CC BY
57HISTORICAL AND ARCHEOLOGICAL SCIENCES
ВИКОРИСТАННЯ ДОСВ1ДУ КАПЕЛАНСЬКОГО СЛУЖ1ННЯ В АРМ1ЯХ 1НОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ У ПРОЦЕС1 СТАНОВЛЕНИЯ ТА РОЗВИТКУ 1НСТИТУТУ ВШСЬКОВОГО ДУХОВЕНСТВА (КАПЕЛАНСТВА) ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРА1НИ
Ворощук О.М.
ад'юнкт кафедри морально-психологiчного забезпечення di^bnocmi вшськ (сил), Нацюнальний утверситет оборони Украти iMem 1вана Черняховського,
м. Кшв, Украша ORCID: https://orcid.org/0000-0001-5091-4722
USE OF THE CHAPLAIN SERVICE EXPERIENCE IN THE ARMIES OF FOREIGN STATES IN THE PROCESS OF ESTABLISHMENT AND DEVELOPMENT OF THE MILITARY CLERGY (CHAPLAINCY) INSTITUTE OF THE ARMED FORCES OF UKRAINE
Voroshchuk O.
PhD student, colonel,
The Moral and Psychological Support activities of Troops (Forces) Department, National Defense University of Ukraine named after Ivan Cherniakhovskyi,
Kyiv, Ukraine
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-5091-4722
Анотащя
У статп проаналiзовано iснуючi cbîtobî моделi задоволення релтйних потреб вшськовослужбовщв, а також досввд оргашзаци та функцюнування служби вшськових капелашв збройних сил шоземних держав з метою подальшого його впровадження у дiяльнiсть служби вшськового духовенства (капелансько1 служби) Збройних Сил Украши.
Abstract
The article analyzes the existing world models of meeting the religious needs of servicemen, as well as the experience of organizing and functioning of military chaplains of foreign armed forces in order to further implement it in the military clergy (chaplaincy) of the Armed Forces of Ukraine.
Ключов1 слова: капеланство, вшськове духовенство, Збройш Сили Украши, морально -психолопчне забезпечення, релiгiя, вшськовослужбовець.
Keywords: chaplaincy, military clergy, Armed Forces of Ukraine, moral and psychological support, religion, serviceman.
1сторгя запровадження шституту вшськового капеланства в Укра!ш тривае з чаав створення Збройних Сил Украши. Поштовхом у активiзацii вшськово-релтйних ввдносин стали поди сусш-льно-полггичного життя в Укршт у 2014 рощ та проведення антитерористичноi операцп, а згодом операцii Об'еднаних сил на Сходi Украши. Набуло особливо)! актуалiзацii питання впровадження в Збройних Силах Украши служби вшськового духовенства (капелансько! служби).
Ввдповщно до законодавства Украши та з метою повнощнно! душпастирсько! опiки особового складу Збройних Сил Украши, а також оргашзаци дiяльностi вшськових капелашв, у 2017 рощ Мшю-терство оборони Украши впровадило службу вшськового духовенства (капеланську службу), що спо-нукае до подальшого дослщження та вивчення дос-вiду функцюнування шституту вшськових капелашв збройних сил шоземних держав з метою налагодження дiяльностi служби вшськового духовенства (капелансько! служби) ЗС Украши.
За роки незалежносп Украши науковцi активно вивчали досвiд iноземних армш щодо створення та функцюнування шститупв капеланства, зокрема питання забезпечення релшйних потреб вiйськовослужбовцiв та впровадження шституту вшськового капеланства вивчали та дослщжували так науковцi, як В.Бондаренко, В.£ленський, С.Здiорук, Ю.Кальниш, С.Лисенко, В.Чорний; политики: Ю.Решетнiков, О.Боднар, В.Марущенко; фахiвцi Мiнiстерства оборони Украши: В.Ддброва, П.Костюк, Р.Коханчук, О.Мельник, Чорний В.С. та шшг
Метою дослiдження е вивчення досвiду орга-нiзацii та функцюнування служби вшськових капелашв збройних сил шоземних держав з метою подальшого його впровадження у дгяльшсть служби вшськового духовенства (капелансько! служби) Збройних Сил Украши.
1нститут духовноi' ошки юнуе практично в уах армiях свiту, зокрема в армiях держав - члешв НАТО, i характер виконуваних ними завдань говорить про те, що вони не тшьки займаються задово-ленням релiгiйних потреб, але й включеш в систему
вдеолопчного та психолопчного впливу на весь особовий склад вшськ, незалежно ввд свиоглядно! ор1ентацИ кожного. Релтйне виховання, шкорпо-роване в систему морально -психолопчно! 1 бойово! подготовки вшськовослужбовщв 1 щдпорядковане основному завданню - щдтриманню належного ду-ховно-психолопчного потенщалу вшськ. Капелани присутш у щоденнш д1яльност1 вшськ, тд час проведения урочистих заход1в, у зош бойових дш тощо. "Завжди поруч" - фактично такий дев1з вш-ськових священик1в. Офщшно !х д1яльн1сть заборонена лише в армп Китаю 1 Швшчно! Коре!.
