CC BY
39
ИНФОРМАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ И СИСТЕМЫ УПРАВЛЕНИЯ
ISSN 222Б-3780
5. Кучин, С. П. Особливостi та перспективи розвитку сфери послуг в Укра'М [Текст] / С. П. Кучин, Н. В Сарматицька // Економжа та управлшня нащональним господарством. — 2011. — № 3(15). — С. 43-46.
6. Ресторанный бизнес Украины за 10 лет [Текст] // Ресто-раторь. — 2013. — № 1-2(100). — С. 60-62.
7. Каплша, Т. В. Перспективи шдвищення якост продукцй го-тельно-ресторанного господарства [Текст]: матерiали II Мiжнар. наук.-практ.конф. / Т. В. Каплша, В. М. Столярчук // Туризм i гостиннiсть в Украiнi: стан, проблеми, тенденцй, перспективи розвитку. — Черкаси: Брама-Украiна, 2014. — С. 30-35.
8. Столярчук, В. М. Методолопчш аспекти оцшювання яко-сп продукцп готельно-ресторанного господарства [Текст] / В. М. Столярчук // Технолопчний аудит та резерви вироб-ництва. — 2014. — № 3/5(17). — С. 45-47. doi:10.15587/2312-8372.2014.25367
9. 1лляшенко, С. М. Управлшня портфелем замовленьнауко-во-виробничого шдприемства [Текст]: монографiя / С. М. 1л-ляшенко, О. М. Олефiренко. — Суми: Ушверситетська книга, 2008. — 272 с.
10. Коробейников, О. П. Интеграция стратегического и инновационного менеджмента [Текст] / О. П. Коробейников, А. А. Трифилова // Менеджмент в России и за рубежом. — 2001. — № 4. — С. 25-36.
СТРАТЕПЧНЕ ПЛАНУВАННЯ РОЗВИТКУ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОГО Б1ЗНЕСУ
Проанашзовано можливостi перспективного розвитку го-тельно-ресторанного господарства. Визначено, що для пщ-вищення його конкурентоздатнос™, необхiдно враховувати прихованi потреби споживачiв. Запропоновано при розробцi стратепчного планування розвитку готельно-ресторанно! га-лузi враховувати можливостi програмування розвитку ринку, придшяючи пiдвищену увагу явищу конвергенцй.
Ключовi слова: сфера послуг, готельно-ресторанний бiзнес, iнновацiйна дiяльнiсть, стратегiчне планування.
Столярчук Валентина Николаевна, кандидат технических наук, доцент, кафедра гостинично-ресторанного и курортного бизнеса, ВУЗ Укоопсоюза «Полтавский университет экономики и торговли», Украина, e-mail: w_stol@mail.ru.
Столярчук Валентина Миколагвна, кандидат техтчних наук, доцент, кафедра готельно-ресторанног та курортног справи, ВНЗ Укоопстлки «Полтавський утверситет економжи i тор-гiвлi», Украгна.
Stolyarchuk Valentyna, Poltava University of Economics and Trade, Ukraine, e-mail: w_stol@mail.ru
УДК 004.725.5 БШ: 10.15587/2312-8372.2014.32609
см.рнова А. с. ВИКОРИСТАННЯ МЕТ0Д1В СИСТЕМНОГО
АНАЛ1ЗУ В РОЗРОБЦ1 М0ДЕЛ1 КОРИСТУВАЧА ШФОРМАЦШНИХ МЕРЕЖ
Розроблюеться модель користувача Ыформацшних мереж як поганоформалгзованого об'ек-та. Розглянутг та проаналгзованг методи кластерного аналгзу та зростаючих трам^дальних мереж для побудови формал1зованог моделг користувача Ыформацшних мереж. Запропоновано використання методу q-аналiзу для побудови математичног моделг та структури стльноти користувачгв Ыформацшних мереж вiдносно гххарактеристик та отриманих в опитуват даних.
Клпчов1 слова: тформацшш мережi, користувач, поганоформалiзованi об'екти, системний аналiз, пiрамiдальнi мережi, q-аналiз.
