CC BY
10
УДК 332.2
О.В. КУСТОВСЬКА,
к.е.н., доцент кафедри землевпорядного проектування НУБИ1 Украни,
Х.Ф. ХАПАВА,
студентка маг'ютратури факультету землевпорядкування НУБП Украни
Використання радюактивно забруднених земель: проблеми та шляхи полшшення
У статт проаналзовано сучасний стан радацмно забруднених земель, а також прилеглих територй i водних об'ект'в (зокрема, водойми-охолоджувача Чорнобильськоi атомной електростанцп). Поданi рекомендацИ' щодо напрямiв полп-шення якост Грунтового покриву та вiдродження сльськогосподарського виробництва на доспджуваних територях.
Ключов! слова: радюактивно забруднен територИ, Грунти, сльськогосподарська продук^я, екологчний стан.
О.В. КУСТОВСКАЯ,
к.з.н., доцент кафедры землеустроительного проектирования, НУБиП Украины,
Х.Ф. ХАПАВА,
студентка магистратуры факультета землеустройства, НУБиП Украины
Использование радиоактивно загрязненных земель: проблемы и пути улучшения
В статье проанализировано современное состояние радиационно загрязненных земель, а также прилегающих территорий и водных объектов (в том числе водоема-охладителя Чернобыльской атомной электростанции). Даны рекомендации по направлениям улучшения качества почвенного покрова и возрождения сельскохозяйственного производства на исследуемых территориях.
Ключевые слова: радиоактивно загрязненные территории, почвы, сельскохозяйственная продукция, экологическое состояние.
O. KUSTOVSKA,
PhD, associate professor, Department of Land Management NUBiP Ukraine
Н. HAPAVA,
f student of Magistracy of the Faculty of Land Management NUBiP
Using radioactively contaminated land: problems and ways to improve
The article analyzes the current state of contaminated land and adjacent areas and water bodies. The recommendations on areas of improvement of the quality of soil cover and the revival of agricultural production in the study area.
Keywords: contaminated site, soil, agricultural products, environmental condition.
Постановка проблеми. Пюля Чорнобильськсн катастрофи в Укра'У як критерм рад1ац1йно1 небезпеки використовували такий показник, як щтьнють забруднення Грунту радюнуклЬ дами замють загальноприйнятого в усьому свт показника -дози опромЫення людини. Це призвело до помилкових оцЫок i, як наслщок, до пщвищеного забруднення стьськогосподар-ськоУ сировини та продук^в харчування навггь на вщдалених вщ епщентру вибуху та «благополучних» щодо радюактивно-го забруднення територiях. Насамперед це стосуеться Волин-ськоУ, ЖитомирськоУ, Рiвненськоí, Чернтвсько''' областей та Ыших регюыв УкраУ'ни, як ттьки з 1988 року були вщнесеы до радюактивно забруднених. Саме з того часу на У'хых територЬ ях було розпочато проведення контрзаходiв для зменшення рiвнiв забруднення земель i стьськогосподарсько''' продукци.
Головна небезпека накопичення рослинами радюнуклЬ дiв криеться в тому, що вони е основною ланкою мiграцiй-ного ланцюга на шляху передачi радiонуклiдiв бiльш радi-очутливим видам живих органiзмiв i, насамперед, людинк Отже, радiацiйний стан визначаеться передусiм iнтенсивнiс-тю введення радюнуклрв у харчовий ланцюг «Грунт - рос-лини - тварини», яка значно змЫюеться залежно вiд грунто-во-екологiчних умов. У цьому зв'язку стьськогосподарська дiяльнiсть i технологiя виробництва продукци набувають ви-рiшального значення.
Перюд пiсля аварií на ЧАЕС достатый для осмислення не ттьки масштабнос^ цieí бiди, що позначилась на долях мтьйоыв людей та кра'ни в цiлому i спричинила колосальы фiнансовi витрати, а й реально' ефективнос^ вжитих заходiв для пом'якшення наслiдкiв катастрофи, насамперед, безпеки здоров'я i життя населення. Проблема насттьки очевидна та нагальна, що потребуе системного вивчення, комплексного узагальнення i обГрунтування оптимiстичноí перспекти-ви вiдродження регiонiв уражених Чорнобильською аварieю. Одним iз найбiльш згубних еколопчних наслiдкiв аварií на ЧАЕС стало радюактивне забруднення сiльськогосподар-ських угщь, яке визначило в юнцевм стадií надходження ра-дiонуклiдiв в оргаызм людини i подальше його опромЫення. 3 цих та ряду Ыших причин зазначену техногенну катастрофу в ютори людства вчеы розглядають як «аграрну аварiю».