Робота вшськового священика мае сво! особ-ливосл. Його функцп не обмежуються здшсненням богослуж1нь 1 та!нств, це також 1 забезпечення психолопчного клмату, 1 надання медично! допомоги вшськовослужбовцям тощо. Така багатовектор-нють спричинила iснуваиия р1зних моделей капе-ланства, зокрема у держав - члешв НАТО система душпастирсько! опiки вiйськовослужбовцiв мае суттевi вiдмiнностi.
На сьогоднi вiтчизнянi фахiвцi виокремлюють дек1лька моделей задоволения релшйних потреб вiйськовослужбовцiв в збройних силах шоземних держав, серед яких розрiзняють: англо-американ-ську, европейську (нiмецьку), юламську та свiтську (етатистську). Розглянемо б№ш детально основнi характеристики та орiентацi! визначених моделей.
Англо-американська модель. Акцент робиться на посилення керованостi i пiдвищения ефективно-стi виконания бойових завдань iз залучениям рель гшного чинника. Релiгiя, в тому чи^ й задово-ления релiгiйних потреб вшськовослужбовщв, е специфiчним iнструментом загальнодержавно! вде-ологп, гумаштарно! та сощально! полiтики держави у збройних силах, "державною релшею". Спрямо-вана на уа категорп особового складу та уах вiро-споввдань. Капелан вщповщае не лише за задово-лення релiгiйних потреб, а й за морально-психоло-гiчний стан особового складу та тдтримання вшськово! дисциплiни. З питань задоволения рель гiйних потреб капелан тдпорядковуеться не ви-щому релiгiйному керiвництву певно! конфеси, а стльному вiйськовому капеланському команду-ванню, а з питань тдтримання морально-психоло-гiчного стану i дисциплiновaностi - безпосеред-ньому командиру. Капелани мають вiйськовi зваиня та носять одностро!. Даиа модель прита-манна збройним силам США, Великобритани, Канада Норвегп, Грецп, Пiвденнiй Коре!, державам Балти та 1зра!лю.
Свропейська (тмецька) модель. Орiентовaнa виключно на задоволения релтйних потреб вшсь-ковослужбовцiв священиками нaйбiльш сповщува-но! в держaвi релiгi! або дек1лькох релiгiй. Капелани не е вшськовими, за сво!м правовим статусом прирiвнянi до державних пращвнишв; не мають вшськових звань, не носять одностро!, не застосо-вують збро! i не шдпорядковуються вiйськовому командуванню у релтйних питаниях, залиша-ються в шдпорядкуванш свого релiгiйного керiвни-цтва, з яким держава чи збройнi сили заключають
договiр щодо здiйснення душпастирсько! отки вш-ськовослужбовцiв. Характерна для бшьшосп збройних сил европейських держав, зокрема ФРН, Франци, 1талл, Австрп, Хорватп, Угорщини, 1спа-нп, Нiдерлaндiв та Грузi!.
1сламська модель. Схожа за сутшстю та спря-муванням iз розглянутими моделями, однак побу-дована на моноконфесiйнiй основi. Загалом вона характерна тим, що юлам е не лише релшею, а й частиною полггики держави, що суттево впливае на всi сфери сощального, полiтичного й культурного життя населения. В iслaмських державах вшсько-вий священик е кадровим вшськовим, нaрiвнi з усiмa бере участь у бойових д1ях, е елементом щео-логiчного впливу на вшськовослужбовщв. Рель гiйне виховання особового складу розглядаеться як головний зaсiб впливу на свщомють вшськовослу-жбовцiв певних щей, поглядiв, стереотипiв мис-лення i поведiнки з метою протистояння iншим ре-лiгiям та щеолопям, а також всебiчного змiцнення в збройних силах "правово! культури юламу" i Корану. Цш проблемi придiляеться нaстiльки велика увага, що навпъ у збройних силах деяких юламсь-ких кра!н надаеться бшьше переваги релтйно-ще-ологiчний роботi, шж бойовiй пiдготовцi. Зазна-чена модель притаманна збройним силам 1рану, Пакистану, Афгашстаиу, 1раку, Сaудiвсько!' Аравп, Лiвi!, Тунiсу, Марокко, Судану та ш.).
Свгтська (етатистська) модель. Характерна тим, що задоволения релтйних потреб вшськовослужбовщв здшснюеться священиками, яш не вхо-дять до структур збройних сил та запрошуються командирами (начальниками) вшськових частин у рaзi потреби. В окремих випадках на територи вш-ськових частин (зaклaдiв, установ) або поблизу них можуть функцiонувaти культовi споруди, в яких за-прошенi священики здшснюють обряди. Як правило, безпосередшм оргaнiзaтором задоволения ре-лiгiйних потреб займаеться заступник командира з морально-психолопчного забезпечення (виховно! роботи). Модель характерна для Болгари, Бiлорусi, а донедавна РФ i Укра!ни, та орiентовaнa бiльше на особовий склад строково! вiйськово!' служби, з причин ще юнуючо! тенденцi! "оберiгaння" кадрового компоненту ввд впливiв iнших сощальних шститу-тiв, крiм держави [1, с. 14-19].
У статп бшьш детально розглядаеться функщ-онування служби вшськового капеланства на прик-лaдi збройних сил iноземних держав, яким безпосе-редньо притaмaинi зaзнaченi моделi задоволения релiгiйних потреб вiйськовослужбовцiв.