1. Вступ
Завдання формал1зацп шформацшних мереж (1М) е актуальшшою в свт телекомушкацшних технологш, проте сучасне ршення и не може бути представлено на основ1 аналиичних розрахунюв 1 прогнозування, як це було колись, а Грунтуеться на моделюванш [1, 2]. Таким чином можна довести, що розробка модел1 користувача 1М е одним з складових у процес фор-мал1зацп 1М, 1 е складним завданням, що може бути виршена засобами системного анал1зу 1 моделювання. Завданням, поставленим в роботу е виб1р сценар1ю системного анал1зу, який дозволить виршувати задачу побудови модел1 користувача 1С як плохоформал1зо-ванного об'екта.
Цим обгрунтовуеться актуальшсть проведення даних дослщжень.
2. Анал1з л1тературних даних I постановка проблеми
Сформульована мета дослвдження — тдвищення ефективност 1 достов1рност1 моделювання 1М шляхом формалiзацii одного з найбшьш важливих вхвдних па-раметр1в — модел1 користувача цiеi мережг
Але проблема ввдсутносп формал1зованого опису головного фкуранта 1М — користувача — залишаеться вщкритою.
Задача, що поставлена в робой, визначаеться як ство-рення модел1 користувача 1М, 1 кнуе на меж1 сьомого р1вня модел1 ВВС 1 зовнiшньоi для 1М середи.
Користувач1 е джерелами 1 споживачами шформацн, як використовують послуги 1М, 1 створюють потоки поввдомлень р1зного виду та призначення. Саме користувач! висувають до мереж1 вимоги щодо доставки та
ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ АУДИТ И РЕЗЕРВЫ ПРОИЗВОДСТВА — № 6/4(20], 2014, © CMipHGBa А. С.
ISSN 222Б-3780
ИНФОРМАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ И СИСТЕМЫ УПРАВЛЕНИЯ
обробки iнформацii з дотриманням окремих якiсних i кiлькiсних показниюв.
Складнiсть об'екту, який представляв собою корис-тувач 1М, визначав його багатограншсть, неявний взав-мозв'язок та взавмоввдношення його характеристик, а також складшсть у формалiзацii цих параметрiв. Однак чiтких методiв аналiзу поганоформалiзованих об'вктiв для дослiджуваноi предметноi област ще не запропо-новано [3-6], тому розробка моделi користувача 1М буде проводитися евристичнiм шляхом. Представлен-ня, що лежать у основi математичного моделювання виникли з аналiзу систем логiки та наряду з цим з аналiзу головних аксюматичних систем, що подiбнi до систем, розташованих в основi геометрii. Щ досль дження засвiдчували переваги, що отримуються при формулюваннi доцiльноi системи аксюм деяким чiтко визначеним математичним способом. Можливо знайти спроби розробити математичш моделi у виглядi систем лшшних диференцiйних рiвнянь, або у виглядi лiнiйних операторiв у гильбертовому простор! Вони дозволяють запропонувати математичну модель, що дав уяву о си-стемi як о цшкносп. Така модель у випадку буття буде вдалою та виявлятися структурою, а не моделювати структуру у слабкому змкт, нехтуючи чимось у самш структурi.
Для вирiшення поставленоi задачi необхiдно вико-нати наступне.
1. Сформулювати основнi характеристики користувача, принципи розробки формалiзованоi моделi.
1.1. Проаналiзувати методи системного синтезу склад-них об'вкпв, класифiкацii поганоформалiзованих об'вктiв та вибрати п, що виявляться найкращими для вияв-лення взавмозв'язку та взавмоввдношення внутрiшнiх параметрiв моделi.
1.2. Розробити формалiзовану модель користувача 1М, враховуючи виявленi в попередньому пункт зв'язки.
2. Сформулювати основнi характеристики шфор-мацiйноi мережi (1М), стосовш 11 користувача та па-раметрiв, на якi впливав користувач.
2.3. Провести аналiз iснуючих джерел, визначити характеристики 1М, що тiсно пов'язаш з користувачем та параметри 1М, що задаються користувачами.