Лнал!з дослщжень та публкащй з проблеми. Вiтчиз-няними дослiдниками рiзних галузей науки опублковано з цього приводу значну юльюсть фундаментальних наукових праць. Вагоме наукове i практичне значення мають дослЬ дження В.Д. Гладуша, Д.М. Гродзинського, Б.М. Данилиши-на, С.1. Пирожкова, Б.С. Пристера, К.М. Ситника, В.М. Трегоб-чука та Ы. Але останнiм часом саме в аграрий економiчнiй науцi з'явилися новi концептуальнi пiдходи до вщроджен-ня виробництва на радiоактивно забруднених територiях
© О.В. КУСТОВСЬКА, Х.Ф. ХАПАВА, 2015
Формування ринкових вщносин в Укра1н1 № 12 (175)/2015 39
В.Г. Андрмчук, О.М. БородЫа, М.Ф. Кропивко, 1.В. Прокопа, П.Т. Саблук, В.П. Ситник, М.П. Сахацький, В.В. Юрчишин та ¡н.
Пщстав ¡ можливостей науково обгрунтованого виршення проблеми збтьшилося. Проте ситуацт, що склалася в репо-нах, ще не досл¡джувалася системно з урахуванням сучасних складних соцвльно-економнних процесс ¡ явищ, викликаних посиленим еколопчним навантаженням на земельн¡ ресурси.
Мета статт'1 - оцЫка сучасного стану радюфйно забруд-нених земель ¡ обгрунтування шлях¡в пол¡пшення якост грунтового покриву та в¡дродження стьськогосподарського виробництва на досл¡джуван¡й територи.
Виклад основного материалу. Випдне ф^ико-географн-не та економнне розташування, розгалужена мережа шляхв сполучення, багат¡ природн¡ ресурси, ¡нтенсифкацт аграрноУ сфери сприяють життевм та господарськ¡й д¡яльност¡, розви-тку рвних галузей економ¡ки ЖитомирськоУ обласй
В област¡ е 23 адмУстративы райони, в тому числ¡ 9, як постраждали повн¡стю або частково опинилися в регюы ра-дюактивного забруднення внасл¡док авар¡í на ЧАЕС: Воло-дар-Волинський, Змтьчинський, Коростенський, Лугин-ський, Малинський, Народицький, Новоград-Волинський, Овруцький та Олевський. На даний момент ми будемо роз-глядати шють район¡в ¡з дев'яти, як зазнали найбтьшо-го забруднення. Аварт на ЧАЕС завдала надзвичайно ве-лику еколог¡чну та економ¡чну шкоду Житомирсьюй област¡. По р¡вню забруднення радюнуклщами цез¡й-137 (Св-137) ¡ стронфй-90 (8п-90) область належить до найбтьш по-страждалих рег¡он¡в УкраУни [4].
Обстеження, що проводились у 1986-1993 роках показали, що 977 тис. га територи област опинились у зон забруднення радюцезюм, який е основною складовою радю-активного забруднення: в¡д 1 до 5 Ю/км2 - 767 тис. га; вщ 5 до 15 Ю/км2 - 152 тис. га; понад 15 Ю/км2 - 58 тис. га.
Забруднена територ¡я района пор¡вняно з площею облас-т становить 53,8% або 1609 тис. га, з яких площа лов -74,4% становить 776 тис. га. Виведено ¡з обороту 63,6 тис. га стьськогосподарських угщь. Щтьнють забруднення територи ЖитомирськоУ област в порядку зростання небез-печностк до 1 К¡/км2 -78%, вщ 1 до 5 - 18, вщ 5 до 15 - 3, бтьше 15 - 1% територи [4]. Забрудненють територГУ ¡нших областей складае: КиУвська - 24%, Рюненська ¡ Волинська-5-6%,Черн¡г¡вська - до 5%, Черкаська область - до 3%.
Сучасний стан радюлопчноУ обстановки на територи ЖитомирськоУ област визначаеться рядом факторв: радюну-кл¡дним складом випадань, часом пюля аварГУ на ЧАЕС, ге-ох^чними умовами м¡грац¡í рад¡онукл¡д¡в у природних та штучних екосистемах рег¡ону тощо. Житомирська область знаходиться в межах захщного слщу Чорнобильських випадань радюнуклрв. На згадан¡й територи нин переважають за активн¡стю два довгоживуч¡ рад¡онукл¡ди - Св-137 та Эп-90, як¡ випали первинно в склад¡ переважно конденсац¡йноí форми, найбтьш доступноУ для надходження до рослин. Ц рад¡онукл¡ди в¡дзначаються високою бюлопчною рухлив¡стю ¡ в¡дносяться до довгоживучих, перюд п¡врозпаду яких складае, вщповщно, 28,6 ¡ 30,0 роюв. Але ¡з часом Св-137 по-ступово ф¡ксуeться ф¡зико-х¡м¡чним шляхом на частинках твердоУ фази грунт¡в ¡ нин¡ в¡дбуваeться процес його «ста-р¡ння» - зменшення доступност¡ для кореневого живлення
рослин. Саме тому за 16 роюв пюля авари на ЧАЕС питома активн¡сть Св-137 у рослинах суттево зменшилась (у 2-3 рази без застосування контрзаходв). У той же час, Эп-90, який перебувае переважно в обмЫнм (доступн¡й для рослин) форм¡, практично дуже мало зв'язуеться у грунтк Цей радЬ онукл¡д нин¡ ¡нтенсивно надходить до рослин. На сучасному етап спостер¡гаeться тенденц¡я п¡двищення бюлопчно'У не-безпеки в¡д Эп-90, який у 40 разю б¡олог¡чно токсичнший, н¡ж Св-137. Економ¡чною особлив¡стю виробництва сть-ськогосподарськоУ продукцГУ в репон е недостатне працеза-безпечення, трансформацт землекористування, порушення виробничо-економ¡чних зв'язк¡в, структури стьськогосподарського виробництва, змЫи натурально-вартюного складу товарноУ продукций реформування оргаызафйноУ структури аграрного виробництва та ¡н. Рад¡ац¡йне забруднення регюну забруднення характеризуеться значною плямистю-тю територи з низькими рвнями, як перемежовуються з дЬ лянками ¡з «п¡ковими» показниками забруднення.