СполученI Штати Америки
Нaйвiдомiшим шститутом вiйськового духовенства вважаеться капеланський корпус Збройних сил США, який було створено 29 липня 1775 р. [2, с. 346]. На сьогодш, Пентагон придме надзви-чайно серйозну увагу релiгiйнiй сферi життя вшськовослужбовщв. Текст вшськово! присяги в арми США зак1нчуеться словами: "...нехай допомагае менi Бог" [3, с. 2].
Мшстерство оборони США здшснюе фшансу-вання служби капелашв, а !хнiй статус у частиш прав i привше!в прирiвнюеться до офщерського
складу. Керiвництво корпусом вшськових капелашв здiйснюе Рада у справах капелашв при помiчни-ковi мiнiстра оборони з будiвництва збройних сил та особового складу. Вона об'еднуе представнишв вiйськового духовенства Сухопутних вiйськ, Вшсь-ково-морських сил i Повiтряних сил. До Ради включено трьох Головних капеланiв видiв ЗС у ранзi генерал-майора (контр-адмiрала) вшськово-релтй-но! служби, яш по черзi, кожний упродовж року, очолюють Раду. Крiм того, кожен з Головних капелашв очолюе ввдповщне управлiння, що входить до штату Головного Штабу певного виду ЗС США [4, c. 20-21].
До складу управлшня входять вiддiли головних капелашв об'еднань збройних сил (корпус, ар-мiя, флот) на чолi з начальником ввддшу (штатно-посадова категорiя - "полковник"), а з'еднанням (дивiзiям, окремим бригадам) шдпорядковаш ввддь лення на чолi з вiдповiдним начальником (штатно-посадова категорiя - "пвдполковник"), заступником (штатно-посадова категорiя - "майор") i 2-3 помiч-никами (сержантами). Початкову посаду капелан обiймае у батальйонi (штатно-посадова категорiя -"каштан"). Кожен батальйонний капелан мае свого помiчника [1, с. 22-23].
Загальна чисельнiсть капелашв у ЗС США ста-новить понад 2800 осiб, з них близько 1200 - в ре-зервi i Нацiональнiй гвардii. Вони представляють п'ять основних релiгiйних груп та понад 120 конфе-сш [5].
Кожен капелан мае в шдпорядкуванш помiч-ника з числа рядового чи сержантського складу, який пройшов спещальну вiйськову пiдготовку. У ВМС таких помiчникiв називають лей-лiдерами (lay leader). На авiаносцях в штатi е 2-3 капелана, крейсерах - по одному. Штатш капелани проходять службу в батальйонах, бригадах, дивiзiях i корпусах в спiввiдношеннi 1 капелан на 700 вшськовос-лужбовщв [1, с. 24].
На вщм^ вiд iнших вiйськовослужбовцiв, капелани ЗС США не носять збро! i зберiгають статус некомбатанта, що обумовлюеться Женевською конвенцiею 1949р. зпдно з якою священослужителi зберiгають свш духовний статус, а в разi полону !м надаеться право продовжувати свое служения серед вiйськовополонених.
Капелани зобов'язаш мати крiм теологiчноi освгти ще й вiйськову, тому спершу проходять три-мiсячний курс загальновшськово! пiдготовки в Центрi вiйськових священишв (Форт Манмут, штат Нью-Джерсi), а шсля 6-10 рошв служби у збройних силах, - рiчний курс навчання в Армiйському цен-трi i школi вiйськових священишв (Форт-Джексон, штат Швденна Каролiна). Пiсля закшчення тримь сячного курсу загальновшськово! шдготовки капе-ланам присвоюеться офiцерське звання "каштан" та укладаеться контракт на три роки вшськово! служби. У частинах резерву вiйськовi священики слу-жать тiльки один вихвдний на мiсяць i два тижш на рiк, а решту часу працюють в цивiльнiй сферi [1, с. 24-26].
При встуш на вшськову службу священики отримують низку шльг, наданих вшськовослужбо-вцям арми США. Вони одержують грошове забез-печення вiдповiдно до свого офщерського звання i посади, мають право на 30 дiб щорiчноl основно! вь дпустки i до 10 дiб адмшютративно! ввдпустки, за-безпечуються житлом i безкоштовною медичною допомогою [2, с. 347-348].
Роботу капелансько! служби шдтримуе поту-жна система релтйних засобiв масово! шформацп: видаеться щомiсячний журнал "Вiйськовий капелан", а також релiгiйнi брошури, лиспвки, тексти молитов, проповiдей, бюлетенi головних капелашв видiв збройних сил. Виходять в ефiр спецiальнi те-лепрограми "Час капелана" i "Погляд на сви", здш-снюються прямi трансляцп виступiв духовенства i богослуж1нь з Ватикану. Вшськовий священик за-лучаеться командиром пiдроздiлу на щотижневi (протягом однiеl години) груповi заняття з коман-дирського iнформування. До занять за программою "Моральна поведiнка i людське самовдоскона-лення" завжди залучаеться капелан. На цей захiд виднеться 7 годин на мiсяць, шд час якого обго-ворюються моделi поведiнки вiйськовослужбовцiв в рiзних умовах. Проведення занять за програмою '^вш можливостi" забезпечуе ослаблення проти-рiч на нацiонально-расовому грунтi, а також щодо статi i походження. В рамках дано! програми реко-мендуеться засуджувати вiдкриту дискримiнацiю тих чи шших категорiй вiйськовослужбовцiв, зне-важливi прiзвиська, образливi анекдоти на расовi та нацiональнi теми, виховувати у командирiв усiх ступенiв почуття справедливого ставлення до сво!х пiдлеглих незалежно вiд раси, вiросповiдання, ко-льору шшри, статi чи нацiональностi, популяризу-вати вклад представник1в рiзних нацюнальних мен-шин у збройнi сили США [1, с. 30-31].