2.4. Розробити комбшовану модель, де моделi користувача i 1М будуть тiсно пов'язанi мiж собою. Така модель буде демонструвати вплив користувача на 1М, таким чином виршуючи поставлену в робот задачу.
З точки зору оптимiзацii та синтезу 1М, ця задача в одшвю з основних, адже саме користувач в централь-ним об'вктом 1М.
3. Результати дослщжень модел1 користувача шформацмних мереж методами системного анал1зу
Наступним за постановкою мети кроком аналiзу об-межень задачi та визначення критерпв, якi висуваються до дослiджуваного об'вкта. Цей крок мав на увазi пiд собою формалiзацiю дослiджуваного об'вкта та подання його у виглядi набору параметрiв i заданих умов, як будуть повнiстю характеризувати об'вкт i його ставлення до надсистеми. В результат роботи, виконано' в [7-9] цей вираз описувться в:
К>0,99997, ! (к)<С(К)<С(шК
и = {(М, Аг)(А, F )(ид, R)(O, Р)(5х, Е), S ,№,..}, (1)
де А — рж; Sx — стать; Е — освгга; Аг — сфера дiяльностi; F — рiд дiяльностi; S — стацiонарнiсть; R — ризикованiсть; М — мобiльнiсть; О — навчавмкть; Р — схильнiсть до шновацш; ид — спецiальна потреба в якост послуг; К — фактор доступност послуги; С(к) — варпсть шформацш-но-комунiкацiйноi послуги; С(гхЬ) — вартiсть покращеноi iнформацiйно-комунiкацiйноi послуги; С(гт) — вартiсть iнформацiйноi послуги.
На наступному крощ проведено визначення струк-тури об'вкта. Для цього використаш рiзнi методи формалiзацii поганоформалiзованних об'вктiв, описанi в роботах [7-9]. Одним з результапв в формування понятшно' структури моделi користувача 1М, осно-ваноi на методi зростаючих трамвдальних мереж, що припускав розгляд користувача як набору парамет-рiв з певними значеннями i можливiсть динамiчно формованого розбиття групи користувачiв на класи. Останнв веде, в свою чергу, до формування систе-матизованого набору вхвдних параметрiв, а також до розробки яюсних i юльюсних вимог, до надсистеми (1М), i подальшому введенню моделi користувача 1М в модель 1М в цiлому. Це вiдображав характер системного аналiзу, який необхiдно застосувати до моделi користувача 1М та формуванню моделi 1М, що володiв рiзними властивостями: реiстичною, атрибутивною, реляцшною.
Результати роботи методу зростаючих трамвдаль-них мереж [10] володтть всiма цими властивостями: формування понять вироблявться на основi об'вктiв, що мають однакову стутнь визначеностi i рiвну кiлькiсть вхiдних параметрiв, структурування отриманих понять з рiзнорiдних даних.
Далi запропоновано використання методу д-аналь зу [11] для побудови математичноi моделi, та спроби розробити структуру стльноти користувачiв 1М ввдносно и характеристик та отриманих в опитуванш даних.
Пропонувться представити кiлькiсть людей (М), та множину видiв дiяльностi (Аг). Можливе уточнення, що мкька структура може бути розширена та представлена не тшьки перелiченими множинами.
Суть взавмоввдносин характеристик користувачiв 1М полягав в математичних взавминах, яю iснують мiж рiзними множинами. Таким чином, множина ко-ристувачiв 1М N зв'язувться з множиною видiв дiяль-ностi Аг i на питання «Q: чи охоплено Рг видом дiяль-ностi А]?» для кожно' пари чисел (г,]), де г = 1, 2, 3, ..., 300, ] = 1, 2, 3, ..., 8, можна дати недвозначш вiдповiдi. Ця умова дав вщношення X, яке мав матрицю шцидентностк
А = (Хг]), (2)
де Хг] = 1 в випадку позитивно' ввдповда на питання Q та Хг] = 0 в випадку негативно' ввдповда на питання Q.