Спостереженнями за станом грунтв, проведеними лабораторию держуправл¡ння еколопчноУ безпеки в Житомирсьюй област¡, виявлено 80 випадк¡в перевищення ГДК ¡з 283 проб за вмютом не лише рад¡оактивних елементв, а й м¡д¡, цинку, нкелю, хрому, кобальту та нафтопродукт¡в. У цтому, радвцм-ного забруднення зазнала територт в 13 тис. км2, це май-же половина ЖитомирськоУ област ¡ в основному це полюька зона. Внасл¡док авари на ЧАЕС найбтьш виражений радю-активний сл¡д простежуеться в п¡вн¡чних районах области що межують з Бторуссю: а саме - Народицький, Овруцький та частина Лугинського ¡ Коростенського районв. В ¡нших 5 районах щтьнють забруднення грунту значно нижча. Так, згщно з постановою КабЫету М¡н¡стр¡в УкраУни до зони радвцмного забруднення в¡днесено половину територи области з якоУ тре-тина стьськогосподарсью уг¡ддя ¡ майже сттьки ж орн¡ зем-л¡. Лише забруднен л¡си становлять понад 200 тис. га. Рвень забруднення стьськогосподарських угщь Св-137 в¡д 5 до 15 Ю/км2 спостер¡гаeться в районах: Народицькому - 35,3%, Коростенському - 14,6, Лугинському - 13,0 та Овруцькому - 7,6%. Забруднення територи Св-137 понад 15 Ю/км2 ма-ють 10 населених пункти [4].
Щодо ВолинськоУ области то лише за трьома волинськи-ми селами Галузт, Серхв, Велика Яблунька Маневицького району пропонуеться залишити статус радюактивно забруд-нених. Результати досл¡джень, проведених радюекологами районних управл¡нь агропромислового розвитку щодо забруднення продукци в першому п¡вр¡чч¡ 2013 року, показали, що у взятих пробах виявлено «забруднене» молоко в любе-шюських селах Лобна, В¡л, Зар¡ка, Березна Воля та значне перевищення - в грибах та сухих ягодах у Кл™цьку КамЫь-Каширського району.
Спецвлюти ¡з захопленням розпов¡дають, як всесторон-ньо п¡д¡йшли до введення радюактивно забруднених земель у стьськогосподарське використання в Б¡лорус¡. У наших су-с¡д¡в в¡дразу було складено план реабтггаци земель ¡ водно-час соц¡ально-економ¡чного розвитку. На це видтялись ве-личезн¡ кошти. Землю обстежували ¡ визначали контрзаходи. Через рк проводили контрольн¡ досл¡дження ¡ якщо продук-ц¡я була без радюнуклрв, зымали зону. Якщо санепщем-служба виявляла протягом року пробу молока ¡з завищен-
ням Cs-137 (нopмa - 1QQ беккеpель нa лiтp], тут же cитyaцiю poзcлiдyвaли, видiлялиcя кoшти нa cтвopення кyльтypнoгo пacoвищa. Cтвеpджyють, щo вже деcять poкiв зaciвaють га-лишнi зaбpyдненi землi й oдеpжyють «чиcтy» пpoдyкцiю. Дле чoмy кеpiвники не пoбyвaли xoчa б y пpикopдoнниx paйoнax Бiлopyci i не вивчили дocвiд? Xoчa y нac немae Tpoix^ нaвiть нa oбcтеження земель для tord, щoб з'яcyвaти, щo ж змЫи-лocя пopiвнянo з 9Q-ми poкaми. Уже не кaжyчи пpo неoбxiд-нicть видiлення кoштiв нa вiдpoдження i poзвитoк циx pегioнiв, бyдiвництвo oб'eктiв iнфpacтpyктypи тoщo [1].
