель для
до^дження в'язко-пружного стану визначення деформацш в ДСП
деревостружковог плити тд час з врахуванням повзучостi
пресування
Паралельно з'еднаш пружний (аналог демпфера) та в'язкий (аналог амортизатора) елементи моделюють в'язко-пружш властивосл плити шд час пресування, а послщовно приеднаний в'язко-пружнш елемент - повзучють.
Науковий вкник НЛТУ УкраТии. - 2009. - Вип. 19.13
Визначення деформащТ. Загальну деформацiю плити в заданий момент часу 1 визначимо
е(0= еа(0 + еь®. (1)
Диференцшш залежностi, якi пов'язують напруження та деформащю деревостружково! плити шд час пресування, використовуючи модель (рис. 2), можна записати
йе()
) = Е"£а + П
_а2
а ж
а
( ) — П
ЖеьО
Ж
(2)
(3)
де: - напруження в ДСП, Еа - модуль пружност^ а ца та ць - коефщенти в,язкостi вiдповiдних елемент1в моделi (рис. 2).
Вважатимемо, що змiну напруження в плитi можна описати кусково-неперервною функщею, кожний вiдрiзок яко! е пряма (4), що визначае напруження в плит на достатньо малому промiжку часу
ст(0 = тг +В. (4)
Поставивши (4) в (2) i (3), а потiм проiнтегрувавши та позначивши Л — Еа/па, матимемо
■■А1в~Л + — t + —
Еа Еа V
т
1
1 (1 л
-т} + Bt
в - тл
Лу
£ь~
П
+ А},
(5)
(6)
ь
де А] та А2 - константи штегрування.
Оскiльки деформаци в кожний конкретний момент часу ^ враховують деформаци на попередньому ^ момент часу, тому визначити деформацiю в кожний конкретний момент часу можна за такими рекурентними формулами
-1 - ^ )t + -1(т^п + си), (8)
Еа
&ап —
£ап - 1--— (ти-1 ^-1 + Си-1)
Еа
£Ьп £Ьп-1+ '
1
П
1
2
В^и + — mиt} + В
л г 1 \
Ви-1 - + 2 ти
(9)
т -
де с - — В1---; а оскiльки модель навантаження складаеться з лiнiйних сег-
Л
ментiв, то кутовий коефщент буде визначатись для кожного моменту часу
а- -а,-1 _ а,--1 залежнiстю т- — —- , а В- — — —-^^.
tj- tj-1 tj- tj-1 Невiдомi Еа, ца, ць необхiдно визначити з експериментальних досль джень, враховуючи технолопчш характеристики деревостружково! плити.
Висновки. Побудована модель та виведеш на и основi залежностi мо-жуть бути корисш пiд час дослiджень мехашчних властивостей деревостру-
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
жково! плити, а також на виробнищв для отримання прогнозованих величин деформаци ДСП.
Лггература
1. Frünwald A. Entwicklung und Überprüfung eines Modells des thermodznamischen und des rheologischen Verhaltens von Fassermatten für MDF während der Heispressung in Taktpressen und Ansätze zur modelirung von Endlosrpessen / A. Frünwald, A. Steffen, P.E. Humphrey, G.V. Haas. -Universitat Hamburg, 1999.
2. Jachwan Kim. Heung Soo Kim Modeling elastic, viscous and creep characteristics of cellulose Electro-Active Paper / Kim Jachwan, Ampofo Joshua, Graft Wiliam // Mechanics of Materials. -2008. - № 40. -1001-1011.
УДК 621.3.037-621.316.8 Доц. О.М. Воблий, канд. техн. наук;
доц. Л.1. Закалик, канд. техн. наук - НУ '^beiecbrn полтехмка"
ОПТИМ1ЗАЦ1Я РЕЖИМУ ВПАЛЮВАННЯ РЕЗИСТИВНИХ ПАСТ
Запропоновано алгоритм розв'язання задачi onraMi3am'i режиму впалювання ре-зистивних паст на основi пошуку умовного екстремуму в просторi керованих пара-метрiв. Для 11 розв'язання цшьово! функцп використано вираз для енергп, що витра-часться для формування напружено-деформованого стану в процес високотемпера-турного оброблення товстоплiвкових резисторiв.
Assoc. prof. O.M. Vobliy; assoc.prof. L.I. Zakalyk-NU "L'vivs'kaPolitekhnika" Optimization of mode of firing-on of capacitance-resistance pastes
The algorithm of decision of task of optimization of the mode of firing-on of capacitance-resistance pastes is offered on the basis of search of conditional ekstremumu in space of the guided parameters. For its decision of objective function expression is utillized for energy which is outlaid for forming of the tensely deformed state in the process of high temperature treatment of thick-film resistors.
Вступ. Основш параметри товстопл1вкових резистор1в (ТПР) - ошр (R), похибка вщтворення температурний коефщент опору («г), коефь щент нестабшьноеп опору в чаЫ (af), onip шум1в (/?пт), штенсившсть вщмов (X) залежать вщ параметр1в уЫе! послщовност операцш технолопчного про-цесу 1х виготовлення та властивостей матер1ал1в резистивних паст. Багато фактор1в, як впливають на яюсш показники ТПР, практично унеможливлю-ють ршення задач1 глобально! оптим1заци технолопчного процесу !х виготовлення. При цьому варто враховувати також складшсть анал1тичних моделей кожно! технолопчно! операцп.
У таких випадках найчастше використовують шдхщ до ршення зада-ч1 оптим1заци, коли кожна операщя технолопчного процесу оптим1зуеться самостшно з використанням локально! модел^ в якш результати попередшх операцш враховують через вщомий у момент здшснення операци вектор вхь дних параметр1в. За такого шдходу оптим1заци технолопчного процесу зага-лом досягають шляхом послщовно! оптим1зацп окремих операцш, як слщу-ють одна за одною. За вше! удавано! простоти под1бна задача на практищ ус-кладнюеться через потребу формування велико! кшькост часткових критерь !в оптимальности що не суперечать один одному. Дшсно, спроба оптим1зува-