Таким чином отримувться звичайна матриця шди-дентностi вигляду:
TECHNOLOGY AUDiT AND PRODUCTiON RESERVES — № 6/4(20], 2014
37-J
ИНФОРМАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ И СИСТЕМЫ УПРАВЛЕНИЯ
ISSN 2226-3780
Д =
1 0 0 . . 0
0 1 1 . . 1
0 1 1 . . 1
1 1 1 . . 1
1 0 0 . . 1
1 0 1 . . 0
1 1 0 . . 0
1 1 0 . . 0
(3)
що показуе в1дношення:
N
IA.
(4)
Таким чином можна представити yci характеристики користувача, а також додати розмщення користувача як одну з найважливших у побyдовi iнформацiйноi мережi для задовiльнення потреб користувача у достуш до iнформацiйних послуг. Для повного опису структури описyeмо'i громади потрiбен ряд вiдношень подiбних X, мiж рiзноманiтними парами множин, подiбних Ar, P, F, O, Uq, M, S, E, та ш.
Кожне вiдношення X породжуе симплщальний комплекс, що позначуються через KY = (X; X), а тд структурою вщношення X буде розумиися саме цей комплекс (чи його абстрактна геометрична реалiзацiя). Комплекс KY = (X; X) е сукупшстю симплексiв {др; p = 0,1,...,N}.
Кожна тдмножина симплекса дp, що визначаеться q + 1 вершинами (q < p), називаеться q-гранню симплекса дp i утворюе дq е K (записуеться як dq <дp). Геометричну реалiзацiю комплексу можливо отрима-ти в евклвдовому просторi i показати, що H = 2N + 1, де N = dim K.
Множини Х i Y включають до m i n елеменпв вщпо-вiдно, а матрицею служить матриця А розмiрy (m х n) з одиниць та нyлiв. В добутку АДГ число, що визначаеться як (i, j), е скалярним добутком строк матриц! Це число дорiвнюе кiлькостi одиниць на мкцях строк матрицi А. Шсля побудови матрицi ААГ розмiрy m х m необхiдно оцшити ААГ - Q, де Q = (coij), а aij = 1 для i, j = 1, 2, ..., m. Аналiз для KX = (Y;X-1) проводиться шляхом складання матриц АГА - Q', де Q' е матрицею розмiрy (n х n), складено'i з одиниць. В такш матриц визначено набiр значень q, i замiсть q = -1 визнача-еться прочерк. Комплекс значень q наведено на рис. 1.
Pi Рз Рз Р4 Рз Рб Pj Ps
3 1 0 1 2 0 2 0 Pi
2 - 0 0 0 1 0 P:
0 - 0 0 - 0 Рз
1 1 - 1 - P4
3 0 2 0 Pi
1 - 1 Ps
3 - P?
1 Ps
Рис. 1. Фрагмент комплексу значень ц для 8 экземплярiв аб'Екпв
Е
Розрахунок складових класiв виконано наступним чином: цт числа на дiагоналi являють собою розмiр-ност симплексiв К, а q-аналiз проводиться перевiркою
iнших комбiнацiй номерiв та строк i стовбцiв. Таким чином маемо dim K = 3, так як P^ P5, P7 е симплексами розмiрностi 3:
при q = 3, Q3 = 3, а саме {Pi}, {P5} та {P7}; при q = 2, Q2 = 2, а саме {P1,P5,P7} та {P2}; при q = 1, Q2 = 2, а саме {{P2,P4,P5,P7} та {P6,P8}; при q = 0, Q2 = 2, а саме {Pj}.
Таким чином для кожного вщношення X можна ви-значити, як ланцюги з'еднують людей Pi в гiпотетичнi спшьност!
Class I = {Sx(m), Ar(engineer sphere), E(0,6..0,79), M(0..0,19), S(0,4..0,59), P(0,4..0,59), 0(0,8..1)}
Class II = {Sx(m), Ar(service sphere), E(0,6..0,79), M(0..0,19), S(2), Uq(0,2..0,39)}
Class III = {Sx(w), Ar(production sphere), E(0,6..0,79), M(0,2..0,39), S(0), 0(0,8..1), P(0,4..0,59)}
Class IV = {Sx(m), Ar(engineer sphere), E(0,6..0,79), M(0..0,19), S(0,2..0,39), 0(0,8..1), P(0,4..0,59), R(0,4..0,59)J Class V = {...}.