Boдними pеcypcaми piчoк бacейнy Днiпpa тa йoгo вoдocxo-вищ кopиcтyeтьcя близькo 3Q млн. мешкaнцiв Укpaïни, щo нaдae знaчнoí' вaги oцiнкaм вмicтy paдioнyклiдiв y пoвеpxневиx вoдax. Boдocxoвищa Днiпpoвcькoгo кacкaдy пoчaткoвo були зaбpyдненi зa paxyнoк paдioaктивниx aеpoзoлiв, щo ociли нa вoднy пoвеpxню, i зa paxyнoк пocтaчaння iз piчкoвим пpитoкoм вoди. B пpoцеci тpaнcпopтy з днiпpoвcькими вoдaми paдioнy-клiди, щo нaдxoдили iз piчкoвим cтoкoм, чacткoвo пеpеpoзпo-дiлялиcя в cиcтемi мiж вoдними мacaми i днoм, як pезyльтaт ïx cедиментaцií' y дoнниx вiдклaдax. Пpoцеc виведення paдi-oцезiю iз вoдниx мac y дoннi вiдклaди й ïx геoxiмiчнa фкм-цiя cтaли ocнoвним фaктopoм caмooчищення вoднoí' cиcтеми i пpичинoю тoгo, щo Cs-137, який нaдxoдив y вoдocxoвищa з вoдaми piчoк, пpaктичнo не дocягaв Чopнoгo мopя. Дoмiнy-ючими paдioнyклiдaми y вoдниx мacax вoдocxoвищa з пли-нoм чacy cтaв Sr-9Q, a iз cпектpy чopнoбильcькиx paдioнyклi-дiв y дoнниx вiдклaдax пеpевaжae Cs-137. Зaвдяки aктивним пpoцеcaм cедиментaцií' ттьки незнaчнa кiлькicть Cs-137, щo нaдxoдить y вoднi мacи, пoтpaпляe дo вoдocxoвищ нижньoí' течи Днiпpa, a piвнi зaбpyднення, нaпpиклaд Kaxoвcькoгo вo-дocxoвищa, y 2QQ4-2QQ7 poкax пpaктичнo пoвеpнyлиcя дo piвнiв, щo cпocтеpiгaлиcя дo aвapií' нa ЧAEC y 19B6 po^ (дo б Бк/куб. м]. У тoй же чac кoнцентpaцií' Sr-9Q зменшують-cя пo дoвжинi днiпpoвcькoí' вoднoí' cиcтеми нa вiдcтaнi вiд зo-ни ЧAEC вcьoгo yдвiчi (дo 3Q-6Q Бк/м3], пеpевaжнo зa pa-xyнoк poзбaвлення чиcтими пpитoкaми i дocягaють Чopнoгo мopя без cyттeвoгo нaкoпичення y дoнниx вiдклaдax. Cьoгoднi вмicт Cs-137 тa Sr-9Q y пoвеpxневиx вoдax У^^ни (зa ви-няткoм зoни вiдчyження] y деcятки paзiв менший зa дoпycти-мий piвень вмюту циx paдioнyклiдiв для питнoí' вoди (2 Бк/л зa ДP-2QQ6]. Щopiчне зменшення кiлькocтi paдioнyклiдiв зa paxyнoк пpиpoднoгo змиву з пoвеpxнi зaбpyднениx фун^в ви-явилиcя не знaчними, a caме - вiд кiлькox деcятиx дo 1% зa-гaльнoï' кiлькocтi paдioaктивнocтi в бacейнax piчoк. Ha бть-шocтi вoдoзбopiв У^^ни, де фунти пеpевaжнo cклaдaютьcя iз мiнеpaльниx чacтoк, кoефiцieнти змиву Cs-137 cклaдaли 1-б ЧЮ-2 м -1. Юэефренти змиву Sr-9Q з ™x же теpи-тopiй cпocтеpiгaлиcя y З-б paзiв бiльшим нiж для paдioцезiю, aле тaкoж не пеpевищyвaв веpxню межу - Q.1 м-1. Caме тому пpoцеcи пpиpoднoгo cнiгoтaнення i дoщi зa мaйже 2Q poкiв пicля aвapií' неcyттeвo зменшили зaгaльнy кiлькicть paдioнy-клрв нa вoдoзбipниx теpитopiяx, a тaкoж не пpизвели дo пo-мiтнoгo втopиннoгo зaбpyднення вoдниx cиcтем [4].
Ще oднa зaгpoзa - вoдoймa-oxoлoджyвaч Чopнoбиль-cькoí' AEC (дaлi BO ЧAEC), щo бyлo cпopyдженo шляxoм cтвopення зaxиcнoí' штyчнoï гpеблi нa зaплaвнiй теpитo-piï p. Пpип'ять. Йoгo плoщa cтaнoвить близькo 22,9 кв. км. O6^ вoди вoдoйми-oxoлoджyвaчa величинoю 1б1,2 млн.
куб. м бyлo poзpaxoвaнo для oxoлoдження чoтиpьox блo-кiв ЧAEC y pежимi виpoблення електpoенеpгiï. Пiдтpимaн-ня нopмaльнoгo пpoектнoгo piвня (HПP] вoди 111,QQ ± Q,6 мБC здiйcнюeтьcя зa дoпoмoгoю нacocнoï cтaнцií' тджив-лення ^HC-3]. Hacocнa cтaнцiя зaкaчye вoдy з p. Пpип'ять, меженний piвень якoí' нижчий зa HПP BO пpиблизнo нa 7 м, y кiлькocтi 116-12B млн. куб. м нa piк зaлежнo вiд oб'eмiв Ы-фiльтpaцiйниx втpaт вoди. Щopiчнi витpaти нa пiдтpимaння нaлежнoгo теxнiчнoгo cтaнy гpеблi BO i poбoтy нacociв БHC-3 cтaнoм нa 2Q11 p. cтaнoвлять 4,6-4,B млн. фн. [2].