Службовi питання вiйськовi священики узго-джують з командирами вiйськових шдроздшв, а релiгiйнi аспекти дiяльностi регламентуються вiд-пов1дними нормативними установами капелансько! служби. У вшськових статутах вщсутне чггке ви-значення обов'язкiв капелана, так як характер його роботи не шдлягае суворш регламентацй' (в особи-стих бесiдах капелан проводить до 75% службового часу). Вшськовому капелану суворо забороняеться будь-як1 дп в армй' на користь свое! релт! [6, с. 118].
ЗС США не мають ввдповвдну ЗС Укра!ни структуру морально-психологiчного забезпечення, тому, як правило, велика частина роботи з особо-вим складом покладаеться на вiйськових священо-служителiв i вiйськових психологiв. Але так як вшськових психолопв в армшських пiдроздiлах до-сить мало, то капеланська служба заповнюе цю прогалину, органiзовуючи не тiльки регулярнiсть богослужшь, а й дозвiльну частину роботи з особо-вим складом: кшолектори, свята, днi народження, визначнi дати для тдроздшу, громадськ1 заходи, поширення лiтератури тощо [7, с. 287-288].
Уа питання координац^' та д1яльносп служби вiйськових капеланiв та !х помiчникiв чiтко регла-ментованi вiдповiдними спiльними iнструкцiями
Сухопутних вшськ, Вшськово-морських сил i Повь тряних сил, морсько! тхоти i берегово! охорони, як1 систематично оновлюються [8, 9, 10, 11].
Таким чином, чгтко та суворо регламентована дiяльнiсть вiйськового духiвництвa не безтдставно вважаеться необх1дною складовою устшного та ефективного функцiонувaния американських збройних сил.
Федеративна Республгка Шмеччина
Вшськово-церковна служба у збройних силах Федеративно! Республiки Шмеччини е однiею iз нaйaвторитетнiших виховних сощальних шститу-цiй, яка пройшла випробуваиня часом та бойовим досввдом (вiруючi у Бундесверi складають понад 60% особового складу). Право вшськовослужбов-цiв на задоволения релiгiйних потреб було закрш-лено ще в конституци Веймарсько! республiки i без змш перенесено в конституцiю ФРН [1, с. 41; 2, с. 347-348].
Ще в серпш 1956 року мшютерство оборони подписало директиву 66/1 про оргашзацш вшсь-ково-церковно! служби у збройних силах ФРН. В липш 1957 року було ухвалено Закон "Про духовне обслуговування aрмi!", який передбачав фшаису-вання дiяльнiстю вiйськово-церковно! служби з державного бюджету. Очолюють вшськово-церко-вну службу евангельський i католицький вiйськовi епископи. Виконавчими релтйними органами у збройних силах ФРН е Управлшня евангельсько! церкви у справах Бундесверу та Управлшня като-лицького вiйськового епископа. Через декашв вш-ськових окрупв (м. Берлiн, К1ль, Кельн та Мюнхен) вони откуються сво!ми тдданими (понад 200 свя-щеник1в обох вiросповiдaнь), водночас активно вза-емодшчи м1ж собою в питаниях змюту, основних нaпрямiв, форм i методiв роботи [1, с. 45; 12, с. 215].
Мшютерство оборони ФРН не бере учасп у ви-ргшент релiгiйних питань з вшськово-церковною службою, але з aдмiнiстрaтивно! точки зору вико-нaвчi релiгiйнi органи тдпорядковуються особисто мiнiстру оборони.
Вiйськовi священики не е кадровими вшсько-вими, тому в мирний час не зобов'язаш носити вш-ськовий однострш. За сво!м правовим статусом вш-ськовi священики прирiвиянi до державних пращв-ник1в. Священики укладають контракт з мiнiстерством оборони термшом вiд 6 до 8 рошв (подальше його продовжения можливе не б№ш шж на 4 роки), а попм повертаються до поперед-нього мiсця виконания сво!х обов'язшв. Вииятком е вiйськовий генеральний декан, вшськовий генера-льний вiкaрiй i начальники вiддiлiв у виконавчих релшйних органах, а також декани вшськових округiв та !х заступники, термш служби яких не об-межуеться [1, с. 46; 2, с. 353].
Свангельський вiйськовий епископ, якого при-значае Рада евангельсько! церкви за погодженням iз федеральним урядом, надае рaдi щорiчний письмо-вий звгт про дiяльнiсть вiйськово-церковно!' служби, призначае на посади вах евангельських свя-щеник1в Бундесверу i контролюе !х дiяльнiсть. Що-рiчно евангельський вiйськовий епископ зустрiчaеться зi сво!м католицьким колегою, щоб
обговорити актуальш проблеми вшськово-церков-но! служби. Крiм того, перiодично вiдбувaються зу-стрiчi обох епископiв з мшютром оборони.