Таким чином можна визначити людей, якi е ноаями спiльних наборiв характеристик та можуть вiдрiзнятися по деяким з них.
4. Висновки
Результати застосування методiв системного аналiзy до поганоформалiзованого об'екту, яким виступае ко-ристувач 1М, дозволили:
— видшити характернi для рiзних класiв користу-вачiв сyкyпностi ознак i 1х значень;
— сформулювати некореллiрyючi взаемозв'язки мiж ознаками;
— сформулювати формалiзованy модель користувача 1М як поганогормалiзованного об'екта, здатну динамiчно змiнюватися, поповнюючись шформащею, без значних витрат в ресурсах i часi, i здатну однозначно охарактеризувати об'ект дослщження. Запропонований в робот пiдхiд до побудови модел1
користувача iнформацiйних мереж передбачае ii гнyчкiсть i динамiчнiсть для поповнення iнформацiею, i компакттсть для подальшого впровадження в модель шформацшно'1 мережi в цiломy ввдображаючи внyтрiшнi i зовнiшнi процеси взаемодп цих моделей, що допоможе в оптимь зацii, синтезi та управлшт iнформацiйними мережами.
Лггература
1. Гайворонская, Г. С. Сети и системы телекоммуникаций [Текст] / Г. С. Гайворонская, М. В. Захарченко, А. И. Ещенко и др. — Т. 1. — К.: Техника, 2000. — С. 304.
2. Гайворонсыса, Г. С. 1нформацшна мережа як об'ект аналiзу i синтезу [Текст]: навч. пос. / Г. С. Гайворонская. — ОДАХ, 2011. — C. 46-50.
3. Оптнер, С. Системний аналiз для ви-ршення дшових i промислових проблем [Текст] / С. Оптнер. — Москва: Радянське радю, 1969. — 127 с.
4. Клшанд, Д. Системний аналiз i щльове управлшня [Текст] / Д. Кшланд, В. Юнг. — Москва: Радянське радю, 1974. — 280 с.
5. Янг, С. Системне управлшня оргашза-щею [Текст] / С. Янг. — Москва: Радянське радю, 1972. — 456 с.
Д. Краткий методологический меморандум. материалы конференции International Book Series «Information Science and Computing» / А. Д. Крисилов и др. // XV Интернациональная конференция «Knowledge-
Крисилов, А. Ч. 1 [Текст]:
С
38
ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ АУДИТ И РЕЗЕРВЫ ПРОИЗВОДСТВА — № 6/4(20], 2014
ISSN 2226-3780 ИНФОРМАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ И СИСТЕМЫ УПРАВЛЕНИЯ
Dialogue-Solution» KDS-2 2009, October, 2009. — Ukraine, Kyiv, 2009. — С. 257-267.
7. Smirnova, A. Steps in the development of the information networks' user model as badly formalized object [Text] / A. Smirnova // Problem of computer intellectualization. — Kyiv-Sofia, 2012. — P. 64-70.
8. Смирнова, А. С. Разработка модели пользователя информационных сетей как плохоформализованного объекта [Текст] /
A. С. Смирнова // International Journal «Information models and analysis». — ITHEA, Bulgaria, 2013. — V. 2, № 3. — P. 285-291.
9. Смирнова, А. С. Подход к построению модели пользователя информационных сетей как плохоформализованного объекта [Текст] / А. С. Смирнова // Холодильна техшка i технологи. — 2013. — № 2(142). — С. 105-108.
10. Гладун, В. П. Прогнозирование на основе растущих пирамидальных сетей [Текст] / В. П. Гладун, Н. Д. Ващенко,
B. Ю. Величко // Программные продукты и системы. — 2002. — Вып. 2. — С. 26.
11. Ендрюс, Дж. Математичне моделювання [Текст] / Дж. Ен-дрюс, Р. Мак-Лоун. — Москва: Свгг, 1979. — С. 235-248.