Пpипинення виpoблення енеpгií' нa ЧAEC, a тaкoж вивaн-тaження ядеpнoгo пaливa дoзвoлили вивеcти з екcплyaтaцiï велику чacтинy теплooбмiннoгo ycтaткyвaння, фyнкцioнyвaн-ня якoгo вимaгaлo пoдaчi вoди для oxoлoджyвaння. ^сту-пoвo icтoтнo cкopoтивcя oб'eм вoдocпoживaння i для iншиx пoтpеб ЧAEC. Toмy нинi кiлькicть вoди y BO нaбaгaтo пеpе-вищуе пoтpеби ЧAEC, вoднoчac витpaти нa екcплyaтaцiю BO (пiдтpимaння HПP] зaлишaютьcя незмЫними. Пiдтpимyвa-ти piвень вoди y BO нa пoзнaчцi HПP пoтpiбнo чеpез те, щo нacocне ycтaткyвaння, яке пoдae вoдy дo ^стеми теxнiчнo-гo вoдoпocтaчaння тa пoжежoгaciння ЧAEC, неcпpoмoжне пpaцювaти, якщo piвень вoди y пiдвiднoмy кaнaлi cпaде бть-ше нiж нa 1 м нижче piвня HПP. 2Q12 po^ бyлo poзпoчa-тo бyдiвельнi poбoти зi cтвopення вoдoйми теxнiчнoï' вoди (y межax пiдвiднoгo i вiдвiднoгo кaнaлiв], яке пpизнaчене для вoдo зaбезпечення ЧAEC з ypaxyвaнням í'í нинiшнix i мaйбyт-^x пoтpеб. Ця вoдoймa зaмiнить BO i зaбезпечить тдфи-мaння пoтpiбнoгo для cтaнцiйниx вoдoзaбopiв piвня вoди [б].
Paдioaктивне зaбpyднення BO е нacлiдкoм пpиpoдниx пpo-цеciв пеpеpoзпoдiлy мiж вoднoю тoвщею i дoнними вiдклa-дaми paдioнyклiдiв, якi пoтpaпили дo вoдoйми внacлiдoк aвa-piï 19B6 poкy piзними шляxaми: випaдiння з aтмocфеpи нa вoдне дзеpкaлo, cкиди з гoлoвнoгo кoнтypy aвapiйнoгo pеaк-тopa тa iншиx ^стем теxнiчнoгo зaбезпечення cтaнцií', нaд-xoдження чеpез пpoмиcлoвo-зливoвy кaнaлiзaцiю y xoдi лк-вiдaцií' нacлiдкiв aвapiï i дезaктивaцiï ЧAEC. Пicля poзпaдy кopoткoживyчиx paдioнyклiдiв ocнoвними дoзoyтвopюючими нyклiдaми y вoдi BO ЧAEC зaлишaютьcя Cs-137 тa Sr-9Q. Зa 19B7-2Q1Q po^ cеpедньopiчнi кoнцентpaцií' циx paдio-нуклрв y вoднiй тoвщi зменшилиcя мaйже нa двa пopядки i cтaнoвлять 1,б Бк/л (Cs-137] i 1,9Бк/л(Sг-9Q] [2].
Haйзaбpyдненiшoю кoмпoнентoю екocиcтеми BO, яга xa-paктеpизyeтьcя вкpaй неpiвнoмipнoю (плямиcтoю] CTpy^y-poю, e дoннi вiдклaди. Дo BQ% вiд cyмapнoгo зaпacy paдioнy-клiдiв Cs-137 тa Sr-9Q y дoнниx вiдклaдax зocеpедженo нa глибинax пoнaд 7,б м (межi cтapoгo pycлa p. ^ип'ять i зa-плaвниx oзеp]. Oчiкyeтьcя, щo y випaдкy ocyшення BO близь-кo 3Q% вiд зaгaльнoï' плoщi BO зaлишитьcя пiд вoдoю нo-вoyтвopениx вoдoйм, нa дн якиx буде cкoнцентpoвaнo дo BQ-9Q% чopнoбильcькиx paдioнyклiдiв [2].
Ha деpжaвнoмy piвнi шляxи пoвoдження з BO знaйшли cвoe вiдoбpaження y «Зaгaльнoдеpжaвнiй пpoгpaмi зняття з екcплyaтaцií' Чopнoбильcькoï' AEC i пеpетвopення oб'eктa нa екoлoгiчнo безпечну cиcтемy». 2Q12 po^ нa cтaдií' пи^тов-ки теxнiкo-екoнoмiчнoгo oбrpyнтyвaння (TEO] виведення з екcплyaтaцií' BO ЧAEC виниклa неoбxiднicть кoмплекcнo o^-нити aльтеpнaтивнi cценapiï пoвoдження з BO, пopiвняти пo-зитивн i негaтивнi нacлiдки ïx pеaлiзaцií'.