Обов'язком евангельського вiйськового епископа також е регулярне ввдвщування вшськових ча-стин i контроль за виданням церковно! лiтерaтури, передуам "Солдатського евангельського молитов-ника", який роздають безкоштовно усiм вiйськово-службовцям
Свангельська церква перiодично проводить се-мшари вiйськових священик1в у вiйськових округах для обговорення теологiчних, етичних i полiтичних проблем. Щорiчно двi конфеси вiйськово-церковно! служби влаштовують конференци на федеральному рiвнi [1, с. 47].
Священиком Бундесверу може стати свяще-ник, який мае ввдповщати певним вимогам: мати громадянство Нiмеччини, вищу (теологiчну) освiту, трирiчний стаж служби священиком, мати вж не бi-льше 35 рошв i пройти тримiсячний випробуваль-ний термш. Особи, призначеш вiйськовими свяще-никами, проходять навчання на курсах вшськово! пiдготовки протягом 1 мюяця, де ознайомлюються зi специфiкою дiяльностi збройних сил. Кожен вiй-ськовий священик мае свого помiчникa, який е ци-вiльним прaцiвником збройних сил. Обов'язками помiчникa вiйськового священика е: ведения дшо-водства, надання необх1дно! допомоги священику у ходi виконания ним сво!х обов'язк1в та керування службовим aвтомобiлем. Помiчникaми признача-ються особи вiком не бшьше 35 рок1в та мають се-редню освiту i строкову вшськову службу у Бунде-сверi. Термш випробування для кaндидaтiв на цю посаду - 6 мiсяцiв [1, с. 41-42; 13, с. 286; 14 с. 173174 ].
Об'ектом впливу вшськово! церковно! служби е ва категори вшськовослужбовщв, цив№ш прaцi-вники Бундесверу, а також члени !хшх сiмей. Кожен вшськовий священик охоплюе громаду пара-фiян к1льк1стю до 1500 оаб. У гaрнiзонaх iз невеликою шлькютю особового складу на позаштатнш основi можуть залучатися мiсцевi священики, яш укладають з вiйськовим вщомством контракт, де передбачено умови !х дiяльностi та порядок оплати. У директивi Мiнiстрa оборони ФРН 66/1 визначеш форми дiяльностi вiйськових священишв: участь в роботi рад з питань "внутршнього керiвництвa" при командирах вшськових частин; церковт богослужения та виконания релтйних обрядiв; проведения занять з питань моралц керiвництво групами вiруючих вiйськовослужбовцiв; груповi та iндивi-дуaльнi бесiди з особовим складом, участь в оргаш-зaцi!' дозвiлля вiйськовослужбовцiв та члешв !'хнiх сiмей [1, с. 48-49].
У сшлкуванш з рядовим складом основну увагу придiляють проведению занять "про сутнють життя", для чого выводиться 2 години навчального часу щомюячно. Крiм того, рядовий склад бере участь у церковних семшарах, яш в1дбуваються, як правило, у примщеннях, що належать вшськово-церковнiй службi. Для учaстi у таких заходах вшсь-ковослужбовцi отримують короткострокову в1дпу-стку [1, с. 49].
Священики супроводжують особовий склад на навчаннях, тд час спещальних вОдряджень за кордон, а також на кораблях та шдводних човнах. Та-кож представник вшськово-релтйно! служби на-дае душпастирську отку офiцерам та унтер-офще-рам, сприяючи згуртовуванню !х сiмей: у вихвдш днi iз сiм'ями вiйськовослужбовцiв проводяться бе-сiди на релiгiйну тематику, перебувае поряд iз сiм'ею вшськовослужбовця впродовж вiйськовоi служби, здiйснюючи комплекс релшйних обрядiв та органiзацiю церковних свят [14, с. 173 ].
Дiяльнiсть вшськових священик1в поширю-еться також на вiйськовi шпиталi, навчальш i нау-ково-дослiднi заклади Бундесверу. Так, наприклад, у Гамбурзькому, Мюнхенському унiверситетах, Академп Збройних Сил, 1нституп суспiльних наук та Центрi подготовки внутрiшнього керiвництва ви-кладають професори i доценти - спецiалiсти у га-лузi евангельсько! i католицько! теологи, як1 досль джують вшськово-релшйш проблеми [1, с. 49; 14, с. 174 ].
Вшськово-полтгичне керiвництво ФРН завжди придiляло увагу релшйному впливу як однiй iз найефектившших форм духовного та морального виховання вiйськовослужбовцiв, тому вшськово-церковна служба мае значну державну пiдтримку. Ддяльшсть священик1в у Бундесверi впливае на змь цнення вшськово! дисциплiни, полшшення ефекти-вностi морально!' та психолопчно! подготовки осо-бового складу, готовшсть вiйськовослужбовцiв до ведения бойових дш, формування сприятливого морально-психологiчного стану особового складу, морально-психолопчного клiмату у вшськових ко-лективах [14, с. 176].