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ МЕТОДОВ СИСТЕМНОГО АНАЛИЗА В РАЗРАБОТКЕ МОДЕЛИ ПОЛЬЗОВАТЕЛЯ ИНФОРМАЦИОННЫХ СЕТЕЙ
Разрабатывается модель пользователя Информационных сетей как плохоформализованного объекта. Рассмотрены и проанализированы методы кластерного анализа и растущих
пирамидальных сетей для построения формализованной модели пользователя Информационных сетей. Предложено использование метода q-анализа для построения математической модели и структуры общности пользователей Информационных сетей относительно их характеристик и полученных в опросе данных.
Ключевые слова: информационные сети, пользователь, плохо-формализованные объекты, системный анализ, пирамидальные сети, д-анализ.
CMÎpnoea АнастаЫя Сергпвна, астрант, кафедра тформацшно-комуткацшних технологш, 1нститут холоду, крютехнологш та екоенергетики ж. В. С. Мартиновського, Одеська нащональна академ1я харчових технологш, Украта, e-mail: asya.smi@gmail.com.
Смирнова Анастасия Сергеевна, аспирант, кафедра информационно-коммуникационных технологий, Институт холода, криотехнологий и экоэнергетики им. В. С. Мартыновского, Одесская национальная академия пищевых технологий, Украина.
Smirnova Anastasiia, Institute of Refrigeration, cryotechnology and eco-energy, Odessa National Academy of Food Technologies, Ukraine, e-mail: asya.smi@gmail.com
УДК 681.513.52 001: 10.15587/2312-8372.2014.32580
Лагойда а. I. ЗАСТОСУВАННЯ БАГАТОПАРАМЕТРИЧНИХ РЕГУЛЯТОР1В ДЛЯ КЕРУВАННЯ ГАЗОПЕРЕКАЧУВАЛЬНИМ АГРЕГАТОМ
У статтi на основi функцп передачi вiдцентрового нагнтача типу Ц-6,3, як об'екта керу-вання, який входить в систему антипомпажного регулювання газоперекачувальним агрегатом з газотурбтним приводом, розроблено структури багатопараметричних регуляторiв. У про-грамному продуктi ЫайаЬ здшснено моделювання перех^дних характеристик з багатопара-метричними регуляторами та визначено гхш параметри налаштування, що значно тдвищить швидкодт системи.
Ключов1 слова: помпаж, вiдцентровий нагнтач, моделювання, регулятор, налаштування, функця передачу керування, швидкодiя.
1. Вступ
Основною задачею використання багатопараметричних регулятор1в для керування газоперекачувальним агрегатом (ГПА) е зб1льшення швидкодп системи ан-типомпажного регулювання, осюльки помпаж е одним з найнебезпечшших режим1в роботи.
Тому, для уникнення даного режиму потр1бно тд час експлуатацп ввдцентрового нагштача завжди тд-тримувати властивост системи в зазначених межах. Витрата газу через вщцентровий нагштач (ВН) е ос-новним показником надiйноi 1 економiчноi роботи газоперекачувального агрегату 1 визначаеться за перепадом тиску на конфузор1 всмоктуючого патрубку ВН. Дуже важливим показником роботи ВН е стутнь тд-вищення тиску газу. Чим вищий даний показник, тим
менш1 витрати на транспортування газу. Тиск для ВН мае своi меж1, як зазначеш у ввдповвдних характеристиках, перевищення яких е недопустимим. Явище помпажу може наступити, коли ВН працюе за об'ем-них витрат нижчих 130 м3/хв, або тдвищеннях тиску
вище 1,5 [1].
Швидюсть спрацювання системи антипомпажного регулювання — це ключовий фактор для тдвищення надшносп роботи ГПА.
Дана проблема повинна розглядатись для кожного ГПА окремо, осюльки функцп передач! кожного ВН в1др1зняються своiми параметрами. У даному випадку важливим стае розроблення багатопараметричного регулятора, який забезпечить оптимальний перехвдний процес в реальнш систем! антипомпажного регулю-вання.
TECHN0L0GY AUDiT AND PRODUCTiON RESERVES — № 6/4(20], 2014, © Лагойда А. I.
39-J