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKparni № 12 (175)/2015 41
Думки експертю ¡стотно розб¡гаються в оц¡нц¡ ступеня прийнятност альтернативних вар¡ант¡в та ваги окремих груп критерив у пщсумковм оц¡нц¡ того чи ¡ншого вар^нту дтль-ност¡. Це вплинуло передуам на величину розб¡жност¡ м¡ж середым арифметичним значенням та мед¡аною за нор-мальним законом розпод¡лу оцЫок. Критери у п¡дсумков¡й оц¡нц¡ з точнютю до 15% можна розташувати за Ухньою вагою у такому порядку: економны > ранац^т > регуляторн¡ > техногенн¡ > загально еколопчы, соц¡альн¡. Суттeв¡ розбж ност¡ в оц¡нц¡ експертами рол¡ двох останн¡х груп критерив не дозволяють точыше визначити Ухне мюце у загальному пе-рел¡ку. Отриман дан¡ переконливо св¡дчать про те, що еко-ном¡чн¡ та рад^мы критери мають найб¡льшу вагу у визна-ченн¡ стратегУУ подальшого поводження з ВО ЧАЕС [2].
Таким чином, найприйнятншим за встановленими трупами критерив е сценарм поетапного спуску води з водойми-охолоджувача з коригуванням режиму ¡ здмсненням реабЬ л¡тац¡йних заход¡в на осушених д¡лянках дна. Досл¡дження зважених оцЫок експерт¡в також виявило, що безперервний пасивний спуск води мае бтьше переваг пороняно з¡ збе-реженням статус-кво водойми-охолоджувача.
У Волинськ¡й област рад¡оактивно забрудненими були майже вс основн¡ продукти харчування. Торфово-болотн¡ грунти ВолинськоУ зони УкраУнського Пол¡сся мають коефЬ ц¡eнт переходу Св-137 з грунту у рослини у 30-100 разю вищий, ыж на орних мЫеральних грунтах. Тому у трьох районах области як¡ найбтьше постраждали внасл¡док ката-строфи, внесок внутршнього опром¡нення у сумарну дозу у рвы пер¡оди коливався вщ 69 до 94%, а у 2001-2005 роках сягав 88-92% через суттеве зниження пюля 2000 року агромелюративних контрзаходю та забезпечення населен-ня рад¡оактивно чистими продуктами харчування [7]. Протя-гом останнього десятирнчя обсяги заход¡в, спрямованих на отримання радюактивно чистоУ продукцп, були меншими в¡д потреби на 10%. В УкраУн вони були значно меншими, ыж у РосТУ ¡ Б¡лорус¡. Через це в УкраУн ще дек¡лька рок¡в тому у десятках населених пунктв дози опромЫення населення ся-гали або перевищували 5мЗв*рк-1. Донин¡ ще у багатьох з них рнна доза опромЫення населення перевищуе допус-тимий нацюнальний критер¡й 1 мЗв. П¡сля 1994 року Ухня к¡льк¡сть зм¡нюeться дуже повтьно. Зменшення р¡вн¡в радЬ оактивност об'eкт¡в довк¡лля У доз опромЫення уповтьнив-ся через в¡дсутн¡сть контрзаходв ¡ зумовлюеться переважно з процесами природноУ реаб^таци. На жаль, в УкраУн ще й дос¡ не досягнуто повсюдного отримання молока, яке б вщ-повщало вимогам ДР-2006 щодо вм¡сту Св-137 [6].
Грунтовий покрив ЧернНвськоУ област¡ дуже складний, що обумовлено його природою й антропогенною еволюцюю. ЧернНвське Пол¡сся вдозняеться в¡д ¡нших геоморфолопч-них районв УкраУнського Пол¡сся рядом особливостей, най-головн¡ш¡ з них: широкий розвиток лесових островв з еро-змними формами рельефу; велик¡ р¡чков¡ долини Днтра й Десни з широкими акумулятивними рюнями; значне поши-рення релктових долин; наявн¡сть карстових форм рельефу, як зумовлюють строкату структуру грунтового покриву.
Стан грунтового покриву област значно попршився тс-ля авари на Чорнобильсьюй АЕС. 1з 8,4 млн. га забрудне-них стьськогосподарських територм в 11 областях УкраУни,
1836,7 тис. га знаходиться в 22 районах Черн^^ькоУ область За ступенем забруднення стьськогосподарських угщь радюцезюм вид¡ляeться дв¡ зони - приднтровська ( Козе-лецький, Рткинський, Черн¡г¡вський райони) та пвннно-сх¡дна в склад¡ Семен¡вського, Сосницького, Корюювського, Новгород-С¡верського район¡в [3].