1сламська Республгка 1ран
Серйозну увагу релтйному чиннику придiляе керiвництво мусульманських держав, зокрема Збройних Сил 1сламсько! Республiки 1ран. Пiсля повалення у 1979 рощ шахсько! диктатури в 1раш, основи пiдготовки регулярно!' арми значно змши-лися. Посилення клерикальних тенденцiй в сусшль-ствi обумовило процес iсламiзацii арми, впрова-дження тотального релiгiйного впливу на особовий склад. Починаючи з 1983 року до вступу у вiйськовi навчальш заклади допускаються виключно мусуль-мани, а одним з обов'язкових екзамешв стае юла-мознавство [1, с. 127].
Дух мусульмансько! релiгii вплюеться у всi сфери життя i дiяльностi вiйськ: мусульманськ1 обряди внесет до розпорядку дня армшських тдроз-дiлiв, iменем Аллаха солдалв посилають у бiй, усе офщшне листування починаеться словами "В iм'я Аллаха" [15, с. 146].
У вихованш вiйськовослужбовцiв особливе мь сце займають iдеi джихаду (священно! боротьби за вiру) i шахада (самопожертви у вшш за вiру). ПОд час такого виховання використовуються приклади шахiдiв (мусульман, загиблих за вiру) [3, с. 8-9].
Офiцери в iранськiй армii призначаються на посади вщповодно до свого рiвня релтйно! сфор-мованостi, а не лише за професшними компетент-ностями. Бшьше того, заняття з вивчення релт! та
вiри, як1 проводяться вищим духовенством, включено до навчальних програм курсiв вiйськовоi пiд-готовки, а виконання вiйськових наказiв вважаеться релтйним обов'язком [16, с. 2].
Вiйськовi мулли прирiвнянi до офiцерiв, при-сутнi на всiх рiвиях - в1д взводу i вище та несуть однакову з офщерами вiдповiдальнiсть за мора-льно-психологiчний стан вшськовослужбовщв.
В iранськiй армii юнуе спецiальний штаб по ке-рiвництву та координацii iдеологiчноi' роботи, який займаеться в1дбором i розстановкою священослу-жителiв в збройних силах. 1деолопчш напрямки цiеi' дiяльностi визначаються Полггако-щеолопч-ним управлiниям при штабi Верховного головноко-мандувача i Полiтико-iдеологiчним управлшням Мiнiстерства оборони, що координують свою дiя-льнiсть з Мiнiстерством юламсько1' орiентацii' та ку-льтури [1, с. 127].
В 1сламськш Республщ розпорядок дня вiйсь-ковослужбовцiв включае в себе всi необхiднi для мусульманина елементи, а ва вiйськовi органи в сво1'й дiяльностi суворо дотримуються Корану i принципiв шарiату. Вiйськовi мулли проводять з вшськовослужбовцями бесiди на релiгiйнi теми, молебш i проповiдi, а також читають лекцii з релi-гiйноi тематики, на яш в iранськiй арми выводиться 8 годин на тиждень.
Важливу роль у вихованнi вшськовослужбовщв вщграють "п'ятничнi намази", тд час яких ви-ступають високопоставлеш представники духовенства. Цi заходи з самого початку носять не спльки духовний, ск1льки iдеологiчний характер, оскшьки основна увага придiляеться питанням зовнiшньоi i внутрiшньоi' полiтики 1рану.
Подготовка вiйськових священослужителiв для iранськоi' армii здiйснюеться в спецiальних навчальних центрах, створених при теолопчних школах. Основними предметами навчання в цих школах е: методика викладання Корану, юламська мораль-нiсть, полiтичний аналiз, iсторiя iсламу, питання шарiату, форми i методи пропагандистського iдео-логiчного впливу, вшськова подготовка. На вiдмiну в1д християнських капеланiв, муллам не забороня-еться брати участь в бойових д1ях [2, с. 358-360; 3, с. 8-9].
На вшськових мулл покладаються наступш за-вдання: насадження i поширення iсламськоi куль-тури та щнностей; залучення особового складу до духовного життя у вщповвдносп iз положеннями iс-ламу та вказiвками глави держави; контроль за до-триманням iсламських норм i вiдповiдь у випадку !х порушення вiдповiдним посадовим особам вклю-чно до Верховного Головнокомандувача [1, с. 127128].
Вiдтак, iслам вщграе визначальну роль у всiх аспектах вшськово! справи та далеко виходить за меж1 елементарного задоволення релшйних потреб вiйськовослужбовцiв армii 1рану.
Висновки. Таким чином, у збройних силах iноземних держав свiту, накопичено чималий дос-вод душпастирсько! опiки вшськовослужбовщв, який необходно враховувати пОд час становлення та
розвитку служби вшськового духовенства (капела-нсько! служби) Збройних Сил Укра!ни та вдоскона-лення законодавчо! бази, що регулюе сферу релiгi! та державно--релтйних, зокрема вшськово-релтй-них ввдносин.
На думку Р. Кохаичука, в Укра!ш впродовж ро-к1в незалежносп дiялa свiтськa (етатистська) модель задоволення релiгiйних потреб вшськовослу-жбовщв [1, с. 18].
Поштовхом у aктивiзaцil вiйськово-релiгiйних вiдносин стали поди сустльно-полггачного життя в Укрaíнi у 2014 рощ та проведения антитерористи-чно! оперaцi! на Сходi Укра!ни. Лише за 1 рiк акти-вних бойових дiй через офщшш дозволи Мшобо-рони на передову про!хало 350 кaпелaнiв, з них ак-тивними та постiйними служителями у зон антитерористично! операцп стали 150 капелашв [17].