Серед грунтю забруднених зон вказаних района найб¡льшу питому вагу мають дерново-пщзолист (43,6%), як¡ вщзна-чаються низьким рвнем родючост¡, п¡двищеною кислотню-тю ¡ високою моб¡льн¡стю рад¡онукл¡д¡в. 33.0% стьгоспугщь забруднених район¡в займають ср л¡сов¡ та дернов¡ грунти з вмютом гумусу 1,31-2,37%, слабокислою або близькою до нейтральноУ кислотнютю, з досить високою мобтьнютю радюнуклрв. Торфо-болотн¡ грунти та торфовища (8,8%) характеризуются коливанням реакцп грунтового розчину вщ кислоУ (рН 4,7) до лужноУ (рН 7,8) ¡ дуже високою моб¡льн¡стю рад¡онукл¡д¡в. Мобтьнють переходу рад¡онукл¡д¡в з грунту в рослини характерна (за спадним принципом) для торфовищ, торфо-болотних грунтв, дерново-пщзолистих, с¡рих люо-вих, темно-с¡рих, чорноземв.
Сучасний стан грунтового покриву област можна харак-теризувати таким, що знаходиться на гран еколопчноУ ката-строфи. Под¡бна ситуац¡я обумовлюе систему загальнодер-жавних ¡ рег¡ональних заходв по використанню забруднених земель. Дана проблема мае, як мУмум, два основних ас-пекти. Перший: економнний механ¡зм регулювання земель-них вщносин побудований на використанн показник¡в бонггу-вання грунт¡в ¡ економнноУ оцЫки земель. Бон¡тування грунт¡в, яке проводилось через Ьм рок¡в п¡сля авари на ЧАЕС не вЬ добразило забрудненост земельних ресурс¡в. Забруднен¡сть земель також не враховувалась при проведены економнноУ оцЫки земель, показники якоУ виступають основою грошовоУ оц¡нки земель - бази платност землекористування [3].
Отже, незважаючи на те, що обидва тури земельнооцЫоч-них робгг проведен п¡сля авари на ЧАЕС, фактично забрудненють не врахована н в показниках бонггування грунтв, н¡ в показниках економ¡чноí оцЫки земель. Як результат цього, на забруднених землях з вищою грошовою оцЫкою, агро-формуванням необх¡дно платити бтьший ф¡ксований сть-ськогосподарський податок ¡ вищу орендну плату в пороняны з товаровиробниками, як господарюють на еколог¡чно чистих грунтах, з нижчою грошовою оцЫкою земель. Фор-мування ринку земель ускладнюе дану проблему. Под¡бна ситуац¡я потребуе обов'язкового оновлення оц¡ночних даних з метою вщображення в показниках оцЫки земель фактичного стану забрудненост грунт¡в.
Другий аспект: ¡з стьськогосподарського використання на територи Черн¡г¡вщини виведено ттьки 750 га природних кормових угщь у заплав¡ р¡чки Дыпро, де щ¡льн¡сть забруднення грунтю рад¡оцез¡eм досягала 4218 кБк/м (114 Ю/ км), рад¡остронц¡eм - 666 кБк/м (18 Ю/км) [3]. Причому пюля повторного обслщування площа виведених земель в дектька раз¡в скоротилась. На решт¡ територи, яка зазнала радюактивного забруднення, ведеться стьськогоспо-дарське виробництво, що обумовлюе застосування системи заходв з метою максимального зменшення переходу радюнуклрв ¡з грунту в рослини. Причому площа грунтю, забруднених Эп-90 зростае ¡ за окремими прогнозами фахв-
öiB збтьшиться майже на 20%. Це при тому, що в 2000 роц молоко з 26 населених пун1спв област було непридатним (за BMicTOM шкiдливих речовин) для вживання.
Висновки
Практично цiлкoвите призупинення кoнтрзaхoдiв та за-безпечення рaдioaктивнo чистими продуктами харчування зумовили зростання обсяпв споживання забруднених хар-чових прoдуктiв мюцевого виробництва, збiльшення кть-кocтi оаб з перевищенням дози внутрiшньoгo опромЫення i пoгiршення стану здоров'я мешкан^в рaдioaктивнo забруднених теритoрiй.
На приклaдi ВолинськоУ oблacтi бачимо, що наслщки катастрофи ще не лквщовано i потребують вживання зaхoдiв рaдioлoгiчнoгo захисту, насамперед призупинення внутрш-нього oпрoмiнення через споживання продук^в харчування мicцевoгo виробництва.
Враховуючи мoжливi екoнoмiчнi, рaдiaцiйнi, регулятор-нi, техногены, зaгaльнoекoлoгiчнi та coцiaльнi аспекти дЬ яльнocтi, нaйдoцiльнiшим варто вважати виведення з екс-плуатацУУ водойми-водоохолоджувача за умови поетапного зниження рiвня води з коригуванням режиму i здмсненням реaбiлiтaцiйних зaхoдiв на осушених i прилеглих дiлянкaх.
Основною складовою мехаызму використання забруднених земель становлять агротехычы заходи (рoзмiщення культур у залежност вiд здaтнocтi нагромаджувати рaдioнуклiди, обро-бiтoк Грунту), aгрoхiмiчнi заходи (вапнування кислих ГрунтУв, застосування мiнерaльних та оргаычних добрив) та використання сорбен^в, змiнa режиму гoдiвлi тварин та технолопчно'У переробки продукци' тваринництва для зниження вмюту радЬ онуклрв. Безумовно вказаний перелiк зaхoдiв далеко не по-вний, це ттьки основы, як вимагають обов'язкового впрова-дження у ciльcькoгocпoдaрcьке виробництво.
Серед зaхoдiв реaбiлiтaцií забруднених теритoрiй провщ-не мicце належить дoкoрiннoму полтшенню лукiв i пасовищ, що в свою чергу потребуе значноУ ктькост нaciння злакових i бобових трав. Практика засвщчуе, що на кожн 100 га по-ciвiв трав необхщно мати 10-15 га насЫниюв. У прoцеci до-cлiдження вивчено оргаыза^ю i ефективнicть виробництва насЫня трав у ТОВ «Житoмирнaciнтрaв». Анaлiз екoнoмiчнoí ефективнocтi вирощування Ух насЫниюв, у тому чиcлi в радЬ
озабрудненому регioнi cвiдчить, що нав^ь на малородючих пoлicьких Грунтах при низьюй урoжaйнocтi нaciння госпо-дарства мають вaгoмi прибутки.
На Грунтах з пщвищеною киcлoтнicтю нaйбiльш поширеним i доступним заходом зменшення накопичення радюнуклрв в продукци' е вапнування, яке не ттьки знижуе накопичення ра-дioнуклiдiв в урожа'У стьськогосподарських культур, а й пщви-щуе рoдючicть Грунтiв, збiльшуe врожа'У i сприяе розбавленню рaдioнуклiдiв на одиницю маси рослинницько'У продукци'.
Тiльки комплексне застосування диференфйованих шля-хiв використання забруднених земель дозволить у певый мЬ рi пoлiпшити екoлoгiчну ситуа^ю на територУУ дocлiджувaних oб'eктiв.
Список використаних джерел
1. А експерти гарантують безпеку [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: iportal.rada.gov.ua/uploads/.../29168.doc
2. Краснов В.О. Визначення оптимально)" стратеги поводження з водоймою-охолоджувачем ЧАЕС за результатами опитування екс-перта / В.О. Краснов, О.В. Михайлов, О.С. Антропов // Довктля та здоров'я. - 2013. - №4(67). - С. 41-45.
3. Москаленко М.А. Шляхи використання радюактивно забруднених грунтпв / М.А. Москаленко [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: 77.121.11.22./ecolib/6/3.doc
4. Рад1ац1йне забруднення територм ЖитомирськоУ област [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: ua.textreferat.com/referat-2313-1.html
5. Стан рад1ац1йноУ безпеки в УкраУн як л1м1туючий чинник по-дальшого розвитку ядерних i рaдiaцiйних технoлoгiй / А.М. Сердюк, 1.П. Лось, Т.О. Павленко, В.В. Вороненко // Ядернi та рaдiaцiйнi технологи в УкраМ можливосй стан i проблеми впровадження: зб. наук, статей / [за заг. ред. В. ГорбулЫа]. - К.: ДП «НВЦ Прюритети», 2011. - С. 95-103.
6. Хоменко 1.М. Дози внутр0нього oпрoмiнення та стан здоров'я населення рaдioaктивнo забруднених внаслщок чорнобильськоУ катастрофи територм Волин / 1.М. Хоменко // Довктля та здоров'я.
- 2013. - №4(67). - С. 36-40.
7. Хоменко 1.М. Ппеычна оцЫка радюактивного забруднення продукта харчування та стану й ефективност забезпечення населення радюактивно забруднених територм чистими продуктами харчування / 1.М. Хоменко // Медичн перспективи. - 2011. - №2.
- С. 118-123.
C.I. 0Л1ФЕРУК,
М.Н.С., 1нститут економки та прогнозування HAH Украни
Особливост адаптивного управлшня економшою*
У статтi розглянуто п1дходи до визначення понять «адаптаи/я» та «адаптивне управл'ння» в теорИ управл'ння та еконо-М!чн!й теорИ. Видлено особливост адаптивного управлiння порвняно з iншими його типами.
Ключов1 слова: адаптаця, адаптивне управл'ння, типи управл'ння, зворотний зв'язок.
С.И. 0ЛИФЕРУК,
м.н.с., Институт экономики и прогнозирования НАНУ
Особенности адаптивного управления экономикой
В статье рассмотрены подходы к определению понятий «адаптация» и «адаптивное управление» в теории управления и экономической теории. Выделены особенности адаптивного управления по сравнению с другими его типами.
Ключевые слова: адаптация, адаптивное управление, типы управления, обратная связь. * Пубпкац/ю подготовлено за виконвння НДР «Формування державно1 полтки стьського розвитку нв основi вдаптвцШного потенщапу громад»,
державний реестрацйний №0112U002418
© C.1.0Л1ФЕРУК, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 12 (175)/2015 43