Сплеск релтйно! свщомосп у вiйськовому се-редовищi зумовило aктуaлiзaцiю питания впрова-дження в Збройних Силах Укра!ни служби вшськового духовенства (капелансько! служби).
02 липня 2014 року Кaбiнет Мтстдов Укра!ни видав розпоряджения №677 "Про службу вшсько-вого духовенства (капеланську службу) у Збройних Силах Укра!ни, Нащональнш гвaрдi!, Держaвнiй спецiaльнiй службi транспорту та Державнш при-кордоннiй службГ'. Вимоги цього iнiцiaтивного документу фактично розпочали процес створения у лавах Збройних Сил Укра!ни та шших вiйськових формуваинях повноцiнного шституту вiйськового духовенства (капеланства) [18].
3 метою реaлiзaцi! прав вiйськовослужбовцiв Збройних Сил Укра!ни на свободу совюп, свгго-гляду i вiросповiдaния, 14 грудня 2016 року було введено в дш наказ Мiнiстерствa оборони Укра!ни № 685 "Про затвердження Положення про службу вiйськового духовенства (капеланську службу) у Збройних Силах Укра!ни", який, в свою чергу, став правовою основою для введения у 2017 рощ штат-них посад вшськових священишв (капелашв) у Збройних Силах Укра!ни [19]. У цьому ж рощ роз-почався нaбiр вшськових капелашв на штатш посади пращвнишв ЗС Укра!ни.
Таким чином, запровадження служби вшсько-вого духовенства (капелансько! служби), зокрема введения штатних посад вшськових капелашв у ЗС Укра!ни вказуе на тенденщю змши моделi душпас-тирсько! опiки вшськовослужбовщв зi свггсько! (етатистсько!) на европейську (шмецьку).
Досввд ведения бойових дш на Сходi Укра!ни дае розумшня щодо специфiки душпастирсько! ро-боти саме в укра!нськш aрмi!. Водночас важливо враховувати досвiд кра!н, де шститут капеланства вже став звичною практикою i невiд'емним елеме-нтом збройних формувань [20].
Загально! доктрини для капеланських служб не юнуе, нaвiть у кра!нах НАТО моделi капеланства рiзняться. Кожна держава мае свш унiкaльний формат служби духовно! ошки вiйськовослужбовцiв, побудований вщповвдно до ментaльностi й iсторич-ного розвитку народу. При побудовi свое! капелан-сько! служби, Укра!на мае використовувати не
пльки зарубiжний досвiд, а в першу чергу ввдштов-хуватися вiд духовних традицiй, а також досвщу, отриманого п1д час бойових дш на сходi держави.
У свгш останнiх подiй, 3i зростанням проти-борства в iнформацiйнiй сфер^ роль вiйськового священика тiльки зростатиме, адже армiя сильна тодi, коли сильний !! дух.
Список лггератури
1. Коханчук Р. Душпастирська ошка вiйсько-вих / Видання 2-е розширене та доповнене. - К., 2004. - 220 с.
2. Здюрук С.1. Суспiльно-релiгiйнi вiдно-сини: виклики Укра!'нi XXI столiття: Монографiя / Нац. ун-т стратегiчних дослщжень. - Ки!в: Знання Укра!ни, 2005.-551с.
3. Карпенко Олег, Военное капелланство за рубежом, "Церковная православная газета", №7-8 (233-234), 15 апреля 2009. - с. 22.
4. Bruce William, The Value of the Navy Chaplain In the Fleet Marine Force Environment. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/58821687.pdf.
5. U.S. Army Chaplain Corps. URL: https://armyhistory.org/u-s-army-chaplain-corps/.
6. Мандрагеля В. Деяш проблеми адаптацп досвщу капеланства захщних армш до укра!нських збройних сил. // Армiя i духовнiсть: свобода совюп та вiровизначення. Матерiали мiжнародно! нау-ково-практично! конференцi!. - К., 1995. - с. 110.
7. Барашвський В.Ф. Релiгieзнавчi проблеми вшськово-сощального управлiння: монографiя / В.Ф. Барашвський, П.С. Прибутько - К.: «Золоп Ворота», 2013. - 312 с.
8. Joint Guide 1-05, Religious Affairs In Joint Operations. URL: https://www.jcs.mil/Portals/36/Documents/Doctrine/jd n_jg/jg1_05.pdf.
9. Joint Pub 1-05, Religious Ministry Support In Joint Operations, 20 November 2013. URL: https://fas.org/irp/doddir/dod/jp1_05.pdf
10. Religious Support Handbook for the Unit Ministry Team, 10 May 2005. URL: http://asktop.net/wp/download/5/TC1_05.pdf
11. FM 1-05, Religious Support, 05 October 2012. URL: http://www.ncdsv.org/im-ages/DA_ReligiousSupport_10-2012.pdf.
12. Державне управлшня та мюцеве самовря-дування, Збiрник наукових праць, Вип. 1 (16) / 2013.- 317с.
13. Барашвський В.Ф. Релiгieзнавчi проблеми вшськово-сощального управлшня: монограф1я / В.Ф. Барашвський, П.С. Прибутько - К.: «Золоп Ворота», 2013. 312с.
14. Морально-психолопчне забезпечення у Збройних Силах Укра!ни: Щдручник: у 2 ч. Ч.1. / колектив авторiв; за заг. ред.. В. В. Стасюка. - К.: НУОУ, 2012. - 682 с.
15. Цюрупа М. В. Военные теоретики Европы о войне, мире и национальной безопасности. - К.: КВГИ, 1996. - 250 с.
16. Aharon (roni) Kampinsky, The IDF Military Rabbi: Between a "Kohen Anointed for War" and a
"Religious Services Provider", Religions, an Open Access Journal by MDPI, 11 (4), 2020.
17. Тетяна КАЛЕНИЧЕНКО, Капелани в АТО. За крок до формалiзацi!. URL: https://risu.ua/kapelani-v-ato-za-krok-do-formalizaciji_n76050.
18. Розпорядження Кабшет Мiнiстрiв Укра!ни №677 вiд 02.07.2014 "Про службу вшськового духовенства (капеланську службу) у Збройних Силах Укра!ни, Нацiональнiй гвардi!, Державнiй спещаль-нш службi транспорту та Державнiй прикордоннш службГ'. URL:
https ://zakon. rada. gov.ua/laws/show/677-2014-%D1%80#Text.
19. Наказ Мшстерства оборони Укра!ни "Про затвердження Положения про службу вiйськового духовенства (капеланську службу) у Збройних Силах Укра!ни" вiд 14 грудня 2016 року №685/ URL: https://www.mil.gov.ua/content/mou_orders/685_nm_ 2016.pdf.
20. Чорна 1нна, Церква i армiя: зарубiжиий до-свщ та украiнськi реали, 09 березня 2016. URL: https://www.ngu.gov.ua/en/node/4748.
ФОРМИ ТА СПОСОБИ БОРОТЬБИ З ПАРТИЗАНСЬКИМИ (ПОВСТАНСЬКИМИ) СИЛАМИ НА ТЕРИТОРП СРСР У ПЕРШШ ПОЛОВИН1 ХХ СТОР1ЧЧЯ
Печенюк 1.С.,
кандидат Iсторичних наук, старший науковий ствробтник, доцент кафедри, Нацюнальний утверситет оборони Украти 1мет 1вана Черняховського (м. Кшв, Украта)
https://orcid.org/0000-0001-5790-130X Сзерський .М.Р., кандидат Iсторичних наук, доцент кафедри, Нацюнальний утверситет оборони Украти 1мет 1вана Черняховського (м. Кшв, Украта)
https://orcid.org/0000-0001-9212-5713 Кришнш П.1., старший викладач кафедри,
Нацюнальний утверситет оборони Украти 1мет 1вана Черняховського (м. Кшв, Украта)
https://orcid.org/0000-0001-9705-1610
WAYS AND METHODS OF STRUGGLE AGAINST GUERRILLA (INSURGENT) FORCES IN USSR
IN THE FIRST HALF OF 20th CENTURY
Pecheniuk I.,
Candidate of Historical Sciences, Senior Researcher, Docent of the Academic Department The National Defense University of Ukraine named after Ivan Cherniakhovskyi (Kyiv, Ukraine)
https://orcid.org/0000-0001-5790-130X Yezerskyi M.,
Candidate of Historical Sciences, Docent of the Academic Department The National Defense University of Ukraine named after Ivan Cherniakhovskyi (Kyiv, Ukraine)
https://orcid.org/0000-0001-9212-5713 Kryschniy P.,
Senior Lecturer of the Academic Department The National Defense University of Ukraine named after Ivan Cherniakhovskyi (Kyiv, Ukraine)
https://orcid.org/0000-0001-9705-1610
Анотащя
У статп розглянуто форми та способи дш частин Червоно! арми та Головного поэтичного управлшня у боротьбi з нацюнальними партизанськими (повстанськими) силами на територи Радянсько! Роси та СРСР, зокрема л^вдацл басмацтва в Середнш Ази (1918-1933 рр.), боротьби з "куркульським повстанством i бандитизмом" в Укра!ш (1920-1921 рр.) та вшськ НКВС СРСР з нацюналютичним шдтллям на Швтчному Кавказi в 1920-1930-х рр. Розкрито тактику дш тмецьких вшськ вермахту, спещальних формувань СС, по-лщи безпеки i СД у боротьбi з партизанами в 1941-1944 рр. Висвилено форми застосування та способи ви-конання завдань вiйськами НКВС по знищенню формувань Укра!нсько! повстансько! арми та операци радянсько! влади з лiквiдацi! партизанiв у кра!н Балтi! в повоенний перiод.
Abstract
The article deals with ways and methods of the Red Army and the Main Political Directorate operations against national guerilla (insurgent) forces on Soviet Russia and USSR territories, in particular the elimination of Basmachi in Central Asia (1918-1933), fight against kulak insurgency and banditry in Ukraine (1920-1921), and the Soviet NKVD Troops against the nationalist underground in the North Caucasus in 1920s and 1930s. The tactics of the German Wehrmacht troops, special formations of the SS, security police and SD in the fight against guerrillas in 19411944 are revealed. The ways of using and methods of tasks execution by the NKVD Troops to destroy the formations
